На уроках географії при вивченні розділу




НазваНа уроках географії при вивченні розділу
Сторінка3/7
Дата конвертації27.02.2013
Розмір1.52 Mb.
ТипУрок
uchni.com.ua > Географія > Урок
1   2   3   4   5   6   7
Тема. Північна Америка. Фізико-географічне положення, берегова лінія та дослідження Північної Америки.

Мета: сформувати в учнів загальне уявлення про географічне положення, площу та форму материка; поглибити систему знань учнів про відкриття та дослідження північної Америки; удосконалити практичні навички учнів характеризувати географічне положення материка; розвивати вміння працювати з географічними картами та додатковими джерелами знань; виховувати інтерес до пізнання нового.

^ Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: фізична карта світу, фізична карта Північної Америки, додаткові джерела знань (енциклопедії).

^ Хід уроку.

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ УЧНІВ

  1. Бесіда за запитаннями.

  • Назвіть материки, які ми вже вивчали на уроках географії. Покажіть їх на карті.

  • За яким планом ми вивчаємо географічне положення материків?

  • Чому дуже важливо знати географічне положення материка?

  • Що вам відомо про відкриття Америки?

  • З яких материків складається частина світу – Америка?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

  1. «Проблемне питання».

Коли Христофор Колумб наблизився до островів Карибського моря, він навіть приблизно не уявляв собі, якого рівня відкриття він зробив. Його експедиція поклала початок епохи Великих географічних відкриттів та масштабному переселенню представників усіх рас. Як ви зрозуміли, мова йде пор Америку – на цей раз Північну. Протягом наступних уроків ви відкриватимете Америку «для себе»: йти шляхами її дослідників, перетинати з півночі на південь, милуватися Ніагарським водоспадом, із жахом заглядати у найглибші каньйони світу та дивуватися надзвичайному різноманіттю природних комплексів материка.

Північна Америка – материк контрастів. З космосу вона нагадує величезний

трикутник, повернутий широкою стороною на північ, що неначе вмерзає у кригу північного Льодовитого океану. А на півдні лагідне тепле море омиває береги. Порослі зеленню лісів та полів. На заході ланцюги гір , навіть улітку вкриті снігом, високо здіймаються в небо. На сході їх змінюють широкі рівнини, колись вкриті степами, а тепер розорані, з полями пшениці і кукурудзи.

  1. Повідомлення теми та мети уроку.

^ ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

  1. «Творча лабораторія» робота в групах.

Фізико-географічне положення Північної Америки. (Робота в групах)

Клас поділити на групи і кожній групі дати окреме завдання, щодо визначення географічного положення Північної Америки.

План визначення фізико-географічного положення материка.

  1. Площа материка .Розташування материка щодо екватора та нульового меридіана

  2. Розташування материка щодо тропіків та полярних кіл

  3. Моря та океани, що омивають береги материка

  4. З яким материками межує даний материк

  5. Крайні точки материка (північна,південна, західна,східна)

  6. Протяжність материка з півночі на південь

  7. Протяжність материка із заходу на схід




  1. Перевірка самостійної роботи учнів у групах.

Учні відповідають і показують дані об’єкти на карті.

  1. Берегова лінія. (розповідь учителя)

На відміну від материків тропічних широт Північна Америка має більш розчленовану берегову лінію: тут багато островів,півостровів, заток і проток.

Біля північних берегів материка розміщені острови материкового походження. Один із них - найбільший острів світу Гренландія.

^ Повідомлення учня про острів Гренландію.

Гренландія – найбільший острів. Розташований у Північному Льодовитому океані. Площа острова – 2176 тис.км2. не можна сказати, що назва «Зелена Земля» зовсім не підходить до Гренландії. Хоча 85% її території займає льодяний щит, решта 15%, які майже повністю припадає на берегове обрамлення, являють собою прибережні рівнини і голі скелясті стрімчаки. Об’єм льоду 2,6млн. км2. Значна частина рівнин більшу частину року справді зелена земля. На Гренландії досить давній і великий льодовиковий покрив помітно скорочується майже повсюдно, але ще народжуються айсберги як біля північно-західного, так і біля східного узбережжя.

Більша частина землі, що не знаходиться під льодом, вкрита тундровою рослинністю, серед якої є крихітні карликові верби заввишки лише 5 см. Це найменші дерева на землі.

З представників тваринного світу зустрічаються білий ведмідь, вовк, лемінг, горностай, олені, вівцебики. Прибережні води багаті на рибу. Тут також водяться моржі, тюлені, гренландські кити, кашалоти, нарвали. Порізана берегова лінія сприяє появі влітку морських птахів.

  1. ^ Берегова лінія (розповідь учителя. Продовження)

У холодні води Північного Льодовитого океану занурюються острови Канадського Арктичного архіпелагу. Вони лежать усього в тисячі кілометрах від Північного полюса. Ці острови виникли після відступу давнього льодовика, який «виорав» вузькі протоки, що відокремили їх від материка (Гудзонова протока) та від Гренландії (Девісова протока). Біля східного берега Північної Америки знаходиться острів Ньюфаундленд (з англ. мови «знову відкрита земля»).

  1. «Географічні подорожі» (по можливості можна показати фільм із серії «Золотой Глобус» «Дослідження північної Америки»)

(Виступи учнів із повідомленнями про відкриття та дослідження Північної Америки)).

^ Зразки рефератів, які підготували учні.

Вікінги досягають Америки.

У 982 році Еріка Рудого вигнали з ісландської колонії за вбивство. Він попрямував на захід з людьми, яких згуртував біля себе. Моряки-вікінги якось уже розповідали про острів приблизно за тисячу кілометрів твід Ісландії. Завдяки попутним вітрам Ерік Рудий висадився на його березі.

Це була рівнина, покрита придатними для пасовищ лугами. Провівши у вигнанні три роки, він повернувся до Ісландії, розхвалюючи нову землю, яку він назвав Гренландією, що означає «зелена країна». У 986 році 25 кнорів відпливли з Ісландії в цей зелений край. Із них 10 загинуло в дорозі від штормів та криги, забравши із собою на дно щонайменше 200 людей. Проте заснована колонія процвітала; вона зникла лише у 1500 році. Відрізана від решти світу.

У 990 році вікінг-ісландець Б`ярні вирушив морем у гості до родичів, які поселилися у Гренландії. Досягши нарешті берега він побачив низькі покриті лісом пагорби, аж ніяк не схожі на Гренландію. Через два дні потому Б`ярні спинився поблизу іншої землі теж покритої лісом. Далі перед ним виник острів, скутий кригою. Коли подув попутний вітер, вікінг зміг повернути назад, на схід, і нарешті доплив до Гренландії.

Розповідь Б`ярні спричинила багато суперечок серед вікінгів Гренландії. Лейф Еріксон, син Еріка Рудого, вирішив знайти ці землі, бо в Гренландії не було деревини для будівництва. З 35 супутниками він вирушив на захід і побачив острів з льодовиками, про який згадував Б`ярні; це безсумнівно була Баффінова Земля. Друга земля з вигляду була привітнішою.Лейф назвав її Маркланд, що означає «країна лісів»; імовірно це був Лабрадор. Ще два дні знадобилося, щоб досягти нарешті жаданого острова Ньюфаундленду, на якому експедиція перезимувала. Там було багато лосів, трава не замерзала, і день був набагато довшим, аніж у Гренландії. Ягоди, що їх вікінги зібрали на острові (виноград, або червоні плоди), зродили в них думку назвати цю землю Вінланд – «країна вина». Повернувшись до Гренландії, вони розповіли про своє відкриття.

Приблизно у 1004 році Торвальд, брат Лейфа теж вирушив до Вінланду. Цього разу вікінги виявили, що там уже живуть люди. Якось спалахнула сутичка, і Торвальда убив стрілою місцевий житель. Друзі Торвальда повернулися до Гренландії.

У період з 1010-го по 1020р. нова експедиція вікінгів вирушила до Вінланду; на кораблях перебувало160 чоловік і жінок, а ще тварини. Ці люди хотіли заснувати нову колонію, але їм довелося голодувати під час надзвичайно суворої зими та відбивати напади індіанців, які надто відрізнялися від них самих. Провівши три зими на острові, вони відмовилися від свого задуму.

^ Колумб наново відкриває Америку.

Біля Канарських островів Колумб опинився 12 серпня 1492 року. Там він поповнив запаси харчів. День відплиття у велику подорож настав 6 вересня. Кораблі, що їх підганяли постійні вітри, швидко рухалися вперед упродовж 10 днів. Тож Колумб, записуючи в корабельному журналі пройдену за день відстань, щодня зменшував справжні цифри – щоб моряки не злякалися, якщо плавання виявиться довшим, аніж передбачалося.

Коли вітер ущух – а це сталося 16 вересня – море вкрилося дивними травами. Моряки злякалися, що кораблі загрузнуть у цих водоростях. Вони опинилися в Саргасовому морі, недалеко від американських берегів. А сьомого жовтня в небі пролетіли птахи, вони прямували на південь. Колумб вирішив іти за ними. Так, довірившись інстинкту він не дав кораблям потрапити в течію Гольфстрім, яка могла захопити їх і понести на північ.

10 жовтня моряки на «Санта Марії» збунтувалися та погрожували викинути в море свого капітана, який вів їх далі в невідомість. Колумб зумів заспокоїти їх, переконавши, що Азія вжене далеко. Йому пощастило: 12 жовтня удосвіта чатовий, який дивився з найвищої щогли, закричав: «Земля! Земля!».

Моряки зійшли на піщаний берег, оточений пишною рослинністю. У присутності здивованих тубільців Колумб установив великий хрест і оголосив, що відтепер володіє цією землею від імені короля Іспанії. Тубільців, голих людей1 зі шкірою мідного відтінку, моряки охрестили «індіанцями», оскільки Колумб вважав, що зійшов з корабля на землю Індії. А насправді він був на Багамських островах. Острів, до якого причалила експедиція, навали Сан-Сальвадором. Там не було ознак витонченої цивілізації Сходу. Хоча тубільці носили золоті прикраси. Коли індіанців питали, звідки це золото, вони показували на великий острів, розташований південніше.

28 жовтня Колумб висадився на Кубі. Його люди побачили там тільки убогі села замість міст із золотими дахами, пор які вони мріяли. На початку грудня експедиція висадилася на острові Еспаньйола (сучасні Гаїті та Домініканська Республіка). Різдвяної ночі1492р. «Санта Марія» зірвалася з якорів і розбилася об коралові рифи, до яких її принесло. Неможливо було умістити всіх людей на двох кораблях, тому Колумб вирішив побудувати з уламків «Санта Марії» маленьку фортецю та залишити в ній 39 людей, зброю і харчі. Так виникло перше поселення європейських колоністів в Америці. А 2 січня 1493 року «Нінья» та «Пінта» вирушили назад в, в Іспанію.

Витримавши два суворих шторми у відкрито­му морі поблизу Європи, Колумб повернувся до Іспанії 15 березня 1493 р. Його зустріли як тріумфатора. Колумб повідомив, що побу­вав в Індії або принаймні поблизу від неї, пе­ред королем і королевою пройшла урочиста процесія моряків, які несли золоті самородки й вироби із золота, придбані в аборигенів, невідомі на його батьківщині рослини та папуг. Потім вивели індіанців, яких він привіз. Вони хворіли на лихоманку, якою заразилися в дорозі, але можновладці були в захваті. А Колумб пообіцяв їм відкрити в майбутньо­му величезні родовища золота. Король при­значив його «адміралом моря Океану» і віце-королем тих земель, що їх він відкрив і ще відкриє.

З вересня1493 р. Колумб знов у морі. У його експедиції беруть участь 17 кораблів і понад 1,5 тис. людей — моряки, шість священиків для навернення тубільців («добрих дикунів»)

у християнську віру, урядовці та колоністи, готові поселитися у фортеці Навідад, що її було залишено на Еспаньйолі.

Прибувши на Еспаньйолу, Колумб і його су­путники побачили, що залишена ними форте­ця згоріла, а її 39 жителів убиті індіанцями за їхні грабунки та жорстоке поводження із місцевими жінками. Іспанці не засмутилися: вони заснують нову, сильнішу колонію, а індіанців знищуватимуть або прода­ватимуть у рабство.

Під час другої подорожі Колумб відкрив Малі Антильські острови, Ямайку та Пуерто-Ріко. Він повернувся на Кубу і досліджував її пів­денне узбережжя, проте так і не обігнув ост­рів. Він узагалі не хотів визнавати, що це острів, і змусив екіпаж підписати заяву про те, що Куба є частиною Азіатського континенту.

Після цієї подорожі Колумб іще двічі вирушав у море. Під час третьої подорожі, в 1498 р., він досяг Американського континенту і проплив уздовж берегів Венесуели. У цьому місці з солоною водою змішувалася інша, прісна. Колумб зрозумів, що воду принесла велика річка з могутньою течією (це Оріноко), а отже, мусить існувати величезна країна, якою ця річка тече. Але адмірал моря Океану ніяк не міг уявити собі, що на світі є ще якийсь континент, окрім Європи, Африки та Азії. І тому для нього, глибоко віруючого христия­нина, ця річка текла по земному раю! Четверта подорож з 1502-го по 1504 рік привела його до Гондурасу та Панами.

Христофор Колумб помер самотнім 20 травня 1506 р. Він утратив прихильність іспанських правителів, які не мали зиску з його відкриттів. З нього насміха­лися географи, які здогада­лися про існування нового континенту за звітами самого Колумба та інших експедицій.

^ Амеріго Веспуччі.

Амєріго Веспуччі походив із багатої та освіченої флорентійської родини. Він при­їхав у Севілью в 1492 р. того року, коли Колумб здійснив свою першу подорож. Він полюбив морські дослідження, постачав спорядження для майбутніх експедицій Колумба, а згодом вирішив сам перетнути Атлантику. Незабаром його ім'ям назвали Америку.

Подорожі Веспуччі

Він вирушив з іспанського міста Кадіса в травні 1499 р., проплив уздовж узбережжя Бразилії за гирлом Амазонки, але в липні 1499 р. був змушений повернути назад — шашіль підточував корпуси його двох кораб­лів, та й харчів майже не залишилося. У 1501 р. він здійснив нову подорож через океан, вийшовши з Лісабона на трьох У

1538році фламандський картограф Меркатор

уперше зобразив на карті Новий Світ розділеним на

^ Північну та Південну Америку.
кара­велах. З 1 серпня 1501 р. по 27 травня 1502 р. дослідник рухався вздовж узбережжя Південної Америки й проплив від Бразилії

далеко на південь. Судячи з його записів, він пройшов 3850 км і досяг місць, що їх нині називають Патагонією. Побачивши, що берегова лінія ніде не уривається, він зробив висновок, що ця величезна земля — континент.

^ Нова карта світу

Завдяки книгодрукуванню, яке виникло в XV ст., розповідь про подорожі Амеріго Веспуччі, надрукована під заголовком «Новий Світ», широко розповсюдилася та мала великий успіх. Один лотарингський чернець, прочитавши її у 1507 р., накреслив нову карту світу. На ній уперше між Європою й Азією було окреслено четвертий континент, який називався «Земля Амеріго», себто Америка.

^ Кортес у Мексиці.

Час мореплавців змінився часом конкістадорів завойовників, яких приваблювало золото Нового Світу. Ці люди, які зачаровували індіанців своїми обладунками,

конями та вогнепальною зброєю, були водночас і дослідниками, й воїнами. Іспанець Ернан Кортес у 1519 р. виявив у Мексиці багаті міста народу ацтеків.

У1521 р. він уже був господарем цієї країни.

Ернан Кортес 18 лютого 1519 р попрямував на континент з острова Куби (іспанської колонії), маючи 400 солдатів на 11 ко­раблях. Цей авантюрист мав доручення дослідити узбереж­жя мексиканського півострова Юкатан. Висадившись на берег біля нинішнього міста Веракрус, він дізнався, що на захід від цього місця, у внутріш­ній частині материка, є величез­на та дуже багата імперія.

Кортес затопив кораблі, щоб примусити своїх людей ризик-к нути та піти за ним на високі І мексиканські плоскогір'я.

Вийшовши з Веракруса, Кортес у листопаді 1519 р. досяг ч столиці імперії ацтеків — міста Теночтітлана, яке нині називається Мехіко. Там імператор ацтеків Монтесума влаштував іспанцям пишну зустріч. Але злагода була недовгою: жадібні до золота конкістадори, яких спокуша­ли незліченні багатства ацте­ків, незабаром розпочали проти них війну, винищуючи цей народ. 13 серпня 1521 р. Теночтітлан захопили іспанці, а Кортес став губернатором Нової Іспанії — мексикан­ської провінції іспанської колоніальної імперії.

^ Каботи на Ньюфаундленді

Після відкриттів Колумба романтика морських доріг захопила й англійців та французів. Італієць Джон Кабот, торговець прянощами й мореплавець, який перебував на службі в Англії, намагався в 1497 р. досягти Азії, попливши на північний захід. Він потрапив на Ньюфаундленд.

Спорядивши власним коштом невеликий корабель, який називався «Метью», Джон Кабот разом із сином Себастьяном відплив з англійського порту Брістоль 20 травня 1497 р.
Після 15 днів плавання через океан вони побачили на обрії землю — сучасний Ньюфаундленд. Каботи встановили на ній англійський прапор і пропливли вздовж берега близько 650 км, а відтак вирушили у зворотну путь і повернулися в Англію 6 серпня.

У травні 1498 р. вони організували нову експедицію, цього разу на п'яти кораблях. У порт повернувся тільки один, дуже по­шкоджений могутнім штормом, у який він потрапив. Найімовірніше, решта кораблів загинула. Себастьян Кабот був серед уцілі­лих, а його батько пропав безвісти.

Подорожуючи з батьком, Себастьян полюбив життя дослідника. За підтримки англійської держави він з 1502-го по 1509 рік неодно­разово плавав до берегів Північної Америки, і його подорожі підтвердили, що це справді новий континент. Кабот сподівався обплисти цей материк із півночі та потрапити до Азії. У 1508 р. він досяг берегів, «де сонце не заходить» і «морські гори дрейфують океаном». Із цього почалися довгі пошуки Північно-Західного проходу.


^ Картьє в Канаді.


Після відкриття Ньюфаундленду (з англійської «нова знайдена земля»), води навколо якого були багаті рибою, французькі моряки щороку плавали туди ловити тріску і полювати на тюленів та китів. Одержавши від короля Франциска І дору­чення шукати в Північній Америці прохід, що веде до Азії, Жак Картьє попрямував шляхом рибалок. Так він відкрив у 1534 р. річку Святого Лаврентія в Канаді.

Відпливши з рідного міста Сен-Мало (у Бретані) двома маленькими кораблями 20 квітня

1534 р., досвідчений моряк Жак Картьє за 20 днів досяг Ньюфаундленду. Обігнувши цей

острів, він увійшов до протоки (протока Белл-Айл) і доплив до гирла великої річки. Це була річка Св. Лаврентія, головний водний шлях у глиб Канади. Там Картьє вперше зустрів індіанців. Вони дуже зраділи ножам і гребеням, які мореплавець їм подарував. Після першої розвідки місцевості Картьє повернувся в Сен-Мало.


^ Дослідження річки Св. Лаврентія.

Картьє повернувся сюди в травні 1535 р. з 110 людьми на трьох кораблях. Спершу він досліджував узбережжя Квебеку,а в серпні досяг гирла річки Св. Лаврентія. Він провів експедицію вздовж річки, корис туючись вказівками двох молодих провід- ників — гуронів (індіанська народність у Канаді). Біля входу в гирло, в селищі Стадаконе, він залишив два кораблі й піднявся вгору по річці Св. Лаврентія на одному кораблі та двох шлюпках. Течія та вузькі проходи заважали долати більше десяти кілометрів за день.
1 жовтня Картьє опинився біля гуронського селища, в якому було близько 15 дерев'яних будинків. Колись воно стане міс­том Монреалем. Там Картьє та його супутників запросили до головного вождя. Наступного дня, зійшовши на пагорб, що височів над селищем, Картьє побачив річкові пороги й зрозумів: вище по річці Св. Лаврентія його кораблі не пройдуть.

Картьє повернувся до кораблів, залишених у Стадаконе. Там їх зненацька заскочила зима, і вони потерпали від канад­ських морозів і згубної цинги. Картьє повернувся в Сен-Мало тільки 15 липня 1536 р.

У 1541 р. Картьє втретє вирушає до Канади на чолі сотень емігрантів, переважна більшість яких були каторжниками, засудженими до виселення (колоністів-добровольців було небагато). Проте канадські зими виявилися надто суворими для європейців, їжі не вистачало, колоністи не мирилися один з одним. Життя в колонії стало нестерпним, і Картьє відмовився від свого задуму. Він повернувся до Франції, потрапив там у немилість і помер, усіма забутий, у 1557 р. У 1608-1611 рр. Самуель де Шамплейн заснував місто Квебек на місці селища Стадаконе — там, де Картьє свого часу хотів поселитися.


^ Драма Гудзона

На початку XVII ст. англійський мореплавець Генрі Гудзон відновив пошуки морського шляху до Азії в північно-за­хідному напрямі. У 1609 р. він досяг місць, де нині розта­шований Нью-Йорк, і піднявся вгору по річці, яка тепер носить його ім'я. В новій подорожі у 1610 р. він помер. А Північно-Західний прохід не був знайдений ще протягом трьох сторіч.

У 1610 р. Генрі Гудзон вирушив у нову подорож на кораблі «Дискавері». На борту цього великого вітрильника пливли також 16-річний син Гудзона Джон і 22 моряки. Гудзон попря­мував до Канади. У червні він увів свій корабель у протоку між Лабрадором та Баффіновою Землею, про існування якої за декілька років до того повідомляв один його співвітчизник. Ця протока, яка нині називається Гудзоновою, виходить у величезну затоку, яка теж має назву Гудзонової. Вважаючи, що вже досягнуто Тихого океану, Гудзон поплив уздовж берега на південь. У глибині відкритої затоки він знайшов маленьку бухту — затоку Джеймса. Велика затока виявилася глухою.

«Дискавері» вмерзнув у лід, який того року скував море дуже рано. Сім місяців злигоднів і випробувань зіпсували стосунки Гудзона з екіпажем корабля. Із відлигою Гудзон волів продовжити подорож, але моряки чинили шалений опір. Почався бунт. Заколотники посадили в шлюпку Гудзона із сином і ще вісьмох людей, які зосталися вірними йому, і відігнали їх від корабля. Гудзона і його товаришів більше ніхто ніколи не бачив. А бунтівники повернулися до Англії.
^ V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ УЧНІВ

1. «Творча лабораторія». Робота в групах.

1 група – визначити географічні координати крайньої північної точки материка Північна Америка;

2 група - визначити географічні координати крайньої південної точки материка Північна Америка;

3 група - визначити географічні координати крайньої східної точки материка Північна Америка;

4 група - визначити географічні координати крайньої західної точки материка Північна Америка.

^ 2. «Міні – практикум»

Завдання. У контурних картах позначити крайні точки материка Північної Америки.

3. «Логічна задача»

Клас поділити на дві групи.

І група - визначити протяжність материка Північна Америка (у кілометрах) з півночі на південь.

ІІ група - визначити протяжність материка Північна Америка ( у кілометрах) із заходу на схід.

^ VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  1. Опрацювати текст підручника відповідного параграфа.

  2. Підготувати повідомлення про основні форми рельєфу Північної Америки.

^ VІІ. ПІДСУМОК УРОКУ

«Прес – конференція»

Підбиття підсумків уроку, обговорення, наскільки повно було виконано завдання уроку, в якому напрямі планується подальша робота.

Урок2.

1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

На уроках географії при вивченні розділу iconНа уроках географії
П 14 Застосування структурно – логічних схем на уроках географії. Посібник з географії.– Кривий Ріг, 2012. 23с
На уроках географії при вивченні розділу iconПрограм а для загальноосвітніх навчальних закладів із поглибленим вивченням географії
Даний курс спирається на знання, отримані школярами при вивченні всіх курсів географії та інших природознавчих дисциплін, що дозволяє...
На уроках географії при вивченні розділу iconРозділ 2 Використання методів навчання при вивченні деяких змістових...
Яснювально-ілюстративний метод можна використовувати на будь-якому уроці, а не лише при поясненні нового, складного матеріалу. Цей...
На уроках географії при вивченні розділу iconМатематична освіта є важливою складовою загальноосвітньої підготовки....
Окрім того, математика є опорним предметом при вивченні суміжних дисциплін (фізики, хімії, інформатики, біології, географії, економіки,...
На уроках географії при вивченні розділу iconНа уроках географії
Розівка Запорізької області Приазовського району, вул. Бікбулатова, 12, тел. 97-731
На уроках географії при вивченні розділу icon«впровадження ігрових технологій на уроках географії»
Розробка уроку по темі: Електроенергетика як складова пек україни, її значення. Основні типи електростанцій та
На уроках географії при вивченні розділу iconЗагальні вимоги до виконання розділу „Охорона праці ” дипломного...
Зміст розділу “Охорона праці ”. Загальні вказівки до розділу дипломного проекту «Охорона праці». Обсяг І оформлення розділу
На уроках географії при вивченні розділу iconТема: Сучасний кабінет географії
Мета: Удосконалення процесу викладання географії шляхом використання матеріально-технічної бази кабінету географії для реалізації...
На уроках географії при вивченні розділу iconІкт як засіб підвищення ефективності самостійної роботи студентів...
Кт як засіб підвищення ефективності самостійної роботи студентів при вивченні курсу «алгебра І теорія чисел»
На уроках географії при вивченні розділу iconЛ. М. Синєгубенко
Сучасні методи впровадження візуальних методів навчання при вивченні холодильних дисциплін
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка