Сценарій виховного заходу для учнів 8-11 класів




Скачати 89.38 Kb.
НазваСценарій виховного заходу для учнів 8-11 класів
Дата конвертації11.03.2013
Розмір89.38 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Інформатика > Документы
Сценарій виховного заходу для учнів 8-11 класів
(звучить музика)

Голос: Минуле століття пронеслося над Україною трьома голодоморами: 1921-1922, 1932-1933, 1947 років. Було запроваджено День пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій, який щороку відзначається у четверту суботу листопада. 80 років тому нашу країну спіткало лихо під назвою «Голодомор». Пам’яті тих, хто загинув від Голодомору 1932-1933 років присвячується усний журнал «Минуле стукає в наші серця».
(звучить «Соната» Бетховена. Виходять ведучі).
1 вед.: Забитим мечем стало ліпше,

Ніж повбиваним голодом.

Що гинуть проколені,

За браком плодів польових…

Руки жінок милосердних

Варили своїх діточок. (Плач Єремії, глава 4, вірш 9-10).
2 вед.: Ці скорботні рядки Василь Пахаренко присвячує тим, яких давно не має. Який спопелив найстрашніший злочин – штучний голод 1933 року. Який брутально перервав життя мільйонів людей. Зотліли і стали попелом з’їдені голодом тіла людей, стали попелом їхні надія та віра.
1 учень: Звинувачують свідки. «Мати залишалася вдома з малолітніми дітьми, бо висилати без господаря в Сибір не мали права. Але і на рідній землі багато натерпілись. З хати вигнали, вікна вибили, губу завалили, одежу розпродали на горе-аукціоні, залишилося тільки те, що мати заховала на полі. Всю худобу, урожай було конфісковано. Ця розправа над сім’єю була здійснена восени, а зиму зимували у хаті без вікон, які забили мішками, наповненими соломою. Спали на соломі, розтрушеній по землі, вкривались старим рядном. А що їли? Те, що приносили люди – отак дожили до весни. (із розповідей жительки села Журавлівки Ковалевич Ольги Іванівни, 1924 р.н.)

(відео)
1 вед.: Найуміліших хазяїв, які повсякденною працею досягли певного достатку, «розкуркулили», т.т фактично пограбували. Особливо страшною була доля «розкуркулених». Люди розуміли, що маленькі не витримають тяжких випробувань і намагалися залишити їх на рідних, знайомих людей.
2 вед.: Та більшість людей «розкуркулених» спіткала та велика і страшна біда – каторга. Їх вивозили на поселення в Сибір цілими сім’ями, баз засобів на існування.
1 вед.: Матері, покидаючи своїх діточок на рідній землі, сподівались, що їх виростять односельчани або держава. Дітей збирали з усієї округи і розміщували в одній із сільських рад, зверталися із запитом відносно малят до партійних керівників обласного і республіканського рівнів. Відповідь була така: безпомічних малят ні в якому разі не годувати, тому що ці малята «класово ворожі».Якийсь час малята плакали і , врешті-решт, згасали голодною смертю. Ховали діточок у братських могилах. Та розпочалися експерименти голодом на немовлятах.
2 вед.: Людям, яких не розкуркулили було не легше. Їх перетворили, по суті, на рабів, примусивши працювати в колгоспах від сходу до заходу сонця.
2 учень: Звинувачують свідки: «У 1932 році врожай уродив гарний. Але що було – вибирали. У нас родина була велика, то всі пішли на той світ. У колгоспі люди як мухи мерли – узяв наряд, поїхав у поле, там і кінчився. Стоять воли, а він мертвий. Мене знайомий чоловік врятував – завфермою був, то й мене в радгосп узяв на роботу. Прибігав я в неділю. Додому верст 4 з радгоспу було. Іду степом – валяються люди то тут, то там. А дома брати лободу варять. Бувало бурячок украду – принесу додому. І цілують мене, і плачуть. Потім приводжу – вже нема когось із хлопчиків чи дівчаток. Тоді не стало нікого…

(із свідчень Йосипа Чередника, с. Ірдинь на Черкащині).

(відео)
2 вед.: Людям, які вижили, ці роки запам’ятались на все життя. Саме тоді керівниками тієї влади задиралося у селян все до зернини.
1 вед.: В 1932 р. на полях почали з’являтися селяни, яким нічим було годувати сім’ю, і ножицями зрізали ще зелені колоски. Незабаром це явище набуло масового характеру.
2 вед.: 7 серпня 1932 року був прийнятий закон «Про охорону соціалістичної власності», який в народі називали «Законом про 5 колосків», згідно з яким за крадіжку колгоспної чи кооперативної власності виносився розстріл чи позбавлення волі строком на 10 років. Так було відкрито шлях масовим репресіям – і одночасно головної в 1932-1933 роках безкровної, «мирної» зброї – голоду.

1 вед.: Подвірні обшуки супроводжувалися конфіскацією не лише зерна, а й картоплі, сала та інших запасів на зиму. Селяни були позбавлені всього істинного. У деяких населених пунктах на сільрадах вивішували чорні прапори, що означало: жителів тут вже немає.

(відео)
2 вед.: Трохи в кращому становищі було місто. Ще у 1929 році у містах було запроваджено карткову систему. Люди вистоювали за хлібом по кілька діб. Згодом для робітництва на великих заводах відкрили фабрики-кухні. Вперше в історії село вимирало, а місто мало харчі. Вкрай виснажені люди рвалися до міста, щоб врятуватись від голодної смерті. Хлібороби паспорти не отримали, то їм суворо заборонялося залишати село.
3 учень: Звинувачують свідки: «Восени 1932 року мій батько, мати і нас, четверо, виїхали до Московської області. Батько працював сторожем у радгоспі недалеко від Москви. Але весною нашу родину органи НКВС силою заставили повернутися в Україну. Батька заарештували там же в Московській

області і вислали в Мурманськ на примусові роботи. Менші брат і сестра померли з голоду тут, у Богачівці, коли повернулися» (Зі свідчень Михайла Медведенко, с. Богачівка, Звенигородського району, Черкаської області).
1 вед.: На станціях та дорогах, що вели до міста, з’явилися спеціальні охоронні загони. Кордон із Росією перекрили війська НКВС, які стріляли в натовп , селян, що тікали від голодомору.
2 вед.: Здається тільки сліпий не міг бачити трагедію українського народу. І виявляється такі сліпі були. Ці сліпі свідомо дезорієнтували світову громадськість, що в Україні ніякого голоду не було й немає. Дипломатичні служби західних держав володіли інформацією в Україні в 1932-1933 роках. Проте страхітливі його масштаби замовчувалися. Крім того на Заході складно було повірити, що тоді, як Радянський Союз експортує зерно і відмовляється від продовольчої допомоги, в Україні може лютувати голод. Здійснивши ретельно підготовлені тодішнім кореспондент «Нью-Йорк Тайме» Доронті, який у своїх статтях заперечував існування голоду в Україні, навіть був нагороджений Пулітцерівською премією – за глибину і об’єктивність, тверезу оцінку і виняткову ясність його репортажів СРСР. І це в той час, коли в Україні помирало щодня 25 тисяч людей, щогодини – 1000 чоловік, щохвилини – 17 чоловік.
1 вед.: Через понад півстоліття комісія Конгресу США у своїх висновках зазначить, що американський уряд мав достатню і своєчасну інформацію про голод в Україні, але не зробив будь-яких кроків, щоб поліпшити ситуацію. У 1988 році Конгрес США офіційно визнав голодомор 1932-1933років актом геноциду проти українського народу, а в 2006 році президент США Джорж Буш видав закон про виділення земельної ділянки для будівництва

пам’ятника жертвам голодомору в Україні в 1932-1933 років.

(відеозапис)
2 вед.: Голодне лихоліття вразило найбільше дітей. Третина всіх померлих від голоду – діти. Вони виявились найменш захищеними, не брали участі у колгоспному виробництві, а відтак, не отримували рятівних 100-300 г хліба на працюючого. За переписом населення 1926 року дітей віком до 4-х років виявилось 16%, тобто у голодному 1933 році їм мало б виповнитись 10 років. Якою ж була доля дітей у страшні тридцяті роки ХХ століття?
4 учень: Весна… А над селом нависла чорна хмара. Діти не бігають, не граються. Ноги тонесенькі, складені калачиком, великий живіт, між ними голова велика, похилена лицем до землі, а обличчя майже немає, самі зуби зверху. Сидить дитина і гойдається всім тілом: назад-вперед, скільки сидить - стільки і гойдається, і безкінечно одна пісня на півголосом: їсти, їсти, їсти… Ні від кого не вимагаючи, ні від матері, ні від батька, а так у простір, у світ – їсти, їсти, їсти…
5 учень: Неврожай від Бога, а голод від людей – так говорить українське прислів’я. На вулиці лежить хлопчик років десяти. Повз нього йдуть люди: «О, цей вже вмер». У відповідь ледь чутний дитячий голосочок: «Я ще не вмер».
6 учень: Я ще не вмер…

Е промінь в оці грає,

В четвер пішов десятий рік,

Хіба в такому віці помирають?!

Ви тільки поверніть мене на бік,

До вишеньки, у колиску ясночолу.

Я чую запах квітів, я не вмер…

А небо стрімко падає до долу.

Тримайте хтось! Хоча б за коси верб…

Куди ж ви, людоньки,

Куди ж ви люди, людоньки, куди?

Я ще не вмер.

Усі проходять мимо.

… А житечко моє таке густе.

… А мамина рука іще гаряча.

Вам стане соромно колись за те.

Та я вже цього не побачу.
1 вед.: Виявом дитячої смертності не займався ніхто. В Україні було 55 тисяч сіл і в кожному помирали діти.
2 вед.: Щоб не дивитись на муки своїх дітей, матері прискорювали сумний кінець. Натопивши маковиння хату, закрила ляду мати. І на ранок усі діти мертві.
Голос: Спіте, діти, спіте міцно

Янгол Божий на порозі,

Вже не буде їсти хтітись,

І не будуть пухнуть ноги.

Натопила маковинням,

Затулила ляду й комин,

І в тумані темно-синім,

Заспівала колискову:

Спи, синочок, горе-ласку,

Засинай… навіки, доню.
1 вед.: Та найстрашніше було інше. Були такі, що, збожеволівши від голоду, різали та варили трупи, вбивали власних дітей та варили їх.
7 учень: Звинувачують свідки: «Олександра порізала та з’їла своїх дітей Лукійку та Петрика, таке ж учинила зі своїми дітьми і Настя. Вона варила людське м’ясо, робила котлети і носила продавати на базар. Гапка, батькова сестра, призналася, що з”їла хлопчика, а кістки закопала під полом (Зі свідчень Ярини Мицик, с. Вишполь, Черкаська обл..)
2 вед.: У кожному селі люди пам’ятають подібні речі. Те, що творилось тоді в Україні здоровий глузд відмовлявся розуміти, але так було. Людоїдів найчастіше розстрілювали або закопували живцем. Але тих, кого треба було закопати першим, тих, хто примусив божеволіти від голоду, їсти людське м’ясо, - не зачепили ні тоді, ні потім. Так вони жили і живуть. Умирали і вмирають у достатку і почестях.
8 учень: Звинувачують свідки: «Страшний був голод 32-33 років. Зерно, яке було в нас, все забрали, їсти не мали що. Щоб не померти з голоду ми продали одне-єдине рядно, купили гнилої барабольки. З тої барабольки ми пекли млинці».

(Із спогадів Гавриш Горпини Йосиівни, 1909 р.н.)
9 учень: «Коли був голод мені було всього 3 роки. І про ті страшні роки мені розповідала мати, їсти не було що. Люди рвали бурячиння, лопухи, розбавляли водою і пекли млинці. Лопухи рвали на кусочки, додавали наметеного пилу і варили борщ. Обдирали з дерев клей. Зривали акацію і їли її.(Із спогадів Перешмулько Ірини Пантелеймонівни, 1929р.н.)
1 вед.: Пограбовані, зламані голодом і жорсткості влади, люди вже не намагалися шукати вихід. У слабших, вразливіших виникав безконтрольний хворобливий стан. Це не моральна категорія. Ні, це була тяжка хвороба, зумовлена голодом. З являлась моторошна байдужість до ближнього, випадки канібалізму, скоєні в стані повного відключення кори головного мозку. Ледь прийшовши до тями, ці люди у відчаї накладали на себе руки, або назавжди втратили розум.

(відеозапис)
2 вед.: У той рік заніміли зозулі,

Накувавши знедолений вік.

Наші ноги розпухлі узули

В кирзаки-різаки у той рік.

У той рік мати рідну дитину

Клала в яму, копнувши під бік,

Без труни, загорнувши в ряднину…

А на ранок помер чоловік.

У той рік і гілля, і коріння

Все трощив буревій навкруги.

І стоїть ще й тепер Україна,

Як скорботна німа край могил.
1 вед.: Почало поспівати жито на городах, люди теребили незрілі колоски і варили кашу. Дозріли вишні, а незабаром дали по 6 кг борошна з колгоспу, і це була сумна і важка радість. Деяким людям не допомогло ні борошно, ні молоко, і вони вмирали – було вже пізно. Живі почали відходити від голоду, і це був жах. Поверталася свідомість, а з нею гірка дійсність того, що було. По селах чулися відчайдушні крики, на цвинтарі голосили жінки, а чоловіки прикопували трупи, ставили дерев’яні хрести. Життя поверталося повільно й тяжко.
1 вед.: Голодомор забрав мільйони людей. Кількість жертв голодомору – від 3,5 до 5 млн. чоловік.
2 вед.: Попелом лежать ці мільйони у нас під ногами. Гарячим пекучим попелом. І багатьом вже не дає спокою той спопелілий біль предків.
1 вед.: Хай простять нам наше безпам’ятство всі жертви голодомору, що лежать у сирій землі.
2 вед.: З давніх часів люди очищувалися вогнем. Запалювали свічку і мовчки клялися, що пам’ятають, що не забудуть. І тягар з душі спадав. Ми живемо в інший час і не причетні до тих страшних часів.
(виходять усі читці виходять на сцену і запалюють світки)

1 вед.: На вшанування світлої пам’яті голодомору в Україні 1932-1933 роках оголошуємо хвилину скорботи.
2 вед.: Хай ця хвилина для всіх людей доброї волі й чистої совісті стане актом поминальним, жестом покаяння і перестороги.
1 вед.: Хай у кожному місті і селі, в кожній родині старий і малий схилить голову перед пам’яттю невинно убієнних голодом, уклінно припаде до їхніх могил, поставить свічку перед образом Божим. Хай ця хвилина увійде в наші серця тихою молитвою, очистить наші душі від зла.

(кліп О.Білозір «Свіча»)

Схожі:

Сценарій виховного заходу для учнів 8-11 класів icon2011 Сценарій виховного заходу
Мета: розширити словник мовленнєвого етикету учнів, виробляти навички культури спілкування з дотриманням правил етикету, навчати...
Сценарій виховного заходу для учнів 8-11 класів iconСценарій виховного заходу «День Матері»
Добрий день, шановна родино! Родина, бо думаю, що сьогоднішнє свято – це єднання нас у родину
Сценарій виховного заходу для учнів 8-11 класів iconСценарій виховного заходу до Дня пам’яті жертв голодоморів
Мета: Вшанувати пам'ять безвинно замучених голодом та політичними репресіями людей, виховувати в учнів особистісні риси громадянина...
Сценарій виховного заходу для учнів 8-11 класів iconСценарій позакласного заходу
Мета: ознайомити учнів з фізичними явищами, які виникають під час приготування звичайного сніданку, розповісти як фізика допомагає...
Сценарій виховного заходу для учнів 8-11 класів iconСценарій Новорічного ранку для учнів 1-4-х класів
Лунають позивні сповіщаючи, про початок свята. На фоні легенької музики ведучі говорять слова
Сценарій виховного заходу для учнів 8-11 класів iconСценарій заходу, присвяченого скорботній даті
З'ясувати, що учням відомо про Чорнобильську трагедію, про її наслідки для нашої країни та усього людства, а також для кожної конкретної...
Сценарій виховного заходу для учнів 8-11 класів icon«Відкриваємо Європу разом» Хід виховного заходу
Мета: створити євроклуб; розширити знання учнів про Європу та Євросоюз; заохотити до творчості
Сценарій виховного заходу для учнів 8-11 класів iconДовідка щодо результатів проведення профорієнтаційної діагностичної...
В анкетуванні прийняло участь 528 (91%) учнів 9 класів та 487 (93%) учнів 11 класів
Сценарій виховного заходу для учнів 8-11 класів iconОрієнтовний сценарій виховного заходу, присвяченого Міжнародному...
Ведучий Доброго дня, шановні гості нашого свята! Доброго дня, любі наші жінки! Сьогодні ми запросили вас на свято, присвячене Міжнародному...
Сценарій виховного заходу для учнів 8-11 класів iconМетодичні рекомендації щодо проведення Уроку ґендерної грамотності...
Засідання шкільного методичного об’єднання класних керівників «Гендерне виховання школярів»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка