2. Урок відносно самостійна ланка у системі навчання




Скачати 273.13 Kb.
Назва2. Урок відносно самостійна ланка у системі навчання
Сторінка1/3
Дата конвертації13.05.2013
Розмір273.13 Kb.
ТипУрок
uchni.com.ua > Інформатика > Урок
  1   2   3


Джерело: http://osvita.ua/vnz/reports/pedagog/14013/

Різнобічний аналіз уроків.

Схеми аналізу уроків за різними аспектами. Орієнтовна схема комплексного аналізу уроку. Орієнтовні схеми аналізу уроків відповідно до поставленої мети. Орієнтовна схема самоаналізу уроку. Методичні рекомендації вчителю щодо самоаналізу уроку. Психологічний аналіз уроку. Соціологічний аналіз уроку

Вимоги до сучасного уроку:

1. Урок спрямований на високі кінцеві результати, на підвищення рівня якості й ефективності навчання, на всебічний розвиток особистості.

2. Урок - відносно самостійна ланка у системі навчання.

3.Урок будується як цілісна система взаємодії учителя і учнів на основі співробітництва.

4. Урок будується на основі:

  • програмних вимог;

  • урахування можливостей учнів;

  • урахування можливостей учителя, його творчого потенціалу.

5. Кожен урок має таке дидактичне призначення:

  • засвоєння нових знань;

  • формування умінь і навичок;

  • контроль і оцінювання знань та ін.

6. На уроці комплексно розв'язуються завдання освіти, виховання і розвитку.

7. Урок має раціональну структуру.

8. Зміст навчального матеріалу відповідає основним принципам (науковість. зв'язок із життям, системність, наступність тощо).

9. Застосовуються різноманітні форми проведення уроку.

10. Використовуються нестандартні форми проведення уроку.

11. Здійснюються диференціація й індивідуалізація навчання.

12. Забезпечуються між предметні зв'язки.

13. Учитель розвиває навчальну, пізнавальну діяльність учнів і керує нею, здійснюючи стимулювання, організацію, контроль, оцінювання діяльності, озброює учнів прийомами самостійної роботи, формує навички самоконтролю.

14. Для проведення уроку створені необхідні умови: матеріальні, морально-психологічні, гігієнічні, естетичні.

15. Урок проводиться за планом - творчим робочим документом учителя.

16. Проводячи урок за планом, учитель готовий пере структурувати його в разі потреби.

17. Висока результативність уроку.

18. Учитель самоаналізує проведення і результати уроку.

Схеми аналізу уроків за різними аспектами

Орієнтовна схема повного аналізу уроку

1. Тип і структура уроку:

  • Тип, структура уроку, його місце серед уроків з теми.

  • Мета уроку, дидактичні завдання окремих етапів.

  • Витрата часу.

2. Зміст та методика повторення вивченого:

  • Повнота та глибина перевірки.

  • Методика повторення, диференціація завдань.

  • Кількість задіяних перевіркою учнів.

  • Об'єктивність та аргументація оцінювання.

3. Вивчення нового матеріалу:

  • Вимоги програми.

  • Науковість, зв'язок із життям, систематичність, доступність, співвідношення у матеріалі головного та другорядного.

  • Відповідність матеріалу цілям та завданням уроку.

4. Методи навчання:

  • Оснащеність уроку наочними посібниками, дидактичними матеріалами.

  • Обґрунтованість застосованих методів.

  • Активізація пізнавальної діяльності.

  • Використання методів проблемного навчання.

  • Поєднання фронтальної, індивідуальної та групової форм роботи.

  • Самостійна робота учнів.

  • Методика контролю та обліку знань.

5. Засвоєння нового:

  • Добір матеріалу для формування умінь та навичок.

  • Самостійна робота під час закріплення.

  • Зворотній зв'язок. Оцінювання відповідей.

6. Завдання додому:

  • Обсяг, характер і доступність матеріалу.

  • Наявність та характер інструктажу.

  • Наявність диференційованих завдань.

  • Місце домашнього завдання на уроці.

7. Характер діяльності вчителя:

  • Рівень педагогічних вимог до роботи учнів, розвитку їхніх мови, мислення.

  • Мова вчителя та загальний стиль його поведінки

  • Організаторська, управлінська діяльність вчителя. Робота з різними групами учнів.

  • Діяльність вчителя як консультанта та координатора навчання.

8. Характер діяльності учнів:

  • Самостійна робота. Робота в групах.

  • Диференціація та індивідуалізація.

  • Активність мислення.

  • Розвиток психічної сфери учнів.

9. Результати уроку:

  • Підбиття підсумків.

  • Виконання плану.

  • Рівень досягнення мети.

  • Рівень якості знань, умінь, навичок, виявлених на уроці.

Орієнтовна схема комплексного аналізу уроку:

1. Планування навчально-виховних цілей на основі програм та їхньої конкретизації за результатами консиліуму:

  • освітні завдання уроку;

  • виховні завдання;

  • завдання розвитку інтелекту, волі, емоцій, інтересів;

  • взаємозв'язок дидактичних, виховних цілей розвитку на різних етапах навчання.

2. Оцінювання оптимізації змісту. Виділення основного, суттєвого. Виділення об'єкта міцного засвоєння. Повноцінність змісту уроку на різних етапах.

3. Вибір та застосування різних джерел повідомлення учнями нових знань.

4. Оптимальне поєднання різних методів навчання під час уроку. Обґрунтованість вибору.

5. Використання різних прийомів роботи.

6. Виховання інтересу до навчання.

7. Культура праці вчителя та учнів.

8. Контроль за засвоєнням знань, умінь, навичок (форми контролю, відповідність оцінювання рівня знань).

9. Характер домашнього завдання, його диференційованість.

10. Оцінювання самоаналізу та самоконтролю навчальної діяльності.

Орієнтовні схеми аналізу уроків відповідно до поставленої мети:

1. Мета: планування навчально-виховних завдань уроку та оцінювання їхньої оптимальності:

  • Повнота, комплексність, різноманітність завдань уроку.

  • Урахування особливостей учнів класу під час планування задач.

  • Навчальні, виховні, розвиваючі завдання.

  • Наявність диференційованих завдань.

  • Правильність виділення серед системи завдань основних, найбільш суттєвих за цих

  • умов.

2. Мета: оцінювання оптимальності змісту уроку:

  • Відповідність змісту уроку вимогам програм.

  • Вибір найбільш раціональної логіки розкриття матеріалу.

  • Науковість, систематичність, доступність викладу матеріалу, повнота розкриття теми.

  • Виховна спрямованість уроку.

  • Трудова, політехнічна спрямованість уроку.

  • Оцінювання змісту матеріалу з точки зору його розвиваючого впливу (розвиток  пізнавальних інтересів, емоцій, раціональних прийомів мислення, загально  навчальних навичок та вмінь, волі, наполегливості).

  • Здійснення між предметних зв'язків.

  • Уміння вчителя виділяти у змісті матеріалу основні ідеї та думки, концентрувати  увагу на провідних принципах, фактах, законах.

  • Помилки під час підбору змісту уроку.

3. Мета: оцінювання оптимальності вибору методів, прийомів та засобів навчання:

  • Відповідність методів загальній спрямованості навчання, дидактичній меті, змісту  матеріалу, віку учнів, специфіці предмета.

  • Методи вивчення нового матеріалу.

  • Методи формування вмінь та навичок.

  • Методи стимулювання та мотивації.

  • Методи контролю та самоконтролю.

  • Оптимальність поєднання різних методів, обґрунтованість методів.

  • Використання наочних посібників, дидактичних матеріалів, технічних засобів.

  • Методика організації самостійних робіт.

  • Використання переваг кабінетної системи.

4. Мета: перевірка, оцінювання знань, умінь, навичок:

  • Місце контролю в системі уроку.

  • Методи контролю, доцільність Їхнього застосування.

  • Методика перевірки домашніх завдань.

  • Розвиток в учнів навичок самоаналізу та самоконтролю (взаємна перевірка,  рецензування, запитання тим, хто відповідає).

  • Кількість опитаних учнів.

  • Виховний бік перевірки.

  • Урахування індивідуальних особливостей під час перевірки.

  • Способи активізації учнів під час перевірки.

  • Кількість оцінок, Їхня об'єктивність, аргументація.

  • Зміст та характер запитань, завдань (відтворюючі, проблемні, спрямовані на встановлення причинно-наслідкових зв'язків та ін.).

  • Оцінювання рівня якості знань, умінь, навичок (повнота, усвідомленість, міцність, глибина, наявність системи у відповідях).

5. Мета: як формуються загально навчальні вміння та навички на уроці:

  • Які завдання формування загально навчальних навичок були помічені?

  • Які види діяльності в зв'язку з цим були обрані і чому?

  • Які завдання і вправи пропонувалися для формування загально навчальних умінь та навичок?

  • Які методи роботи були обрані і чому?

  • Які загально навчальні вміння та навички формувалися і який рівень їхньої  сформованості?

  • Які труднощі мали вчитель та учні під час розв'язання цих завдань?

  • Як здійснюються формування навичок, планування навчальної роботи (планування  відповідей, творів, доведень)?

  • Як формується вміння виділяти основне в матеріалі (вчитель концентрує на ньому  увагу, виділяє суттєві ознаки, записує основні думки, підкреслює їх інтонацією,  аналізує логіку відповідей учнів)?

6. Мета: вивчення способів активізації пізнавальної діяльності:

  • Активізація пізнавальної діяльності на різних етапах уроку.

  • Прийоми активізації у разі застосування різних методів навчання.

  • Використання проблемного навчання, індивідуального та диференційованого підходів із метою активізації пізнавальної діяльності.

  • Види активності (зовнішня, пізнавальна).

  • Моменти найбільшої активності учнів, її причини.

  • Результативність активізації в якісному та кількісному відношеннях.

7. Мета: вивчення характеру взаємовідносин учителя й учнів:

  • Організація роботи учнів на різних етапах уроку.

  • Вміння вчителя володіти класом, активізувати діяльність учнів, організувати самостійну роботу.

  • Індивідуальний підхід до учнів.

  • Рівень педагогічних вимог до учнів, до їхніх відповідей, до розвитку мови та мислення.

  • Характер постановки запитань учням.

  • Реакції на помилки учнів.

  • Репліки під час оцінювання учнів, аргументація оцінок.

  • Характер і тон дисциплінарних зауважень.

  • Загальна емоційна та інтелектуальна атмосфера на уроці.

  • Дотримання норм педагогічної етики. Культура спілкування.

  • Стиль і темп роботи вчителя, їх вплив на діяльність учнів  (енергійність, рішучість, млявість, байдужість та ін.).

  • Стимулювання успіхів учнів, арсенал стимулів.

  • Мовна взаємодія на уроці (культура мови, логічність, емоційність).

8. Мета: реалізація принципів навчання на уроці:

а) Реалізація основних дидактичних принципів у змісті та методах навчання.

б) Реалізація принципів навчання на різних етапах уроку.

в) Показ реалізації одного з принципів навчання на уроці:

  • науковості;

  • наочності;

  • активності та самостійності;

  • відповідності навчання реальним можливостям учнів та вчителя;

  • усвідомленості.

г) Які засоби, методи та прийоми були використані для реалізації принципу усвідомленості:

  • чи була використана наочність;

  • чи враховувалися вікові та індивідуальні особливості;

  • які пізнавальні завдання розв'язувалися;

  • чи була організована самостійна пізнавальна робота;

  • чи перевірені розуміння домашнього завдання, ступінь осмислення нового матеріалу;

  • які прийоми використаю для перевірки усвідомлення нового (доведення, порівняння, постановка проблемних питань).

ґ) Чи можна говорити про єдність та взаємозв'язок принципів навчання на уроці.

9. Мета: організація пізнавальної діяльності на уроці

а) Організація сприйняття на уроці:

  • підготовка до сприйняття;

  • створення умов для успішного сприйняття матеріалу;

  • види сприйняття (безпосереднє, опосередковане);

  • які нові уявлення були сформовані, наскільки вони правильні, повні;

  • управління сприйняттям з боку вчителя.

б) Формування понять на уроці:

  • якими знаннями оперують всі учні класу;

  • виділіть у структурі знань наукові факти, поняття, закони, теорії;

  • як учитель формував нові поняття, теоретичні узагальнення, висновки (використовував аналіз, синтез, порівняння);

  • який рівень сформованих понять;

  • чи були наявними всі етапи формування понять.

в) Організація запам'ятовування:

  • встановлення зв'язку нового з раніше вивченим;

  • концентрація уваги на основному;

  • організація повторення основних правил, законів, виведених на уроці, організація закріплення.

Орієнтовна схема самоаналізу уроку:

  • Чи відповідає мій урок програмі?

  • Чи правильно мною були визначені і розв'язані на уроці навчальні, виховні і розвиваючі завдання?

  • Чи оптимально було визначено зміст уроку, чи відповідає він завданням?

  • Що було основним, найсуттєвішим на уроці?

  • Чи зумів я акцентувати увагу учнів на його вивченні?

  • Чи вдало визначена структура уроку? Чи була організована на уроці робота із формування основних умінь, навичок, інтересів учнів?

  • Як здійснювались внутрішньо предметний і між предметний зв'язки?

  • Які методи і засоби навчання були використані на уроці? Чи були вдалими вибір і поєднання?

  • Які форми навчання (масові, гєупові, індивідуальні) домінували на уроці? Чи були вдалими Їх вибір і поєднання?

  • Чи об'єктивно і відповідно до норм оцінені мною знання учнів?

  • Чи правильно здійснювався на уроці інструктаж, визначалися обсяг і складність домашнього завдання? Чи було воно диференційованим?

  • Що було зайвим у моїй діяльності і в діях учнів?

^ Методичні рекомендації вчителю щодо самоаналізу уроку

В основних напрямках реформи загальноосвітньої та професійної шкіл зазначається, що людина повинна виховуватись у нас непросто носієм певної суми знань, а насамперед, як громадянин суспільства, з притаманними йому переконаннями, мораллю, інтересами, високою культурою праці і поведінки.

У школі урок надійно посів місце основної організаційної форми навчання, де реалізуються його глобальні мета, цілі й завдання всебічного розвитку особистості, формування її інтелектуальних можливостей, здійснення виховання.

Урок можна вважати ефективним, якщо на ньому забезпечується оптимальний зв'язок усього комплексу навчально-виховних цілей, якщо увага і мислення учнів концентруються на основних, провідних ідеях і поняттях теми, що вивчається, пробуджуються і розвиваються навчальні процеси, формуються потреби учнів у знаннях.

Усі ці вимоги до сучасного уроку мотивовані науковою сучасною педагогікою. Але всі вони здійснені без творчого ставлення вчителя до організації навчання, без його майстерності. Майстерність учителя багато в чому залежить від уміння аналізувати свої та чужі помилки.

Аналізувати урок потрібно під кутом зору певної педагогічної концепції.

З точки зору оптимізації навчально-виховного процесу можна здійснювати самоаналіз за такою схемою:

  • Які види змісту освіти передбачені навчальним планом уроку?

  • Чи відповідали методи і прийоми навчання видам змісту і навчальному матеріалу?

  • Рівні знань учнів перед уроком.

  • Якого рівня знань досягнуто в результаті уроку?

  • Ступінь усвідомлення знань учнями.

  • Доцільність використання наочності і технічних засобів навчання.

  • Чи був на уроці необхідний емоційний клімат.

  • Чи була на уроці внутрішня логічна єдність.

  • Як реалізована виховна мета уроку.

Примітка:

зміст освіти складається з:

  • наукових знань (факти. закони. теорії);

  • прикладних знань; - оцінювальних і методичних знань;

  • логічних, історичних, філософських знань.

Рівні засвоєння знань:

  • Рівень усвідомленого сприймання і запам'ятовування. Він проявляється у відтворенні засвоєного.

  • Рівень застосування знань і вмінь за засвоєним зразком, тобто у знайомій ситуації. 3. Рівень застосування знань і вмінь У новій ситуації. Тобто Їх творче застосування.

Необхідно прагнути того, щоб учні досягли засвоєння основних знань і вмінь на третьому, тобто творчому рівні.

Учителям слід пам'ятати, що методи навчання не можуть бути поганими чи хорошими, сучасними чи застарілими, вони можуть лише відповідати тим цілям, для досягнення яких вони застосовувалися.
  1   2   3

Схожі:

2. Урок відносно самостійна ланка у системі навчання icon2. Урок відносно самостійна ланка у системі навчання
Мовленнєва спрямованість уроку з іноземної мови. Визначення мовленнєвої діяльності як основного об’єкта навчання передбачає формування...
2. Урок відносно самостійна ланка у системі навчання iconШпаргалка Поняття, місія І напрямки діяльності підприємства
Підприємство – це організаційно відокремлена І економічно самостійна основна (первинна) ланка виробничої сфери народного господарства,...
2. Урок відносно самостійна ланка у системі навчання iconУрок в системі особистісно-орієнтованого навчання
Ознайомлення з наказом райво про організацію методичної роботи в районі на 2009-2010 н рік
2. Урок відносно самостійна ланка у системі навчання icon10 клас. Самостійна робота “Положення металів у періодичній системі. Будова їх атомів”
Металічних елементів у природі порівнянно з неметалічними
2. Урок відносно самостійна ланка у системі навчання iconУрок у системі особистісно орієнтованого навчання. Інтерактивні технології...
Розділ методологічні особливості особистісно орієнтованого навчання молодших школярів
2. Урок відносно самостійна ланка у системі навчання iconПрограма інноваційного розвитку дошкільної освіти м. Горлівка до 2017 року
Дошкільна освіта – перша ланка в системі неперервної освіти, становлення та розвитку особистості. Вона здійснюється в сім'ї, дошкільному...
2. Урок відносно самостійна ланка у системі навчання icon1 Законодавче забезпечення трудової діяльності жінок. 5
Трудове право України як провідна І самостійна галузь у загальній системі права охоплює широку сферу суспільних відносин
2. Урок відносно самостійна ланка у системі навчання iconУрок навчання письма проводиться за такою схемою
Письмо проводиться одразу за уроком навчання грамоти. При цьому урок читання готує до роботи на уроці письма, а урок письма закріплює...
2. Урок відносно самостійна ланка у системі навчання iconУрок-суд, урок-диспут, урок у полі, урок-ярмарок  тощо. Тому, на...
У 80-х роках ХХ ст набуло активності масове застосування нестандартних уроків, з якими вчителі пов’язували підвищення якості навчального...
2. Урок відносно самостійна ланка у системі навчання icon9 клас. Самостійна робота “Навчання. Навички І звички”
Поширення збудження в корі головного мозку відбувається на етапі формування навичок
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка