Ідея побудови міждисциплінарної призми мараховський Л. Ф., Козубцов І. М




НазваІдея побудови міждисциплінарної призми мараховський Л. Ф., Козубцов І. М
Дата конвертації09.03.2013
Розмір78.3 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Інформатика > Документы
УДК 167 + 535.315 +303.832.24

ІДЕЯ ПОБУДОВИ МІЖДИСЦИПЛІНАРНОЇ ПРИЗМИ

Мараховський Л.Ф., Козубцов І.М.
Аннотация. В статье освещен основной результат диссертационного исследования, относительно описания прототипа междисциплинарной призмы, способной раскладывать сложный процесс междисциплинарного исследования на составляющие. Аналогичных исследований до сих пор не было. Новизной работы является четкое описание методологического аппарата междисциплинарных исследований. Дано четкое представление научному обществу, что такое призма.

^ Ключевые слова: междисциплинарные исследования, междисциплинарная призма, ученые.

Anataciya. The basic result of dissertation research is lighted up in the article, in relation to description of prototype of interdisciplinary prism, able to lay out the difficult process of interdisciplinary research on constituents. Analogical researches were not until now. The novelty of work is clear description of methodological vehicle of interdisciplinary researches. Clear presentation is given to scientific society, what prism.

^ Keywords: interdisciplinary researches, interdisciplinary prism, scientists.
Постановка проблеми дослідження. Сучасні складні процеси неможливо дослідити без розкладання їх на компоненти процесу досліджуваного об’єкту. Дослідження набули міждисциплінарного характеру. Вони характеризуються відсутністю чітких меж між науковими напрямами, що задіяні в дослідженні. Це диктує науковому суспільству сьогодення – створення міждисциплінарних консолідацій відповідно до викликів, передбачених Болонським процесом [1, 2], формувати в аспірантурі фахівців з міждисциплінарною компетентністю. Адже згідно із законом про експертизу проведення міждисциплінарних досліджень є нелегітимними. Оскільки:

по-перше, не передбачена належна підготовка наукових кадрів з міждисциплінарною компетентністю;

по-друге, відсутня класифікація міждисциплінарного наукового результату, як окремого наукового напряму (міждисциплінарної науки або спеціальності);

по-третє, унеможливлено захист кваліфікаційної дисертаційної роботи дослідником з (міждисциплінарної науки або спеціальності).

Аналіз останніх досліджень. В міждисциплінарних дослідженнях відсутнє чітке тлумачення поняття міждисциплінарної призми. Так, наприклад, в роботі [3] розглянуто загально філософську проблему, яка начебто розглядається крізь призму. Однак механізм розглядання крізь призму не описано. Тому актуалізується необхідність вивчення визначення та еквівалент міждисциплінарної призми.

Отже, метою статті є висвітлення основних результатів дисертаційного дослідження, створення прототипу міждисциплінарної призми, здатної розкладати складний процес міждисциплінарного дослідження на компоненти.

Результат дослідження. Для дослідження питання застосуємо метод аналогій, що дозволить пояснити саму ідею. Принагідно зазначимо, що сучасні наукові напрями мають чіткі межі, визначені в Переліку наукових спеціальностей за якими здійснюються захист дисертаційних робіт на отримання наукових ступенів кандидата наук та доктора наук, присудження наукових звань [4]. Однак, отриманий міждисциплінарний науковий результат, унаслідок впроваджених рекомендації, прийнятих у процесі підписання угод щодо створення єдиного освітнього простору в Європі (Болонський процес) про активізацію міждисциплінарних досліджень в науці та освіті, лишаються за межами Переліку наукових спеціальностей [4]. Це, на нашу думку, пояснюється відсутністю міждисциплінарної спеціальності [5] чи навіть окремої науки.

Розглянемо тлумачення поняття «міждисциплінарна призма», яке ми будемо використовувати в подальших дослідженнях. Як відомо, з часом відокремились основні наукові напрями. Всі сучасні наукові напрями, визначені в Переліку [4], за історичним походженням пішли з філософії (сучасна філософія, педагогіка, фізика, математика тощо). Прийнявши це припущення, можна стверджувати, що Перелік [4] можна розглядати як не монохромне біле світло.

Для дослідження застосуємо оптичну дисперсійну призму. З фізики відомо, якщо біле не монохромне світло пропустити через оптичну призму дисперсійну, то в результаті отримаємо дисперсійний спектр, який складається із семи кольорів [6] (рис. 1). Очевидно, між окремими кольорами спектру відбуваються безперервні переходи тонів. Складним процесом лишається чітке визначенні меж кольорів у дисперсійному спектрі. Потрібно застосовувати інструментальні методи та прилади, основані на спектральному аналізі [7].

Розглянута аналогія нас наводить на думку, що світло – міждисциплінарна спектральна сукупність кольорів. А міждисциплінарні дослідження не що інше, як пошук меж кольорів у дисперсійному спектрі. В такому випадку міждисциплінарним є пошук або дослідження на стику двох основних кольорів. Але як би це було дійсно так, то достатньо було б запропонувати

Рис. 1. Аналогія подібностей між простою тригранною

та міждисциплінарною призмами
переглянути Перелік [4] на предмет доповнення кожного наукового напряму міждисциплінарною спеціальністю. Такий варіант розглянуто в роботі [5]. Однак на практиці зовсім не так – в міждисциплінарному дослідженні може бути 2 і більше виявлених наукових зв’язків.

Трансформуємо аналогію до реалістичного тлумачення. Призма міждисциплінарна немає ніякої фізичної подібності до оптичної призми. Призма тут вживана в тому алегоричному значенні, що вона здатна розкладати складну систему на окремі елементи. Форма її немає ніякого значення. Для наочності суті принципу нами було прийнято припущення, що міждисциплінарна призма подібна до форми оптичної призми. Адже спільним для міждисциплінарною та оптичною призмами є розклад складної системи на елементи (спектри). Тобто, йдеться про розгляд складного питання під різним кутом бачення з наступною деталізацією.

Розглянемо можливу побудову реалістичної міждисциплінарної призми за аналогією до побудови оптичної дисперсійної призми. За аналог рекомендуємо прийняти експертну систему. В якості експертів виступатимуть наукові кадри вищої кваліфікації за основними науковими напрямами або (спеціальностями одного напряму).

Такий склад експертної системи забезпечить якісне розкладання досліджуваного об’єкту на основні наукові напрями. Ідентифікація в спектрі безперервних переходів тонів буде залежить від міждисциплінарної обізнаності (компетентності) членів експертної системи.

Висновки. В результаті дослідження встановлено, що за відсутності належної підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації з міждисциплінарною компетентністю неможливо якісно проводити міждисциплінарні дослідження в науці та освіті без застосування міждисциплінарної призми побудованої на основі міждисциплінарної консолідації вчених в єдину експертні систему.

За відсутності нової класифікації міждисциплінарного наукового результату, за окремою міждисциплінарною наукою (або міждисциплінарною спеціальністю в науковому напрямі) неможливо класифікувати отриманий науковий результат та захищати його у вигляді кваліфікаційної дисертаційної роботи.

Таким чином, запропонована міждисциплінарна призма є алегорією оптичної дисперсійної призми, яка за аналогією пояснює принцип розкладання стародавньої філософії на сучасні наукові напрями [8]. Побудована експертна система може якісно вирішуватиме існуючу проблему.

Перспективи в подальших досліджень у даному напрямку є вивчення закону розподілу міждисциплінарної призми, стародавньої філософії на наукові напрями. Отримані знання спрямувати на формування нового покоління наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації з міждисциплінарною компетентністю. Поєднавши міждисциплінарну з науковою та педагогічною компетентностями, ми отримаємо новизну, та забезпечимо перетворення гіпотези на теорію формування вчених з міждисциплінарною науково-педагогічною компетентністю запропонованою автором дослідження [9-11].

Важливо також використовувати єдину загальноприйняту термінологію. Від цього залежатиме мова на якій розмовляють наукові кадри різних наукових напрямів та спеціальностей. Це необхідна умова для створення наукових консолідацій для міждисциплінарних досліджень в галузі науки та освіти [12]. Без такої консолідації неможливо (не легітимно) проводити дослідження, особливо в перехідний процес, доки в міждисциплінарній аспірантурі (ад’юнктурі), докторантурі не розпочнеться підготовка наукових та науково-педагогічних кадрів з міждисциплінарною компетентністю [13].

Для приклада приведемо запропонований новий міждисциплінарний напрям – фундаментальні основи побудови суперкомп’ютерів на схемах автоматної пам’яті, який об'єднує теорію багатофункціональних автоматів Мараховського, приватним випадком котрих є автомати Мілі та Мура; теорію побудови схем автоматної пам'яті: багатофункціональних, які розширюють елементну базу інтегральних схем, окремим випадком яких є схема RS – тригера, та багаторівневих; і методи побудови нових реконфігуруючих пристроїв суперкомп’ютерів: регістрів, лічильників, пристроїв управління, процесорів і комп’ютерів на елементах автоматної пам'яті.

У статті [14] зазначається, що в Портленді (штат Орегон) Supercomputing Conference'09 IBM під керівництвом Дональда Хэбба (Donald Hebb) зроблено істотний прогрес у створенні обчислювальної і когнітивної систем, які симулюють і емалюють здатність мозку відчувати, сприймати, діяти, взаємодіяти і пізнавати при цьому порівнянна з мозком має низьке енергоспоживанням і розміри. Великомасштабна симуляція діяльності кори головного мозку – новий міждисциплінарний напрям, що об’єднує обчислювальну неврологію, методологію симуляції і суперкомп’ютери. В області створення когнітивного комп'ютера, який працює аналогічно мозку, симуляція кори є вкрай важливою технологією для перевірки гіпотез про його структуру, динаміку і функції.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бедный Б.И., Миронос А.А. Подготовка научных кадров в высшей школе. Состояние и тенденции развития аспирантуры: Монография. Нижний Новгород: Изд-во ННГУ, 2008. – 219 с. – ISBN 978-5-91326-100-7.

2. Козубцов І.М. Національні особливості та перспективні принципи удосконалення систем підготовки і атестації вчених в контексті Болонського процесу [Електронний ресурс] // Научный электронный архив академии естествознания. – Режим доступу URL: http://www.econf.rae.ru/pdf/2011/11/754.pdf.

3. Кругов Н.И. Человек в междисциплинарной призме. [Електронний ресурс] // За науку №13(952) от 16 марта 2006 г. – Режим доступу URL: http://zn.asu.ru/issue.shtml?i_n_seq=952&a_n=21.

4. Про затвердження Переліку наукових спеціальностей МОНмолодьспорт України; Наказ, Перелік від 14.09.2011 № 1057 // Офіційний вісник України від 17.10.2011 – 2011 р., № 78, стор. 215, стаття 2893, код акту 58517/2011.

5. Козубцов И.Н. Место в перечне научных специальностей междисциплинарных диссертационных исследований в науке и образовании [Электронный ресурс] // Междисциплинарные исследования в науке и образовании. – 2012. – № 1 Sp. – Режим доступа URL: www.es.rae.ru/mino/157-453.

6. Яворский Б.М., Селезнев Ю.А. Справочное руководство по физике для поступающих в вузы и для самообразования. – 4-е изд., испр. – М.: Наука. Гл. ред. физ.-мат. Лит., 1989. – 576 с.

7. Загрубский А.А., Цыганенко Н.М., Чернова А.П. Спектральные приборы. – СПб., 2007. – 76 с.

8. Козубцов І.М., Мараховський Л.Ф. Філософсько-ідейна парадигма ієрархії та назв вчених ступенів в Україні [Электронный ресурс] // Междисциплинарные исследования в науке и образовании. – 2012. – № 1 Kg. – Режим доступу URL: www.es.rae.ru/mino/159-1179 (дата обращения: 23.10.2012).

9. Козубцов І.М. Філософія формування міждисциплінарної науково-педагогічної компетентності вчених // Наука и образование : сб. тр. Международный научно-методический семинар, 13 – 20 декабря 2011 г., г Дубай (ОАЭ) – Хмельницкий: Хмельницкий нац. ун-т, 2011. – С. 120 – 122. – (укр., рус., англ.). – ISBN 978-966-330-133-4.

10. Козубцов І.М. Проблеми та перспективи розвитку сучасної міждисциплінарної аспірантури як економічної системи України в умовах європейської освітньої інтеграції // «Економіка, управління, фінанси: стан, проблеми та перспективи розвитку»: Мат. ХI міжнародн.наукової конференції мол. вчених, аспірантів і студентів. Ч.2. – Донецьк: ДонНАБА, 2012. – С. 37 – 39.

11. Козубцов И.Н. Синтезированная междисциплинарная научно-педагогическая компетентность поможет научить учиться [Электронный ресурс] // Междисциплинарные исследования в науке и образовании. – 2012. – № 1 Kg. – Режим доступа URL: www.es.rae.ru/mino/159-1198 (дата обращения: 23.10.2012).

12. Міждисциплінарна Академія Наук (МАН) [Електронний ресурс] // Офіційний сайт. – Режим доступу URL: http://man-ua.at.ua/

13. Мараховський Л.Ф., Козубцов І.М., Масесов М.О. Міждисциплінарна академія наук (МАН), єдиний в Україні проект формування міждисциплінарної консолідації вчених // Materiály VIII Mezinárodní vědecko-praktická konference «Efektivní nástroje moderních věd – 2012» – Díl 20. Pedagogika: Praha. Publishing House «Education and Science» s.r.o. – Stran 22 – 25.

14. На пути к созданию когнитивного компьютера [Электронный ресурс] – Режим доступу URL: http://itc.ua/articles/na_puti_k_sozdaniyu_kognitivnogo
_kompyutera_43475?page=1.

Схожі:

Ідея побудови міждисциплінарної призми мараховський Л. Ф., Козубцов І. М icon[378. 048. 2] Л. Ф. Мараховський, І. М. Козубцов наукова школа –...
Розроблено доослідний полігон на прикладі реєстру суспільної наукової організації вчених України – Міждисциплінарної Академії наук...
Ідея побудови міждисциплінарної призми мараховський Л. Ф., Козубцов І. М icon1. Завдання обов'язкового рівня (№№328 – 343)
Основа прямої трикутної призми – прямокутний трикутник з катетами 3 см І 4 см. Висота призми 10 см. Знайдіть площу повної поверхні...
Ідея побудови міждисциплінарної призми мараховський Л. Ф., Козубцов І. М iconРеферат на тему: Призма. Правильна призма. Площа бічної поверхні прямої призми
Многокут­ники називаються основами призми, а відрізки, які сполучають відповідні вершини,— бічними ребрами призми
Ідея побудови міждисциплінарної призми мараховський Л. Ф., Козубцов І. М icon1д т. н., професор Мараховський Л. Ф., 2к т. н., професор рае козубцов І. М
Науковий центр зв’язку та інформатизації Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету...
Ідея побудови міждисциплінарної призми мараховський Л. Ф., Козубцов І. М icon1д т. н., професор Мараховський Л. Ф., 2к т. н., професор рае козубцов І. М
Науковий центр зв’язку та інформатизації Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету...
Ідея побудови міждисциплінарної призми мараховський Л. Ф., Козубцов І. М iconМожливості текстового редактора ms word 97
Діагональ бічної грані, що містить основу цого трикутника, утворює кут  з площиною основи призми. Знайдіть об'єм призми
Ідея побудови міждисциплінарної призми мараховський Л. Ф., Козубцов І. М iconУрок №3 Тема уроку: Призма. Пряма І правильна призма
Мета уроку: Засвоїти поняття многогранника, означення призми, її елементів, видів призми, площі
Ідея побудови міждисциплінарної призми мараховський Л. Ф., Козубцов І. М iconІ. М. Козубцов національні особливості та перспективні принципи удосконалення...
Розглянуто національні особливості та перспективні принципи удосконалення систем підготовки І атестації вчених. Сформовано перспективний...
Ідея побудови міждисциплінарної призми мараховський Л. Ф., Козубцов І. М iconІдея соборності України в суспільно-політичній думці 19-поч. 20 ст
Розділ 2 ідея соборності та державності україни в баченні інтелектуалів ХІХ – початку XX ст
Ідея побудови міждисциплінарної призми мараховський Л. Ф., Козубцов І. М iconЗавдання ІІ етапу олімпіади з зарубіжної літератури
«Через усі творіння Шиллера проходить ідея свободи». Поясніть, як ідея свободи втілилася у баладі «Рукавичка» Шиллера
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка