На уроках інформатики




Скачати 175.3 Kb.
НазваНа уроках інформатики
Дата конвертації11.03.2013
Розмір175.3 Kb.
ТипУрок
uchni.com.ua > Інформатика > Урок
Методичний бюлетень

«Форми організації навчальної діяльності

на уроках інформатики».

Поняття «форми» використовується щодо навчання в двох варіантах - як форма навчання і як форма організації навчальної діяльності

У загальній дидактиці прийнято розрізняти конкретні форми навчання учнів за такими ознаками:

1. Кількість учасників спільної діяльності - індивідуальна, групова, фронтальна, колективна, парна робота (остання характерна і для інформатики);

2. Роль учасників навчального процесу (хто управляє - вчитель або учень).

На вибір організаційних форм впливає і зміст навчання, база знань учнів і вчителя, досвід діяльності та ін.

Індивідуальна форма навчання передбачає взаємодію вчителя з одним учнем (репетиторство, тьюторство, консультації та ін.).

У групових формах навчання учні працюють в групах, які складаються на різних основах.

^ Фронтальне навчання передбачає роботу вчителя з цілим класом в єдиному темпі й із спільними задачами.

Колективна форма навчання відрізняється від фронтальної тим, що учні класу розглядаються як цілісний колектив зі своїми лідерами і особливостями взаємодії.

У парному навчанні основна взаємодія відбувається між двома учнями, які можуть обговорювати задачу, здійснювати взаємонавчання або взаємоконтроль.

Форма організації навчання - обмежена рамками часу конструкція окремої ланки навчання. Форми організації навчання означають певний вид занять – урок, екскурсія, факультативне заняття, екзамен, гурток, олімпіада та ін.

Організаційні форми навчальної діяльності мають специфіку, яка визначається особливостями науки і шкільного предмета інформатики.

Сьогодні найбільш розповсюдженою в школах є класно-урочна форма навчання. її переваги: чітка організаційна структура, зручність управління діяльністю класу, можливість колективної взаємодії і вирішення навчальних завдань, постійний емоційний вплив особистості вчителя на дітей, економія часу навчання. До недоліків цієї системи належить орієнтація на середнього учня, трудність вираховування індивідуальних особливостей дітей, однаковий темп і ритм роботи, обмежене спілкування між учнями.

На уроках інформатики комп'ютер є і предметом вивчення, і засобом навчально-пізнавальної діяльності, що відповідним чином впливає на організацію навчального процесу. Специфіка уроку інформатики виявляється, передусім, в істотному обсязі практичних робіт з використанням комп'ютера, при якому «контактний час» роботи з комп'ютером становить майже половину уроку. В комп'ютерному класі використовуються фронтальні, групові форми роботи, індивідуальна робота та робота в парах.

^ Застосування інтерактивних методик

на уроках інформатики

Зміст курсу інформатики дає змогу вчителю не тільки інформувати й опитувати учнів, а й організовувати їх діяльність в атмосфері вільного обміну думками й поглядами.

На уроках можна застосувати більш активізуючи методи навчання замість переказування абстрактної, «готової» інформації. Форми роботи повинні захоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес і мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям. Ефективність і сила впливу на емоції та свідомість учнів значною мірою залежать від умінь і стилю роботи конкретного вчителя.

У курсі інформатики можна запропонувати такі методи та технології, які активізують навчальну діяльність учнів:

- робота в парах і невеликих групах;

- учнівські проекти - індивідуальні та колективні;

- ситуативні ігри: рольова гра;

- аналіз аргументів «за» і «проти»4

- дискусії й дебати;

- розв'язування проблеми;

«мозковий штурм» тощо.

Робота в невеликих групах. Найбільш ефективний процес навчання забезпечується продуманою системою взаємовідносин. До факторів, які сприятливо впливають на пошуковий процес, належить спільна діяльність людей. При цьому визначають п'ять типів діяльності:

- спільна з іншою людиною (формально);

- для іншої людини (цільова);

- «проти» іншої людини;

- за допомогою іншої людини;

- у формі змагань.

Спільна діяльність у процесі пошуку більш продуктивна (злам психологічних бар'єрів, пошук більш швидкого та більш правильного рішення за рахунок збільшення кількості й обговорення пропозицій).До факторів, що гальмують пошук і створюють психологічний бар'єр слід віднести: установки, некритичність мислення, стереотипи та результати досвіду, емоційну нестійкість учнів тощо. Активне спілкування учнів в процесі навчання означає зняття заборони на спілкування і стимулювання його, що сприяє перетворенню вчення з індивідуальної діяльності в сумісну працю. Мета такої праці - обмін інформацією, порівняння, взаємооцінка, пізнання своїх можливостей, вплив людини на людину. Колективна пізнавальна діяльність більш емоційна та привчає до прояву ініціативи.

Робота в невеликих групах дає змогу учням набути навичок, необхідних для спілкування та співпраці. Вона стимулює роботу командою. Ідеї, що продукуються в групі, допомагають учасникам бути корисними один одному. Висловлення думок допомагає їм відчути власні можливості та зміцнити їх.

Учитель об'єднує учнів у малі групи (по 4-6 осіб), розподіляє завдання між групами. Групи за короткий час (3-10 хв) мають виконати це завдання і подати результати своєї роботи.

Багато завдань опрацьовується саме в парах або в невеликих групах. Під час організації роботи в невеликих групах вчителю необхідно:

1) швидко об'єднати учнів у невеликі групи (4-6 осіб);

2) ознайомити їх з ролями, які вони можуть виконувати.

Ролі учнів у групах можуть бути такими: керівник, секретар, посередник, доповідач і обчислювач.

Керівник групи зачитує завдання, організовує виконання, пропонує учасникам групи висловлюватися по черзі, заохочує групу до роботи, підбиває підсумки роботи, визначає доповідача.

Секретар веде записи результатів роботи групи (стисло і розбірливо), як член групи він має бути готовий висловити думку групи при підведенні підсумків або допомогти доповідачеві.

[Посередник стежить за часом, заохочує групу до роботи.

Доповідач чітко висловлює думку групи, доповідає про результати роботи групи.

Обчислювач виконує оперативні розрахунки.

Послідовність дій учителя під час організації роботи в групах приблизно така:

1) запропонувати кожній групі конкретне завдання й

інструкцію (правило) щодо організації групової

роботи:

- можна запропонувати висловлюватися спочатку за бажанням, а потім - по черзі;

- необхідно дотримуватися правила активного слухання: коли хтось говорить, усі слухають і не переривають. Намагатися обговорювати ідеї, а не учнів, які висловили їх;

- утримуватись від оцінок та образ учасників групи;

- намагатися дійти спільної думки; поважати и обов'язково фіксувати особливу думку, пам'ятати, що вона має право на існування;

2) надати час на виконання групової роботи, протягом якого допомогти кожній із груп (в разі потреби);

3) запропонувати групам зробити презентацію результатів роботи;

4) прокоментувати роботу групи.

Учитель організовує роботу в групах, аж поки учні навчаться діяти самостійно.

Обговорення проблем в групах 1.

Дві шеренги.

Учні утворюють дві шеренги, шикуючись обличчям один до одного. Учні із шеренги А першими ставлять запитання чи висловлюють думку, а учні із шеренги Б - відповідають. Наприклад, після ознайомлення з новою темою за допомогою цього прийому можна з'ясувати точку зору учнів на об'єкт, що вивчається. Учнів із шеренги А слід попросити висловити думку «на підтримку», а учнів із шеренги Б - «проти».

2. «Думаємо разом — відповідає один» Учитель розбиває учнів на невеликі групи і

присвоює кожному учневі певний номер. Учитель ставить запитання всім учасникам. Над розв'язанням якого члени кожної групи думають разом. Потім вчитель називає номер, і будь-який учень з цим номером може відповідати на запитання, за кожну правильну відповідь група одержує бали. Цей прийом можна використовувати на етапі уроку, коли потрібно перевірити. Що учням відомо про об'єкт, перш, ніж аналізувати й визначати його характеристики.

3. «Внутрішнє - зовнішнє коло»

Учні в парах утворюють два концентричні кола. Кожен учень у внутрішньому колі стає обличчям до учня в зовнішньому колі. Учні відповідають на запитання, працюючи щоразу з новим партнером (кожне коло переміщується на одну людину, кола рухаються в протилежних напрямах).

4. «Тріади»

Учні працюють у групах з трьох осіб. Або всі троє беруть участь у вправі або два учні беруть участь у рольовій грі, а третій спостерігає за процесом і робить записи, щоб поділитися своїми думками з іншими учасниками. Учні виконують роль спостерігача чи реєстратора по черзі. 5. «Мозаїка»

^ Стандартний варіант. Працюючи в невеликих групах, кожен учень стає експертом із визначеної вчителем теми, частини задачі чи алгоритму та ін. Потім кожен член групи ділиться зі своїми друзями тим, про що довідався. Працюючи разом і використовуючи здобуту інформацію, група виконує невелике групове завдання.

^ Експертний варіант. За кожною невеликою групою закріплюється визначений аспект теми, програми , алгоритму та ін., які члени групи повинні вивчити й обговорити. Кожен член групи стає експертом із закріпленої за групою теми чи виду діяльності. Формуються нові групи, що включають по одному експерту з первісних груп. У нових групах учні діляться своїми знаннями з різних аспектів предмета, програми або алгоритму. Працюючи в колективі і використовуючи нову інформацію, група повинна виконати завдання. Для формування нових груп можна попросити учнів розрахуватися на «першого», «другого», «третього» тощо. Всі «перші» входять в одну групу, всі «другі» - в другу та ін. (Щоб уникнути плутанини первісні групи можна формувати на основі не чисел, а літер).

6. ^ Робота по 1, 2, 4, 8...

Учні працюють індивідуально над вирішенням питання або у формі мозкового штурму, або у формі множинного вибору. Кожен учень знаходить собі партнера, щоб порівняти варіанти відповідей чи списки ідей. Потім учні працюють у групі з чотирьох осіб, обговорюючи ідеї і виконуючи завдання, для чого необхідно шляхом компромісів прийти до консенсусу. Потім четвірки можуть організовувати групу з восьми учнів, щоб разом працювати над виконанням іншого завдання. Потім

всі учасники семінару аналізують і порівнюють

виконану роботу.

7. ^ Матриця думок.

Цей прийом найбільш ефективний , коли невелика група учнів повинна порівняти і зіставити кілька варіантів вирішення складного й неоднозначного питання.

1. Учитель ділить учнів на групи. Потім кожна група одержує питання. Воно повинне мати кілька можливих варіантів вирішення чи думок, а в учнів повинні бути критерії вибору.

2. Учні висловлюють свої думки у формі мозкового штурму і записують їх у горизонтальні графи у верхній частині таблиці.

3. Учні обговорюють критерії і записують їх у вертикальні графи в лівій частині таблиці.

4. Учні оцінюють кожний критерій за шкалою від 1 до 10 у верхньому правому куті графи критеріїв. Бал повинен відбивати, наскільки важливий кожен критерій для ухвалення остаточного рішення. Важливо, щоб кожна група дійшла консенсусу при виставлянні балів за кожним критерієм.

5. Учні ставлять бали від 1 до 10, залежно від того, наскільки кожна думка може відповідати чи відповідає критерію.

6. Необхідно перемножити бали критеріїв на бали думок і записати одержаний результат у центрі внутрішніх граф.

7. Додати величини в кожному стовпчику і записати здобутий результат у нижні графи.

8. Обговорити результати.

^ Робота в парах. Під час організації роботи учнів у парах

учителю необхідно:

Поставити учням запитання для обговорення або описати практичну ситуацію, яку можна розв'язати за допомогою комп'ютера. Після пояснення питання або фактів, наведених у ситуації (інколи доцільно запропонувати учням ознайомитись із довідковим матеріалом, який зберігається у розділі «Довідка» відповідної програми, або заздалегідь підготовлений та роздрукований учителем), запропонувати кілька хвилин (1-2 хв.) для обдумування можливих відповідей або самостійних розв'язків;

- Об'єднати учнів у пари, визначити, хто з пари висловлюватиметься першим, попросити обговорити свої ідеї один з одним, спробувати реалізувати їх за комп'ютером, використовуючи різне програмне забезпечення. Бажано відразу визначити час на висловлення кожного в парі та спільне обговорення. Це допомагає звикнути до чіткої організації роботи в парах. Пари мають досягти згоди щодо відповіді або розв'язку;

- кожна пара обмінюється своїми ідеями й аргументами з усім класом, що допомагає провести дискусію.

^ Мозковий штурм. Мозковий штурм - це ефективний і добре відомий інтерактивний метод колективного обговорення. Він спонукає учнів проявити уяву і творчість, відверто висловлювати думку, відшукувати кілька рішень конкретної проблеми.

Цей метод застосовується для того, щоб ініціювати дискусію учнів. Мозковий штурм можна проводити із усією групою, в парах, у невеликих групах і навіть індивідуально (при цьому ідеї записують на аркуші паперу). Головне для проведення ефективного мозкового штурму - це дати учням певне завдання, як тільки списки ідей будуть готові. Можна попросити розташувати названі речі по категоріях, виправити неточності чи розвинути ідеї. Під час початкового мозкового штурму важливо, щоб записувалися (практично) всі пропозиції. Під час такої роботи не слід робити жодних виправлень і дозволяти коментувати ідеї, поки всі пропозиції не будуть записані. Доцільно записувати ідеї на аркуші ватману в міру того, як учні їх називають. Варіант традиційного мозкового штурму - коли записуються твердження чи питання. Потім доцільно розвісити аркуші паперу в різних місцях аудиторії. Кожній групі пропонується представити результати своєї роботи іншим учасникам. Після невеликої перерви кожна група повинна перейти до наступної «станції». Наприклад, одна група працює зі словом «Формат». Вони записують все те, що асоціюється в них з цим словом. Переходячи від станції до станції, кожна група доповнює наявний список..

Для проведення мозкового штурму вчителю необхідно:

1. Запропонувати учням сісти так, щоб вони почувалися зручно і не вимушено.

2. Визначити основні правила (див. далі).

3. Повідомити їм проблему, яку потрібно розв'язати .

4. Запропонувати учасникам висловити свої ідеї.

5. Записувати їх в міру надходження, при цьому не вносити в ідеї жодних коректив.

6. Спонукати учнів до висування нових ідей, додаючи при цьому свої власні.

7. Намагатися уникати глузування, коментарів або висміювання будь-яких ідей.

8. Продовжувати доти, доки надходитимуть нові ідеї.

9. Наостанок обговорити та оцінити запропоновані ідеї.

Правила проведення мозкового штурму:

- під час висування ідей не пропускайте жодної (якщо Ви оцінюватимете їх під час висловлювання, учасники зосередять більше уваги на захисті своїх ідей, ніж на спробах запропонувати нові й досконаліші);

- необхідно заохочувати всіх до висловлення якомога більшої кількості ідей. Варто заохочувати навіть фантастичні ідеї (якщо під час мозкового штурму не вдасться оптимати низку ідей, це можна пояснити тим, що учасники піддають свої ідеї самоцензурі - двічі подумають, перш ніж висловитись);

- потрібно якомога більше ідей. Зрештою кількість породжує якість (у разі висування великої кількості ідей учасники зможуть надати простір своїй уяві);

- спонукайте всіх учасників розвивати та зміцнювати ідеї інших, оскільки зміна раніше висунутих ідей часто зумовлює висування нових, які перевищують попередні.

^ У класі можна повісити плакат:

- Говоріть усе, що спадає на думку.

- Не обговорюйте й не критикуйте висловлювання інших.

- Ідеї, запропоновані іншими, можна повторювати.

- Розширюйте запропоновані ідеї.

^ Вирішення проблем (під час розв'язування

задачі на комп'ютері). Більшість практичних суперечливих питань, що виникають у реальному комп'ютерному середовищі, можна розв'язувати застосовуючи метод вирішення проблем у кілька етапів:

1. ^ Аналіз проблеми - що трапилось? Чому? Як її можна виправити? Якої інформації мені бракує і де її можна отримати?

2. Пошук шляху вирішення проблеми - які існують способи її розв'язування? В чому полягають їх переваги й недоліки? Які шанси і загрози вони містять?

3. ^ Вибір способу вирішення — який розв'язок є найкращим з точки зору одержання практичного й ефективного результату, а також інших критеріїв, наприклад, засобів, що використовуватимуться, або простоти? Які труднощі можуть з'явитися при його реалізації? Як повинні виглядати наступні кроки під час впровадження в життя?

Щоразу, коли учні ознайомлюються з новим матеріалом, їм необхідно вміти організувати інформацію логічно. Наступні прийоми особливо ефективно допомагають учням розміщувати нову інформацію в контекст і готують їх для більш аналітичного і глибокого обговорення теми.

^ 1. Напиши і, передай наступному Цей простий метод ефективний, коли необхідно підвести підсумки деякої теми, а також на початку тематичного заняття. Напишіть термін чи твердження у верхній частині блокнота. Учні по черзі пишуть пов'язане з цим терміном слово чи питання і передають блокнот наступному. Відповіді не повинні повторюватися, але їх можна виправляти. Якщо цей метод використовується для підведення підсумків теми, список відповідей можна передати доповідачу.

^ 2. Знаю, хочу довідатися, довідаюся У цьому варіанті мозкового штурму спочатку учні пояснюють, що вони знають, потім - що вони хочуть дізнатися, а наприкінці заняття - що вони дізналися. Цей метод дуже ефективний, коли учні повинні ознайомитися з великим обсягом матеріалу. У міру того, як учні просуваються з читанням матеріалу, можна поставити запитання, що вони хотіли б довідатися. При цьому даний метод являє собою гарну вправу для тих учнів, що читають швидко, і допомагає всім учням перевірити розуміння прочитаного.

3. Передбачування

Перш ніж приступити до читання матеріалів із складної теми, учні відповідають на ряд висловлювань з цієї теми. Висловлення сформульовані таким чином, що учні відповідають «так/ні», «згоден/не згоден», «правильно/неправильно», «ймовірно/малоймовірно» та ін. Ефективне передбачування допомагає учням прогнозувати результати свого навчання й організовувати нову інформацію в логічні схеми.

^ 4. Рольові ігри/Моделювання

Рольові ігри дозволяють учням зіграти роль у проблемній ситуації. Це дає їм можливість подивитися на проблему зсередини. Вони також полегшують участь у дискусії, коли учні соромляться відкрито виражати свою думку про ситуацію, але їм важливо обговорити її. Рольова гра може бути формальною і ретельно плануватися заздалегідь, а може бути неформальною і спонтанною. При застосуванні формального підходу учні знайомляться з темою чи проблемою, а потім їх просять розіграти ситуацію чи вирішити проблему з погляду призначеної ролі. Учні починають з письмового сценарію, а потім виконують ролі і доходять до власного логічного завершення. Для неформальних чи спонтанних рольових ігор учнів просять відреагувати на запитання без підготовки з погляду визначеної ролі. У такій рольовій грі можуть брати участь два учні, які виконують «протилежні» ролі. Після їхнього короткого діалогу на запитання відповідає вся група.

При проведенні рольової гри вчителю необхідно проробити такі кроки:

^ 1. Ініціатива й інструкції: визначте тему чи проблему. Щоб «розігріти» учнів, проведіть «розминку». Наприклад, попросіть учнів визначити методом мозкового штурму людей, які можуть бути зацікавлені у вирішенні проблеми. Потім попросіть розбити список на

категорії групи чи людей, у яких можуть бути схожі погляди на проблему.

^ 2. Опис сценарію: представте сценарій усно чи письмово залежно від його складності. Ролі можуть бути визначені за допомогою опису, наприклад, постановки проблеми.

Сценарій повинен містити достатню інформацію, але він не має бути надто заплутаним чи мати очевидне закінчення. У сценарії повинно бути досить місць, які учні заповнюють за своїм розсудом і створюють власне закінчення, що представляє собою рішення проблеми.

^ 3. Розподіл ролей: представте всі ролі, а потім розподіліть ролі серед учнів або по групах. Слід розподіляти ролі довільно, намагаючись уникати ярликів.

4. Гра: учні грають ролі відповідно до сценарію проблеми. Керуючись сценарієм, учні повинні задіяти всі свої знання, думки і досвід. Рольова гра має включати елементи навчання методом співробітництва. Учні можуть працювати в невеликих групах, зображуючи групу людей. Невеличка група може висунути свого представника, якого до гри готують усі члени групи. Можна використовувати тріади: два учні беруть участь у діалозі, а один спостерігає і записує свої спостереження.

^ 5. Підведення підсумків: цей крок є невід'ємною частиною рольової гри. Учням надається можливість обговорити свої відчуття від зіграних ролей, за якими вони спостерігають. Нарешті, вони мають поділитися своїми враженнями на подію і сценарій та розповісти, як роль змінила їх первісну думку.

- Під час рольової гри доцільно надати можливість деяким учням просто спостерігати і записувати свої спостереження.

- Якщо робота організована в невеликих групах, можна попросити одного чи двох учнів виконувати роль секретаря. Поки «актори» з їхньої групи «виконують роль», секретарі записують, що вони говорять, їх реакції і відповіді на репліки інших акторів, загальний тон. - Під час підведення підсумків слід обговорити очікуванні результати рольової гри. Чи було досягнуто згоди? Чи намагалися різні групи зрозуміти різні точки зору? Чи намагалися представники різних точок зору працювати разом? Якщо згоди не досягнуто, які фактори перешкодили це зробити? Як інакше могла б подати свою точку зору визначена група, щоб одержати значну підтримку чи розуміння інших груп? Застосування активних нетрадиційних методик висуває певні вимоги до структури уроків. Інтерактивний урок містить такі елементи:

1. Мотивація. Мета цього етапу - зосередити увагу учнів на проблемі та викликати інтерес до обговорюваної теми. Прийомами навчання можуть бути запитання, алгоритм, приклад працюючої програми, коротка історична довідка щодо створення або складових комп'ютера , або деякого програмного забезпечення, невеличке завдання, рухлива гра тощо. Етап має не перевищувати 5 % часу заняття.

^ 2. Оголошення представлення теми й очікуваних навчальних результатів. Мета - забезпечити розуміння учнями змісту їх діяльності, чого вони мають досягти в ході уроку й чого від них очікує вчитель. Подекуди доцільно залучати до визначення очікуваних результатів усіх учасників заняття (5 % часу).

3. ^ Надання необхідної інформації. Мета-повідомити учням достатньо інформації, щоб на її основі виконувати практичні завдання. Це може бути опрацювання тексту підручника, міні-лекція, читання роздаткового матеріалу, перевірка домашнього завдання. Для заощадження часу на уроці та максимального ефекту від нього можна подавати інформацію в

письмовому вигляді для попереднього (вдома) ознайомлення. Наприклад, окремі уроки побудовані таким чином, що в кожній книжці для учнів є інформація, яку слід прочитати до уроку. її вистачить для виконання завдань. На уроці вчитель може ще раз звернути на неї увагу, особливо на практичні поради , якщо треба - прокоментувати терміни або організувати невелике опитування (10% часу).

4. Інтерактивна вправа - центральна частина заняття. Мета - практичне засвоєння матеріалу, досягнення поставлених завдань уроку. Послідовність проведення цієї частини уроку така:

- інструктування - вчитель повідомляє учням мету вправи, правила, послідовність дій і кількість часу на виконання завдань; запитує чи все зрозуміло учасникам;

- розподіл на групи і/або розподіл ролей;

- виконання завдання, коли вчитель виступає як організатор, помічник, ведучий дискусії. Намагаючись забезпечити учасникам максимальну можливість для самостійної роботи і навчання у співпраці;

- представлення групам, окремим учням результатів виконання вправи;

- загальне обговорення результатів (60% часу).

5. ^ Підведення підсумків, оцінювання результатів уроку.

Мета - рефлексія усвідомлення того, що було зроблено на уроці, чи досягнуто поставленої мети, як можна застосувати набуті під час уроку знання в майбутньому. Підведення підсумків бажано проводити у формі запитань: що нового дізналися, які навички здобули, як це може знадобитись на практиці. Крім того, можна ставити запитання щодо проведення самого уроку: що було найбільш вдалим, що ще сподобалось, що бажано змінити в майбутньому. Важливо, щоб учні змогли самостійно сформулювати відповіді на ці запитання. Для оцінювання результатів варто залишити 20% часу.





Схожі:

На уроках інформатики iconПравила безпеки та поведінки в кабінеті інформатики!
Використовувати кабінет інформатики з метою освоєння засобів ікт на уроках інформатики
На уроках інформатики iconУроках інформатики та математики
Яковишина Аліна Володимирівна, вчитель математики та інформатики Калюсецької зош І-ІІ ступенів
На уроках інформатики icon«Формування громадянської компетентності учнів на уроках інформатики...
Чителем 28 роки. З них 18 років викладаю інформатику. Маю вищу кваліфікаційну категорію та звання «старший учитель». Останні два...
На уроках інформатики iconПозакласний захід з інформатики
Вітаю вас шановні учасники й уболівальники! На уроках інформатики ми навчилися працювати, мислити та застосовувати набуті знання...
На уроках інформатики iconТема досвіду: «Використання технологій Веб 0 як засіб формування...

На уроках інформатики iconМетодичні рекомендації ] Інформатика. 3 клас І. В. Земляк методичні...
Схвалено до використання на засіданні методичного об’єднання вчителів інформатики Кам’янець-Подільської спеціалізованої зош №5 з...
На уроках інформатики icon«Інтерактивні вправи на уроках інформатики» Вправа „правила (тривалість 15 хв.)
Необхідною умовою вправи є послідовне подання правил з їхніми роз'ясненнями та їх позитивне спрямування
На уроках інформатики iconМетодика застосування комп’ютерних технологій вчителем початкових...
Методичні рекомендації районних творчих груп вчителів інформатики та початкових класів
На уроках інформатики iconВикористання матеріалів Народного календаря на уроках
У посібнику вміщено матеріали для використання на уроках «я І україна», «Громадянська освіта» по темі «Народний календар» в початкових...
На уроках інформатики iconІз досіду роботи учителя інформатики Української зош І-ІІІ ст. №13...
Адміністрація нашого навчального закладу враховує необхідність вивчення інформатики з ранього віку І тому, цей предмет починає викладатися...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка