Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського Половенко О. В. Оптимальна модель методичної роботи в сільській малокомплектній школі (методичні рекомендації)




НазваКіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського Половенко О. В. Оптимальна модель методичної роботи в сільській малокомплектній школі (методичні рекомендації)
Сторінка1/9
Дата конвертації04.03.2013
Розмір1.14 Mb.
ТипДиплом
uchni.com.ua > Інформатика > Диплом
  1   2   3   4   5   6   7   8   9



Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

імені Василя Сухомлинського

Половенко О.В.

Оптимальна модель методичної роботи

в сільській малокомплектній школі

(методичні рекомендації)

Друкується за рішенням вченої ради Кіровоградського

обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

імені Василя Сухомлинського


КІРОВОГРАД

2007

Методичні рекомендації: Оптимальна модель методичної роботи в сільській малокомплектній школі / Половенко О.В.– Кіровоград: Обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, 2007.


У рекомендаціях на основі аналізу науково-методичної літератури та узагальнення існуючого перспективного педагогічного досвіду організації методичної роботи в сільських школах розкрита система побудови оптимальної моделі внутрішньошкільної методичної роботи в малокомплектній школі. Належна увага приділена питанням реалізації особистісно орієнтованого підходу до моделювання структури, визначення змісту методичної роботи, оптимального поєднання масових, групових та індивідуальних форм її організації.

Видання адресоване керівникам сільських малокомплектних шкіл, працівникам районних методичних кабінетів, організаторам методичної роботи.

Рецензенти:

Горська Г.О.

-

завідувач кафедри практичної психології КДПУ імені Володимира Винниченка, кандидат психологічних наук, доцент

Калініченко Н.А.

-

завідувач кафедри педагогіки і психології КОІППО імені Василя Сухомлинського, кандидат педагогічних наук, доцент


Відповідальна за випуск – Корецька Л.В.

ЗМІСТ

1. Визначення змісту, структури і форм методичної роботи.

2. Форми методичної роботи:

2.1. Робота над єдиною науково-методичною темою.

2.2. Педагогічна рада.

2.3. Методичне об’єднання.

2.4. Семінар.

2.5. Школи молодого вчителя.

2.6. Психолого-педагогічний семінар.

2.7.Творча група.

2.8. Динамічна група та фокус-група.

2.9. Творча педагогічна майстерня.

2.10. Школа перспективного педагогічного досвіду.

2.11. Майстер-клас.

3. Додатки:

Додаток 1. Організаційно-функціональна модель системи методичної роботи.

Додаток 2. Анкети діагностування педпрацівників з метою удосконалення внутрішньошкільної структури методичної роботи.

Додаток 3. Кваліметрична модель здійснення науково-методичної роботи у загальноосвітньому навчальному закладі (Йосипівський НВК Петровського району).

Додаток 4. Структура методичної роботи в Йосипівському НВК.

Додаток 5. Структура методичної роботи в Новгородківській ЗШ І-ІІ  ст. №3 на 2006-2007 н. р.

Додаток 6. Алгоритм роботи над науково-методичною проблемою.

Додаток 7. Система роботи над єдиною науково-методичною проблемою (з досвіду роботи Новгородківської ЗШ І-ІІ ст. №3).

Додаток 8. Орієнтовна структура плану методичного об’єднання.

Додаток 9. Витяг з плану роботи методичного об’єднання вчителів початкових класів (Водянська ЗШ І-ІІ ступенів Петрівський район)

Додаток 10. Тематика засідань методичного об’єднання вчителів гуманітарного циклу.

Додаток 11. Орієнтовний зміст журналу планування та обліку роботи методичного об’єднання.

Додаток 12. План роботи семінару-практикуму для вчителів малокомплектної сільської школи (Віньковецький районний методичний кабінет)

Додаток 13. План роботи психолого-педагогічного семінару (Станкуватська ЗШ І-ІІ ступенів Вільшанського району).

Додаток 14. Витяг з плану роботи творчої групи вчителів гуманітарного циклу та суспільних дисциплін Новгородківської ЗШ І-ІІ ступенів № 3.

Додаток 15. План роботи динамічної групи вчителів предметів природничого циклу (Кам’янець-Подільський міський науково-методичний центр).

Додаток 16. План роботи творчої майстерні (Бобринківська ЗШ І-ІІ ступенів Бобринецького району).

Додаток 17. План проведення методичного тижня „Шляхи активізації пізнавальної діяльності учнів”.

Школу можна удосконалювати тільки

удосконалюючи кваліфікацію вчителя.

Який вчитель – така школа.

Ян Амос Коменський.
^ Визначення змісту, структури і форм методичної роботи
В умовах модернізації системи освіти особливої уваги потребує робота сільських малокомплектних шкіл.

Малокомплектна школа – своєрідний феномен освітнього середовища України. Ця своєрідність зумовлена соціальними, територіальними, економічними, географічними, демографічними умовами, що виокремлюють малокомплектну школу з-поміж інших навчально-виховних закладів і диктують необхідність розробки й застосування специфічних форм і методів навчання й виховання школярів, розподілу навчального матеріалу, організації та реалізації управлінських функцій, здійснення внутрішньошкільного контролю тощо [12].

У порівнянні з минулими роками їх кількість у області значно зросла. Про це свідчать результати таблиці.




Назва закладу

2003

2004

2004

2005

2005

2006

2006

2007

1.

ЗШ I-II ст.













2.

ЗШ I ст.













3.

Навчально-виховний комплекс “школа-дитячий садок”














Реформування в аграрному секторі не може не позначитися на функціонуванні сільської школи, яка свою діяльність здійснює у певному соціально-культурному та економічному середовищі.

Без глибокого аналізу сучасного стану сільської малокомплектної школи та її проблем неможливо чітко визначити її місце в стратегії модернізації шкільної освіти в Україні та визначити оптимальні шляхи її розвитку.

А.В. Алексєєва виділяє три групи проблем, які існують у сільській школі.

Перша з них пов’язана з територіальною відокремленістю населених пунктів шкільного мікрорайону, віддаленістю більшості сільських шкіл від районних центрів.

Через незадовільні житлово-побутові умови спостерігається плинність молодих педагогів. Через значну віддаленість шкіл від районного відділу освіти призводить до того, що не завжди вчасно вчителі отримують інформацію про проведення методичних заходів.

Друга група проблем пов’язана з матеріальним становищем сільських шкіл. У маленьких школах важко створити сучасну матеріально-технічну базу навчального процесу, не завжди є можливість покращення умов для роботи вчителів та учнів.

Часто учням малокомплектних шкіл залишається тільки мріяти про сучасні комп’ютери, Інтернет, відеоапаратуру та інші технічні засоби.

Третя група проблем має яскраво виражений педагогічний характер. В усіх сільських малокомплектних школах через відсутність паралельних класів більшість учителів не має повного навантаження за своєю спеціальністю та вимушені викладати інші предмети, не маючи відповідної освіти.

Вчителі “варяться у власному соку”, не мають можливостей обмінюватися досвідом, наступає “педагогічна самотність”.

Серед специфічних особливостей сільської школи – відсутність у штатному розкладі посад заступників з навчально-виховної роботи, що безпосередньо впливає на організацію внутрішньошкільної методичної роботи.

В малокомплектній школі I ступеня управління здійснює вчитель, організація методичної роботи з педкадрами зводиться до самоосвіти та участі в методичній роботі базової школи (визначеної наказом відділу освіти району).

У школах (двокомплектних, трикомплектних) I-II ст. керівник делегує окремі функції з питань організації методичної роботи одному з учителів (керівнику методичного формування).

Аналіз вивчення стану внутрішньошкільної методичної роботи малокомплектних шкіл вказує на ряд невикористаних резервів при її організації.

Серед них:

• потребує удосконалення система методичної роботи з педагогічними кадрами, яка враховувала б рівень професійної компетентності педагогічних працівників, координацію діяльності районного методичного кабінету, наукових установ та організацій, причетних до здійснення післядипломної освіти;

• зміст методичної роботи не в повній мірі впливає на розвиток творчого потенціалу сільського вчителя;

• не в усіх навчальних закладах створені відповідні умови для участі педпрацівників у кущових, районних методичних формуваннях;

• методична робота недостатньо впливає на вивчення, впровадження в практичну діяльність інноваційних технологій, ППД;

• відкритим залишається питання саморозвитку і самореалізації, забезпечення науково-методичною літературою, підручниками, періодичною літературою, оргтехнікою вчителя малокомплектної школи;

• потребує підвищення системапсихолого-педагогічних знань у педагогічних працівників;

• значна частина вчителів потребує підвищення кваліфікації на курсах.

Здебільшого вчителі малокомплектних шкіл викладають декілька предметів, курси підвищення кваліфікації проходять у відповідності з спеціальністю, отриманою у ВУЗі. Серйозно ж займатися підвищенням свого професійного рівня з викладання інших предметів не бажають або не мають змоги.

Загальновідомо, що якість роботи вчителя визначається в першу чергу тим, як навчаються учні. А як свідчить практика, надзвичайно мала кількість дітей малокомплектних шкіл стає переможцями та лауреатами регіональних, обласних олімпіад.

Учні сільських шкіл стали неконкурентноздатними на олімпіадах, конкурсах, здебільшого не мають змоги навчатися у вищих навчальних закладах різного рівня акредитації.

Вирішенню вищеназваних проблем сприятиме модернізація системи внутрішньошкільної методичної роботи.

Проблеми внутрішньошкільної методичної роботи досліджували провідні науковці Л.Василькова, Г.Горська, І.Жерносєк, Б.Тевлін, М. Поташник та інші.

Проте, на нашу думку потребує глибокого дослідження організація методичної роботи в малокомплектній школі.

Методична робота – важлива складова післядипломної педагогічної освіти, що має цілісну систему дій і заходів, спрямованих на підвищення кваліфікації та професійної майстерності кожного педагогічного працівника, розвиток творчого потенціалу педагогічних колективів навчальних закладів, досягнення позитивних результатів навчально-виховного процесу[19].

Вважаємо, що лише оптимальна модель внутрішньошкільної методичної роботи може забезпечити якісно новий, вищий рівень професійного зростання вчителя, формування і збагачення його педагогічної культури, продукування нових педагогічних ідей і технологій, трансформування у педагогічну практику ППД.

В умовах компетенізації та персоніфікації освіти у центрі уваги шкільних методичних служб має бути створення особистісно орієнтованої структури методичної роботи.

Як показує практика вона не завжди моделюється на основі діагностично-прогностичного підходу.

Методична робота в окремих ЗНЗ не є систематичною, цілеспрямованою, науково-методичні проблеми вибираються випадково, без належного обговорення з педагогічним колективом, відсутня орієнтація на кінцевий результат.

Нерідко форми організації методичної роботи з педагогічними кадрами є одноманітними.

Хоч структурами шкільних методичних кабінетів визначені різні нетрадиційні форми (методичні мости, аукціони, фестивалі та ін.), проте, їх різке збільшення не забезпечує високої результативності методичної роботи, приводить до перевантаження вчителів методичною роботою.

Створення оптимальної, дієвої, мобільної структури методичної роботи не данина моді, а необхідність.

Нагадаємо, що структура – це сукупність взаємопов’язаних різних форм науково-методичної роботи, визначених на певний строк.

Сьогодні практично кожна малокомплектна школа розробляє графічну модель методичної роботи. Проте, як показують результати дослідження, моделі методичної роботи мають загальний характер, не враховують специфіку діяльності сільської малокомплектної школи; об’єднують як визначені організаційні форми (школи, семінари, МО та інші) так і форми, методи навчальної роботи (ділова гра, диспут, лекція, урок-лабіринт та ін.).

Оптимальна ж структура методичної роботи має включати кількість і види форм методичної роботи, їх взаємне розміщення, зв’язки і підпорядкованість, бути динамічною, щороку удосконалюватись, будуватися на основі широкої диференціації, враховування конкретної ситуації в педагогічному колективі, матеріальних, морально-психологічних умов.

В основу оптимізації процесу побудови структури методичної роботи радимо покласти методичні принципи: (комплексності, взаємозв’язку, системності, конкретності, мобільності) та принципи андрологічного навчання (самостійності, індивідуалізації, елективності, інтерактивності, мотивації та розвитку творчого потенціалу особистості).

Якісне використання даних принципів забезпечить інноваційну спрямованість внутрішньошкільної методичної роботи, особистісно орієнтовану підготовку педагога до творчої діяльності, фахове зростання учителя як дослідника, результативність освітньої діяльності.

Проектуючи оптимальну структуру внутрішньошкільної методичної роботи, варто враховувати:

• завдання, які стоять перед малокомплектною школою на державному та регіональному рівнях;

• основні напрямки методичної роботи;

• кількісний та якісний склад педагогічного колективу;

• результати діагностування педагогічних працівників;

• аналіз результатів роботи школи над науково-методичною темою, врахування стану та очікуваних результатів її реалізації;

• традиції (цей фактор враховувати, щоб прагнення до модернізації не привело до відмови від добре зарекомендованих та ефективних форм);

• ефективність та результативність роботи шкільних методичних формувань;

• запити і потреби вчителів щодо їхньої участі в кущових, районних методичних формуваннях;

• перспективний педагогічний досвід з питань організації методичної роботи в сільській школі;

• специфіку організації роботи школи як опорної (якщо школа визначена опорною з тієї чи іншої проблеми);

• структуру, зміст, форми методичної роботи базової школи освітнього округу;

• результати атестації експертної оцінки закладів та вивчення стану внутрішньошкільної методичної роботи.

Забезпечити якісну роботу методичної структури означає в першу чергу створити комфортні умови для досягнення педагогами такого рівня, який би відповідав їхньому творчому потенціалу, розвинув їхню творчість, позитивно вплинув на результати навчання і виховання сучасного сільського школяра.

Створення сприятливих морально-психологічних умов дає можливість керівнику навчального закладу підтримати і розвинути педагогічні ідеї, корисні ініціативи вчителів у побудові та функціонуванні оптимальної методичної роботи.

Наявність відповідної навчально-матеріальної бази, матеріальна забезпеченість вирішить питання поінформованості вчителів про досягнення психолого-педагогічної науки, ППД, сприятиме якісній перебудові педагогічного мислення вчителя.

Структура методичної роботи на навчальний рік визначається керівником закладу на основі такого алгоритму:

• вивчення рівня професійної компетентності педпрацівників;

• визначення актуальних проблем для школи та встановлення їх пріоритетів;

• уточнення цілей і завдань методичної роботи, прогнозування її результатів;

• виокремлення проблем для кожного вчителя та методичних формувань;

• визначення тематики змісту методичної роботи, її джерел та пріоритетів;

• визначення основних форм методичної роботи;

• колективне обговорення структури методичної роботи на засіданнях шкільної методичної ради, педагогічній раді.

Структура методичної роботи в малокомплектній школі має забезпечувати:

• формування висококваліфікованих педагогічних колективів з високим рівнем творчості;

• диференціацію роботи з педагогічними кадрами;

• індивідуальний підхід до роботи з вчителями;

• впровадження інноваційних технологій;

• роботу з молодими вчителями;

• оптимальність методичного навантаження вчителя;

• раціональний розподіл робочого часу педагога;

• скоординованість усіх внутрішньошкільних форм та методичних заходів.

Проектування структури методичної роботи має бути творчою справою всього колективу. З цією метою радимо створити робочу групу по розробці проекту моделі методичної роботи, включивши до її складу методичний актив.

Найбільш перспективною моделлю структури методичної роботи є організаційно-функціональна, яка має такі основні блоки:

пізнавальний передбачає формування та розвиток професійних здібностей педагогів, розвиток їх професійної майстерності:

тематичний передбачає вирішення актуальних проблем, які постали перед колективом;

узагальнюючий передбачає впровадження позитивного досвіду, інноваційних технологій.

В додатку 1 поміщено організаційно-функціональну модель системи методичної роботи, розроблену К.М.Старченко, В.І.Пуцовим, Б.В.Газдецьким.

Слід зазначити, що розуміння важливості побудови структури методичної роботи в закладі характерно для більшості керівників шкіл. Проте методикою оптимального, правильного вибору варіанта структури методичної роботи володіють не всі.

Е.М. Павлютенков та В.В. Крижко приводять приклади таких варіантів моделей методичної роботи, актуальних для сільської малокомплектної школи:

  1. Уся методична робота здійснюється через діяльність методичних об’єднань.

  2. Виділення груп учителів (незалежно) від предмета, який викладають: ті, хто хоче і може працювати творчо, трудиться захоплено; ті, хто працює сумлінно, хоче працювати творчо, але поки відчуває утруднення в досягненні цього рівня праці; група молодих фахівців – педагогів-початківців і ті, хто не прагне до творчості, працює формально.

  3. Створення мікрогруп за принципом взаємної симпатії, психологічної сумісності.

  4. Створення системи методичної роботи через творчі проблемні групи вчителів будь-яких предметів, об’єднаних інтересом до пошуку рішень тієї або іншої нової для них педагогічної проблеми.

  5. Об’єднання вчителів у групи залежно від рівня сформованості в них професійно-педагогічних функцій, рівня їх професійної компетентності.

У проектуванні особистісно орієнтованої моделі методичної роботи важливу роль відіграє діагностування. Продумане, правильно організоване діагностування допоможе ліквідувати формальний підхід до побудови структури методичної роботи, обрати ті організаційні форми методичної роботи, які задовольнять інтереси, запити, потреби кожного педагога у постійному підвищенні їх професійного рівня відповідно до сучасних вимог модернізації освіти.

Діагностування слід проводити в квітні – травні. При проведенні педагогічного діагностування радимо дотримуватись таких його етапів:

I етап. Підготовчий. Передбачає розробку діагностичного інструментарію, плану проведення діагностування, підготовку педпрацівників до його проведення, виготовлення потрібної кількості анкет, тестів та ін.

II етап. Практичний. Збір інформації шляхом визначених методів діагностування.

III етап. Аналітичний. Обробка отриманої інформації. Узагальнення результатів діагностування.

IV етап. Прогностичний. Планування методичної роботи, надання методичної допомоги вчителям, розробка методичних рекомендацій, порад за результатами проведеного діагностування.

Вважаємо доцільним наголосити, що реальних результатів можна досягти, коли використовувати методи діагностування в комплексі. Найбільш поширеними серед них є: тестування, анкетування, співбесіди, інтерв’ю, спостереження, аналіз уроків, позакласних заходів, вивчення шкільної документації, ранжування, експертна оцінка тощо. Щоб одержати об’єктивну інформацію за результатами діагностування потрібно знати характеристику та технологію застосування кожного методу.

Детально ознайомитися з технологією та характеристикою основних методів діагностування професійної компетентності педагогів можна в навчально-методичному посібнику К.М. Старченка, В.І. Пуцова,  Б.В. Газдецького “Технологія діяльності завідуючого районним (міським) методичним кабінетом”.

Найбільш поширеним методом діагностування є анкетування.

Удосконалити структуру методичної роботи допоможуть анкети, поміщені в додатку 2.

За результатами діагностування слід скласти діагностичну карту, яка має стати для керівників сільської школи основою для моделювання структури, змісту і форм методичної роботи.

Визначити ефективність, результативність, оптимальність структури методичної роботи, вивчити та оцінити педагогічну діяльність вчителя допоможе впровадження освітнього моніторингу.

Здійснити моніторинг рівня професійної компетентності педагогічних працівників, а також використати його результати в організації системи методичної роботи з педагогічними кадрами допоможе опрацювання матеріалу “Моніторинг рівня професійної компетентності педагогічних працівників” (Укладачі: Ю.Буган, О.Козловська, Г. Свінних, В.Уруський), поміщеного в ж. «Школа» (№ 4, 2006) та застосування розроблених О.М.Касьяновою кваліметричних моделей (кваліметрична модель здійснення науково-методичної роботи у загальноосвітньому навчальному закладі, кваліметрична модель компетентності вчителя сучасного навчального закладу, кваліметрична модель реалізації особистісно орієнтованого підходу у навчанні, кваліметрична модель самоосвіти вчителя загальноосвітнього навчального закладу).

Як орієнтир, в додатку 3 наводимо кваліметричну модель здійснення науково-методичної роботи у загальношкільному навчальному закладі, яка ефективно використовується в Йосипівській ЗШ I-II ст. Петрівського району при проектуванні моделі внутрішньошкільної методичної роботи.

Звертаємо увагу, що підготовлений проект структури методичної роботи повинен бути проаналізований керівниками школи не тільки з точки зору того, щоб даний проект передбачав участь усіх учителів у різних формах методичної роботи, забезпечував можливість якісного здійснення підвищення кваліфікації в міжкурсовий період, а також здійснити аналіз витрат часу для участі педпрацівників у методичній діяльності, оскільки сільський вчитель крім педагогічної діяльності зайнятий сільськогосподарською роботою.

Забезпечення вільного часу учителів є однією з найважливіших умов розвитку творчості учителя. Особливо актуальними для сьогодення є слова В.О.Сухомлинського: “Вільний час учителя – це корінь, який живить гілки педагогічної творчості”.

Втомлений, роздратований учитель не здатний цілеспрямовано використовувати свій теоретичний та практичний потенціал для педагогічної діяльності.

Тому керівникам школи необхідно провести хронометраж робочого часу кожного вчителя, проаналізувавши отримані дані, привести його до нормативних. До цього стимулює наказ Міністерства освіти і науки України від 17.05.2005 р. № 297 “Про подолання проявів бюрократизму в освіті”, в якому зазначено, що наради, семінари, навчання педагогічних працівників слід проводити у вільний від навчальної діяльності час не частіше одного разу на місяць.

Розглянемо декілька різних варіантів структур методичної роботи в мало-комплектних школах області.

Оптимальні, дієві структури внутрішньошкільної методичної роботи характерні для Бобринецької ЗШ I-II ст. №4, Богданівської ЗШ I-II ст. (Петрівський район), Станкуватської ЗШ I-II ст. (Вільшанський район), Новоосотської ЗШ I-II ст. (Олександрійський район) та інших шкіл області.

В практиці роботи вищезазначених шкіл поширені такі традиційні форми: педагогічні ради, методичні ради, інструктивно-методичні наради, методичні об’єднання, предметні тижні, психолого-педагогічні семінари.

Останнім часом ефективно використовуються динамічні групи, методичні виставки, презентації, творчі звіти, ярмарки педагогічних ідей.

Підтвердженням ефективності створених систем методичної роботи свідчать результати анкетування педпрацівників даних шкіл. Так, на запитання “У чому вам реально допомагає шкільна методична робота?” респонденти відповіли:

  • розвивати в учнів здатність критичного мислення;

  • оволодіти новими активними та інтерактивними методами;

  • використовувати особистісно орієнтовані технології навчання;

  • навчитися нових методів оцінки навчальної діяльності учнів;

  • удосконалити навички аналізу власної педагогічної діяльності.

Охарактеризуємо детальніше деякі з них.

Наприклад, Йосипівський НВК Петрівського району організовує методичну роботу через діяльність методичних об’єднань (шкільних, районних, освітнього округу) (додаток 4).

Аналіз результатів методичної роботи показує, що в даний момент для даного педколективу вона є найбільш оптимальною, сприяє успішному розв’язанню проблем, які стоять перед школою, немає потреби її змінювати.

Система внутрішньошкільної методичної роботи Новгородківської ЗШ I-II ст. № 3 вирізняється цілеспрямованістю, оперативністю,гнучкістю, конкретністю. Дана структура змодельована із врахуванням рівня професійної компетентності педпрацівників, їх запитів, потреб та спільних інтересів (додаток 5).

Як правило, в усіх школах структура внутрішньошкільної методичної роботи затверджується наказом по навчальному закладу “Про організацію методичної роботи з педагогічними кадрами”. При його написанні радимо скористатися розробленою Збаразьким РМК (Тернопільська обл.), орієнтованою схемою написання даного наказу, з якою можна ознайомитись в збірнику «Шкільний методичний кабінет: Новий ритм роботи» (упорядник Л. Галіцина).

Посилення інноваційного потенціалу науково-методичної роботи висуває нові вимоги щодо функціонування структурних методичних формувань. Серед основних напрямків методичної роботи в сільській школі на сучасному етапі слід виділити такі:

• реалізація компетентнісного особистісно орієнтованого підходу до організації навчально-виховного процесу;

• організація систематичної поінформованості сільського вчителя;

• диференціація і індивідуалізація методичної роботи;

• створення умов для безперервного навчання педагогів, розвитку їх творчої діяльності;

• впровадження інноваційних технологій, ППД;

• піднесення ефективності самоосвітньої діяльності;

• підготовка вчителя до роботи з обдарованими дітьми;

• посилення психологізації навчально-виховного процесу;

• контроль та аналіз навчально-виховного процесу і його результатів;

• впровадження педагогічного моніторингу;

• забезпечення тісної співпраці з районними методичними кабінетами, КОІППО, вищими навчальними закладами, громадськими організаціями;

• модернізація традиційних та впровадження інноваційних високоефективних форм та методів методичної роботи.

При виборі змісту методичної роботи в малокомплектній школі організатори шкільної методичної служби керуються такими основними джерелами:

• державними та нормативними документами (Закон України “Про освіту”, Національна доктрина розвитку освіти, положення “Про загальноосвітній навчальний заклад”, Закон України “Про загальну середню освіту”, Концепція загальної середньої освіти, наказ Міністерства освіти і науки України “Про затвердження Положення про методичний кабінет середнього закладу освіти”, Рекомендації Міністерства освіти і науки України щодо організації і проведення методичної роботи з педагогічними кадрами в системі післядипломної педагогічної освіти);

• обласними, районними шкільними освітянськими програмами (“Вчитель”, “Обдарована дитина”, “Комп’ютеризація сільської школи” та ін.);

• інструктивно-методичними документами управлінь (відділів) освіти;

• державними стандартами;

• новими навчальними програмами, посібниками, підручниками;

• досягненнями психолого-педагогічної науки;

• матеріалами про ППД;

• дані конкретного аналізу стану навчально-виховного процесу;

• науково-методичними посібниками, методичними рекомендаціями, розробленими ЦІППО, КОІППО та іншими науковими установами;

• матеріалами методичних вісників, журналу “Педагогічний вісник” та інші;

• рекомендаціями серпневих нарад педагогічних працівників району.

Практика показує, що неувага до будь-якого з цих взаємодоповнюючих чинників приводить до перевантаження кількості форм методичної роботи, однобокості, не актуальності їх змісту, знижує коефіцієнт корисної дії методичних заходів.

В практиці роботи методичних служб малокомплектних шкіл використовується чимало різних форм.

Згрупуємо їх таким чином:

• загальношкільні (організація роботи над шкільною науково-методичною темою, проблемні семінари, педагогічні ради, психолого-педагогічні семінари, методичні педагогічні виставки, науково-практичні конференції, педагогічні читання, інформаційно-методичні наради);

• групові (шкільна методична рада, методичні об’єднання, динамічні групи, методичні оперативки, школи підвищення педмайстерності, школи педагогічної майстерності, школи молодого вчителя, творчі групи, школи перспективного педагогічного досвіду, майстер-класи, факультативи, міжшкільні методичні об’єднання, взаємовідвідування уроків, інших заходів);

• індивідуальні (курси підвищення кваліфікації, поглиблене опрацювання індивідуальної науково-методичної теми, індивідуальні консультації, атестація педагогічних працівників, наставництво, стажування, самоосвіта);

• нетрадиційні (методичні декади, педагогічні консиліуми, педагогічні майстерні, авторські школи, лабораторії, фестивалі, тижні педагогічної майстерності, дні відкритих дверей, аукціони педагогічних ідей, методичні тижні, творчі звіти, творчі портрети, , конкурси педагогічної майстерності).

Незмінними залишаються такі форми методичної роботи як робота над науково-методичною проблемою, методична рада, педагогічна рада, методичні об’єднання, творчі групи, психолого-педагогічні семінари.

Розглянемо детальніше деякі основні форми організації методичної роботи, які використовуються в сільських малокомплектних школах.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського Половенко О. В. Оптимальна модель методичної роботи в сільській малокомплектній школі (методичні рекомендації) iconМетодичні рекомендації щодо змісту І форм проведення Друкується за...
Серпневі конференції – 2013. Методичні рекомендації /Укладачі О. В. Половенко, Л. М. Кірішко. – Кіровоград: Кіровоградський обласний...
Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського Половенко О. В. Оптимальна модель методичної роботи в сільській малокомплектній школі (методичні рекомендації) iconА.І. Постельняк Майстер-клас в системі методичної роботи
Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського
Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського Половенко О. В. Оптимальна модель методичної роботи в сільській малокомплектній школі (методичні рекомендації) iconКіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної...
Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського
Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського Половенко О. В. Оптимальна модель методичної роботи в сільській малокомплектній школі (методичні рекомендації) iconМетодичні рекомендації до проведення в 2011-2012 навчальному році Дня Знань І Першого уроку
Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського
Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського Половенко О. В. Оптимальна модель методичної роботи в сільській малокомплектній школі (методичні рекомендації) iconМетодичні рекомендації до проведення Першого уроку у 2012/2013 навчальному...
Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського
Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського Половенко О. В. Оптимальна модель методичної роботи в сільській малокомплектній школі (методичні рекомендації) iconМетодичні рекомендації до проведення Першого уроку у 2012/2013 навчальному...
Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського
Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського Половенко О. В. Оптимальна модель методичної роботи в сільській малокомплектній школі (методичні рекомендації) iconМетодичні рекомендації розроблені з урахуванням наказів Міністерства...
«кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»
Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського Половенко О. В. Оптимальна модель методичної роботи в сільській малокомплектній школі (методичні рекомендації) iconКіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського
Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського Половенко О. В. Оптимальна модель методичної роботи в сільській малокомплектній школі (методичні рекомендації) iconТворчі групи в системі методичної роботи Методичний посібник
Укладач Половенко О. В. – Кіровоград: Обласний інститут післядипломноїпедагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, 2008
Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського Половенко О. В. Оптимальна модель методичної роботи в сільській малокомплектній школі (методичні рекомендації) iconМетодичні рекомендації до проведення першого уроку
Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка