Кремаційні поховання біля с. Чома Берегівського району Закарпатської області




Скачати 52.06 Kb.
НазваКремаційні поховання біля с. Чома Берегівського району Закарпатської області
Дата конвертації07.05.2013
Розмір52.06 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Інформатика > Документы
Кремаційні поховання біля с.Чома Берегівського району

Закарпатської області

На території Закарпаття відомі сотні археологічних пам’яток (городища, поселення, виробничі центри, могильники та інші), матеріали яких є базовими для реконструкції давньої історії краю. Особливе місце серед старожитностей займають поховальні комплекси. Вони дозволяють розкрити етнополітичні процеси і встановити особливості духовного життя та ідеологічні уявлення давніх племен на певних етапах історії.

Більшість могильників і одиничних поховань відкриті наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Це стосується і багатошарової пам’ятки з урочища Сіпахат (у перекладі з угорської – “Пагорб Сіпа”), що знаходиться на відстані 300 м на захід від с.Чома Берегівського району. Під час археологічних досліджень 1986-1999 рр. тут простежено декілька хронологічних горизонтів: поселення епохи енеоліту, гальштату, гончарна піч пізньоримського періоду, давньоугорський некрополь Х – початку ХІ ст., господарсько-побутові об’єкти ХІІ ст. н.е. Додаткові дані про структуру пам’ятки отримано експедицією Ужгородського державного (національного) університету під час розкопок 1996 року в північній частині урочища. На правому березі р.Сіпи виявлені два кремаційні поховання.

Поховання І. Зафіксоване на глибині 0,5 м від сучасної поверхні. Здійснене в ямці діаметром 0,35 м, глибиною 0,2 м. Зібрано 0,2 кг кісток. Речовий комплекс поховання становили фібула, фраґмент пряжки, костиль, фраґменти ножа та залізного кільця, низка залізних недіагностичних речей, ліпна чорнолощена мисочка та глиняне прясельце (рис.1, 1-14).

Поховання ІІ. Відкрите на відстані 50 м на схід від поховання І. Частково знищене середньовічним культурним шаром. Ямка діаметром 0,4 м і глибиною 0,1 м, в якій здійснено безінвентарне поховання, зафіксована на глибині 0,5 м від сучасної поверхні. Зібрано 0,1 кг кісток.

Характер і стратиграфічні спостереження поховань дозволяють віднести їх до комплексу одного некрополя. Порівняна бідність, значна віддаленість одне від одного свідчать про належність їх до периферії могильника. Відсутність інших поховань в урочищі Сіпахат, добре вивченого під час розкопок давньоугорського могильника, дозволяє припустити, що основна частина некрополя знаходилася на лівому березі річки і на сьогодні повністю знищена дорогою та водосховищем.

Єдиним джерелом для датування і встановлення етнічної належності відкритих старожитностей є речовий комплекс поховання І, аналіз якого подаємо.

Фібула. Бронза. З напівциліндричним виступом на спинці та веєроподібними оздобленнями біля тятиви та приймача. Довжина – 2,6 см (рис.1, 3). За класифікацією Альмгрена, належить до типу 43. Фібули А 43 були широко розповсюджені у другій половині ІІ – на початку ІІІ ст. у середовищі різноманітних культур Карпато-Дунайського ареалу та північніших районів. Зокрема, вони відомі в похованнях Очкова1, Чачова2 (Словаччина) та інших місць на території Словаччини й Угорщини3. Фібули Очкова віднесені Т.Кольніком до нижнього хронологічного кордону могильника і датуються кінцем ІІ – початком ІІІ ст.4 Фібула з Чачова, оздоблена срібною фольгою, знайдена у комплексі з монетою Адріана (117-138 рр.)5, належить до фази В2/С16. Т.Кольнік пов’язує появу фібул А 43 у Словаччині з пересуваннями германців у період маркоманнських війн і датує ці застібки третьою чвертю ІІ ст.7 На користь цього твердження свідчать і матеріали з території Польщі8. К.Годловський відзначив, що фібули А 43 були характерними для жіночого одягу9. Поховання І біля с.Чома також належить до жіночих на основі знахідки в його комплексі прясельця.

Пряжка. Залізна з бронзовою обоймою. Ширина збереженого фраґменту – 3,1 см (рис.1, 4).

Костиль. Залізо. Розріз прямокутний. Загальна довжина – 6,7 см. Шляпка грибоподібна, в плані підпрямокутної форми, розміром 2,7 х 2,3 см (рис.1, 10).

Фраґмент ножа. Залізо. Довжина уламку – 4 см (рис.1, 6).

Фраґмент кільця. Залізо. Збереглася третина. Виготовлене з дроту діаметром 0,6 см (рис.1, 9).

Недіагностичні речі – це п’ять залізних пластинок і дріт діаметром 0,7 см (рис.1, 2, 8, 11-14).

Мисочка. Ліпна, вкрита чорним лощенням. Має чіткі сліди вторинного обпалення. Вінце слабо відігнуте. Денце увігнуте, від нього розходяться три борозенки, які орнаментують посудину. Розміри: діаметр вінця – 13 см, дна – 3 см, висота – 3,7 см (рис.1, 1). Подібні за формою та орнаментацією ліпні чорнолощені мисочки, але стрункішої форми, зустрічаються у пшеворських похованнях кінця ІІ ст., зокрема, і у згаданому чачовському 10 та похованнях з території Польщі.11

Прясельце. Біконічної форми. Сірого кольору зі слідами перебування в поховальному вогнищі. Тісто сформоване з добре відмученої глини. Розміри: найбільший діаметр – 3,3 см, діаметр отвору – 0,5 см, висота – 1,9 см (рис.1, 7).

На основі інвентарю кремаційні поховання біля с.Чома Берегівського району Закарпаття можна пов’язати з германським етносом і віднести їх до третьої чверті ІІ ст. н.е. Подібна інтерпретація цих старожитностей не тільки синхронізується з історичними подіями в реґіоні Верхнього Потисся, а саме: рухом племен, в основному, германських військових загонів, в період маркоманнських війн, але й знаходить підтвердження на археологічних пам’ятках Закарпаття, насамперед, воїнських похованнях кінця ІІ ст. На сьогодні, за винятком поховань, про присутність носіїв пшеворської культури в Закарпатті свідчить лише керамічний матеріал декількох поселень, а точніше – одиничні фраґменти посуду з селищ Коритняни І, Матієве, Осій, Вузлове.12 Винятком є дві будівлі на поселенні біля Бучі, де пшеворська кераміка домінує над дакійською. Відзначимо і порівняно невелику відстань між поселенням Бучі та розглянутими похованнями Чоми (3 км). Ці пам'ятки відображають процес проникнення й осідання германського населення у фракійському середовищі. Германське переселення було одним із чинників, які спонукали до економічних змін у розвитку місцевого фракійського субстрату і привели до реанімації торгівельних зв’язків у ІІІ ст., про що свідчить закладення великого гончарного промислового виробничого осередку в Берег-Шурані – Лужанці, розміщеного на відстані 5 км від Чоми та Бучі.

Дослідження поховань Чоми та згаданого поселення в Бучі розширили географію розповсюдження пшеворських старожитностей в басейні р. Боржави. Але, для вирішення одного з основних питань, а саме: про взаємини між прийшлими германськими племенами і місцевим фракійським субстратом, на сьогодні матеріалів ще недостатньо.
^ Summary

Сremation burials nearby of village Choma of Beregovo district of Zakarpatska oblast (Igor Prochnenko)

Two cremation burials, which belong to Germanic antiquities of the end of II Century AD, were discovered in the nearby of village Choma of Beregovo district of Zakarpatska oblast.
^ Key words: cremation burials, Germanic antiquities, Thracian substrat.

Ключові слова: кремаційні поховання, германські старожитності, фракійський субстрат.
Ілюстрації



1 Kolnik T. Popolnicové pohrebisko z mladšej doby rimskej a počiatcu doby st’ahovania národov v Očkove pri Piešt’anoch // SA. – 1956. – IV-2. - S.283, 287; obr.9, 4; K typologii a chronologii niektorých spon z mladšej doby rimskej na juhozapadnom Slovensku // SA. – 1965. – XIII-1. – S.185, obr.1, 1,4.

2 Kolnik T. K typologii …. – S.185, obr.1, 2; Ondrouch V. Bohaté hroby z doby rimskej na Slovensku. Novšie nálezy. – Bratislava, 1957. – S.55, 216-217; Tab.13, 12a-12b; Godlowski K. The chronology of the late roman and early migration periods in Central Europe. – Krakow, 1970. – P.10; Tejral J. Mahren und die markomannenkriege // SA. – 1983. – XXXI-1. – Abb.21, 5.

3 Kolnik T. K typologii …. – S.185, obr.1, 5-6.

4 Kolnik T. Popolnicové …. - S.260, 283.

5 Ondrouch V. Op.cit. – S.62.

6 Godlowski K. The chronology …. – P.104.

7 Kolnik T. K typologii …. – S.185.

8 Godlowski K. The chronology …. – P l.I, 52; II, 41; “Superiores barbari” und die markomannenkriege im lichte archaologischer quellen // SA. – 1984. – XXXII-2. – S.337, Abb.5, 6; Materiały do poznania kultury przeworskiej na Górnym Szląsku (cześć II) // Materiały starożytne i wczesnośredniowieczne. – Warszawa, 1977. – T.IV. – S.212-213, Tab.XLII, 5-6.

9 Godlowski K. Materialy ….– S.234-235.

10 Ondrouch V. Op.cit. – S.60, Tab.15.

11 Tejral J. Op.cit. – Abb.17, 14; Godlowski K. The chronology …. – рl.I, 8,13, II, 41.

12 Котигорошко В.Г. Вопросы происхождения и этнокультурной принадлежности населения Верхнего Потисья римского времени // Доисторическое и раннеисторическое заселение Восточной Словакии в отношении к смежным областям. – Нитра, 1986. – С.234.

Схожі:

Кремаційні поховання біля с. Чома Берегівського району Закарпатської області iconСтату т обавського дошкільного навчального закладу Обавської сільської...
Обавський дошкільний навчальний заклад Обавської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області
Кремаційні поховання біля с. Чома Берегівського району Закарпатської області iconНічна кішка Х оповідання
Валерій — мешкав в одному із сіл Ужгородського району Закарпатської області разом зі своїми дідусем І бабусею — зі ще не старими...
Кремаційні поховання біля с. Чома Берегівського району Закарпатської області iconАкт обстеження історико-краєзнавчого музею сасівської зош І-ІІ ступенів...
Стегура Клара Олександрівна – провідний спеціаліст відділу освіти Свалявської рда
Кремаційні поховання біля с. Чома Берегівського району Закарпатської області iconДуб наймогутніше дерево української флори. Він виростає величеньких...
Біля села Мельники Чернігівського району росте дуб висотою 30 м І з обхватом стовбура 65 м. Вік його становить біля 1100 років. Такі...
Кремаційні поховання біля с. Чома Берегівського району Закарпатської області iconДе на території області виявлено найдавнішу в Україні склоробну майстерню?
Хто розбив польське військо Яна Ольбрахта у жовтні 1497 року біля нинішнього села Червона Діброва Глибоцького району?
Кремаційні поховання біля с. Чома Берегівського району Закарпатської області iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни український...
Всеукраїнського) етапу дитячо–юнацької військово–патріотичної гри «Сокіл» («Джура») (далі – гра «Джура–2012») на базі Центрального...
Кремаційні поховання біля с. Чома Берегівського району Закарпатської області iconРічний план державних закупівель Тячівського професійного ліцею Закарпатської...

Кремаційні поховання біля с. Чома Берегівського району Закарпатської області iconВеликобурлуцька районна державна адміністрація харківської області розпорядження
Харківської області на 2013 рік, щодо участі збірної команди району у фінальних змаганнях за програмою ХХІV спартакіади області,...
Кремаційні поховання біля с. Чома Берегівського району Закарпатської області iconЗакону України "Про поховання та похоронну справу"
Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства „Про затвердження нормативно-правових актів  щодо реалізації...
Кремаційні поховання біля с. Чома Берегівського району Закарпатської області iconНаказом відділу освіти Рішенням районної ради
Ласковецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Теребовлянського району Тернопільської області заснована на майні,що є спільною...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка