Розвиток соціальної компетентності учнів початкових класів




Скачати 85.89 Kb.
НазваРозвиток соціальної компетентності учнів початкових класів
Дата конвертації31.03.2013
Розмір85.89 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Інформатика > Документы
Розвиток соціальної компетентності учнів початкових класів

Компетентнісний підхід до навчання передбачає формування в молодших школярів комунікативної компетентності. Це поняття ми розуміємо як здатність ефективно і творчо застосовувати знання в нових, нестандартних ситуаціях.

Комунікативна компетентність включає три складові: мовну, мовленнєву і соціокультурну. Мовленнєва компетентність, яка є складовою комунікативної, виявляється в умінні школярів використовувати мовні засоби для побудови діалогічних і монологічних зв’язних висловлювань. Важливе місце в цьому процесі належить урокам розвитку зв’язного мовлення, основною метою яких є застосування знань та вмінь для побудови зв’язних висловлювань. У школярів формуються вміння: будувати розповідь і міркування за запитаннями, за даним початком; складати опис за власними спостереженнями; створювати план тексту і усний та письмовий переказ тексту за складеним планом; писати з попереднім складанням плану твір, лист, інструкцію до гри; будувати твір – розповідь, твір з елементами опису, міркування, розрізняти науковий і художній описи.

Наш час – це час кардинальних змін у суспільстві. Саме зараз Україні потрібні громадяни, які здатні приймати нестандартні рішення, вирішувати різноманітні проблеми; громадяни, у яких добре розвинене критичне мислення; сформовані навички ефективного спілкування, які вміють творчо працювати. Тому перед сучасною школою гостро стоїть проблема розвитку соціальної діяльності учнів, а саме:

  • Здатність формувати власну точку зору та поважати думки інших

  • Вміння вступати в контакти з усіма людьми, уникати конфліктних ситуацій

  • Формувати бачення самого себе у взаємозалежності з іншими

  • Формування цінностей суспільства

  • Оволодіння усним і писемним спілкуванням

  • Уміння осмислювати інформацію

  • Саморозвиток і самоосвіта.

У молодших школярів навчальна діяльність формується шляхом набуття досвіду культури поведінки в соціальному оточенні, співпраці у різних видах діяльності. Входження учнів у суспільство підносить роль соціальної компетентності. Соц.комп. формується при використанні інтерактивних технологій, а саме – роботи в групах.

Робота в групах – технологія, яку можна використовувати для вирішення складних проблем, що потребують колективного розуму. Коли діти навчаються разом з іншими, вони відчувають істотну емоційну та інтелектуальну підтримку, яка дає можливість вийти далеко за рамки їхнього нинішнього рівня знань і умінь. Невимушена обстановка сприяє розвитку навичок міжособистісного спілкування.

Набувають таких навичок:

  • Уважно читають завдання

  • Працюють так, щоб не заважати іншим

  • Вислуховують думки кожного

  • Користуються додатковою літературою

  • Виконують роботу у визначений час

  • Мають можливість висловлювати свої думки

Формувати компетентнісну особистість учня, спрямовану на досягнення успіху в житті, виконання різних життєвих та соціальних ролей, здатну спілкуватися в гармонійній площині взаємовідносин між людьми.

Мета:

  1. Створити умови максимального розвитку особистості учня та його підготовку до самореалізації в житті з опорою на такі ціннісні орієнтири, як інтелект, культура, здоров’я.

  2. Розвиток професійної компетентності педагога.

Завдання:

  1. Виявлення ключових проблем, які гальмують підвищення якості освіти та надання рекомендацій щодо розв’язання основних проблем змісту освіти.

  2. Продовження впровадження моделі учня, що володіє ключовими компетентностями.

  3. Створення умов для розвитку життєтворчої компетентності учнів.

  4. Орієнтація педагогічних технологій та програм на компетентнісний підхід

Початкова школа

Основна та старша школа

Формувати в учнів повноцінні мовленнєві, читацькі, обчислювальні вміння та навички; бажання та вміння вчитися

Розвивати набуті вміння та навички, спрямувати кінцеві результати навчання на набуття учнями життєвих компетентностей


Щоб зацікавити учнів, треба дбати про гармонійне поєднання мотиваційного, змістового, процесуального та розвивально – виховного компонентів уроку. Тому всі аспекти навчання повинні бути спрямовані на розвиток творчої особистості, розкриття обдарованості кожної дитини.

Формування в учнів основних компетентностей у літературній галузі:

Загальнокультурна літературна компетентність – сприйняття літературних творів як важливої складової національної культури, розуміння при належності літератури до сфери худ. культури, уявлення про важливі етапи розвитку літ. процесу, знання основних фактів про життя і творчість відомих письменників.

Важливим напрямком мовленнєвого та розумового розвитку учнів є формування в них умінь спілкуватися між собою, необхідно розвивати у них спеціальні уміння бачити навколишні предмети (спостерігати), сприймати їх істотні ознаки, розкривати тему й основну думку висловлювання, добирати й систематизувати здобуті знання. Для цього практикую різні прийоми і методи, щоб формувати уміння спостерігати і бачити істотні ознаки об’єктів навколишнього середовища, доцільно організовувати прогулянки з дітьми, практикувати вправи на впізнання предметів за даними ознаками, відгадування загадок, логіко-стилістичні вправи, ігри Ціннісно – світоглядна компетентність – розуміння національних и загальнолюдських и моральних цінностей та світоглядних категорій, відображених у літературі, вміння визначати і обґрунтовувати своє ставлення до них, відстоювати свої моральні позиції.

Читацька компетентність – здатність активно, цілеспрямовано сприймати художній текст на особистісному рівні, творчо опрацьовувати його залежно від вікових та пізнавальних можливостей, вміти самостійно і продуктивно працювати з книжкою, різними джерелами інформації, орієнтуватися у світі книжок.

Комунікативна компетентність комплексне застосування мовних і немовних засобів з метою спілкування в конкретних соціально – побутових ситуаціях, уміння орієнтуватися під час спілкування, ініціативність у спілкуванні – вміння адекватно і доречно практично користуватися мовою в конкретних ситуаціях.

Літературна компетентність передбачає такі здатності:

  • Оволодівати системою знань, умінь і навичок з предмета

  • Повноцінно сприймати літ. твори

  • Самостійно спілкуватися з літ. твором, вступати в діалог з автором через текст

  • Розвивати мовні, творчі, інтелектуальні здібності

  • Розуміти прочитані твори, уміти розмірковувати над їх змістом, висловлювати оцінні судження щодо прочитаного

  • Засвоювати уявлення про світ, що сприяє успішній соціальній адаптації

  • Робити висновки, формулювати власну думку, відповідати на запитання за змістом прочитаного, уміти обґрунтовувати свою відповідь

  • Орієнтуватися у світі книжок і вибирати їх для задоволення власних пізнавальних потреб. Інформаційна група (назва птаха)

  • Інформаційна група дає відомості різних назв птаха, беручи інформацію з тематичного словника

  • Фольклорна група готує розповіді, легенди

  • Художники малюють птаха

  • Літературознавці готують відомості з додаткової літератури

  • Читці виразно читають вірші

  • Екологи – про Червону книгу та охорону природи

  • Аналітики підсумовують сказане, роблять висновки про ставлення до птаха

Таким чином, навчання молодших школярів стає цікавим, радісним, водночас створюються умови для бажання читати. Самостійно поповнювати свої знання, пробуджується емоційне задоволення, радість від отриманих знань і самого процесу їх засвоєння.
Одна з вимог життя до школи є формування школяра, як активної самодостатньої творчої особистості. В одній із праць В. Сухомлинський відзначив: “Все що учень може взяти сам, не можна йому давати”. Він вважав, що вчителеві треба створювати на уроці ситуації, в яких учень переконувався б у тому, що покладатися можна тільки на власні сили, на свою працю. Хай за урок учень зробить менше, але цілком самостійно. Труднощі у навчанні, невдачі школяр має вчитися долати самостійно. На уроці, вважав В. Сухомлинський, треба лише заохочувати ініціативу учнів, давати їм змогу в деяких випадках самостійно вибирати шляхи оволодіння матеріалом. Характерною ознакою навчання є словесне, колірно-графічне і предметно виражене образотворення. Повністю задіються засоби комплексного впливу на учнів: природа, мистецтво, казка.

Слід відзначити, що казка, поряд з іншими видами творчої діяльності (складання ребусів, загадок, приказок, чайнвордів, віршиків) розвиває мислення. Вчить думати, спостерігати, бачити, збагачує словниковий запас, сприяє формуванню творчої особистості молодших школярів.

Отже, навчання ґрунтується на активній позиції учнів, їхній пізнавальній самостійності.

Актуальним сьогодні є впровадження у навчальний процес таких засобів активізації, як системи пізнавальних і творчих завдань, застосування різних прийомів співробітництва і навчального діалогу, групової та індивідуальної роботи, що сприяє зміцненню інтересів Сьогодні неможливо вже навчати традиційно: у центрі навчально – виховного процесу має бути учень. Від його творчої активності на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учителем, учнями класу залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми.

Під час проведення виховних годин використовую такі інтерактивні технології:

  • «мікрофон» дає змогу кожному учневі по черзі швидко відповісти на запитання або висловити свою думку

  • «акваріум» допомагає вдосконалювати вміння учнів дискутувати, обґрунтовувати свої думки

  • «робота в групах» сприяє вирішенню складних проблем, для чого необхідно застосовувати колективний розум.

Даючи базові знання учням у школі, потрібно навчити їх вчитися упродовж життя використовувати здобуті знання на практиці. Виховання творчої особистості,здатної самостійно мислити, пропонувати оригінальні ідеї, приймати сміливі нестандартні рішення- головне завдання повсякденної праці вчителя. Зокрема, під час вивчення та обговорення питань поведінки. Ставлення до навчання та життя у класному колективі визначили для себе шляхи подолання своїх труднощів і об*єднали їх у пам*ятку.

Під час підготовки до відкритого уроку з української мови «Моє селище» учні мали змогу обробити різноманітну інформацію подану в довідковій літературі,що згрупована в словниках, енциклопедіях, дитячих журналах, зі слів старожилів. Активність дитини у здобутті інформації, потреба у нових уявленнях дуже висока. Все, що дитина бачить навколо себе у класі, все, чим вона користується щодня на уроках і в позаурочний час дає величезний поштовх до активізації її розумових процесів, сприяє розвиткові мислення, спостережливості, ініціативи і самостійності. Для того,щоб дитина могла краще розкрити свої здібності, свій навчальний потенціал і водночас почуватися комфортно на уроці, використовую різнорівневі завдання, підбираю індивідуальні завдання для кожної групи дітей, планую роботу в парах , групах.

Заохочення, створення яскравих наочно – образних уявлень, навчально – пізнавальна гра, створення ситуації успіху, проблемної ситуації, спонукання до пошуку альтернативних рішень, виконання творчих завдань, згуртованість учнів. Створення ситуації взаємодопомоги – є результатом щоденної співпраці як на уроках , так і в позаурочний час.

Протягом І семестру проводилась вище описана робота , зокрема інтерактивні уроки з математики, читання, музики.

Усіма можливими засобами стимулюю творчу активність учнів, ставлю основне завдання – допомогти дитині розкрити свої творчі здібності. Результатом такої роботи є перемоги в районних конкурсах з вокалу Казбан Ганни та Майбороди Анастасії, розкриття хисту до малювання Заргаряна Артура. Постійні виступи на шкільних святах та конкурсах «Міс осінь», свято Миколая, «Веселий ярмарок», «День вчителя», «Козачата», «Новорічний карнавал».

Усім відомо, що діти від природи допитливі і йдуть до школи з бажанням вчитися. Щоб не згас цей вогник допитливості, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі можливості, необхідне розумне керування з боку вчителя.

А для цього необхідно перетворити кожний урок у школі в урок мислення-спілкування, де істина зароджується у палкій суперечці, у діалозі, під час якого важливо навчити кожного учня міркувати, знаходити нові, оригінальні рішення і отримувати задоволення від навчання.

Розвиток соціальних компетентностей у кожного школяра потребує від учителя застосовування на уроці творчих завдань, що складають систему, яка дасть можливість урізноманітнити творчу діяльність учнів і забезпечити перехід від репродуктивних, формально-логічних дій до творчих.

Схожі:

Розвиток соціальної компетентності учнів початкових класів icon«Диференційований підхід у навчанні учнів початкових класів» 2004-2007
Розвиток творчої компетентності у навчанні молодших школярів на уроках у початковій школі
Розвиток соціальної компетентності учнів початкових класів icon«Життєва компетентність особистості» факультативний курс для учнів...
Розширилась функція навчального закладу: не тільки навчання та виховання, але І формування життєвої компетентності, розвиток соціально...
Розвиток соціальної компетентності учнів початкових класів iconПлан роботи шкільного методичного об’єднання вчителів початкових...
Члени мо вчителів початкових класів та естетичного циклу у 2012-2013 навчальному році працювали над проблемою “Розвиток пізнавальної...
Розвиток соціальної компетентності учнів початкових класів icon«Творчість вчителя основа його педагогічної майстерності»
Проблема: «Удосконалення навчально-пізнавальних інтересів учнів початкових класів через творчий розвиток вчителя та учня»
Розвиток соціальної компетентності учнів початкових класів iconМетодика застосування комп’ютерних технологій вчителем початкових...
Методичні рекомендації районних творчих груп вчителів інформатики та початкових класів
Розвиток соціальної компетентності учнів початкових класів icon«Планета добра» Підготувала вчителька початкових класів Л. В. Рудакова 2012 рік
Мета: формувати мовленнєву та соціальну компетентності, розвивати колективізм, акторські здібності, виховувати порядність, доброту....
Розвиток соціальної компетентності учнів початкових класів iconПр березень 2012 Опис системи роботи вчителя початкових класів Прошко Ольги Віталіївни
Вчителем початкових класів Прошко Ольга Віталіївна працює понад 11 років. На даний час – з учнями 2-го класу
Розвиток соціальної компетентності учнів початкових класів iconХарактеристика вчителя початкових класів Стенятинської зш І-ІІІ ступенів...
Томашівська Оксана Євгенівна має вищу педагогічну освіту, кваліфікація – вчитель початкових класів, педагогічний стаж – 12 років,...
Розвиток соціальної компетентності учнів початкових класів iconПро адаптацію до навчального процесу учнів 1класу ( дітей 6-річного віку)
Петрик П.І.(директор школи),Гончарова Т. В., Голуб В. П., Романенко Т. А.( заступники директора),керівник мо учителів початкових...
Розвиток соціальної компетентності учнів початкових класів iconРозвиток логічного мислення учнів початкових класів
Школа покликана не тільки вчити, а й виховувати І розвивати дітей. Тому в основних напрямках реформи загаль­ноосвітньої школи в загальному...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка