Скачати 351.56 Kb.
|
^ Для транспортування й монтажу плити її конструкція передбачає влаштування чотирьох петель із сталі класу А-I. Петлі розташовуються на відстані lп =700 мм від торцевої поверхні плити і 300 мм від бокових граней. Власна вага обчислюється за формулою ![]() =2510–6 435(21173,85 + 31,2(22 – 23,85)) = 14,7 кН, де ![]() ![]() Розрахункове навантаження від власної ваги плити з урахуванням коефіцієнта динамічності ![]() ![]() де ![]() ![]() Діаметр петель визначається з умов дії монтажного навантаження. Момент у консольній частині плити в монтажному положенні ![]() де ln =0,7 м – відстань від краю плити до петлі. Монтажний момент сприймається верхньою поздовжньою арматурою каркасів. Площа поперечного перерізу цієї арматури розраховується за формулою ![]() де ![]() ![]() Визначена площа ![]() При підйомі плити її вага сприймається двома петлями. Зусилля на одну петлю дорівнює ![]() Площа перерізу петлі обчислюється за формулою ![]() Діаметр петель приймається d= 8 мм А-I ( ![]() ![]() ![]() Рисунок 6 – Розрахункова схема консольної ділянки панелі 4 Розрахунок залізобетонного монолітного ригеля ^ Розрахункова схема ригеля являє собою нерозрізану трипролітну балку, яка завантажується рівномірно розподіленим навантаженням. Розрахункова довжина середніх прольотів при величині спирання ригеля на колону bколони = 0,3 м та L=7,5 м (згідно із завданням) становить ![]() Розрахункова довжина крайніх прольотів при величині спирання на огорожу ![]() ![]() ![]() ![]() Рисунок 7 – Визначення вантажної площі та розрахункової довжини ригеля ^ Навантаження на 1 м довжини ригеля приймаємо з урахуванням вантажної площі B= 5,1 м (відстань між осями ригелів відповідно до завдання). Розміри ригеля попередньо приймаються: ![]() ![]() При проектуванні розміри ![]() ![]() Згідно із призначеними розмірами, постійне навантаження дорівнює ![]() де B= 4,5 м – крок ригелів; 5,562 кН/м2 – постійне навантаження від плити перекриття (табл. 2); ![]() f = 1,1 [4, табл. 1]. Тимчасове навантаження (табл. 3): – короткочасне ![]() – тривале ![]() – тимчасове ![]() Загальне навантаження становить ![]() ^ Розрахункові моменти: – у крайніх прольотах: ![]() – у середньому прольоті: ![]() Епюру моментів визначають для двох схем завантаження: 1 – повне навантаження ![]() ![]() 2 – повне навантаження ![]() ![]() Максимальні пролітні й опорні моменти приймаються за рівномірною схемою. Мінімальні пролітні моменти визначаються залежно від ординат опорних моментів та моментів при навантаженні ![]() У нашому випадку ![]() ![]() ![]() ![]() Мінімальні значення моментів у прогонах: ![]() ![]() ![]() Рисунок 8 – Побудова епюри моментів ^ При розрахунку прямокутного перерізу ригеля ![]() ![]() Відповідно робоча висота перерізу ригеля складає ![]() Потрібна площа робочої арматури розраховується за допомогою параметрів ![]() Для крайніх прольотів при ![]() ![]() За допомогою додатка А визначимо коефіцієнти = 0,903; = 0,205. Потрібна площа арматури дорівнює ![]() Перевіримо умову ![]() ![]() де ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Оскільки умова виконується, приймаємо 428 А-III з площею ![]() У середніх прольотах при M2 = 249,4 кНм визначаємо ![]() =0,935, =0,13 ( додаток А). Потрібна площа арматури ![]() При виконанні умови ![]() ^ Перевіряємо міцність балки на дію поперечної сили по похилій стиснутій смузі за умовою ![]() де Q – поперечна сила на відстані не ближче h0 від опори. ![]() де ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() де ![]() 289,56 кН < 0,3 1 0,896 1,15 0,9 38 72= 761,18 кH. Умова виконується, прийняті розміри достатні, міцність по похилій смузі забезпечена. Перевіримо умови необхідності розрахунку поперечної арматури: а) ![]() 348,2кН < 2,5 0,09 0,9 38 72 = 554,04 кH – умова виконується; б) ![]() де Q - поперечна сила в кінці похилого перерізу, для її визначення обчислюємо довжину проекції найбільш небезпечного похилого перерізу ![]() Поперечна сила сприймається поперечною арматурою каркасів, яка розташовується з певним кроком S, відповідно до розрахунку та конструктивних вимог. При виконанні умови ![]() ![]() 81,45 кН/м > ![]() Умова не виконується , відповідно C =200,22 см, ![]() Q=185,12 кН > ![]() ![]() Умова не виконується – поперечну арматуру потрібно розрахувати. Визначаємо мінімальне поперечне зусилля, що сприймається бетоном, ![]() де ![]() ![]() ![]() Задаємося діаметром та кроком поперечної арматури. Приймаємо 8 А-I, ![]() ![]() Задаємо крок поперечної арматури з умов: при ![]() ![]() Приймаємо S = 250 мм. Визначаємо зусилля, яке сприймає поперечна арматура на одиницю довжини ригеля, ![]() ![]() Для поперечної арматури, що розраховується, повинна виконуватися умова [4, (57)] ![]() 0,707 кН/см < ![]() Умова не виконується, зменшуємо крок S = 150 мм. Визначаємо зусилля, яке сприймає поперечна арматура на одиницю довжини ригеля, ![]() ![]() 1,178 кН/см > 0,923 кН/см. Згідно з вимогами ![]() де ![]() ![]() Умова виконується. Розраховуємо момент, що сприймається бетоном над похилою тріщиною [4, (52)], ![]() де ![]() ![]() ![]() Визначаємо проекцію похилої тріщини, для цього перевіряємо умову ![]() 0,8145 кН/см > 0,56 1,178 = 0,6597кН/см. Умова виконується. Обчислюємо проекцію небезпечного похилого перерізу ![]() Визначаємо поперечне зусилля, що сприймається бетоном стиснутої зони під тріщиною, ![]() ![]() ![]() Поперечне зусилля, яке сприймається бетоном стиснутої зони під тріщиною, більше, ніж мінімальне поперечне зусилля, що сприймається бетоном. Розраховуємо поперечне зусилля в кінці похилого перерізу ![]() Обчислюємо довжину проекції похилого перерізу небезпечної похилої тріщини ![]() Ураховуючи умови:
приймаємо C0 = C =126,56 мм. Визначаємо поперечне зусилля, яке сприймається поперечною арматурою, ![]() ![]() ![]() Умова виконується, прийнятої поперечної арматури достатньо для сприймання поперечної сили. |
![]() | Реферат до не зарахованої контрольної роботи лекції №1 на тему «Функціонально-планувальні... До громадських будівель І споруд відносяться об'єкти, що призначені для розміщення установ та підприємств, обслуговуючих як кожну... | ![]() | Містобудівні умови І обмеження Мінімальні відступи будівлі/споруди від суміжних будівель/споруд згідно будівельних, протипожежних та санітарних норм |
![]() | 2. Спостереження за збереженням будівель І споруд у період експлуатації Це Положення має на меті забезпечити збереження виробничих будівель І споруд шляхом належного догляду за ними, своєчасного І якісного... | ![]() | Курсовий проект з дисципліни скеп виконується з метою придбання навичок... Скеп виконується з метою придбання навичок проектування електроприводів технологічних установок І уміння застосовувати на практиці... |
![]() | Тема. Архітектура Архітектура – мистецтво проектування та будування різних будівель, споруд та їх комплексів | ![]() | Затверджую ... |
![]() | Курсовий проект Стоянов Ю. М. Динистори. Розрахунок трансформатора малої потужності та випрямляча з ємнісним фільтром. Курсовий проект, факультет... | ![]() | Курсовий проект на тему Курсовий проект на тему: «Економічна ефективність рослинницьких галузей та шляхи її підвищення» |
![]() | 2. класифікація будівель та споруд розділ Будівлі Дк бс є складовою частиною Державної системи класифікації та кодування техніко-економічної та соціальної інформації. Класифікатор... | ![]() | 2. Опис будівель та споруд на земельній ділянці Вид цільового призначення будівництво та обслуговування житлового будинку,господарських будiвель I споруд |