Курсовий проект «проектування залізобетонного перекриття цивільної будівлі» з дисципліни «конструкції будівель І споруд»

3.2 Визначення розрахункової схеми плити Номінальна довжина панелі з круглими пустотами призначається відповідно до кроку колон . Відповідно до завдання (табл. 1) = 4,5м. Ширина плити пов’язана з довжиною ригеля (=7,2м.) умовами кратності і згідно із завданням (табл. 1) дорівнює 1,2 м .Висота плити призначається відповідно до існуючого типового розміру 220 мм. Розрахунковий проліт плити l0 призначається в допущенні спирання однією стороною плити на ригель, другою стороною – на несучу стіну. , де B – крок колон, який відповідає номінальній довжині плити; – величина спирання плити на стінову огорожу, дорівнює 200 мм; – величина спирання плити на ригель, дорівнює 100 мм. У нашому випадку розрахунковий проліт плити становить м. Рисунок 2 – До визначення розрахункового прольоту плити ^ 3.3 Визначення навантажень та зусиль На 1 м довжини плити шириною 1,2 м діють навантаження (за даними табл. 3): – нормативне короткочасне: Pnn= 5,4 кН/м2  1,2 м = 6,48 кН/м; розрахункове короткочасне: Pп = 6,48 кН/м2  1,2 м = 7,776 кН/м; – нормативне постійне та тривале: qnn = 8,34 кН/м2 1,2 м = 10,008 кН/м; розрахункове постійне і тривале: qп = 9,882 кН/м2 1,2 м = 11,858 кН/м; – усього нормативне повне:∑ qnn = qnn + Pnn = 10,008 + 6,48 =16,488 кН/м; розрахункове повне: ∑qn = qп + Pп = 11,858+ 7,776 = 19,634 кН/м. Згинаючий момент від повного навантаження дорівнює M = ∑qn • l02 • n / 8 =19,634 кН/м  4,352 м  1/8 = 46,441 кНм, n = 1 – коефіцієнт надійності за призначенням (для цивільної будівлі) [1, с. 34]. Згинаючий момент від повного нормативного навантаження складає Mn = ∑qnn • l02 • n / 8 = 16,488 кН/м  4,352 м  1/8 = 38,905 кНм. Згинаючий момент від нормативного постійного і тривалого навантаження становить Mnld = qnn • l02 • n / 8 = 10,008 кН/м  4,352 м  1/8 = 23,672кНм. Згинаючий момент від нормативного короткочасного навантаження дорівнює Mncd = Pnn • l02 • n / 8 = 6,48 кН/м  4,352 м  1/8 = 15,327 кНм. Максимальна поперечна сила на опорних ділянках від розрахункового повного навантаження складає Q =∑qn• l0 • n / 2 = 19,634 кН/м  4,35 м  1/2 = 42,704 кН. Максимальна поперечна сила від нормативного повного навантаження становить Q =∑qnn • l0 • n / 2 = 16,488кН/м  4,35 м  1/2 = 35,861 кН. Максимальна поперечна сила від нормативного постійного і тривалого навантаження дорівнює Qld =qnn • l0 • n / 2 = 10,008 кН/м  4,35 м  1/2 = 21,767 кН. ^ 3.4 Визначення характеристик арматури та бетону Для виготовлення плити використовується: – поздовжня арматура із сталі класу: А-II Rs = 280 мПа [2, табл. 22]; – поперечна арматура із сталі класу А-I Rs = 225 мПа [2, табл. 22]; Rsw = 175 мПа [2, табл. 22]; –зварні сітки із дротин класу Вр-I Rs = 375 мПа, Rsw = 270 мПа для d= 3 мм [2, табл. 23]; Rs = 365 мПа, Rsw = 265 мПа для d= 4 мм [2, табл. 23]; Rs = 360 мПа, Rsw = 260 мПа для d= 5 мм [2, табл. 23]; – бетон класу В20: В20 Ев [2, табл. 18] 27103 мПа Rb [2, табл. 13] 11,5 мПа Rbt [2, табл. 13] 0,9 мПа Rb.ser [2, табл. 12] 15 мПа Rbt.ser[2, табл. 12] 1,4 мПа – коефіцієнти : b1 =0,85 – враховує вплив короткочасної повзучості бетону (для важкого, дрібнозернистого або легкого при щільному заповненні); b2 =0,9 – враховує вплив тривалої повзучості при розрахунках за деформаціями (b2 =2,0 – для важкого бетону при розрахунках похилого перерізу); b3 =0,6 – для важкого та дрібнозернистого бетону; b4 =1,5 – для важкого і дрібнозернистого бетону; b2 =0,9 – для умов роботи при тривалому навантаженні. 1 Бетон класу В20 згідно із завданням (табл. 1) = 27103 мПа , = 11,5 мПа , = 0,9 мПа , = 15 мПа , = 1,4 мПа. 2 Поздовжня арматура із сталі класу А-II відповідно до завдання (табл. 1) = 280 мПа. 3 Поперечна арматура із сталі класу А-I = 225 мПа , = 175 мПа. 4 Зварні сітки із дротин класу Вр-I = 375 мПа, = 270 мПа для = 3 мм; = 365 мПа, = 265 мПа для = 4 мм; = 360 мПа, = 260 мПа для = 5 мм. ^ 3.5 Розрахунок міцності нормального перерізу Плита розраховується як балка. При ширині плити = 1200 мм проектуємо плиту із 6-ма пустотами . Приводимо поперечний переріз пустотної плити до еквівалентного двотаврового перерізу. Рисунок 3 – Приведення перерізу панелі Замінивши площу круглих пустот на аналогічну площу квадратів із тим же моментом інерції, вилучаємо площу пустот із поперечного перерізу. Сторона приведеного квадрата визначається за формулою . За типовим діаметром пустот мм: мм. Відповідно висота полички двотавра дорівнює ,5мм. Приведена товщина ребер становить мм, мм - розрахункова ширина стиснутої полички двотавра; n=6 – кількість пустот. Попередньо перевіримо висоту перерізу плити з умов забезпечення міцності при виконанні умов жорсткості [6, (3.12)] де с =18 20 – для пустотних плит перекриття;  =2 – коефіцієнт, який ураховує збільшення прогинів при тривалому навантаженні. Таким чином, попередньо прийнята висота плити не потребує збільшення. Приймаємо = 220 мм. Висота стиснутої полиці відповідно дорівнює мм. Рисунок 4 – Приведений переріз панелі з арматурою Відношення , тому в розрахунок уводиться вся ширина полиці мм. Розраховуємо значення коефіцієнта [6, (2.40)] , де – робоча висота перерізу при захисному шарі =30 мм (15 мм≤а≤30 мм); мм. Користуючись додатком А, знаходимо коефіцієнти = 0,112 та = 0,944. Висота стиснутої зони приведеного перерізу становить мм < = 38,5 мм. Згідно із розрахунком , тому ми робимо висновок, що нейтральна вісь знаходиться у межах стиснутої полиці. На підставі цього можливий розрахунок як для прямокутного перерізу (у випадку подальший розрахунок виконується як для таврового перерізу із шириною за [2, (31)]). Потрібна площа поперечного перерізу поздовжньої арматури складає см2 . Приймаємо 7 стрижнів = 14 мм класу А-II. Загальна площа 714 А-II- A S = 10,77 см2 (додаток Б). Стрижні розташовують у 7-ми каркасах К-1. Кожний каркас складається з одного стержня поздовжньої робочої арматури, який знаходиться у розтягнутій зоні бетону (14 мм А-ІI), і одного стрижня поздовжньої конструктивної арматури, розміщеного у стиснутій зоні бетону (10 мм А-IІ). Між собою поздовжні стрижні з’єднуються поперечною арматурою, яка водночас сприймає дію поперечної сили. Розташування та розміщення поперечної арматури визначається розрахунками на міцність похилого перерізу. ^ 3.6 Розрахунок міцності похилого перерізу У багатопустотних збірних плитах мм і менше допускається поперечну арматуру не встановлювати. Розрахунок елементів без поперечного армування на дію поперечної сили виконується з умов: а) (71 [4]), де – максимальна поперечна сила у грані опори (= = 47,59 кН) 42,704кН < 2,5  0,9  0,09  31,2  19 = 120 кН; б) [4, (72)], де – поперечна сила в кінці похилого перерізу; – коефіцієнт, що визначається за [4, табл.21], = 1,5; – довжина проекції похилого перерізу, приймається не більше ніж 2,5. При розрахунках елементів на дію розподіленого навантаження, якщо виконується умова [4, (74)], , значення ^ C приймається таким, що дорівнює. При ∑qn = 19,634 кН/м (повне навантаження) і Cmax / h0 =2,5 перевіряємо умову 19,634 кН/м < = 60,65 кН/м. Приймаємо Cmax = 2,50,19 = 0,475 м, 42,704 – 19,6340,475 = 33,38 кН, 33,38 кН = 28,81 кН. Перша умова виконується,друга – з урахуванням конструктивної арматури теж виконується. Згідно з конструктивними вимогами передбачаємо поперечну арматуру, яка розташовується з кроком = 220 / 2 = 110 мм, S повинно бути  150 мм. Призначаємо поперечні стрижні діаметром 6 мм класу А-I через 110 мм біля опор на ділянках довжиною 1/4 прольоту. В середній частині прогону плити для зв’язку поздовжніх стрижнів каркаса за конструктивними міркуваннями встановлюємо поперечні стрижні з кроком S не більше ніж 500 мм [2, п.5.27]. При довжині плити l ПЛ = 4470 мм (l ПЛ = В – 30 мм) приймаємо довжину каркаса К-1 рівною 4460 мм (l К1=l ПЛ -10 мм =4460 мм). Відстань між поздовжніми стрижнями призначається 160 мм (150 мм). За результатами розрахунків призначаємо схему К-1. 1.– 14 A-II, l=4460 мм; 2.– 10 A-II, l=4460 мм; 3.– 6 A-I, l=160 мм. Рисунок 5 – Конструктивна схема каркаса К-1 Згідно з вимогами конструювання відношення діаметрів, при d1 > d2. Значення U приймається за умов: U ≥ 10 мм і U ≥ d max =16 мм.

Схожі:

	Реферат до не зарахованої контрольної роботи лекції №1 на тему «Функціонально-планувальні... До громадських будівель І споруд відносяться об'єкти, що призначені для розміщення установ та підприємств, обслуговуючих як кожну...		Містобудівні умови І обмеження Мінімальні відступи будівлі/споруди від суміжних будівель/споруд згідно будівельних, протипожежних та санітарних норм
	2. Спостереження за збереженням будівель І споруд у період експлуатації Це Положення має на меті забезпечити збереження виробничих будівель І споруд шляхом належного догляду за ними, своєчасного І якісного...		Курсовий проект з дисципліни скеп виконується з метою придбання навичок... Скеп виконується з метою придбання навичок проектування електроприводів технологічних установок І уміння застосовувати на практиці...
	Тема. Архітектура Архітектура – мистецтво проектування та будування різних будівель, споруд та їх комплексів		Затверджую ...
	Курсовий проект Стоянов Ю. М. Динистори. Розрахунок трансформатора малої потужності та випрямляча з ємнісним фільтром. Курсовий проект, факультет...		Курсовий проект на тему Курсовий проект на тему: «Економічна ефективність рослинницьких галузей та шляхи її підвищення»
	2. класифікація будівель та споруд розділ Будівлі Дк бс є складовою частиною Державної системи класифікації та кодування техніко-економічної та соціальної інформації. Класифікатор...		2. Опис будівель та споруд на земельній ділянці Вид цільового призначення будівництво та обслуговування житлового будинку,господарських будiвель I споруд