Аналіз функціональних обов язків педагогічних працівників птнз І необхідного для їх реалізації рівня професійної компетентості обумовлює необхідність вдосоналення моделей навчання у період підвищення кваліфікації (курсовий період)




Скачати 80.07 Kb.
НазваАналіз функціональних обов язків педагогічних працівників птнз І необхідного для їх реалізації рівня професійної компетентості обумовлює необхідність вдосоналення моделей навчання у період підвищення кваліфікації (курсовий період)
Дата конвертації01.03.2013
Розмір80.07 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Інформатика > Документы
УДК 37.013.83.

 Сілаєва І.Є.

МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПЕДАГОГІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ШКОЛИ НА ПІДСТАВІ ДИФЕРЕНЦІОЙВАНОГО ПІДХОДУ
Одним із напрямів успішної реалізації основних принципів і завдань реформування системи післядипломної освіти можна вважати вдосконалення моделей підвищення кваліфікації, які б дали можливість підтримувати відповідну професійну дієспроможність педагогічних працівників, враховувати їх індивідуальні особливості та освітні потреби, сприяти зростанню рівня цих потреб та мотивації творчої педагогічної діяльності.

Аналіз функціональних обов язків педагогічних працівників ПТНЗ і необхідного для їх реалізації рівня професійної компетентості обумовлює необхідність вдосоналення моделей навчання у період підвищення кваліфікації (курсовий період).

Розроблена на основі попередніх наукових досліджень модель підвищення кваліфікації педагогічних працівників ПТНЗ не повною мірою відповідає вимогам до диференціації цілей, змісту, ме­то­дич­них та організаційних аспектів навчання на курсах підвищення кваліфікації в залежності від по­чат­кового рівня професійної підготовленості, який визначається за ре­зуль­та­та­ми вхідного діагностичного тестування.

Періодичність проведення курсів підвищення кваліфікації (один раз на п'ять років) за вищеназваною моделлю об­ґрунтована результатами дослідження етапів становлення педагогічної та фа­хо­вої майстерності, вивчення особливостей професійних запитів та потреб педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів.

При розробці цієї моделі брали до уваги і такі специфічні аспекти пе­да­го­­гічної діяльності працівників системи професійно-технічної освіти, як на­яв­ність достатньо стійкої мотивації до підвищення кваліфікації та неперервної са­мо­­освіти, їх вікові особливості.

Але ця модель частково втратила актуальність внаслідок того, що опирається на дещо застарілий і неточний понятійний апарат. Принцип формування індивідуалізованого змістовного і процесуального аспектів процесу підвищення кваліфікації на основі наявного педагогічного стажу, – один з фундаментальних в названій моделі, є не завжди доцільним і об’єктивним. Дане ствердження базується на тому, що доволі часто випускники сучасних інженерно-педагогічних вищих навчальних закладів І-IV рівнів акредитації володіють сучасними дидактичними та педагогічними технологіями на більш високому рівні, ніж, наприклад, майстер виробничого навчання з педагогічним стажем більше 10 років, який не має базової педагогічної освіти, а педагогічні знання і уміння отримав шляхом підвищення кваліфікації та спонтанної самоосвіти.

У теперішній час при оцінюванні інтегрованих професійних якостей педагогічних працівників широкого використання набув термін «професійно-педагогічна компетентність», яка розглядається як здатність педагогічних працівників перетворювати процес навчання професії на засіб формування особистості учнів, а також відображає їх можливості самостійно й ефективно вирішувати педагогічні проблеми.

Науково-методична компетентність є складовою професійно-педагогічної компетентності та значною мірою характеризує спроможність педагогічних працівників ефективно проектувати, організовувати, корегувати та оцінювати професійно-теоретичну та професійно-практичну підготовку фахівців.

Співробітники кафедри методики професійного навчання і новітніх технологій виробництва у 2008-2010 р.р. провели наукові дослідження щодо визначення концептуальної моделі розвитку науково-методичної компетентності педагогічних працівників ПТНЗ. За результатами досліджень розроблено прогностичну модель інноваційної діяльності педагогів та структуру їх науково-методичної компетентності. Декларовано і доведено, що змістовний компонент розвитку науково-методичної компетентності доцільно формувати на засадах модульно-компетентнісного підходу, що дозволяє системно-обгрунтовано обирати змістовний та процесуальний компоненти навчального процесу для забезпечення розвитку певних складових науково-методичної компетентності.

Подальші дослідження щодо реалізації диференційованого підходу при формуванні змістовних та процесуальних компонентів підвищення кваліфікації з урахуванням структурних складових науково-методичної компетентності дозволять розробити багатовимірну диференційовану модель підвищення кваліфікації.

Диференційований підхід слід розглядати як комплекс організаційно-управлінських, психолого-педагогічних і науково-методичних умов, що забезпечують процес підвищення кваліфікації педагогічних працівників з урахуванням рівня професійної компетентності, досвіду індивідуальних запитів і потреб професійного розвитку і самореалізації. При організації навчального процесу у систеі підвищення кваліфікації диференціація забезпечується багатоманітністю форм і методів навчання, особистісно варіативністю змісту навчання, особистісно орієнтованими інноваційними технологіями навчання. Диференційований підхід створює умови для реалзацї права особистості на професійни розвиок відповідно до потреб, здібностей, інтересівтобто дозволяє здійснити вибір індивідуальної освітнбої траєкторії в багатовимірному інформаційному освітньому середвищі.

Диференціація навчання передбачає розробку спеціальної дидактичної системи, яка базується на провідних принципах андрогогіки, які враховуються при всебічному діагностуванні розвиненості науково-методичної компетентності педагогів та послідовної компенсації її структурних елементів професіно-педагогічної компетентності у певних питаннях навчально-методичної діяльності з метою формування та вдосконалення творчого професійного потенціалу.

З урахуванням вищенаведеного, модель підвищення кваліфікації на підставі диференційованого підходу у курсовий період може мати наступні етапи:

  • перший етап  науково-теоретична підготовка у відповідності до сформованої індивідуальної програми навчання на основі пріоритету проблемних і активних методів. Мета: оновлення та поглиблення знань з психолого-педагогічних дисциплін, відпрацювання вмінь та формування навичок в умовах моделювання професійної діяльності. Здійснюється на базі інституту післядипломної освіти або з використанням дистанційного навчання та завершується контролем знань у відповідності до навчально-програмної документації;

  • другий етап  практична апробація теоретичних знань, набутих вмінь та навичок у реальній навчально-виховний процес за місцем роботи слухачів за заздалегідь розробленими індивідуальними планами з урахуванням цілей, специфіки навчального предмету та творчого потенціалу педагогічного працівника. У цей період вдосконалення знань та вмінь здійснюється шляхом самоосвіти або за допомогою консультативної допомоги з боку викладачів інституту (можуть бути використані Internet-технології). Мета: підтвердження відповідної компетенції на робочому місці;

  • третій етап  підготовка та захист творчої роботи або науково-методичного звіту за проблемою, яка розроблялась. Мета: підтвердження здатностей виконувати професійну діяльність на певному рівні, використовуючи додаткові знання, вміння та навички, отримані в період підвищення кваліфікації.

Така структура навчального процесу дозволить вважати свідоцтво про підвищення кваліфікації об'єктивною підставою для присвоєння відповідної кваліфікаційної категорії або педагогічного звання та сприяти посадовому зростанню педагогічного працівника.

На наш погляд, науково-теоретична підготовка, яка відбувається в закладах підвищення кваліфікації повинна включати декілька складових частин, які можна визначити таким чином: діагностико-мотиваційний, проектувальний, навчально-корегуючий, контрольно-оцінюючий етапи.

Метою діагностико-мотиваційного етапу є визначення реального рівня початкових знань, умінь та навичок слухача, розробка прогностичної моделі компетентності на підставі даних про його освітні потреби та професійні інтереси. З'ясування специфіки професійної діяльності та регіональних особливостей підготовки кваліфікованих робітників дозволяє визначити обсяг і зміст варіативного компоненту в програмі навчання. На даному етапі визначається раціональні методи та стиль навчання з урахуванням психологічних особливостей слухача на підставі даних анкетування та завдань рефлексивного характеру.

Проектувальний етап включає: постановку діагностичних цілей та завдань навчання; відбір індивідуального змісту освіти з урахуванням реального рівня та прогностичної моделі компетентності; вибір форм, методів та засобів навчання, які максимально відповідають психофізіологічним рисам педагогічного працівника; визначення етапів і видів контролю знань, умінь та навичок слухачів.

На навчально-корегуючому етапі реалізується та коректується процес навчання у відповідності до професійних інтересів слухачів. Оволодіння слухачами знаннями, вміннями та навичками відбувається в умовах активної спільної діяльності з педагогом. Метою контрольно-оцінюючого етапу є об'єктивне оцінювання результатів навчання на основі обраних критеріїв.

Перевагами запропонованої індивідуальної моделі підвищення кваліфікації слід вважати:

  • реалізацію андрагогічних принципів, що дозволяє підвищити ефективність навчального процесу для дорослих;

  • створення умов для диференційованого особистісно-орієнтованого підходу до кожного педагогічного працівника;

  • максимальні можливості для розвитку творчого потенціалу особистості;

  • можливість практично відтворити набуті знання та вміння в умовах реального навчально-виховного процесу, відкоригувати їх у відповідності до специфіки професійного спрямовування слухачів;

  • підвищення мотивації та відповідальності за кінцевий результат навчального процесу;

  • зацікавленість у наступному посадовому зростанні, яке пов'язане з підвищенням кваліфікації на певному рівні;

  • максимальна індивідуалізація у відборі змісту та технології навчання, можливість підвищення професійної компетентності у відповідності до особистісних потреб, у зручні для себе терміни та самостійне визначення періодичності підвищення кваліфікації;

  • широкі можливості для використання інтерактивних Internet технологій та дистанційного навчання на всіх етапах навчального процесу.

Запропонована модель підвищення кваліфікації на підставі диференційованого підходу припускає декілька варіантів організації навчального процесу в залежності від конкретних умов, та початкового рівня розвиненості науково-методичної компетентності, що відповідає сучасним тенденціям розвитку ринку, освітніх послуг актуалізує проблему застосування нових форм у сістемі післядипломної освіти, призначених формувати стилі професійної діяльності педагогічних працівників у відповідності до вимог сучасної освітньої парадигми.

Безумовно, впровадження такої моделі в практику післядипломної освіти на теперішній час ускладнюється через сучасну навчальну стратегію, пов'язану з об'єктивними труднощами економічного характеру.
ЛІТЕРАТУРА

  1. Володько В.М. Індивідуалізація й диференціація навчання: понятійно-категорійний аналіз // Педагогіка і психологія.  1997  №4.С. 9  17.

  2. Змеев С.И. Андрагогика: становление и пути развития//Педагогика.  1995,  №2.  С. 64-67.

  3. Кларин М.В. Личностная ориентация в непрерывном образовании//Педагогика.  1996.  №2.  С. 14-21.

  4. Образование взрослых: Методические рекомендации по организации образования профессиональной подготовки взрослого населения/Сост. С.И. Винокурова, Т.Ю. Дубовицких, Т.Н. Кирюшина/Под ред. Н.Ю. Посталюк.  Самара: Изд-во "Профи".  2001.  64с.

  5. Нікуліна А.С., Олійник В.В., Матвєєв Г.П. та ін. Безперервна післядипломна освіта інженерно-педагогічних працівників України: Монографія/За ред. А.С. Нікуліної, В.В. Олійника.  Донецьк: ДІПО ІПП, 2000.  212с.

  6. Професійна освіта в зарубіжних країнах: порівняльний аналіз: Монографія/За ред. Н.Г. Ничкало, В.О. Кудіна.  Черкаси: Вибір, 2002.  322с.

  7. Протасова Н. Особистісна орієнтація навчання в освіті педагогів. // Рідна школа.  1999.  №1.  С.72  73.

  8. Сілаєва І.Є. Проблема підвищення ефективності навчального процесу у системі післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників/Вісник Дніпропетровського університету. Педагогіка і психологія.  2002.  Вип. 8.  С. 166-168.

Схожі:

Аналіз функціональних обов язків педагогічних працівників птнз І необхідного для їх реалізації рівня професійної компетентості обумовлює необхідність вдосоналення моделей навчання у період підвищення кваліфікації (курсовий період) iconПам’ятка для керівника загальноосвітнього навчального закладу Вимоги...
Складено відповідно до пунктів 1 7 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства...
Аналіз функціональних обов язків педагогічних працівників птнз І необхідного для їх реалізації рівня професійної компетентості обумовлює необхідність вдосоналення моделей навчання у період підвищення кваліфікації (курсовий період) iconРозвиток інформаційної компетентності педагогічних працівників птнз...

Аналіз функціональних обов язків педагогічних працівників птнз І необхідного для їх реалізації рівня професійної компетентості обумовлює необхідність вдосоналення моделей навчання у період підвищення кваліфікації (курсовий період) iconЧорноморська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
На виконання Закону України «Про загальну середню освіту», з метою підвищення творчо – професійного рівня педагогічних працівників...
Аналіз функціональних обов язків педагогічних працівників птнз І необхідного для їх реалізації рівня професійної компетентості обумовлює необхідність вдосоналення моделей навчання у період підвищення кваліфікації (курсовий період) iconТипове положення про атестацію педагогічних працівників
Закону України "Про професійно-технічну освіту", частини четвертої статті 48 Закону України "Про вищу освіту" та з метою стимулювання...
Аналіз функціональних обов язків педагогічних працівників птнз І необхідного для їх реалізації рівня професійної компетентості обумовлює необхідність вдосоналення моделей навчання у період підвищення кваліфікації (курсовий період) iconНове Типове положення про атестацію педагогічних працівників
Закону України "Про професійно-технічну освіту", частини четвертої статті 48 Закону України "Про вищу освіту" та з метою стимулювання...
Аналіз функціональних обов язків педагогічних працівників птнз І необхідного для їх реалізації рівня професійної компетентості обумовлює необхідність вдосоналення моделей навчання у період підвищення кваліфікації (курсовий період) iconУ дніпропетровській області
Державної цільової програми розвитку професійно-технічної освіти на 2011-2015рр підвищення методичного рівня, професійної компетентності...
Аналіз функціональних обов язків педагогічних працівників птнз І необхідного для їх реалізації рівня професійної компетентості обумовлює необхідність вдосоналення моделей навчання у період підвищення кваліфікації (курсовий період) iconВас вітає відділ продажу видавництва «Шкільний світ»! Пропонуємо...
Для керівників, викладачів, майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів, професійно-педагогічних коледжів,...
Аналіз функціональних обов язків педагогічних працівників птнз І необхідного для їх реалізації рівня професійної компетентості обумовлює необхідність вдосоналення моделей навчання у період підвищення кваліфікації (курсовий період) iconСтворення умов для підвищення професійної кваліфікації й педагогічної...
«Створення умов для підвищення професійної кваліфікації й педагогічної майстерності кожного викладача І майстра виробничого навчання...
Аналіз функціональних обов язків педагогічних працівників птнз І необхідного для їх реалізації рівня професійної компетентості обумовлює необхідність вдосоналення моделей навчання у період підвищення кваліфікації (курсовий період) iconМіністерство освіти І науки україни
Закону України "Про професійно-технічну освіту" (103/98-вр ), частини четвертої статті 48 Закону України "Про вищу освіту" (2984-14)...
Аналіз функціональних обов язків педагогічних працівників птнз І необхідного для їх реалізації рівня професійної компетентості обумовлює необхідність вдосоналення моделей навчання у період підвищення кваліфікації (курсовий період) iconПлан-графік проведення курсів підвищення кваліфікації педагогічних...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка