К. Д. Ушинський Проводжаючи дітей до першого класу, батьки сподіваються на те, що їхня дитина буде гарно вчитися І справлятися з усіма завданнями, які ставить перед нею школа. Якщо ж надії не справджуються, то причин




Скачати 96.99 Kb.
НазваК. Д. Ушинський Проводжаючи дітей до першого класу, батьки сподіваються на те, що їхня дитина буде гарно вчитися І справлятися з усіма завданнями, які ставить перед нею школа. Якщо ж надії не справджуються, то причин
Дата конвертації11.03.2013
Розмір96.99 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Химия > Документы
Інтерактивні методи корекції

усного і писемного мовлення молодших школярів
Правильна вимова кожного звуку та добре розвинутий

фонематичний слух – ось головні передумови

для правильного правопису.

К.Д. Ушинський

Проводжаючи дітей до першого класу, батьки сподіваються на те, що їхня дитина буде гарно вчитися і справлятися з усіма завданнями, які ставить перед нею школа. Якщо ж надії не справджуються, то причинами невдач вони шукають насамперед в школі, системі навчання, або байдужому ставленні вчителя. Проте найчастіше причиною шкільних проблем дитини є її недостатній мовленнєвий розвиток, що може виявлятися в дефектах звуковимови, мізерності словникового запасу, невмінні граматично правильно узгоджувати слова в реченні. Подібні вправи у дошкільний період зазвичай не насторожують батьків, бо дитина, на їхню думку, достатньо вільно володіє мовленням.

Однак у школі до мовлення ставлять високі вимоги, тому дитина з недостатнім мовленнєвим розвитком потрапляє у складне становище. Виникають труднощі в процесі опанування навичок читання і письма, з'являються стійкі специфічні помилки (пропуски чи заміна літер і складів, недописування або недочитування слів, переставляння частин слова тощо). Такі недоліки читання і письма називаються відповідно дислексією і дисграфією. Учні, які мають такі вади, потребують спеціальної логопедичної роботи.

За останніми дослідженнями, у 50% учнів допоміжних шкіл і 3-5 % учнів масових шкіл наявні порушення писемного мовлення; у школах для дітей з важкими порушеннями мовлення та ЗПР- 20%. У хлопчиків ці порушення зустрічаються у 4-6 разів частіше, ніж у дівчаток.

Щорічне вересневе обстеження сформованості мовленнєвих структур у першокласників за останні роки відображає пригнічуючу тенденцію збільшення кількості дітей із мовленнєвими вадами. Збільшується відсоток комплексної патології, що відображається на фонематичних процесах, лексико-граматичній будові, зв’язному мовленні, тобто структурах, якість яких зумовлює успішність навчання і розвитку.

Проаналізуємо причини. У більшості дітей з порушеннями читання і письма (дислексія і дисграфія ) пренатальний, натальний, постнатальний періоди протікають несприятливо:

  • патологія вагітності й пологів;

  • патологічна спадковість.

Нерідко до цього у постнатальному періоді додаються травми голови або «ланцюжок» соматичних та інфекційних захворювань. Порушення читання та письма стають супутніми в дітей з мінімальною мозковою дисфункцією, затримкою психічного розвитку, важкими порушеннями усної мови, церебральними паралічами, порушеннями слуху, зору, у розумово відсталих дітей.

Отже, ці вади є складовою частиною складних та нервово-психічних порушень. З клінічної точки зору порушеннями читання і письма у дітей із збереженим інтелектом - це один із видів затримки психічного розвитку, який проявляється через надзвичайно низькі можливості засвоєння навичок читання і письма.

Щоб уникнути подібних помилок, потрібно під час обстеження аналізувати мовленнєві порушення дітей з позиції системної будови мовленнєвої діяльності, враховуючи принцип розвитку.

Розлади писемного мовлення (дисграфія) становлять значну частку серед інших мовленнєвих порушень. Найчастіше зустрічаємо їх у дітей із загальним недорозвиненням мовлення різного ступеня, а також у дітей з фонетико-фонематичними відхиленнями.У більшості таких дітей порушена також і пізнавальна діяльність: спостережливість, увага, пам'ять, мислення, аналіз, синтез.

На мою думку мета введенних на сучасном етапі інтерактивних методів навчання полягає у тому, щоб навчальний процес відбувався за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де і учень, і учитель-логопед, є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій на мовленнєвому матеріалі, використання рольових ігор і спільне розв'язання проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає мені змогу стати справжнім лідером дитячого колективу.

Інтерактивна взаємодія містить як домінування одного учасника навчального процесу над іншими, так і однієї думки над іншою. Під час інтерактивного навчання молодші школярі мають можливість активно змагатися, спілкуватися і контролювати особисте мовлення та мовлення своїх товаришів, а це сприяє формуванню дитячого колективу і водночас розвитку зв'язного мовлення, структурною одиницею якого є речення з лексико-граматичним оформленням.

Користуючись грою як інтерактивним методом усунення недоліків мовлення, приділяється увага вмінням встановлювати зв'язки слів у реченні, поширювати прості речення словами та словосполученнями, складати речення за зразком та схемою, відновлювати зміст деформованих речень за допомогою мовних ігор «Заблукали слова», «Зруйнувалося речення», «Плутанина».

Таким чином, інтерактивне навчання — це навчання, занурене у спілкування, діалогове навчання, що належить до педагогічних технологій на основі ефективності корекційної роботи й організації навчального процесу через логопедичні заняття.

Інтерактивне навчання — це специфічна форма організації навчальної діяльності, метою якої є — забезпечення сприятливих умов, за яких кожен учень відчував би свої успіхи.

Використання на логопедичних заняттях гри-змагання як інтерактивного метода дає можливість навчатися у невимушеній формі, поєднуючи мовленнєву гру з іншими корекційними методами, спрямованими на подолання вад мовлення. Завдяки ігровим формам занять удається залучити пасивних учнів до системної мовленнєвої праці, дати змогу школяреві відчувати успіх, повірити в свої сили.

Під час вивчення теми «Звуки і букви» слід звернути увагу меті окремих мовленнєвих ігор, що, по-перше, спрямована на поглиблення знань про слово як елемент мовлення (гра «Збудуємо сходинки»); по-друге, опанування звуко-буквеного аналізу і синтезу, установлення правильних взаємозв'язків між звуками і буквами (ігри: «Піраміда», «Спіймай звук», «Загубилася буква»); по-третє,— на корекцію стійких специфічних помилок (гра «Допоможи знайти помилку»).

Основними формами інтерактивної роботи є навчальна взаємодія учнів у парах і мікрогрупах. Оптимальний склад групи — не більше ніж 4—6 осіб. Групи вивчають навчальний мовленнєвий матеріал і розвивають міжособистісні вміння.

Інтерактивна робота має свої принципи.

Одночасна взаємодія (усі учні працюють в один і той же час)

^ Гра «Спіймай звук»

Гра спрямована на опанування звуко-буквеного аналізу і синтезу, установлення правильних взаємозв'язків між звуками і буквами. Учні підіймають відповідну букву, якою визначається звук у слові, зображеному на малюнку.

Однакова участь (для виконання завдання кожному учневі надається однаковий час).

^ Гра «Допоможи знайти помилку»

Мета мовленнєвої гри — корекція стійких специфічних помилок. Кожний учень одержує індивідуальну картку, у тексті якої він знаходить помилку.

Позитивна взаємодія (група виконує завдання за умови успішної роботи кожного учня).

^ Гра «Зашифроване слово»

Кожен учень отримує конверт, в середині якого знаходяться букви. Учні, змагаючись, швидко складають своє слово, читають його вголос, звертаючи увагу на звуковимову та правопис, виділяючи потрібний звук на фоні слова. Потім із перших букв кожного слова діти складають одне спільне слово. Якщо один з учнів помилився під час виконання свого завдання, то команда не може скласти головне слово. Командні форми виконання логопедичних завдань формують в учнів позитивне ставлення до навчальної співпраці.

Індивідуальна відповідальність (під час роботи у групі у кожного учня — своє завдання).

^ Гра «Цікава картинка»

Це змагання між учнями у найшвидшому складанні сюжетної картинки з шести частин за визначеною лексичною темою. Хто назве найбільше слів із потрібним звуком?

Мета мовної гри — розвиток фонематичного слуху, навичок звуко-буквенного аналізу і синтезу, логічного мислення.

Використання інтерактивних методів корекції усного і писемного мовлення допомагає учням-логопатам:

• у виправленні недоліків звуковимови;

• в ефективному розвитку фонетико-фонематичного боку мовлення;

• у розширенні та збагаченні лексико-граматичної системи мовлення.

У своій роботі я використовую досвід провідних логопедів новаторів Г.Й. Блінової, Н.О. Сєдих забезпечуючи принцип наступності у навчанні молодших школярів. Щодня збільшується кількість дітей із порушенням усного мовлення , що в подальшому викликає порушення писемного мовлення.

Інтерактивні форми надзвичайно різноманітні (наприклад «Велике коло», «Вузлик», дидактичні мовленнєві ігри, кросворди, шаради, ребуси) Заняття з корекції звуковимови організовується як індивідуально, так і в групах із корекції недоліків усного і писемного мовлення.

На заняттях необхідно створити такі умови взаємодії, які б психологічно мотивували в учнів потребу висловлюватися. Це дає змогу формувати в учнів критичне мислення. Критичне мислення це не тільки здатність помічати помилки та недоліки у чужій роботі, але й здатність аналізувати, виявляти позитивне і негативне. У молодших школярів із вадами мовлення формується розгорнута навчальна діяльність шляхом опанування логіко-мовленнєвих пізнавальних і контрольно-оцінних умінь і навичок.

Тенденція сучасного інтерактивного навчання полягає у спонукання дітей до мовленнєво-розумової активності в різноманітних формах навчальної діяльності. Тому логопедичним заняттям слід надавати таку форму роботи в якій здійснювалася корекція мовленнєвого недорозвитку і водночас розвивалася увага, пам’ять, логічне мислення, доказовість, різні форми контролю і самооцінки, тобто те що складає основу формування активної мовленнєво-розумової діяльності.

Вправи на розвиток фонематичного слуху, звуко-буквенного аналізу та синтезу слід проводити на всіх заняттях. Особливу увагу доцільно приділяти визначенню послідовності звуків у слові, їх місця стосовно інших звуків, кількості складів тощо.

Постійно стимулюю пізнавальну активність дітей запитаннями:

  • Над якою темою працюватимемо сьогодні ?

  • Чому ви так вважаєте?

  • Для чого потрібна така вправа?

Письмо — це особлива форма власного (експресивного) мовлення, що формується, на відміну від усних форм, тільки в процесі цілеспрямованого навчання, і є знаковою просторовою класифікацією тимчасової послідовності фонем в усному мовленні.

На сучасному етапі за несформованістю певних операцій процесу писемного мовлення виділяють такі види дисграфій:

1) артикуляційно-акустична;

2) на ґрунті порушення фонемного розрізнення (диференціації фонем);

3) на ґрунті порушення мовленнєвого аналізу і синтезу;

4) аграматична;

5) оптична.

Специфічні розлади письма отримали назву «дисграфія».

^ Артикуляторно-акустична дисграфія притаманна дітям із вадами звуковимови. У цьому випадку діє принцип «пишу, як говорю». При цьому помилки подібного походження є у дітей із нещодавно сформованою вимовою внаслідок неповної автоматизації артикулем на внутрішньому рівні. Відомо, що попередня дефектна вимова на внутрішньому рівні може затримуватися до двох років. Ось чому так важливо сформувати правильну звуковимовну структуру в дошкільному віці, не менше, ніж за рік до початку навчання в школі.

^ Помилки, зумовлені несформованістю фонематичних процесів,— це різноманітні заміни: голосних між собою, дзвінких та глухих приголосних, африкативних звуків між собою та зі свистячими і шиплячими приголосними ([Ч] - [Ц], [С], [ТЬ], [Ш]; [Ц] - [Т[, [С], [3]; [Щ] - [С], [Ч], [Ц], [Ш]), заміни звуків різним за способом та місцем утворення артикуляційним укладом ([М] — [Н], [К] — [Т], [С] - [Ш], [3] - [Ж], [Ф] - [X] та ін.). Діти не розрізняють тверді та м'які приголосні, не вміють позначати пом'якшення приголосного на письмі.

^ Несформованість мовленнєвого аналізу та синтезу призводить до виникнення специфічних помилок на рівні складу, слова, речення у вигляді:

• пропуск букв та складів;

• переставлення букв та складів;

• повторення раніше написаної букви (персеверації):

чечепаха, весточка

передчасне написання букви (антиципації) в різних мовленнєвих одиницях: вірер (вітер); (Будемо чити чай);

• об'єднання слів зі скороченням звуко-складової структури (кантаминації): Високлен (Високий клен);

• неправильне визначення меж мовленнєвих одиниць: ба буся; вкнизі.

^ Розлади зорово-просторових орієнтацій призводять до замін букв за зовнішньою схожістю, спотворення написання букв, труднощів розташування на сторінці в зошиті, недотримання робочого рядка, дзеркального написання.

^ У кінематично подібних букв — однаковий початок написання і різні наступні елементи. Несформованість якісного відбору елементів і порушення рухово-просторового розташування призводять до замін букв за кінематичною схожістю, неправильного їх з'єднання, пропуску елементів, їх неправильного розташування.

^ Для аграматичної дисграфії характерними є:

• порушення граматичного зв'язку слів у реченні (керування та узгодження): Лід дуб нора їжака;

• неадекватне використання слів: Восени спадає (опадає) листя

• розлади норм словоутворення і граматичної словозміни: мори (моря), крісли (крісла).

Характерними ознаками для всіх видів дисграфії є стійкі й повторювальні помилки в процесі писемного мовлення, а саме:

• перекручення і заміна букв (парних за артикуляційно-акустичною подібністю, подібних за графічним зображенням, звучанням або вимовою);

• перекручення звуко-складової структури слова;

• порушення єдності написання слів у реченні (кількох слів разом або слово, написане частинами);

• аграматичні помилки, які пов'язані з недорозвитком граматичної будови мовлення.

Досвід роботи переконує, що найчастіше зустрічаємо змішані види дисграфій.

Роботу над подоланням недоліків письма слід спрямовувати на активізацію функцій різних аналізаторів (мовно-слухового, мовно-рухового, зорового, тактильних відчуттів тощо). Корекційна робота з дітьми-дисграфіками дає позитивні результати завдяки тісно співпраці з вчителями та батьками.

Отже на практиці необхідно використовувати інтерактивні форми і в цілому, або ж застосовувати елементи, що доцільні саме до цієї мовленнєвої групи: порушення читання і письма, зумовлені елементами загального недорозвинення мовлення.

Саме такі інтерактивні методи дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, а це надає змогу учням розвивати логічне мислення, зв’язне мовлення, формувати критичне мислення , виявляти і реалізувати індивідуальні можливості. При цьому корекційний процес організовується так, що учні мають змогу успішно опанувати навички читання і письма, зробити «відкриття», формують свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів, навчаються співробітництва.

Для подолання вад письма необхідна планомірна спеціалізована допомога з використанням інтерактивних методів!

Схожі:

К. Д. Ушинський Проводжаючи дітей до першого класу, батьки сподіваються на те, що їхня дитина буде гарно вчитися І справлятися з усіма завданнями, які ставить перед нею школа. Якщо ж надії не справджуються, то причин iconОпис власного педагогічного досвіду
Чому так відбувається? Видима справа в тому що ми, дорослі, помилково вважаємо: для дітей найголовніше добре вчитися. А чи можна...
К. Д. Ушинський Проводжаючи дітей до першого класу, батьки сподіваються на те, що їхня дитина буде гарно вчитися І справлятися з усіма завданнями, які ставить перед нею школа. Якщо ж надії не справджуються, то причин iconСценарій свята Першого дзвоника 2000-2001 н р
Дорогі вчителі, батьки, діти, ось І закінчилося веселе літо, знову завітала до нас осінь. А разом з нею І наше традиційне свято –...
К. Д. Ушинський Проводжаючи дітей до першого класу, батьки сподіваються на те, що їхня дитина буде гарно вчитися І справлятися з усіма завданнями, які ставить перед нею школа. Якщо ж надії не справджуються, то причин iconВірш походить від латинського versus
Наприклад, ліричні твори, як правило, пишуть віршами, а романи, повісті, оповідання — прозою. Вибір автором форми мови (прозової...
К. Д. Ушинський Проводжаючи дітей до першого класу, батьки сподіваються на те, що їхня дитина буде гарно вчитися І справлятися з усіма завданнями, які ставить перед нею школа. Якщо ж надії не справджуються, то причин iconЯк робити уроки з першокласником?
Що ж сталося? Чому маля не хоче вчитися? В небажанні дітей вчитися винні насамперед самі батьки. Саме вони, діючи з самих кращих...
К. Д. Ушинський Проводжаючи дітей до першого класу, батьки сподіваються на те, що їхня дитина буде гарно вчитися І справлятися з усіма завданнями, які ставить перед нею школа. Якщо ж надії не справджуються, то причин iconУрок гра
Мета: ознайомити учнів з позитивними й негативними емоціями, указати на їх значення для здоров'я людини, учити дітей аналізувати...
К. Д. Ушинський Проводжаючи дітей до першого класу, батьки сподіваються на те, що їхня дитина буде гарно вчитися І справлятися з усіма завданнями, які ставить перед нею школа. Якщо ж надії не справджуються, то причин iconЗдорова дитина: групи здоров'я, оцінка фізичного та нервово-психічного розвитку
Заходи з охорони здоров'я дитячого населення полягають в антенатальній охороні плода (антенатальний, або перед пологовий, патронаж),...
К. Д. Ушинський Проводжаючи дітей до першого класу, батьки сподіваються на те, що їхня дитина буде гарно вчитися І справлятися з усіма завданнями, які ставить перед нею школа. Якщо ж надії не справджуються, то причин iconПоради батькам першокласників шановні батьки маленьких першокласників !
Сподіваємось, що наведені поради допоможуть Вашій дитині легко адаптуватися до навчання в 1 класі, а школа стане тим місцем, де вона...
К. Д. Ушинський Проводжаючи дітей до першого класу, батьки сподіваються на те, що їхня дитина буде гарно вчитися І справлятися з усіма завданнями, які ставить перед нею школа. Якщо ж надії не справджуються, то причин iconПоради психолога батькам першокласників
Часом більше самих першокласників хвилюються їхні батьки, які мучаться думкою, чи готовий їх синок чи донька до першого класу. До...
К. Д. Ушинський Проводжаючи дітей до першого класу, батьки сподіваються на те, що їхня дитина буде гарно вчитися І справлятися з усіма завданнями, які ставить перед нею школа. Якщо ж надії не справджуються, то причин iconДесять фактів для безпеки дітей в Інтернеті
Мережа теж може бути небезпечна. Перед тим як дозволити дітям виходити в інтернет самостійно, слід встановити ряд правил, c якими...
К. Д. Ушинський Проводжаючи дітей до першого класу, батьки сподіваються на те, що їхня дитина буде гарно вчитися І справлятися з усіма завданнями, які ставить перед нею школа. Якщо ж надії не справджуються, то причин iconЗвіт по мікропроекту «Обдарована дитина» за 2012-2013 рік
Сьогодення ставить перед суспільством, державою І школою вимоги щодо виховання творчої молоді, спрямованої на пошук творчих рішень...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка