Галузевий стандарт




Скачати 225.59 Kb.
НазваГалузевий стандарт
Дата конвертації31.03.2013
Розмір225.59 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Інформатика > Документы
ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

охорони здоров'я України


ГАЛУЗЕВИЙ СТАНДАРТ

Міністерство охорони здоров'я України

«Протокол ведення хворих. Піонефроз. (N13.6.)»

I. ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ.

Галузевий стандарт «Протокол ведення хворих. Піонефроз» призначений для застосування в системі охорони здоров'я України.
II. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ.

Галузевий стандарт, підготовлений з метою забезпечення виконання Доручення Президента України від 06.03.2003 № 1-1/152 (п. а 2), щодо розробки клінічних протоколів.
^ III. ПОЗНАЧЕННЯ Й СКОРОЧЕННЯ.

У дійсному стандарті використані наступні позначення й скорочення:

КТ - комп'ютерна томографія

УЗД - ультразвукове дослідження

МРТ – магнітно-резонансна томографія

ЦРЛ – центральна районна лікарня

МОЗ – Міністерство охорони здоров’я

ВООЗ ЯЖ – Всесвітня організація охорони здоров’я, якість життя.

^ IV. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

Галузевий стандарт «Протокол ведення хворих. Піонефроз.» створений за вимогами міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я; Хй перегляд, том 1, частина 2.

Галузевий стандарт «Протокол ведення хворих. Піонефроз.», розроблений для рішення наступних задач:

  • установлення однакових вимог до порядку профілактики, діагностики і лікування хворих із піонефрозом;

  • уніфікації розробок базових програм обов'язкового медичного
    страхування й оптимізації медичної допомоги пацієнтам із піонефрозом;

  • забезпечення оптимальних обсягів, доступності і якості надання медичної допомоги пацієнтам в медичних закладах на території України у рамках державних гарантій забезпечення громадян медичною допомогою.

Область поширення дійсного стандарту – лікувально-профілактичні заклади всіх рівнів (хірургічні відділення центральних районних лікарень, включаючи спеціалізовані урологічні заклади (відділення)).

Вимоги дійсного стандарту можуть бути застосовані до пацієнтів із піонефрозом.


  1. ^ ВЕДЕННЯ ГАЛУЗЕВОГО СТАНДАРТУ

"Протокол ведення хворих. Піонефроз."
Галузевий стандарт "Протокол ведення хворих. Піонефроз." підготовлений колективом авторів кафедри урології та нефрології Одеського державного медичного університету (65100, м.Одеса, пров. Валіхівський, 2) і урологічного відділення міської клінічної лікарні №10, м.Одеса.(65074, вул. Малиновського 61).

Завідуючий кафедрою – доктор мед. наук., професор Костєв Федір Іванович, тел. 67-74-06;

Асистент кафедри - к.м.н. Грабазюк Віктор Степанович, тел. 61-92-08;

Асистент кафедри - к.м.н. Ухаль Олена Михайлівна, тел. 715-82-89;

Завідуючий урологічним відділенням №1 міської клінічної лікарні №10 м.Одеса, лікар вищої кваліфікаційної категорії Ілляшенко Сергій Анатолійович, тел. 61-92-09.

Старший лаборант кафедри – Шостак Максим Володимирович, тел. 777-46-36.
^ VI. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ.

Піонефроз – це термінальна стадія неспецифічного або специфічного запалення нирки, при якому в ниркових порожнинах накопичується гній і наступає деструкція паренхіми з повною втратою здатності нирки до функції.
Етіологія і патогенез, патоморфологія.

Піонефроз зумовлений інфікуванням нирки гематогенним або висхідним шляхом різними мікроорганізмами, частіше кишковою паличкою, стафілококом, стрептококом, мікобактеріями туберкульозу, а його розвитку сприяють стійкі порушення відтоку сечі і гною по верхнім сечовим шляхам.

При оцінці клінічного перебігу піонефрозу враховують етіологічний фактор та особливості патогенезу: гнійний обструктивно-ретенційний пієлонефрит (гострий, хронічний), гнійно-некротичний прогресуючий папіліт, злоякісний перебіг часто рецидивуючого пієлонефриту, ускладнення травматичних уражень нирки, ускладнення специфічного інфекційно-запального процесу нирки, неясний генез розвитку захворювання.

Патогенез і патоморфологічний розвиток, а також клінічні прояви залежать від характеру первинного захворювання. Серед причин піонефрозу:

  • Сечокам’яна хвороба (N20)

  • Аномалії сечових шляхів (обструктивні):

  • аномалії мисково-сечовідного сегменту та гідронефроз(Q62.0, N13.0 – N13.3);

  • мегауретер (Q62.2);

  • уретероцеле (Q62.3);

  • міхурово-сечовідний рефлюкс (Q62.7 );

  • перешкоди в нижніх відділах сечових шляхів (Q64.2, N31.9).

  • Захворювання, що ускладнюються порушенням відтоку сечі і гною з нирок:

  • пухлини верхніх сечових шляхів;

  • ретроперитонеальний фіброз;

  • неопластичні периуретерити.

  • Специфічні захворювання нирок:

    • Туберкульозний піонефроз (А18.1):

  • полікавернозний туберкульоз (ІІІ стадія)

    • Актиномікотичний піонефроз (А42.8):

  • актиномікоз нирок (ІІІ стадія)

Морфологічні ознаки. Нирка при піонефрозі має великі розміри, навколо нирки в зв’язку з пери- та паранефритом створюється товстий каркас, що спаяний із прилеглими тканинами й органами. Коли піонефроз є наслідком розвитку хронічного пієлонефриту – нирка зморщена. Однак в обох випадках загальними є гнійно-деструктивні процеси, ділянки склерозу та жирового переродження паренхіми нирки. Піонефроз може бути одно- чи двостороннім, по характеру відтоку сечі та гною – закритим і відкритим, або інтермітуючим, тобто з періодичним чергуванням закритого і відкритого.

Клінічна картина.

Перебіг піонефрозу виражається двома клінічними формами: форма виражених клінічних проявів (очевидна, гостра) і латентна.

  1. Форма виражених клінічних проявів характеризується:

  • інфекційним синдромом з гострим перебігом, що проявляється високою температурою тіла та ознобом, важкою інтоксикацією.

  • при обстеженні – пальпується збільшена, напружена, болюча нирка.

Характерна інтенсивна біль у поперекової ділянці і животі, часто з іррадіацією в пахвинну ділянку. З розвитком деструкції паренхіми та втрати функції біль носить характер невиразної внаслідок втрати чутливих ниркових рецепторів.

  1. Латентна форма зустрічається відносно часто. Загальний стан довгий час залишається задовільним, температура тіла частіше субфебрільна. Поступово з’являються ознаки гнійної інтоксикації, схуднення. Повільне прогресування патологічного процесу переривається періодами загострення.

Клінічні ознаки піонефрозу багато в чому залежать від прохідності сечових шляхів. Первинних захворювань, що призводять до піонефрозу, значна кількість, і прояви їх різноманітні, особливо до виникнення гнійно-деструктивних змін паренхіми. Аномалії нирки – торакальна, клубова, тазова, перехресна дистопія, і аномалії взаєморозташування (зрощення) – підково-, галетоподібна, L-, S-, I- подібна нирка, - при запаленнях, порушеннях уродинаміки, каменеутворенні можуть клінічно на всіх етапах аж до піонефрозу проявлятись нетипово.
Діагностика

Вимагає вивчення анамнезу захворювання і життя.

Різноманітність захворювань і клінічних проявів, що призводять до піонефрозу, ускладнюють діагностику по виявленню первинного захворювання та визначенню стадії запального процесу, тобто наявності піонефрозу.

Захворювання, що проявляються інфекційним синдромом, люмбалгією і збільшенням нирки при диференційній діагностиці піонефрозу потребують визначення:

  • чи обумовлений інфекційний синдром (температура, інтоксикація та ін..) захворюванням нирки (нирок);

  • топографії, анатомічного стану нирки, що обумовлює хворобу;

  • наявності обструкції сечових шляхів;

  • наявності в організмі інших вогнищ запалення, які могли бути джерелом запалення нирки. На етапі гнійно-деструктивного процесу в нирці і септичного стану можливі запалення в інших органах ниркового походження.


^ Загально-біологічні дослідження.

а.) Загальний аналіз крові з лейкоформулою (обов’язково на всіх етапах) виявляє лейкоцитоз, зміщення нейтрофільних форм вліво, анемію, прискорення ШОЕ;

б.) Гемокультура (факультативно—при необхідності) позитивна з такою ж частотою, як при сепсисі; бактеріологічне дослідження сечі (обов`язково при госпіталізації) має особливе діагностичне значення як по показнику мікробного числа, так і антибіотикограмі, мікробна флора сечі частіше грамнегативна;

в.) Виявлення гною в сечі (загальний аналіз сечі або за методом Нечипоренко, кожні 7-10 днів або по показаннях) макро- чи мікроскопічно – один з частих і важливих доказів наявності патології нирки. Проте при обструктивному і при інтермітируючому піонефрозі в період обструкції піурія відсутня.

Інші дослідження показників гомеостазу потрібні в тому ж обсязі, як при гострому пієлонефриті ( див. N10), уросепсисі (див. N39.0).

Найбільш доступний метод обстеження анатомічного і функціонального стану нирок є рентгенологічний. Перед рентгендослідженням слід враховувати показники сумарної функції нирок, а також алергологічний анамнез хворого та виконання проби на переносимість рентгенконтрастної речовини.

При важкому стані хворого та гіперергії перевагу потрібно віддавати рентгенконтрастній речовині з групи неіонізованих (ультравіст, омніпак).
Рентгендослідження.

  1. Оглядова урографія (обов’язково при госпіталізації, одноразово): виявляє камені, коли вони є причиною піонефрозу, обструкції; збільшення розмірів нирки; наявність обвапнувань в проекції нирок, що можливе при туберкульозному піонефрозі.

  2. Екскреторна урографія (при відсутності протипоказань обов’язково, особливо при наявності інфекційного синдрому з люмбалгією): при піонефрозі після ін’єкції контрастної речовини хвора нирка часто не функціонує. Інколи виявляється значне зниження функції, розширення порожнин нирки і потоншення паренхіми. Екскреторна урографія потрібна також для з’ясування функції контрлатеральної нирки.

Проведення ретроградної уретеропієлографії допустиме лише в крайньому випадку в зв’язку з небезпекою бактеріємічних ускладнень, викликаних підвищенням тиску в порожнинах нирки, що містять гній в момент ретроградного введення контрастної рідини).
Ехосканування

Суттєво допомагає у діагностиці піонефрозу (обов’язково в усіх лікувальних закладах, починаючи з ЦРБ). Воно дозволяє виявити розширення ниркових порожнин, котрі вміщують рідину – ознака наявності гною. Ехографія допомагає виявити камені, товщину паренхіми, стан навколониркового простору.

Використання інших методів діагностики залежить від первинного захворювання, а тому потрібно використовувати галузеві стандарти захворювань, що призвели до піонефрозу.
Загальні підходи до лікування піонефрозу.

Радикальний метод лікування піонефрозу в зв’язку з деструкцією паренхіми – хірургічний, що потребує нефректомії. Із-за перинефриту видалити необхідно також змінену навколониркову клітковину.

У хворих із закритим піонефрозом при виражених ознаках інтоксикації показання до операції екстрені, оскільки катетеризація ниркових порожнин, заповнених гнійно-деструктивним вмістом, не є ефективною. В разі важкого загального стану хворих, де ризик радикальної операції – нефректомії - для життя високий, проводиться паліативна операція – нефротомія. Основне завдання операції – створити добре очищення гнійних порожнин через нефростому. При двосторонньому піонефрозі проводять двосторонню нефростомію. В цих випадках питання про вторинну нефректомію вирішують після очищення нирок від гною і вивчення залишкової функції обох нирок.

Консервативна медикаментозна терапія: етіотропна – антибактеріальна, патогенетична, проводиться з особливим акцентом впливу на макроорганізм хворого: дезинтоксикація, корекція гомеостазу, імунотерапія, симптоматична - конкретно до хворого. При уросепсисі хворий піонефрозом повинен бути під наглядом уролога і реаніматолога у відділенні інтенсивної терапії і реаніматології.
Загальні підходи до профілактики піонефрозу.

  • Вчасне виявлення і лікування хвороб, що можуть призводити до піонефрозу.

  • Після нефректомії хворий повинен бути під диспансерним наглядом як однонирковий з особливим акцентом на виявлення інфікованності і збереження функції єдиної нирки.


Перелік використаної літератури.


  1. Возианов А.Ф., Люлько А.В. Атлас-руководство по урологии. – РИА «Дніпро- VAL», 2001. – 674с. – т.2

  2. Айвазян А.В., Войно-Ясенецкий А.М. Острые заболевания почек и мочевых путей. – М: Наука, 1985. – 264с.

  3. Возіанов О.Ф., Пасечніков С.П., Лісовий В.М. та ін.. Диференційна діагностика серозної та гнійной стадії гострого пієлонефриту // Урологія. – 1997. – т.1, №1. – с.4 – 9.

  4. Методика оцінки якості життя – ВООЗ ЯЖ-100. Українська версія // ред. С.В.Пхіденко. – Днепропетровськю: “Пороги”, 2001. – 58с.

  5. Мітченко М.В. Оптимізація етіотропної терапії гострого пієлонефриту: Автореф.дис.канд.мед.наук. – К., 1998. – 18с.

  6. Рубцов Ю.С. Острый пиелонефрит при обструктивных урологических заболеваниях: Автореф.дис.докт.мед.наук. – М., 1990 – 38с.

  7. Руководство по урологии/ Под ред. Н.А.Лопаткина. – в 3-х томах, т.2. – М.:Медицина, 1998. – с.266 – 332, с.351 – 356.

  8. Неотложная урология и нефрология/ Под ред. А.В.Люлько. – К.:Здоров’я, 1996. – 233с.


VII. Характеристика вимог до протоколу

ведення хворих.
7.1. Модель клінічного випадку:

Хвороба – піонефроз

Ускладнення – сепсис, гостра та хронічна ниркова недостатність.

Код по МКХ – N13.6
7.1.1. Ознаки та критерії, що визначають модель пацієнта:

Клінічні симптоми: тупий біль у поперековій ділянці, підвищення температури тіла, озноб та загальні прояви інтоксикації - загальна слабкість, нудота, адинамія.
7.1.2. Порядок включення пацієнта до протоколу:

- пацієнти з піонефрозом

- стан хворого, що задовольняє критеріям і ознакам діагностики даної моделі пацієнта.
7.1.3. Вимоги до амбулаторно-поліклінічної діагностики .


Назва

Кратність виконання


Збір скарг та анамнезу

Одноразово, обов’язково

Фізикальне обстеження

Одноразово, обов’язково

УЗД

Одноразово, обов’язково

Загальний аналіз крові

Одноразово, обов’язково

Загальний аналіз сечі

Одноразово, обов’язково

Вимір АТ

Одноразово, обов’язково

Сечовина та креатинин крові

Одноразово, обов’язково

Оглядова рентгенографія

Одноразово, обов’язково

Флюорографія

Одноразово, обов’язково


7.1.4. Характеристика алгоритмів і особливостей виконання амбулаторно-поліклінічної діагностики:

- фізикальне обстеження включає: збір скарг та анамнезу, огляд хворого;

- алгоритм УЗД: візуалізується збільшена в розмірах нирка, з чітким, нерівним контуром, паренхіма нирки являє собою тонкий гіперехогений шар, товщиною 5-8 мм, чашечно-мискова система значно розширена, – гідронефроз 4 ступеню, вся полосна система заповнена негомогенним гіпоехогенним змістом, іноді візуалізуються конкременти в нирці, в ниркосечоводному сегменті чи верхній третині сечоводу, або нижньополярна судина.
7.1.5. Вимоги до амбулаторно-поліклінічного лікування

При виявленні піонефрозу усі хворі підлягають терміновій госпіталізації у відділення хірургічного профілю ЦРБ з послідуючою невідкладною консультацією уролога (і реаніматолога - у випадку важкого стану хворого) обласного центру екстренної медичної допомоги і медицини катастроф. При наявності в місті урологічного відділення – госпіталізація в урологічне відділення загального профілю або спеціалізоване (туберкульозне чи інше за рішенням позаштатного обласного уролога).
7.1.6. Вимоги до стаціонарної діагностики



Назва

Кратність виконання


Збір скарг та анамнезу

Одноразово, обов’язково

Фізикальне обстеження

Одноразово, обов’язково

УЗД

По потребі в динаміці

Загальний аналіз крові

По потребі в динаміці

Загальний аналіз сечі

По потребі в динаміці

Вимір АТ

По потребі в динаміці

Сечовина та креатинин крові

По потребі в динаміці

Оглядова та екскреторна рентгенографія

Одноразово

Антеградна пієлографія

По потребі

Ретроградна пієлографія

По потребі

Магнітно-резонансна томографія

По потребі

Комп'ютерна томографія

По потребі

Глюкоза крові

По потребі в динаміці

Група крові та резус-приналежність

Одноразово

Коагулограма (протромбіновий індекс, протяжність кровотечі, час згортання крові, фібріноген)

По потребі в динаміці

Білірубін та трансамінази в сироватці крові

По потребі в динаміці

ЕКГ

По потребі в динаміці

Бактеріологічне дослідження крові та сечі з визначенням антибіотикограми

Обов’язково при госпіталізації


7.1.7. Характеристика алгоритмів і особливостей виконання стаціонарної діагностики

- Алгоритм УЗД: візуалізується збільшена в розмірах нирка, з чітким, нерівним контуром, паренхіма нирки являє собою тонкий гіперехогений шар, розміром 5-8 мм, чашечно-мискова система значно розширена, – гідронефроз 4 ступеню, вся полосна система заповнена негомогенним гіпоехогенним змістом, іноді візуалізуються конкременти в нирці, в ниркосечоводному сегменті чи верхній третині сечоводу, або нижньополярна судина.

- Алгоритм екскреторної урографії: на всіх рентгенограмах візуалізується тінь великої нирки, функція нирки відсутня, іноді на оглядовій рентгенограмі візуалізуються тіні, підозрілі на конкременти в проекції ураженої нирки та сечоводу.

- Алгоритм КТ і МРТ: нирка значно збільшена в розмірах, паренхіма значно стоншена, ниркова миска та чашки значно розширені – гідронефроз ІV ст.; інформація про щільність тканин.
7.1.8. Вимоги до стаціонарного лікування

Хворі, яких госпіталізовано з тяжким загальним станом, порушеннями гемодинамїки, в бактеріотоксичному шоку потребують насамперед інтенсивної гемозамісної, гормональної, вазопресорної та інфузійної терапії з дренуванням нирки шляхом нефростомії. Після стабілізації загального стану виконують вторинну нефректомію. Хворим, які госпіталізуються в більш задовільному стані оперативне втручання – нефректомію виконують після проведення комплексу обстежень якомога раніше по абсолютним показанням.
7. 1.9. Вимоги до режиму праці, відпочинку і реабілітації

  • Хворий вважається непрацездатним до ліквідації ознак активного запального процесу, загоєння рани первинним чи вторинним натягом.

  • Обмежено працездатний в залежності від функції контрлатеральної нирки та професії (за висновками комісії лікарської трудової експертизи).

  • Повинен бути під диспансерним наглядом як однонирковий:

 сільський мешканець – у дільничного лікаря з оглядом і обстеженням один раз в квартал (загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі) і консультацією урологом ЦРЛ чи поліклініки обласної лікарні один раз на рік (обов’язково);

 мешканець міста – під наглядом уролога поліклініки з оглядом один раз в півроку з обсягом обстежень відповідно до вимог 7.1.3 цього протоколу.
7.1.10. Вимоги до догляду за пацієнтом і допоміжними процедурами

Спеціальних вимог немає
7.1.11. Форма інформованої згоди пацієнта на виконання протоколу.

Див. додаток №1.

7.1.12. Додаткова інформація для пацієнтів та членів його родини

Додаткової інформації немає.
7.1.13. Правила зміни вимог до виконання протоколу

- при відсутності ознак піонефрозу( за даними проведених діагностичних досліджень) формується нова діагностична концепція

- при виявлені ознак іншого захворювання, що вимагає проведення діагностично-лікувальних заходів, при відсутності піонефрозу пацієнт переходить до Протоколу ведення хворих з відповідним / виявленим захворюванням.
7.1.14. Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування



Найменування результату

Частота розвитку, %

Критерії та ознаки

Приблизний час досягнення результату

Одужання

70%

і вище

-Відсутність ознак активного запального процесу

- Загоєння операційної рани

- Відсутність ознак ниркової недостатності

Протягом 2-3х місяців

Післяопера-ційні ускладнення

До 40%

Генералізація інфекційно-запального процесу, нагноєння післяопераційної рани, ниркова недостатність

Протягом 3-4х місяців

Характеристика можливих результатів

Летальність До 30%








7.1.15. Вартісні характеристики протоколу

Вартісні характеристики визначаються відповідно до вимог нормативних документів.
^ VIII. ГРАФІЧНЕ, СХЕМАТИЧНЕ І ТАБЛИЧНЕ

ПРЕДСТАВЛЕННЯ ПРОТОКОЛУ






Збір скарг і анамнезу; аналізи сечі та крові; УЗД, урографія, КТ (чи МРТ)



Піонефроз

Тяжкий загальний стан хворого


Загальний стан хворого середньої тяжкості


Лікування: оперативне малоінвазивне – пункція та дренування нирки

Стабілізація життєвих показників та загального стану хворого

Лікування: оперативне втручання – нефректомія

Досягнуто очікуванних результатів

Диспансеризація: контроль сечовини та креатинину крові, УЗД єдиної нирки


ТАК

Реабілітація



^ IX. МОНІТОРУВАННЯ.

Критерії і методологія моніторингу й

оцінки ефективності виконання протоколу

Моніторування проводиться на всій території України.

Перелік медичних закладів, у яких проводиться моніторування даного ГСТ, визначається щорічно закладом, відповідальним за моніторування Лікувально-профілактичний заклад інформується про включення в перелік по моніторуванню ГСТ письмово.

Моніторування ГСТ включає:

  • збір інформації: про ведення пацієнтів з піонефрозом у лікувально-
    профілактичних закладах усіх рівнів, включаючи спеціалізовані урологічні заклади (відділення);

  • аналіз отриманих даних;

  • складання звіту про результати проведеного аналізу;

  • представлення звіту групі розроблювачів Протоколу та позаштатному головному урологу МОЗ.

Вихідними даними при моніторуванні є:

  • медична документація - карти пацієнта;

  • тарифи на медичні послуги;

  • тарифи на лікарські препарати.

При необхідності при моніторуванні ГСТ можуть бути використані історії хвороби, амбулаторні карти пацієнтів з піонефрозом і інші документи.

Карти пацієнта заповнюються в медичних закладах, визначеним переліком по моніторуванню, щокварталу протягом послідовних 10 днів третьої декади кожного першого місяця кварталу (наприклад, з 21 по 30 січня) передаються в заклад, відповідальний за моніторування, не пізніше чим через 2 тижні після закінчення зазначеного терміну.

Добір карт, що включаються в аналіз, здійснюється методом випадкової вибірки. Число аналізованих карт повинне бути не менш 500 у рік.

В аналізовані в процесі моніторингу показники входять: критерії включення і виключення з Протоколу, переліки медичних послуг обов'язкового і додаткового асортименту, переліки лікарських засобів обов'язкового і додаткового асортименту, наслідки захворювання, вартість виконання медичної допомоги по Протоколу і ін.
^ Принципи рандомизації

У даному Протоколі рандомизація (лікувальних заснувань, пацієнтів т.д.) не передбачена.
Порядок оцінки і документування побічних ефектів і розвитку ускладнень

Інформація про побічні ефекти й ускладнення, що виникли в процесі діагностики і лікування хворих, реєструється в Карті пацієнта.
^ Порядок виключення пацієнта з моніторингу

Пацієнт вважається включеним у моніторування при заповненні на нього Карти пацієнта. Виключення з моніторування проводиться у випадку неможливості продовження заповнення Карти (наприклад, неявка на лікарський прийом).

У цьому випадку Карта направляється в заклад, відповідальний за моніторування, з оцінкою про причину виключення пацієнта з Протоколу.
^ Проміжна оцінка і внесення змін до протоколу

Оцінка виконання ГСТ проводиться 1 раз на рік за результатами аналізу зведень, отриманих при монітору ванні.

Внесення змін до Протоколу проводиться у випадку одержання інформації:

а) про наявність в ГСТ вимог, що наносять втрату здоров'ю пацієнтів;

б) при одержанні переконливих даних про необхідність змін вимог
Протоколу обов'язкового рівня.

Рішення про зміни приймається позаштатним головним урологом МОЗ.

Введення змін вимог ГСТ у дію здійснюється МОЗ України у встановленому порядку.

^

Параметри оцінки якості життя при виконанні протоколу


Для оцінки якості життя пацієнта з абсцесом нирки і перинефральної клітковини при виконанні Протоколу використовують аналогову шкалу опитувальника ВООЗЯЖ-100 :

^ Загальна оцінка якості життя і стану здоров‘я”

(в балах)

1. Як Ви оцінюєте якість життя?

Дуже погано

Погано

Ні погано, ні добре

Добре

Дуже добре

1

2

3

4

5


2. Наскільки Ви задоволені якістю Вашого життя?

Дуже незадоволений

Незадоволений

Ні задоволений, ні незадоволений

Задоволений

Дуже задоволений

1

2

3

4

5


3. Наскільки Ви загалом задоволені своїм життям?

Дуже незадоволений

Незадоволений

Ні задоволений, ні незадоволений

Задоволений

Дуже задоволений

1

2

3

4

5


4. Наскільки Ви загалом задоволені своїм здоров’ям?

Дуже незадоволений

Незадоволений

Ні задоволений, ні незадоволений

Задоволений

Дуже задоволений

1

2

3

4

5


Критерії оцінки якості життя і стану здоров‘я:

  • Повна задоволеність якістю життя і станом здоров‘я 20-16 балів

  • Відносна задоволеність якістю життя і станом здоров‘я 9-15 балів

  • Незадоволеність якістю життя і станом здоров‘я 4-8 балів



^ Оцінка вартості виконання протоколу і ціни якості

Клініко-економічний аналіз проводиться відповідно до вимог нормативних документів.
Порівняння результатів

При моніторуванні ГСТ щорічно проводиться порівняння результатів виконання вимог Протоколу, статистичних даних (захворюваності, смертності від піонефрозу), показників діяльності медичних закладів (ліжко-день, летальність хворих з піонефрозом).
^ Порядок формування звіту

У щорічний звіт про результати моніторування включаються кількісні результати, отримані при розробці медичних карт, і їхній якісний аналіз, висновки, пропозиції по актуалізації Протоколу.

Звіт представляється в робочу групу даного ГСТ. Матеріали звіту зберігаються в Українському інституті громадського здоров'я МОЗ України.

^ X. ВИСНОВКИ

В методичних рекомендаціях представлені сучасні підходи до створення клінічних протоколів, які є нормативними документами системи стандартизації в охороні здоров'я і містять єдині вимоги до порядку, обсягу та якості надання медичної допомоги хворим у різних клінічних випадках.

Завідуючий кафедрою урології та нефрології

доктор мед. наук., професор Костєв Ф.І.
Асистент кафедри урології та нефрології

кандидат мед. наук Грабазюк В.С.
Асистент кафедри урології та нефрології

кандидат мед. наук Ухаль О.М.
Завідуючий урологічним відділенням №1

міської клінічної лікарні №10 м.Одеса,

лікар вищої кваліфікаційної категорії Ілляшенко С.А.
Старший лаборант кафедри

урології та нефрології Шостак М.В.
Головний позаштатний уролог

МОЗ України, професор Пасечніков С.П.

Додаток 1

Додаток до медичної карти №___________

^ ЗГОДА ПАЦІЄНТА НА ЗАПРОПОНОВАНИЙ ПЛАН ЛІКУВАННЯ
Я,
одержав роз'яснення з приводу діагнозу кисти нирки, одержав інформацію: про особливості перебігу захворювання, ймовірної тривалості лікування, про ймовірний прогноз захворювання.

Мені запропонований план обстеження і лікування відповідно до протоколу №__________ , дані повні роз'яснення про характер, ціль і тривалість, можливих несприятливих ефектах діагностичних процедур, а також у тім, що маю я робити під час їх проведення.

Я сповіщений про необхідність дотримувати режим у ході лікування, регулярно приймати призначені препарати, негайно повідомляти лікарю про будь-яке погіршення самопочуття, погоджувати з лікарем прийом будь-яких не прописаних препаратів (наприклад, для лікування застуди, грипу, головного болю і т.п.).

Я сповіщений, що недотримання рекомендацій лікаря, режиму прийому препарату, безконтрольне самолікування можуть ускладнити лікування і негативне позначитися на стані здоров'я.

Я сповіщений про ймовірний перебіг захворювання при відмовленні від лікування.

Я мав можливість задати будь-які питання, що мене цікавлять стосовно стану мого здоров'я, захворювання і лікування й одержав на них задовільні відповіді.

Я одержав інформацію про альтернативні методи лікування, а також про їхню зразкову вартість.


Бесіду провів лікар_______________________________(прізвище та підпис лікаря)

"___"_________ 200__ г.


Пацієнт погодився з запропонованим планом лікування, у чому
розписався власноручно____________________________________(підпис пацієнта), чи розписався його законний представник_________________(підпис законного представника), чи що засвідчують присутні при бесіді_______________(підпис лікаря), ___________________(підпис свідка).
Пацієнт не погодився (відмовився) від запропонованого лікування, у чому
розписався власноручно________________________(підпис пацієнта), чи розписався його законний представник________________________(підпис законного представника), чи що засвідчують присутні при бесіді ___________________(підпис лікаря),____________________(підпис свідка).




Схожі:

Галузевий стандарт iconГалузевий стандарт
Галузевий стандарт підготовлений з метою виконання доручення Президента України від 06. 03. 2003 №1-1/152 ( п а 2), щодо розробки...
Галузевий стандарт iconГалузевий стандарт
Галузевий стандарт підготовлений з метою виконання доручення Президента України від 06. 03. 2003 №1-1/152 ( п а 2 ), щодо розробки...
Галузевий стандарт iconГалузевий стандарт
Галузевий стандарт, підготовлений з метою забезпечення виконання доручення Президента України від 06. 03. 2003 №1-1/152 (п а2), щодо...
Галузевий стандарт iconГалузевий стандарт
Галузевий стандарт, підготовлений з метою забезпечення виконання доручення Президента України від 06. 03. 2003 №1-1/152 (п. А 2),...
Галузевий стандарт iconГалузевий стандарт
Галузевий стандарт, підготовлений з метою забезпечення виконання доручення Президента України від 06. 03. 2003 №1-1/152 (п. А 2),...
Галузевий стандарт iconГалузевий стандарт
Галузевий стандарт, підготовлений з метою забезпечення виконання доручення Президента України від 06. 03. 2003 №1-1/152 (п а 2),...
Галузевий стандарт iconГалузевий стандарт
Галузевий стандарт, підготовлений з метою забезпечення виконання доручення Президента України від 06. 03. 2003 №1-1/152 (п а 2),...
Галузевий стандарт iconГалузевий стандарт
Галузевий стандарт, підготовлений з метою забезпечення виконання доручення Президента України від 06. 03. 2003 №1-1/152 (п а 2),...
Галузевий стандарт iconГалузевий стандарт
Галузевий стандарт, підготовлений з метою забезпечення виконання доручення Президента України від 06. 03. 2003 №1-1/152 (п а 2),...
Галузевий стандарт iconГалузевий стандарт
Галузевий стандарт, підготовлений з метою забезпечення виконання доручення Президента України від 06. 03. 2003 №1-1/152 (п. А 2),...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка