Інформ Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської Пісні України Інформаційний бюлетень




Скачати 275.08 Kb.
НазваІнформ Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської Пісні України Інформаційний бюлетень
Сторінка1/2
Дата конвертації20.05.2013
Розмір275.08 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Інформатика > Документы
  1   2

ІКААПУ

Інформ

Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської Пісні України
Інформаційний бюлетень

7(41)

2004 рік




Упорядник: Петро Картавий 40034 м.Суми, вул.Інтернаціоналістів, 22, кв.376

тел.дом. (0542) 606-310 служб. 607-605 Email: pkаrtаvyj@su.ukrtеlecom.net


Новини одним рядком:

3 липня – фестиваль "Подих" у Києві

3-5 липня – фестиваль «Ржищевський вiнок» у Ржищеві Київської області

10-11 липня – фестиваль “Країна мрій” на Співочому полі у Києві

16-18 липня – рок-фестиваль "Тарас Бульба" в м. Дубно Рівненської області

Петро Картавий
^

Патріотизм природний і показний



Українці не звикли користуватися високими словами, бо за 750 років владарювання на їхній території інших держав (Орда, Литовське князівство, Річ Посполита, Московське князівство, Російська імперія, СРСР) слова-символи використовувала центральна влада для зміцнення метрополії. За таких обставин люди пристосовувались до вимог інших культур не забуваючи рідну мову та пісню. Особливе становище було у старшини – посередника між центральною владою і місцевим населенням, у яких різна культурницька основа. Розвинені особи, крім материнської, володіли й іншими мовами. Службисти пристосовувались до вимог чужих культур, відриваючись від рідних джерел. Патріотично орієнтовані розвивали українське слово, мистецтво, народні традиції.

За тлумачним словником української мови патріотизм – любов до своєї батьківщини, відданість своєму народові, готовність для них на жертви й подвиги. Із трьох означених частин патріотизму перша – найбільш природна. Людям притаманно щиро любити край, де вони народилися. Відданість своєму народові вимагає не тільки абстрактної любові, а й конкретних справ для підтримки співвітчизників. Готовність для них на жертви й подвиги – категорія високоморального розвитку людини, і не кожен для цього здатний, якщо бракує сильної волі та альтруїзму. Сказано високим – літературним стилем, що не завжди збігається з життям окремих людей, які за буденними справами не думають про високе, але боронитимуть рідну землю від поневолення коли виникне така загроза.

Отже патріотизм – природнє почуття, і його потрібно захищати від нападок агресивних зайд та місцевих шовіністів, які, використовуючи нашу терплячість, висміюють українство як недолугість. Минулого літа на березі моря почув як севастопольський хлопець розповідав ровеснику із Санкт-Петербурга, що він любить країну свого проживання, де є такі красиві міста з давньою історією як Львів та Київ, і гість зрозумів його почуття. Цей приклад говорить про те, що коли немає політичного тиску, то люди різних національностей прагнуть порозуміння. Хочу процитувати вірш студентки із Харкова Антоніни Тимченко, мати якої народилася на Уралі, а батьківське коріння з Полтавщини.
Із чим же ще схилятись над колискою,

які слова казати до малят,

якщо птахи співають українською,

дерева українською шумлять.
Більшість українців про свою любов до рідної землі не вміє і не любить говорити, а збагачує батьківщину своєю працею та творчими здобутками.

Рев машин і команда “Відбій”

Вогнеборці вмиваються потом

хтось щасливий як знову родивсь

бо хтось виконав чесно роботу

не за орден і не за медаль

щоб зірки на погони вчепити

а за те щоб сміялось дитя

щоби інші могли просто жити. (Ігор Гриник)
Важливо, щоб результати цієї праці не привласнили “винахідливі” та байдужі до суспільних проблем ділки. У розвинених суспільствах за цим слідкують представники громадських організацій та політичних партій патріотичного спрямування. Щоб не говорити абстрактно щодо ефективної діяльності таких організацій в Україні, розповім про спробу залучити їх до підтримки заходів для розвитку української бардівської пісні. З ким не говорив у Сумах і Києві, та ніхто не захотів матеріально допомогти фестивалю співаної поезії “Українська Хвиля”. Мабуть, барди їм нічого не дадуть, щоб витрачати на них гроші, бо мають бути вільними співцями, а не рекламувати чиюсь діяльність. Інколи співрозмовники співчували моїм проблемам, але жодної копійки не дали, довелось гроші та харчі жебрати у спонсорів та влади. Дивно те, що для фестивалів, де співають російською, гроші знаходяться?

На жоден із 3-х фестивалів “Українська Хвиля” у Сумах не прийшов голова обласної “Просвіти”, хоча і був свідком моєї розмови з начальником обласного управління освіти перед першим фестивалем. Сумські “діячі” сприймали мене як конкурента у громадській роботі і вважали, що фестивалі проводжу для здобуття власної популярності. Оцінку моїм діям давали із власного розуміння та заздрощів до результатів роботи інших. Про те, що на фестивалі відбувалося навчання і обмін досвідом між бардами, вони знати не хочуть – їм незрозуміло навіщо надриватися коли немає перспективи для кар’єри, а допомога іншим без стимулу для них – пустий звук.

Під час проходження мотопробігу через Суми у 2002 році звернувся до колишнього народного депутата і барда про підтримку фестивалів української бардівської пісні. Він байдуже відповів, що пісень вже сам не співає, а їх виконують інші. Сказав йому – якщо не підтримати українських авторів, яким ніде співати власні пісні, втратимо потенціал української пісні, а бардам доведеться писати російською, бо таких фестивалів багато. Співрозмовник не очікував такого натиску і запропонував залишитись та поговорити після офіційної частини. Відчувши, що він не готовий до конструктивної розмови, поспішив на роботу.

Якось на громадських слуханнях “активіст” почав вимагати, щоб позбавили слова літню жінку, яка вибачившись за те, що не вивчала українську, робила доповідь від природоохоронної організації російською мовою. Вразила неповага до жінки, якій головуючий надав слово, тому змушений був втрутитися у конфліктну ситуацію і вибачився за агресивного пана. Після цього дехто почав дивитися на мене як на захисника “москалів”, забуваючи, що патріот у першу чергу має бути гуманістом, а не конфліктним кар’єристом. Створюючи напружену ситуацію, вони відштовхують оточуючих від високої ідеї Відродження України, за яку загинуло сотні тисяч патріотів. Фанатичні “патріоти” замість допомоги бажаючим оволодіти українською мовою, історією, культурою привласнили собі право контролювати інших, чим користуються шовіністи і кричать про українізацію у зрусифікованій Україні.

Від киянина почув, що на концерти відомих українських бардів прийшли тільки знайомі співаків. Проблема глядачів дійсно існує, але у травні 2001 року Лариса Кадирова та Семен Рубчинський провели концерт української співаної поезії, і зал Національної музичної академії був повний. Значить справа у професійному підході та створенні відповідної інфраструктури. Співрозмовник намалював перспективу розвитку української авторської пісні та поезії у Києві. Коли запитав його про матеріальну базу для проведення вказаних заходів (зал, апаратура, реклама, транспорт, проживання гостей), то він відповів, що вона йому не потрібна – головне розробити ідею. Склалось враження, що він не знайомий з організаційними проблемами або працює заради популярності серед бардів і поетів. Намалювавши їм перспективу розвитку: без бази нічого серйозно зробити не зможе, а молодь втратить довіру до громадських діячів.

^

Про героїв минулого і сьогодення



Останнім часом популярні розмови про гетьмана Івана Мазепу. З його образу необхідно зняти нашарування брехні та прокляття, зроблені після подій 1708-09 років за спробу вийти з – під московського контролю. Та ті, хто робить з І.Мазепи “оберіг”, забувають, що постать гетьмана – трагічна, а поразка під Полтавою практично знищила козацьку вольницю в Україні. У той же час мало згадується перемога козаків Івана Виговського над московським військом під Конотопом. На рок-фестивалі “Мазепа fest” почув зі сцени від юнака приблизно такі слова: “І на Мазепу, і москалів, мені наплювать на обох. Я поет, а значить – Бог”. Чого тут більше графоманства чи цинізму – не так важливо, мабуть, це реакція протесту на спробу “канонізації” гетьмана, до імені якого, ще недавно, ідеологи русифікації українців додавали слово “зрадник” (тільки чиїх інтересів?).

На презентації збірки віршів Володимира Затуливітера “Четвертий із триптиха” у Сумах почув пісню про І.Мазепу у виконанні відомого кобзаря Миколи Литвина.
З Полтавського бою розбитий гетьман

Іде, безталанний Мазепа.

За ним король Карло крізь білий туман

Чвалає по Дикому степу.
На Дніпрі-Славуті ні вітру, ні хвиль,

У плавнях схилилися лози.

На дальніх могилах німіє ковил,

Лиш скапують роси, як сльози.
Спинився гетьман, відпочинок щоб мать

На скіфській могилі у степу.

Ой, місяцю, місяцю, згинь, не світи!

З-за хмар не дивись на Мазепу.
Прощай Україно, і ви, козаки –

Славетні сини України…

Чи ще доведеться побачить колись

Мені мою рідну Руїну?

Прощай, Україно, навіки прощай!

Тобі я віддав усю силу…

Кобзарскою піснею ти привітай

Мою безталанну могилу.
Помер на чужині великий гетьман.

Далеко від рідного краю…

Вкраїна в неволі й під брязкіт кайдан

Другого Мазепу чекає.
Дивує те, що популяризують діячів минулого, а тих, хто розбудував військо незалежної України на чолі з першим міністром оборони Костянтином Морозовим – забули. Щось не все гаразд із пам’яттю сучасників, чи може комусь вигідно Інформаційний бюлетень №7 (41) 2004 рік – 2 –

загнати в пам’ять українців далеке минуле, яке асоціюється із поразками – забуваючи про нові успіхи?

^

Держави, які не виховують своїх громадян патріотами, залежатимуть від волі сильніших



Отримавши у 1991 році незалежність, Україна не створила у світі власний імідж, а працює в інформаційному полі Росії, яка успадкувала ЗМІ та інфраструктуру міжнародних відносин колишнього СРСР. Традиційно російські політики український патріотизм порівнюють з націоналізмом, лякаючи громадян насильницькою українізацією. Політики у боротьбі за вплив на суспільство шукають підтримки у сильних держав. Спектр політичної діяльності українців грубо можна поділити на два табори – орієнтованих на Росію і Європу. Монополіст на українському ринку енергоносіїв – Росія, яка посилила експансію капіталу в Україну. Політична та економічна залежність слабкого від сильного веде до протекторату, за якого підтримка патріотизму державою неможлива. Занедбані українські культура та книговидавництво, де окремі успіхи – результат роботи ентузіастів, а не державної політики.

Більшість державних службовців в Україні не володіють професійно державною мовою, а спілкування в установах відбувається російською. Хоча Київ і перебрав у Москви управління власними територіями, та багато службовців старшого покоління ще орієнтуються на колишню столицю СРСР, інколи захищаючи її інтереси. Можливо, їх стимулюють наші сусіди, де проживає багато вихідців з України, і не всі вони визнали її незалежність.

Важливо щоб держава і суспільство не тільки виховували і вимагали віддачі від своїх громадян, а й піклувалися про їх добробут та захист. Тоді буде довіра простих людей до представників цих інституцій, і патріотизм буде природним, а не показним.

м.Суми, червень, 2004 року.

^ Повідомлення від бардів та прихильників авторської пісні:
Київ – Олександр Різник
Добридень, друже Петре! Вітаю з ювілейним виходом "Бюлетеня"! Позитивно дивуюся твоїй особистій публіцистичній активності - та ще й якій активності! Даруй, що не встиг написати нового матеріалу - був перейнятий нагальними службовими справами. Як "відбуду" піврічний звіт, одразу зроблю статтю "Авторська пісня і Українська держава", над якою вже почав працювати. До речі, про службові справи. З 2 по 6 червня я брав участь у досить цікавому заході - I I Конгресі діячів культури країн-учасниць СНД, що відбувався у Мінську. На Конгресі я виступив із доповіддю про українську авторську пісню, яку проілюстрував, зокрема, "Величальною князеві Данилу Галицькому" Е.Драча. Приємно, що присутні не лише "на ура" сприйняли цей твір, але визнали, що "сучасна українська пісня стала для них епохальним відкриттям" (цитую висловлення організатора Конгресу, директора Інституту проблем культури Білорусі В.Скороходова). До того ж, я передав згаданому Інститутові електронні версії "Бюлетенів", за що його керівництво мені красно подякувало, а заступниця ректора навіть зауважила: "щиро заздримо українським бардам, які мають власний регулярний часопис". Отакі справи: в зрусифіковано-"засовкованій" Білорусі (на жаль, це справді так) українській національній культурі співчувають чи не більше, ніж деінде в Україні. Отакі справи. До нових дописів!

З палким вітанням, Сашко Різник
Київ – Іван Ольховський
Шановний Петре Васильовичу! Ви трохи заговорюєтеся у своїх повчальних статтях на загальножитейські теми. Наприклад, стверджуєте, що поет повинен бути “вільним художником” , а приклад навели про залежного поета, що булькає, як автомат газ-води. Приклад напрошувався позитивний! Хотілось би, щоб Ви усе-таки зосереджувалися на темах, які ближче до музики, до пісні, до мікроклімату у бардівському середовищі, до перспектив розвитку авторської пісні. Можливо, комусь варто замовити статтю про цікавий рок-гурт, про композитора чи виконавця пісень.

Я із задоволенням прочитав іронічно-дотепний звіт Тетяни Савченко про Мазепа-фест у Полтаві. Він мені більше сподобався, ніж подібний звіт в “Україні молодій”. Я щиро запрошую Тетяну до співробітництва з “Українською газетою”. Вірші молодих підібрані вдало. Але деяких огріхів юним лауреатам усе-таки треба уникати, як от у Олексія Бика: “Остання сигарета”/цигарка-укр/ В Антоніни Тимченко “Послухати просивсь”/ треба –просив/ милозвучніше і точніше.

З повагою Іван Ольховський.
Київська область – Олексій Бик
Дякую за бюлетень. У нас усе добре, Любчик росте, має вже два зуби, пробує бігати.
Пишу потроху, сам собі співаю, є нові пісні.
Переміг у конкурсі на сайті "Поетичні майстерні" (Львів), вийшла антологія поезії "Радосинь" з моїми віршами.
Такі новини. Щиро Ваш Олексій.
Київ – Наталка Позняк-Хоменко
Щиро дякую, все отримали!

У відповідь надсилаю своє враження про "Мазепу".
Інформаційний бюлетень №7 (41) 2004 рік – 3 –
Маzепа-fest – Полтава best

  1   2

Схожі:

Інформ Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської Пісні України Інформаційний бюлетень iconІнформ Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської...
Житомирський обласний відкритий фестиваль авторської пісні біля багаття «мі-сі-соль»
Інформ Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської Пісні України Інформаційний бюлетень iconІнформ Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської...
«арт-сузір’Я» представляє театр пісні «Больно далеко» у Київському будинку актора
Інформ Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської Пісні України Інформаційний бюлетень iconІнформ Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської...
Вільний мікрофон” у Палаці культури (ПК) Дніпропетровського націон університету (дну)
Інформ Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської Пісні України Інформаційний бюлетень iconІнформ Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської...
Труфанової “А будет это так ”, відкриття 4-го сезону у Київському будинку актора
Інформ Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської Пісні України Інформаційний бюлетень iconІнформ Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської...
Недвижимая тень от микрофона:, спектакль пам’яті В. Висоцького у Націон музичній академії
Інформ Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської Пісні України Інформаційний бюлетень iconІнформ Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської...
Майдан. Время Визбора” на базі відпочинку заводу ім. Малишева в Занках, під Харковом
Інформ Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської Пісні України Інформаційний бюлетень iconІнформ Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської...
Ксп “Арсенал” присвячений Довлету Келову «Забудем про печали» у Київському цхтт “Печерськ”
Інформ Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської Пісні України Інформаційний бюлетень iconІнформ Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської...
«арт-сузір’Я» представляє Володимира І юлію Каденко“История и песня” у Київському буд актора
Інформ Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської Пісні України Інформаційний бюлетень iconІнформ Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської...
«Время семечек» концерт Дениса Блощинського І групи «Неспроста» у київському клубі “Пивна Бочка”
Інформ Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської Пісні України Інформаційний бюлетень iconІнформ Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської...
Свідомо спотворювалась та замовчувалась правдива інформація, щоб тримати людей під ідеологічним контролем. Та ті, хто це робив як...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка