Методичні рекомендації щодо здійснення краєзнавчої діяльності в бібліотеках Гощанського району. У відповідності до послання Президента України 2012 рік проголошено Роком культури та відродження музеїв
Скачати 100.69 Kb.
|
| Методичні рекомендації щодо здійснення краєзнавчої діяльності в бібліотеках Гощанського району. У відповідності до послання Президента України 2012 рік проголошено Роком культури та відродження музеїв. Одним із важливих аспектів діяльності публічно-шкільних бібліотек-філіалів Гощанського району на 2012 рік визначено розвиток краєзнавчої роботи книгозбірень шляхом організації краєзнавчих експозицій. Краєзнавча діяльність бібліотек Гощанської централізованої системи здійснюється на підставі таких нормативних документів як «Положення про краєзнавчу роботу бібліотек Гощанської централізованої системи публічно-шкільних бібліотек», затвердженого наказом № 51 від 20. 07. 2011 р. Краєзнавство стало одним з пріоритетних напрямів роботи практично кожної книгозбірні Гощанського району. Саме краєзнавча діяльність дозволяє зробити бібліотеки особливим краєзнавчим центром територіальної громади. Бібліотеки не тільки збирають і зберігають краєзнавчі документи, але й здійснюють інформаційне забезпечення краєзнавства. Основними напрямками краєзнавчої роботи є: інформаційний, освітній, культурно-просвітницький, інтелектуально-дозвілевий. При здійсненні краєзнавчої діяльності необхідно сформувати краєзнавчий фонд, який має включати в себе:
Краєзнавчий фонд формується протягом багатьох років, тому до його створення та збереження необхідно відноситись особливо ретельно та старанно. Чим менший населений пункт тим складніше знайти документи, що йому присвячені, тому варто детально переглядати універсальні видання - енциклопедії, енциклопедичні словники, довідники, окремі документи загального плану про Україну, область, район, тощо; видання з питань культури, народної творчості, етнографії на предмет пошуку там матеріалів місцевого краєзнавчого змісту. Таку інформацію містять окремі регіональні путівники, мапи, схеми тощо. Суттєва частина краєзнавчого фонду – документи про видатних людей краю: самостійно зібрані та друковані інформаційні ресурси, тематичні добірки статей, формовані «прес-досьє», «порт-фоліо», окремі рукописи, розвідки працівників і користувачів бібліотек тощо. Це стосується і творів авторів-краян. Такі матеріали зазвичай надають місцеві краєзнавці, відомі земляки. Місцева преса – основне джерело краєзнавчих матеріалів. Публікації з газет і журналів, де є інформація про населений пункт, зберігаються постійно. Особливу увагу слід приділити формуванню фонду неопублікованих документів. Це - сімейні архіви, що можуть включати генеалогічні дерева; окремі світлини або альбоми, спогади; добірки журнально-газетних вирізок тощо. Такі матеріали повинні бути зібрані, оправлені і зберігатися на електронних носіях, у папках, планшетах, коробках тощо з відповідними надписами. Види краєзнавчих документів: - паперові (книги, журнали, газети, неопубліковані матеріали), -кінофотофонодокументи (фото, слайди, кіноплівки), - матеріали звукозаписів (зафіксовані голоси видатних земляків, виступи окремих місцевих фольклорних колективів, проведення краєзнавчих заходів, озвучені краєзнавчі виставки тощо), - електронні документи. Доповненням до краєзнавчого фонду є роботи місцевих аматорів, народних умільців (гончарів, скульпторів, вишивальниць тощо). Однією з найважливіших функцій книгозбірень району є популяризація краєзнавчих документів, яка передбачає використання різноманітних форм бібліотечної роботи. Найбільш поширеними формами краєзнавчої роботи є: Комплексні довготривалі виставки – створюються, коли неможливо організувати краєзнавчу кімнату. Наповнення: книги, статті, різноманітні предмети, твори народних умільців тощо, місцеві краєзнавчі календарі. Надзвичайно важливо представляти фактографічну інформацію про ту чи іншу подію, пам'ятку, особу з використанням відповідних фотографій та ілюстрацій. Персональні виставки - присвячуються видатним діячам краю. Для наочної популяризації краєзнавчої літератури бібліотекам району можна також використати такі традиційні форми роботи як книжкові виставки про край: - розгорнуту постійно діючу книжкову виставку “Гощанщина – мій рідний дім”, на якій представити видання, що висвітлюють історичний шлях краю, його природу, екологічні проблеми, а також художні твори про край. Доповнити виставку можна ілюстративним матеріалом, фактичними і статистичними даними про розвиток економіки і культури району. Зриме уявлення про пам’ятки і пам’ятні місця краю надасть відповідна карта-схема, вміщена поруч. Крім постійної виставка має змінні частини, де експонуються матеріали з актуальних питань: болючі точки екології, новини літературного життя тощо. - виставку-вікторину “Відкрий для себе рідний край”; - виставку-вернісаж “Краю мій, оспіваний в віршах”; - інформаційну вітрину “Гощанщина газетним рядком” - виставку-експозицію (де разом з книгами експонуються інші предмети, твори народних умільців) “Краєзнавчий портрет району (села)” за окремими розділами: - Знатні люди краю; - Наші фольклорні обереги; - Природні парки: гордість та краса; - Збережемо довкілля заради життя. Також можна організувати виставку-експозицію «Про що розкаже Гощанський парк». Головним, наприклад, може стати листя гінкго. На фоні експозицій дерев можна зробити написи та невеличкі довідки для читачів. У народознавчу тему логічно вплітається краєзнавча розвідка. Історія і доля Гощанського парку колись і тепер, історичні події, свідками яких був він, видатні особи історії, що відпочивали в тіні розлогих віт - все це можна панорамно представити увазі користувачів. Виставкова робота передбачає не лише безпосередній показ книг та інших краєзнавчих документів, а й використання багатьох елементів наочності, а саме: макети, моделі, різноманітні предмети, символи, емблеми, що мають відношення до теми виставки. Інтер’єр виставки прикрашають фотографіями мальовничих куточків Гощанщини, цитатами-висловами про рідний край видатних земляків-діячів минулого і сучасності тощо. Можна також організувати тематичні та фактографічні папки - “досьє”, “книжки-саморобки”, де закумулювати матеріали з різноманітних тем (“Людина в історії та житті села”), адресна інформація (імена та адреси активних учасників місцевого краєзнавчого руху, людей, зацікавлених історією свого краю, адреси обласних та місцевих краєзнавчих товариств, клубів, рад, а також музеїв, місцевих видавництв); Орієнтовна схема та послідовність розміщення матеріалів у «прес-досьє», присвяченому конкретній особі: у прямому хронологічному порядку короткі біографічні відомості щодо освіти особи, її професійної діяльності, досягнень у науковій та трудовій сферах, вчених звань, одержаних нагород, наукових, мистецьких праць, публікацій про неї, а також список літератури, використаної складачем. Комплексні заходи з популяризації краєзнавчих документів за участю партнерів книгозбірень - краєзнавчі дні (тижні, місячники), читання, презентації, літературні вечори, зустрічі з відомими людьми регіону (вченими, краєзнавцями), конкурси на кращого знавця краю, ігри-мандрівки по рідному краю, клуби та об'єднання краєзнавців, свята сіл, однієї вулиці тощо. Спеціальні заходи — проводяться для більш глибокого ознайомлення з життям краю та літературою про нього. До них відносяться свята, що відроджують народні традиції та обряди, цикли заходів, присвячені знаменитим місцевим родинам, краєзнавчі уроки, зустрічі-діалоги, історичні екскурсії, уроки історичної пам'яті тощо. Сучасні форми роботи: слайд-розповідь, радіо-прем'єра книги, краєзнавчі аукціони та турніри, «звукові» виставки. Популярна форма – збирання відомостей про предків, вивчення історій сімей. Напрямки краєзнавчої роботи, які можуть бути поширені та впроваджені в книгозбірнях Гощанського району: Історичне краєзнавство означає пошукову роботу з дослідження історії краю, села та складання їхніх літописів, розшук старовинних книг, періодичних видань, фотографій, предметів побуту і т.ін. Найбільш виразним відображенням є пошукова робота клубів та об’єднань, що функціонують при бібліотеках. Ці матеріали дають змогу відтворити історію краю, яка є часткою історії області, району, міста, села. Зібраний матеріал відтвоюється в буклетах, пам`ятках, альбомах, довідниках, електронних виданнях тощо. Під час організації історичної полички у ПШБФ с. Дорогобуж необхідно популяризувати створений літопис історії села та провести краєзнавчо-пошукову роботу, поширюючи процес історичного, соціально-економічного, культурного розвитку Дорогобужа на підставі писемних джерел та багатьох археологічних досліджень, окремі сторони сьогодення села. Бібліотека має стати провідником в галузі краєзнавчих знань, допомогти молоді знайти місце в сучасному світі, усвідомити себе істинним жителем Дорогобужа. Історичну полицю рекомендуємо розкрити в ПШБФ с.Русивель. В цьому році відзначається 360 років з дня заснування села. Літературно-мистецьке краєзнавство передбачає використання таких форм, як поетичні години, мандрівки за книгами, вечори поезії, літературно-мистецькі калейдоскопи краєзнавчого змісту. Доповнення до кожного з цих заходів - конкурс поетичних обдарувань. При розкритті літературно-мистецьких куточків у бібліотеках сіл Бабин, Бугрин, Дроздів, Малинівка, Рясники, Новоставці варто звернути увагу на те, аби поряд з творами літераторів Рівненщини та Гощанщини було широко висвітлено творчість місцевих авторів – М.Владичука – жителя села Бабин, С.Матвійчука – уродженця села Новоставці, що відноситься до Бугринської сільської ради, Я.Калюха – місцевого композитора, уродженця селя Пашуки, М.Марчука – жителя села Дроздів, М.Шакури – уродженця села Малинівка, Б.Столярчука – уродженця села Дмитрівка. Виставки-персоналії у бібліотеках сіл Іллін, Липки, Майків, Русивель, Синів мають відобразити життєвий шлях та діяльність П.Воловікова – засновника і очільника колгоспу «Прогрес», до якого входило село Іллін, а нині ім’ям П.Воловікова названо молочний комплекс села Іллін, творчість Івана і Ніни Шишко, місцевих літераторів, засновників місцевого краєзнавчого музею с.Липки. На виставці персоналії Івана і Ніни Шишко бажано представити твори місцевих авторів, які удостоєні премії Івана Шишко, твори місцевого літератора О.Форманчука, проби пера його дочки Тетяни – жителів села Майків, твори П.Гуменюка, матеріали про його творчість та діяльність у місцевому колгоспі, матеріали досліджень його творчості літературно-мистецьким об’єднанням «Джерельце» при ПШБФ с.Синів. ^ слід представити циклами народознавчих заходів метою яких є ознайомлення користувачів зі святами, звичаями, традиціями, народними промислами. Доцільно представити у бібліотеці літературу про свята українського народу, а також місцеві звичаї, атрибутику різних свят — писанки, крашанки, вишиванки та ін. Цікавими будуть виставки творчості місцевих умільців, можна також організувати конкурси робіт місцевих умільців, уроки народних ремесел, домашнього майстра тощо. Так, наприклад, дану виставку можна організувати у публічно-шкільній бібліотеці філіалі с. Федорівка, де варто презентувати кращі вироби декоративно-прикладного та ужиткового мистецтва виготовлені жителями села Федорівка. Під час організації фольклорної полички у ПШБФ с. Вільгір доцільно презентувати матеріали зібрані пошуковою волонтерською групою, альбоми «Пісні Вільгора» , «Колядує Вільгір», «Весілля у Вільгорі», обов’язково провести презентації полиці. Оригінальними та цікавими будуть такі форми роботи як: - музично-етнографічний вечір; - фольклорні свята та посиденьки; - народознавчий марафон; - етно-урок; -етнографічний майданчик, фольклорна зона. Робота по створенню такої наочності складна, творча проте цікава. Тут знадобиться все: і панорамне бачення, і художній смак, і вміння шити, і ліпити, і малювати, і майструвати, і будувати і багато чого іншого. Так, наприклад, етнографічний майданчик "Ходить гарбуз по городу..." і, як ви зрозуміли, присвячений він овочу, в українського народу дуже вшанованому - гарбузу. Ось на першій поличці розлігся красень – гарбуз (справжній). А на другій - у плетеній тарілці - ціла купа невеличких гарбузиків, кабачечків, патісонів (це ж все родичі). Але ці виставкові експонати несправжні, хоча виглядають чудово - натурально. Всі ці гарбузики зроблені із солоного тіста. Так по аналогії можна виліпити все, що бажаєте. Власними руками з різних матеріалів, залучивши умільців та бажаючих, також можна відобразити дерев’яну церкву, виконану зі збереженням усіх пропорцій та особливостей давньої архітектури. Для створення таких народознавчих зон необхідно виявляти власну фантазію та неабиякі здібності декоратора. - літературно-краєзнавчий квест. Квест - це дуже популярна форма гри-випробування, у даному випадку – начитаності, ерудованості, витривалості та вміння грати у команді. Усі учасники квесту діляться на команди. Для того, щоб допомогти орієнтуватися на місцевості та знаходити найкоротший шлях до наступної зупинки, кожну команду супроводжуватиме координатор (бібліотекар). На початку гри команди отримують мапи квестової зони з позначенням «зупинок», де на учасників чекають агенти з завданнями. Для того, щоб команда стала переможцем, усім її членам потрібно першими пройти усі «зупинки», виконати завдання агентів і координатора якомога швидше та дістатися фінішу. Окрім командного заліку, який фіксуватиме координатор, кожен гравець має можливість заробляти індивідуальні бали. За кожну правильну відповідь він отримає бонусну картку в 10 або 5 балів у залежності від складності та «ціни» запитання. Дозволяється користуватися допомогою перехожих, але тоді втрачається 2 бали. Якщо команда не має відповіді або відповідає неправильно, є можливість «купити» підказку, виконавши творче завдання: придумати та намалювати крейдою на асфальті логотип квесту; розказати улюблений вірш чи уривок (кожен учасник!), придумати фантастичну оповідь і т.п. (по 1 реченню від кожного учасника). У кожної команди є ___ годин (и), аби виграти! Якщо за цей час вони не дістануться фінішу, то координатор припиняє гру та відводить команду до кінцевого пункту. Таким чином, краєзнавча бібліотечна діяльність – одна з унікальних сфер діяльності, яка відрізняє одні публічно-шкільні бібліотеки від інших, надає їм місцевого колориту, регіональної специфіки. При підготовці використано матеріали з:
ім. О.М.Горького
|
Схожі:
 | 2 013 рік в Україні «Рік дитячої творчості» Указом Президента України від 28. 12. 2012 р. №756 «Про проведення у 2013 році в Україні Року дитячої творчості» 2013 рік проголошено... | | Методичні рекомендації щодо вивчення хімії у 2011 2012 навчальному році Олена Бобкова Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй та юнеско проголосили 2011 рік Міжнародним роком Хімії |
| Методичні рекомендації щодо основних завдань діяльності фахівців... «Про стан, проблеми та основні завдання діяльності психологічної служби на 2011/2012 навчальний рік» надає методичні рекомендації... | | Методичні рекомендації щодо організації діяльності працівників Донецької міськради від 31. 08. 2011р. №01/10-1384, районний відділ освіти надсилає для використання в роботі методичні рекомендації... |
| Методичні рекомендації щодо вивчення фізичної культури у 2011 2012... Методичні рекомендації щодо вивчення фізичної культури у 2011 – 2012 навчальному році | | Методичні рекомендації щодо проведення Першого уроку у 2010-2011 навчальному році У зв’язку з відзначенням у 2010 році 65-ї річниці визволення України та перемоги у Великій Вітчизняній війні Урядом України 2010... |
| Методичні рекомендації щодо проведення Всеукраїнської учнівської... Надсилаємо для практичного використання методичні рекомендації щодо проведення ІІІ та IV етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади... | | Інститут інноваційних технологій І змісту освіти Міністерства освіти... Міністерства освіти І науки України повідомляє, що з метою відродження національної культури через дитяче мистецтво з 27 червня по... |
| Методичні рекомендації щодо вивчення музичного мистецтва, образотворчого... Методичні рекомендації щодо вивчення музичного мистецтва, образотворчого мистецтва, художньої культури у 2011 – 2012 навчальному... |  | Методичні рекомендації щодо планування роботи навчального закладу на 2012-2013 навчальний рік |