Методичні рекомендації до лабораторних робіт з дисципліни «Хімія» для студентів усіх напрямів підготовки




НазваМетодичні рекомендації до лабораторних робіт з дисципліни «Хімія» для студентів усіх напрямів підготовки
Сторінка1/9
Дата конвертації07.01.2014
Розмір0.56 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
uchni.com.ua > Химия > Методичні рекомендації
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


Міністерство освіти і науки України

НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ


ГЕОЛОГОРОЗВІДУВАЛЬНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра хімії

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до лабораторних робіт з дисципліни

«Хімія»
для студентів усіх напрямів підготовки

Дніпропетровськ

НГУ

2007

Міністерство освіти і науки України

НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до лабораторних робіт з дисципліни

^ Хімія”
для студентів усіх спеціальностей


Дніпропетровськ

2007
Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни “Хімія” для студентів усіх спеціальностей / Упоряд.: О.І. Темченко, О.Б. Нетяга,
Г.В. Тарасова , Т.О. Шевцова – Д.: Національний гірничий університет, 2007.– 3 с.

Упорядники:
О.І. Темченко, канд. техн. наук, доцент

О.Б. Нетяга, ст. викладач

Г.В. Тарасова, асистент

Т.О. Шевцова, асистент

Відповідальний за випуск завідувач кафедри хімії, канд. хім. наук,
проф. П.О. Єгоров.


Упорядники:

Єгоров Павло Олексійович

Нетяга Ольга Борисівна

Тарасова Ганна Володимирівна

^ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до лабораторної роботи з дисципліни

«Хімія»
для студентів усіх напрямів підготовки

Редактор


Підписано до друку Формат 30 · 42/4.

Папір офсет. Ризографія. Ум. друк. арк. .

Обл.-вид. арк. Тираж прим. Зам. № ..........

Національний гірничий університет

49005, м. Дніпропетровськ, просп. К. Маркса, 19.
ПЕРЕДМОВА
Лабораторна робота по хімії – форма навчального заняття, при якому студент під керівництвом викладача особисто проводить хімічні досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень. При цьому студент набуває навичок у роботі з лабораторним обладнанням та реактивами, опановує методику експериментальних досліджень, вчиться самостійно вирішувати дослідницькі та розрахункові задачі.

Отримані на понятійно-аналітичному рівні уміння та навички є суттєвим компонентом компетенції фахівця.

^ Дидактичні цілі проведення лабораторних робіт з дисципліни Хімія:

– опанування методами експериментальних досліджень (підготовка та проведення хімічних дослідів, дослідження та обробка їх результатів);

– формування відчуття спеціалізованого обладнання та оволодіння специфікою практичної роботи;

– набуття навичок з безпеки проведення хімічного експерименту;

– „поглиблення” теоретичного матеріалу завдяки його практичному застосуванню.

Отримані на понятійно–аналітичному рівні уміння та навички є суттєвим компонентом компетенції фахівця.

Відповідальність за організацію лабораторних робіт несе викладач, що зобов’язаний створити відповідні умови, матеріально-технічне, методичне та інформаційне забезпечення.

Студент під час проведення лабораторних робіт повинен:

– безумовно дотримуватись правил охорони праці;

– ознайомитись з методичними рекомендаціями щодо проведення лабораторних робіт;

– виконати лабораторну роботу за відповідною методикою;

– скласти звіт про виконання лабораторної роботи;

– захистити результати лабораторної роботи;

– одержати оцінку за лабораторний модуль через визначену форму модульного контролю (захист звітів про лабораторні роботи).

Викладач повинен:

– організувати методичне, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення проведення лабораторних занять за вимогами правил безпеки;

– провести інструктаж студентів щодо правил безпеки;

– керувати проведенням лабораторної роботи;

– здійснити поточний контроль опанування студентами методичних рекомендацій;

– забезпечити виконання правил безпеки при виконанні лабораторної роботи;

– скласти графік консультацій; дотримуватись графіку консультацій;

– оцінити навчальну діяльність студента з опанування лабораторного модуля.

^ Вимоги до оформлення:

При виконанні лабораторної роботи студенти повинні вести записи в лабораторному журналі та скласти звіт.

Структура звіту:

Рекомендується звіт з лабораторної роботи побудувати за такою структурою:

– тема;

– цілі лабораторної роботи;

– обладнання та реактиви;

– методика досліджень (умови, за яких проводиться дослід, схеми приладів);

– протокол досліджень (спостереження, рівняння реакцій, таблиці);

– обробка результатів експерименту (розрахунки за формулами);

– висновки.

Оформлення виконується відповідно вимогам стандарту ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення.

^ Оцінювання лабораторної роботи

Загальні вимоги до виконання лабораторної роботи, що мають забезпечити максимальну оцінку:

– повна відповідність звіту про виконання лабораторної роботи методичним рекомендаціям;

– володіння теоретичним матеріалом щодо предмету досліджень;

– загальна та професійна грамотність, лаконізм і логічна послідовність викладу матеріалу;

– відповідність оформлення звіту чинним стандартам.

^ Припущені недоліки, що знижують оцінку:

– помилка при постановці експерименту;

– помилка у розрахунках при обробці результатів експерименту;

– невірно побудований графік, рівняння реакцій;

– помилка у висновках;

– невірна або неповна відповідь на питання для підготовки до захисту лабораторної роботи;

– порушення правил техніки безпеки.


^ ТЕМАТИКА ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ
Тематика лабораторних робіт визначається робочою програмою дисципліни, передбачено – 32 години лабораторних робіт.

Таблиця 1


№ п\п

Тема роботи

Кількість годин




^ 1 семестр 1 чверть (1 – 10 тиждень)




1

Дослідження властивостей оксидів, гідроксидів, солей

2

2

Визначення молярної маси еквівалента металу

2

3

Визначення залежності швидкості реакції від концентрації та температури реагуючих речовин

2

4

Визначення константи рівноваги реакції




5

Визначення концентрації розчинів




6

Визначення умов протікання реакцій обміну в розчинах електролітів

2

7

Визначення водневого показника розчинів електролітів




8

Дослідження процесів гідролізу у розчинах солей

2




^ 1 семестр 2 чверть (1 – 10 тиждень)




9

Дослідження окисно-відновних процесів

2

10

Експериментальне визначення активності металів від положення в ЕХРН

2

11

Дослідження процесів при електролізі водних розчинів електролітів

2

12

Дослідження електрохімічної корозії металів та методів захисту від неї

2

13

Визначення твердості води

2

14

Розв’язання експериментальних завдань

2

15

Визначення властивостей металів І – ІІ групи

2

16

Визначення властивостей металів побічних підгруп

2





Всього:


32



^ ТЕМАТИКА ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ
Тематика лабораторних робіт визначається робочою програмою дисципліни, передбачено – 32 години лабораторних робіт.

Таблиця 1


№ п\п

Тема роботи

Кількість годин




^ 1 семестр 1 чверть (1 – 10 тиждень)




1

Визначення молярної маси еквівалента металу

4

2

Визначення залежності швидкості реакції від концентрації та температури реагуючих речовин

4

3

Визначення умов протікання реакцій обміну в розчинах електролітів

4

4

Дослідження процесів гідролізу у розчинах солей

4




^ 1 семестр 2 чверть (1 – 10 тиждень)




5

Дослідження окисно-відновних процесів

4

6

Експериментальне визначення активності металів від положення в ЕХРН

2

7

Дослідження процесів при електролізі водних розчинів електролітів

4

8

Дослідження електрохімічної корозії металів та методів захисту від неї

4

9

Визначення твердості води

2





Всього:


32
^



ПОРЯДОК РОБОТИ ТА ПРАВИЛА З ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ

У ХІМІЧНИХ ЛАБОРАТОРІЯХ




При роботі в хімічній лабораторії потрібно знати та беззаперечно дотримуватися правил з техніки безпеки:


1. Працюючи в хімічній лабораторії необхідно бути обережним, пам’ятати що неохайність, неуважність, недостатнє знайомство з приладами та властивостями хімічних речовин можуть привести до нещасного випадку.

2. Перед виконанням лабораторної роботи необхідно визначити її мету, умови та порядок проведення, ознайомитися з відповідним теоретичним матеріалом, правилами техніки безпеки.

3. У ході виконання лабораторних дослідів дотримуватися інструкції та правил техніки безпеки.

4. Під час проведення дослідів уважно спостерігають за всіма змінами, що відбуваються з речовинами в процесі реакції.

5. Необхідні для роботи хімічні реактиви розташовують на столах, а реактиви загального користування – у витяжній шафі. Відкриваючи склянку або пробірку ставлять пробку догори.

6. Наливати реактиви повільно, тримаючи склянку та пробірку під кутом. Етикетка на склянці повинна бути спрямована у бік долоні.

7. Не можна зазирати у посуд.

8. Після використання розчину, потрібно знімати краплю з краю склянки. Склянку із залишком реактиву закривають і ставлять на місце.

9. Заборонено зливати невикористаний реактив у ту ж склянку.

10. Заборонено виставляти з витяжної шафи на робочі місця реактиви загального користування.

11. Досліди з отруйними та різко пахучими речовинами проводять у витяжній шафі.

12. При нагріванні рідини пробірку тримають отвором вбік від себе та оточуючих. Не можна схилятися над рідиною, що нагрівають.

13. Під час виконання дослідів стежать, щоб хімічні реактиви не потрапили на обличчя, руки, одяг.

14. При визначенні газу за запахом його струмінь направляють рухом руки від пробірки до себе.

15. Сульфатну кислоту розводять, додаючи її малими порціями у воду (а не навпаки !), постійно перемішуючи.

Оскільки виконання лабораторних робіт пов'язане з багатьма джерелами небезпеки, необхідно крім вступного інструктування щодо правил техніки безпеки додаткове інструктування при проведенні кожної лабораторної роботи. Для реєстрації інструктажів з техніки безпеки використовується спеціальний журнал, у якому кожен студент повинний розписуватися про ознайомлення з правилами поведінки в лабораторії і виконання експериментальних досліджень.


Аптечка для надання першої допомоги в лабораторії:


  1. Бинти.

  2. Гігроскопічна вата.

  3. Лейкопластир.

  4. Розчин йоду (3%).

  5. Гумовий джгут (40-50 см.).

  6. Скляна ванночка.

  7. Піпетка.

  8. Пінцет.

  9. Розчин перманганату калію (2%).

  10. Розчин гідрокарбонату натрію (2%).

  11. Розчин оцтової кислоти (1%).

  12. Розчин борної кислоти (2%).

  13. Гліцерин.

  14. Вазелін.

  15. Сульфідинова емульсія.

  16. Ефіро-валеріанові краплі.

  17. Нашатирний спирт (10%-вий розчин аміаку).

  18. Етиловий спирт.

  19. Мазь Вишневського.



Список літератури
1. Романова Н.В. Загальна та неорганічна хімія: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2002. – 480 с.

2. Телегус В.С., Бодак О.І., Заречнюк О.С., Кінжибало В.В., «Основи загальної хімії», Підручник. – Львів: Світ 2000 – 424 с.
Лабораторна робота № 2
^ ВИЗНАЧЕННЯ МОЛЯРНОЇ МАСИ

ЕКВІВАЛЕНТА МЕТАЛУ
Цілі: Навчитися експериментальним шляхом визначати молярну масу еквіваленту металу за об’ємом водню, який витискується; набути навички безпечного проведення хімічного досліду та обчислювання отриманих даних.

^ Теоретичні положення.

Еквівалент речовини – це така її кількість, що з’єднується з одним молем атомів водню або заміщує таку ж кількість атомів водню у хімічних реакціях.

Наприклад:
СuO + H2 = Cu + H2O ЕСuO = 1/2 молю купрум (ІІ) оксиду
^ Молярна маса еквівалента – це маса одного еквівалента речовини.

Молярна маса еквівалента водню дорівнює 1 г/моль, а кисню – 8 г/моль. Молярний об’єм еквівалента водню за нормальних умов (н. у.) дорівнює
11,2 л/моль, а кисню – 5,6 л/моль. Молярну масу еквівалента простої речовини можна розрахувати , якщо поділити її молярну масу на валентність:
Мек = М / В
Існують різні способи визначення молярних мас еквівалентів: за реакціями з’єднання, розкладу, заміщення, обміну та електрохімічним методом.

У даній роботі користуються методом визначення молярної маси еквівалента металу за об’ємом водню, який виділяється при розчинені металу в кислоті.

Дано:

Обладнання: прилад для визначення молярної маси еквівалента металу, термометр, барометр.

Реактиви: проба металу, хлороводнева кислота, вода.

Визначити: молярну масу еквівалента металу.

^ Методика досліджень.

Для визначення молярної маси еквівалента металу застосовують прилад, що складається із з’єднаних між собою гумовими трубками бюретки (Б), воронки (В) та пробірки (рис.1). Бюретка та воронка заповнені водою.
С
Рис. 1
початку перевіряють герметичність приладу. Для цього воронку опускають на 10 – 15 см, спостерігаючи за рівнем води в бюретці. Якщо прилад герметичний, то рівень води в бюретці трохи знизиться, а потім залишиться без змін. Переконавшись у герме-тичності приладу, відкривають пробку у пробірці, встановлюють воронку в таке положення, щоб вода в ній займала ~ 1/3 об’єму, а в бюретці рівень води знаходився б на 1 мл нижче від нуля. Показання знімають за нижнім краєм меніску води.
Пробірку заповнюють на 1/3 об’єму хлороводневою кислотою. Закривають пробірку пробкою та записують показник рівня води V1 в бюретці у таблицю спостережень (табл. 1). Знову відкривають пробірку, нахиляють її і поміщають на край отриману пробу металу. Закривають пробірку пробкою, струшують її, занурюючи метал у кислоту.

Виділений водень витискає воду із бюретки до воронки. Коли метал повністю прореагує з кислотою, пробірці дають охолонути до кімнатної температури, а потім урівноважують воду в бюретці та воронці до однакового рівня. Знімають та записують показання рівня води в бюретці V2. Різниця між V1 та V2 дорівнюватиме об’єму виділеного водню.

^ Техніка безпеки:

– наливати хлороводневі кислоту повільно, тримаючи склянку та пробірку під кутом. Етикетка на склянці спрямована у бік долоні;

– при влучені кислоти на шкіру промити уражену ділянку холодною водою, а потім 2% розчином гідрокарбонату натрію – NaHCO3;

– відпрацьовані реактиви злити у раковину;

– після закінчення роботи навести порядок на своєму робочому місці.

^ Протокол досліджень.

У табл. 1 вносять показники термометра, барометра та обчислену з табл. 2

величину тиску водяної пари при температурі досліду.

Таблиця 1


m,

г

V1,

мл

V2,

мл

, л

Pатм.

кПа

Pпари,

кПа

,

кПа

T,(К)

(273 + t oC)




Обробка результатів експерименту.

Обчислити:

1. Об’єм виділеного водню
= V2 – V1
2. Абсолютну температуру
Т = 273 + t oC
3. Тиск водню

= Ратм. – Рнасич. вод. пари (кПа)
4. Об’єм водню привести до нормальних умов:
Ро = 760 мм рт. ст. або 101,3 кПа і То = 273 К
5. Молярну масу еквівалента металу

6. Відносну помилку визначення молярної маси еквівалента металу
 = (Mек. теор. – М ек. досл.) / Мек. теор. ∙ 100 (%)

Таблиця 2



Т, К


Р, кПа


Т, К


Р, кПа


Т, К


Р, кПа


283

1,22

290

1,93

297

2,97

284

1,31

291

2,03

298

3,16

285

1,40

292

2,19

299

3.34

286

1,49

293

2,34

300

3,58

287

1,59

294

2,48

301

3,89

288

1,70

295

2,64

302

4,00

289

1,82

296

2,80

303

4,24
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Методичні рекомендації до лабораторних робіт з дисципліни «Хімія» для студентів усіх напрямів підготовки iconМіністерство освіти І науки україни запорізький національний технічний...
Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни «Основи автоматизованого проектування радіоелектронної апаратури» для студентів...
Методичні рекомендації до лабораторних робіт з дисципліни «Хімія» для студентів усіх напрямів підготовки iconВступ
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни “Мультиагентні системи” для студентів спеціальності 080402 “Інформаційні...
Методичні рекомендації до лабораторних робіт з дисципліни «Хімія» для студентів усіх напрямів підготовки iconМетодичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Електротехнічні матеріали»
Методичні вказівки містять теоретичні відомості для підготовки до виконання лабораторних робіт, порядок виконання робіт, зміст звіту...
Методичні рекомендації до лабораторних робіт з дисципліни «Хімія» для студентів усіх напрямів підготовки iconМетодичні рекомендації до виконання курсових робіт з дисципліни
Методичні рекомендації щодо виконання курсових робіт з дисципліни „Управління бізнесом” для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного...
Методичні рекомендації до лабораторних робіт з дисципліни «Хімія» для студентів усіх напрямів підготовки iconМетодичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни
Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни “Основи системного ана­лізу” для сту­дентів всіх форм нав­чан­ня спе­ці­альності...
Методичні рекомендації до лабораторних робіт з дисципліни «Хімія» для студентів усіх напрямів підготовки iconМетодичні рекомендації до виконання лабораторних занять з дисципліни...
Методичні рекомендації до виконання лабораторних занять з дисципліни “Технологія вина”
Методичні рекомендації до лабораторних робіт з дисципліни «Хімія» для студентів усіх напрямів підготовки iconМетодичні рекомендації та тематика контрольних робіт для студентів...
Методичні рекомендації І контрольні завдання до виконання практичних занять з дисципліни «Процеси І апарати харчових виробництв»
Методичні рекомендації до лабораторних робіт з дисципліни «Хімія» для студентів усіх напрямів підготовки iconМетодичні рекомендації та тематика контрольних робіт для студентів...
Методичні рекомендації І контрольні завдання до виконання практичних занять з дисципліни Процеси І апарати харчових виробництв
Методичні рекомендації до лабораторних робіт з дисципліни «Хімія» для студентів усіх напрямів підготовки iconМетодичні рекомендації до лабораторних робіт з дисципліни «Електропривод І автоматизація»
Методичні рекомендації до лабораторних занять з дисципліни «Електропривод І автоматизація»
Методичні рекомендації до лабораторних робіт з дисципліни «Хімія» для студентів усіх напрямів підготовки iconМетодичні рекомендації щодо підготовки та написання курсових робіт...
Методичні рекомендації щодо підготовки та написання курсових робіт для студентів спеціальності 010201 «Фізичне виховання» складені...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка