Скачати 64.17 Kb.
|
Заславська С.І., доцент кафедри МПНтаНТВ Шляхи формування науково-методичної компетентності викладачів ПТНЗ на дистанційному етапі підвищення кваліфікації Постановка проблеми. Потенціал робітничих кадрів формується через систему ПТНЗ, оцінка успішності якого базується на задоволенні потреб ринку праці. Головну роль у формуванні сучасного трудового потенціалу, звісно, відіграє педагог, який є генератором навчального процесу. Перехід до постіндустріального суспільства змінив освітню парадигму і, як наслідок, змінилися вимоги до професійної компетентності педагога профтехшколи. Мета даного виступу – висвітлити питання формування науково-методичної компетентності викладачів ПТНЗ під час курсового підвищення кваліфікації за очно-дистанційною формою. Розглядається один із етапів навчального процесу – дистанційний як найбільш вагомий за часом. ^ Навчання протягом всього життя – стрижень професійної компетентності. Курсове підвищення кваліфікації педагогів у інститутах післядипломної освіти, виконуючи компенсаторську функцію, повинно проводитися тільки на діагностичній основі з метою диференційованого підходу до змісту модулів робочих навчальних планів. У той же час, навчальні плани підвищення кваліфікації, які, як правило, включають обов’язкові та вибіркові модулі, забезпечують диференціацію. У роботі викладача важливе місце посідає методична робота, науково-методична компетентність є складовою професійної компетентності викладача ПТНЗ. Так, Н.В. Кузьміна [2] як основні елементи педагогічної компетентності виділила такі:
На основі наукових досліджень, які протягом останніх п’яти років проводяться на кафедрі методики професійного навчання та новітніх технологій виробництва ДІПО ІПП, розроблено прогностичну модель інноваційної науково-методичної діяльності педагога професійної школи [3]. Модель інноваційної діяльності педагогів покладено в основу розробки структури їх науково-методичної компетентності, яка включає: концептуальну, інструментальну, технологічну, інформаційну, адаптивну, наукову, інтегративну, професійно-технологічну складові [1]. У травні – червні 2008 р. ДІПО ІПП разом з УПО РАО (м. Санкт-Петербург) провели анкетування педагогічних працівників професійних училищ, ліцеїв у різних регіонах України (65 осіб) з метою з’ясувати, чи займаються вони розробкою навчальних посібників, методичних рекомендацій з вивчення окремих тем навчальної програми, проведенням уроків різних типів і видів тощо, що є важливою складовою науково-методичної компетентності педагога. Виконують цю роботу 70% опитаних, але, на жаль, вважають її необхідною лише 39,1%, а потрібною – 51% [4]. Цей факт перш за все пов’язаний із низьким рівнем науково-методичної компетентності викладачів. Одним із важливих завдань курсів підвищення кваліфікації є формування, удосконалення науково-методичної компетентності викладачів ПТНЗ. В останні роки заочна та очно-дистанційна форма підвищення кваліфікації педагогічних працівників ПТНЗ стала провідною. Наприклад, згідно із замовленням облуправлінь освіти і науки за держбюджетом ці форми навчання складають 91%. На рис. 1 показано структуру навчального плану для викладачів ПТНЗ за очно-дистанційною формою навчання. Згідно з даними рис. 1, найбільш вагомим за часом є дистанційний етап навчання – 61,1%. Цей етап забезпечує індивідуалізацію та диференціацію навчання на діагностичній основі за допомогою використання мережевих інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для підтримки дидактично необхідного спілкування учасників навчального процесу під час дистанційного етапу навчання. Для організації очно-дистанційної форми в інституті використовується платформа Moodle. При проведенні Інтернет-семінарів використовуються системи Moodle (асинхронно) та Skype (синхронно), що дозволяє реалізувати відео конференції, спільне використання екрану тощо. Поточне синхронне консультування слухачів може здійснюватися також за допомогою Веб-чату, Інтернет-месенджерів, голосового зв’язку, відеозв’язку; асинхронне – Веб-форуму, гостьового лектора тощо. На схемі 1 показані шляхи формування складових науково-методичної компетентності викладачів на дистанційному етапі підвищення кваліфікації. ![]() Контрольний блок ![]() ![]() ![]() 2,0% 2,0% 7,0% Дистанційний етап 61,1% Аудиторні заняття 38,9% Соціально-гуманітарний блок – 5,6% Функціональна підготовка – 30,5% Галузева підготовка – 2,8% Виконання завдань згідно з індивідуальним планом Консультації за допомогою ІКТ Поточний контроль: тестування; Інтернет-семінар Підсумкова випускна робота ^ Науково-методична компетентність
Складові концептуальна інструментальна інформаційна технологічна адаптивна наукова інтегративна ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() м ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Діяльність викладача на дистанційному етапі ![]()
![]() ![]() Веб-сайт інституту Адреси передового педагогічного досвіду Відкритий консультаційний форум із питань методики професійного навчання для педагогів професійної школи Консультативно-керівна діяльність науково-педагогічних працівників інституту на дистанційному етапі ^ Висновок Науково-методична компетентність викладача профтехшколи відіграє головну роль при акмеологічному підході до організації навчально-виховного процесу. На сучасному рівні розвитку науково-технічного прогресу самоосвіта, особливо керована (на дистанційному етапі підвищення кваліфікації), забезпечує формування та подальший розвиток науково-методичної компетенції викладача. ^ 1. Заславская С.И. Информационные технологии в многоуровневом формировании профессиональной компетентности инженера-педагога [Текст] / С.И. Заславская, И.Е. Силаева // IV Международный научно-методический симпозиум «Современные проблемы многоуровневого образования». – Ростов Н/Д: Изд.центр ДГТУ, 2011, - С. 190–197. 2. Кузьмина Н.В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения. [Текст] / Н.В. Кузьмина. – М.: Высш.шк., 1990. – 119 с. 3. Сілаєва І.Є. Теоретичні засади організації підвищення кваліфікації на підставі модульно-компетентнісного підходу. [Текст] / І.Є. Сілаєва // Імідж сучасного педагога. – 2011. – № 2. – С. 16–18. 4. Чернышов Д.А., Заславская С.И. Профессиологические проблемы в подготовке педагогов для профессиональных училищ и лицеев. [Текст] / Д.А. Чернышов, С.И. Заславская // Педагогическое образование: современные концепции, теория и практика: сб.науч.ст. / Под общ. ред. И.И. Соколовой. – СПб.: Учреждение РАО ИПО, 2008. – С. 240–243. |
![]() | Розвиток інформаційної компетентності педагогічних працівників птнз... | ![]() | Роль міждисциплінарної науково-педагогічної компетентності в підготовці... Постановка проблеми І зв'язок її з важливими науковими завданнями. У зв'язку з переходом до нових типів мислення І нових способів... |
![]() | Шевчук С. С. Інститут післядипломної освіти інженерно-педагогічних... Застосування ситуаційного методу в процесі підвищення кваліфікації на засадах диференційованого підходу | ![]() | План роботи методичної комісії викладачів гуманітарних дисциплін на 2009-2010 Н. Р проблема м. К Шляхи формування в учнів умінь самостійного осмислення історичних фактів, подій І явищ |
![]() | Проблема І шляхи формування у науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації... | ![]() | Аналіз функціональних обов язків педагогічних працівників птнз І... Методичні аспекти організації підвищення кваліфікації педагогів професійної школи на підставі диференціойваного підходу |
![]() | Засідання методичної секції викладачів електротехнічних дисциплін... Краматорському вищому професійному металургійному училищі (№65) відбулася методична секція викладачів «Електротехніки» птнз краматорсько... | ![]() | Львівська Аграрна Фундація Всеукраїнська науково-практична конференція Аграрна наука та освіта на сучасному етапі розвитку народногосподарського комплексу: досвід, проблеми та шляхи їх вирішення |
![]() | Семінар за темою «Шляхи удосконалення організації методичної роботи»... | ![]() | Программа семинара «Формы и методы духовно-морального воспитания и развития ребёнка» Горлівської міської ради та Горлівської Єпархії упц, за умовами Духовного патронату (наказ уо від 16. 05. 2008 р. №295) з метою удосконалення... |