До курсового проектування




Скачати 141.87 Kb.
НазваДо курсового проектування
Дата конвертації15.03.2013
Розмір141.87 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Інформатика > Документы
Міністерство освіти і науки України

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


ІНЖЕНЕРНА ТА КОМП’ЮТЕРНА ГРАФІКА


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ


Одеса

Наука і техніка

2008

Міністерство освіти і науки України

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


ІНЖЕНЕРНА ТА КОМП’ЮТЕРНА ГРАФІКА

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ

Для студентів фахів 7.091001 та 7.091003


Затверджено

на засіданні кафедри

інформаційних технологій

проектування в електрониці

та телекомунікаціях

протокол № 19 від 23.04.08

Одеса

Наука і техніка

2008

Методичні вказівки до курсового проектування з дисципліни „Інженерна та комп’ютерна графіка” для студентів фахів 7.091001 та 7.091003 / Авт. В.В. Сибіряков, В.С. Міронов. – Одеса: Наука і техніка, 2008.

Автори: В.В. Сибіряков, канд. техн. наук, доц.

В.С. Міронов, ст. викл.

^ 1. МЕТА І ЗАДАЧІ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Мета курсової роботи полягає в придбанні навичок розробки креслень електронних апаратів (ЕА) із застосуванням систем автоматизованого проектування (САПР).

Відповідно до кваліфікаційної характеристики спеціальностей 7.091001 та 7.091003 студент має

знати:

    • архітектуру графічних систем;

    • основні методи, моделі та алгоритми перетворення графічних об’єктів;

    • призначення, основні характеристики та правила використання персонального комп’ютера для графічних побудов у середовищі системи „КОМПАС”;


вміти:

    • вирішувати типові задачі розробки технічних креслень та проводити геометричні побудови на персональному комп’ютері з використанням системи „КОМПАС”;

    • використовувати засоби введення/виводу графічної інформації („миша”, клавіатура, принтер) при роботі з персональним комп’ютером;

    • розробляти прикладні структури графічних даних для наступного використання в системах автоматизованого проектування.



^ 2. ТЕМАТИКА КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ
Тематика курсових робіт визначається розділами дисципліни та включає аналіз завдання, стислу характеристику обраної САПР та розробку маршруту проектування в її середовищі, розробку креслень принципової схеми, друкованої плати та деталі пристрою ЕА. Плановий обсяг роботи – 36 год.

Тематика курсових робіт:

  1. Автоматизоване проектування креслень ЕА за допомогою САПР „КОМПАС”.

  2. Розробка алгоритмів та програм для розв’язання задач обробки графічної інформації.



^ 3. ВХІДНА ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ
У цьому розділі розглянуті основні вимоги до обсягу та змісту курсової роботи.

3.1. Індивідуальне завдання, що видається студенту, містить такі початкові дані:

  • ескіз схеми електричної принципової вузла ЕА;

  • ескіз друкованої плати (ДП);

  • ескіз деталі пристрою ЕА.

3.2. Курсова робота складається з графічної системи, що виконується на 3-х листах формату А3, та пояснювальної записки обсягом 20-25 листів формату А4. Графічний та текстовий матеріал виконується відповідно до вимог ЄСКД. У якості додатка до пояснювальної записки включається перелік елементів.

3.3. Зміст пояснювальної записки:

  • титульний лист;

  • завдання на курсову роботу;

  • зміст;

  • вступ;

  • стисла характеристика САПР;

  • розробка маршруту проектування креслення принципової схеми;

  • розробка маршруту проектування креслення ДП;

  • розробка маршруту проектування креслення деталі;

  • висновки;

  • список літератури;

  • додатки.

  1. Титульний аркуш є першою сторінкою у пояснювальній записці. Він виконується за формою, що відповідає вимогам ЄСКД [3,6].

    1. Завдання на курсову роботу складається на стандартному бланку.

    2. Зміст розташовується після завдання на проектування. До змісту включаються назви усіх розділів та підрозділів з вказівкою на сторінки.

    3. У розділі „Вступ” вказуються мета курсової роботи, задачі, що підлягають розв’язанню та обрана графічна САПР.

    4. У розділі „Стисла характеристика САПР” розглядаються основні характеристики САПР для виконання курсового проектування.

    5. У розділі „Розробка маршруту проектування креслення принципової схеми” проводять опис основних вимог до креслення та порядок його виконання. Примірний план наведено у додатку А.

    6. У розділі „Розробка маршруту проектування креслення ДП” основні вимоги до креслення та порядок його виконання. Примірний план наведено у додатку Б.

    7. У розділі „Розробка маршруту проектування креслення деталі” проводять опис основних вимог до креслення та порядок його виконання. Примірний план наведено у додатку В.

  1. У розділі „Висновок” проводиться узагальнення викладеного матеріалу з вказівкою переваг та недоліків вибраної САПР.

  1. У розділ „Список літератури” включається той матеріал, що використовувався при розробці пояснювальної записки і графічного матеріалу.

  1. Розділ „Додаток” містить роздруківку графічної документації.

  1. Нормоконтроль і самоконтроль. Після завершення розробки креслень і пояснювальної записки студент повинен пройти нормоконтроль. Перед проходженням нормоконтролю бажано зробити самоконтроль. Питання самоконтролю дані нижче.

Основні питання для перевірки креслення друкованої плати


  1. Відповідність розташування головного вигляду плати її розташуванню в блоці чи приладі.

  2. Відповідність маркірування елементів компонуванню.

  3. Відповідність шрифту маркірування, виконаного на кресленні, шрифту, зазначеному в технічних вимогах.

  4. Правильність розміщення маркірування з погляду його доступності для читання.

  5. Правильність вибору діаметрів отворів, зенківок та допусків на них.

  6. Відповідність позначень і кількості отворів у таблиці отворів на кресленні.

  7. Наявність на полі креслення винесених розміток під установку багатовивідних елементів.

  8. Наявність ключа мікросхем із двох сторін плати.

  9. Правильність оброзмірення координатної сітки.

  10. Правильність вибору бази для постановки розмірів, правильність розмірів, відповідність допусків на розміри їхнім величинам по таблиці допусків.

  11. Вказівки про поверхні, що не можна займати провідниками і контактними площадками.

  12. Вказівки про поверхні, які необхідно захистити від лаку.

  13. Наявність децимальних номерів.

  14. Правильність запису матеріалу плати.

  15. Відповідність товщини матеріалу, зазначеної в штампі, бічній проекції.

  16. Правильність заповнення основного надпису та додаткових граф.

  17. Простановка маси плати.



^ 4. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ


  1. Пояснювальна записка відноситься до текстових документів та виконується відповідно до ЄСКД. Текст ПЗ допускається писати від руки чорнилом (кульковою ручкою) фіолетовим, темно-синім, або чорним (за умови написання усього тексту одним кольором) на одній сторінці аркуша білого паперу формату А4 та розбірливим почерком. Штампи та рамки повинні задовольняти вимоги ЄСКД до текстової документації.

  1. На обкладинці пояснювальної записки робиться запис відповідно до вимог титульних аркушів текстових документів за ЄСКД [3].

  1. Текст пояснювальної записки може бути ілюстрований необхідними схемами, кресленнями, фотографіями, скріншотами тощо. Ілюстрації розташовуються на окремих аркушах якнайближче до відповідного тексту. Ілюстрації повинні мати тематичне найменування, що наводиться над рисунком.

  1. У записці наводиться посилання на літературу шляхом зазначення в прямих дужках порядкового номера джерела за списком, розміщеним наприкінці записки.

Більш докладніше вимоги викладені в [3,5,6].

^ 5. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ



  1. Курсове проектування є самостійною роботою студента та виконується у відведений для самостійних робіт час.

  1. Керівництво курсовим проектуванням здійснюють викладачі та ведучі співробітники науково-дослідного сектору кафедри, а також керівники підрозділів промислових філіалів кафедри.

  1. Теми курсових робіт обговорюються на засіданні кафедри, затверджуються завідуючим кафедрою та видаються студентам керівником на першому тижні семестру.

  1. Курсова робота виконується суворо відповідно до графіка навчального процесу. Студент зобов’язаний пред’являти керівникові результати своєї роботи один раз у два тижні. Приблизний календарний план виконання курсової роботи наведено у таблиці.




№ пп.

Найменування розділу курсової роботи

Термін виконання (тижні)

1

Видача завдання

1

2

Оформлення бланку ТЗ, вибір системи проектування.

2

3

Виконання розділу 2, одержання твердої копії креслення принципової схеми

6

4

Виконання розділу 3, одержання твердої копії креслення друкованої плати

9

5

Виконання розділу 4, одержання твердої копії креслення деталі

12

6

Розробка пояснювальної записки

14

7

Нормоконтроль і здача на перевірку КР

15

8

Захист КР

16




  1. Оформлену курсову роботу здають на перевірку за 2-3 дні до терміну захисту. При відсутності суттєвих зауважень щодо роботи керівник визначає час захисту курсової роботи перед комісією.

  1. Студент протягом 8-10 хв. докладає про розроблену роботу, відмічає основні конструкторські рішення, підводить підсумки отриманих результатів та відповідає на питання членів комісії.

  1. Курсові роботи дослідницького характеру можуть бути рекомендовані на смотри-конкурси студентських наукових робіт. У цьому випадку керівник курсової роботи складає відгук, а студент оформлює пояснювальну записку у вигляді звіту за встановленою формою.



^ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Основна.

  1. Потемкин А. Инженерная графика. – М.: Лори, 2000. – 492 с.

  2. Уваров А.С. AutoCAD2000 для конструкторов. –М:. ДМК, 2000.–304 с.

  3. Романычева З.Т. и др. Инженерная и компьютерная графика. – М:. ДМК, 2001. – 567 с.

Додаткова

    1. Методичні вказівки до дипломного проекту (роботи) спеціаліста та кваліфікаційної роботи магістра. Правила оформлення пояснювальної записки та графічних матеріалів для студентів спеціальностей 7.091001К та 8.091001 та 7.091003 та 8.091003/Укл. І.М. Єрімічой та ін. – Одеса: ОНПУ, 2002, – 52 с.

    2. Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни „Основи конструювання електронних апаратів”. Конструювання друкованих плат та електронних модулей з використанням друкованого монтажу для студентів за напрямком 6.0910 „Електронні апарати”/Укл. В.М. Ніколаєнко та ін. – Одеса: ОДПУ, 2001. – 46 с.

    3. Правила выполнения конструкторской документации/Сост. Ю.Е. Спокойный и др. – Одесса: ОГПУ, 1993. – 24 с.

    4. Разработка и оформление конструкторской документации РЭА: Справочник/З.Т. Романычева и др. –М:. Радио и связь, 1989. – 448 с.



^ ДОДАТОК А
РОЗРОБКА МАРШРУТУ ПРОЕКТУВАННЯ КРЕСЛЕННЯ ПРИНЦИПОВОЇ СХЕМИ

Основні вимоги. Схема – це на якому вказані у вигляді умовних зображень частини виробу та зв’язки між ними.

Схеми виконуються згідно ГОСТ 2.701-84 без дотримання масштабу.

Електрична принципова схема – документ, який є основою для розробки конструкції та використовується при виготовленні та експлуатації ЕА. Схема містить перелік елементів.

Для єдиного визначення кожному елементу схеми присвоюють буквенно-цифрове позиційне позначення згідно ГОСТ 2.710-81.

Позиційне позначення складається з двох частин. У першій частині вказують вид елементу однією чи декількома буквами, наприклад С – конденсатор; у другій частині – порядковий номер елементу в межах даного виду, наприклад, С1, С, ...С14.

Порядкові номера елементам присвоюють починаючи з одиниці (в межах групи з однаковими позиційними позначеннями) згідно з послідовністю розташування елементів на схемі, вважаючи зверху вниз у напрямку зліва направо.

Позиційні позначення розставляють поряд з умовними графічними позначеннями елементів з правої сторони або над ними.

Дані про елементи, які входять до складу виробу та зображені на схемі, записують до переліку елементів, який виконують у вигляді самостійного документа. Перелік документі виконується на форматі А4 з основним надписом згідно ГОСТ 2.104-68 (форма 2 та 2а), з присвоюванням децимального номеру.

У графах переліку елементів вказують наступні дані:

  1. У графі „Поз. позначення” приводяться позиційні позначення елементів;

  2. У графі „Найменування„ – найменування елементів згідно з документом, на основі якого цей елемент (прилад) використано, а також позначення цього документу (ГОСТ, ТУ);

  3. У графі „Примітки” – технічні дані елементу (при необхідності).

Елементи записуються в перелік групами в алфавітному порядку буквених позиційних позначень. В межах кожної групи, яка має однакові буквені позиційні позначення, елементи розміщують по збільшенню порядкових номерів. Елементи одного типу з однаковими електричними параметрами, які мають на схемі послідовні порядкові номера, допускається записувати в перелік в один рядок. У цьому випадку у графі „Поз. позначення” вписують тільки позиційні позначення з найменшим та найбільшим порядковими номерами, наприклад С3, ..., С8, а в графу „Кіл.” – загальну кількість таких елементів.

^ Порядок виконання креслення електричної принципової схеми. Для креслення принципової схеми був виданий ескіз з символічними зображеннями. Елементи умовно позначені кружками, які містять їх позиційні позначення, та зведені до таблиці.

  1. Схема розміщується зліва від основного підпису.

  2. Замість кружків креслиться відповідне умовне графічне зображення (УГЗ).

  3. Поряд з УГЗ пишеться їх умовні позиційні позначення згідно з індивідуальним завданням шрифтом 3,5 або 5.

  4. Заповнюється основний надпис.

  5. УГЗ та ланцюги кресляться основним типом ліній.

  6. Виконується перелік елементів.


^ ДОДАТОК Б

РОЗРОБКА МАРШРУТУ ПРОЕКТУВАННЯ КРЕСЛЕННЯ ДРУКОВАНОЇ ПЛАТИ
Основні вимоги. Друкована плата (ДП) – це ізоляційна основа (пластина з гетинаксу або склотекстоліту) з нанесенням на ній провідниками й контактними майданчиками у вигляді тонких електропровідних плівок, які називаються друкованим монтажем.

В залежності від наявності друкованого монтажу на одній чи двох сторонах розрізняють односторонні та двосторонні плати. Для переходу з однієї сторони на другу у двосторонніх платах використовуються металізовані отвори.

Основні правила оформлення друкованих плат – деталей встановлює ГОСТ 2.417-78. Рекомендуються масштаби 4:1, 2:1, 1:1. На кресленні зображують вид на одну чи дві сторони друкованої плати з друкованим монтажем та отворами. На виді наносять прямокутну координатну сітку тонкими лініями. Рекомендовані кроки координатної сітки: 2,5; 1,25; 0,625. Розміри плати обирають згідно ГОСТ 10317-79 та галузевих стандартів.

Монтажні отвори, відстані між якими кратні кроку координатної сітки розміщують в її вузлах, останні – згідно установчим розмірам елементів.

На кресленні плати всі монтажні отвори зображають спрощено – колом одного діаметру. Для того, щоб їх розпізнавати, застосовують умовні позначення. Дійсні розміри отворів, їх кількість, розміри контактних майданчиків та інші відомості розміщують у таблиці на креслені.

На платі можуть бути місця, котрі не можна займати провідниками. Ці місця обводять штрихпунктирною лінією та роблять відповідний запис у технічних умовах.

Координатну сітку з кроком з числа рекомендованих нумерують поряд або через певні інтервали. За нуль приймають координати крайнього лівого нижнього кута плати. Креслення містить габаритні та установчі розміри, позначення шорсткості.

Креслення містить технічні вимоги, які розміщені над основним надписом. В них записують всі відомості, які не можуть бути передані графічно на кресленні.
^ Порядок виконання друкованої плати. На форматі А3 виконується креслення друкованої плати – деталі (відповідно до варіанту завдання).

  1. Накреслюється головний вид плати (сторона розташування елементів).

  2. Наноситься координатна сітка з обраним кроком та нумерацією ліній шрифтом 3,5 знизу та зліва.

  3. Накреслюються монтажні отвори діаметром 3 мм. Накреслюються отвори під виводи, задіяні в електричній схемі. Назначаються умовні позначення груп однакових отворів.

  4. Оформляється таблиця отворів.

  5. Накреслюються друковані провідники.

  6. Задаються розміри положення осей неметалізованих отворів.

  7. Нанесення позиційних позначень елементів.

  8. Нанесення полярності, буквених та цифрових позначення виводів.

  9. Нанесення позначень плати.

  10. Простановка розмірів (габаритних та установчих).

  11. Нанесення позначення шорсткості.

  12. Оформлення технічних вимог.

  13. Проведення самоконтролю згідно п. 3.15.



^ ДОДАТОК В
РОЗРОБКА МАРШРУТУ ПРОЕКТУВАННЯ КРЕСЛЕННЯ ДЕТАЛІ

Основні вимоги. Деталлю називається виріб, який виготовлено з однорідного по найменуванню та марці матеріалу без використання збиральних операцій. Кожну деталь креслять на окремому форматі у своєму масштабі та з основним надписом.

Для кожної деталі необхідно обрати головний вид та кількість інших видів.

Для кожної деталі на обраному форматі наносять габаритні прямокутники проекцій (або основні осі) на однакові відстані від рамки справа та зліва, передбачаючи достатньо місця для нанесення розмірів. На кресленнях деталей також слід нанести розміри та шорсткість поверхонь.
^ Порядок виконання креслення деталі. На обраному форматі листа виконується креслення деталі.

  1. Обирається головний вид, який найкраще дає уявлення про розміри деталі.

  2. Встановлюється кількість видів (рівномірно та раціонально розміщується очертання або основні осі зображень, залишаючи проміжки приблизно 50 мм для розмірів та позиційних позначень, а також приблизно однакові відстані до границь листа справа та зліва.

  3. Обирається масштаб (невеликі об’єкти кресляться зі збільшенням 2:1).

  4. Виконуються розрізи (якщо зображення несиметрично відносно осі, виконується повний розріз або з частковим представленням зовнішнього виду).

  5. Наносяться розміри та позиційні позначення: розмірні числа – шрифтом 3,5, позиційні – шрифтом 5.

  6. Заповнюється основний надпис.


Навчальне видання

АВТОМАТИЗОВАНЕ КОНСТРУКТОРСЬКЕ

ПРОЕКТУВАННЯ ЕКЗ


Методичні вказівки

до курсового проектування

для студентів фахів 7.091001 та 7.091003


Автори Володимир Володимирович Сибіряков

Валерій Семенович Міронов

Схожі:

До курсового проектування iconЗакономірності та математичні співвідношення
Постановка курсового проектування (назва теми, актуальність, стислий огляд курсового проекту)
До курсового проектування iconЕкономічне обґрунтування управлінських рішень в маркетингу методичні...
Гавва В. М. Економічне обґрунтування управлінських рішень в маркетингу: методичні вказівки до курсового проектування / В. М. Гавва...
До курсового проектування iconЗавдання на курсове проектування по курсу «Організація баз даних І знань»
Метою виконання курсового проекту є набуття навичок проектування структури бази даних та використання інформації, що міститься у...
До курсового проектування iconРеферат Звіт про конструкторсько-технологічну практику: 65ст, 6 рис,...
Ціль роботи обробка, систематизація й аналіз матеріалів для курсового проектування за технологією машинобудування
До курсового проектування iconКурсового проекту
Зміст пояснювальної записки (перелік питань, що розробляються у проекті): Культурологічна та естетична актуальність, об’єкт проекту,...
До курсового проектування iconАнотація
Темою даного курсового проекту являється: проектування простої та надійної комп‘ютерної мережі для передачі інформації між абонентами...
До курсового проектування iconДо виконання курсового проекту
Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни «Проектний аналіз" для студентів спеціальності 050201 "Менеджмент...
До курсового проектування iconКурсовий проект «проектування залізобетонного перекриття цивільної...
Курсовий проект із проектування перекриття у вигляді балкової клітки нормального типу виконано на основі індивідуального завдання,...
До курсового проектування iconЩо є результатом попереднього І детального проектування?
В чому полягає структурування системи. Наведіть перелік моделей системного проектування
До курсового проектування iconЗадача проектування мп-системи призначеної для вирішення певної проблеми...
Послідовність проектування мп-систем. Програмне забезпечення І мови програмування мп-систем
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка