Тема: «Доменна організація мережі Інтернет. Домени верхнього рівня.»




Скачати 185.82 Kb.
НазваТема: «Доменна організація мережі Інтернет. Домени верхнього рівня.»
Дата конвертації04.03.2013
Розмір185.82 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Інформатика > Документы


Київський університет права

НАН України
Кафедра гуманітарних наук

Залікова робота

Дисципліна: Інформатика
Тема: « Доменна організація мережі Інтернет.

Домени верхнього рівня.»

Виконали студенти

II го курсу

група Д-23 Неверовська Аліна

Гулічева Наталя

Перевірив:
Київ 2011

Доменна організація мережі Інтернет.

Домен верхнього рівня.

План:

  1. Характеристика мережі Інтернет……………………………………….3

    1. Загальна характеристика мережі Інтернет………………………………..3

    2. Історія виникнення мережі Інтернет……………………………………...5

    3. Мережа Інтернет сьогодні та перспективи розвитку…………………….8

  2. Адресація в мережі Інтернет…………………………………………...10

    1. Доменна організація мережі Інтернет…………………………………...10

    2. Домени верхнього рівня………………………………………………….13


Характеристика мережі Інтернет

    1. Загальна характеристика мережі Інтернет


Інтернет – це всесвітня система об’єднаних комп’ютерних мереж, побудована на використанні протоколу IP та маршрутизації пакетів данних.


^ Рисунок 1.1. Приблизне графічне зображення зв’язків між мережами Інтернет (зв’язки між серверами).
Як і в будь якій сучасній комп’ютерній мережі, дані у вигляді файлів безпосередньо перед передачею з одного комп’ютера на інший діляться на малі за розміром частини, що носять назву пакетів. Пакети передаються з одного комп’ютера на інший по каналах зв’язку і в кінцевій точці знову збираються у файл. Такий поділ на окремі, менші за розміром ніж файл частини, потрібен для зменшення навантаження на канали зв’язку, а також для надійності самої передачі. Якщо один пакет буде втрачено, чи пошкоджено – виявити його і переслати повторно набагато простіше і швидше, ніж пересилати цілий файл заново.

Протоколом у сучасних комп’ютерних мережах називається ряд встановлених правил, які мають бути дотримані для здійснення передачі даних. Протокол IP – це набір правил для учасників передачі даних в мережі, тобто комп’ютерів, дотримання яких необхідне для адресації та маршрутизації, тобто для надання адрес комп’ютерам та прокладання маршруту між ними для передачі пакетів.

Загалом, весь процес передачі данних в мережі Інтернет, можна порівняти з поштовою службою. Наприклад, при передачі листа (даних) з однієї країни в іншу (з однієї мережі в іншу), сам лист має дві адреси – відправника та одержувача (відповідно перший та другий комп’ютери). Не вказана адреса одержувача, чи відсутність відповідних поштових марок є не дотриманням встановлених поштовою службою правил (можна порівняти з недотриманням правил, тобто протоколу IP в мережі), і лист відповідно повернеться відправнику. Якщо всі марки наклеєні і адреси вказані, поштова служба складає маршрут (виконує маршрутизацію) і лист передається за вказаною адресою по дорогах-магістралях (каналах зв’язку) одержувачу. Якщо в процесі перевезення листа (передачі), він був загублений, відправник напише іще один (можна порівняти із втратою пакетів і повторною передачею).

Інтернет як система об’єднаних комп’ютерних мереж утворює глобальний інформаційний простір та є підґрунтям для Всесвітньої павутини (англ.WWW – World Wide Web).

Всесвітню павутину утворюють мільйони веб-серверів, на яких зберігаються мільярди веб-сторінок та веб-сайтів, доступ до яких в наш час може отримати будь-який комп’ютер, що має підключення до мережі Інтернет та встановлену спеціальну програму браузер (найпопулярнішими на даний час є Mozilla Firefox, Opera, Internet Explorer, Safari та Google Chrome).

Саме Всесвітню павутину в наш час і називають Інтернетом, хоча глобальна мережа представляє лише основу для її роботи та розвитку. З моменту появи Всесвітньої павутини в 1989 році, було створено та вдосконалено ряд нових, цікавих технологій, які в наш час дозволяють насолоджуватись переглядом відео, онлайн-іграми, спілкуванням та роботою, скорочуючи при цьому будь-які відстані та мовні бар’єри. На сьогоднішній день Всесвітня павутина глибоко проникла у всі сфери життя і діяльності людини та може заслужено носити назву одного з основних та найповніших джерел інформації у світі.

    1. Історія виникнення мережі Інтернет


Інтернет стрімкими темпами увійшов до нашого життя. Ще 10 років тому, середньостатистична людина у нашій країні, небагато знала про його існування. Але і в наш час говорити про його повсюдне поширення ще зарано.

Історія знає багато новаторських ідей, які виникаючи у різні епохи, робили значні внески у розвиток масових комунікацій. Виникнення писемності, вважають першим проривом в цій області.

Радіо, винайдене російським ученим Поповим стало наступним серйозним кроком у розвитку комунікацій та на сьогодні залишається одним із основних засобів масової інформації. Винайдення кінематографу братами Люмер та розвиток телебачення відкрило нову еру в поширення інформації і на сьогодні за даними опитувань близько 80% людей у світі отримують свіжі новини через телевізійні канали.

Після створення всесвітньої павутини, мережа Інтернет за порівняно невеликий час свого розвитку стала одним із основних джерел інформації у світі. Вона представляє собою синтез усіх інших засобів телекомунікації та багато чого іншого завдяки новаторським складним технологіям, які постійно вдосконалюються.

Поштовхом до створення прототипу сучасного Інтернету – американської військової розробки під назвою ARPANET стала холодна війна між СРСР та США. У 1957 році радянськими вченими було запущено перший штучний супутник у космос. США, розуміючи, що це ще не вершина дослідницького потенціалу СРСР, вбачала у перспективі загрозу ядерних атак. У тому ж 1957 році, департаментом оборони США було створене Агентство дослідницьких проектів особливої складності – ARPA, одним із напрямів діяльності якого було створення комп’ютерних технологій для зв’язку у військових цілях.

Перед пентагоном постала задача створення надійних каналів зв’язку, які б навіть при частковій руйнації від ядерних атак змогли якісно і надійно передавати повідомлення до адресата. Цього можна було б досягти, при такій організації мережі, коли усі комп’ютери рівноправні і відсутні які-небудь головні сервери. Тобто при виході з ладу частини комп’ютерів, мережа продовжувала функціонувати.

У 1962 році, Леонард Кейнорк, на основі теорії Поля Берена про пакетну пересилку файлів, запропонував концепцію мережі, що базується на двох основних ідеях:

  • Відсутність центрального комп'ютера - усі комп'ютери мережі рівноправні;

  • Пакетний засіб передачі файлів по мережі.

Ще одним теоретичним джерелом створення мережі стала концепція "Галактичної мережі" Джозефа Ліклайдера. Відповідно до цієї концепції за допомогою мережі будь-яка людина з будь-якої точки Землі може одержувати інформацію й обмінюватися файлами з будь-якою іншою людиною. Нині ця концепція втілена у сучасній мережі Інтернет.

Проект розробки надійної мережі був закінчений у 1962 році, а робота по створенню такої мережі розпочалась через чотири роки – у 1966. У той час були запропоновані такі терміни і поняття як пакетна передача даних у мережі, адресація та маршрутизація у мережі і назва нового проекту ARPANET (АРПА мережа).

В американській комп'ютерній індустрії 1970-х-80-х років різні фірми випускали різні комп'ютери з різними оперативними системами (наприклад, IBM, цифрові обчислювальні машини, Microsoft і Apple). Не дуже складно виявилося об'єднати п'ятдесят комп'ютерів IBM у мережу IBM чи п'ятдесят комп'ютерів Макінтош у мережу Макінтош, але п'ятдесят IBM і п'ятдесят Макінтошів об'єднати в мережу, здатну на обмін інформацією, було набагато складніше.

Для мережі Арпанет був створений протокол IP (Інтернет протокол), що дозволяв поділяти файли на пакети і передавати пакети від вузла до вузла. Потім був створений протокол TCP, що забезпечував передачу пакетів між комп'ютером-відправником і комп'ютером-приймачем, цей протокол дозволяв також досилати загублені пакети. Всі ці властивості протоколу TCP дозволили використовувати його для міжмережевого обміну файлами.

З жовтня по грудень 1969 року чотири університетські центри США - Каліфорнійський університет Лос-Анджелеса, Каліфорнійський університет Санта-Барбари, Стенфордський дослідницький інститут і Університет штату Юта об'єдналися в одну мережу.

1969 рік вважається роком народження Інтернет, тому що подальші події показали, що основою Інтернет стала мережа Арпанет. Після мережі ARPANET багато країн створювали свої комп’ютерні мережі, зокрема для об’єднання комп’ютерів науково-дослідних центрів.

У 1972 році у Вашингтоні пройшла перша Міжнародна конференція комп’ютерних комунікацій, в ході якої було представлено вже не секретну на той час мережу APRANET. Після представлення мережі, вона поступово почала розширятись із підключенням все більшої кількості міні-комп’ютерів.

Наприкінці 1980 року, СРСР підключився до мережі ARPA NET.

У 1990 році мережа ARPANET перестала функціонувати, а на її місці виник Інтернет. У той час уже мав місце вільний обмін інформацією, незважаючи на державні кордони та відстані. Але на початку свого існування всі можливості Інтернету були доступні за допомогою спеціального програмного забезпечення, орієнтованого виключно на пересилку файлів і неформатованого тексту.

Пізніше, фізики Тім Бернес-Лі та Роберт Кайо із женевського CERN вирішили розробити інфраструктуру, яка б дозволила обмінюватись інформацією та результатами досліджень через інтернет у вигляді звичному відформатованого та ілюстрованого тексту, що включає посилання (лінки) на інші публікації. Так було започатковано Всесвітню павутину (WWW – World Wide Web) яка визвала справжній фурор у суспільстві та дала поштовх для розвитку сучасної глобальної мережі.



    1. ^ Мережа Інтернет сьогодні та перспективи розвитку


Інтернет сьогодні є невід’ємною частиною життя багатьох людей в різних куточках нашої планети. З моменту своєї появи у 1990 році, з’явилося величезна кількість різнопланових технологій, завдяки яким на сьогодні всесвітня мережа використовується не лише для обміну структурованим, форматованим тексту.

На сьогодні, одним з основних напрямів роботи із всесвітньою мережею Інтернет, залишається використання її в інформаційних цілях, для отримання новин та навчання.

Мабуть най значуща для багатьох людей функція Інтернету – це можливість спілкування (у тому числі в реальному часі), незважаючи на відстані та державні кордони. На сьогодні, окрім електронної пошти, існує велика кількість однотипних програм миттєвої доставки повідомлень (таких як ICQ, QIP, Jabber, PinQin та інші.). Популярними залишаються також різно-тематичні форуми та чати, а останнім проривом у спілкуванні, стала поява та розквіт соціальних мереж, які загалом зараз вже не обмежуються лише спілкуванням. Інтернет використовують і для розваг та відпочинку, де соціальні мережі також зробили вагомий внесок. Розваги ще в середині 1990-их стали можливі із передачею медіа файлів та відображення їх у браузері. Після цього із вдосконаленням старих та появою нових технологій ми маємо можливість перегляду відео в реальному часі, можемо грати в сучасні он-лайн ігри високої якості зображення та багато іншого.

Іншою стороною всесвітньої мережі є фінансові інтереси окремих фірм та корпорацій. Інтернет зараз – це платформа для цілком реального бізнесу на якій тисячі Інтернет магазинів, рекламних агентств та окремих багатомільйонних міжнародних проектів на зразок Googlе, Facebook, squidoo, Live Journal та інших отримують цілком реальні прибутки.

Серйозний бізнес прийшов в Інтернет майже на початку його існування, коли акції перших стабільно працюючих Інтернет компаній вийшли в обіг на Нью-Йоркській фондовій біржі. Першою за таких компаній була Netscape, яка вийшла на ринок в 1993 році з першим браузером Netscape Navigator, якому не було аналогів у світі.

Після чого розпочався період, який прийнято називати «Пузирем доткомів», коли акції сотень існуючих та нових компаній зорієнтованих на бізнес в мережі Інтернет стрімкими темпами набирали ціну. Було витрачено мільйони доларів на кредити для розвитку, але в період з 2000-2002 рік пройшла хвиля банкрутств Інтернет компаній через неефективність їх роботи.

Після цього, в Інтернет бізнесі залишився ряд компаній, які до цього дня ефективно працюють на світовій арені.

Для прикладу, вартість компанії FaceBook, найпопулярнішої соціальної мережі Інтернету – 15 мільярдів доларів, а прибуток транснаціональної корпорації, відомого виробника автомобілів Ford – 16,8 мільярдів доларів. Вартість всесвітньо відомого сервісу відео Youtube – 1,65 мільярдів, сервісу миттєвих повідомлень та інтернет-телефонії Skype – 2,65 мільярдів.

Тож, як висновок, можна сказати, що інтернет сьогодні є окремою, платформою та загалом сферою життєдіяльності людини, яка не має аналогів у світі. У майбутньому, глобальну мережу чекає ряд змін. З ростом чисельності користувачів будуть з’являтися нові сервіси служби та технології. Найвідоміші аналітики також зазначають і про домінування соціальних мереж над пошуковими системами у майбутньому. Персональний пошук соціальних мереж на протязі десяти найближчих років може зрівнятись та навіть перевершити популярність основних пошукових систем.



  1. ^ Адресація в мережі Інтернет




    1. Доменна організація мережі Інтернет.


Числові адреси прийнятні для зв’язку комп’ютерів та є незручними для запам’ятовування чи використання у повсякденному житті. Через це, всім комп’ютерам у мережі Інтернет біли присвоєні власні імена і всі додатки Інтернет дозволяють користуватись імена замість числових адрес.

Для кращого розуміння, можна знову провести аналогію із поштовою службою. Мережеві адреси цілком аналогічні поштовій індексації. Машини, що сортують кореспонденцію на поштових вузлах, орієнтуються саме за індексами, і тільки якщо з індексами виходить яка-небудь проблематична ситуація, передають пошту на розгляд людям, які за адресою можуть визначити правильний індекс поштового відділення місця призначення. Людям приємніше і зручніше мати справу з географічними назвами - це аналоги доменних імен.

Звичайно, таке іменування має свої проблеми. Перш за все, слід переконатися, що ніякі два комп'ютери, включені в мережу, не мають однакових імен. Також, має бути забезпечено перетворення імен в числові адреси, для того, щоб машини (і програми) могли розуміти користувачів, які користуються іменами.

На початку Internet NIC, організація, відповідальна за імена у Мережі, створила так звану реєстратуру. Можна було відправити запит і у відповідь отримати список імен і адрес. Цей файл, мав назву «host file» (файл робочих ЕОМ) і регулярно поширювався по всій мережі, розсилаючись всім машинам. Імена були простими та єдиними у своєму роді. Якщо користувач використовував ім'я, комп'ютер переглядав цей файл і підставляв замість імені реальну числову адресу. Так само, як працює телефонний апарат з вбудованим списком абонентів. Все було легко, просто і чудово. Усім вистачало простих імен.
Але по мірі розвитку і розширення Internet зростала кількість користувачів, а тому збільшувався і згаданий файл. Виникали значні затримки при реєстрації та отриманні імені новим комп'ютером, стало важко вишукувати імена, які ще ніхто не використовував, занадто багато мережевого часу витрачалося на розсилку цього величезного файлу всіх машин, в ньому згаданим. Стало очевидно, - щоб впоратися з такими темпами змін і зростання мережі, потрібна розподілена оперативна система, що спирається на новий принцип. Така система була створена і отримала назву «доменної системи імен – DNS (Domain Name System), а спосіб адресації - способом адресації за доменним принципом. DNS іноді ще називають регіональною системою найменувань.

Доменне імя представляє собою назву окремого сайту у мережі Інтернет. У більш повному розумінні, воно представляє собою назву веб серверу, на якому розташований сайт. При наборі імені у адресному полі браузера, система DNS порівнює його із своїми записами та переводить у відповідну йому числову адресу, яка використовується комп’ютерами, за якою і можливо виконання переходу на сайт.

Наприклад при бажанні скористатись популярною пошуковою системою Google, користувач мережі відкриє улюблений браузер, в адресне поле якого введе відповідне доменне ім’я www.google.com. Система доменних імен, керуючись власним алгоритмом і правилами зіставить доменне ім’я і відповідну йому числову адресу, завдяки чому користувач потрапить на головну сторінку Google. Насправді ж така пошукова система як Гугл, через свою масштабність, має цілий діапазон числових адрес і система DNS буде керуватись за одним із них.

Кожне доменне ім’я відповідає одній або декільком IP- адресам (числовим адресам), і одній IP- адресі можуть відповідати декілька доменних імен. Якщо на одне доменне ім’я приходиться більше однієї IP- адреси(числової адреси), це означає, що за даною адресою знаходяться декілька серверів, які ділять між собою потік повідомлень(запитів від користувачів та відповідей на них); якщо ж декілька доменних імен присвоєні одній IP- адресі, то це може означати, що власник сервера зареєстрував для себе декілька доменних імен або що декілька клієнтів спільно використовують один сервер.

Загалом, доменне ім'я — це унікальне алфавітно-цифрове ім'я, що ідентифікує конкретний вузол в мережі Інтернет. Доменні імена звичайно складаються з двох і більше частин, розділених крапками. Ліва частина доменного імені відповідає кінцевому вузлу мережі (ідентифікує кінцевий вузол мережі). Права частина є більш загальною (визначає країну, область, регіон і т. п.).

Для прикладу можна розібрати доменне ім’я support.microsoft.com – адреса служби підтримки компанії Microsoft. В правій частині, складова імені .com говорить про приналежність домену до комерційних організацій. .microsoft – представляє собою у даному випадку під домен домена .com і представляє собою разом з тим назву компанії та її відношення до комерційних організацій. Права крайня частина support – більш детальна та означає конкретний підрозділ, в даному випадку - сервер служби підтримки компанії.



    1. ^ Домени верхнього рівня.


Умовно, домени верхнього рівня можна поділити на загальні та національні.

Загальні домени верхнього рівня створені для всього співтовариства Інтернет. Спочатку було створено сім доменів: COM, NET, ORG, INT, EDU, GOV, MIL. Тоді, в 1984 році, в документах, прийнятих при затвердженні цих доменів, було зазначено, що такої їх кількості "буде достатньо, і появи нових доменних зон не очікується ".

Однак зростання мережі Інтернет перевершив всі прогнози, і у світової спільноти користувачів Мережі збільшилася потреба в числі і типах доменів верхнього рівня.

У 2001 році було прийнято рішення про введення ще семи нових доменних зон: INFO, BIZ, NAME, COOP, MUSEUM, AERO і PRO. В даний час всі сім нових доменів загального користування працездатні в повному обсязі.

^ Національні домени верхнього рівня – домени, виділені для конкретної країни. Наприклад .ua для України, .ru для Росії, або .it для Італії.

Домени СOM, NET, ORG

Домени СOM, NET, ORG - перші загальні домени верхнього рівня, що з'явилися в 1984 р. згідно з рішенням міжнародної організації ICANN, створеної світовим співтовариством для розподілу адресного простору мережі Інтернет. На даний момент це найпоширеніші домени в світі.

Спочатку домен СOM призначався для комерційних організацій, домен ORG - для некомерційних організацій, і домен NET - для всіх, хто пов'язаний з розвитком мереж і телекомунікаційних технологій. Проте з часом реєстрація доменів в цих зонах стала абсолютно вільною, і зареєструвати домен в них може кожен бажаючий. Домени загального користування COM і NET адмініструє компанія VeriSign, а доменом ORG з початку 2003 року управляє некомерційна організація PIR.
^ Домени INT, EDU, GOV, MIL

Домени INT, EDU, GOV, MIL також з'явилися в 1984 р. і відразу стали "спеціальними" або, як їх називають фахівці, "обмеженого використання".

Домен INT створений виключно для реєстрації доменних імен міжнародними організаціями. Рішення про реєстрацію доменів у цій зоні приймається міжнародною організацією IANA за умови дотримання реєстрантом цілого ряду вимог. Цей домен єдиний з перших спеціальних, в якому можуть зареєструвати доменне ім'я іноземні (по відношенню до США), в тому числі російські і українські організації.

Домен EDU містить близько 5000 імен, і також як домени GOV і MIL знаходиться під контролем американського уряду. Перш право зареєструвати ім'я в домені EDU мали тільки університети і коледжі з чотирирічним курсом навчання, але тепер до них приєднаються і більш дрібні освітні установи США. Реєстрація проводиться на безкоштовній основі.

Домен GOV створений виключно для федеральних державних установ США,

і реєстрацією доменних імен в цьому домені займається Урядовий мережевий інформаційний центр Government-Wide Registration Service.

Домен MIL знаходиться під контролем американського уряду, зокрема Департаменту Держбезпеки США. Фахівці саме цього Департаменту ведуть базу доменних імен домену MIL, призначеного лише для військових організацій та установ, що відповідають за безпеку країни. Нові домени верхнього рівня
^ Домен INFO

Домен INFO - один з нових загальних доменів верхнього рівня, які додані за рішенням ICANN до існуючих доменів. Домен INFO розрахований на всіх, хто бажає розмістити інформацію про себе, своє підприємство, товар чи послугу в мережі Інтернет.

Згідно з даними, опублікованими компанією Afilias LLC, якій доручено підтримувати базу всіх адрес в зоні INFO, через три місяці після початку реєстрації доменів в цій зоні було зареєстровано близько 60.000 адрес, з них 60% - європейцями (лідери за кількістю імен) або іншими не американцями . Таку популярність INFO на європейському ринку представники Afilias пояснюють тим, що слово INFO інтуїтивно зрозуміло людям, що розмовляє практично на будь-якій мові.
^ Домен BIZ

Домен BIZ (від англійського слова business - бізнес, справа, комерційна діяльність) - один з нових загальних доменів верхнього рівня, призначений для комерційних організацій, підприємств і корпорацій, яким-небудь чином представляють себе в Інтернеті. До цих пір в тому значенні, в якому повинен виступити домен BIZ, використовувався і продовжує використовуватися домен COM, відкритий для реєстрації в 1984 р., включає в себе 28 мільйонів доменних імен.

Широкий інтерес, проявлений під час попередньої реєстрації доменів другого рівня в зоні BIZ, показав, що корпоративні користувачі дійсно зацікавлені в сайтах цієї зони, вбачаючи в них додаткову можливість для поширення інформації про свою діяльність серед клієнтів і партнерів по бізнесу. Аналітики відзначають перевершив очікування попит на цю послугу. Поява нової доменної зони є важливим кроком до вирішення проблеми дефіциту доменів, що виникла в результаті перенасиченості традиційних зон (COM, NET, ORG). Підтримку домену здійснює компанія NeuLevel
^ Домен MUSEUM

17 жовтня 2001 ICANN підписала договір з Асоціацією управління доменом MUSEUM про управління загальним доменом верхнього рівня MUSEUM. Із семи прийнятих ICANN в листопаді 2000 р. доменів верхнього рівня три є спеціальними: MUSEUM, AERO і PRO. Домен MUSEUM першим з них заробив у міжнародній системі доменних імен. Цей спеціальний домен призначений для музеїв, а також організацій різних форм власності, що мають відношення до музейної справи. Крім того, зареєструвати домен можуть приватні особи, професійно пов'язані з цією сферою діяльності.

Порядок реєстрації в домені MUSEUM дещо відрізняється від порядку реєстрації в інших доменах верхнього рівня. Асоціація управління доменом MUSEUM заявила про досить жорсткій політиці, підтримуваної щодо цього домену. Адміністратор домену MUSEUM Асоціація MuseDoma не буде формально реєструвати домени другого рівня, право кожного претендента зареєструвати домен в зоні MUSEUM буде розглянуто індивідуально.
^ Домен NAME

Домен NAME призначений для всіх, хто хотів би зареєструвати в Інтернет своє ім'я та прізвище в якості доменного імені. Адміністратором доменної зони є акредитована ICANN англійська компанія Global Name Registry Limited. Домен NAME призначений виключно для приватних осіб, а не для компаній.
^ Домен COOP

Асоціація NCBA, що є філією DotCooperation LLC (DCLLC), назвала дату початку реєстрації в домені COOP. 30 січня 2002 усі кооперативи в усьому світі зможуть зареєструвати домени в зоні COOP. Ця дата була оголошена відразу після підписання угоди з ICANN про управління доменом COOP 21 листопада 2001
^ Домен AERO

AERO - один із семи нових доменів верхнього рівня, затверджених ICANN 16 листопада 2000 Адміністрування цієї доменної зони, призначеної для використання в основному в індустрії авіаперевезень і подорожей, доручено міжнародної телекомунікаційної групи Societe Internationale de Telecommunications Aeronautiques SITA, що об'єднує авіаперевізників ось вже більше 50 років. Зареєструвати домен в зоні AERO можуть організації і фізичні особи, так чи інакше пов'язані із авіасферою.
^ Домен PRO

З утвердженням в 2001 р. семи нових доменів верхнього рівня ICANN вибрала для кожного з них компанію-реєстратуру. Реєстратурою домену PRO, який почне функціонувати останнім, стала компанія RegistryPro. У домені PRO будуть створені домени другого рівня. Med.pro, law.pro і т.д., реєструвати доменні імена в яких зможуть ліцензовані та акредитовані фахівці відповідної сфери.

RegistryPro створить список професій, для яких буде створено власний піддомен. Також у новому доменному просторі з'являться піддомени, пов'язані з географічним місцем розташування. Дослідження показали, що для професіоналів краще мати сайти з доменами у професійній зоні PRO. Більше 35 мільйонів ліцензованих фахівців: адвокатів, лікарів, бухгалтерів в країнах з високим рівнем розвитку Інтернет забезпечать швидке наповнення доменної зони PRO.

Домен PRO призначений для створення в мережі Інтернет областей для професіоналів у різних галузях діяльності. Наприклад, кваліфікований лікар може зареєструвати домен JamesRClarke.med.pro, що дозволить користувачам у всьому світі зрозуміти, що він акредитований в галузі медицини. У той же самий час, адвокат може зареєструвати для себе доменне ім'я JamesRClarke.law.pro. Крім того, нова доменна зона доступна професійним компаніям і асоціаціям, які можуть зареєструвати в домені PRO доменні імена, співзвучні з назвами компаній або їх товарними знаками.

Висновки:

Інтернет – це всесвітня система об’єднаних комп’ютерних мереж, побудована на використанні протоколу IP та маршрутизації пакетів данних.

Інтернет як система об’єднаних комп’ютерних мереж утворює глобальний інформаційний простір та є підґрунтям для Всесвітньої павутини

Тож, як висновок, можна сказати, що інтернет сьогодні є окремою, платформою та загалом сферою життєдіяльності людини, яка не має аналогів у світі. У майбутньому, глобальну мережу чекає ряд змін. З ростом чисельності користувачів будуть з’являтися нові сервіси служби та технології. Найвідоміші аналітики також зазначають і про домінування соціальних мереж над пошуковими системами у майбутньому. Персональний пошук соціальних мереж на протязі десяти найближчих років може зрівнятись та навіть перевершити популярність основних пошукових систем.

Список використаної літератури:

В. Олифер, Н. Олифер

Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы: Учебник для вузов. 4-е изд. - Спб.: Питер, 2010. - 944 с.:ил.

http://www.cocos.com.ua/?wiev_t=4594

Котеров Д.В., Костаров А.Ф.

PHP 5. - Спб.: БХВ-Петербург, 2005. - 1120 с.:ил.

http://boombooks.com.ua/?wiev_t=661

Свободная энциклопедия

http://ru.wikipedia.org



Схожі:

Тема: «Доменна організація мережі Інтернет. Домени верхнього рівня.» iconУрок №19. Тема
Тема: Основи роботи в локальній мережі. Робочі групи та домени. Перевірка під’єднання до мережі. Мережне оточення
Тема: «Доменна організація мережі Інтернет. Домени верхнього рівня.» iconТема: «Віртуальне життя – територія безпечного Інтернету.» Мета
Обладнання: 9 комп’ютерів, швидкісне підключення до мережі Інтернет, пам’ятка «Загрози мережі Інтернет», анкета «Що я знаю про спілкування...
Тема: «Доменна організація мережі Інтернет. Домени верхнього рівня.» iconЛекція 1 Історія та філософія мережі Інтернет
Огляд міжнародного та вітчизняного законодавства щодо використання об’єктів авторського права І суміжних прав у мережі Інтернет
Тема: «Доменна організація мережі Інтернет. Домени верхнього рівня.» iconДля кого інтернет може бути небезпечним
Використовуючи методику порівняння дій людини в реальному житі з відповідними діями користувача при роботі у мережі, сформульовано...
Тема: «Доменна організація мережі Інтернет. Домени верхнього рівня.» iconЄ близько 350 ліцензованих Інтернет-провайдерів (isp) в Польщі, І...
Тель-Енерго інфраструктури, atm стандарт, Optimus мережі та Інтернет-технологій. З 1997 року tpsa був надання доступу до мережі Інтернет...
Тема: «Доменна організація мережі Інтернет. Домени верхнього рівня.» icon«Безпека дітей І підлітків в Інтернеті», для проведенні просвітницьких...
Безпека дітей у мережі Інтернет – зона відповідальності усіх дорослих громадян держави, адже кількість дітей І підлітків, які постраждали...
Тема: «Доменна організація мережі Інтернет. Домени верхнього рівня.» iconМетоди підключення до мережі Інтернет
Опорна мережа (backbone) "хребет" Internet, що поєднує кілька супер-комп’ютерів через високошвидкісні мережі зв'язку. Основні потоки...
Тема: «Доменна організація мережі Інтернет. Домени верхнього рівня.» iconОсновні послуги глобальної ережі Інтернет: гіпертекстові сторінки,...
Мета: познайомити учнів з можливостяи використння основних послуг мережі Інтернет, видами програмного забезпечення, необхідного для...
Тема: «Доменна організація мережі Інтернет. Домени верхнього рівня.» iconСценарій відкриття БібліоІнтернет – центру Ведучий
Ми раді вітати Вас на святковій презентації проекту «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до мережі...
Тема: «Доменна організація мережі Інтернет. Домени верхнього рівня.» iconПравила проведення
Відкрита Інтернет-олімпіада з програмування проводиться дистанційно, з використанням можливостей мережі Інтернет
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка