Професійна якість українських теленовин. Моніторинг, частина 1 Ігор Куляс, для «Телекритики» 15-06-2009




Скачати 147.14 Kb.
НазваПрофесійна якість українських теленовин. Моніторинг, частина 1 Ігор Куляс, для «Телекритики» 15-06-2009
Дата конвертації29.03.2013
Розмір147.14 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Інформатика > Документы
Професійна якість українських теленовин. Моніторинг, частина 1
Ігор Куляс , для «Телекритики» 15-06-2009
Пояснення критеріїв оцінки.
«Телекритика» розпочинає цикл публікацій, спрямованих на підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності та дотримання журналістських стандартів, підвищення якості медійного продукту. Проект «Моніторинг дотримання журналістських стандартів та підвищення медіаграмотності широкого кола українських громадян» здійснюється у рамках програми «У-Медіа» громадської організації Internews Network. Партнером «Телекритики» в цьому проекті є Інститут масової інформації.

У рамках цього проекту «Телекритика» проводитиме моніторинг новин центральних телеканалів. Нашим партнером, що забезпечуватиме високу якість та авторитетність моніторингу, став медіаексперт Ігор Куляс, тренер «Інтерньюз-Україна». Також проводитиметься моніторинг підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограм. Інститут масової інформації проводитиме моніторинг друкованих видань. За підсумками моніторингів на сайті та журналі «Телекритика», а також інших виданнях публікуватимуться статті, мета яких - роз'яснити та наочно показати широкому загалу різницю між якісною та неякісною інформацію, навчити громадян фільтрувати інформаційний потік, добуваючи з нього справді вартісні новини, та чинити спротив маніпуляціям.

Також у рамках проекту заплановані круглі столи у регіонах, прес-конференції та інформаційна кампанія, що доноситиме до суспільства проблему корупції в медіа. У цій та наступних статтях Ігор Куляс представляє читачам ТК систему критеріїв, за якими оцінюватиметься інформаційний телевізійний продукт.


Передмова
У цьому новому проекті «Телекритики» автор спробує fоцінити професійну якість інформаційних випусків найбільших загальноукраїнських і мережевих телеканалів. До сьогодні на сторінках українських спеціалізованих професійних видань розглядалися лише окремі складові. У цьому ж проекті новини буде оцінено не з точки зору політичної нейтральності чи заангажованості, не з точки зору простого дотримання професійних стандартів чи етичних норм професії, а з огляду на професійну якість новин як продукту в усіх її складових.

У цій стартовій статті - пояснення умов проведення моніторингу. Методику оцінки автор розробляв протягом кількох років, її було успішно випробувано в інформаційних редакціях десятків українських центральних і регіональних телекомпаній. Знадобився тут і досвід стажувань автора на провідних західних телекомпаніях. Отже, ця методика є систематизованим узагальненням практичного досвіду і новітньої української тележурналістики, і західної, яка має багаторічні традиції.

Наскільки відомо автору, такого ретельного професійного аналізу власної продукції сьогодні не роблять у жодному з вітчизняних ньюзрумів. У цьому нема нічого дивного, в повсякденній рутинній роботі редакції руки часто не доходять до численних нагальних, суто оперативних, інколи життєво важливих речей. Утім, такий розбір потрібен не лише початківцям, а й професіоналам, оскільки в рутині «око замилюється» навіть у найдосвідченіших репортерів, операторів і редакторів. А без якісної «роботи над помилками» люди приречені однаково помилятися від сюжету до сюжету, місяцями і роками.

Звідки беруться хронічні помилки в інформаційних випусках українських телеканалів? Найбільша їх кількість є запрограмованою наперед лише тому, що в редакціях існує безліч хибних традицій. Деякі з них породжено тим, що досі бракує повноцінної школи тележурналістики, бракувало її й у ті роки, коли складалися традиції перших ньюзрумів. Тому чимало рішень приймалося суто інтуїтивно. Ті ж, хто йшов услід за першопрохідцями, повторювали за ними їхні системні помилки («ми так робимо, бо так робить ТСН», або «тому що так роблять "Подробиці"», або «Вікна», або «Репортер», або «Факти» і т.д.).

Чимало помилок запозичалося новітньою українською тележурналістикою разом із найкращими зразками роботи успішних іноземних телеканалів (російських НТВ, ОРТ зразка кінця 90-х, і західних - таких «монстрів», як АВС, CNN, BBC, ITV тощо). Ці причини консервації хибних технологічних рішень є цілком зрозумілими, - адже намагаючись копіювати вдалі й сильні сторони досвідченіших кумирів, українські менеджери й журналісти разом із ефективними ремісничими прийомами копіювали й системні помилки. А можна точно сказати, що ідеальних новин немає ніде в світі - не лише в Україні, але й у Великій Британії, Німеччині, США чи Росії.

Величезна кількість системних помилок у роботі українських ньюзрумів має й інше коріння, - адже всі ми виросли з радянського телебачення, яке насправді розв'язувало принципово інші завдання, а отже й виробило під ті завдання неефективні або взагалі непридатні для справжньої інформаційної журналістики методики роботи. Так, до прикладу, більшість українських журналістів «нової хвилі» звикли спочатку начитуватися на чорне поле, а вже потім «перекривати» (!) те «чорне» будь-якою картинкою! Це повний нонсенс, але донині це триває в більшості українських теленовинних редакцій. Такий спосіб роботи неминуче породжує таке явище, як «шпалери», коли картинка дуже віддалено, абстрактно стосується закадрового тексту, а подеколи й узагалі нам говорять про одне, а показують геть інше! Зрозуміло, якби репортер до зйомки і під час зйомки події якісно співпрацював із оператором, далі самотужки монтував розповідь про подію картинкою (з інтершумом), стендапом і синхронами, а лише потім додавав там, де це справді необхідно, пояснення за кадром, - «шпалери» на українському телеекрані зникли б як явище!

У цьому проекті автор разом із «Телекритикою» пропонує вам можливість поглянути на вашу роботу з боку і зробити крок уперед, позбавляючись шаблонних помилок, сталих стереотипів і хибних традицій. Наступне пояснення критеріїв оцінки, як і весь проект у цілому, можна вважати своєрідним експрес-посібником, що допоможе вам удосконалити свої професійні вміння. Для цього, звісно, варто поставитися до оцінки свого доробку з професійною гідністю, а не з дитячою образою. Від першого можна чимало виграти у саморозвитку, друге - шлях у нікуди.

Оцінюючи ваші роботи, автор не буде бездоказово-категоричним. Кожне зауваження в моніторингу буде докладно й логічно аргументовано. Позиції, з яких автор виходитиме при оцінці, такі (і в такій послідовності):
- з точки зору сприйняття інформації середнім глядачем (адже саме на нього ви працюєте, за нього змагаєтеся з колегами-конкурентами);
- з точки зору виконання суспільної місії новин - повноцінного і коректного інформування суспільства про події у світі, в якому воно живе;
- з точки зору ефективності вирішення основного бізнес-завдання новин - досягнення максимальних рейтингів.

Якщо в моніторингу якісь позиції викликатимуть у вас заперечення, кожен має змогу висловитися в коментарях до конкретної публікації. На аргументовані заперечення ви отримуватимете відповідь на першій сторінці «Телекритики». Якщо ваші аргументи будуть сильнішими за аргументи автора моніторингу, - автор вноситиме відповідні зміни до методики моніторингу. До речі, така професійна дискусія збагатить усіх - і критиків, і критикованих :). Незгода без аргументів, - самі розумієте, - залишатиметься в коментарях «без розгляду». Аргументи на кшталт «а судді хто?!» не заслуговують першої сторінки. Втім, автор моніторингу залишає за собою право продовжити подібні дискусії на своєму блозі в ТК.

Найбільшу увагу в моніторингу буде приділено найгрубішим помилкам, а також тим помилкам, які є найчастіше повторюваними журналістами і каналами. Розбір таких помилок буде, безумовно, корисним для людей нашої професії.

Кого і як моніторитимемо?

У моніторингу ми вирішили послідовно розглянути новини таких телеканалів:
«Інтер»
«1+1»
Новий канал
ICTV
СТБ
5 канал
Перший національний канал
«Україна»
НТН
К1
ТВi

Порядок розгляду буде довільним (не таким, як у списку). Щотижня повноцінно розбиратимуться всі (від ранкових до нічного) випуски одного з каналів за один день цього тижня. Зазвичай братимемо день посередині тижня - вівторок, середу або четвер.

Щоб порівняти, як з основними темами працювали всі основні гравці, на початку кожної подачі моніторингу ми будемо у вигляді таблиці порівнювати, в яких формах (репортажний сюжет, пряме включення, усна інформація, журналістське розслідування, гість у студії тощо) і якими основними змістовними складовими (чиї синхрони, який основний фактаж) розкривалися основні теми цього дня кількома зі згаданих каналів у основних випусках.

Блок перший. Добирання тем для випусків і як теми розкривалися протягом дня

Виробництво новин є колективною роботою і творчістю. Тому в оцінці продукту буває важко, а подеколи й неможливо (без спеціального внутрішнього розслідування) визначити, чий внесок у цю колективну роботу призвів до тієї чи іншої помилки. Крім того, коло посадових обов'язків навіть однакових за назвою функціональних одиниць у різних інформаційних службах не завжди співпадає. Те, за що на одному каналі відповідає випусковий редактор, може бути сферою відповідальності репортера на другому і навіть шеф-редактора на третьому. Що складнішою є структура ньюзруму, то більше таких розбіжностей.

Тому можна лише умовно говорити про те, що основну відповідальність щодо якісного підбору тем і їх розкриття у випусках несуть шеф-редактор (у концептуальному плані), випускові редактори (в оперативному) і репортери (в «ініціативному»). Тепер - про критерії цього блоку оцінки.

1) Чи всі теми, дібрані для випусків, є цікавими та важливими для основної аудиторії новин?

З усього нашого моніторингу цей пункт є найскладнішим, оскільки в ньому ризики суб'єктивізму в оцінці найвищі. Щоби зменшити поле суб'єктивних міркувань, ми пропонуємо вдатися до різнобічної оцінки важливості (і цікавості) кожної теми. Вона складається з кількох доволі наочних характеристик.

По-перше, наскільки тема (подія) є наближеною в часі до конкретного випуску новин. Зрозуміло, що нас більше цікавить сьогоднішня подія, ніж позавчорашня. Цікавішим буде те, що планується на завтра, аніж те, що відбудеться наступного місяця. Новини за визначенням є розповіддю про сьогоднішній день, про цю хвилину. Отже завжди найвиграшнішою буде новина про те, що відбувається в цю хвилину, а для цього ніяк не обійтися без прямого включення репортера з місця події!

По-друге, якою є географія події. Зрозуміло, що киян більше цікавить київська подія, а харків'ян - харківська. Ми аналізуємо новини, які претендують на роль загальнонаціональних (якщо не за офіційним статусом, то за своєю потенційною аудиторією). Тому точкою відліку буде столиця (як подієвий центр країни), але безумовно цікавими будуть новини з усіх інших куточків України. Новини закордонні за географічною ознакою будуть значно менш важливими.

По-третє, яким є масштаб події. Ця ознака очевидно конкурує з попередньою, що навіть породило в західних редакціях цинічний термін «трупокілометри». Втім, географія може бути навіть дуже віддаленою, але великий масштаб зробить подію безумовно цікавою для української аудиторії (з останніх сумних прикладів - катастрофа «Аеробуса» над Атлантикою).

По-четверте, наскільки великі соціальні групи безпосередньо зачіпає ця подія. У цьому сенсі можна точно сказати, що підвищення цін на бензин буде цікавішим для більшої кількості глядачів, аніж підвищення цін на токарні верстати. Ціни на хліб - важливіші за ціни на платину. Важливо звернути увагу ще на одну обставину. Тема може безумовно і безпосередньо стосуватися всіх жителів України, але характер цього впливу журналісти не покажуть наочно. Для прикладу, якщо новини просто повідомляють про ухвалення бюджету країни в певних багатомільярдних сумах надходжень і витрат, - для більшості аудиторії така новина є абстракцією. Тема перестає бути абстракцією, коли в журналістському матеріалі розкриваються не загальні, а конкретні речі (наприклад, стаття витрат на освіту або на медицину, і при цьому даються кваліфіковані експертні оцінки того, яких змін до зарплат очікувати наступного року вчителям або лікарям).

З точки зору життєвих інтересів великих соціальних груп втрачають будь-яку інформативну цінність добрих 90% заяв політиків. Оскільки вони не несуть нічого, що стане бодай найменшою дією, яка безпосередньо позначиться на житті виборців. Автор готовий аргументовано довести, що в політичній тематиці найчастіше ми чуємо новини, безумовно важливі для піару конкретних політиків, і абсолютно не важливі для суспільства. На жаль, великі українські канали занадто багато уваги приділяють публічним побрехенькам політиків.

З іншого боку, за цією ж ознакою (чи стосується новина інтересів великих соціальних груп) цікавими для багатьох глядачів будуть теми щодо масових захоплень і поширених хобі: футбол і хокей, бокс і «Формула-1», полювання і риболовля, філателія і нумізматика тощо.

По-п'яте, чи є у обраній темі складові, що зачіпають емоції багатьох людей. Люди дивляться новини не лише для того, щоб довідатись, у якому світі вони живуть. Важливою мотивацією для більшості є потреба поспівчувати і поділитися новиною з кимось. Тож безумовно важливою буде кожна новина про історію конкретної людини, конкретної родини. Якщо при цьому вона є типовою (тобто стосується великих соціальних груп, див. попередній абзац), - тема, безумовно, буде цікавою і важливою для людей. Зачіпають емоції багатьох теми, пов'язані з літніми людьми (у багатьох є батьки) і з дітьми (у більшості є діти й онуки). Зацікавлять також новини, пов'язані з тваринами. За цією ознакою може стати цікавою (як дивно не виглядало б це після сказаного вище) навіть цілком порожня заява політика, якщо вона матиме яскраво виражений скандальний характер. І за цією ж ознакою може стати цікавою для всіх навіть дрібна за масштабом подія, якщо її героями стають відомі публічні люди (саме тому невмирущим є жанр світських хронік).

Шоста ознака, яка робить тему цікавою для аудиторії, - це незвичність, значний відступ від норми. За цією ознакою для аудиторії будуть цікавими нариси про «диваків» різного штибу, а також будь-які різкі зміни усталеного порядку речей або сталих тенденцій (наприклад, різкий стрибок курсу валют або цін на м'ясо, несподіване збільшення кількості автомобільних аварій, значна зміна загальних правил тощо). Цікавими будуть також рекорди (не лише спортивні). Для більшості аудиторії стане несподівано цікавою розповідь про «той бік» навіть буденних речей, адже за лаштунки звичайні люди потрапляють дуже рідко.

Нарешті, сьома ознака - це продовження теми, про яку новини повідомляли раніше. Глядачу завжди цікаво, «що було далі». Якими були подальші долі героїв сюжету, що їх зацікавив. Цей природний людський інтерес, до речі, активно експлуатується авторами популярних телесеріалів, але, на жаль, поки що так і не став традицією новітньої української тележурналістики. Розповіли про вибух газу у будинку, - і... «благополучно» забули. А що було далі? Як склалися долі людей? Чи одужали поранені, чи, може, померли? Якщо одужали, чи отримали компенсації, інвалідності? Хто оплачував лікування і скільки воно коштувало? Якщо померли, хто оплачував похорон і що сталося з родичами? Чи отримали люди житло? Чи знайдено винуватця вибуху і як його покарано? На всі ці питання служба новин середнього українського телеканалу зазвичай уже не відповідає, бо... «ніколи», життя ж таке швидкоплинне! І вже знову політик А криє матюками політика Б. А тут уже інша катастрофа сталася... І так далі.

На цю ознаку в моніторингу звертається особлива увага, оскільки випуски аналізуються, зокрема, за таким важливим критерієм: 2) які важливі теми дня не було повідомлено у випуску. Зрозуміло, що автор навряд чи може позмагатися у всеохопності інформаційної картини дня навіть із найменшою інформаційною службою. Тому, даруйте, орієнтиром слугуватиме одне з найкращих і, за спостереженням автора, найнадійніших українських інформаційних агентств - «Інтерфакс-Україна». Зрозуміло, що там теж працюють живі люди, які можуть помилятися або за чимось не встежити. Спробуємо компенсувати можливі проколи колективним доробком конкурентів піддослідного каналу (бо інколи справді буває так, що важливу тему помітила лише одна телевізійна служба, а інші її проґавили).

«Інтерфакс-Україна», крім усього іншого, відмінно показує хронологію подій, а отже допоможе нам оцінити роботу будь-якого телеканалу з точки зору наступного критерію: 3) як розкривалися теми протягом дня. У цьому критерії нас цікавлять чотири взаємопов'язані позиції:

- оперативність подачі інформації. Загальновідомий усталений стандарт інформаційної журналістики. Якщо формулювати коротко, перша частина звучить так: кожна новина повинна потрапити до найближчого випуску. Саме тут ми орієнтуватимемося на хронологію подій дня, зафіксовану агенцією «Інтерфакс-Україна» (звідти ми дізнаємося, коли орієнтовно з'являлося кожне оновлення теми). Друга частина стандарту оперативності звучить так: кожна новина повинна потрапляти до найближчого випуску у найдосконалішій формі з можливих на цей час. Отже - друга складова критерію:

- жанри і форми подачі інформації в кожному випуску. Для кращого розуміння змоделюймо умовну ситуацію. Якщо подія сталася за кілька годин до випуску, - найдосконалішою формою її подачі буде повноцінний репортажний сюжет (тобто якісно змонтований відеозвіт про подію, зроблений репортером). Для цього інколи варто попри дорожні затори сісти з відзнятою касетою в метро. Якщо подія сталася впритул до випуску і знімальна група встигла передати на базу картинку, - у випуску має йти коротка форма відеорепортажу, коли картинка коментується ведучим зі студії (цю форму подачі в різних редакціях чомусь називають дуже по-різному: усно на ВМЗ, УВМЗ, ВМЗ, БЗ, відеопідводка, відеозаставка, заклейка еtс. Ми називатимемо цю форму найкоротшим із визначень - БЗ). БЗ може доповнюватися ключовими синхронами учасників подій (далі скорочено будемо позначати цю форму БЗ+СХ або СХ+БЗ). Якщо група не встигає передати картинку, у випуску йде усне інформаційне повідомлення. Якщо ж подія триває під час ефіру - у випуску має бути пряме включення з місця події (іншими словами, репортаж у прямому ефірі). Пряме включення може бути повноцінним телевізійним (якщо в каналу є ПТС або можливість передавати картинку оптиковолокном), а може бути і телефонним.

Принагідно хочу звернути увагу на те, що пряме включення робиться лише в тому випадку, коли подія триває в момент ефіру або щойно закінчилася! В інших випадках пряме включення стає просто імітацією оперативності, і не більше. Цінність прямого включення полягає лише в тому, що репортер, який перебуває «там», розповідає нам, що «там» відбувається саме в цю хвилину! Дивно виглядають прямі включення, де репортер, наприклад, на тлі Кабміну схвильовано каже: «За цими дверима три години тому закінчилася нарада, на якій було вирішено...». Це означає, що у випуску мав би вже бути повноцінний сюжет, а не імітація прямого включення!

Повертаючись до критерію жанрів і форм подачі інформації: якщо подія сталася вранці, то у вечірньому основному випуску вже має бути не ранковий репортаж, а хоча б мінімальне журналістське розслідування (тобто спроба з'ясування неочевидних причин чи наслідків події);

- повнота подачі інформації. Це вже стосується змістовного наповнення повідомлень із цієї теми. Враховується робота редакції над пошуком нових фактів і нових коментарів у розвиток теми. При цьому враховується також форма подачі цих нових фактів (картинкою чи усною інформацією) і нових коментарів (цитатою, аудіосинхроном, повноцінним синхроном із картинкою чи запрошенням героя до студії). При цьому також враховується досягнення протягом інформаційного дня наступного стандарту інформаційної журналістики - а саме балансу думок. Щодо оцінки розкриття теми протягом інформаційного дня в цьому важливому стандарті автор звертатиме увагу на те, щоб у кожному поточному випуску було зрозуміло, чому ще немає коментарів якихось зі сторін. З точки зору стандарту балансу також важливо, щоб до основного вечірнього випуску зібрані думки за темою максимально чітко представляли позиції всіх зацікавлених сторін конфлікту. Принагідно зазначу, що сторін може бути більше двох. Одне з найважливіших завдань служби новин - чітко визначити всі сторони конфлікту, представників кожної сторони (якщо вона є колективною) і докласти всіх зусиль до того, щоб якісно озвучити позицію кожної сторони. Ідеально - у вигляді синхрону (можна ще запросити гостей до студії). Відмови від коментаря повинні чітко озвучуватися новинами, при цьому обов'язково цікавитися у «відмовника» причинами відмови і повідомляти глядачам вказані ним причини.

Подеколи для дотримання стандарту балансу недостатньо лише озвучувати позиції, якщо незрозумілою залишаються мотиви цих позицій, тоді критично необхідно озвучити й аргументацію позицій сторонами конфлікту.

Нарешті, в складних питаннях редакція повинна також знаходити якісну експертну оцінку. Це може бути поясненням складних для розуміння вузькофахових речей, або їх можливості/ неможливості. А може бути експертна оцінка взаємних стосунків між сторонам и конфлікту. Принагідно варто зазначити, що експертна оцінка в політичній тематиці часто буває заангажованою, оскільки так звані політологи найчастіше працюють політтехнологами на користь певної політичної сили.

(Далі буде)

Ігор Куляс, медіаексперт

Моніторинг здійснюється в рамках проекту громадської організації Internews Network «У-Медіа» «Моніторинг дотримання журналістських стандартів та підвищення медіаграмотності широкого кола українських громадян», який «Телекритика» реалізовує спільно з Інститутом масової інформації.

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Версія для друку * Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі наших відвідувачів:

знайома // 17.06.2009 00:10:46

Приєднуюсь до знайомого. Шкода.

Solomiya Kryshtal' // 15.06.2009 22:44:34

Хороша ідея. Давно треба це робити. Але критикувати можна до нескінченності всіх і всюди, та чи дослухатимуться до цієї критики... Аще, якщо вже автор береться за таку справу, то нехай візьме у помічники професійного редактора, бо й у його тексті є помилки: "новини оцінюватимуться не з точки зору політичної нейтральності" - новини не можуть оцінюватися самі, - їх "оцюнюватимуть", або "автор буде оцінювати новини..."; "Методика оцінки розроблялася автором..." - Методику оцінки автор розробляв..."; а після "Отже" треба ставити кому. Ну і так далі... Я це все до того, що придертися можна до будь-чого :-) Бажаю успіхів АВТОРОВІ!

reporter // 15.06.2009 19:53:47

заглянь в регіони і там промоніторте новини - ще краще державних каналів)))))

телефоніст // 15.06.2009 19:30:13

А де телеканал новин "24"?

Знайомий // 15.06.2009 18:25:50

Шкода, що такі люди як Куляс змушені лише моніторити, а не випускати новини.

Схожі:

Професійна якість українських теленовин. Моніторинг, частина 1 Ігор Куляс, для «Телекритики» 15-06-2009 iconПрофесійна якість українських теленовин. Моніторинг, частина 2 Ігор...
Другий коли повну відповідальність за якість випуску несе його ведучий. Тобто, по суті, він одноосібно виконує дві функції ведучого...
Професійна якість українських теленовин. Моніторинг, частина 1 Ігор Куляс, для «Телекритики» 15-06-2009 iconЛікнеп. Право на власну думку (частина 3) Ігор Куляс, для «Телекритики» 08-02-2010
Пропонуємо вашій увазі третю публікацію з серії Ігоря Куляса «Лікнеп». Раніше тк вже друкувала статтю з цього циклу «Лікнеп. Як досягати...
Професійна якість українських теленовин. Моніторинг, частина 1 Ігор Куляс, для «Телекритики» 15-06-2009 iconЛікнеп. Як досягати «недосяжного» балансу думок Ігор Куляс, для «Телекритики» 21-01-2010
У «високій» якості роботи найпотужніших інформаційних служб, безумовно, винні шеф-редактори І топ-менеджери, адже теленовини – це...
Професійна якість українських теленовин. Моніторинг, частина 1 Ігор Куляс, для «Телекритики» 15-06-2009 iconЛікнеп. Як досягати «недосяжного» балансу думок Ігор Куляс, для «Телекритики»...
Найпершою перешкодою до отримання коментаря є елементарне боягузтво або лінь самих журналістів. Частина 1
Професійна якість українських теленовин. Моніторинг, частина 1 Ігор Куляс, для «Телекритики» 15-06-2009 iconФормат вітчизняних ток-шоу визначають політики борис Бахтєєв, для «Телекритики» 28-11-2009
Хоча програма Ганни Безулик наочно демонструє, що найцікавіше в ній це репліки експертів та журналістів
Професійна якість українських теленовин. Моніторинг, частина 1 Ігор Куляс, для «Телекритики» 15-06-2009 iconМіністерство освіти І науки україни
Лелека”, для упровадження нових форм роботи з обдарованою учнівською молоддю та розвитку творчих здібностей учнів у 2009 році було...
Професійна якість українських теленовин. Моніторинг, частина 1 Ігор Куляс, для «Телекритики» 15-06-2009 iconПрофесійна робота у програмі Photoshop
Якщо відключити видимість усіх шарів, ми бачимо сірі та білі шашки – підложку. Що означає, що ця частина повністю прозора
Професійна якість українських теленовин. Моніторинг, частина 1 Ігор Куляс, для «Телекритики» 15-06-2009 iconСтупені порівняння прикметників Прикметник частина мови, що виражає...
Прикметник частина мови, що виражає ознаку,якість або власність предметів І відповідає на питання який ?
Професійна якість українських теленовин. Моніторинг, частина 1 Ігор Куляс, для «Телекритики» 15-06-2009 iconНазвіть рік, який вважають датою проведення перших Олімпійських ігор Стародавньої Греції
А. Органічна частина загальної культури особистості І суспільства, що являє собою сукупність матеріальних І духовних цінностей, які...
Професійна якість українських теленовин. Моніторинг, частина 1 Ігор Куляс, для «Телекритики» 15-06-2009 iconМурованокуриловецький дошкільний навчальний заклад ясла-садок №2...
Посібник містить теоретичний та практичний матеріал для використання в роботі вихователями дошкільних закладів. Подано примірний...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка