Методичні рекомендації Автор методичної розробки




Скачати 286.7 Kb.
НазваМетодичні рекомендації Автор методичної розробки
Сторінка1/2
Дата конвертації25.03.2013
Розмір286.7 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
uchni.com.ua > Інформатика > Методичні рекомендації
  1   2


Відділ освіти

Носівської районної державної адміністрації

Носівська ЗОШ І-ІІІ ступенів №1

Формування

творчих та пізнавальних

здібностей учнів

з використанням технології

розвитку критичного мислення

(особистісно-зорієнтована система навчання та виховання)

Методичні рекомендації
Автор методичної розробки

Н.Г. Харченко,

вчитель початкових класів

Носівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1

2013


Зміст
І. Вступ…………………………………………………………………с.4

ІІ. Теоретичні засади технології розвитку критичного мислення ……………………………………………………………..с.6

ІІІ. Практичне застосування технології на уроках в початковій школі ………………………………………………………………….с.16

ІV. Висновки…………………………………………………….……с.39

V. Список використаних джерел ……………………………..с.40

Вступ

Сучасна школа покликана виробити в кожного учня звичку брати активну участь у вирішенні важливих питань життя колективу, вміння формулювати, висловлювати і відстоювати власну думку, поважати думки інших людей.

Щоб виховати навички ефективного спілкування та співробітництва, навчити маленького школяра вчитися, вчитель має докорінно змінити зміст своєї діяльності. Сьогодні його головне завдання не «донести», «пояснити», «показати» учням, а організувати спільний пошук розв’язання поставлених проблем. Нові умови навчання потребують вміння вислухати всіх бажаючих з кожного питання, встати на позицію кожного учня, щоб зрозуміти логіку його міркувань і знайти вихід з постійно мінливої навчальної ситуації, аналізувати відповіді, пропозиції дітей і непомітно вести їх до вирішення навчальних проблем.

Тому у своїй роботі на перше місце ставлю розвиток творчого мислення учнів, формування у дитини вмінь керувати процесами творчості: фантазуванням, розумінням закономірностей, розв’язанням складних проблемних ситуацій. Процес навчання планую активним: це - групова, парна співпраця; пошук і дослідництво, розмаїття думок, які колективно обговорюються, організація роботи за інтересами, поштовх до творчості, критичного мислення, спілкування і взаєморозуміння.

В основі моїх методичних рекомендацій з формування та розвитку творчих та пізнавальних здібностей учнів лежить технологія розвитку критичного мислення.

У даній роботі нами поставлено наступні завдання.

1. Дослідити критич­не мислення школярів у його особистісному ас­пекті — як інтелектуаль­ну здатність особистос­ті до вирішення великої кількості різнохарактерних завдань, що виника­ють у процесі її життєді­яльності.

2. Розглянути конк­ретні методи реалізації критичного мислення саме в початковій школі.

Вирішення першого завдання передбачає виділення сукупності основних властивостей критичного мислення людини.


^ Теоретичні засади технології

Під критичним мисленням ми розуміємо особливості розумової діяльності особистості, котрі зумовлені характером завдань, що вини­кають в процесі пізнан­ня соціальної дійсності, самопізнання, взаємодії з іншими людьми. Критичне мислення – складний процес творчого переосмислення понять та інформації; це мислення вищого порядку.

В основу даного твердження нами по­кладено думки Б.М.Теплова, Я. А. Пономарьова, А. С. Смирнова, Ю. Н. Кулюткіна і Г. С. Сухобської, Ю. В. Сенька, А. К. Білоусової.

Критичному мислен­ню можна й потрібно вчити, слід цілеспрямо­вано і терпляче плекати його культуру, а тому однією із пріоритетних задач шкільної, в тому числі початкової освіти, є створення умов для формування критичного ми­слення учнів.

Яким же чином можна вирішити зазначену проблему в умовах загальноосвітньої школи?

На думку Д.Халперн, процес на­вчання критичному мисленню ґрунтується на двох припущеннях:

а) існують цілком визначені методи й при­йоми мислення, й учнів можна навчити розпі­знавати і належним чином використовувати ці прийоми;

б) якщо учням вдасться це зробити, вони почнуть мислити більш ефективно.

Проте навчитися критично мислити не просто. Незважаючи на значну кількість методів, моделей, технологій, стратегій формування кри­тичного мислення, ця проблема є досить акту­альною й сьогодні.

^ Опис технології

Розвиток критичного мислення – це сучасна освітня технологія, розроблена американськими спеціалістами з педагогіки на основі узагальнення досвіду світової педагогіки та психології і виходячи із актуальних потреб системи освіти.

^ Критичне мислення – складний процес творчого переосмислення понять та інформації. Це активний процес пізнання, який відбувається одночасно на декількох рівнях. Адже знання, що їх засвоює критично мисляча людина, постійно диференціюються й систематизуються з точки зору ступеня їх істинності, вірогідності, достовірності. Критичне мислення – це мислення вищого порядку; воно спирається на отриману інформацію, усвідомлене сприйняття власної розумової діяльності в оточуючому інтелектуальному середовищі. Однак рівень критичності визначається не тільки запасом знань, а й особистісними якостями, установками, переконаннями. Критичність особистості повинна бути напрямлена перш за все на самого себе: на аналіз і оцінку своїх можливостей, особистісних якостей, вчинків, поведінки в цілому.

^ Технологія розвитку критичного мислення пропонує набір конкретних методичних прийомів, які потрібні для використання на різних рівнях освіти (від дитячого садочка до ВНЗ), в різних предметних галузях, видах та формах роботи. Технологія розрахована не на запам’ятовування, а осмислений творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та її розв’язання.

^ Суть технології: ненав’язливість, відсутність категоричності та авторитарності з боку вчителя, надання учневі можливості пізнати себе у процесі отримання знань.

Розвиток критичного мислення можливий за виконання наступних умов:

  • учителем: прийняття різних ідей і думок; підтримка активності учнів у процесі навчання; підтримка впевненості учнів у тому, що вони не ризикують бути незрозумілими; віра в кожного учня;

  • учнями: розвиток впевненості в собі і розуміння цінності своїх ідей та думок; активна участь у навчальному процесі; повага до різних думок.

Сучасна освітня технологія розвитку критичного мислення розв’язує задачі:

  • освітньої мотивації: підвищення інтересу до процесу навчання та активного сприйняття навчального матеріалу;

  • інформаційної грамотності: розвиток здатності до самостійної аналітичної та оцінювальної роботи з інформацією будь-якої складності;

  • культури мовлення: формування навичок написання текстів різних жанрів;

  • соціальної компетентності: формування комунікативних навичок та відповідальності за знання;.

Основні фази педагогічної технології «Критичне мислення»

І. Виклик

  • Актуалізація, відтворення всього, що учень знає (десь щось чув, щось читав тощо) з даної теми. Дуже важливо, щоб учень на цій фазі сам визначав рівень своїх знань.

  • Активізація учня, напрямлена на свідомий, ґрунтовний та критичний підхід до розуміння нової інформації, активна участь у процесі навчання.

  • Формування особистого інтересу до теми з тим, щоб учень сам ставив собі мету навчання.

^ Види діяльності учнів: парна та групова мозкова атака, використання ключових слів, перехрещених логічних ланцюжків, поділ на кластери (смислові блоки), конструктивна таблиця “знаємо – хочемо знати - дізналися ” тощо.

ІІ. Реалізація (осмислення)

  • Отримання нової інформації за умови постійної підтримки активності до навчання, інтересу до теми.

  • Осмислення нової інформації: задача вчителя – допомога в усвідомленні учнями власного розуміння матеріалу, сприйманні нового.

  • Співставлення нової інформації з власними знаннями.

^ Види діяльності учнів: маркування тексту – прийом «INSERT», складання таблиць (синтезу, «плюс – мінус – цікаво», концептуальної таблиці), доповнення таблиці головних та другорядних питань, тощо.

ІІІ. Рефлексія (самооцінка), або роздуми

  • Цілісне осмислення, узагальнення отриманої інформації; закріплення нових знань і активна перебудова уявлень у відповідності з новою інформацією.

  • Вироблення відповідного ставлення до матеріалу, що вивчається, виявлення ще незнаного – тем і проблем для подальшої роботи: активне переформулювання отриманої інформації сприяє формуванню особистого ставлення до нових знань.

  • Аналіз всього процесу вивчення матеріалу; обмін думками дає можливість розширити мовний простір і ознайомитись з іншими точками зору.

Навчання, що засноване на моделі «виклик – осмислення – роздуми (самооцінка)» з використанням певних прийомів дає вчителю можливість:

    • чітко визначати цілі навчання;

    • підвищити мотивацію учнів до навчання;

    • забезпечити їх активну навчальну діяльність;

    • забезпечити ефективну обробку інформації;

    • стимулювати зміни;

    • стимулювати роздуми;

    • давати можливість почути різні думки;

    • допомагати ставити питання учням;

    • сприяти самовираженню та задіяти почуття і емоції учнів;

    • сприяти активній дискусії.

Ця технологія перетворює педагога з механічного поширювача інформації у справжнього партнера із процесу добування знань.
Технологія розвитку критичного мислення дає учню:

  • вміння критично мислити;

  • вміння відповідально ставитись до власної освіти;

  • вміння працювати у співробітництві з іншими;

  • бажання стати людиною, яка вчиться протягом усього життя.

Технологія дає вчителю:

  • вміння створювати в класі атмосферу відкритості та відповідального співробітництва;

  • можливість використати модель навчання і систему інших методик, що сприяють розвитку навичок критичного мислення і самостійності у процесі навчання;

  • стати практиком, який вміє грамотно аналізувати свою діяльність;

  • стати джерелом цінної та професійної інформації для інших вчителів.



Оскільки критичне мислення використо­вується при засвоєнні різного роду знань, ми намагалися виділити такі властивості, які ма­ють не спеціальний, а загальний характер.

Аналіз літературних джерел (Д. Халперн, Р. Енніса, Д. Дьюї, П.Фаціоне, А. Коржуєв, В. Попков, Є, Рязанова, Р. Пол, Д.Клустер та інші) дає можливість зробити наступний висновок: складовими властивостями критичного мислення учнів є уміння рефлексувати, критично аналізува­ти інформацію, знаходити в ній головне, застосо­вувати її в нових умовах, обґрунтовувати, дово­дити правильність зроблених висновків.

Дослідження джерел з даної проблеми дозволяє нам також стверджувати, що формування вла­стивостей критичного мислення особистості пов'язується з феноменом інтеракції (комуні­кації), міжлюдської взаємодії, готовністю до ді­алогу - спільного досяг­нення порозуміння перед­усім у стратегії досягнення істини.

Впровадження методів кри­тичного мислення у процес навчання допоможе пе­дагогу активізувати пізнавальну діяльність учнів. Вони знач­но ефективніше опановують основні знання, вміння і навички. Адже здатність кри­тично опрацьовувати та прак­тично використовувати здобу­ту інформацію визначає висо­кий рівень навчальних компетенцій.

Далі розглянемо конкре­тні методи реалізації кри­тичного мислення.

Методи критичного мислення, за допомо­гою яких воно здійснюється, слід розглядати в трьох аспектах.

По-перше, це інтелектуальні функції, котрі лежать в основі розумової діяльності, тобто опе­рації мислення.

По-друге, це знакові, мовні, вербальні засо­би, у формі яких матеріалізуються результати процесу мислення.

По-третє, це набуті раніше знання, досвід, через внесення до яких нової, невідомої рані­ше інформації, відбувається включення учнів у процес критичного мислення, формується ін­дивідуальний досвід такої діяльності.

До методів критичного мислення ми відносимо дискусію, метод взаємних питань, метод реконструкції, метод спрямованого читання й слухання, метод помилок, метод доведення від протилежного, метод критичної перевірки тощо.

Згадані методи, зрозуміло, не вичерпують весь арсенал методів критичного мислення, проте кожний з цих методів передбачає свій конкретний, іноді різноваріантний спосіб здій­снення, для котрого можна не тільки скласти узагальнений припис, який дозволить учню за­стосовувати той чи інший метод, але й приду­мати будь-яку назву. Але всі вони є діалогіч­ними, заснованими на виважених (обґрунтова­них) логічних процесах, що передбачає засвоєння учнями конкретних операцій, властивих цим методам.

Наш досвід свідчить, що ефективне вирішен­ня завдання формування критичного мислен­ня особистості буде можливим за умови тіс­ного поєднання технологій, методів, моделей, стратегій формування критичного мислення з психолого-педагогічною підтримкою.

Психолого-педагогічна підтримка розгляда­ється нами як процес системної взаємодії, у якій приймають участь як вчитель, так і учень. Завдання цієї взаємодії - допомогти вчителю й учню ефективно взаємодіяти й приймати спільні рішення, обговорювати проблеми, аде­кватно оцінювати ситуацію, спільно віднаходи­ти й спростовувати хибні судження,

^ Практичне застосування технології

розвитку критичного мислення в початковій школі

Основи критичного мислення потрібно закладати в учнів ще з молодшого шкільного віку. Формування творчих та пізнавальних здібностей учнів з використанням технології розвитку критичного мислення має безліч стратегій, але вікові особливості молодших школярів не дають змоги працювати за окремими з них.

Достатньо ефективним для формування критичного мислення молодших школярів є методичні прийоми, які роблять навчальний процес більш творчим, вчать учнів мислити, виділяти головне, висловлювати й аргументувати власні думки.

Серед них:

  • асоціативний кущ, гронування

  • прийом критичного читання

  • кероване читання з передбаченням

  • метод «прес»

  • порушена послідовність

  • взаємні питання

  • сенкан

  • біном фантазії

Варто будувати уроки так, щоб кожен учень почувався дослідником, який самостійно здобуває знання, мав змогу зіставляти, порівнювати, шукати і знаходити істину, доводити висунуті гіпотези під час спілкування зі своїми однокласниками та учителем. Такий підхід до процесу навчання й виховання дітей сприяє розвитку їхніх інтелектуально-творчих задатків.

Під час занять можна організовувати пряме спілкування між дітьми, дозволяти перемовлятися, обмінюватися думками, що сприяє розвиткові самоповаги, формує почуття особистої гідності. Наша головна мета – організувати спільний пошук вирішення дітьми поставленого завдання. Важливо вислухати всіх бажаючих з кожного питання, приймати всі відповіді.

Виконання будь-якої творчої роботи закінчую аналізом та оцінюванням, що потребує від учнів вияву критичності й незалежності суджень. Найчастіше використовую взаємоаналіз і взаємооцінювання.

На власному досвіді я переконалася, що творча праця учнів на уроці сприяє і міцному засвоєнню виучуваного матеріалу. Мої вихованці уміють самостійно здобувати знання, люблять читати і грамотно висловлювати свою думку. Вони комунікабельні та впевнені у собі. Спостерігаючи за ними, хочеться творити, впроваджувати щось нове – корисне і цікаве.

Наведемо приклади деяких завдань, що сприяють вдалому

розвитку культури мислення молодших школярів.

Створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини, дати можливість кожному вихованцеві відчути радість досягнення, усвідомлення своїх здібностей, віру у власні сили допомагають такі прийоми створення “ситуації успіху”:

а) “радість ” – емоційний відгук навколишніх на успіх учня класу, відзначення навіть незначного позитивного результату діяльності, навіювання дитині віри в себе;

б) “лінія горизонту” – перший успіх дитини одразу підхоплюється вчителем, пропонується повторити завдання на більш складному рівні, ніби “відсуваючи” лінію горизонту;

в) “авансування” – під час індивідуальних занять вчитель виконує завдання з учнем, пояснюючи йому складні місця, а потім у класі даються аналогічні завдання.
^ Прийоми формування творчих здібностей учнів

з використанням технології розвитку критичного мислення

Ефективними прийомами формування творчих здібностей учнів з використанням технології розвитку критичного мислення є вправи:

«Встановлення цілісного сюжету за окремими словами».

Учням дається три слова, не зв’язані за змістом та значенням, наприклад, “море”, “школа”, “заєць”. Потрібно скласти якомога більше речень, які повинні обов’язково включати в себе ці три слова. Відповіді можуть бути банальними. Наприклад: “Заєць плив морем до школи”, “Оля намалювала школу і зайця, що купається в морі”.

«Підбір низки заголовків до оповідання».

До невеличкого оповідання потрібно дібрати якомога більше заголовків, які б відбивали його зміст. Навчившись виражати суть фрагмента тексту однією фразою, дитина буде краще засвоювати матеріал, а отже – краще вчитися.

«Біном фантазії».

Новий образ може з'явитися, якщо взяти два слова, між якими є певна змістова дистанція. Це вимушено активізує уяву, а в ре­зультаті виходить єдине фантастичне ціле. У «біномі фантазі» слова вико­ристовуються не в їх звичайному зна­ченні, а звільненими з мовного ряду, в якому вони звично фігурують. На­приклад, «шафа» і «собака». Ці сло­ва можуть бути поєднані за допомо­гою прийменника: собака з шафою, шафа собаки, собака на шафі. Кожне з цих поєднань може бути основою для вигадування конкретних ситуа­цій, з яких утворюється казка.

«Пошук проміжних подій».

Беруться навмання дві не пов’язані між собою події. Наприклад: “Ведмідь залягає в зимову сплячку” і “Учні не поїхали на екскурсію”. Потрібно між ними встановити зв’язок, тобто простежити низку поступових переходів від першої події до другою, а потім – навпаки. При цьому важливо додержуватися того, щоб кожна попередня подія була причиною наступної, а кожна подальша подія – наслідком минулої.

“Ведмідь заліг у зимову сплячку, але його розбудив мисливський собака. Злякавшись, ведмідь кинувся на мисливців та поранив одного. Він виявився водієм автобуса, який повинен був везти учнів на екскурсію. Водій захворів і не зміг вийти на роботу. Учні не поїхали на екскурсію”.

Така гра дає дітям свободу уяви, здатність сміливо переходити до нових об’єктів і ситуацій; несподівані та не передбачувані повороти, чітке прямування до наміченої цілі.

«Пошук аналогій»

Метод ефективний під час роботи з поняттями й термі­нами. Учитель називає певне по­няття, а учням необхідно знай­ти аналогічне серед раніше вивчених і обґрунтувати свій варіант відповіді.

Приклади аналогій: Підмет – присудок. Іменник – прикметник.

«Перекладач»

Метод доцільно застосову­вати для кращого засвоєння визначень понять чи термінів. Учитель називає учням понят­тя або термін і пояснює його значення. Діти повинні «перекласти» почуту фразу з науко­вої мови на загальновживану. Усі бажаючі висловлюють різ­ні варіанти. Найцікавіші, най­більш чіткі й лаконічні речен­ня записують у спеціальний розмовник.

Прийоми роботи з текстом:

1. Позначки. Учні відзначають у тексті ті частини, які підтверджують відому їм інформацію, або ті, які заперечують висловлені учнями ідеї, а також ті, що містять непередбачувані ідеї і щодо яких учні мають запитання.

2. ^ Подвійні нотатки. Розділивши сторінку зошита на дві частини, у лівій конспектуються ті частини тексту, які здалися учням важливими, а в пра­вій записуються коментарі до цих частин.

3. Запитання-відповідь. Текст розбивається на частини, до яких після про­читання учні ставлять запитання та відповідають на них.

4. Взаємонавчання. Після прочитання частин тексту хтось із учнів виконує роль учителя - робить резюме, ставить запитання іншим учням, пояснює незрозуміле, а також дає прогнози щодо наступної частини. Роль учителя передається іншому учню. Все це відбувається в межах однієї групи.

“Асоціативний кущ”

Алгоритм складання асоціативного куща:

- записати на дошці в центрі ключове слово чи фразу;

- записати будь-які слова чи фрази, які спадають на думку;

- ставити знаки питання біля частин куща, в яких є невпевненість;

- записувати всі ідеї, які з’являються.
  1   2

Схожі:

Методичні рекомендації Автор методичної розробки iconМетодичні рекомендації щодо профілактики дитячого дорожнього травматизму
Але цього недостатньо. Необхідно, щоб батьки не залишались осторонь. Для них підготовлені методичні рекомендації з розробки та використанню...
Методичні рекомендації Автор методичної розробки iconМетодичні рекомендації щодо змісту І форм проведення Друкується за...
Серпневі конференції – 2013. Методичні рекомендації /Укладачі О. В. Половенко, Л. М. Кірішко. – Кіровоград: Кіровоградський обласний...
Методичні рекомендації Автор методичної розробки iconМетодичні рекомендації діагностування в системі внутрішкільної методичної роботи
Державній національній програмі «Освіта» (Україна ХХІ століття), є створення умов для формування освіченої творчої особистості громадянина....
Методичні рекомендації Автор методичної розробки iconМетодичні рекомендації орієнтовний алгоритм організації методичної...
Орієнтовний алгоритм організації методичної роботи у птнз: Методичні рекомендації/ Укладач: Бервіна О. В., методист І категорії нмц...
Методичні рекомендації Автор методичної розробки iconМетодичні рекомендації Київ 2005
Автор – Ляхоцька Л. Л., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри систем відкритої освіти ціппо апн україни
Методичні рекомендації Автор методичної розробки iconКіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти...
Методичні рекомендації: Оптимальна модель методичної роботи в сільській малокомплектній школі / Половенко О. В.– Кіровоград: Обласний...
Методичні рекомендації Автор методичної розробки iconМетодичні рекомендації щодо облаштування І використання
Розроблено на замовлення нмц організації розробки та виробництва засобів навчання Міністерства освіти I науки України
Методичні рекомендації Автор методичної розробки iconМетодичні рекомендації до проведення Першого уроку у 2012/2013 навчальному...
Розробки уроків, позакласних заходів та пішохідних екскурсійних маршрутів для проведення
Методичні рекомендації Автор методичної розробки iconМетодичні рекомендації до виконання контрольних робіт з дисципліни
Подані методичні рекомендації призначені для надання студентам допомоги у виконанні контрольної роботи з дисципліни «Системне управління...
Методичні рекомендації Автор методичної розробки iconВідділ культури Вознесенської райдержадміністрації Центральна районна...
Пропонуємо вашій увазі методичні рекомендації з підготовки та проведення Дня бібліографії
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка