«Цілепокладання й планування як реалізація управлінських функцій учителя. Аналіз й оцінка ефективного уроку»




Скачати 203.72 Kb.
Назва«Цілепокладання й планування як реалізація управлінських функцій учителя. Аналіз й оцінка ефективного уроку»
Дата конвертації11.03.2013
Розмір203.72 Kb.
ТипУрок
uchni.com.ua > Інформатика > Урок
Управління освіти Мелітопольської міської ради

Навчально-виховний комплекс №16 «Дитячий садок – школа – ВУЗ»

Кафедра української філології
«Цілепокладання й планування як реалізація управлінських функцій учителя.

Аналіз й оцінка ефективного уроку»


Учитель української мови та літератури

Варлакова С.В.
За яким алгоритмом відбувається аналіз уроку мови? Що слід обов’язково тримати в полі зору, готуючись до уроку?

Виділяють три типи аналізу уроку: комплексний, стислий, аспектний.

За комплексного аналізу урок розглядають у єдності та взаємозв’язку його цілей, змісту, методів, форм організації навчання, тобто аналізу підлягають усі аспекти уроку: дидактичний, змістовий, психологічний, виховний, методичний, організаційний.


Схема реалізації управлінських функцій учителя


Мета стислого аналізу урокускладення загальної оцінки його науково-теоретичного та методичного рівнів.

^ Аспектний аналіз передбачає дослідження лише певної сторони уроку. Аналізується один з його аспектів: дидактичний, психологічний, виховний, методичний, організаційний, з погляду педагогічного спілкування. Рідше здійснюються такі різновиди аспектного аналізу уроку, як аналіз фізіолого-гігієнічний, порівняльний. Різновидом аспектного аналізу уроку є й так званий цільовий аналіз, спрямований на з’ясування рівня майстерності вчителя у застосуванні окремих форм, засобів і методів навчання, авторських методик, певних технологій навчання. До аспектного аналізу належить і вибірковий аналіз діяльності окремих учнів (груп учнів) на уроці.

^ Комплексний аналіз уроку розпочинають з аналізу його мети. Складають оцінку правильності її визначення (у методичній літературі досі вживають кострубату кальку цілепокладання) з обов’язковим урахуванням особливостей навчального матеріалу, місця конкретного уроку в системі уроків з певної теми або розділу, а також рівня підготовленості учнів. Мета уроку має бути сформульована конкретно, чітко, лаконічно, бути реально досяжною. Саме формулювання мети є найбільш вразливим і «слизьким» місцем, ахіллесовою п’ятою будь-якого уроку.

Після цього аналізують структуру й організацію уроку відповідно знову-таки до його мети. Оцінюють правильність вибору типу уроку, логічну послідовність і взаємозв’язок його етапів, оптимальність вибору форм навчання, обладнання уроку й раціональність розподілу навчального часу.

Наступний крок - аналіз змісту уроку. З’ясовують ступінь його відповідності вимогам державної програми, а також науковість, доступність викладу, його відповідність віковим особливостям учнів. Складають оцінку фаховості вчителя у підведенні школярів до сприйняття нових знань, актуалізації опорних знань, зв’язку нового з раніше вивченим, формуванні нових понять, організації закріплення й повторення (їхніх форм, обсягу). Звертають увагу на ступінь складності завдань, оптимальність обсягу навчального матеріалу, застосування диференційованого підходу, забезпе- чення міжпредметних зв’язків. Береться до уваги виховна спрямованість уроку.

Щодо аналізу методики проведення уроку, то увагу звертають передовсім на доцільність і обґрунтованість вибору методів, прийомів і засобів навчання, їхню відповідність змістові навчального матеріалу, меті уроку, можливостям класу. Важливими є доцільність вибору та різноманітність методів і прийомів, оптимальність темпу та зміни видів діяльності, емоційність викладу матеріалу, ефективність застосованої наочності, якість дидактичного матеріалу. Особливої уваги надають умінню організувати ефективну колективну, групову, самостійну роботу школярів.

Наостанок здійснюють аналіз роботи й поведінки на уроці учнів (активність класу та окремих учнів, зацікавленість матеріалом уроку, ставлення до вчителя й один до одного, дисциплінованість, організованість, нормативність мовлення учнів) та запропонованого школярам домашнього завдання. Складають оцінку санітарно-гігієнічних умов, ураховують професіоналізм і педагогічну культуру вчителя (знання ним предмета, рівень його педагогічної й методичної майстерності, культуру мовлення, майстерність у застосуванні невербальних засобів спілкування, емоційність, зовнішній вигляд, манери, характер спілкування: демократичний, авторитарний, ліберально-популістський; тактовність у спілкування з учнями, уміння створити сприятливий психологічний мікроклімат; особливо відзначаються елементи учительської творчості, обов’язково беруть до уваги рівень здійсненого самим учителем самоаналізу уроку (звідси класичне запитання: «Як самі оцінюєте свій урок?»).

Підсумки відвідування уроку зазвичай набирають форми загальної оцінки досягнення навчальної й виховної цілей уроку (повторимо: головним критерієм уроку є ступінь досягнення його правильно сформульованої мети). Після зазначення недоліків уроку обов’язково висловлюють пропозиції щодо їхнього усунення та рекомендації вчителю.

Поданий варіант схеми комплексного аналізу стосується традиційного розвивального уроку, підґрунтям якого є орієнтація на пріоритет активності, творчості, досвіду вчителя, інтенсивне транслювання ним знань. Нині, на перехідному етапі від традиційно-розвивального до особистісно орієнтованого розвитку школяра володіти вже усталеними методиками має і досвідчений, і молодий учитель-початківець. Без знання класики неможливо рухатися далі. Крім того, не секрет, що саме традиційні уроки становлять левову частку всіх, що проводяться в сьогоднішній школі. Традиційно-директивна позиція вчителя на уроці досі майже скрізь є звичною й еталонною.

Зрозуміло, що підходити з однаковими критеріями до уроків традиційних та уроків інноваційних (особистісно орієнтованих, проблемно-розвивальних, інтегрованих і под.) не можна.

У системі особистісно орієнтованого навчання вироблено таку орієнтовну схему аналізу уроку.

1.Підготовка вчителя до уроку (його задум). У бесіді з учителем з’ясовують:

  • якого значення він надає урокові в особистісному розвитку учнів;

  • у чому вбачає завдання уроку;

  • як сам оцінює результати роботи з окремими учнями.

^ 2. Організація уроку. У процесі спостереження уроку визначають::

  • якою мірою вдалося залучити учнів до визначення завдань уроку та його організації;

  • наскільки вдалою була мотивація навчальної діяльності, чи виникло в учнів бажання здобути нові знання, набути умінь і навичок (просунутися в розвиткові);

  • якою була участь школярів у організації уроку (взаємонавчання, взаємоконтроль, взаємодопомога);

  • як змінювалась діяльність учнiв на кожному етапі уроку (які пізнавальні й особистісні завдання вони вирішували);

  • як було організовано рефлексію учнів щодо сприйнятого та зробленого на уроці.

^ 3.Зміст уроку. Визначають:

  • які цінності, глобальні й особистісні проблеми розвитку людини й людства було покладено в основу змісту навчання і чи стали вони предметом обговорення учнів;

  • чи було надано школярам можливість порівняти й оцінити різні підходи до того, що вивчалося на уроці;

  • чи було створено ситуацію вибору (передовсім щодо способу вирішення проблеми або розв’язання задачі), як виявили себе учні за умови вибору; як співвідносилися пізнавальна й практична діяльність школярів;

  • якими способами пізнавальної й практичної діяльності оволоділи учні на уроці;

  • чи брали вони участь у творчому пошуку, чи досягли результату;

  • якими способами особистісного розвитку оволодівали учні (умінням спілкування, співпраці і взаємодопомоги, самодисципліни, визначення завдання й досягнення його виконання, рефлексії тощо);

  • чи наявна була диференціація й інтеграція змісту навчання.

^ 4. Технології навчання. Досліджують:

  • якими методами й прийомами учитель активізував знання учнів;

  • які сучасні технології навчання застосовував учитель, яким був їхній ефект;

  • чи мало навчання діалогічний характер;

  • як було організовано самостійну творчу роботу учнів;

  • як учитель здійснював підтримку школярів у навчальній роботі;

  • як випереджувалися утруднення в навчальній роботі учнів.

^ 5. Психологічна атмосфера уроку. Звертають увагу на:

  • настрій учнів на уроці;

  • чи не перевтомились учні, чи достатньо були завантажені роботою;

  • чи пережили радісне відчуття успіху;

  • чи виявлялися взаєморозуміння, доброзичливість, взаємопідтримка учнів між собою та учителя й учнів;

  • чи не виявлялося роздратування, взаємного незадоволення, агресивності на уроці.

^ 6.Професіоналізм та педагогічна культура вчителя на уроці. Беруть до уваги:

  • наскільки обізнаний учитель з віковою психологією, чи розуміє причини поведінки й учинків дітей;

  • чи виявляє він повагу до учнів незалежно від їхніх успіхів у навчанні;

  • чи достатньо знає свій предмет і вміє захопити ним учнів;

  • наскільки вчитель винахідливий і гнучкий у формулюванні проблемних питань у процесі вивчення теми;

  • чи володіє вчитель умінням вести евристичну бесіду;

  • чи не порушував учитель норм педагогічної етики, реагуючи на неправильні відповіді й помилки учнів;

  • чи виявив учитель натхнення, фантазію, артистизм, індивідуальний педагогічний почерк (стиль).

^ 7. Загальна оцінка уроку. Підбиваючи підсумки, констатують:

  • якою мірою сприяв урок особистісному розвиткові учнів, чи забезпечив їхній розвиток і засвоєння знань;

  • чи почувалися школярі співавторами уроку, чи були в навчанні активними й відповідальними, чи використовували можливість робити вибір і відстоювати власну позицію, чи складали власну оцінку виучуваним фактам і подіям, чи здійснювали пошукову діяльність, чи висловлювали повагу до чужих поглядів, чи виявляли взаєморозуміння і взаємопідтримку;

  • наскільки вміло й доцільно поєднував учитель фронтальну роботу з індивідуальною, колективну з самостійною, наскільки вправно заохочував індивідуальні здобутки в навчанні кожного учня;

  • чи сприяв урок здійсненню у процесі оволодівання знаннями саморозвитку, самоосвіти, самовираженню кожного учня, розвиткові його мислення, емоційної сфери, збагаченню особистого досвіду.

Аспектний аналіз проблемно-розвивального уроку можна здійснювати за таким орієнтовним алгоритмом [1, 63]:

  1. які методи проблемного навчання застосовував учитель (пошукові, дослідницькі, проблемний виклад тощо) на уроці;

  2. які ставив учитель проблемні питання, які створював проблемні ситуації, чи дотримувався правил створення проблемної ситуації;

  3. чи правильно формулювалася проблема, висувалася й обґрунтовувалася гіпотеза, як учні знаходили шляхи її доведення (спростування) гіпотези;

  4. як долалися утруднення, що виникали в усіх учнів класу або в окремих школярів;

  5. яким було співвідношення репродуктивної й частково-пошукової роботи з підручником;

  6. яким був ступінь відповідності використаної наочності до вимог проблемного навчання;

  7. як співвідносилася діяльність учителя й учнів;

  8. який обсяг і характер самостійної навчальної роботи школярів;

  9. яке співвідношення репродуктивних і продуктивних самостійних робіт;

  10. чи здійснювалася диференціація щодо пропонованих учням завдань (з урахуванням індивідуальних особливостей, здібностей і рівня підготовленості кожного учня);

  11. чи дотримано вимог проблемно-розвивального навчання щодо домашнього завдання.

  12. що дав урок для розвитку вольових якостей, інтелекту, емоційної сфери, пізнавальних інтересів, мовлення, уваги, пам’яті, самостійності мислення.

Наприкінці складається загальна оцінка проблемно-розвивального уроку.

Для аспектного аналізу інтегрованого уроку можна застосувати такий алгоритм: [1, 59]. Необхідно з’ясувати:

1. Які навчальні предмети інтегруються.

2. Яка мета інтеграції. У чому полягає зміст інтеграції.

3. Який тип інтегрованого уроку (урок засвоєння нового матеріалу, урок узагальнення тощо), його структуру.

4. Яким є обсяг інтеграції (одиничним є інтегрований урок чи входить до блоку (системи) інтегрованих уроків).

5. Яким є рівень інтеграції змісту.

6. Якою мірою забезпечено міжпредметні зв’язки на уроці (крім предметів, які інтегруються).

7. Якою є якість підготовки та професійна майстерність учителів, що провели урок, міра їхньої взаємодії на уроці.

Насамкінець складається загальна оцінка інтегрованого уроку.

Показники результативності уроку інноваційного.

  • ступінь оригінальності й новизни методики (технології) уроку;

  • ступінь поєднання традиційних та інноваційних методик (методів, форм) навчання;

  • можливість для відтворення інновації іншими вчителями;

  • можливість застосування засобів контролю, що дають змогу виявити ефективність педагогічної інновації.

Системний аналіз і оцінки ефективності уроку.

Що оцінюється

1. Оцінка основних особистнісних якостей викладача

1.1. Знання предмету і загальна ерудиція викладача в цілому

1.2. Рівень педагогічної і методичної майстерності (уміння донести навчальний матеріал до рівня розуміння кожним учнем, створити психологічний клімат, сприятливий для виробки слушного фону для роботи, уміння зацікавити аудиторію, швидко реагувати на виникнення різних ситуацій в класі)

1.3. Культура мови, темп, дикція, інтенсивність, образність, емоційність, загальна і специфічна грамотність. (Врахувати, що оптимальний темп – 120-130 слів за хвилину, в побуті – 150 слів за хвилину; уміння підбирати темп, змінювати висоту, тембр голосу, чітке вимовлення).

1.4. Ступінь тактичності і демократичності взаємовідношень з учнями.

1.5. Зовнішній вид викладача, міміка, жести, культура поведінки (охарактеризувати невербальні способи спілкування).

2. Оцінка основних характеристик учнів на уроці.

2.1. Ступінь пізнавальної активності, творчості, самостійності.

2.2. Рівень загальнонавчальних і спеціальних умінь і навичок.

2.3. Наявність і ефективність колективних (групових) форм роботи.

2.4. Ступінь дисциплінованості, організованості і зацікавленості.

3. Оцінка змісту діяльності викладача і учнів

3.1. Науковість, доступність і посильність вивчаємого матеріалу, формуємих умінь і навичок.

3.2. Актуальність і зв’язок з життям (теорії з практикою).

3.3. Ступінь новизни, проблемності і привабливості навчального матеріалу (одержуваної учнями інформації).

3.4. Оптимальність об’єму запропонованого для засвоєння матеріалу.

4. Оцінка ефективності діяльності викладача і учнів (принципів організації і методів)

4.1. Раціональність і ефективність використання часу уроку, оптимальність його темпу, а також чередування і зміна видів діяльності.

4.2. Ступінь доцільності і ефективності використання наочності і ТЗН на уроці.

4.3. Ступінь раціональності і ефективності використовуючих на уроці методів і організаційних форм роботи.

4.4. Рівень зворотного зв’язку з усіма учнями підчас уроку.

4.5. Ефективність контролю за роботою учнів і рівень вимог, на якому проводилась оцінка їх знань, умінь і навичок.

4.6. Ступінь естетичної взаємодії уроку на учнів.

4.7. Ступінь додержання правил охорони праці і техніки безпеки викладачем і учнями на уроці.

5. Оцінка цілі і результатів проведеного уроку.

5.1. Ступінь конкретності, чіткості і лаконічності формуліровки цілі уроку.

5.2. Реальність, доцільність складність і досяжність цілі одночасно.

5.3. Ступінь навчаючої взаємодії уроку на учнів (чому і в якому ступені навчились).

5.4. Ступінь виховної взаємодії (що сприяло їх вихованню).

5.5. Ступінь взаємодії уроку на розвиток учнів (що сприяло їх розвитку).

Для кількісної оцінки ефективності уроку застосовується 4-х бальна шкала.

4 бала – даний параметр оцінюється на “відмінно”

3 бала – на “добре”

2 бала – на “задовільно”

1 бал – на “незадовільно”

Якщо за урок одержано 85% від максимально можливої загальної кількості балів або вище, то урок – “відмінний”.

Якщо одержано від 85-84%, то урок добрий.

Якщо одержано від 45% до 64%, то урок незадовільний.

^ ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Кульневич С, Лакоценина Т. Анализ современного урока: Практическое пособие, ТЦ «Учитель», 2002.

  2. Онищук В.А. Урок в современной школе: пособие для учителей. – М.: Просвещение, 1981.

  3. Плиско К. Принципи, методи і форми навчання української мови (теоретичний аспект). – Харків, «Основа», 1995.


ІНТРЕНЕТ-РЕСУРСИ

^ БЛАНКИ АНАЛІЗУ УРОКУ

http://www.ippo.org.ua/files/Українська_мова/Сучасний_урок_рідної_мови/БЛАНКИ_АНАЛІЗУ_УРОКУ.doc

Психологічний аналіз уроку

http://umni4ka.at.ua/publ/vidviduvannja_i_analiz_urokiv/skhemi_analizu_urokiv_riznikh_tipiv/psikhologichnij_analiz_uroku/12-1-0-8

Практичний психолог: вимоги до уроку

http://psiholog-shapka.blogspot.com/2009/12/blog-post_2186.html

Є. Травін. Кілька неформальних принципів побудови відкритого уроку

http://yrok.at.ua/publ/5-1-0-26



^ ВАРТО ЗАМИСЛИТИСЬ!
Урок - це дзеркало загальної і педагогічної культури вчителя, мірило його інтелектуального багатства, показник його кругозору, ерудиції (В.Сухомлинський).
Справжній учитель і мудрець нічого не вчать, а лише вказують шлях до істини (Сократ).
Посередній учитель розказує. Гарний учитель пояснює. Видатний учитель показує. Великий учитель надихає

(У.Уорд).

Поганий учитель підносить істину, хороший – навчає її віднаходити (А.Дістервег).
Учень, який навчається без бажання, - це птах без крил (Сааді).



^ Управління освіти Мелітопольської міської ради

Навчально-виховний комплекс №16 «Дитячий садок – школа – ВУЗ»

Кафедра української філології

«Домашнє завдання

як засіб розвитку

обдарувань учнів»

Учитель української мови та літератури

Маслєнікова І.Б.

^ Домашня робота – це самостійна навчально- пізнавальна діяльність учнів без прямого керівництва й допомоги вчителя . Домашня навчальна робота тісно пов’язана з роботою на уроці й розрахована на розвиток самостійності учнів та їхнього творчого мислення . Її мета - закріплення , поглиблення , розширення , систематизація й узагальнення знань, набутих на уроці.

У процесі виконання домашнього завдання в учнів формуються загально - навчальні та спеціальні вміння й навички ; прийоми здійснення самоорганізації та самоконтролю, формуються способи організації самоосвіти.

Залежно від основних дидактичних функцій вирізняються такі види домашніх завдань:

• засвоєння теоретичного матеріалу;

• формування навичок і вмінь застосування набуті знання в різних умовах ;

• узагальнення й систематизація знань;

• пропедевтичні завдання ;

• комбіновані домашні завдання .

Визначення змісту , характеру й обсягу домашнього завдання , його функцій у розвитку та вихованні школярів – одне з важливих завдань учителя.

При цьому враховується раціональність використання учнями конкретних форм , методів , засобів і витрат часу на виконання домашнього завдання .

Ефективне домашнє завдання повинно складатися з двох частин :

• Обов’язкової , тобто призначеної всім учням( параграф, роботаз картою , поняттям , задача , вправа);

• Варіативної , тобто логічних , проблемних і творчих завдань , серед яких школяр вибирає те ( ті) , що відповідає його пізнавальним здібностям і інтересам .

Оволодіння методикою перевірки знань і їхнього оцінювання є одним із найважливіших завдань учителя , що стало особливо актуальним останніми роками у зв’язку з оновленням навчальних програмі введенням 12- бальної системи оцінювання . Об’єктом оцінювання навчальних досягнень учнів є знання , рівень розвитку інтелектуальних , загальнонавчальних і соціальних умінь , досвід творчої діяльності учнів й досвід емоційно- ціннісного ставлення до навколишньої дійсності .

Домашнє завдання , яке чітко продумане і несе не лише навчальну мету, але й творчу , є засобом підвищення якості освіти та розвитку обдарувань учнів . Сучасна педагогічна наука вважає опитування учнів і перевірку стану виконання домашнього завдання найнеорганізованішою складовою уроку.

Тому мета мого матеріалу полягає в тому , щоб допомогти вчителеві в підборі форм і методів завдання й організації опитування учнів.

^ Складання сенканів

Сенкан - п’ятирядковий неримований вірш , який застосовується як засіб заохочення учнів до розмірковування над темою, під час підбиття підсумків уроку. Спонукає з великого обсягу інформації відібрати головне й відтворити в стислій формі .

Алгоритм складання сенкану

1-й рядок – 1 іменник;

2- рядок - 2 прикметники;

3-й рядок – 1 дієслово чи опис дії;

4- й рядок – фраза .яка передбачає особисте ставлення до теми ;

5- й рядок – синонім чи антонім до 1 рядка .

^ Дерево понять

Застосовується під час перевірки знань термінів . На ватмані вчитель малює «дерево» і на кожному уроці прикріплює терміни та визначення до вивченої теми . Учневі пропонується пояснити запропоновані на « дереві» терміни та визначення .

Наведу приклади.

Тема . Морфологія.

Терміни : іменник, прикметник, дієслово, прислівник, числівник, займенник…

Морфологічний хронограф

Це постійно діючий стенд , на якому розташовані кишеньки з написом . Під час підготовки домашнього завдання учні заповнюють картки з вивченої теми , а на уроці один з учнів заповнює кишеньки й коментує свої визначення .

Рольова гра з використанням методу « Кольорові капелюхи»

Клас , розподілений на 6 мікрогруп , одержує домашнє завдання у вигляді рольової гри « Засідання суду « Народ проти ….( негативний герой з твору української літератури)».

При цьому , всі групи готуються виконувати свої ролі згідно з кольором :

• сині ( роздуми, контроль над мисленнєвим процесом , підбиття підсумків , мудрість і знання ) – судді;

• чорні (апелювання до здорового глузду , до істини. Скептичне ставлення , бачення , пошук негативних аспектів)- прокурори;

• жовті ( висунення ідей зі знаком «+», враховуючи переваги, інтереси ; пояснення певних понять ; для чого це потрібно , які будуть результати)- адвокати;

• червоні (емоції , почуття , інтуїції , передчуття ; що я відчуваю з приводу цієї проблеми , чи ця ідея подобається мені )- підсудні;

• білі( відтворення достовірності фактів , їхнє підтвердження за допомогою схем , цифр , думок експертів з різних джерел) – свідки;

• зелені ( дослідження пропозицій , можливостей , варіантів вирішення проблеми , альтернативних варіантів ) – представники преси , мас – медіа.

Учасники груп удома готують « промови» , які відповідають виконуваним ролям.

Такий вид діяльності наближає учнів до умов реального життя , сприяє виробленню вмінь вирішувати різні проблемні питання , обґрунтовує знання законів , уміння працювати з додатковою літературою , виховує культуру мовлення .

Метод презентації

Його можна використовувати на уроці будь - якого типу. Часто доцільно використовувати під час повторення вивченого матеріалу. Учні вже багато знають про питання . що розглядаються , тому можуть

цілісно , зв’язано і цікаво розповісти про нього .

Презентувати учні можуть і творчі роботи : кросворди , ребуси , задачі за готовими малюнками.

Броунівський рух

Виконуючи цю вправу , учні вільно пересуваються класом , спілкуючись один з одним . У кожного учня – картка , де розміщена певна інформація з теми . Цю інформацію учні проговорюють один одному або формулюють запитання , а інший повинен дати відповідь . Мета : повторити вивчений на минулому уроці матеріал , активізувати розумову діяльність учнів , підготувати їх до виконання іншого виду роботи :

• перевірка виконаного вдома завдання ;

• самостійної роботи;

• вибіркового диктанту тощо.

« Коло знань» (робота в парах)

Домашнє завдання : скласти три запитання до тексту .

Учні стають в коло парами , обличчям один до одного . Почергово ставлять один одному запитання , які записані на картках . За командою вчителя зовнішнє коло пересувається до наступного учня . І знову обмінюються запитаннями .

Свої запитання , записані на окремих смужках паперу , учні кидають у скриньку « Що?Де?Як?Коли?Чому?». Учні стають у коло , беруться за руки , посміхаються один одному . Вибирають Запитайлика , який підносить скриньку із запитаннями до учнів . Учень вибирає запитання , зачитує й відповідає . Або Запитайлик сам виймає запитання , читає його і називає учня , який повинен на нього відповісти.

« Прес – конференція»

Перевірка правила про іменник . Один учень виступає в ролі іменника. Решта – кореспонденти різних газет – ставлять запитання , на які учень відповідає від імені іменника.

- Кореспондент: Іваненко Сергій , газета « Факти « . Хто ви є?

- Іменник: Я частина мови .

- Кореспондент : Петрова Ольга , канал «1+1». На які питання відповідає ?

- Іменник : Я відповідаю на питання «хто?», «що?»…

« Спільний проект»( робота в групах)

Перевірка прочитаного вдома тексту .

Завдання , які отримують групи , різного змісту й висвітлюють проблему з різних сторін . Наприклад:

1. Скласти план прочитаного .

2. Відшукати у тексті прислів’я.

3. Прочитати уривок за ролями.

4. Переказати уривки текстів за малюнками.

5. Придумати 4-5 питань до тексту.

6. Переказати текст від імені певного героя.

7. Інсценізувати уривок.

« Мовне кафе» ( робота в групах)

Домашнє завдання : склад слова , будова слова .» Офіціант» роздає меню:

• корінь;

• префікс;

• суфікс;

• закінчення .

Учні вибирають собі «страву». Потім за цим вибором формуються групи. « Офіціант» кожній групі приносить «їжу» : картки, перфокарти, схеми . Групи виконують завдання , готують характеристику кожній частині слова ( кожна група своїй частині)і презентують свою частину слова.

На картках , перфокартах , схемах стоїть «ціна» в балах.

Валюта:

• увага ;

• правильність;

• взаємодопомога;

• згуртованість;

• дисципліна ;

• швидкість;

• активність.

«Ажурна пилка»

Учитель пропонує самостійно скласти по одному аналогічному реченню й записати його в зошит. Обмінятися реченням з учнями , що поруч , тобто продиктувати для поширення речення , наприклад , картину « Золота осінь» написав …( Іван Левітан).

Перевірка знання визначень , правил можлива з використанням методу « снігова куля». Кожен учень доповнює речення вчителя так, щоб утворився безперервний ланцюжок певних граматичних ( синтаксичних) категорій.

« Скринька скарбів»

На кожному уроці вивчення будь - якої теми учні разом із учителем вибирають ключові поняття чи питання . Записують їх на папірці , згортають кольоровим папером( як «скарб»).

У кінці вивчення теми «скарбів» буде повна скринька. На уроці перевірки знань із теми вчитель проводить аукціон «скарбів». За кожен «скарб»- 2 бали. Після аукціону всі учні одержують оцінку.

Анкета для учнів

1.Ти готуєш домашнє завдання :

* після короткого відпочинку( 5 балів);

* відразу після уроків(2 бали);

* після тривалої прогулянки, ігор, перегляду телепередач( 0балів);

2. Звичайно ти займаєшся:

* за столом(5 балів);

*на дивані або кріслі (2 бали);

* тобі однаково , де займатися(2 бали);

3. Твоя звичка під час занять:

*слухати музику (2 бали);

*займатися в повній тиші(4бали);

*чути все , що відбувається вдома , на вулиці (1 бал);

4. Ти запам’ятовуєш новий матеріал , якщо :

* вимовляєш його вголос( 4 бали );

* читаєш про себе (3 бали);

* це залежить від матеріалу , який необхідно запам’ятати (4 бали).

5.Щоб вивчити що – небудь напам’ять ( правильно , вірш тощо), доводиться вчити :

* увечері напередодні заняття , повністю (0балів);

*ділити матеріал на частини і заучувати поступово протягом дня ( з бали);

* вчити матеріал повністю за кілька днів до занять , а потім тільки повторювати його ( 5 балів).

6. Виконуючи домашнє завдання , ти :

* вчиш один предмет за іншим , без пауз (1бал);

* робиш короткі перерви залежно від утоми ( 5 балів);

* зробивши один предмет , займаєшся чимось іншим , а вже потім знову за навчання ( 4 бали).

7. До початку домашніх завдань ти:

* скаржишся , що багато задали , що матеріал складний ( 0 балів);

*продумуєш послідовність виконання завдання і готуєш все навчальне приладдя заздалегідь( 4 бали);

* плануєш , чим займешся після виконання домашнього завдання ( 1 бал).

8. Якщо ти не встиг виконати письмове домашнє завдання , то:

* вранці прокидаєшся на годину раніше , щоб його зробити ( 4 бали);

*сподіваєшся , що не запитають (0балів);

* списуєш в однокласника перед уроком ( 0балів).

Підбиття підсумків анкетування

Набрано менше 14 балів .

На жаль , тобі ще потрібно навчитися усвідомлено ставитися до виконання домашніх завдань, у яких ти бачиш тільки нудний обов’язок . Але поки не вигадали нової методики навчання , то тобі знадобляться деякі поради з виконання домашніх завдань від дорослих.

Набрано від 15до 24 балів.

Виконання завдань сприймається тобою як необхідна частина навчання , але витрачається на цю роботу занадто багато часу й зусиль . Тому до вечора ти стомлюєшся . Тобі також будуть корисними поради педагога.

Більше 25 балів.

Тебе можна вважати ідеальним учнем , якщо тільки ти був щирим , відповідаючи на запитання.

ІНТРЕНЕТ-РЕСУРС

Cайт «Урок»

http://yrok.at.ua/load/metodichnij_poradnik_fajli/domashne_zavdannja_uchniv_jak_zasib_pidvishhennja_jakosti_osviti_ta_rozvitku_obdaruvan_shkoljariv/13-1-0-449

Схожі:

«Цілепокладання й планування як реалізація управлінських функцій учителя. Аналіз й оцінка ефективного уроку» iconЗразок схеми для аналізу виховної роботи за минулий навчальний рік
Аналіз ефективності цілепокладання І планування виховного процесу в класі в минулому
«Цілепокладання й планування як реалізація управлінських функцій учителя. Аналіз й оцінка ефективного уроку» iconВступ 3
Вироблення управлінських рішень, оцінка та вибір найбільш ефективних варіантів, форм І засобів їхнього виконання здійснюється на...
«Цілепокладання й планування як реалізація управлінських функцій учителя. Аналіз й оцінка ефективного уроку» iconМіністерство освіти І науки
Вивчення схеми аналізу уроку. Спостереження за уроками. Детальний психолого-педагогічний аналіз одного з уроків учителя
«Цілепокладання й планування як реалізація управлінських функцій учителя. Аналіз й оцінка ефективного уроку» iconАналіз уроку із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій
Найголовніше – урок розглядається сьогодні не тільки як діяльність учителя, але І як діяльність учня
«Цілепокладання й планування як реалізація управлінських функцій учителя. Аналіз й оцінка ефективного уроку» iconТема. Реалізація алгоритмів з використанням процедур І функцій у вигляді програм
Мета роботи. Відпрацювати практичні навички складання та реалізації програм з використанням процедур та функцій користувача; навчитися...
«Цілепокладання й планування як реалізація управлінських функцій учителя. Аналіз й оцінка ефективного уроку» iconПрограми економічного І соціального розвитку міста Луганська
Аналіз та оцінка стану розвитку міста Луганська свідчить, що реалізація завдань Програми економічного І соціального розвитку міста...
«Цілепокладання й планування як реалізація управлінських функцій учителя. Аналіз й оцінка ефективного уроку» iconТема: Реалізація планування процесів І потоків у Windows xp
Мета: вивчити особливості програмний інтерфейс планування процесів І потоків у Windows xp
«Цілепокладання й планування як реалізація управлінських функцій учителя. Аналіз й оцінка ефективного уроку» icon2. Урок відносно самостійна ланка у системі навчання
Схеми аналізу уроків за різними аспектами. Орієнтовна схема комплексного аналізу уроку. Орієнтовні схеми аналізу уроків відповідно...
«Цілепокладання й планування як реалізація управлінських функцій учителя. Аналіз й оцінка ефективного уроку» iconЗа яким алгоритмом здійснюють аналіз уроку мови?
За яким алгоритмом здійснюють аналіз уроку мови? Що слід обов’язково тримати в полі зору молодому словесникові, щоб такий аналіз...
«Цілепокладання й планування як реалізація управлінських функцій учителя. Аналіз й оцінка ефективного уроку» iconОрганізація може бути ефективною тільки у випадку виконання усіх...
На поведінку І мотиви діяльності підлеглих з метою рішення виробничих задач. Керівництво – це право особистості давати офіційні доручення...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка