Заступник директора відповідає за правильну організацію навчально-виховного процесу у школі, за виконання навчальних програм, якість викладання навчальних




НазваЗаступник директора відповідає за правильну організацію навчально-виховного процесу у школі, за виконання навчальних програм, якість викладання навчальних
Сторінка7/7
Дата конвертації05.04.2013
Розмір0.79 Mb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Інформатика > Документы
1   2   3   4   5   6   7

^ Схема аналізу уроку біології

I. Чи правильно визначена тема уроку.

1. Які нові питання, закони передбачається вивчити.

2. Як розкриваються навчальні й виховні завдання уроку.

3. Який навчальний матеріал планується повторити.

4. Які поняття формуються, які закріплюють відповідно до програми.

II. Доцільність розподілу навчального часу на певні етапи уроку, чи відповідає хід уроку

наміченому плану.

III. Зміст уроку:

1. Відповідність змісту уроку програмі.

2. Наукова спрямованість уроку.

3. Уміння вчителя виділити основне в навчальному матеріалі, не перевантажувати урок другорядним матеріалом.

4. Дотримання принципу науковості та доступності.

5. Наочність (таблиці, гербарії, моделі, колекції, живі об'єкти, ТЗН).

6. Використання на уроках результатів робіт учнів, отриманих на інших видах навчальної діяльності (вдома, на екскурсіях, у куточках живої природи та ін.)

7. Практичні роботи з натуральними об'єктами:

а розпізнання;

б) спостереження;

в) визначення;

г) зіставлення;

д) короткочасний експеримент (якщо він є на уроці).

8. Опора на раніше вивчене.

9. Зв'язок теорії з практикою.

10. Ознайомлення учнів з екологічними проблемами Наступність у вивченні матеріалу.

11. Ступінь самостійної навчальної діяльності учнів:

а) самостійність суджень;

б) усвідомлення запам'ятовування;

в) вміння використовувати наявні знання;

г) закріплення (застосування знань у нестандартних ситуаціях, робота з підручником, обґрунтованість відповідей).

12. Диференціація навчання.

13. Контроль та оцінювання.

14. Домашні завдання (обсяг, посильність, інструктаж)
Схема аналізу уроку трудового навчання

1. Правильність формулювання теми уроку відповідно до державної програми.

2. Мотивація мети уроку.

3. Обґрунтованість типу уроку.

4. Педагогічна доцільність структури уроку, правильність витрат навчального часу окремі частини уроку.

5. Раціональність використання технічних засобів навчання, зокрема наочності.

6. Культура праці учнів.

7. Використання вчителем сучасних методів, форм, засобів навчання і виховання, ви оптимального їх поєднання в конкретних умовах.

8. Розвиток здібностей та інтересів школярів.

9. Відповідність поєднання методів навчання дидактичним завданням уроку.

10. Організація самостійної роботи учнів: характер самостійної діяльності учнів, послідовність видів і завдань самостійної роботи учнів.

11. Система врахування та оцінки знань учнів: умотивованість та об'єктивність оцінок, виставлених на уроці.

12. Доцільність поєднання індивідуальних форм перевірки знань учнів.

13. Педагогічна майстерність учителя: вміння організовувати клас, підтримувати дисципліну, самоконтроль та педагогічний такт, рівень мовлення, володіння голосом.

14. Загальна оцінка уроку: наскільки успішно було реалізовано виховні та основні завдання, конкретні висновки і пропозиції щодо уроку.
Схема аналізу уроку фізкультури

1. Підготовка вчителя до уроку.

2. Місце проведення.

3. Інвентар.

4. Своєчасність початку уроку.

5. Зовнішній вигляд учителя, наявність плану уроку.

6. Зовнішній вигляд учнів.

7. Шикування, здача рапорту, привітання, постановка завдань уроку.

8. Дозування у часі частин уроку. Мова, тон учителя, володіння правильною термінологією.

9. Фізіологічна послідовність під час виконання фізичних вправ (від легкого до складного і від складного до легкого).

10. Поведінка учнів під час уроку. Виховання свідомої дисципліни.

11. Професійно-методична підготовка вчителя.

12. Оцінювання знань і вмінь учнів, його об'єктивність, коментування (заохочення, оголошення подяки).

13. Фізичне навантаження на уроці.

14. Міжпредметні зв'язки.

Кожен урок розпочинати зі спортивних вправ. У ході уроку задіювати теоретичні відомості. Привчити учнів до самостійних занять. У заключній частині уроку підбити підсумок, виставити оцінки, дати домашнє завдання.

Примітка. Навчальну частину уроку можна не оцінювати.
Схема аналізу уроку в початкових класах

1.Як підготовлений вчитель до проведення уроку?

2. Чи відповідає тема уроку навчальній програмі?

3. Зміст уроку, його науковий рівень, зв'язок з життям.

4. Формування та реалізація триєдиної мети уроку.

5. Як активізував вчитель учнів до початку уроку? З яким настроєм учні прийшли на урок?

6. Чи цілеспрямовано перевіряв домашнє завдання?

7. Як працював учитель з обдарованими дітьми на уроці? Чи давав завдання підвищення складності?

8. Які методики застосовував?

9. Чи доцільно відібрав навчальний матеріал? Якою мірою цікавий і оригінальний матеріал?

10. Як використовувались вчителем умови для творчої роботи дітей?

11. Уміння вчителя концентрувати і переключати увагу учнів.

12. Психологічне розвантаження учнів.

13. Які види навчальної діяльності переважали на уроці?

14. Чи працював вчитель з дітьми з розвитку їхньої пам'яті ?

15. Які прийоми активізували мислення учнів?

16. Диференціація та індивідуалізація навчання.

17 .Як вчитель керував руховою активністю учнів?

18. Чи досить оцінок було виставлено на уроці?

19. Чи вирішені поставлені питання?

20. Яке місце на уроці мали ігрові моменти?

21. Як вчитель інтегрував навчальний матеріал даного уроку з навчальним матеріалом суміжних дисциплін?

22. З яким настроєм вчитель і учні закінчили урок?

23. Вияв комунікативних умінь вчителя.

24. Виконання основних санітарно-гігієнічних вимог.



Самоаналіз уроку – це спосіб граничної конкретизації управління навчально-виховним процесом, який дає можливість шляхом особистого оперативного втручання впливати на методи навчання, на добір і формування навчального матеріалу, на вибір і правильне поєднання форм організації пізнавальної діяльності учнів. Самоаналіз уроку допомагає вчителю оволодіти більш високим рівнем майстерності, підвищити результативність праці.

Самоаналіз уроку вчителем дозволяє вирішити цілий ряд важливих завдань:

  • учитель краще усвідомлює систему своєї роботи,

  • швидше освоює на практиці методику вибору й обґрунтування оптимального варіанта навчання,

  • робить учителя психологічно захищенішим, впевненішим у собі,

  • поліпшує якість планування наступних уроків,

  • стимулює розвиток творчого мислення й діяльності вчителя.

Що дає самоаналіз для керівника, який відвідує уроки?

  • Знання рівня мислення вчителя;

  • Можливість порівнювати задум і реальний хід уроку, а отже, дати конкретні поради вчителю;

  • Економію часу керівника; його виступ не повторює самоаналіз, а зосереджується на оцінці, виявленні плюсів і мінусів та їхніх причин;

  • Через упровадження в практику самоаналізу уроку стає реальним впровадження у навчально-виховний процес будь-яких нововведень.

Перш ніж вимагати від учителів самоаналізу уроків, доцільно ознайомити колектив з методикою такого самоаналізу.

Існують різі схеми самоаналізу уроків
^ Схема самоаналізу уроку № 1

  1. Загальна структура уроку .

Основна дидактична мета уроку: його місце в системі уроків з теми, основні моменти уроку, дозування часу, дотримання основних вимог до оформлення уроку, використання часу на уроці.

  1. ^ Реалізація основної дидактичної мети уроку.

Виконання вимог програми, співвідношення матеріалу, поясненого на уроці і даного на самостійну роботу, організація сприйняття, уваги, пізнавального інтересу, організація первинного закріплення матеріалу, перевірка якості знань, використання розділу і програм, вимоги до знань, опитування учнів.

  1. ^ Розвивальний аспект уроку.

Залучення учнів до здійснення основних розумових операцій, подолання посильних труднощів, розвиток пізнавальної самостійності й послідовності, науковості, міцність знань.

  1. ^ Дотримання основних принципів дидактики.

Принцип наочності, свідомості і активності в роботі вчителя і учнів, доступності і посильності, систематичності і послідовності, науковості, зв’язку теорії з практикою, міцності знань.

  1. ^ Методи навчання.

Методи введення нового матеріалу, закріплення і вироблення вмінь і навичок, контролю; відповідність методів загальної спрямованості навчання дидактичній меті; залежність вибору методів навчання від матеріального забезпечення навчального процесу.

  1. ^ Виховний аспект уроку.

Використання виховних можливостей змісту навчального матеріалу, формування світогляду, зв'язок із життям, виховання сумлінного ставлення до праці, навчання, використання виховної можливості оцінки, виховний вплив особистості вчителя.

  1. ^ Вчитель на уроці. Підготовка до уроку, роль конспекту, види діяльності на уроці, контакт із класом, індивідуальний підхід до учнів, значення предмета, захопленість ним, зовнішній вигляд учителя.

  2. ^ Робота учнів на уроці.

Підготовка учнів до уроку, активність на різних етапах уроку, види діяльності, культура мови, дисципліна, ставлення до предмета, динаміка працездатності, моменти найвищої активності, зниження працездатності, їхні причини, рівень сформованості вміння вчитися.

  1. ^ Гігієнічні умови уроку.

Приміщення, його основна оснащеність, меблі, дотримання принципу розташування, розклад на день, вплив гігієнічних умов на динаміку працездатності на уроці.
Схема самоаналізу уроку № 2

  1. Яке місце цього уроку в темі, розділі, курсі? Його зв'язок із попередніми уроками.

  2. Які особливості класу було враховано під час планування уроку ?

  3. Які завдання планувалося вирішувати на уроці? Чим зумовлений такий вибір завдання?

  4. Чим зумовлені вибір структури і типу уроку ?

  5. Чим зумовлений вибір змісту, форм і методів навчання ( за елементами уроку )?

  6. Які навчально-матеріальні, гігієнічні, морально-психологічні, естетичні й тимчасові умови було створено на уроці? Наскільки вони сприяли успішній роботі?

  7. Чи були відхилення від плану уроку? Чому ? які саме ?

  8. Як можна оцінювати результати уроку? Чи вирішено його завдання? Чи не було перевантаження учнів?

  9. Які висновки на майбутнє можна зробити з результатів уроку ?


Варіант алгоритму самоаналізу уроку

1. Характеристика класу.

  • Тут розглядають структуру міжособистісних стосунків: лідери, аутсайдери; наявність угруповань, їхній склад; взаємодія структур особистих взаємин і організаційної структури класу.

  • Потім необхідно охарактеризувати вади біологічного розвитку учнів: дефекти зору, слуху; соматичні захворювання; особливості вищої нервової системи (надмірна загальмованість або збудливість); патологічні відхилення.

  • Після цього варто охарактеризувати дефекти психічного розвитку: слабкий розвиток інтелектуальної сфери тих чи інших членів учнівського колективу; слабкий розвиток вольової сфери в окремих учнів; слабкий розвиток емоційної сфери особистості. Далі йде характеристика розвитку психічних якостей: відсутність пізнавального інтересу, потреби в знаннях, установки на навчання; недоліки у ставленні особистості до себе, вчителя, родини колективу.

  • Після цього можна перейти до аналізу недоліків підготовленості учнів ласу: прогалини у фактичних знаннях і вміннях; проблеми в навичках навчальної праці; погані звички і культура поведінки.

  • Потім розглядають недоліки дидактичних і виховних впливів школи, після чого недоліки впливу родини, однолітків, позашкільного середовища. (Звичайно, зовсім необов’язково під час кожного самоаналізу у року давати таку вичерпну характеристику класу, в якому він проходив. Однак самоаналіз уроку вчителем відрізняється від його аналізу керівником тим, що він зорієнтований не тільки на конкретний клас, а й на конкретних учнів).

2. ^ Потім аналізують зовнішні зв’язки уроку: встановлюють місце і роль даного уроку в досліджуваній темі; характер зв’язку уроку з попередніми і наступними уроками.

3. ^ Характеристика триєдиної мети уроку з опорою на характеристику класу, чого треба домогтися в знаннях і вміннях, відповідно до специфіки учнівського колективу; який виховний вплив зробити на учнів; які якості почати, продовжувати, закінчити розвивати.

4. ^ Характеристика задуму уроку (план): яким є зміст навчального матеріалу; як учні засвоюватимуть його, тобто які методи навчання і форми організації пізнавальної діяльність; яку частину матеріалу вони можуть засвоїти самі; яка частину матеріалу вимагає допомоги вчителя під час засвоєння; що необхідно добре запам’ятати, а що використовувати тільки для ілюстрації; що з раніше вивченого необхідно повторити і на що обіпертися під час засвоєння нового; як закріпити знову вивчене; що буде цікавим і легким, а що складним; яким чином будуть досягнуті виховне й розвивальне завдання.

5. ^ Як побудовано урок, виходячи з його задуму? Характеристика етапів уроку, виділення навчально-виховних моментів, що найбільш позитивно або негативно вплинули на хід уроку, на формування кінцевого результату.

6. ^ Структурний аспект самоаналізу: докладний аналіз етапів, які, на думку вчителя, найсильніше позитивно або негативно вплинули на формування кінцевого результату уроку; аналіз відповідності в межах цих моментів завдань, змісту, методів і форм.

7. ^ Функціональний аспект аналізу; визначають наскільки структура уроку відповідала поставленій меті, задуму уроку, можливостям класного колективу. Визначають вдалі і невдалі моменти в діяльності вчителя і учнів, аналізують відповідність стилю взаємин учителя і учнів успішному формуванню кінцевого результату уроку.

8. ^ Оцінка кінцевого результату уроку: оцінка якості знань, умінь і навичок, отриманих учнями на уроці, визначення розриву між поставленими завданнями і реальним кінцевим результатом уроку. Причини цього розриву; оцінка досягнення виховних та розвивальних завдань уроку, висновки та самооцінка уроку.



^ Перший критерій : виконання державних програм у повному обсязі. Оцінюючи роботу вчителів, необхідно переконатись, що вони працювали згідно з програмою, забезпечили вивчення передбачених тем, виконання практичних, лабораторних і контрольних робіт, екскурсій. Другий критерій : рівень знань і розвитку учнів, ступінь їх самостійності, оволодіння навичками навчальної праці, інтелектуальними вміннями. Третій критерій : якість навчально-виховної роботи на уроці. Чи вчить, виховує вчитель на уроці, чи добивається він того, що саме під час уроку відбувається процес формування знань, розвиток самостійності, чи здійснюється виховання в процесі навчання?
    Особливо треба приділити увагу питанням: які методи роботи застосовує вчитель, чи вміє він обирати оптимальні прийоми навчання з урахуванням навчального матеріалу і особливостей класу? Не існує універсальних методів навчання, їх нескінченна множина. Вибір правильних методів - ознака професійної майстерності. Четвертий критерій : диференційований підхід до учнів у процесі навчання, який забезпечує оптимальний розумовий розвиток учнів, попереджає неуспішність. Одним із способів перевірки ступеня ефективності індивідуального підходу до учнів в умовах колективної роботи з класом є вивчення системи роботи вчителя із слабими та відстаючими учням, а також з тими, хто проявляє особливий інтерес до вивчення того чи іншого предмету, роботи вчителя після уроків.

^ Критерії оцінювання діяльності вчителя

1. Дидактична діяльність учителя:

• методи пояснення нового матеріалу;

• способи активізації розумової діяль­ності учнів;

• методи залучення школярів до пошу­ку;

• здійснення індивідуальної роботи з окремими учнями;

• організація навчання за новими техно­логіями;

• мотивація навчальної діяльності;

• самостійна робота учнів на уроці;

• форми роботи з книгою;

• форми виявлення й оцінювання! знань;

• практична спрямованість уроку, зв'я­зок навчання з життям;

• ефективність і доцільність використан­ня ТЗН, наочності;

• дотримання гігієнічних вимог до уро­ку;

• оптимальність домашнього завдання (творчий та індивідуальний його ха­рактер).

2. Рівень навчальних досягнень учнів від­повідно до навчальної програми.

3. Рівень вихованості учнів.

4. Творчість учителя у підготовці до уро­ку та його проведення.

5. Активні форми роботи на уроці.

6. Позакласна робота вчителя.

7. Результативність роботи з обдаровани­ми дітьми.
Рівні результативності діяльності учителя

^ I. Репродуктивний: учитель може і вміє розповісти іншим про те, що знає сам.

II. Адаптивний: учитель уміє пристосовувати свої знання і уміння до особливостей аудиторії.

^ III. Локально-моделюючий:

учитель володіє стратегіями навчання, зна­ннями, вміннями та навичками з окремих розділів курсу, вміє формувати педагогіч­ну мету, передбачувати результат, забезпе­чувати послідовне включення учнів у на­вчально-пізнавальну діяльність.

^ IV. Системно-моделюючий:

учитель володіє стратегіями формування в учнів потрібної системи знань, умінь та навичок зі свого предмета.

V. Творчо-моделюючий: учитель володіє стратегією перетворення свого предмета на засіб формування осо­бистості учнів.
^ Параметри творчої діяльності вчителя

• Чи розробляє вчитель нові підходи до на­вчання, виховання й розвитку учнів.

• Наскільки реалізує та змінює (моделює) зміст, форми, методи і засоби навчаль­но-виховного процесу.

• Як реалізує на практиці принципи особистісно орієнтованого навчання, від­шукує шляхи створення творчої атмос­фери.

• Як повно володіє формами і методами організації навчально-пізнавальної ді­яльності учнів з метою їхнього розви­тку.

• Наскільки оригінальне конструює на­вчально-виховний процес.

• Чи здійснює постійний самоаналіз сво­єї професійної діяльності.





1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Заступник директора відповідає за правильну організацію навчально-виховного процесу у школі, за виконання навчальних програм, якість викладання навчальних iconЗагальні методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного...
Адже, саме з 1 вересня в основній школі розпочнеться поступове впровадження нового Державного стандарту базової та повної загальної...
Заступник директора відповідає за правильну організацію навчально-виховного процесу у школі, за виконання навчальних програм, якість викладання навчальних iconЗагальні методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного...
Адже, саме з 1 вересня в основній школі розпочнеться поступове впровадження нового Державного стандарту базової та повної загальної...
Заступник директора відповідає за правильну організацію навчально-виховного процесу у школі, за виконання навчальних програм, якість викладання навчальних iconЗагальні методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного...
Адже, саме з 1 вересня в основній школі розпочнеться поступове впровадження нового Державного стандарту базової та повної загальної...
Заступник директора відповідає за правильну організацію навчально-виховного процесу у школі, за виконання навчальних програм, якість викладання навчальних iconМетодичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу
Міністерство освіти І науки України надсилає для практичного використання методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного...
Заступник директора відповідає за правильну організацію навчально-виховного процесу у школі, за виконання навчальних програм, якість викладання навчальних iconМетодичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу
Відділ освіти надсилає Вам для практичного використання «Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під...
Заступник директора відповідає за правильну організацію навчально-виховного процесу у школі, за виконання навчальних програм, якість викладання навчальних iconРекомендації вчителям початкових класів щодо організації навчально-виховного...

Заступник директора відповідає за правильну організацію навчально-виховного процесу у школі, за виконання навчальних програм, якість викладання навчальних iconНаказ
Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах І навчальних...
Заступник директора відповідає за правильну організацію навчально-виховного процесу у школі, за виконання навчальних програм, якість викладання навчальних iconЗагальні методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного...
З метою організованого переходу на новий Державний стандарт базової І повної загальної середньої освіти Міністерство освіти І науки...
Заступник директора відповідає за правильну організацію навчально-виховного процесу у школі, за виконання навчальних програм, якість викладання навчальних iconЗагальні методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного...
З метою організованого переходу на новий Державний стандарт базової І повної загальної середньої освіти Міністерство освіти І науки...
Заступник директора відповідає за правильну організацію навчально-виховного процесу у школі, за виконання навчальних програм, якість викладання навчальних iconІнформація про стан викладання та рівень навчальних досягнень учнів з історії І правознавства
У першу чергу вивчення було спрямовано на вивчення позитивних сторін викладання цих навчальних предметів, стану навчально-методичного...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка