Методичні рекомендації щодо створення та функціонування освітніх округів




Скачати 190.33 Kb.
НазваМетодичні рекомендації щодо створення та функціонування освітніх округів
Дата конвертації08.05.2013
Розмір190.33 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
uchni.com.ua > Інформатика > Методичні рекомендації
Методичні рекомендації щодо створення та функціонування

освітніх округів
І. Загальні положення

Впровадження профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах передбачає надання повноцінного комплексу освітніх послуг задля задоволення освітніх запитів учнів та їх батьків. Кожен загальноосвітній заклад обирає власну модель організації профільного навчання старшокласників. Створення у сільській місцевості територіальних освітніх округів як нової організаційної форми шкільної освіти якнайкраще відповідає вимогам сьогодення і передбачає формування на території району системи освіти відповідно до особливостей і потреб соціально-економічного та культурного розвитку.

Освітній округ – реальний шлях створення рівних можливостей для отримання якісної освіти, що відповідає індивідуальним запитам учнів і враховує соціально-економічні тенденції розвитку регіону; це можливість ефективного використання та розвитку сильних сторін окремих освітніх установ без нанесення шкоди інтересам дітей та іншим освітнім установам; це реальний шлях побудови освітніх установ як відкритих систем, що готові до взаємодії, співробітництва та інтеграції з іншими закладами.

Відповідно до Примірного положення про освітній округ, освітній округ – добровільне об’єднання загальноосвітніх навчальних закладів різних типів і форм власності з дошкільними, позашкільними та іншими навчальними закладами, а також установами охорони здоров’я, що сприяють здійсненню освітньої діяльності, створюється для забезпечення освітніх та культурно-освітніх потреб громадян, які проживають у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці (району, міста або їх частин).

Завдання освітніх округів полягають у:

- забезпеченні єдиного підходу з питань реалізації державної політики в галузі освіти, конституційних прав громадян на освіту, державних стандартів різних рівнів освіти;

- забезпеченні єдиного освітнього простору у межах округу; раціональному використанні творчого потенціалу педагогічних працівників;

- створенні належних умов для навчання обдарованих учнів;

- координації навчально-виховного процесу в усіх суб’єктах округу;

- забезпеченні реалізації допрофільної підготовки та профільного навчання;

- раціональному використанні навчально-методичної літератури, матеріально-технічної бази суб’єктів округу, її зміцненні та модернізації;

- впровадженні в навчально-виховний процес сучасних навчальних та виховних технологій.

Основними навчальними закладами, що забезпечують надання повної загальної середньої освіти, є середні загальноосвітні навчальні заклади різного типу: багатопрофільні школи, гімназії, ліцеї, загальноосвітні школи з допрофільною підготовкою.

До складу освітнього округу можуть входити державно-громадська система управління, система соціально-психологічної діагностики, районні загальноосвітні навчальні заклади з вечірньою (змінною) та заочною формами навчання, районна асоціація дитячих організацій, заклади позашкільної освіти (Будинок дитячої та юнацької творчості, дитячо-юнацька спортивна школа та ін.), заклади професійно-технічної освіти, вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації.

Основні принципи формування освітніх округів:

- економічний, який враховує особливості сфери виробництва в регіоні, економічні зв’язки та перспективи розвитку;

- демографічний, що враховує демографічні особливості населених пунктів району;

- комунікаційний, що враховує наявність і перспективу розвитку транспортних зв’язків в окрузі.

Засади організації освітнього округу:

- гарантія реалізації конституційного права неповнолітніх на повну загальну середню освіту;

- вибір форм та змісту загальної середньої освіти в обсязі, передбаченому законодавством, і отримання, при бажанні, додаткової освіти;

- доступність до якісної освіти всіх громадян незалежно від національності, статі, соціального походження і майнового стану, ставлення до релігії, місця проживання і стану здоров’я;

- системність надання освітніх послуг;

- гнучкість, варіативність системи освіти, яка підпорядкована задоволенню широкого діапазону індивідуальних освітніх потреб.

Проектування освітнього округу повинно відбуватися на добровільній основі шляхом інтеграції освітніх програм різних навчальних закладів, що забезпечить школярам реальний вибір. Інтеграція освітніх програм в окрузі здійснюється за погодженням Ради округу.

Рада округу:

- погоджує та коригує напрямки спеціалізації та впровадження освітніх програм кожним навчальним закладом, враховуючи інтереси населення, навчальні плани і програми, режим роботи округу, способи комплектування класів, груп у дошкільних та позашкільних закладах, відслідковує хід навчання та розвиток учнів;

- створює асоціативні медико-психолого-педагогічні служби, науково-методичні центри і лабораторії для вирішення спільних завдань;

- розробляє заходи з питань організації навчального процесу в межах допрофільної підготовки та профільного навчання (умови довозу дітей, залучення до роботи спеціалістів та ін.);

- затверджує план заходів підвищення кваліфікації кадрів;

- погоджує посадові обов’язки працівників, що здійснюють організацію допрофільної підготовки та профільного навчання учнів;

- погоджує положення про нагородження учасників округу;

- аналізує та оцінює результативність організації допрофільної підготовки та профільного навчання учнів в умовах освітнього округу;

- затверджує звіт про результати реалізації програми освітнього округу.

Освітні округи створюються на основі соціально-психологічної діагностики та постійного моніторингу освітніх потреб жителів району.

ІІ. Моделі освітніх округів

Першим кроком на шляху формування освітнього простору територіального освітнього округу є створення його моделі. Модель – це образ об’єкта проектування, що дозволяє відобразити його основні, суттєві характеристики, отримати інформацію про можливий стан об’єкта в майбутньому та шляхи реалізації.

Етап моделювання пов’язаний з виявленням існуючих в окрузі проблем освіти. На цьому етапі важливо визначити основні цілі, зміст, образ майбутнього освітнього простору округу.

Поняття „освітнього простору” окремого освітнього закладу багатозначне: воно починається від змісту реалізації освітніх програм (через кадрове забезпечення та засоби навчання) до матеріально-технічного забезпечення. „Простір округу” більш багатозначне. Це сукупність освітніх програм, що реалізуються в усіх типах і видах освітніх закладів: дошкільної, шкільної, позашкільної, початкової професійної освіти.

При створенні освітнього округу доцільно використовувати заклади позашкільної освіти, які мають унікальні можливості щодо реалізації особистісно зорієнтованого навчання школярів, врахування індивідуальних природних здібностей дітей. Додаткова освіта, як правило, забезпечує реалізацію варіативних програм початкової та основної школи більшість яких мають пряме продовження базових програм, при цьому суттєво поглиблюють їх зміст і формують необхідні прикладні навички учнів.

Освітній округ може включати в себе освітні заклади, які координують свої дії, співпрацюють не тільки один з одним, а й з іншими закладами науки, культури, вищої школи. В окрузі повинні бути різні служби, які надають психолого-педагогічну допомогу учням та їх батькам, консультації різних спеціалістів, інформаційну підтримку.

Моделювання округу здійснюється двома шляхами:

- шляхом використання усталеного освітнього простору з мінімальним доповненням із врахуванням наявних можливостей;

- шляхом моделювання необхідного простору на основі конкретної концепції із урахуванням можливостей освітніх закладів, вимог району і всіх суб’єктів освітнього процесу (Табл. 1).

Суть запропонованої моделі:

- школи, які характеризуються незначною територіальною віддаленістю, створюють територіальне об’єднання за наявністю хоча б одного загальноосвітнього закладу, що дає повну загальну середню освіту (є базовим), та організації підвезення учнів, педагогічних працівників до місця навчання й додому;

- базова школа округу, враховуючи матеріально-технічне забезпечення та кадровий потенціал, реалізує один чи кілька профілів навчання;

- профільне навчання, як правило, здійснюється в опорній школі; проте залежно від обраного профілю може реалізовуватися на базі інших суб’єктів освітнього округу, зокрема у позашкільному, професійно-технічному навчальних закладах, міжшкільному навчально-виробничому комбінаті тощо;

- учні вивчають профільні предмети у базовій школі округу на основі установчої угоди про спільну діяльність між суб’єктами округу, що укладається відповідно до чинного законодавства та реєструється у відділі освіти;

- наукове й організаційно-методичне керівництво єдиним освітнім процесом здійснюється Радою округу;

- для організації профільного навчання за поданням Ради округу відділ (управління) освіти районної державної адміністрації або міської ради (для міста) приймає рішення про перерозподіл годин робочих навчальних планів, коригує питання, пов’язані з розстановкою педагогічних кадрів, перерозподілом бібліотечного фонду, зміцненням матеріальної бази суб’єктів округу тощо;

- в освітньому окрузі забезпечується створення єдиного освітнього простору, що знижує ефект соціального відчуження невеликих шкіл, упровадження в навчальний процес сучасних навчальних технологій, раціонального використання навчально-методичної літератури, а також передбачається інтеграція діяльності навчальних закладів з установами соціальної сфери, культури й іншими установами, розміщеними в мікросоціумі.

Існують й інші моделі освітніх округів, зокрема: навчально-виховне товариство «Освітній округ», навчально-виховне об’єднання «Освітній округ», навчально-виховний комплекс «Освітній округ», навчально-виховне співтовариство «Міжшкільний освітній округ», навчально-виховне об’єднання «Міжшкільний освітній округ», навчально-виховний комплекс «Міжшкільний освітній округ», навчально-виховне співтовариство «Районний освітній округ», навчально-виховне об’єднання «Районний освітній округ», навчально-виховний комплекс «Районний освітній округ», навчально-виховне співтовариство «Міжрегіональний освітній округ».

Отже, при створенні освітніх округів відбувається інтеграція навчальних закладів, систем освіти та рівнів якості освіти, здійснюється аналіз потенційних можливостей різних територіальних освітніх систем щодо надання ними якісної освіти в сільській місцевості (Табл.2).

Таблиця 1

^ Варіант моделі освітнього округу

Заклади медичної та психолого-педагогічної допомоги


Заклади професійної освіти



Заклади культури

Музеї

Кіно-театри


Театри

Будинки культури

Освітні заклади, що реалізують освітні програми:

  • базову;

  • ліцейну;

  • гімназійну;

  • індивідуального навчання;

  • поглибленого вивчення;

  • профільного навчання;

  • реабілітаційну

Учні та їх батьки

Заклади соціальної адаптації












Школи-інтернати для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки




Дитячі школи:

  • музичні;

  • спортивні;

  • художні


Заклади позашкільної освіти


Палац творчості


Засоби масової інформації


Бібліотеки

Таблиця 2


№ з/п

Основні засади діяльності

Короткий зміст основних засад діяльності

1.

Мета створення

Створення організаційно-педагогічних, матеріально-технічних, фінансових та інших умов для здобуття учнями базової і повної загальної середньої освіти, початкової професійної та позашкільної освіти, проведення узгодженої діяльності в сфері дошкільної та професійно-технічної та позашкільної освіти, а також розв’язання інших спільних освітніх проблем.

2.

Територія обслуговування

Один або кілька населених пунктів адміністративного району.

3.

Засновники (власники), установчі документи

Кілька сільських (селищних) рад. Установчими документами є установча угода засновників (власників), статут освітнього округу, положення про освітній округ, рішення районної ради про створення освітнього округу.

4.

Склад

Один або два опорних загальноосвітніх навчальних заклади І-ІІІ ст., ІІ-ІІІ ст. або ІІІ ст. зі старшою профільною школою і модулями для надання початкової професійної і позашкільної освіти та кілька загальноосвітніх навчальних закладів І ст., І-ІІ ст. та ін.

5.

Статус утворення та його структурні елементи

Освітній округ не є юридичною особою. Заклади освіти, які входять до складу освітнього округу, зберігають за собою права юридичної особи, мають штамп і печатку. Вони здійснюють свою діяльність відповідно до власних статутів, у яких вказується їх членство в освітньому окрузі, права та обов’язки, мають право укладати різноманітні угоди.

6.

Органи управління

Керівництво освітнім округом здійснює Рада, до складу якої входять представники всіх навчальних закладів округу, засновників та громадськості. Раду освітнього округу очолює директор опорного загальноосвітнього навчального закладу.

Повноваження Ради освітнього округу та голови ради визначаються в статуті освітнього округу.

В освітньому окрузі може створюватись педагогічна рада та методичні об’єднання вчителів-предметників.



7.

Фінансування

Навчальні заклади, які входять до освітнього округу, зберігають свою фінансову незалежність. Фінансування суб’єктів округу здійснюється їх засновниками (власниками) або уповноваженими ними органами через фінансування навчальних закладів, що є учасниками округу. Засновники (власники) або уповноважені ними органи мають право здійснювати перерозподіл коштів між суб’єктами округу, що належать до їх власності, на підставі рішення Ради округу.


Підсумовуючи вище сказане, можна виділити основні елементи освітнього округу (Табл. 3).

Таблиця 3

^ Основні елементи освітнього округу

Елементи територіального освітнього округу

Типи та види навчальних закладів

Заклади культури

Заклади

медичної

та психолого-

педагогічної

допомоги

Дошкільні

Загальноосвітні

Позашкільні

ПТНЗ, заклади

І-ІІ рівнів

акредитації

Види освітніх програм

Медико-педагогічна

Розвиваюча

Мовленнєва

Базова

Ліцейна

Гімназійна

Індивідуального навчання

Реабілітаційна

Профільного

навчання

Поглибленого

вивчення

Музичної

підготовки

Художньої

підготовки

Спортивної

підготовки

Програми

варіативної

частини

Бібліотеки

Театри

Кінотеатри

Музеї

Будинки

культури

Клуби



Медичні центри

Психолого-

педагогічні

центри

Заклади

соціальної

адаптації та

реабілітації

Управління у

справах сім’ї

та молоді


Освітній округ – модель горизонтальної форми управління та кооперації закладів освіти.

Елементи, що входять до складу освітнього округу, можуть бути суттєво розширені та доповнені, відповідно до запитів суб’єктів освіти та можливостей району.

Функціонування освітнього округу дозволяє створити:

- єдиний інформаційний банк даних (методичної, правової документації; ідей; методичних розробок виховних заходів тощо);

- єдину мережу безкоштовних додаткових освітніх послуг для дітей і дорослих (гуртки, секції, клуби та ін.);

- єдину мережу роботи з дітьми, які мають труднощі в навчанні та труднощі соціального характеру;

- програми позашкільної виховної роботи (виховні заходи, дитячі організації, краєзнавча робота та ін.);

- систему суспільної підтримки освіти в окрузі;

- програми соціальної адаптації дітей.
ІІІ. Механізм формування освітніх округів

Для створення освітнього округу необхідно:

1. Формування мотивів і потреб створення округу у всіх керівників загальноосвітніх навчальних закладів, позашкільних освітніх закладів, закладів культури та ін.

2. Навчання зацікавлених осіб процесу моделювання освітніх округів.

3. Створення (прогнозування) моделі освітнього округу, враховуючи концептуальне відпрацювання освітньої та виховної системи округу.

4. Моделювання педагогічної системи „освітній округ”, враховуючи певні умови (організаційні, науково-методичні, кадрові, мотиваційні, фінансові, нормативні).

5. Надання різних освітніх послуг (реалізація різних типів та видів освітніх програм як у сфері дошкільної, так і шкільної та позашкільної освіти).

6. Проведення моніторингу реалізації проекту „освітній округ”.

Реалізація вказаного механізму можлива лише в тому випадку, якщо:

- внесено зміни до статутів навчальних закладів, що входять до освітнього округу;

- кожен освітній заклад має програму, зміст якої зафіксовано в статуті;

- створено сітку різних освітніх програм округу та додаткових освітніх послуг;

- визначені організаційно-педагогічні, фінансові та ресурсні умови, що необхідні для реалізації освітніх програм;

- забезпечені організаційно-педагогічні умови для засвоєння освітніх програм і зміни освітнього маршруту в окрузі;

- розроблена нормативна база діяльності шкільного округу.

Управління освітнім округом здійснюється на основі оптимізації організаційно-управлінських структур. Пропонується змістити акценти на організаційно-методичне забезпечення функціонування освітнього округу, впровадження інформативно-управлінських, комп’ютерних технологій.

Фінансування суб’єктів округу здійснюється їх засновниками (власниками) або уповноваженими ними органами через фінансування навчальних закладів, що є учасниками округу. Засновники (власники) або уповноважені ними органи мають право здійснювати перерозподіл коштів між суб’єктами округу, що належать до їх власності на підставі рішення Ради округу. Кошти суб’єктів округу використовуються на діяльність, передбачену їх статутами та установчою угодою про створення округу.

Можливі такі напрямки координації діяльності закладів освітнього округу (Табл. 4).
Таблиця 4
^ Напрямки координації діяльності закладів освітнього округу



Створення освітнього округу буде сприяти забезпеченню доступності до якісної освіти учнів загальноосвітніх навчальних закладів сільської місцевості за умов:

- створення єдиної ефективної системи управління освітнім округом, яка б здійснювала організацію, методичне забезпечення та контроль за діяльністю підпорядкованих йому освітніх округів з урахуванням типів навчальних закладів та їх навчально-методичного забезпечення;

- створення освітнім округом умов для оновлення змісту та форм підвищення кваліфікації педагогічних працівників у шкільних освітніх округах через розвиток інноваційної діяльності вчителя та впровадження нових педагогічних технологій;

- спрямування системи освіти освітнього округу на особистість, тобто забезпечення кожній дитині можливості відповідно до особистісних прагнень, рівня розвитку, знань, умінь та навичок обирати індивідуальну освітню траєкторію, форму та зміст загальної середньої освіти;

- забезпечення гнучкості, варіативності системи освіти в освітньому окрузі, яка підпорядкована задоволенню широкого діапазону індивідуальних освітніх потреб населення відповідно до соціальних, національних, територіальних особливостей.

- створення системи психолого-педагогічного та медико-валеологічного забезпечення освітнього процесу (наявність необхідних спеціалістів, організація педагогічної і психологічної просвітницької роботи з батьками, реалізація оздоровчих програм для учнів та вчителів).
ІV. Ресурсне забезпечення моделей освітніх округів

  1. Нормативно-правове забезпечення: положення про освітній округ, положення про порядок комплектування профільного класу, угода про спільну діяльність навчальних закладів; посадові обов’язки керівних і педагогічних кадрів, які забезпечують профільне навчання.

  2. Науково-методичне забезпечення передбачає підготовку педагогічних колективів шкіл з питань організації психолого-педагогічного супроводу особистісного розвитку школярів, засвоєння технологій індивідуалізації освітнього процесу, колективних форм взаємодії на основі соціально-педагогічного партнерства поміж спеціалістами різної кваліфікації (вчитель, психолог, класний керівник), колективами різних шкіл.

  3. Кадрове забезпечення передбачає посилення пріоритетних напрямів функціонування профільної школи через створення структурних підрозділів: інформаційно-ресурсного центру, науково-методичної ради спільно з представниками всіх шкіл округу, творчих груп, утворених із вчителів шкіл округу.

  4. Навчальне і матеріально-технічне забезпечення передбачає виділення для реалізації профільного навчання навчальної площі, обладнання, відповідно до профілів: предметні кабінети, майстерні базової школи, а також спільне використання майна шкіл, яке необхідне для організації профільного навчання в межах спільної діяльності (транспорт, обладнання, земельні ділянки).

  5. Програмно-методичне забезпечення представляє собою освітню програму школи як комплекс програм навчальної, виховної, розвивальної, соціальної освіти, за допомогою яких відбувається самовизначення учнів на всіх ступенях навчання з врахуванням наступності змісту освіти (базового, допрофільного, профільного компонентів); навчального плану міжшкільних структур, програм медико-психологічного, соціально-педагогічного супроводу освітнього процесу.

Функціональна структура моделі:

Керівник – створює організаційно-педагогічні умови для реалізації допрофільної підготовки і профільного навчання школярів; комплектує класи, вирішує питання організації освітнього процесу, коригує індивідуальні навчальні плани та індивідуальний розклад занять відповідно до базового навчального плану школи та шкільного розкладу.

Вчитель – бере участь в експертизі навчальних планів, програм допрофільної підготовки та профільного навчання; розробляє програмно-методичне забезпечення допрофільної підготовки та профільного навчання; вивчає та впроваджує в практику роботи передовий педагогічний досвід, накопичений окремими вчителями з питань реалізації допрофільної підготовки та профільного навчання; вивчає та здійснює апробацію нових педагогічних підходів щодо організації допрофільної підготовки та профільного навчання в межах округу; обирає й апробує технології, що забезпечують ефективність допрофільної підготовки та профільного навчання на основі індивідуальних навчальних траєкторій учнів; розробляє систему контролю (моніторингу) результативності допрофільної підготовки та профільного навчання; готує науково-методичні розробки, які необхідні для профільного навчання; організовує різні змагання (рейтинги, конкурси, олімпіади тощо) серед учнів старших класів; інформує батьків і учнів з питань організації та результатів допрофільної підготовки та профільного навчання в межах освітнього округу; оцінює професіоналізм педагогічних кадрів щодо здійснення допрофільної підготовки та профільного навчання; вносить пропозиції щодо нагородження вчителів освітнього округу.

Психолог – надає діагностичну допомогу учням з питань особистісно допрофесійної компетентності.

Класний керівник – відповідає за реалізацію допрофільної підготовки та профільного навчання в класі: організовує індивідуальні та групові консультації для учнів та їх батьків з питань вибору та реалізації індивідуальної освітньої траєкторії; здійснює моніторинг розвитку кожного учня; вивчає потреби учнів і їх батьків щодо додаткової освіти, співставляючи запит і реальні пропозиції; організовує індивідуальні та групові консультації для учнів та їх батьків з питань усунення утруднень і корекції потреб; щоденно веде облік відвідування та навчальних досягнень учнів.
^ V. Висновки

Процес оновлення змісту освіти для сільської школи є складним. Він зумовлений новими завданнями сільської школи, особливостями сільського способу життя, потребами економіки сільського господарства і соціальної сфери села. Разом із тим зміст загальної середньої освіти є єдиним для міських і сільських шкіл в його інваріантній частині. Саме це забезпечує наступність загальної і професійної освіти, а випускникам сільської школи дає можливість реалізувати своє право на вибір професії.

Основною фігурою організації роботи освітнього округу є директор опорної школи, різко змінюється його статус, зростають вимоги до кваліфікації, управлінського мислення. Йому необхідно по-новому вирішувати питання добору і підготовки педагогічних кадрів, що не вкладається в традиційну систему освіти.

Нові форми організації роботи на селі потребують і нових підходів до методичної роботи з управлінськими і педагогічними кадрами освіти. На більш високий рівень перейде методична робота в невеликих педагогічних колективах. Окружні і районні методичні об’єднання мають набути характеру первинних, тоді як у школах методична робота за предметами і напрямками матиме характер неформального спілкування колег.

Необхідно відійти від формального характеру виховних заходів. Потрібна орієнтація сільських школярів на сільський спосіб життя з його близькістю до природи, щирим і неформальним спілкуванням жителів однієї громади, раннім залученням дітей у трудові відносини тощо.

Освіта в шкільних округах передбачає формування мотивації до самореалізації в умовах села. Це означає переорієнтацію змісту навчання і виховання на історичні, моральні, екологічні цінності. Освітні округи мають забезпечити цей зміст навчання і виховання через допрофесійну, професійну і загальнорозвиваючу освіту, яка вписується в контекст сільського способу життя.

Освітній округ – це цілісна, самодостатня регіональна соціально-педагогічна система, яка здатна забезпечувати надання високоякісних освітніх послуг і задовольняти освітні потреби населення регіону.

Отже, створення освітніх округів – складний процес, що потребує нового рівня управлінського мислення, свідомості і відповідальності усіх педагогічних працівників.





Схожі:

Методичні рекомендації щодо створення та функціонування освітніх округів iconМетодичні рекомендації щодо складення регіональних планів створення...
Про схвалення методичних рекомендацій щодо складення регіональних планів створення освітніх округів та модернізації мережі професійно-технічних,...
Методичні рекомендації щодо створення та функціонування освітніх округів iconМетодичні рекомендації щодо складення регіональних планів створення...
Про схвалення методичних рекомендацій щодо складення регіональних планів створення освітніх округів та модернізації мережі професійно-технічних,...
Методичні рекомендації щодо створення та функціонування освітніх округів iconМетодичні рекомендації щодо створення та оформлення екологічних проектів...
У зв’язку із започаткуванням у 2010–2011 н р. Всеукраїнської олімпіади з екології, надаємо методичні рекомендації щодо створення...
Методичні рекомендації щодо створення та функціонування освітніх округів iconМетодичні рекомендації щодо організації та змісту інклюзивного навчання...
Дення є реконструювання системи спеціальної освіти на демократичних, гуманістичних засадах, створення в країні альтернативних моделей...
Методичні рекомендації щодо створення та функціонування освітніх округів iconМетодичні рекомендації щодо проведення атестації педагогічних кадрів
Науково-методичні рекомендації щодо проведення курсів з елементами дистанційного навчання
Методичні рекомендації щодо створення та функціонування освітніх округів iconМетодичні рекомендації щодо викладання п редмет
Методичні рекомендації щодо викладання предметів художньо-естетичного циклу в 2011-2012 н р
Методичні рекомендації щодо створення та функціонування освітніх округів iconМетодичні рекомендації щодо створення відеопрезентації передового...
Програми економічних реформ на 2010 – 2014 (розділ «Реформа системи освіти»), указу Президента України від 30. 09. 10 року №926/2010...
Методичні рекомендації щодо створення та функціонування освітніх округів iconМетодичні рекомендації щодо порядку створення, оснащення
Вченою радою Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області Протокол №3/74
Методичні рекомендації щодо створення та функціонування освітніх округів iconОкружний адміністративний суд міста Києва, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
...
Методичні рекомендації щодо створення та функціонування освітніх округів iconМетодичні рекомендації щодо організації діяльності працівників
Донецької міськради від 31. 08. 2011р. №01/10-1384, районний відділ освіти надсилає для використання в роботі методичні рекомендації...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка