Курсовий проект «проектування залізобетонного перекриття цивільної будівлі» з дисципліни «конструкції будівель І споруд»

^ 3.10 Розрахунок плити у монтажній стадії Для транспортування й монтажу плити її конструкція передбачає влаштування чотирьох петель із сталі класу А-I. Петлі розташовуються на відстані lп =700 мм від торцевої поверхні плити і 300 мм від бокових граней. Власна вага обчислюється за формулою = =2510–6  435(21173,85 + 31,2(22 – 23,85)) = 14,7 кН, де – вага 1м3 залізобетону, =25 кН/м3. Розрахункове навантаження від власної ваги плити з урахуванням коефіцієнта динамічності визначається за формулою = 1,41,114,7 /4,35 = 5,2 кН/м, де – коефіцієнт надійності за навантаженням, =1,1. Діаметр петель визначається з умов дії монтажного навантаження. Момент у консольній частині плити в монтажному положенні = 5,2 0,72 / 2 = 1,27 кНм, де ln =0,7 м – відстань від краю плити до петлі. Монтажний момент сприймається верхньою поздовжньою арматурою каркасів. Площа поперечного перерізу цієї арматури розраховується за формулою 0,27 см2, де – розрахунковий опір арматури розтягу; – робоча висота плити. Визначена площа не повинна перевищувати площу перерізу, прийняту в розрахунках на міцність нормального перерізу арматури. При підйомі плити її вага сприймається двома петлями. Зусилля на одну петлю дорівнює = 5,2  4,35 /2 =11,31 кН. Площа перерізу петлі обчислюється за формулою см2. Діаметр петель приймається d= 8 мм А-I (= 0,503 см2) (додаток Б). Рисунок 6 – Розрахункова схема консольної ділянки панелі 4 Розрахунок залізобетонного монолітного ригеля ^ 4.1 Визначення розрахункової схеми ригеля Розрахункова схема ригеля являє собою нерозрізану трипролітну балку, яка завантажується рівномірно розподіленим навантаженням. Розрахункова довжина середніх прольотів при величині спирання ригеля на колону bколони = 0,3 м та L=7,5 м (згідно із завданням) становить м. Розрахункова довжина крайніх прольотів при величині спирання на огорожу =0,25 м і довжині прив’язки до внутрішньої грані стіни =0,2 м складає = 7,125 м. Рисунок 7 – Визначення вантажної площі та розрахункової довжини ригеля ^ 4.2 Збір навантажень і визначення розмірів ригеля Навантаження на 1 м довжини ригеля приймаємо з урахуванням вантажної площі B= 5,1 м (відстань між осями ригелів відповідно до завдання). Розміри ригеля попередньо приймаються: 0,72м = 720 мм; = 0,38 м = 380 мм. При проектуванні розміри та приймаються кратними 50 мм. Згідно із призначеними розмірами, постійне навантаження дорівнює 32,85 кН/м, де B= 4,5 м – крок ригелів; 5,562 кН/м2 – постійне навантаження від плити перекриття (табл. 2); = 25 кН/м3 – вага 1м3 залізобетону;  f = 1,1 [4, табл. 1]. Тимчасове навантаження (табл. 3): – короткочасне 29,16 кН/м; – тривале 19,44 кН/м; – тимчасове = 48,6 кН/м. Загальне навантаження становить = 81,45 кН/м. ^ 4.3 Визначення розрахункових згинаючих моментів та побудова епюри моментів Розрахункові моменти: – у крайніх прольотах: = 376 кНм; – у середньому прольоті: = 249,4 кНм. Епюру моментів визначають для двох схем завантаження: 1 – повне навантаження у крайніх прольотах й умовне в середньому; 2 – повне навантаження у середньому прольоті та умовне у крайніх прольотах. Максимальні пролітні й опорні моменти приймаються за рівномірною схемою. Мінімальні пролітні моменти визначаються залежно від ординат опорних моментів та моментів при навантаженні . У нашому випадку = 81,45 кН/м, =32,85+48,6/4 = 45 кН/м. = 207,7 кНм; = 137,8 кНм. Мінімальні значення моментів у прогонах: = 19,7 кНм; = –249,4 +137,8 = – 111,6 кНм. Рисунок 8 – Побудова епюри моментів ^ 4.4 Розрахунок на міцність нормального перерізу ригеля При розрахунку прямокутного перерізу ригеля мм приймаємо товщину захисного шару в стиснутій та розтягнутій зонах 30 мм. Відповідно робоча висота перерізу ригеля складає = 750 – 30 = 720 мм. Потрібна площа робочої арматури розраховується за допомогою параметрів ( додаток А). Для крайніх прольотів при = 329 кНм 0,184. За допомогою додатка А визначимо коефіцієнти  = 0,903;  = 0,205. Потрібна площа арматури дорівнює = 20,72 см2. Перевіримо умову> , за якою відносна висота стиснутої зони бетону не повинна перевищувати граничного значення [2, (69)]. = 0,205 , де (– для важкого бетону, Rb =11,5 Мпа – значення розрахункового опору в Мпа); = 280 МПа; = 500 МПа при [2, п. 3.14]. Оскільки умова виконується, приймаємо 428 А-III з площею 24,63 см2 (додаток Б). У середніх прольотах при M2 = 249,4 кНм визначаємо 0,1223;  =0,935, =0,13 ( додаток А). Потрібна площа арматури = 13,23 см2. При виконанні умови приймаємо 422 А-III з площею As = 15,20 см2 ( додаток Б). ^ 4.5 Розрахунок міцності в похилих перерізах Перевіряємо міцність балки на дію поперечної сили по похилій стиснутій смузі за умовою [4, (47)], де Q – поперечна сила на відстані не ближче h0 від опори. = 289,56 кН, де = 0,6  81,45  7,125 =348,2 кН; – коефіцієнт, що враховує вплив поперечної арматури на несучу здатність, у запас приймаємо = 1; – коефіцієнт, який ураховує вид бетону, , де = 0,01 (для важкого бетону). 289,56 кН < 0,3  1  0,896  1,15  0,9  38  72= 761,18 кH. Умова виконується, прийняті розміри достатні, міцність по похилій смузі забезпечена. Перевіримо умови необхідності розрахунку поперечної арматури: а) , 348,2кН < 2,5  0,09  0,9  38  72 = 554,04 кH – умова виконується; б) , де Q - поперечна сила в кінці похилого перерізу, для її визначення обчислюємо довжину проекції найбільш небезпечного похилого перерізу = 180 см. Поперечна сила сприймається поперечною арматурою каркасів, яка розташовується з певним кроком S, відповідно до розрахунку та конструктивних вимог. При виконанні умови , C =Cmax , (для важкого бетону). 81,45 кН/м > = 0,7387 кН/см =73,87 кН/м. Умова не виконується , відповідно C =200,22 см, = 185,12 кН, Q=185,12 кН > = = 119,54 кH. Умова не виконується – поперечну арматуру потрібно розрахувати. Визначаємо мінімальне поперечне зусилля, що сприймається бетоном, , де – коефіцієнт, що залежить від типу бетону, = 0,6 (для важкого бетону). = 132,97 кН. Задаємося діаметром та кроком поперечної арматури. Приймаємо 8 А-I, = 175 МПа [2, табл. 22], = 28 = 1,01 см2. Задаємо крок поперечної арматури з умов: при 45 мм крок не більший ніж = 250 мм і не більший за 500 мм [2, п.5.27]. Приймаємо S = 250 мм. Визначаємо зусилля, яке сприймає поперечна арматура на одиницю довжини ригеля, = 0,707 кН/см. Для поперечної арматури, що розраховується, повинна виконуватися умова [4, (57)] ; 0,707 кН/см < = 0,923 кН/см. Умова не виконується, зменшуємо крок S = 150 мм. Визначаємо зусилля, яке сприймає поперечна арматура на одиницю довжини ригеля, = 1,178 кН/см; 1,178 кН/см > 0,923 кН/см. Згідно з вимогами , де = = 801,94 мм. Умова виконується. Розраховуємо момент, що сприймається бетоном над похилою тріщиною [4, (52)], , де – коефіцієнт, який залежить від виду бетону, для важкого бетону=2. = 31912,7 кНсм. Визначаємо проекцію похилої тріщини, для цього перевіряємо умову ; 0,8145 кН/см > 0,56  1,178 = 0,6597кН/см. Умова виконується. Обчислюємо проекцію небезпечного похилого перерізу = 126,56 см. Визначаємо поперечне зусилля, що сприймається бетоном стиснутої зони під тріщиною, = 252,15 кН. кН > кН (при невиконанні умови Qb = Qb,min). Поперечне зусилля, яке сприймається бетоном стиснутої зони під тріщиною, більше, ніж мінімальне поперечне зусилля, що сприймається бетоном. Розраховуємо поперечне зусилля в кінці похилого перерізу = 245,12 кН. Обчислюємо довжину проекції похилого перерізу небезпечної похилої тріщини = 164,6 см. Ураховуючи умови: C0 ≤ C =126,56 cм; C0 < 2 h0 =144 cм; C0 ≥ h0 =72 cм, приймаємо C0 = C =126,56 мм. Визначаємо поперечне зусилля, яке сприймається поперечною арматурою, = 149,09 кН; кН < = 394,21 кН. Умова виконується, прийнятої поперечної арматури достатньо для сприймання поперечної сили.

Схожі:

	Реферат до не зарахованої контрольної роботи лекції №1 на тему «Функціонально-планувальні... До громадських будівель І споруд відносяться об'єкти, що призначені для розміщення установ та підприємств, обслуговуючих як кожну...		Містобудівні умови І обмеження Мінімальні відступи будівлі/споруди від суміжних будівель/споруд згідно будівельних, протипожежних та санітарних норм
	2. Спостереження за збереженням будівель І споруд у період експлуатації Це Положення має на меті забезпечити збереження виробничих будівель І споруд шляхом належного догляду за ними, своєчасного І якісного...		Курсовий проект з дисципліни скеп виконується з метою придбання навичок... Скеп виконується з метою придбання навичок проектування електроприводів технологічних установок І уміння застосовувати на практиці...
	Тема. Архітектура Архітектура – мистецтво проектування та будування різних будівель, споруд та їх комплексів		Затверджую ...
	Курсовий проект Стоянов Ю. М. Динистори. Розрахунок трансформатора малої потужності та випрямляча з ємнісним фільтром. Курсовий проект, факультет...		Курсовий проект на тему Курсовий проект на тему: «Економічна ефективність рослинницьких галузей та шляхи її підвищення»
	2. класифікація будівель та споруд розділ Будівлі Дк бс є складовою частиною Державної системи класифікації та кодування техніко-економічної та соціальної інформації. Класифікатор...		2. Опис будівель та споруд на земельній ділянці Вид цільового призначення будівництво та обслуговування житлового будинку,господарських будiвель I споруд