Місце сімейної медицини в загальній структурі охорони здоров’я та принципи сімейного обслуговування населення. Організація роботи сімейного лікаря. Структура медичного страхування, діяльність сімейного лікаря в умовах страхової медицини




Скачати 222.15 Kb.
НазваМісце сімейної медицини в загальній структурі охорони здоров’я та принципи сімейного обслуговування населення. Організація роботи сімейного лікаря. Структура медичного страхування, діяльність сімейного лікаря в умовах страхової медицини
Дата конвертації05.03.2013
Розмір222.15 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Інформатика > Документы
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

ІЗ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ-СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ 6 КУРСУ (ДЛЯ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ «(ДЛЯ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ «МЕДИКО-ПРОФІЛАКТИЧНА СПРАВА»)
Тема: Місце сімейної медицини в загальній структурі охорони здоров’я та принципи сімейного обслуговування населення. Організація роботи сімейного лікаря. Структура медичного страхування, діяльність сімейного лікаря в умовах страхової медицини.

Актуальність теми: Первинна медико-санітарна допомога (ПМСД), за визначенням ВОЗ, є ядром національної системи охорони здоров'я і одночасно виступає як головний компонент загального соціального і економічного розвитку суспільства. Сімейна медицина - це форма організації ПМСД, яка чиниться лікарем загальної практики (сімейним лікарем), що забезпечує індивідуальне первинне і безперервне обслуговування окремих осіб, сімей і населення, незалежно від віку, статі або виду захворювання. Перехід до сімейної медицини - це не лише пошук найбільш ефективних і економічних форм оптимізації медичної допомоги, але і необхідність інтегрального бачення людини, його здоров'я і хвороби.

Пріоритетний розвиток сімейної медицині обумовлений ще і тим, що саме ця служба повинна забезпечити гарантований мінімум медичної, психологічної і соціальної допомоги, доступність медичних і соціальних послуг, комплексність обслуговування, координацію з іншими службами охорони здоров'я, безперервність спостереження за веденням пацієнтів в різних ЛПУ, інформованість пацієнтів про їх стан, методи лікування, очікуваних результатах і т.д. Отже, від стану цієї служби залежить ефективність і якість діяльності усієї системи охорони здоров'я.

Світовий досвід показує, що найефективнішою моделлю ПМСД є лікар загальної практики або сімейний лікар.

^ Цілі навчання.

Загальна мета навчання: засвоїти сучасні підходи до соціально-медичного та організаційного обґрунтування введення сімейної медицини в Україні, як пріоритетних форм організації ПСМД.

^ Конкретні цілі:
• Обґрунтувати принципи сімейного обслуговування населення – безперервність надання медичної допомоги.

• З’ясувати диспансерний метод обслуговування хворих та здорових.

• Обґрунтувати необхідність та етапи диспансерного обслуговування.

• Характеризувати комплекс оздоровчих заходів, що проводиться під час диспансеризації залежно від групи здоров’я

• З’ясувати основні принципи реабілітації, її види та етапи, чинники і методи реабілітації.

• Обґрунтувати санаторно-курортний відбір в амбулаторних умовах і з’ясувати показання та протипоказання до нього.

• Характеризувати завдання, форми і методи роботи денних стаціонарів,їх медична та соціально-економічна ефективність.

^ Визначення та забезпечення вихідного рівня знань-умінь.

Цілі вихідного рівня:

• Знати принципи роботи амбулаторно-поліклінічних і стаціонарних засад.

• Знати основні положення диспансеризації, етапи і групи.

• З’ясувати основні принципи реабілітації, її види та етапи, чинники і методи реабілітації.

• Уміти оцінити тяжкість стану хворого. Знати показання і протипоказання до лікування в стаціонарі і амбулаторно.

• Знати загальні вимоги до раціонального харчування, дієтичні столи при різних хворобах. Вміти розрахувати потребу людини в енергії.

• Вміти оцінити роль білків, жирів, вуглеводів, мікроелементів, вітамінів у раціональному харчуванні.
Для того, щоб з’ясувати, чи відповідає вихідний рівень Ваших знань необхідному, виконайте запропоновані завдання (еталони відповідей подані після останнього завдання)
Завдання 1:

Які морально-етичні якості характеризують медичного робітника?

А. Почуття боргу і покликання до своєї професії,

В. висока моральність,

С. доброзичливість і співпереживання,

D. вимогливість до себе й вміння зберігати медичну таємницю,

Е. всі перераховані.
Завдання 2:

Вкажіть які розділи не входять в Концепцію розвитку охорони здоров'я і медичної науки на Україні?:

A. Введення основних напрямів розвитку системи охорони здоров'я, вдосконалення організації медичної допомоги;

B. вдосконалення системи фінансування охорони здоров'я, організація охорони здоров'я, забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя;

C. державні гарантії за уявленням безкоштовної медичної допомоги і захисту прав пацієнтів, розвиток медичної науки, вдосконалення медичної освіти і кадрової політики;

D. вдосконалення лікарського забезпечення, відсутність гарантій в області лікарської допомоги населенню, зменшення соціальної бази охорони здоров'я;

E. скорочення термінів відновлення втраченого здоров'я населення шляхом впровадження в медичну практику сучасних методів профілактики діагностики і лікування.
Завдання3:

Усі наступні установи відносяться до лікувально-профілактичних, окрім:

A. Амбулаторно-поліклінічні і диспансери;

B. лікарняні, швидкій і невідкладній медичній допомозі;

C. санаторно-курортні і охорона материнства і дитинства;

D. судово-медичної експертизи і аптечна мережа;

E. амбулаторно-поліклінічні і санаторно-курортні.
Завдання 4:

Що таке участковість, і для лікаря якої спеціалізації властива ця ознака?

A. Це обслуговування групи населення якої-небудь територіальної ділянки одним дільничним лікарем;

B. це обслуговування групи населення, з якими укладений контракт, одним дільничним лікарем ;

C. це обслуговування групи населення, з якими укладений контракт, одним сімейним лікарем ;

D. це обслуговування групи населення, з якими укладений контракт, одним цеховим лікарем ;

E. це обслуговування групи населення якої-небудь територіальної ділянки лікарями різної спеціалізації.
Завдання 5:

Виберіть контингент населення, який входить до першої диспансерної групи, :

A. Хворі з хронічними захворюваннями у стадії субкомпенсації.

B. Здорові люди, які не мають скарг і раніше не хворіли.

C. Практично здорові люди, які не мають скарг, але мають чинники ризику

і раніше хворіли.

D. Хворі, такі, що мають хронічне захворювання у стадії декомпенсації.

E. Хворі, такі, що мають хронічне захворювання у стадії компенсації.

Еталони відповідей: 1- Е, 2 – D, 3 – D, 4- А. 5- B.
^ Джерела інформації вихідного рівня:

• Вялков А. И., Райзберг Б. А., Шиленко Ю. В. Управление и экономика здравоохранения: Учебное пособие / Под. ред. А. И. Вялкова. – М.: ГЭОТАР – МЕД, 2002.- 328 с. – ( Серия «XXI век» ).

• Вялков А. И., Щепин В. О.. Проблемы и перспективы реформирования здравоохранения / Материалы социологического исследования. / Под ред. академика РАМН О. П. Щепина. - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2001 - 224 с.

• Гланц С. Медико-биологическая статистика.-М.: Практика, 1999

• А. Миняев, Н. И. Вишняков, В. К. Юрьев, В. С. Лучкевич. Социальная медицина и организация здравоохранения. I том, II том, 1997.

• Лисицын Ю.П. Общественное здоровье и здравоохранение: Учебник. – М.:ГЭОТАР-МЕД, 2002.- 520 с.

• Реброва О. Статистический анализ медицинских данных.-М.: Медиа Сфера, 2002.

• Решетников А.В. Социология медицины (введение в научную дисциплину) : Руководство.- М.: Медицина, 2002. –976с.

• Денисов И.Н., Мовшович Б.Л. Общая врачебная практика: внутренние болезни – интернология : практическое руководство – М. : ГОУ ВУНМЦ МЗ РФ, 2001. – 496 с.

• Лычев В.Г., Карманова Т.Т. Поликлиническая терапевтическая практика. – М. : ФОРУМ, 2009. – 424 с.
^ Зміст навчання.

Теоретичні питання, що розглядаються на занятті:
• Загальні принципи сімейної медицини.

• Професіограма сімейного лікаря.

• Організація роботи сімейного лікаря.

• Послідовність і наступність у роботі лікаря між амбулаторією і стаціонаром.

• Аналіз діяльності сімейного лікаря.

• Диспансерний метод обслуговування хворих та здорових, мета диспансеризації, етапи диспансерного обслуговування, комплекс оздоровчих заходів, що проводиться під час диспансеризації залежно від груп здоров’я, оцінка ефективності диспансеризації.

• Принципи реабілітації, визначення поняття медичної реабілітації, чинники, види та етапи.

• Визначення поняття санаторій. Класифікація санаторно-курортних засобів. Показання та протипоказання до санаторно-курортного лікування. Правила оформлення документів при санаторно-курортному відборі.

• Організація лікувально-діагностичного процесу в денних стаціонарах, наступність та послідовність лікувально-діагностичного процесу з іншими підрозділами та лікувальними закладами. Медична та соціально-економічна ефективність денних стаціонарів.

• Основні завдання та загальні показання до лікування в домашніх стаціонарах. Протипоказання до лікування вдома. Режим поведінки хворих і комплекс лікувальних заходів у домашніх стаціонарах.

• Роль раціонального харчування у збереженні та зміцненні здоров’я здорових та хворих. Загальні вимоги до раціонального харчування. Потреба людини в енергії. Роль білків, жирів, вуглеводів, мікроелементів, вітамінів у раціональному харчуванні. Вода, водний режим.
^ Основні терміни та їх визначення:

Первинна медико-санітарна (медико-соціальна)допомога (ПМСД) — ланка медико-санітарної допомоги населенню, що передбачає консультацію лікаря, діагностику і лікування основних найпоширеніших захворювань, травм та отруєнь, профілактичні заходи, направлення пацієнта для надання спеціалізованої і вузькоспеціалізованої висококваліфікованої допомоги, яка надається переважно лікарями загальної практики/сімейними лікарями в амбулаторно-поліклінічних закладах або вдома.

^ Лікар загальної практики / сімейний лікар - це спеціаліст з вищою медичною освітою, який має юридичне право надавати первинну медико-санітарну допомогу закріпленим сім'ям і іншим приписним категоріям населення незалежно від віку, статі і характеру патології.

Поліклініка — лікувально-профілактичний заклад для надання медико-санітарної допомоги населенню амбулаторно і вдома; здійснення комплексу заходів, спрямованих на поліпшення здоров'я пацієнтів, профілактику, діагностику, лікування захворювань та реабілітацію їх ускладнень.

^ Амбулаторія загальної практики — сімейної медицини — лікувально-профілактичний заклад, який в межах своєї діяльності на засадах сімейної медицини забезпечує проведення комплексу профілактичних заходів з попередження і зниження захворюваності, інвалідності і смертності, раннього виявлення захворювань, надає прикріпленому за сімейно-територіальним принципом населенню кваліфіковану первинну лікувально-профілактичну допомогу, здійснює його диспансеризацію та моніторинг за станом здоров'я.

Захворюваність — комплекс показників, які характеризують рівень і структуру різних захворювань, що виникають протягом певного часу, на певній території їх реєстрації, серед певної групи населення.

Профілактика — комплекс різноманітних попереджувальних заходів (соціальних, економічних, медичних та ін.), спрямованих на збереження та зміцнення здоров'я людей, запобігання виникненню і розвитку захворювань.

^ Денний стаціонар - організаційна форма стаціонарозамінної медичної допомоги в денний період в позалікарняних умовах, яка дозволяє забезпечити пацієнтів своєчасною, якісною і ефективною лікувально-діагностичною, профілактичною і реабілітаційною допомогою нарівні, максимально наближеному до стаціонарної допомоги, в разі відсутності показань для стаціонарного лікування або неможливості госпіталізації чи відмови від неї.

^ Стаціонар вдома (домашній стаціонар) — організаційна форма стаціонарозамінної медичної допомоги в домашніх умовах, яка дозволяє забезпечити пацієнтів своєчасною, якісною і ефективною лікувально-діагностичною, профілактичною і реабілітаційною допомогою на рівні, максимально наближеному до стаціонарної допомоги, в разі відсутності показань для стаціонарного лікування або неможливості госпіталізації чи відмови від неї.

^ Медико-санітарна частина (МСЧ) — медичний заклад, що надає лікувально-профілактичну допомогу трудящим за місцем роботи, в структурі якого обов'язково є поліклініка, здоров пункти.

Курорт — освоєна природна територія на землях оздоровчого призначення, що має природні лікувальні ресурси, необхідні для їх експлуатації будівлі та споруди з об'єктами інфраструктури, використовується з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та для рекреації і підлягає особливій охороні.

^ Санаторно-курортні заклади — заклади охорони здоров'я, які розташовані на територіях курортів і забезпечують надання громадянам послуг лікувального, профілактичного та реабілітаційного характеру з використанням природних лікувальних ресурсів.

Диспансер — самостійний спеціалізований лікувально-профілактичний заклад для здійснення специфічних медико-соціальних завдань.

Диспансеризація – система лікувально-профілактичних заходів, яка включає активне спостереження за здоров’ям певних груп населення, вивчення умов праці та побуту, забезпечення правильного фізичного розвитку і збереження здоров’я, а також запобігання захворюванням шляхом проведення відповідних лікувально-профілактичних, санітарно-гігієничних і соціальних заходів.

Реабілітація – це комплекс медичних, педагогічних і соціальних заходів, спрямованих на відновлення порушених функцій організму, а також соціальних функцій і працездатності хворих і інвалідів.


Граф логічної структури теми заняття

^ УСТАНОВИ, ЩО РОБЛЯТЬ ПМСД

Долікарська фельдшерськая

допомога

Кваліфікована медична

допомога

Перша

лікарська допомога

Перша

медична допомога

ВИДИ ПМСД

Координація зусиль усіх служб охорони здоров'я
Спостереження за здоров'ям людини і суспільства
Спостереження за людиною протягом усього життя, а не тільки під час хвороби
^ ФУНКЦІЇ ПМСД

Первинна ланка охорони здоров'я

- лікувально-профілактичні

установи, що надають первинну

медико-санітарну допомогу (ПСМД)
^ Первинна медико-соціальна допомога

це надання медичних послуг першого контакту, довгострокова відповідальність за пацієнта незалежно від наявності або відсутності захворювання і інтеграції фізичних, психологічних і соціальних аспектів стану здоров'я до межі можливостей з боку медичного персоналу.

Багатопрофільні поліклініки

Медико-санітарні частини промислових підпріємств

Диспансери

Офіси (відділеня)

ЗЛП

Жіночі

консультації

Консультативні поліклініки

^ УСТАНОВИ, ЩО РОБЛЯТЬ ПМСД

Долікарська фельдшерськая

допомога

Кваліфікована медична

допомога

Перша

лікарська допомога

Перша

медична допомога

ВИДИ ПМСД

Координація зусиль усіх служб охорони здоров'я
Спостереження за здоров'ям людини і суспільства
Спостереження за людиною протягом усього життя, а не тільки під час хвороби
^ ФУНКЦІЇ ПМСД

Первинна ланка охорони здоров'я

- лікувально-профілактичні

установи, що надають первинну

медико-санітарну допомогу (ПСМД)
^ Первинна медико-соціальна допомога

це надання медичних послуг першого контакту, довгострокова відповідальність за пацієнта незалежно від наявності або відсутності захворювання і інтеграції фізичних, психологічних і соціальних аспектів стану здоров'я до межі можливостей з боку медичного персоналу.

Багатопрофільні поліклініки

Медико-санітарні частини промислових підпріємств

Диспансери

Офіси (відділеня)

ЗЛП

Жіночі

консультації

Консультативні поліклініки

Медико-санитарные части промышленных предприятий

Медико-санитарные части промышленных предприятий

Медико-санитарные части промышленных предприятий

Медико-санитарные части промышленных предприятий

Джерела інформації:
1. Загальна практика – сімейна медицина: Навчальний посібник/ За редакцією О.В. Синяченка. – Донецьк: Норд-Прес, 2011. – 670 с.

2. Поліклінічна справа і сімейний лікар/ За редакцією Є.Я. Склярова, І.О. Мартинюка, Б.Б. Лемішкіна. – Київ: Здоров’я, 2003. – 636 с.

3. Соціальна медицина і організація охорони здоровя. За ред.. Москаленко В.Ф.-Київ, Книга плюс,2010.

4. Москаленко В.Ф., Гиріна О.М. Організаційні основи сімейної медицини, Том1-Київ, Медицина,2007; Том 2.-Київ, Медицина,2008

3. Поликлиническая терапия: Учебник для студентов высших учебных заведений /Б.Я. Барт, В.Ф. Беневская, С.С. Соловьев и др.; Под ред. Б.Я. Барта. – М.: Издательский центр «Академия», 2005. - 300 экз.

4. Поликлиническая терапия: Учебник для студентов медицинских вузов. /Г.И. Сторожаков, И.И. Чукаева, А.А. Александров. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2007. - 100 экз.

5. Руководство по первичной медико-санитарной помощи. /Под ред. акад. РАМН А.А. Баранова, акад. РАМН И.Н. Денисова, акад. РАМН А.Г. Чучалина. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2007.
Орієнтировочна основа дій
Алгоритми

Алгоритм надання медичної допомоги.1. Звернення пацієнта до лікаря

2. Варіанти надання медичної допомоги

Амбулаторна

Позалікарняна

Стаціонарна

Форми

Децентралізована

Централізована

Змішана

Домашній стаціонар

Денний стаціонар

Режим хворого

Показання

Протипоказання

Основні задання

Показання

Противопоказания

Основні задання

Строгий постільний

Постільний

Домашній

Вільний

домашній

Спадкоємність в роботи денного стаціонару

Наукова організація роботи денного стаціонару

^ 1. Звернення пацієнта до лікаря

2. Варіанти надання медичної допомоги

Амбулаторна

Позалікарняна

Стаціонарна

Форми

Децентралізована

Централізована

Змішана

Домашній стаціонар

Денний стаціонар

Режим хворого

Показання

Протипоказання

Основні задання

Показання

Противопоказания

Основні задання

Строгий постільний

Постільний

Домашній

Вільний

домашній

Спадкоємність в роботи денного стаціонару

Наукова організація роботи денного стаціонару

.


Алгоритм проведення диспансеризації

Диспансеризація

^ 1. Провести медичний огляд певних груп населення, контингентів хворих і здорових.
2. Встановити об'єм лабораторних і інструментальних досліджень для раннього активного виявлення захворювань.
^ 3. Дообследовать тих, що мають потребу, з використанням усіх сучасних методів діагностики.
4. Виявлення осіб, що мають чинники ризику.
5. Провести індивідуальну оцінку стану здоров'я.

^ 6. Розробити і провести комплекс необхідних медичних і соціальних заходів, спрямованих на збереження і зміцнення здоров'я населення.
6. Динамічне спостереження за станом здоров'я населення упродовж усього життя.
Диспансеризація

^ 1. Провести медичний огляд певних груп населення, контингентів хворих і здорових.
2. Встановити об'єм лабораторних і інструментальних досліджень для раннього активного виявлення захворювань.
^ 3. Дообследовать тих, що мають потребу, з використанням усіх сучасних методів діагностики.
4. Виявлення осіб, що мають чинники ризику.
5. Провести індивідуальну оцінку стану здоров'я.

^ 6. Розробити і провести комплекс необхідних медичних і соціальних заходів, спрямованих на збереження і зміцнення здоров'я населення.
6. Динамічне спостереження за станом здоров'я населення упродовж усього життя.

«Відмінність у роботі лікаря загальної практики і дільничого терапевта»


Лікар загальної практики (сімейний лікар) - це лікар, що пройшов спеціальну післядипломну багатопрофільну підготовку по наданню первинної медико-санітарної допомоги пацієнтам і членам їх сімей незалежно від статі і віку
Основні функції

надання кваліфікованої терапевтичної допомоги населенню ділянки на прийомі в поліклініці і вдома
організація і безпосереднє проведення профілактичних заходів серед населення ділянки і диспансеризації

Дільничний лікар-терапевт - лікар, що пройшов післядипломну підготовку по наданню кваліфікованої терапевтичної допомоги прикріпленому населенню.
проведення експертизи працездатності пацієнтів

проведення експертизи непрацездатності пацієнтів, оформлення напрямів в бюро МСЕ, напрям на санаторне -курортное лікування, проведення обов'язкових попередніх або періодичних медичних оглядів працівників і водіїв транспортних засобів
участь в роботі лікарської комісії (ЛК), оформлення листів посильних на МСЕ і виконання отриманих рекомендацій

напрям хворих в спеціалізовані ЛПУ, диспансери, на санаторно-курортне лікування
взаємодія з лікарями-фахівцями терапевтичного і нетерапевтичного профілю
проведення аналізу захворюваності населення ділянки
планування роботи по усіх розділах діяльності на рік, квартал

складання звітів про роботу і ведення необхідної обліково-звітної медичної документації

санітарно-протиепідемічна робота

санітарно-просвітницька робота

здійснення профілактичної роботи, спрямованої па виявлення ранніх і прихованих форм захворювань, соціально-значущих хвороб і чинників ризику

організація диспансерного спостереження за станом здоров'я пацієнтів з проведенням необхідного обстеження, лікування і оздоровлення
організація медико-соціальної допомоги спільно з органами соціального захисту самотнім, престарілим, інвалідам, хронічним хворим, дітям-інвалідам

робота в команді ПМСД, консультації вузьких фахівців з потреби
проведення аналізу результатів профілактичної роботи, захворюваності населення ділянки

планування роботи по усіх розділах
складання звітів про роботу і ведення встановлений обліковий - звітній медичній документації
проведення роботи по гігієнічному вихованню, популяризації здорового способу життя у населення, організація протиепідемічних заходів
консультування сім'ї з питань імунопрофілактики, вигодовування, гігієнічного виховання дітей, профорієнтації, охорони репродуктивного здоров'я

Лікар загальної практики (сімейний лікар) - це лікар, що пройшов спеціальну післядипломну багатопрофільну підготовку по наданню первинної медико-санітарної допомоги пацієнтам і членам їх сімей незалежно від статі і віку
Основні функції

надання кваліфікованої терапевтичної допомоги населенню ділянки на прийомі в поліклініці і вдома
організація і безпосереднє проведення профілактичних заходів серед населення ділянки і диспансеризації

Дільничний лікар-терапевт - лікар, що пройшов післядипломну підготовку по наданню кваліфікованої терапевтичної допомоги прикріпленому населенню.
проведення експертизи працездатності пацієнтів

проведення експертизи непрацездатності пацієнтів, оформлення напрямів в бюро МСЕ, напрям на санаторне -курортное лікування, проведення обов'язкових попередніх або періодичних медичних оглядів працівників і водіїв транспортних засобів
участь в роботі лікарської комісії (ЛК), оформлення листів посильних на МСЕ і виконання отриманих рекомендацій

напрям хворих в спеціалізовані ЛПУ, диспансери, на санаторно-курортне лікування
взаємодія з лікарями-фахівцями терапевтичного і нетерапевтичного профілю
проведення аналізу захворюваності населення ділянки
планування роботи по усіх розділах діяльності на рік, квартал

складання звітів про роботу і ведення необхідної обліково-звітної медичної документації

санітарно-протиепідемічна робота

санітарно-просвітницька робота

здійснення профілактичної роботи, спрямованої па виявлення ранніх і прихованих форм захворювань, соціально-значущих хвороб і чинників ризику

організація диспансерного спостереження за станом здоров'я пацієнтів з проведенням необхідного обстеження, лікування і оздоровлення
організація медико-соціальної допомоги спільно з органами соціального захисту самотнім, престарілим, інвалідам, хронічним хворим, дітям-інвалідам

робота в команді ПМСД, консультації вузьких фахівців з потреби
проведення аналізу результатів профілактичної роботи, захворюваності населення ділянки

планування роботи по усіх розділах
складання звітів про роботу і ведення встановлений обліковий - звітній медичній документації
проведення роботи по гігієнічному вихованню, популяризації здорового способу життя у населення, організація протиепідемічних заходів
консультування сім'ї з питань імунопрофілактики, вигодовування, гігієнічного виховання дітей, профорієнтації, охорони репродуктивного здоров'я

За допомогою граф логічної структури теми заняття, алгоритмів, розгляньте теоретичні питання теми та виконайте наступні ситуаційні завдання-моделі.
Завдання №1
Хвора Ф., 50 років, страждає ХОЗЛ, за останній рік було три загострення , курить до 20 сигарет на день впродовж 20 років, інвалід ІІІ групи. До якої групи диспансерного контингенту варто віднести хвору?
Завдання №2

Хвора К., 38 років, хворіє на системний червоний вовчак. Скарги на артралгії, субфебрилитет, алопецію. В аналізах крові ШОЕ 25 мм/хв., в загальному аналізі сечі – білок 0,01 гр/л, еритроцити змінені 10 у п/з, у іншому без патології. Чи показано такій хворій санаторно-курортне лікування, якщо –так, то які курорти переважні?
Завдання №3
Хвора С.,65 років страждає на остеоартроз з переважним ураженням кульшових і гомілкових суглобів, ПФС 1. Що буде включати другий період реабілітації – мобілізація.
Завдання №4
На прийом до лікаря загальної практики прийшла жінка з дитиною, її скарги торкалися погано самопочуття дитини. Сімейний лікар виявив у дитини ангіну, а при профілактичному обстеженні матерії виявив у неї уперше в житті хронічний бронхіт. Яким з документів, який заповнює лікар, використовується для розрахунку показника первинної захворюваності :

^ Завдання для перевірки досягнення конкретних цілей навчання.

Інші тестові завдання виповніть самостійно (еталони відповідей не наводяться) у письмовій формі для надання їх викладачеві для перевірки.
1.Що має на увазі поняття "Загальної лікарської практики"?

A. Надання вузькоспеціалізованої медичної допомоги особою, що має вищу медичну освіту,

B. надання багатопрофільної первинної медичної допомоги особою, що має вищу медичну освіту;

C. надання екстреної медичної допомоги особою, що має середню медичну освіту;

D. надання терапевтичної і хірургічної допомоги особами, що мають середню і вищу медичну освіту;

E. усі варіанти відповіді об'єднують поняття загальної лікарської практики.
2.Які установи надають первинну медико-соціальну допомогу населенню в існуючій системі ПМСД?

A. Санітарно-протиепідемічні;

B. стаціонарні лікувально-профілактичні;

C. амбулаторно-поліклінічні;

D. спеціалізовані лікувально-профілактичні;

E. будь-які лікувально-профілактичні.
3.Які показання для організації стаціонару вдома ?:

• Діагноз захворювання ясний і для його постановки або підтвердження не вимагається проведення лабораторно-інструментального дослідження в умовах стаціонару ;

• загальний стан пацієнта і перебіг захворювання погрожує його життю;

• загальний стан пацієнта супроводжується розвитком ускладнень ;

• у пацієнта немає сприятливих побутових умов і можливостей уходу;

• усе вірно .
4.Компетенцію лікаря загальної практики (сімейного лікаря) має:

A. Дільничний лікар-терапевт;

B. лікар-педіатр;

C. лікар-акушер-гінеколог;

D. будь-який лікар, що надає медичну допомогу пацієнтові в лікувально-профілактичній установі;

E. лікар, що пройшов спеціальну багатопрофільну підготовку по наданню медико-санітарної допомоги членам сім'ї незалежно від їх статі і віку.
5.Які показники використовують для визначення ефективності діяльності поліклінічної служби?

• Частота стійкої втрати працездатності;

• поширеність захворювань;

• структура захворюваності;

• якість діагностики в поліклініці;

• будь-який варіант відповіді правильний.
6.Виберіть принципи роботи сімейного лікаря

A. Основна увага лікаря спрямована не на пацієнта, а на складання плану обстеження.

B. Орієнтація на особливості сім'ї і суспільства, в яких проживає пацієнт.

C. Робота із захворюваннями на пізніх стадіях.

D. Висока поширеність в практиці сімейного лікаря важких захворювань.

E. Робота не з сім'єю пацієнта в цілому, а окремо з кожним її членом
7.У чому полягає відмінність між роботою дільничного терапевта і сімейним лікарем?

A. Сімейний лікар надає тільки терапевтичну допомогу;

B. сімейний лікар веде прийом тільки в поліклініці;

C. сімейний лікар не має права госпіталізувати хворих, не погодивши рішення із завідувачем поліклініки;

D. сімейний лікар працює з усім приписаним до його ділянки населенням, у тому числі і з так званим "здоровим" контингентом, який не звертається до лікаря;

E. сімейний лікар не надає медичну допомогу дитячому населенню, що проживає на прикріпленій ділянці.
8.Лікар викликаний додому до пацієнта. Що є показанням до госпіталізації пацієнта в стаціонар?

А. літній вік хворого

В. важкий стан хворого

С. наявність онкологічного захворювання у хворого

D. наявність супутньої патології

Е. наявність психіатричного захворювання.
9.Лікування в денному стаціонарі поліклініки протипоказано хворим:

А. яким проведений перший етап лікування в лікарні або в домашньому стаціонарі

В. які вимагають введення лікарських препаратів через певні проміжки часу протягом дня

С. які вимагають цілодобового лікарського спостереження

D. які приймають бальнеологічні процедури, після яких потрібний відпочинок

Е. яким потрібна маніпуляція, яку виробляють лікарі (пункція суглоба).
10.Хворому домашнього стаціонару призначений вільний режим. Це означає, що хворий може:

А. дивитися розважальні передачі не більше ніж півгодини за один сеанс

В. самостійно або в супроводі прогулюватися недалеко від будинку

С. самообслуговування заборонене

D. фізіологічні потреби задовольняються із сторонньою допомогою

Е. відвідувати поліклініку самостійно або в супроводі.


Схожі:

Місце сімейної медицини в загальній структурі охорони здоров’я та принципи сімейного обслуговування населення. Організація роботи сімейного лікаря. Структура медичного страхування, діяльність сімейного лікаря в умовах страхової медицини iconЩо таке первинна медико-санітарна допомога?
Тема Місце сімейної медицини в загальній структурі охорони здоров’я та принципи сімейного обслуговування населення. Організація роботи...
Місце сімейної медицини в загальній структурі охорони здоров’я та принципи сімейного обслуговування населення. Організація роботи сімейного лікаря. Структура медичного страхування, діяльність сімейного лікаря в умовах страхової медицини iconЗатверджено на методичній Учбовий предмет
Основні проблеми переходу до організації первинної медичної допомоги за принципом лікаря загальної практики (сімейного лікаря)
Місце сімейної медицини в загальній структурі охорони здоров’я та принципи сімейного обслуговування населення. Організація роботи сімейного лікаря. Структура медичного страхування, діяльність сімейного лікаря в умовах страхової медицини icon№4. Медико-соціальні аспекти здоров’я населення. Роль сімейного лікаря...
Дайте визначення поняттям «здоров’я», «проміжний стан» або «передхвороба» та «хвороба»
Місце сімейної медицини в загальній структурі охорони здоров’я та принципи сімейного обслуговування населення. Організація роботи сімейного лікаря. Структура медичного страхування, діяльність сімейного лікаря в умовах страхової медицини iconТипові помилки сімейного виховання
А. С. Макаренко в «Книзі для батьків». Причиною неправильного сімейного виховання є помилки, яких припускаються батьки. Типові помилки...
Місце сімейної медицини в загальній структурі охорони здоров’я та принципи сімейного обслуговування населення. Організація роботи сімейного лікаря. Структура медичного страхування, діяльність сімейного лікаря в умовах страхової медицини iconТипові помилки сімейного виховання
А. С. Макаренко в «Книзі для батьків». Причиною неправильного сімейного виховання є помилки, яких припускаються батьки. Типові помилки...
Місце сімейної медицини в загальній структурі охорони здоров’я та принципи сімейного обслуговування населення. Організація роботи сімейного лікаря. Структура медичного страхування, діяльність сімейного лікаря в умовах страхової медицини icon7. Невідкладна допомога в практиці сімейного лікаря при больовому синдромі
Що таке біль? Наведіть класифікації болю за локалізацією та за часовими характеристиками
Місце сімейної медицини в загальній структурі охорони здоров’я та принципи сімейного обслуговування населення. Організація роботи сімейного лікаря. Структура медичного страхування, діяльність сімейного лікаря в умовах страхової медицини iconМедико-соціальні аспекти здоровя населення. Роль сімейного лікаря...
Перспективні технології розвитку здоровя, профілактичне харчування, «Школи здоровя». Оцінка поширеності факторів ризику в розвитку...
Місце сімейної медицини в загальній структурі охорони здоров’я та принципи сімейного обслуговування населення. Організація роботи сімейного лікаря. Структура медичного страхування, діяльність сімейного лікаря в умовах страхової медицини iconГорлівське міське управління філія головного управління
Порядку здійснення медичного обслуговування учнів загальноосвітніх навчальних закладів" наказів Міністерства охорони здоров'я України...
Місце сімейної медицини в загальній структурі охорони здоров’я та принципи сімейного обслуговування населення. Організація роботи сімейного лікаря. Структура медичного страхування, діяльність сімейного лікаря в умовах страхової медицини iconСемінар 1 «Вступ до сімейного права»

Місце сімейної медицини в загальній структурі охорони здоров’я та принципи сімейного обслуговування населення. Організація роботи сімейного лікаря. Структура медичного страхування, діяльність сімейного лікаря в умовах страхової медицини icon1. Мова лікаря як показник особистісної культури
Комунікативна сторона професійного спілкування лікаря з пацієнтом
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка