Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2008-2009 навчальному році




Скачати 333.26 Kb.
НазваІнструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2008-2009 навчальному році
Сторінка1/2
Дата конвертації06.03.2013
Розмір333.26 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Інформатика > Документы
  1   2
Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики

у 2008-2009 навчальному році
Розвиток інформаційного суспільства зумовлює потребу у нових підходах до навчання інформатики учнів загальноосвітніх закладів.

В умовах профілізації старшої школи шкільний курс інформатики набуває нового функціонального призначення, спрямованого на формування інформаційної культури, інформаційної компетентності, усвідомлення учнями ролі інформаційних технологій у розвитку сучасного суспільства.

Під час навчання в учнів має бути сформовано як теоретична база знань з основ інформатики, так і вміння й навички ефективного використання ними сучасних комп'ютерно-інформаційних технологій у навчально-пізнавальній та майбутній професійній діяльності.

Шкільний курс інформатики в загальноосвітніх навчальних закладах вивчатиметься за програмами, надрукованими у збірнику “Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Навчальні програми для профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів, пропедевтичних курсів, гуртків. Інформатика”, видавництва “Прем’єр”, Запоріжжя, 2003р., у науково-методичному журналі “Комп’ютер у школі та сім’ї”, 2003, 2004 р.р., “Навчальною програмою з інформатики для 8-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів універсального та фізико-математичного профілів”, надрукованою у науково-методичному журналі “Комп’ютер у школі та сім’ї”, №1, 2005 р., «Програмами для профільного навчання. Інформатика», надрукованими у науково-методичному журналі «Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах», №4–5, 2006 р. та №2-3, 2008 р.

Розподіл годин на вивчення окремих розділів та методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів видруковано у Інформаційному збірнику МОН №№5, 14-15, 2003 р., №№13-14, 2004, 2005 р.р. та у науково-методичному журналі “Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах”, №1 та №4–5 за 2006 р., №1, 2007 р., №2-3, 2008 р.

У навчальних програмах передбачено резерв навчального часу, який на розсуд вчителя використовується для повторення, узагальнення та систематизації знань учнів та для розв’язування задач.

Вивчення інформатики в 10-11 класах може здійснюватися за навчальними програмами відповідного профілю.

Для класів філологічного, суспільно-гуманітарного, універсального, художньо-естетичного та спортивного профілів рекомендується користуватися навчальними програмами з інформатики для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів вказаних профілів, розрахованих на 70 годин. Оскільки діяльність учнів названих профілів пов’язана з розв’язуванням інформаційних задач на одержання (пошук), використання та опрацювання інформації, то в даних програмах увага акцентується саме на цих питаннях.

Для класів природничого, технологічного та фізико-математичного профілів рекомендується навчальна програма, розрахована на 140 годин. Проте для шкіл (класів) фізико-математичного профілю практичні завдання можуть відрізнятися вищим рівнем складності. Мета курсу досягається шляхом формування в учнів практичних умінь і навичок роботи із основними складовими сучасного апаратного і програмного забезпечення комп’ютерів, ознайомлення з функціональним призначенням основних пристроїв комп’ютера, з основами технології розв’язування задач за допомогою комп’ютера, починаючи від їх постановки й побудови відповідних інформаційних моделей і закінчуючи інтерпретацією результатів, отриманих за допомогою комп’ютера.

У вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладах вивчення курсу інформатики передбачається у 10—12-х класах за новою програмою (укладачі Литвинова С. Г., Проценко Т. Г.) із розрахунку 1 година на тиждень.
Поглиблене вивчення інформатики
У відповідності до листа МОН від 18.02.2008 року №1/9-83 «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2008/2009 навчальний рік» робочі навчальні плани для 8-х класів загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням інформатики складаються за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОН України від 18.02.2008 р. № 99.

Навчальний час на поглиблене вивчення інформатики у 8-х класах (із розрахунку 3 години на тиждень) формується таким чином: до годин інваріантної складової (технології – 2 години, з відповідним поділом класу на дві групи), додаються години варіативної складової (2 години, без поділу для кожної з двох груп класу), що разом становить 3 години на тиждень для кожної окремої групи у класі.

Вивчення інформатики у 8-х класах з поглибленим вивчення інформатики відбуватиметься за новою програмою поглибленого вивчення інформатики для 8-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів (авт.: Караванова Т.П., Костюков В.П.), видрукуваній у науково-методичному журналі «Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах» №2-3, 2008 рік та розміщеній на сайті Міністерства освіти і науки.

Зміст навчальної програми поглибленого вивчення інформатики для учнів 8-12 класів, що складається з двох паралельних змістовних ліній, можна представити у вигляді такої схеми:


^ 8 клас (3 год. на тиждень)

Інформаційно-комунікаційні технології

Алгоритмізація та програмування

Загальна кількість годин на рік

І семестр (2 год. на тиждень)

І семестр (1 год. на тиждень)

105

(96+9рез)

Апаратне та програмне забезпечення комп’ютера

30+3рез

^ Основи алгоритмізації та програмування (Базовий курс)

16

ІІ семестр (1 год. на тиждень)

ІІ семестр (2 год. на тиждень)


^ Апаратне та програмне забезпечення комп’ютера


16+3рез

Основи алгоритмізації та програмування (Базовий курс)

34+3рез

Всього годин

52

Всього годин

53


Характерною особливістю структури цієї навчальної програми є те, що вона складається з двох паралельних змістовних ліній: сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та основ алгоритмізації та програмування (ОАП). Обидві ці лінії тематично взаємопов’язані і послідовно узгоджені.

Наприклад, під час ознайомлення учнів із середовищем програмування в І семестрі 8 класу (змістовна лінія ОАП) вже завершено ознайомлення з клавіатурою та правилами набору тексту (змістовна лінія ІКТ). До розділу „Технології обробки числової інформації” (ІКТ) включено розв’язання алгоритмічних задач математичного, фізичного та економічного змісту, а цей самий час в змістовній лінії ОАП завершено базовий курс алгоритмізації. Це дозволяє закріпити з учнями базові алгоритмічні структури, роботу з масивами вхідної та вихідної інформації.

Слід також зазначити, що обидві змістовні лінії збалансовані за часом їх викладання, тобто на викладання курсів ІКТ та ОАП відводиться однакова сумарна кількість годин.

Однією з ідей, покладених у розробку програми, є стимулювання самостійної роботи учнів шляхом виконання власних проектів протягом вивчення всіх розділів і тем курсу.

Програмою поглибленого вивчення інформатики передбачено розширення і поглиблення змісту розділу алгоритмізації та програмування, вивчення якого починається з 8-го класу. Саме це дасть можливість вчасно здійснювати ґрунтовну та якісну підготовку учнів до участі в олімпіадах, конкурсах, турнірах, науково-практичних конференціях, конкурсах-захистах науково-дослідницьких робіт різного рівня.

Окремо слід зазначити відмінність між практичними та лабораторними роботами, що передбачені у програмі.

^ Практична робота може виконуватися учнями як індивідуально, так і в групах, відповідно до обраної вчителем методики. Її виконання передбачає реалізацію конкретного, однакового для всіх учнів, завдання протягом нетривалого часу на уроці, яке призначене для поточного закріплення нового матеріалу, вироблення практичних навичок.

У свою чергу лабораторні роботи рекомендуються для самостійного виконання за індивідуальними завданнями. Вони передбачають ведення дослідження у зошиті з окремої теми кожної лабораторної роботи із зазначенням постановки задачі, опису розробленого алгоритму, підібраних власних тестів, результатів тестування, аналітичного дослідження отриманих результатів, порівняння з результатами інших альтернативних методів розв’язання поставленої задачі (наприклад, методи сортування), узагальнюючих висновків. Результатом виконання лабораторної роботи є захист її учнем. Захист лабораторної роботи, на вибір вчителя, може бути проведено індивідуально з окремими учнями, або у груповому інтерактивному режимі. У програмі лабораторні роботи передбачено лише з тих тем, які дозволяють учням провести відповідну дослідницьку роботу.

У змістовній лінії ІКТ по завершенні кожної теми передбачається розроблення учнями власних мініпроектів, якими поповнюються власні бібліотеки навчальних завдань. Подібна бібліотека навчальних програм створюється учнями і під час вивчення основ алгоритмізації та програмування. Після закінчення всього курсу поглибленого вивчення інформатики ці наробки використовуються учнями під час роботи над підсумковим проектом. Теми такого глобального проекту пропонуються самими учнями та узгоджуються з вчителем, або ж є результатом співпраці з іншими вчителями-предметниками.

До рекомендацій щодо впровадження даної програми поглибленого вивчення інформатики у загальноосвітніх навчальних закладах слід також віднести і можливість залучення декількох вчителів для викладання окремих змістовних ліній курсу або навіть окремих його розділів.

У 9-11 класах з поглибленим вивченням математики та інформатики курс інформатики в може вивчатися за такими програмами:

  • “Програми для спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв. Інформатика і програмування. 8-11 класи” з розрахунку 4 години на тиждень;

  • “Програми для загальноосвітніх навчальних закладів, спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв. Інформатика (поглиблений курс). 8-11 класи (“Прем’єр”, Запоріжжя, 2003р.) з розрахунку 2 години на тиждень у 9 класах і 4 години на тиждень у 10-11 класах.


Профільне навчання

Реалізація профільного навчання інформатики у 10-11 класах забезпечується системою курсів за вибором (за рахунок варіативного компоненту), які враховують інтереси і можливості учнів даного профілю. Курси за вибором, спецкурси та факультативи поглиблюють та розширюють основний курс інформатики відповідно до профілю навчання, надають можливості для організації творчої роботи учнів через систему індивідуальних завдань професійної спрямованості.
Курс за вибором “Основи інформаційних технологій. 10-11 класи” рекомендується вивчати паралельно з основним курсом інформатики в 10-11 класах. Курс вивчається із розрахунку 2 години на тиждень (всього 140 годин) і є засобом практичного закріплення теоретичної підготовки, одержаної учнями на уроках інформатики.

У процесі опанування курсу учні набувають знань і вмінь користуватися прикладними програмами: текстовим та графічним редакторами, електронними таблицями, найпростішими базами даних, комп’ютерними мережами різних рівнів тощо.

Курс за вибором Сучасні офісні інформаційні технології рекомендується вивчати паралельно з основним курсом інформатики в 10–11 класах із розрахунку 1 або 2 години на тиждень (всього 70 годин).

Метою курсу є підготовка молоді до активного використання інформаційних технологій у сучасному діловодстві й управлінні; надання знань щодо існуючих норм, правил і способів створення різноманітних документів, способів обміну документами; формування умінь та навичок використання програмно-апаратного забезпечення, яке є основою сучасних комп’ютерно-орієнтованих офісних технологій.

Мета курсу досягається насамперед через ознайомлення учнів з основами інформатики, практичне оволодіння ними сучасних інформаційних технологій та комп’ютерних засобів з ціллю їх активного використання у сучасному діловодстві та управлінні.

Курс за вибором “Інформаційні технології проектування” рекомендується вивчати паралельно з основним курсом інформатики в 10–11-х класах. Курс вивчається із розрахунку 2 години на тиждень (всього 70 годин).

Метою вивчення курсу є формування в учнів загального уявлення про автоматизоване проектування, конструювання та підготовку виробництва у різних галузях людської діяльності. При цьому, учні опановують певний обсяг знань та вчаться виконувати нескладні операції автоматизованого проектування та підготовки виробництва простих параметризованих виробів у середовищі професійної системи автоматизованого проектування (САПР).

Вивчення цього курсу дозволить ознайомити учнів з методами і допоміжними засобами, які застосовуються під час конструювання і технологічної підготовки виробництва. Передбачається опанування учнями основ електронної обробки даних та основ організації даних, зокрема, поданих у графічній формі; вивчення алгоритмів і технологій опрацювання графічної і геометричної інформації; основ геометричного моделювання з теорією параметризації; можливостей застосування електронних засобів для конструювання і технологічної підготовки виробництва. Учні ознайомляться з рекомендаціями щодо впровадження САПР у промислове виробництво та з перспективами їхнього розвитку, який супроводжується комплексним впливом на традиційні методи організації конструювання і технологічної підготовки. Цілеспрямоване вдосконалення техніки САПР тісно пов’язано з систематизацією, стандартизацією та інтенсифікацією її застосування у сучасному виробництві.

Ґрунтовно вивчити класифікацію комп’ютерних презентацій, методи і способи організації слайдових і потокових презентацій, принципи відтворення графічної, аудіо- та відеоінформації, поняття про комп’ютерну анімацію, принципи дизайну складових елементів презентацій надає можливість навчання за програмою курсу за вибором «Основи комп’ютерних презентацій».

Крім широко відомого офісного застосування Microsoft PowerPoint, у курсі розглядаються ще два сучасні інструментальні програмні засоби розробки презентацій від корпорації Microsoft: Producer і PhotoStory. Застосування Microsoft Producer розширює можливості PowerPoint, даючи змогу комбінувати слайди з відео- та аудіокліпами, збагачувати їх відтворення різноманітними ефектами та настроювати параметри показу презентації за допомогою часових лінійок. PhotoStory - простий і зручний у використанні засіб для створення презентацій на базі колекцій зображень. Названі інструментальні засоби дають змогу суттєво підвищити якість презентаційного матеріалу і тому вміння використовувати їх наразі стає обов’язковим для тих, хто прагне оволодіти технологією комп’ютерних презентацій.

Загальний обсяг даного курсу становить 17 навчальних годин, із яких принаймні 2 години відводиться на створення учнівських проектів. Курс може як доповнювати тему «Комп’ютерні презентації» з базового курсу інформатики, так і замінювати її. Оптимальним є викладання курсу в 10-му класі загальноосвітніх навчальних закладах будь-якого профілю.

Навчання за програмою курсу за вибором «Основи комп’ютерної графіки») може здійснюватися в старших класах середніх навчальних закладів будь-якого профілю протягом 35 навчальних годин.

Після опанування матеріалом цього курсу учні мають отримати ґрунтовні знання про:

  • призначення, можливості, засоби, технології і сфери застосування комп’ютерної графіки;

  • принципи побудови растрових і векторних графічних зображень;

  • основні параметри комп’ютерних зображень;

  • принципи організації та типи колірних моделей;

  • поняття про формати графічних файлів, їхні основні характеристики та перетворення;

  • методи обробки зображень у растрових і векторних графічних редакторах;

  • застосування зображень в офісних та гіпертекстових документах, поліграфічних виданнях, мультимедійних програмних засобах.

Вивчення даного курсу передбачає формування стійких навичок учнів щодо використання середовищ графічних редакторів CorelDraw та PhotoShop для:

  • сканування графічних зображень з твердих носіїв та їх векторизації;

  • конструювання та подальшої реалізації графічних алгоритмів інструментальними засобами графічних редакторів;

  • створення растрових і векторних зображень із використанням графічних примітивів;

  • редагування растрових зображень;

  • обробки цифрових фотографій;

  • форматування векторних рисунків, налаштовування їх параметрів;

  • створення простих анімаційних зображень.

Програма курсу за вибором «Основи комп’ютерної безпеки» розрахована на викладання в середніх навчальних закладах будь-якого профілю в 10-му або 11-му класах протягом одного півріччя, по одній годині на тиждень, або протягом 8–9 тижнів, по дві години на тиждень загальним обсягом 17 годин. Особливістю курсу є те, що він вимагає наявності інтернет-з’єднання, а також наявності спеціального програмного забезпечення, яке вчителю слід попередньо встановити на всіх комп’ютерах учнів для організації роботи в групах. Крім того, окремі питання курсу можуть вивчатися лише в режимі ознайомлення, без комп’ютера. Після вивчення даного курсу в учнів має бути сформовано необхідний мінімум знань, умінь і навичок успішного використання технологій і засобів захисту інформації, що зберігається на комп’ютері, а також технології захисту під час доступу до мережі Інтернет.

Для реалізації завдань розвитку в учнів умінь цілеспрямованого пошуку й систематизації необхідної інформації в мережі Інтернет, спілкування за допомогою електронних засобів обміну інформацією, використання й самостійного освоєння сучасних програмних засобів, формування в учнів теоретичної бази, необхідної для подальшого самостійного освоєння Інтернет-простору призначена програма курсу за вибором «Основи Інтернету».

Курс розраховано на вивчення протягом одного півріччя, по одній годині щотижня. Однак, навчання за даною програмою може проводитися також протягом 8–9 тижнів, по дві години на тиждень. Протягом 17 навчальних годин заплановано проведення 9 практичних робіт, які є найважливішою складовою курсу.

Серед фундаментальних завдань, покладених в основу програми курсу за вибором «Основи веб-дизайну, є формування в учнів розуміння принципів організації веб-ресурсів, розвиток навичок роботи з сучасними програмними засобами розробки веб-сторінок, а також виховання культури оформлення сайтів й умінь структурування інформації, розміщеної на них.

Учні, які повністю опанують курс, ознайомляться з трьома підходами до створення веб-сайтів: автоматизованим створенням веб-сайту на безкоштовному сервері, створенням сайту в середовищі графічного редактора сайтів та програмуванням сайту мовою розмітки HTML. Саме ця особливість навчального матеріалу дозволяє вчителю легко варіювати його обсяги та зміст. Наприклад, у навчальних закладах гуманітарного або спортивного профілю може бути доцільним обмежитися автоматизованим створенням веб-сайту, у школах природничого, фізико-математичного та художньо-естетичного профілів з матеріалу курсу можна виключити вивчення мови HTML та Javascript, а в освітніх закладах інформаційно-технологічного профілю курс викладати у повному обсязі.

До змісту навчального матеріалу включено вивчення таких актуальних для вимог сьогодення тем, як використання блогів, веб-просторів, кліпів Flash та динамічного HTML – Інтернет-технологій, які за оцінками провідних фахівців стануть визначальними у найближчому майбутньому.

Курс, розрахований на вивчення протягом 35 годин у старших класах основної школи, є інтеграцією технологічної й дизайнерської складових. Технологічна складова передбачає вивчення мов, програмних засобів і принципів роботи технологій, пов’язаних з розробкою і функціонуванням веб-ресурсів. Складова дизайну стосується проектування інтерфейсу користувача, правил структуризації вмісту веб-сторінок, їх графічного та стилістичного оформлення.

Факультативний курс “Програмування Інтернет-орієнтованої графіки. 10 клас” вивчається із розрахунку 1 година на тиждень і складається із чотирьох загальних тем:

  • типи користувацьких графічних редакторів. Властивості. Функції;

  • анімація;

  • верстка і макетування веб-сторінок;

  • інтегрування анімації в різноманітні доданки.

Метою курсу є формування теоретичних знань, умінь і навичок учнів з основ програмування Інтеренет-орієнтованої графіки та практичних навичок використання засобів сучасних інформаційних технологій.

Програма курсу за вибором “Мова розмітки гіпертексту HTML розроблена для профільних 10-11 класів і розрахована на 40 годин. Програма передбачає ознайомлення з поняттями гіпертексту, тегової моделі, з основними тегами мови HTML і засобами розробки веб-сторінок.

Метою курсу за вибором «Основи візуального програмування» є навчання основам сучасного програмування на прикладах розробки Windows-застосувань. Базовою мовою програмування обрано Visual Basic. Особливість вивчення даного курсу полягає у тому, що від учнів не вимагається попереднього знання структурного програмування чи основ алгоритмізації.

Як і для будь-якого навчання програмуванню, запорукою успішності учня є розв’язання ним численних задач. Проте, задачі, що пропонуються за тематикою даного курсу, мають виховувати в учнів не лише уміння складати й програмувати алгоритми, але й розуміння принципів обробки даних, специфічних для Windows-застосувань.

Курс розраховано на вивчення протягом одного навчального року, по одній годині на тиждень. Матеріал може викладатися у старших класах шкіл, ліцеїв та гімназій усіх профілів як у межах базового курсу інформатики, так і доповнюючи його. Слід зауважити, що в навчальних закладах інформаційно-технологічного профілю курс може стати основою для поглибленого навчання технологіям програмування.

Курс за вибором “Основи програмування. 10-11 класи” вивчається із розрахунку 2 години на тиждень (всього 140 годин) в класах з поглибленим вивченням математики та інформатики. Головна мета курсу – формування в учнів знань, умінь і навичок об’єктно-орієнтованих систем візуального програмування, про основні правила і методи складання, редагування та виконання програм в середовищах візуального програмування.
Допрофільна підготовка з інформатики
У спеціалізованих школах (класах), гімназіях, ліцеях, колегіумах, зокрема з поглибленим вивченням курсу інформатики, години варіативної частини робочого навчального плану та навчально-виробничої практики можуть використовуватися для вивчення спецкурсів професійного спрямування, курсу інформатики у 7-9 класах, пропедевтичного курсу у 2-6 класах за авторськими програмами з відповідним грифом Міністерства освіти і науки України.

Нові навчальні курси «Основи інформатики, 7 клас» (автори: В.В.Володін, І.Л.Володіна, Ю.О.Дорошенко, Ю.О.Столяров) та «Основи інформатики, 8 клас» (автори: В.В.Володін, І.Л.Володіна Ю.О.Столяров) розраховані на вивчення у 7-х і 8-х класах 12-річної школи протягом 35 годин (1 година на тиждень) або 70 годин (2 години на тиждень). При цьому, більшу частину навчального часу планується відвести для формування умінь і навичок шляхом виконання практичних завдань на комп’ютері. Пропоновані навчальні курси є двонапрямленими і складаються з двох змістово-процесуальних частин: комп'ютерні технології та комп'ютерні науки, які вивчатимуться як незалежно одна від одної, так і взаємоузгоджено, з певним тематичним чергуванням.

Курси вивчення інформатики у 7-х та 8-х класах складаються із змістових модулів, кожен з яких містить 2–3 теми. Вивчення тематичних розділів пропонується завершувати виконанням індивідуального творчого завдання (мініпроекту), що може виконуватися як окремими учнями, так і в складі мікрогруп, як на уроках інформатики, так і на уроках з інших навчальних предметів чи у позаурочний час. Така організація роботи дозволить розширити можливості щодо формування в учнів основних умінь і навичок, продемонструє зв'язок інформатики з іншими дисциплінами, підвищуватиме мотивацію учня щодо успішності свого навчання та сприятиме формуванню творчого ставлення учня до власної навчально-пізнавальної діяльності.

Основними напрямками побудови змісту курсів за вищеназваними навчальними програмами є такі:

1. Теоретичний (інформаційний). Передбачає формування в учнів єдиної інформаційної картини світу, початкового цілісного уявлення про інформацію, засоби її отримання, обробки, зберігання, передавання.

2. Технологічний (комп'ютерні технології). Передбачає формування в учнів початкових умінь і навичок роботи на комп'ютері. Має відбутися перше знайомство з принципами застосування комп'ютерних технологій у повсякденному житті та з сучасними програмними продуктами.

3. Алгоритмічний. Передбачає формування початкових навичок постановки, формалізації та розв'язування найпростіших алгоритмічних задач, створення алгоритмічних моделей, знайомство з виконавцями та першим середовищем програмування.

4. Дослідницький. Передбачає формування творчого ставлення учнів до власної навчально-пізнавальної діяльності, уявлень про можливості використання комп'ютерів, інформаційних технологій та комп'ютерних наук у процесі вивчення інших навчальних предметів і проведенні власної пошукової та дослідницької діяльності.

Під час викладання інформатики в 7-му класі авторами курсу пропонується чергувати вивчення окремих тем з розділу комп'ютерних технологій з темами розділу комп'ютерних наук. Це дозволить практично продемонструвати учню єдність інформаційної картини світу, збільшити час, необхідний для формування сталих умінь і навичок, дозволить виконати певні завдання, застосовуючи різні програмні продукти та опановуючи технологію їх використання, неодноразово повертатися (з метою закріплення, узагальнення і систематизації) до формування важливих з теоретичних та практичних позицій понять інформатики.

Тематичний облік знань рекомендується проводити на основі практичних, лабораторних, експериментально-дослідних робіт, пошукових завдань, самостійних та контрольних робіт з основ алгоритмізації, різнорівневого тестування (зокрема комп’ютерного), захисту індивідуальних та групових проектів навчального призначення. Добираючи завдання для проведення обліку знань, потрібно враховувати індивідуальні особливості як окремих учнів, так і профільну орієнтацію всього класу.

Результатом опанування курсу 7 класу має стати сформований базовий рівень знань учнів щодо інформаційної складової, умінь і навичок застосування комп’ютерних технологій та розробки алгоритмів, який дозволить продовжити вивчення ними навчального курсу «Основи інформатики» у 8–9 класах.

Результатом опанування курсу має стати сформований базовий рівень знань учнів 8-х класів щодо інформаційної складової, умінь і навичок застосування комп’ютерних технологій та розробки алгоритмів, який дозволить продовжити вивчення ними навчального курсу «Основи інформатики» у 8–9 класах.

Вивчення інформатики в 9 класах рекомендується за програмою “Інформатика. 7-9 класи” (“Прем’єр”, Запоріжжя, 2003р.) із розрахунку 1 година на тиждень за рахунок годин варіативного компоненту навчального плану. У програмі немає посилань на конкретні апаратні та програмні засоби, що використовуються при вивченні курсу. Це, з одного боку, забезпечує певну інваріантність програми незалежно від наявної в школі комп’ютерної техніки та програмного забезпечення, а з іншого боку – забезпечує вчителю певну свободу дій і самостійність при вирішенні проблем, зокрема стосовно добору матеріально-технічного забезпечення навчально-пізнавального процесу.

Програма факультативного курсу “Курс користувача. 7-9 класи” (“Прем’єр”, Запоріжжя, 2003р.) передбачає здійснення першого етапу підготовки учнів до використання комп’ютерів у навчальній діяльності. Програма розрахована на 70 годин. Метою даного курсу є формування в учнів знань, умінь і навичок, необхідних для раціонального використання засобів сучасних інформаційних технологій у процесі навчально-пізнавальної діяльності і проведення профорієнтаційної роботи.

Обов'язковими умовами впровадження експериментальних інтегрованих пропедевтичних курсів «Сходинки до інформатики» для 2-4-х класів та «Інформатика» для 5—6-х класів, програми яких видруковано у науково-методичному журналі «Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах» (№4–5, 2006 р.), є належний матеріально-технічний стан комп'ютерного парку, наявність необхідного програмного забезпечення, дотримання санітарно-гігієнічних вимог та належний рівень підготовленості вчителів.

Викладання інтегрованого навчального курсу «Сходинки до інформатики» у 2-4-х класах та курсу «Інформатика» у 5-6 класах загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється за рахунок варіативної складової навчальних планів (із розрахунку 1 година на тиждень).

Основними завданнями даного курсу є: формування у молодших школярів первинних навичок роботи за комп'ютером, розуміння ними сутності застосування комп'ютера та інформаційних технологій і загальний розвиток дитини.

Слід зазначити, що принциповим моментом застосування комп'ютера у початковій школі є те, що відповідний предмет має викладати певним чином підготовлений вчитель початкових класів.

Програма пропедевтичного курсу “Вступ до інформатики. 5-6 класи” (“Прем’єр”, Запоріжжя, 2003р.) призначена для учнів 5 або 6 класів і розрахована на 35 годин (при збільшенні годин на практичні роботи може вивчатися 70 годин). Головною метою вивчення курсу є ознайомлення учнів з основними поняттями інформатики та формування навичок опрацювання інформації за допомогою сучасних комп’ютерних технологій з метою їх широкого застосування для розв’язування навчальних та виховних задач (випуск шкільних газет та журналів, малювання, комп’ютерне листування, пошук інформації, участь у телекомунікаційних проектах тощо).

Програма факультативного курсу “^ Прикладна інформатика” (автори Журавльова Л.А., Бодрик О.О.) розрахована на школярів віком 5-17 років. Фундаментальний підхід, покладений в основу даної програми, ґрунтується на практичній діяльності.

Навчання за програмою за модульно - кредитною системою здійснюється за 9-ма етапами (модулями), кількість занять в кожному з них зумовлюється концепцією практичного навчання і наскрізної підготовки (загальна кількість навчальних годин-306).

Сукупність компетенцій, передбачених даною Програмою, формується на інтуїтивно-практичній основі з використанням методів викладання, що включають демонстрації, показ, ілюстрації та опанування способів діяльності.
Навчально-методичне забезпечення вивчення курсу інформатики
Послідовність викладення навчального матеріалу курсу у нових навчальних посібниках «Інформатика. 10-11» (автори: Білоусова Л.І., Муравко А.С., Олефіренко Н.В.) та «Інформатика. 10 клас» (автори: Ребрина В.А., Ривкінд Й.Я., Чернікова Л.А., Шакотько В.В.) визначається внутрішньою логікою, взаємопов’язаністю та взаємозалежністю визначених змістових ліній базового курсу. Навчальні посібники відповідають змісту Програми з інформатики для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів універсального профілю (автори: Жалдак М.І., Морзе Н.В., Мостіпан О.І.).

Інформаційна складова курсу, запропонована авторами вищеназваних навчальних посібників, охоплює коло питань, пов’язаних із сутністю інформації та інформаційних процесів, їх значенням у житті людини і суспільства.

^ Технічна складова знайомить із сучасними апаратними засобами опрацювання інформації, висвітлює способи реалізації інформаційної взаємодії людини з комп’ютером.

^ Технологічна складова передбачає ознайомлення учнів із методами та прийомами застосування загальнопоширених програмних середовищ опрацювання інформації, а складова моделювання розкриває теоретичні та практичні засади щодо створення інформаційних моделей дослідження об’єктів та їх подальшою реалізацією у середовищі програмування.

Навчальний посібник «Інформатика. 10 клас» (автори: Ребрина В.А., Ривкінд Й.Я., Чернікова Л.А., Шакотько В.В.) є складовою навчального комплекту, до якого входять «Збірник завдань, тренувальних вправ, практичних робіт і тематичного оцінювання з інформатики. 10 клас» та компакт-диск.

Запропонована авторами система завдань спрямована на оволодіння учнями практичними питаннями курсу, зорієнтована на формування і підтримку їх пізнавального інтересу, спирається на реалізацію як внутрішньо предметних, так і міжпредметних зв’язків.

Більшість наведених авторами завдань мають безпосередньо життєву і практичну значущість, складають загальнокультурний, гуманітарний та природничо-науковий потенціал.

Навчальний матеріал посібника «Базовий курс інформатики» (у 2-х книгах) авторів В.Д.Руденко, О.М.Макарчук, М.О.Патланжоглу розрахований на учнів загальноосвітніх шкіл, ліцеїв та гімназій для вивчення теоретичних основ базового курсу інформатики.

Матеріал навчального посібника «Інформатика. 10-11 клас», у 2-х книжках. 3-є видання (автор Глинський Я.М.) охоплює тематичні розділи курсу інформатики як із вивчення основ алгоритмізації та програмування, так і з вивчення інформаційних технологій. Матеріал, викладений у посібнику, є джерелом теоретичних відомостей та може бути використано як засобом навчання під час проведення практичних робіт.

Структури нових навчальних посібників «Основи інформатики, 7 клас» (автори: І.Л.Володіна, В.В.Володін, Ю.О.Дорошенко, Ю.О.Столяров) та «Основи інформатики, 8 клас» (автори: І.Л.Володіна, В.В.Володін, Ю.О.Столяров) повною мірою відповідають авторським навчальним програмам відповідного курсу. Структура навчального посібника «Основи інформатики. 8 клас» (автори: В.В.Володін, І.Л.Володіна, Ю.О.Столяров) повною мірою відповідає навчальній програмі курсу. Він складається з восьми розділів, що чергують вивчення тем з комп’ютерних технологій та комп’ютерних наук. До початку вивчення розділу наведені пояснення, що розкривають учням важливість вивчення кожної теми курсу.

У посібнику «Основи інформатики. 7 клас» навчальний матеріал викладено від імені героїв, які є однолітками учнів. У посібнику «Основи інформатики. 8 клас» учні знову зустрінуть «старих» знайомих – восьмикласників, але цього разу вони лише пропонуватимуть учням навчально-тренувальні завдання, окреслюватимуть розв’язувані навчальні проблеми та окреслити шляхи їх розв’язування.

У посібнику представлено велику кількість різнорівневих завдань та практичних робіт, що дає змогу використовувати його у класах з різним рівнем підготовки учнів.

У навчальних посібниках «Інформатика. 7 клас (базовий курс)» та «Інформатика. 8 клас (базовий курс)» авторів Шестопалова Є.А. та Сальникової І.І. назви, нумерація, зміст розділів і тем уроків відповідають поурочному плануванню. Основним засобом оцінювання знань та навичок учнів автори вважають практичне виконання завдань прикладного змісту. Наприкінці кожного параграфа вміщені питання для самоконтролю та завдання для практичного виконання, завдяки чому учень має можливість узагальнити й систематизувати вивчене.

Зміст поняття «алгоритм» є ключовим у тематичному розділі «Основи алгоритмізації та програмування». Використання навчального матеріалу посібників Т.П.Караванової «Основи алгоритмізації та програмування. 777 задач з рекомендаціями та прикладами», «Інформатика. Основи алгоритмізації та програмування (процедурне програмування)”, «Методи побудови алгоритмів та їх аналіз. Необчислювальні алгоритми», «Методи побудови алгоритмів та їх аналіз. Обчислювальні алгоритми» надасть можливість учням сформувати навички побудови алгоритмів, їх реалізації в інтегрованому середовищі програмування TurboPascal 7.0 та аналізу отриманих результатів. Матеріал, викладений у посібниках просто, доступно і лаконічно, також буде корисним учням під час підготовки до олімпіад, конкурсів, турнірів.

Зміст навчально-методичного посібника посібника «Основи візуального програмування» (автори: І.О.Завадський, Р.І.Заболотній) відповідає програмі курсу за вибором «Основи візуального програмування» загальним обсягом 35 годин.

Навчальний посібник складається із 14 розділів, кожен з яких автори рекомендують вивчати протягом двох навчальних годин. Решта залишається на проведення контрольних робіт і захисту учнівських проектів.

Текст посібника містить достатню кількість елементів, що ілюструють змістово-логічні, структурно-функціональні зв'язки фрагментів навчального матеріалу у загальній системі предмета, довідок. У посібнику дотримуються вимоги щодо побудови текстів, основний зміст і доповнення виділені курсивом, напівжирним шрифтом чи іншим шрифтом.

Основний матеріал посібника, який авторами розміщено між вправами, не є суто теоретичним. Для його засвоєння авторами пропонуються тренувальні вправи у середовищі програмування: аналіз й покрокове виконання наведеного в посібнику коду, розв'язання примітивних завдань алгоритмічного змісту. Теорію авторами викладено у формі розповіді - у такий спосіб автори забезпечують баланс між інтенсивним інтелектуальним, психологічним навантаженням і комфортним співчуттям підлітків.

Усі розділи посібника містять по дві вправи та по одному завданню. Перша вправа, як правило, узагальнює вивчення навчального матеріалу. Для виконання другої вправи, розміщеної наприкінці розділу, автори пропонують заготовки: архіви проектів, що містять форми, але не містять коду, або ж містять код, який учні мають відредагувати тощо.

Вивчення розділу завершується виконанням тестових завдань, метою яких є перевірка теоретичної бази знань учнів, та навчального проекту, під час створення якого учні застосовують набуті практичні навички до виконання завдань практичного змісту.

Бази даних – одна із тих навчальних тем, при опануванні якої учні мають утруднення. У цьому разі учителю варто звернутися до матеріалів методичного посібника «Проектування і опрацювання база даних» авторів Рамського Ю.С.та Цибко Г.Ю. У посібнику надані також рекомендації щодо реалізації розвивальної і виховної складової уроку з даної теми.

Суттєву допомогу у вирішенні комплексу завдань щодо формування вмінь учнів застосовувати Інтернет для вирішення найрізноманітніших питань, що виникають у сферах навчання та повсякденному житті, а також сформувати навички в учнів самостійного опанування комунікаційними технологіями майбутнього може надати навчальний посібник «Основи Інтернету» (автори: О.М. Левченко, І.О. Завадський, Н.С. Прокопенко). Змістовна складова посібника підтримує навчання за відповідною програмою курсу за вибором «Основи Інтернету»: широта кола висвітлених питань поєднується із методичною коректністю подання матеріалу та легкістю літературного стилю.

Посібник складається із 9 розділів, перший з яких є оглядовим, а кожен наступний висвітлює одну чи декілька споріднених технологій Інтернету. Кожен розділ містить теоретичну частину, одну чи дві практичні роботи, завдання для самостійного виконання й набір тестових завдань. До складу теоретичної частини включено й опис методики використання програмних засобів, необхідних для вивчення тієї чи іншої технології.

У межах вивчення теми « Глобальна мережа Інтернет» передбачено не лише формування в учнів вмінь застосовувати можливості основних послуг глобальної мережі Інтернет для вирішення найрізноманітніших завдань, що виникають у багатьох сферах навчання та повсякденного життя, але й вивчення можливостей мови розмітки гіпертексту та основні теги для опису структури HTML-файлу.

Суттєву допомогу у вирішенні цього комплексу завдань середньої освіти може надати навчальний посібник «^ Основи веб-дизайну» (автори: О.Г.Пасічник, О.В.Пасічник, І.В.Стеценко), у якому широта кола висвітлених питань вдало поєднується із методичною коректністю подання матеріалу та легкістю літературного стилю. Даний посібник повністю відповідає змісту програми однойменного курсу за вибором щодо структури, обсягу і розгляду матеріалу, співвідносності його розділів, параграфів з визначеним навчальним планом одиницями навчального часу на його вивчення.

Посібник поділено на 7 розділів, перший із яких, «Автоматизоване створення й підтримка веб-ресурсів», є актуалізаційним: розглядаються питання передавання даних та адресації в Інтернеті, розмежовуються поняття веб-сторінки та веб-сайту, визначаються алгоритми використання платних й безкоштовних послуг хостингу, можливості щодо створення мережних журналів-блогів, систематизуються правила коректної взаємодії користувачів Інтернет.

Наступні розділи присвячено вивченню ручних засобів на зразок мови HTML, та автоматичним і візуальним, зокрема програмі FrontPage.

Особливу увагу автори приділяють питанням створення анімаційних зображень у середовищі Adobe Photoshop та їх імпортуванню в веб-документи. Під час виконання практичної роботи у межах даного тематичного розділу учні вчаться оформлювати тло веб-сторінки у вигляді малюнка, розміщувати на ній графічні об’єкти та робити їх гіперпосиланнями.

Кожен з розділів містить теоретичну частину, одну чи дві практичні роботи, завдання для самостійного виконання й тест. До складу теоретичної частини включено опис методики використання програмних засобів, необхідних для вивчення тієї чи іншої технології. Така структура дозволяє застосовувати посібник для вивчення веб-дизайну в найрізноманітніших формах: у формі уроків, на яких лекційні фрагменти чергуються із роботою учнів за комп’ютером, у формі практичних робіт, самостійного навчання тощо.

При вивченні основ веб-програмування учитель має можливість звернутися до методичного посібника «Вивчення Web-програмування в школі» (автори Рамський Ю.С., Іваськів І.С.), у якому авторами детально виписана як методика викладання вказаної теми, так і наведені приклади та шаблони веб-сторінок. Матеріали даного методичного посібника доречно використовувати учителям, які працюють за навчальною програмою «Мова розмітки гіпертексту HTML» (авторки Лисенко Т.І.)

Видавничою група BHV за підтримки Microsoft Corporation підготовлено серію навчально-методичних посібників для учителів інформатики.

Навчально-методичні посібники «Основи програмування”, «Основи комп’ютерних мереж і Інтернету» та «Інформаційні технології в навчанні» містять детальні рекомендації для вчителя щодо організації проектної роботи з учнями під час вивчення основ візуального програмування та можливостей інформаційно-комунікаційних технологій.

Матеріал, викладений у виданні «Організація служби підтримки в школі», допоможе учителю налаштувати роботу сучасного апаратного та програмного забезпечення, а також первинного адміністрування ОС Windows XP Professional і комп’ютерної мережі. У збірці також детально розглянути питання щодо проведення профілактичних заходів та підтримки безпеки комп’ютерів і мережі.

Для проведення контролю знань рекомендується користуватись "Зошитом для оцінювання знань учнів з інформатики" (автор: Л.А. Безручак), що схвалений Вченою радою ЧОІППО від 19.06.2008 протокол №2. В збірнику використано базовий підхід до підбору завдань, який забезпечує відповідність складності завдань загальним критеріям оцінювання навчальних досягнень учнів в системі загальної середньої освіти.
  1   2

Схожі:

Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2008-2009 навчальному році iconНаказ 2009 р. №  Про результати апробації електронних засобів навчального призначення
Уон від 16. 12. 2008 р.№ 805 у загальноосвітніх закладах Донецької області в 2008/2009 навчальному році було проведено апробацію...
Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2008-2009 навчальному році iconІнструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін...
...
Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2008-2009 навчальному році iconІнструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін...
У 2011/12 навчальному році завершується перехід загальноосвітніх навчальних закладів на вивчення предметів за новими різнорівневими...
Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2008-2009 навчальному році iconІнструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін...
У 2011/12 навчальному році завершується перехід загальноосвітніх навчальних закладів на вивчення предметів за новими різнорівневими...
Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2008-2009 навчальному році iconІнструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін...
У 2011/12 навчальному році навчання біології у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за такими програмами
Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2008-2009 навчальному році iconІнструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін...
У 2011/12 навчальному році навчання хімії у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за такими програмами
Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2008-2009 навчальному році iconОсобливості викладання інформатики у 2013-2014 навчальному році
У 2013-2014 навчальному році інформатика внесена до інваріантної частини навчальних планів у 2, 5, 9, 10, 11 класах. У 9-11 класах...
Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2008-2009 навчальному році iconВикладання трудового навчання у 2008-2009 навчальному році
Викладання предмета у 5-7 та 9-11 кл буде здійснюватись за тими ж навчальними планами та програмами, що І в минулому навчальному...
Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2008-2009 навчальному році iconЩодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін
Міністерство освіти І науки надсилає для практичного використання інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення у загальноосвітніх...
Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2008-2009 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання інформатики в 2012-2013 навчальному році Викладання
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка