Творчий звіт Розвиток мовлення молодших школярів через використання інформаційно – комунікативних технологій




Скачати 416.69 Kb.
НазваТворчий звіт Розвиток мовлення молодших школярів через використання інформаційно – комунікативних технологій
Сторінка1/4
Дата конвертації02.03.2013
Розмір416.69 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Інформатика > Документы
  1   2   3   4
Білоцерківська спеціалізована загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 12

з поглибленим вивченням інформаційних технологій

Творчий звіт


Розвиток мовлення молодших школярів через використання інформаційно – комунікативних технологій

Вчитель початкових класів

Яременко О. В.


2013

Мовлення ‒ важливий засіб спілкування, обміну думками і почуттями між людьми, передачі та засвоєння інформації. З перших днів шкільного життя у дитини виникає потреба у спілкуванні ‒ вміння говорити правильно, красиво, логічно.

Розвиток мовлення в дитини ─ це процес оволодіння рідною мовою, умінням користуватися нею як засобом пізнання навколишнього світу, засвоєння досвіду, набутого людством. Мовленнєвий розвиток учня ─ це дуже важлива умова його успішного навчання. Розвиток зв’язного мовлення ─ провідний принцип навчання рідної мови в початкових класах. Він охоплює всі сторони мовленнєвої діяльності учнів. Складовою проблеми розвитку мовлення молодших школярів виступає робота над словом, оскільки розвиток мовлення дітей включає в себе роботу: над окремими словами; над словосполученнями і реченнями; над зв’язним мовленням. Засвоєння лексичного багатства мови молодшими школярами не може проходити стихійно. Одним із найважливіших завдань розвитку мовлення учнів початкових класів є керування процесом збагачення словника дітей, упорядкування словникової роботи, нарешті, активізація словника молодших школярів.

Впровадження інформаційно-комп’ютерних технологій у навчально-виховний процес набагато покращує роботу над розвитком мовлення молодших школярів. Завдяки використанню ІКТ навчальне середовище можна доповнити відео, звуком, анімацією. Усе це здійснює значний вплив на емоційну сферу молодшого школяра, сприяючи підвищенню пізнавальної активності, підвищенню інтересу до предмета та навчання взагалі, активізації навчальної діяльності учнів.

Використання мультимедіа-презентацій дозволяє вчителеві зручно й ефективно візуалізувати статичну й динамічну інформацію, самостійно готувати завдання, підбирати навчальний матеріал, що відповідає змісту конкретної теми будь-якої базової дисципліни.

Робота над вивченням словникового матеріалу в початкових класах має велике загальноосвітнє і практичне значення. Вивчення її розширює знання учнів про мову, знайомить з одиницею мовлення — словом, є головним джерелом збагачення словника дітей. Словникова робота розвиває увагу учнів до значення і вживання слів, виховує у них потребу у відборі необхідного слова для точного висловлення думки, чуття мови. Через інтерес до слів виховується інтерес до мови в цілому.

Навчання грамоти ― перший етап вивчення школярами української мови, на якому діти 6 – річного віку навчаються звуків мовлення (слайд), ознайомлюються із способом їх позначення на письмі (слайд).

Величезне завдання у цей період покладається на першого вчителя, адже саме від його майстерності і залежить якість знань першокласників у мові. Багато в чому вчитель покладається на дидактичні засоби (малюнки, схеми, таблиці тощо), які допомагають дитині сформувати в своїй уяві ті закони, про які говорить їй вчитель. Одним із засобів створення дидактичних посібників є комп’ютер, який вчитель використовує для створення дидактичних засобів у навчанні грамоти.

Словникова робота в початкових класах розпочинається з ознайомлення із словом і його значенням. У поясненні значення слова, як і в усякій навчальній діяльності, необхідно керуватися загальними дидактичними настановами, спрямованими на підвищення рівня самостійності і пізнавальної активності школярів. Завдання вчителя у проведенні словникової роботи полягає в тому, щоб школярі правильно сприйняли незнайоме слово в тексті, зрозуміли не слово з усіма його відтінками, засвоїли і закріпили у процесі виконання різних вправ з читання і, нарешті, вжили його самостійно в потрібній ситуації.

У сучасній методиці існує кілька способів і прийомів пояснення значення слів. їх використання залежить від віку і загального рівня розвитку дітей, характеру пояснюваного слова. Слова з предметним значенням можна пояснити, скажімо, прийомом демонстрації макета чи малюнка, а слова з абстрактним значенням вимагають інших прийомів.

Для пояснення семантики незрозумілих слів учителі найчастіше вдаються до таких способів:

•    демонстрація предмета чи малюнка;

•    використання контексту;

•    найпростіший словотворчий аналіз;

•    тлумачення слів (коротке пояснення, використання словника).

Так, ще в першому класі, працюючи над реченням, можна активізувати звуконаслідувальні дієслова: кінь ірже, корова мукає, свиня хрюкає, кішка муркоче чи нявкає, ведмідь реве, вовк виє, тигр рикає, курка кудкудаче, качка крякає, жаба квакає. При цьому використовуються малюнки тварин. (Слайд)

Особливо важливе поєднання гри з навчальною діяльністю в початкових класах, коли складний перехід від дошкільного дитинства до школи зумовлює поступову зміну провідних видів діяльності – ігрової на навчальну. І тут, використовуючи ІКТ, доцільно провести дидактичні ігри «Хто так говорить?» (слайд), «Хто це?» та «Хто його мама?» (слайд). За допомогою цих ігор розширюється активний словник дітей.

   Кінцевою метою словникової роботи є активізація максимальної кількості засвоюваних слів, уміння учнів використовувати їх правильно, доречно, вибираючи найбільш необхідні слова для висловлення думок (слайди).

Розширенню й активізації словника учнів, розвитку їх мислення сприяють і спостереження за багатозначністю слів.

Робота над вивченням багатозначності слів передбачає:

а) усвідомлення того, що слово може мати не одне, а кілька значень;

б) точність уживання багатозначних слів у мовленні. Розпочинаючи опрацювання матеріалу про багатозначні слова, вчитель пропонує дітям для аналізу речення із багатозначними словами.

Діти з'ясовують, про які предмети, названі однаковими словами, йде мова. Іншим варіантом такої роботи може бути робота із слайдом, на якому зображені журавель — птах і журавель — пристрій для набирання води з колодязя (слайд), груша — плід і груша — спортивний інвентар (слайд), спечений хліб і лан пшениці чи жита (слайд). Учні розглядають перші дві пари малюнків і усвідомлюють: назви виникли на основі подібності предметів. Учитель запитує, чи можна до наступної пари малюнків дібрати одну назву. Учні мають записати як спільну назву слово хліб і між цими словами існує внутрішній зв'язок: з жита і пшениці печуть хліб). Отже, в основі багатозначності лежить якийсь зовнішній або внутрішній зв'язок предметів.  Дуже важливо показати багатозначність слова в тексті, планувати спеціальну роботу над багатозначними словами на уроках читання і мови.

У початкових класах у найбільш доступній формі і без позначення явищ лексикологічними термінами відбувається знайомство учнів із такими поняттями, як синонімія, антонімія.

Робота над синонімами допомагає учням тонше сприймати слово, бачити в ньому, крім основного значення, ще й різні смислові та експресивні відтінки, а відтак бути точнішими у слововживанні. У процесі роботи над синонімами вчитель має сформувати у дітей уміння:

• розрізняти в мовленні близькі за значенням слова;

•   добирати синоніми;

•   замінювати в тексті те чи інше слово відповідним синонімом;

•   самостійно вживати в готовому тексті дібране за смислом синонімічне слово:

•   самостійно вибирати із свого лексичного запасу найбільш влучний для висловлення власної думки синонім.

Дидактична гра «Добери слова з однаковими значеннями». 
Тихий – спокійний, врівноважений; 
гарячий – пекучий, жаркий; 
відпочинок – перерва, привал; 
розповідає – розказує, промовляє; 
дивитись – вглядатись; 
говорити – казати, оповідати; 
дорога – шлях, шосе. 

Завдання вчителя під час роботи над синонімами полягає в тому, щоб забезпечити успішне оволодіння кожним із визначених умінь і тим самим піднести рівень мовленнєвої культури школярів.

Робота над синонімами повинна проводитися систематично і планомірно. Система роботи над синонімами розвиває у школярів навички уникати повторення тих самих слів, одноманітності викладу. Від уміння з ряду синонімів вибрати одне слово, яке б найповніше передавало думку, залежить правильність, точність, образність вислову.

Уміння користуватися синонімами формується в учнів поступово протягом тривалого часу. У процесі цієї роботи вчитель добирає різні типи вправ:

1.  Вправи на вибір слів, близьких за значенням. Щоб навчити учнів розрізняти слова, близькі за значенням, доцільно давати завдання на спостереження і виділення з невеликих за змістом текстів чи окремих речень слів-синонімів. Одне з можливих завдань: прочитати загадку і знайти в ній слова, близькі за значенням (слайд) Гра «Хто дід?»

2.  Вправи на групування слів, близьких за значенням. Такі вправи
допомагають усвідомити синонімічні відношення між словами, їх
синонімічну близькість. Наприклад, учні повинні згрупувати синоніми з
поданого ряду слів: ^ Батьківщина, праця, сміливий, труд, відважний,
робота, хоробрий, Вітчизна
(слайд)

3.  Вправи на розташування синонімів за ступенем інтенсивності
ознаки. Увазі учнів пропонуються слова: огрядний, посміхатися, повний,
реготати, товстий, сміятися. Треба спочатку погрупувати слова-
синоніми, а потім записати синоніми кожного ряду за ступенем інтенсив-
ності ознак (повний, огрядний, товстий) чи дії (посміхатися, сміятися,
реготати).

4. Вправи на вибір одного з поданих синонімів. Виконуючи з учнями вправи такого типу, вчитель повинен домогтися, щоб діти осмислено вибирали слово, яке найкраще підходить до даного випадку. Працюючи, наприклад, над реченням Верби (сумують, журяться, нудьгують) над водою, вчитель запитує: «Яке з слів, поданих у дужках, не може бути використане? Чому?» (нудьгують).

5. Вправи на заміну синонімів у реченні чи тексті. Ці вправи мають на меті показати дітям, що заміна в тексті повторюваних слів їх синонімами усуває його одноманітність, робить мовлення стилістично досконалішим.

6. Вправи на самостійний добір синонімічних слів. Такі вправи є кінцевою метою вправ із синонімами. Вони мають на меті формування навичок самостійного добору слів із власного лексичного запасу і використання їх у власному мовленні.

До словникової роботи належить і робота з антонімами – словами однієї частини мови з протилежним значенням. Роботу з антонімами можна організувати на основі спостережень над прислів'ями, оскільки багато з них побудовані на протиставленні понять, виражених словами-антонімами (слайд).

У роботі з антонімами використовуються такі види вправ:

•    виділення з речення чи тексту слів з протилежним значенням
(антонімів) і групування антонімів парами;

•    добір антонімів до поданих слів;

•    заміна в тексті виділених слів антонімами;

•    дописування речень словами, які мають антонімічний смисл;

•   складання речень з антонімами.

Фразеологія української мови дає багатий матеріал для формування в учнів естетичного чуття, вміння бачити в мові і мовленні прекрасне, захоплюватися ним. Прекрасне закладене у самій природі фразеологізмів, у їх виражальних можливостях, в експресивності фразеологічних одиниць, у доречному їх уживанні в різних стилях мови.

Прислів’я та приказки – неоціненна скарбниця народної мудрості. Ці короткі влучні вислови творилися народом упродовж багатьох століть. Краса і сила прислів’їв – у закладеній в них споконвічній мудрості народу, влучності і дотепності народного слова. Без прислів’їв наша мова стає бідною, неяскравою. І навпаки, яка красива, багата, образна мова того, хто доречно вживає фразеологізми. Інколи буває так, що тільки завдяки стійким сполученням слів можна висловити своє почуття, дати правильну відповідь, досить влучну і кмітливу. Але цьому треба вчитись.

В оперативній пам’яті учнів фразеологічних одиниць мало. Через це потрібно на кожному уроці записувати й давати пояснення хоча б 2-3 фразеологізмам ( так радив В.Сухомлинський ). Роботу над прислів’ями потрібно починати вже в 1 класі. На сторінках «Букваря» (авт. К.С.Прищепа, В.І.Колесниченко ) вже вміщено 7 прислів’їв. Перше ознайомлення з фразеологізмом відбувається через казку «Без труда нема плода». Вчитель читає твір, аналізує разом з учнями його зміст, виділяє головну думку. Проводиться аналіз звукового складу слова «труд», поділ його на склади, підбір до нього близьких за значенням слів.

Особливу увагу під час роботи над прислів’ями слід приділити роботі над

словом, тому що в початковий період навчання найінтенсивніше збагачується словниковий запас учня. Прислів’я дають багатий матеріал для такої роботи. На уроках української мови використовують такі види роботи з прислів’ями:

1)     скласти прислів’я зі слів (слайд);

2)     пояснити написання слів у прислів’ї;

3)     написати твір за прислів’ям;

4)     дібрати прислів’я зі словниковим словом;

5)     дібрати прислів’я з синонімами (антонімами) (слайд);

6)     дібрати прислів’я – заголовок до тексту

7)     дібрати прислів’я  з певною частиною мови;

8)     дібрати прислів’я на певну тему.

Робота з прислів’ями дуже подобається маленьким школярам. Вона збагачує словниковий запас дитини, вчить аналізувати зміст прислів’їв, сприяє тренуванню пам’яті та впливає на формування особистості учня.

Всі різновиди роботи, використані на уроках сприяють збагаченню словникового запасу учнів, формують у них мовне чуття, розвивають мовленнєві уміння, виховують інтерес до слова.

Література


  1. Алексєєва Г.М. Інтерактивні компʼютерні технології навчання. Г. М. Алексєєва //Компʼютер у школі та сімʼї. -2012. № 6 (102).- С. 28 – 31.

  2. Губенко О. Не перо пише, а розум. Прислів’я на уроках української мови.

1-4 класи: Методичний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан 2008.

3. Павленко Л. Як слово мовиться (Урок мовного етикету в 2 класі) // Початкова школа. – 2003. – № 10. – С. 14-15.

4. Крикун М. Роль слова в розвитку зв’язного мовлення молодших школярів // Початкова школа. – 2003. – №11. – С. 27-35.

5. Симоненко Т. Виховувати мовну культуру з дитинства // Початкова школа. – 2000.

Словникова робота на уроках української мови в початкових класах є однією зі складових  різноманітної роботи з розвитку мови учнів. Оволодіння словниковим складом літературної мови стає необхідною умовою вивчення учнями української мови: її орфоепії, орфографії, граматики, правильного слововживання і зв'язного мовлення взагалі.

З метою підвищення мовленнєвої культури особливу увагу необхідно приділяти вправам, спрямованим на збагачення активного словника дітей, а також формуванню у них навички вибирати із свого словникового запасу для висловлювання думки ті слова, які найбільше відповідають змісту висловлювання і роблять його правильним, влучним і виразним.

Словникова робота може проводитися у різних напрямках, а саме: ознайомлення учнів з лексичним значенням нових слів, словосполучень; засвоєння деяких граматичних форм, утворення яких викликає у дітей труднощі; навчання дітей орфоепічній вимові слів, зокрема правильній постановці наголосу; формування правописних умінь (слайди).

Ефективність словникової роботи залежить від того, наскільки систематично вона проводиться і наскільки доцільно вона збудована.

Фразеологія української мови дає багатий матеріал для формування в учнів естетичного чуття, вміння бачити в мові і мовленні прекрасне, захоплюватися ним. Прекрасне закладене у самій природі фразеологізмів, у їх виражальних можливостях, в експресивності фразеологічних одиниць, у доречному їх уживанні в різних стилях мови.

Як відомо, методика словникової роботи передбачає чотири основи напрями: 
   1) збагачення словника учнів новими словами і розширення його за рахунок нових значень уже відомих лексем; 
   2) уточнення словника, яке передбачає пояснення значень слів-паронімів, слів, близьких за значенням (синонімів), протилежних за значенням (антонімів); засвоєння багатозначності, лексичної сполучуваності слів, у тому числі у фразеологічних одиницях, засвоєння слів-омонімів; 
   З) активізація словника, тобто переведення слів із пасивного словникового запасу учнів у активний; 
   4) витіснення із вживання нелітературних слів, переведення їх із активу в пасив.

         

  ІКТ слід використовувати для того щоб:

-забезпечити легкість сприймання інформації;

-знайти індивідуальний підхід;

-навчити освоювати, перетворювати і використовувати великі масиви    інформації;

-зробити навчання мобільним, диференційованим та індивідуальним;

-сприяє кращому оцінюванню знань.

"жадібний" у тлумачному словнику пояснюється як такий, який пристрасно прагне до збагачення, а "скупий" - як надмірно ощадливий по відношенню до себе і щодо інших. У дитячому розумінні поняття "жадібний" і "скупий" зливаються і мають безумовно негативне значення. Але слово "жадібний" в українській мові багатозначне, і поряд із висловом "жадібний до грошей" вживається і "жадібний до їжі", "дивитися жадібними очима". Багатозначним є і слово "скупий", вживаючись в українській мові не завжди з негативним відтінком: скупий відпочинок, тобто надто малий, короткий, недостатній в якому-небудь відношенні.
   Усі ці нюанси в лексичних значеннях слів і, безумовно, їх вживання дуже важливі для мовленнєвого розвитку дітей, і потрібно багато й скрупульозно працювати над словом, щоб відбулися суттєві зрушення в мовленнєвому та інтелектуальному розвитку школярів.
   Готуючись до уроку читання, вчитель уважно вивчає новий текст, відбираючи з нього такі групи слів для проведення словникової робот (він виписує їх на дошці):
   1) слова, нові для учнів, значення яких потрібно пояснити;
   2) слова, до вживаються у тексті в переносному значенні; необхідно буде згадати і прямі значення цих слів;
   3) ключові слова, важливі для розуміння ідеї тексту;
   4) слова, важкі в орфоепічному плані; потрібно буде попрацювати над виробленням правильної вимови цих слів;
   5) близькозвучні слова, значення яких варто уточнити. 
   Способи семантизації слів повинні бути різноманітними, їх вибір буде залежати від особливостей пояснюваного слова. Це і використання картини чи малюнка, і підбір синоніма чи антоніма до слова, і тлумачення, і введення слова в речення.
   Як відзначалося вище, важливе значення для збагачення і розширення словника молодших школярів має робота над синонімами – словам близькими за значенням. Синоніми можуть відрізнятися: 
   1) відтінками лексичного значення;
   2) емоційно-експресивним забарвленням;
   3) стилістичною належністю;
   4) ступенем вживаності та сполучуваності з іншими словами.
   Діти повинні точно розуміти значення синонімічних слів, мати достатню їх кількість у словниковому запасі та вміти вибрати з нього саме те слово, яке необхідне для точного і яскравого висловлення думки. Наприклад, робота над синонімами може проходити у формі бесіди за картиною:
   – Що зображено на картині? (Осінній ліс).
   – Як називається ця пора осені?(Золота осінь).
   – Чому осінь називають золотою? (Багато жовтого листя, воно здається золотим).
   – А ще які листочки на деревах і на землі?(Червоні, багряні).
   – А який день зображено на картині? (Теплий, сонячний, ясний).
   – Як можна сказати про землю? (Вкрита чи встелена різнокольоровим листям).
   – Яке небо? (Світло-синє, лазурове).
   – Ми бачимо, що в лісі ростуть віковічні сосни та ялинки. Що означає слово "віковічні"? (Вони росли сто років, тобто цілий вік).
   – Яким близьким за значенням словам можна замінити слово "віковічні? (Дуже старі). А ще можна сказати: столітні сосни та ялинки.
   Цікаво проходить робота по добору синонімів у віршах:

Ой яка чудова українська мова!
Де береться все це, звідкіля і як?
Є в ній ліс – лісок – лісочок, пуща, гай, діброва,
бір, перелісок, чорноліс. Є іще й байрак.
І така ж розкішна і гнучка, як мрія.
Можна "звідкіля" і "звідки", можна і "звідкіль".
Є у ній хурделиця, віхола, завія,
завірюха, хуртовина, хуга, заметіль 
                                                                      (О. Підсуха)

   Дуже корисна робота з синонімами, яка полягає в редагуванні тексту: слова, що повторюються, потрібно замінити іншими, близькими за значенням:

Береза

   На високому пагорбі стоїть береза. Стовбур берези поріс лишайником. З пожовклих сучків берези до самої землі звішуються довгі молоді гілки. Ці гілки роблять березу дуже сторожкою: навколо ні вітерця, а береза коливається, поблискує листочками і шумить, шумить. І тануть у цьому рідному серцю шумі всі образи, печалі. Увійди в цей шум – і ти станеш найщасливішим (І. Білозеров).
   Слово "береза", що повторюється у тексті, діти замінюють словами дерево, красуня. Ці слова, безперечно, не утворюють синонімічного ряду, але в цьому контексті вони називають один і той же предмет – березу. Такі синоніми носять назву контекстуальних, функціонально-мовленнєвих, тому що їх зближення відбувається у конкретному тексті чи ситуації мовлення.
  1   2   3   4

Схожі:

Творчий звіт Розвиток мовлення молодших школярів через використання інформаційно – комунікативних технологій iconВикористання інформаційно-комунікативних технологій на уроках предмету “захист вітчизни”

Творчий звіт Розвиток мовлення молодших школярів через використання інформаційно – комунікативних технологій iconВикористання інформаційно-комунікативних технологій міністерство...

Творчий звіт Розвиток мовлення молодших школярів через використання інформаційно – комунікативних технологій iconПерелік матеріалів
Опис досвіду «Використання інформаційно-комунікативних технологій на уроках світової літератури як складової особистісно орієнтованого...
Творчий звіт Розвиток мовлення молодших школярів через використання інформаційно – комунікативних технологій iconМайстер – клас я роблю це так «Розвиток критичного мислення молодших школярів»
Доброго дня! Я – Виничук Наталія Леонідівна вчитель 11 школи. Вже декілька років працюю над проблемою «Розвиток критичного мислення...
Творчий звіт Розвиток мовлення молодших школярів через використання інформаційно – комунікативних технологій iconЦ инклер Світлана
Проблемна тема: Розвиток І удосконалення мовленнєвої діяльності молодших школярів через впровадження інноваційних елементів
Творчий звіт Розвиток мовлення молодших школярів через використання інформаційно – комунікативних технологій iconВикористання інтерактивних технологій у процесі формування комунікативних компетенцій учнів
Вже кілька років я працюю над науково-методичною проблемою «Використання інтерактивних технологій для розвитку комунікативних компетенцій...
Творчий звіт Розвиток мовлення молодших школярів через використання інформаційно – комунікативних технологій iconКерівництво самоосвітою вчителів Кременчуцької вечірньої (змінної)школи...
Використання інформаційно-комунікативних технологій, як засобу формування когнітивної компетенції школяра
Творчий звіт Розвиток мовлення молодших школярів через використання інформаційно – комунікативних технологій iconТестовий контроль знань
Сьогодні, в умовах демократизації та європейської інтеграції національної освіти, у всіх її сферах ведуться пошуки способів інтенсифікації...
Творчий звіт Розвиток мовлення молодших школярів через використання інформаційно – комунікативних технологій iconВпровадження інноваційних технологій щодо формування пізнавальної...
Потребують змін І підходи вчителя до роботи з учнями. Актуальним у педагогічному процесі стає, зокрема, використання методів І прийомів,...
Творчий звіт Розвиток мовлення молодших школярів через використання інформаційно – комунікативних технологій iconМетодичні рекомендації щодо навчання вчителів основам інформаційно-комунікаційних технологій
Запровадження в навчально-виховний процес шкіл інформаційно-комунікаційних технологій є вимогою часу. На сьогодні, без використання...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка