Державний стандарт початкової загальної освіти




Скачати 291.83 Kb.
НазваДержавний стандарт початкової загальної освіти
Сторінка1/3
Дата конвертації29.03.2013
Розмір291.83 Kb.
ТипДержавний стандарт
uchni.com.ua > Інформатика > Державний стандарт
  1   2   3
Затверджено

постановою Кабінету Міністрів України

від 20.04.2011 р. № 462

Державний стандарт

початкової загальної освіти

Загальні положення

Цей Державний стандарт початкової загальної освіти (далі — Державний стандарт), розроблений відповідно до мети по­чаткової школи з урахуванням пізнавальних можливостей і потреб учнів початкових класів, визначає зміст початкової загальної освіти, який ґрунтується на загальнолюдських цін­ностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегративності, єдності навчан­ня і виховання на засадах гуманізму, демократії, громадян­ської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в ін­тересах людини, родини, суспільства, держави.

Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зо­рієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює чітке визначення результативної складової засвоєння змісту почат­кової загальної освіти.

У цьому Державному стандарті терміни вживаються у та­кому значенні:

  1. громадянська компетентність — здатність людини ак­тивно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов'язки з метою розвитку демократичного суспільства;

  2. ключова компетентність — спеціально структурований комплекс якостей особистості, що дає можливість ефективно брати участь у різних життєвих сферах діяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів;

  3. ключова компетенція — об'єктивна категорія, що фіксує суспільно визначений комплекс певного рівня знань, умінь, на­вичок, ставлень, які можна застосувати в широкій сфері діяль­ності людини (вміння вчитися, загальнокультурна, громадянська, здоров'язбережувальна, соціальна компетентність та компетент­ність з питань інформаційно-комунікаційних технологій);

  4. компетентнісний підхід — спрямованість навчально- виховного процесу на досягнення результатів, якими є такі ієрархічно-підпорядковані компетентності учнів, як ключова, загальнопредметна і предметна;

  5. компетентність — набута у процесі навчання інтегро­вана здатність особистості, яка складається із знань, Досві­ду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовувати­ся на практиці;

  6. компетенція — суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини;

  7. комунікативна компетентність — здатність особистості застосувати у.конкретному спілкуванні знання мови, спосо­би взаємодії з навколишніми і віддаленими людьми та по­діями, навички роботи у групі, володіння різними соціаль­ними ролями;

  8. міжнредметна компетентність — здатність учня застосу­вати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, на­вички, способи діяльності та ставлення, які належать до пев­ного кола навчальних предметів і предметних галузей;

  9. міжпредметні естетичні компетентності — здатність орієнтуватися в різних сферах життєдіяльності, що фор­мується під час опанування різних видів мистецтва. Пред­метними мистецькими компетентностями, у тому числі му­зичними, образотворчими, хореографічними, театральними, екранними, є здатність до пізнавальної і практичної діяль­ності у певному виді мистецтва;

  10. предметна компетентність — освоєний учнями у про­цесі навчання досвід специфічної для певного предмета ді­яльності, пов'язаної з набуттям нового знання, його перетво­ренням і застосуванням;

  11. предметна компетенція — сукупність знань, умінь та ха­рактерних рис у межах конкретного предмета, що дає можли­вість учневі самостійно виконувати певні дії для розв'язання навчальної проблеми (задачі, ситуації). Учень має уявлення, знає, розуміє, застосовує, виявляє ставлення, оцінює;

  12. предметна математична компетентність — особистісне утворення, що характеризує здатність учня (учениці) ство­рювати математичні моделі процесів навколишнього сві­ту, застосовувати досвід математичної діяльності під час розв'язування навчально-пізнавальних і практично зорієн­тованих задач;

предметна природознавча компетентність — особистіс­не утворення, що характеризує здатність учня розв'язувати доступні соціально і особистісно значущі практичні та піз­навальні проблемні задачі, пов'язані з реальними об'єктами природи у сфері відносин «людина — природа»;

14) соціальна компетентність — здатність особистості про­дуктивно співпрацювати з різними партнерами у групі та ко­манді, виконувати різні ролі та функції у колективі. Державний стандарт складається з:

  1. Базового навчального плану початкової загальної освіти згідно з додатком 1 (далі — Базовий навчальний план);

  2. Загальної характеристики інваріантної та варіативної складових змісту початкової загальної освіти;

  3. Державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів згідно з додатком 2.

У результативній складовій кожної освітньої галузі Держав­ного стандарту визначено державні вимоги до рівня загаль­ноосвітньої підготовки учнів початкової школи, які відпові­дають змісту і структурі предметних компетентностей.

Протягом навчання у початковій школі учні повинні ово­лодіти ключовими компетентностями, які передбачають їх особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток, форму­ються на міжпредметній основі та є інтегрованим результа­том предметних і міжпредметних компетенцій.

На основі цього Державного стандарту Міністерство осві­ти і науки, молоді та спорту розробляє навчальні програми, відповідно до яких здійснюється підготовка варіативних про­грам і підручників.

^ Базовий навчальний план
Базовий навчальний план визначає зміст і структуру по­чаткової загальної освіти за допомогою інваріантної і варіа­тивної складових, якими встановлюється погодинне співвідно­шення між освітніми галузями, гранично допустиме тижневе навантаження учнів та загальнотижнева кількість годин.

Інваріантна складова змісту початкової загальної освіти формується на державному рівні і є обов'язковою для всіх загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від їх підпо­рядкування та форми власності. Інваріантна складова змісту початкової загальної освіти визначається за допомогою та­ких освітніх галузей, як «Мови і літератури», «Математи­ка», «Природознавство», «Суспільствознавство», «Здоров'я і фізична культура», «Технології» та «Мистецтво». Виклю­чення з інваріантної складової будь-якої з освітніх галузей порушує цілісність загальноосвітньої підготовки на рівні по­чаткової освіти і наступність основної школи.

В інваріантній складовій Базового навчального плану ви­значено мінімально необхідну кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі.

Варіативна складова Базового навчального плану визначається загальноосвітнім навчальним закладом з урахуванням особливос­тей регіону, навчальних закладів, індивідуальних освітніх запитів учнів та (або) побажань батьків, або осіб, які їх замінюють. У по­чаткових класах варіативна складова включає години, які виділя­ються на вивчення навчальних предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять з учнями.

Вивчення предметів, включених до інваріантної та варіа­тивної складових, дає змогу забезпечити належний рівень за­гальноосвітньої підготовки і соціально-особистісного розвит­ку учнів молодшого шкільного віку.

Навчальне навантаження учнів складається з годин інварі­антної і варіативної складових і не може перевищувати гранич­но допустимого рівня тижневого навантаження учнів, установ­леного Базовим навчальним планом та санітарно-гігієнічними нормами організації навчально-виховного процесу.

На основі Базового навчального плану, який визначає загаль­ні засади організації навчально-виховного процесу у початковій школі, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту розробляє типові навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закла­дів, у яких зміст освітніх галузей реалізується шляхом вивчення навчальних предметів і курсів інваріантної складової. На основі типових навчальних планів навчальні заклади складають щоро­ку робочі навчальні плани, в яких конкретизується варіативна складова початкової загальної освіти з урахуванням особливос­тей організації навчального процесу.

Бюджетне фінансування загальноосвітнього навчального за­кладу здійснюється відповідно до встановленої базовим на­вчальним планом сумарної кількості годин інваріантної та ва­ріативної складових з урахуванням можливого поділу класу на групи у процесі вивчення окремих предметів.

^ Освітня галузь «Мови і літератури»

Метою освітньої галузі «Мови і літератури» є розвиток особистості учня, формування його комунікативної компе­тентності та загальних уявлень про мову як систему і літе­ратуру як вид мистецтва. Зазначена освітня галузь склада­ється з мовного і літературного компонентів.
^ Мова навчання (українська мова, мови національних меншин)
Метою вивчення української мови, мов національних мен­шин як мов навчання є формування в учнів комунікативної компетентності шляхом засвоєння доступного і необхідного обсягу знань з мови навчання, опанування всіх видів мовлен­нєвої діяльності та набуття певного соціального досвіду.

Особливість мови навчання полягає в тому, що вона є не тільки навчальним предметом, а і найважливішим засобом навчання, виховання і розвитку особистості у процесі опану­вання всіх інших предметів початкової загальної освіти.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконан­ня таких завдань:

  1. формування в учнів мотивації вивчення мови;

  2. забезпечення гармонійного розвитку усіх видів мовленнє­вої діяльності (слухання, говоріння, читання і письма);

  3. формування комунікативних умінь;

  4. опанування найважливіших функціональних складових мовної системи з урахуванням особливостей фонетичної і граматичної систем кожної з мов навчання;

  5. соціально-культурний розвиток особистості;

  6. формування вміння вчитися.

З урахуванням мети і завдань мовного компонента освіт­ньої галузі виділяються такі змістові лінії: мовленнєва, мов­на, соціокультурна і діяльнісна.

Основною змістовою лінією є мовленнєва. При цьому мов­на, соціокультурна і діяльнісна змістові лінії спрямовані на забезпечення мовленнєвої.

^ Мова вивчення (українська мова, мови національних меншин)
Метою навчання української мови як державної та інших мов як навчальних предметів є формування комунікативної компетентності з урахуванням інтересів і можливостей учнів початкової школи.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконан­ня таких завдань:

  1. створення позитивної мотивації до засвоєння знань;

  2. формування умінь і навичок з усіх видів мовленнєвої ді­яльності;

  3. засвоєння елементарних знань про найважливіші мовні одини­ці, необхідні та достатні для формування мовленнєвих умінь і навичок;

  4. залучення до національної культури народу, мова якого вивчається;

  5. сприяння інтелектуальному, моральному, соціокультурно- му та естетичному розвиткові особистості.

Зміст навчання української мови як державної та інших мов як навчальних предметів визначається за такими зміс­товими лініями, як мовленнєва, мовна, соціокультурна, які є взаємозалежними, взаємопов'язаними та спрямованими на формування ключових і предметних компетентностей.

Іноземна мова

Метою вивчення іноземної мови є формування в учнів комунікативної компетентності з урахуванням комунікативних умінь, сформованих на основі мовних знань і навичок, оволодіння уміннями та навичками спілкуватися в усній і письмовій формі з урахуванням мотивів, цілей та соціальних норм мовленнєвої поведінки у типових сферах і ситуаціях.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконан­ня таких завдань:

  1. правильна вимова і розрізнення на слух звуків, слів, сло­восполучень і речень;

  2. оволодіння найбільш уживаною лексикою у межах визна­ченої тематики і сфери спілкування;

  3. отримання уявлення про основні граматичні категорії мови, яка вивчається; розпізнавання відомого лексичного і гра­матичного матеріалу під час читання та аудіювання і ви­користання його у процесі усного спілкування;

  4. розуміння на слух мовлення вчителя, однокласників, основ­ного змісту текстів з використанням наочності;

  5. участь у діалогічному спілкуванні (вміння вести етикетний діа­лог і діалог-розпитування під час повсякденного спілкування);

  6. уміння коротко висловлюватися у межах тематики і сфери спілкування, що визначені для початкової школи, відтво­рювати напам'ять римовані твори дитячого фольклору;

оволодіння технікою читання вголос, читання про себе на­вчальних та нескладних текстів, використання прийомів ознайомлювального та навчального читання;

  1. правильне написання слів, словосполучень, речень і тек­стів;

  2. засвоєння елементарних відомостей про країну, мова якої вивчається.

З урахуванням мети і завдань вивчення іноземної мови виді­ляються такі змістові лінії: мовленнєва, мовна, соцюкультурна і діяльніша.
^ Літературне читання
Метою літературного читання є формування читацької ком­петентності учнів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентності, ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до система­тичного вивчення літератури в основній школі.

У процесі навчання відбувається становлення читача, що здатний до самостійної читацької, творчої діяльності, здій­снюється його мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток, формуються морально-естетичні уявлення і понят­тя, збагачуються почуття, виховується потреба у систематич­ному читанні.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконан­ня таких завдань:

  1. формування в учнів навички читання як виду мовленнє­вої діяльності;

  2. ознайомлення учнів з дитячою літературою в авторській, жанровій, тематичній різноманітності; формування в учнів соціальних, морально-етичних цінностей за допомогою ху­дожніх образів літературних творів;

  3. формування умінь сприймати, розуміти, аналізувати різні види літературних і навчальних текстів з використанням елементарних літературознавчих понять;

  4. розвиток мовлення учнів, формування умінь створюва­ти власні висловлювання за змістом прочитаного (про­слуханого);

  5. формування в учнів прийомів самостійної роботи з різними ти­пами і видами дитячих книжок; умінь здійснювати пошук, від­бір інформації для виконання навчально-пізнавальних завдань;

  6. розвиток творчої літературної діяльності школярів;

  7. виховання потреби у систематичному читанні як засобі пізнання світу, самопізнання та загальнокультурного роз­витку.

З урахуванням зазначеної мети і завдань мовного компонен­та освітньої галузі виділяються такі змістові лінії: коло читан­ня, навичка читання, досвід читацької діяльності і літератур­на діяльність.

^ Освітня галузь «Математика»

Метою освітньої галузі «Математика» є формування пред­метної математичної і ключових компетентностей, необхідних для самореалізації учнів у швидкозмінному світі.

Для досягнення зазначеної мети передбачається формування:

  1. цілісного сприйняття світу, розуміння ролі математики у пізнанні дійсності; готовності до розпізнавання проблем, які розв'язуються із застосуванням математичних методів, здатності розв'язувати сюжетні задачі, логічно міркувати, обґрунтовувати свої дії та виконувати дії за алгоритмом;

  2. вміння користуватися математичною термінологією, зна­ковою і графічною інформацією; орієнтуватися на пло­щині та у просторі; застосовувати обчислювальні навич­ки у практичних ситуаціях і розуміти сутність процесу вимірювання величин;

  3. інтересу до вивчення математики, творчого підходу та емоційно-ціннісного ставлення до виконання математич­них завдань; уміння навчатися.

В освітній галузі виділяються такі змістові лінії: числа, дії з числами; величини; математичні вирази, рівності, нерівно­сті; сюжетні задачі; просторові відношення, геометричні фі­гури; робота з даними.
  1   2   3

Схожі:

Державний стандарт початкової загальної освіти iconДержавний стандарт початкової загальної освіти
Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого І компетентнісного підходів, що зумовлює чітке визначення результативної...
Державний стандарт початкової загальної освіти iconДержавний стандарт початкової загальної освіти
Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого І компетентнісного підходів, що зумовлює чітке визначення результативної...
Державний стандарт початкової загальної освіти iconДержавний стандарт початкової загальної освіти Згідно із Законом...
Державний стандарт початкової загальної освіти (зі змінами, затвердженими колегією Міністерства освіти І науки України від 20. 10....
Державний стандарт початкової загальної освіти iconДержавний стандарт базової І повної середньої освіти (далі Державний...
Організація навчально- виховного процесу, щодо якості початкової освіти відповідно до вимог нової редакції Державного стандарту початкової...
Державний стандарт початкової загальної освіти iconДержавний стандарт, укладений відповідно до мети початкової школи...
Державного стандарту початкової загальної освіти, оскільки період навчання дитини в початковій школі є початком особливої навчальної...
Державний стандарт початкової загальної освіти iconДержавний стандарт
Цей Державний стандарт базової І повної загальної середньої освіти (далі Державний стандарт) спрямований на виконання завдань загальноосвітніх...
Державний стандарт початкової загальної освіти iconДержавний стандарт початкової загальної освіти
Сьогодні мистецтво у системі сучасної освіти розглядається як суттєвий компонент загальної освіти школяра. Його могутній пізнавальний...
Державний стандарт початкової загальної освіти iconДержавний стандарт початкової загальної освіти
Сьогодні мистецтво у системі сучасної освіти розглядається як суттєвий компонент загальної освіти школяра. Його могутній пізнавальний...
Державний стандарт початкової загальної освіти iconДержавний стандарт початкової загальної освіти
Сьогодні мистецтво у системі сучасної освіти розглядається як суттєвий компонент загальної освіти школяра. Його могутній пізнавальний...
Державний стандарт початкової загальної освіти iconДержавний стандарт початкової загальної освіти
Відповідно до статті 31 Закону України "Про загальну середню освіту" Кабінет Міністрів України постановляє
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка