Методичні рекомендації за результатами проведення тижня методичної комісії викладачів дисциплін суспільно-гуманітарного циклу 2012р




Скачати 456.68 Kb.
НазваМетодичні рекомендації за результатами проведення тижня методичної комісії викладачів дисциплін суспільно-гуманітарного циклу 2012р
Сторінка1/3
Дата конвертації23.09.2013
Розмір456.68 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
uchni.com.ua > Інформатика > Методичні рекомендації
  1   2   3


Державний професійно-технічний навчальний заклад

«Кам’янець-Подільське ВПУ»

Використання елементів ІКТ на уроках дисциплін суспільно-гуманітарного циклу у ПТНЗ




Методичні рекомендації за результатами проведення тижня методичної комісії викладачів дисциплін суспільно-гуманітарного циклу

2012р.
ББК 74.265 (4укр.)

Посібник ухвалено до друку комісією викладачів дисциплін суспільно-гуманітарного циклу ДПТНЗ «Кам’янець-Подільське ВПУ»

(протокол № 9 від 27.05.2011)
Рецензенти:

Чекригіна Г.Б., методист училища, викладач іноземної мови, Фурман В.А., голова методичної комісії викладачів дисциплін суспільно-гуманітарного циклу, викладач української та іноземної мови ДПТНЗ «К-П ВПУ»;
Використання елементів ІКТ на уроках дисциплін суспільно-гуманітарного циклу у ПТНЗ: методичний посібник/ Упорядн. Викладачі комісії дисциплін суспільно-гуманітарного циклу – Кам’янець-Подільський, 2011.-70 с.
У посібнику висвітлено наріжні аспекти використання елементів ІКТ на уроках дисциплін суспільно-гуманітарного циклу. Посібник може бути використаний викладачами-предметниками при підготовці до уроків.

ЗМІСТ

1.Переднє слово ……………………………………………4

2.Мультимедійні системи навчання ефективний методологічний засіб інтерактивного навчання у ПТНЗ.....................................................................................10

3. Використання новітніх технологій під час вивчення іноземної мови у ПТНЗ………………………………………………………31

4. Роль мультимедіа у підвищенні рівня ефективності проведення уроків з української мови та літератури…………………………………………46

5. Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій при викладанні історії……………………………………………………59

^ Переднє слово

Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті визначає пріоритетними шляхами розвитку освіти формування високого рівня інформаційної культури кожного члена суспільства, держави, впровадження сучасних інформаційних технологій у практику навчально-виховного процесу. 

 Докорінні зміни, що відбуваються нині в українському суспільстві, в тому числі в освіті, вимагають глибокої перебудови педагогічної та психологічної науки відповідно до нових реалій сучасного життя, перспектив соціально-економічного та науково-технічного розвитку нашої держави. 

  Характерною рисою нашої епохи є перехід суспільства від індустріального до постіндустріального, а нині – до інформаційного. Інформаційні технології все глибше проникають в усі сфери людської життєдіяльності, стають потужною продуктивною силою суспільства. Тому у найближчому майбутньому від рівня інформаційної культури молодого покоління залежатиме науковий, технічний, виробничий, соціально-економічний потенціал народного господарства будь-якої держави та рівень добробуту її народу. 

  На сучасному етапі інформатизація освіти розглядається як система взаємопов’язаних організаційно-правових, соціально-економічних, навчально-методичних, науково-технічних, виробничих та управлінських процесів, спрямованих на задоволення освітніх, інформаційних, обчислювальних і телекомунікаційних потреб учасників навчально-виховного процесу. 

  Саме тому інформатизація освіти як невід’ємна складова загальної інформатизації суспільства має вирішити завдання підготовки нового покоління до його продуктивної діяльності в умовах інформаційного суспільства. Запровадження в навчальний процес сучасних інформаційних, зокрема, комп’ютерно-орієнтованих і телекомунікаційних технологій, відкриває нові шляхи й надає широкі можливості для подальшої диференціації загального навчання, всебічної активізації творчих, пошукових, особистісно-орієнтованих комунікативних форм навчання, підвищення його ефективності, мобільності й відповідності запитам практики. 

  Пропонований збірник, є результатом проведення тижня методичної комісії викладачів дисциплін суспільно-гуманітарного циклу з теми: «Використання елементів ІКТ на уроках дисциплін суспільно-гуманітарного циклу у ПТНЗ». Протягом тижня були і організовані та проведені наступні заходи:

  1. Дискусія з теми: «Інформаційно-комунікаційні технології доцільність, практичність, актуальність»;

  2. Круглий стіл з теми: «Електронні презентації на уроках – панацея від дефіциту наочності»;

  3. Презентація можливостей засобів ІКТ у контексті викладання суспільно-гуманітарних дисциплін у ПТНЗ

  4. Семінар-практикум «Роль мультимедіа у якісній презентації навчального контенту»;

  5. Полеміка з приводу використання веб-ресурсів в роботі викладачів дисциплін суспільно-гуманітарного циклу

Використання ІКТ на уроках дисциплін суспільно-гуманітарного циклу тема нова та актуальна. Тому викладачі комісії намагалися продемонструвати свої творчі доробки упорядковані менш ніж за рік. Адже науково-методична проблема над якою працює комісія це «Роль та впровадження інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) на уроках дисциплін суспільно-гуманітарного циклу». Роботи викладачів комісії є своєрідним початком масштабного проекту реалізації новітніх інформаційно-комунікаційних технологій у процес навчання у професійно-технічному навчальному закладі.

^ Мультимедійні системи навчання ефективний методологічний засіб інтерактивного навчання у ПТНЗ

викладач іноземної та української мови

^ Фурман В.А.

Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті визначає пріоритетними шляхами розвитку освіти формування високого рівня інформаційної культури кожного члена суспільства, держави, впровадження сучасних інформаційних технологій у практику навчально-виховного процесу. 

  Докорінні зміни, що відбуваються нині в українському суспільстві, в тому числі в освіті, вимагають глибокої перебудови педагогічної та психологічної науки відповідно до нових реалій сучасного життя, перспектив соціально-економічного та науково-технічного розвитку нашої держави. 

  Характерною рисою нашої епохи є перехід суспільства від індустріального до постіндустріального, а нині – до інформаційного. Інформаційні технології все глибше проникають в усі сфери людської життєдіяльності, стають потужною продуктивною силою суспільства. Тому у найближчому майбутньому від рівня інформаційної культури молодого покоління залежатиме науковий, технічний, виробничий, соціально-економічний потенціал народного господарства будь-якої держави та рівень добробуту її народу. 

  На сучасному етапі інформатизація освіти розглядається як система взаємопов’язаних організаційно-правових, соціально-економічних, навчально-методичних, науково-технічних, виробничих та управлінських процесів, спрямованих на задоволення освітніх, інформаційних, обчислювальних і телекомунікаційних потреб учасників навчально-виховного процесу. 

  Саме тому інформатизація освіти як невід’ємна складова загальної інформатизації суспільства має вирішити завдання підготовки нового покоління до його продуктивної діяльності в умовах інформаційного суспільства. Запровадження в навчальний процес сучасних інформаційних, зокрема, комп’ютерно-орієнтованих і телекомунікаційних технологій, відкриває нові шляхи й надає широкі можливості для подальшої диференціації загального навчання, всебічної активізації творчих, пошукових, особистісно-орієнтованих комунікативних форм навчання, підвищення його ефективності, мобільності й відповідності запитам практики. 

 

Об’єктивна потреба підвищення ефективності навчання час від часу призводить до оновлення засобів навчально-виховного процесу. А розв’язання проблеми інтеграції навчальних предметів потребує модернізації методик викладання навчальних дисциплін. 

  У сучасному світі потреба в комп’ютерних технологіях постійно зростає – вони необхідні і на робочому місці, і вдома. Не секрет, що частина учнів володіє комп’ютером досконаліше ніж вчителі. Не може не викликати занепокоєння той факт, що сьогодні лише один вчитель із п’яти почувається “справді добре підготовленим” для впровадження комп’ютерних технологій у процес навчання своєму предмету. Тому вищезазначену статистику потрібно змінювати. Заклади ПТНЗ більше не можуть дозволити собі залишатись осторонь. Очевидно, що найважливішою складовою навчального процесу є не комп’ютери, а вчителі, які освоїли методики застосування комп’ютерних технологій. Учителі усвідомили це, але потребують допомоги. 

  Сучасному вчителю для застосування комп’ютерних технологій на заняттях потрібна, насамперед, теоретична підготовка (практичну роботу може виконати лаборант). 

Для педагогів найоптимальнішими будуть такі етапи оволодіння цими технологіями: 

    - Вивчення нових інформаційних технологій; 

    - Розгляд застосування нових інформаційних технологій зокрема, мультимедійних у навчанні. 

  Цьому служить ознайомлення педагогів з арсеналом дидактичних можливостей мультимедійних засобів навчання, в тому числі: 

  • урізноманітнення форм подання інформації; 

  • урізноманітнення типів навчальних завдань; 

  • створення навчальних середовищ, які забезпечують «занурення» учня в уявний світ, у певні соціальні й виробничі ситуації; 

  • широке застосування ігрових прийомів; 

  • широкі можливості відтворення фрагмента навчальної діяльності (предметно-змістового, предметно-операційного і рефлексивного); 

  • активізація навчальної роботи учнів, посилення їх ролі як суб’єкта учбової діяльності; посилення мотивації навчання. 

Необхідним буде й осмислення критеріїв доцільності використання мультимедійних засобів на певному занятті, якими є: 

     1. Вища, ніж при використанні традиційних засобів навчання, ефективність навчання. 

     2. Неможливість реалізації певних засобів навчання у вигляді матеріальних об’єктів (оригінали у природних або штучних умовах). 

     3. Недостатня наочність та зрозумілість або надлишкова складність відповідних вербально-знакових, графічних (статичних або динамічних), знакових, логічно-математичних моделей. 

  На початку роботи з впровадження елементів ІКТ у навчально-виховний процес було спільно розроблено та запропоновано педагогам такий алгоритм розробки мультимедійного супроводу навчальних занять у класі ІКТ: 

 

1. Визначення типу заняття – засвоєння нових знань, повторення вивченого, узагальнення та систематизація знань. 

Застосування інформаційних засобів не повністю замінює методику проведення навчальних занять, але дає змогу урізноманітнити та застосувати ефективніші та раціональніші методичні прийоми. 

Одним із ефективних методичних варіантів пояснення на уроці є проведення “мультимедійних екскурсій”, що допомагають підвищити пізнавальну діяльність учнів, створити сприятливі умови для унаочнення та пояснення навчального матеріалу. 

Відмінність методики використання засобів мультимедіа на уроці пояснення та на уроці повторення полягає у тому, що в другому випадку вони можуть охоплювати матеріал кількох уроків і використовуватись вже не як джерело знань ( хоч окремі відомості, що вони подають, є новими для учнів), а як основна або додаткова ілюстрація до повторення чи засіб відтворення та систематизації вже здобутих знань. 

 2. Вибір форм навчальної діяльності : 

    • фронтальна – пояснення або повторення навчального матеріалу на основі використання мультимедійних засобів з метою унаочнення; 

    • колективно-індивідуальна – одночасна робота учнів над виконанням навчальних задач з метою закріплення навчального матеріалу (тестування, кросворди); 

    • індивідуальна – визначення рівня навчальних досягнень та виконання навчальних задач, спрямованих на формування умінь та навичок. 

 

3. Визначення переважного виду навчальної діяльності : 

    • продуктивна діяльність, спрямована на формування нових знань; 

    • продуктивно-репродуктивна діяльність, спрямована на формування умінь, навичок, актуалізацію та закріплення знань. 

 

4. ^ Вибір відповідних демонстраційно-моделюючих засобів (відповіді на запитання: “Що унаочнювати?” та “Як унаочнювати?”) Вчитель виконує функції сценариста, режисера і постановника. 

 

5. ^ Написання сценарію навчального заняття з описанням змісту кожного слайду (звуковий супровід, графічне зображення, використання аудіо- та відеофрагментів, можливостей програми PowerPoint). 

  Мультимедійні засоби навчання мають безперечну перевагу над іншими засобами, коли потрібно показати недоступні для безпосереднього спостереження явища та процеси в розвитку й динаміці. Тому край доцільно використовувати їх для фіксації уваги учня на окремих частинах статичного матеріалу. 

  Мультимедійні засоби навчання доцільно використовувати в комплексі з іншими відповідно до завдань навчального заняття, яке не повинно перетворюватися на видовище замість навчальної роботи. Доцільно підібрані презентації можуть повністю замінити інші засоби навчання, що є однією із переваг класів ІКТ. 

Тимчасовою є проблема незначної кількості україномовного мультимедійного матеріалу. Питання про створення супроводу мовою навчання позитивно вирішується вчителем у процесі підготовки до навчального заняття. 

  Головним питанням сьогодення в системі нової освіти є опанування учнями вмінь і навичок саморозвитку особистості, що значною мірою досягається шляхом впровадження інноваційних технологій, організації процесу навчання. Водночас слід пам’ятати, що будь-яку педагогічну технологію необхідно розглядати як цілісну систему в єдності компонентів і взаємозв’язків. Тому із цілої низки найскладніших проблем, з якими стикається процес демократизації та реформування освіти, найсерйозніша зумовлена нестачею інформаційно-методичних видань і засобів навчання.

Нові форми розвитку вимагають нових правил і нових шляхів досягнення результатів. Така позиція вимагає від сучасної освіти реформаційних кроків щодо оновлення її змісту та застосування нових педагогічних підходів, впровадження інформаційних і комунікаційних технологій, що модернізують навчальний процес.

Використання засобів мультимедіа з метою повторення, узагальнення та систематизації знань не тільки допомагає створити конкретне, наочно-образне уявлення про предмет, явище чи подію, які вивчаються, але й доповнити відоме новими даними. Відбувається не лише процес пізнання, відтворення та уточнення вже відомого, але й поглиблення знань. Під час роботи з навчальною програмою важливо зосередити увагу учнів на найбільш складну для засвоєння частину, активізувати самостійну пошукову діяльність учнів.

Важливою умовою активізації роботи під час повторення матеріалу є внесення в нього елементів нового. Ця загальнопедагогічна вимога має пряме відношення до використання мультимедійних засобів навчання. Важливість їх застосування саме й полягає в тому, що вони надають уроку специфічну новизну, яка за своїм змістом і формою викладання має можливість відтворити за короткий час значний за обсягом матеріал, а також подати його в незвичному аспекті, викликати в учнів нові образи, деталізувати нечітко сформовані уявлення, поглибити здобуті знання.

Дидактична роль мультимедійних засобів у процесі повторення відрізняється від їх використання на уроках пояснення. Ця відмінність полягає в тому, що на уроці повторення вони можуть охоплювати матеріал кількох уроків і використовуватися вже не як джерело знань (хоч окремі відомості, що вони подають, є новими для учнів), а як основна або додаткова ілюстрація до повторення чи засіб відтворення та систематизації вже здобутих знань. Методика роботи з мультимедійною програмою під час повторення залежить від того, чи вона вже відома учням, чи вперше вони ознайомлюються з цим засобом навчання. Під час повторного використання застосована програма допомагає не лише відтворити навчальний матеріал, а й систематизувати його, поглибити та узагальнити. Якщо ж засоби мультимедіа попередньо не використовувалися, їхнє дидактичне призначення дещо змінюється: вони не тільки відтворюють відоме, але й подають його в новому висвітленні, доповнюють вже відоме новими фактами, допомагають узагальнити та систематизувати знання.

Виходячи з цих особливостей, розглянемо окремі дидактичні можливості, а також обумовлені ними місце та методичні прийоми використання мультимедійних програм під час повторення навчального матеріалу.

Під час уроків повторення та узагальнення інтегруються дидактичні можливості, а, отже, методичні варіанти використання мультимедійних засобів, що мають різне дидактичне призначення. Це може бути джерелом нової навчальної інформації, матеріалом для виконання самостійної роботи чи перевірки знань учнів, ілюстрацією до вже відомого матеріалу.

Саме новітні розробки в навчанні із застосуванням комп’ютерних технологій і методів у сукупності називають мультимедіа. Арсенал мультимедіа-технологій складає анімаційну графіку, відеофільми, звук, інтерактивні можливості, використання віддаленого доступу і зовнішніх ресурсів, роботу з базами даних тощо. Різноманітні інформаційні компоненти, які знаходяться під керуванням однієї чи декількох спеціальних програм, називаються мультимедіа-системою.

Мультимедіа-системи мають унікальну можливість надавати величезну кількість корисної і цікавої інформації в максимально зручній і доступній формі. Саме завдяки цьому вони знаходять все більш широке застосування в різних сферах діяльності: в науці, освіті, професійному навчанні тощо.

Метою застосування відеоматеріалів та інших мультимедійних засобів є ліквідація прогалин у наочності викладання уроків дисциплін суспільно-гуманітарного циклу в ПТНЗ. Основні принципи створення відеоматеріалів з училищного демонстраційного експерименту:

        ілюстративність (надають педагогу можливість ілюструвати урок, але не розкриваючи зміст теми замість учителя);

        фрагментарність (надають можливість дозовано викладати матеріал, залежно від швидкості сприйняття учнями);

        методична інваріантність (відеофрагменти можна використовувати на розсуд учителя на різних етапах уроку, переслідуючи різні методичні цілі);

        лаконічність (викладення більшої кількості інформації за короткий час, але ефективніше; таким чином заощаджується дорогоцінний час уроку);

        евристичність (подання нового матеріалу настільки зрозуміло, щоб нові знання виявились доступними для свідомого засвоєння учнем).

Мультимедійні засоби навчання є універсальними, оскільки можуть бути використаними на різних етапах уроку:

        під час мотивації як постановка проблеми перед вивченням нового матеріалу;

        у поясненні нового матеріалу як ілюстрації;

        під час закріплення та узагальнення знань;

        для контролю знань.

Серед величезного різноманіття навчальних мультимедійних систем умовно можна виокремити засоби, які є найбільш ефективними:

  • комп’ютерні тренажери (тестові комплекси);

  • автоматизовані навчальні системи;

  • навчальні фільми;

  • мультимедія-презентації;

  • відео демонстрації;

  • Web-ресурс.

Комп’ютерні тренажери (тестові комплекси)

Моделювання реальності – найважливіша перевага мультимедія-технологій. З їх допомогою можна не лише відтворити будь-який об’єкт, але й забезпечити його програмою, яка описує його поведінку в реальних умовах. Завдяки цій «віртуальній лабораторії» людина практикує операції, що максимально відповідають реальним, насправді маючи справу лише з їх електронним аналогом.

Автоматизовані навчальні системи

Автоматизовані навчальні системи, побудовані на основі мультимедія-технологій є на сьогодні одним із найбільш ефективних засобів навчання. Саме тут повною мірою реалізується давній, але до сьогодні правильний принцип методики викладання: краще один раз побачити, ніж сто разів почути.

Комбіноване використання комп’ютерної графіки, анімації, живого відеозображення, звуку, інших медійних компонентів – усе це надає абсолютно унікальну можливість зробити предмет, що вивчається, максимально наочним, а тому зрозумілим та доступним. Це особливо актуально в тих випадках, коли учень має засвоїти велику кількість емоційно-нейтральної інформації, наприклад, біографії письменників, фахову термінологію, хронологічну послідовність тощо.

Ще однією незаперечною перевагою автоматизованих систем навчання є інтерактивність, яка забезпечує діалоговий режим протягом усього процесу навчання. Завдяки цьому навчальні системи надають суттєву підтримку учням, полегшуючи процес навчання та позбавляючи їх тих елементів занять, що не забезпечують засвоєння необхідного матеріалу. Використовуючи автоматизовані системи навчання, особа, що навчається, може сама задавати темп процесу і самостійно контролювати його.

Як правило, навчальні системи будуються за певними принципами: аудіовізуальні лекції розбиваються на тематичні розділи і добре структуровані. Система навігації дозволяє швидко знайти і перейти до нового вибраного фрагменту, зупинити відтворення, повторити або «полистати» екрани. Для комп’ютерів без звукових карт передбачається можливість виклику спеціального текстового вікна, що дублює дикторський голос.

Додатково навчальні системи можуть містити блоки перевірки знань учня, а також програмні додатки, що забезпечують реєстрацію користувача та ведення протоколу навчання.

Навчальні фільми

Навчальні фільми відтворюють ті чи інші процеси як у вигляді реальних спеціальних зйомок, так і тривимірної комп’ютерної графіки.

Найчастіше навчальні фільми доцільніше використовувати як частину більш широких проектів – мультимедійних навчальних систем, але також вони можуть створюватися і як самостійний продукт.

Мультимедія-презентації

Мультимедія-презентації – це один із найбільш функціональних та ефективних засобів під час проведення лекцій, наукових конференцій тощо.

Відеодемонстрації

Будь-який фільм чи відеофрагмент уроку відрізняється логічною цілісністю, побудований на певній методиці викладання і відповідає конкретній програмі. Відеодемонстрація, навпаки, фрагментарна і не пов’язана з певною методикою викладення теми. Наприклад, учитель має можливість продемонструвати чи весь фільм, чи його фрагмент. Можна прокоментувати демонстрацію, повторити запис, призупинити те чи інше зображення тощо. Тематичні фрагменти можна демонструвати у будь-якому порядку, оскільки вони абсолютно самостійні. Відеодемонстрацію можна використовувати і як демонстрацію викладеного на уроці, і як мотивацію перед вивченням нової теми шляхом створення проблемної ситуації. Також відеоматеріали можна використовувати для перевірки знань учнів.

Відеодемонстрація не містить готових знань, що є яскравою відмінністю її від навчальних відеофільмів. Вона є лише об’єктивним науковим фактом, джерелом необхідної інформації, яку учень повинен і може здобути сам. Таким чином, такий метод подання навчального матеріалу є евристичним. Тобто, подати новий матеріал настільки зрозуміло, щоб нові знання виявились доступними для свідомого засвоєння учнем.

Використання web-ресурсу на уроках дисциплін суспільно-гуманітарного циклу має бути завчасно підготовленим та поміркованим. Інтернет доцільно використовувати для перевірки та контролю рівня знань учнів а також з інформативною метою. Але при цьому спиратися треба на перевірені джерела, адже всесвітня мережа джерело суб’єктивної інформації і потребує опосередкованого аналізу та синтезу у певний контент знань.

Відповідно до різноманітних навчальних завдань, змісту та мети повторення мультимедійні засоби можуть бути використані як під час пояснення з елементами поточного повторення, так і під час окремих уроків повторення як наочна опора, посібник до самостійної роботи або ілюстрація до повторення чи як засіб повторення, узагальнення та систематизації знань. Відповідно до цього змінюється місце мультимедійної інформації на уроці та методичні прийоми її застосування.

Але, не слід забувати, що програмні засоби навчального призначення мають відповідати й вимогам педагогічної доцільності, і виправданості їх застосування. Тобто програмний засіб (мультимедійну систему, інформаційну систему) слід наповнювати таким змістом, який найбільш ефективно може бути засвоєний тільки за допомогою комп’ютера, і використовувати лише тоді, коли це дає незаперечний педагогічний ефект.

Таким чином, у рамках узагальнення та повторення матеріалу мультимедіа-системи можуть охоплювати матеріал кількох уроків і використовуватися вже не як джерело знань, а як основна або додаткова ілюстрація до повторення чи засіб відтворення та систематизації вже здобутих знань.

Отже, застосування мультимедійних засобів навчання надає уроку специфічну новизну, яка за своїм змістом і формою викладення має можливість відтворити за короткий час значний за обсягом матеріал, а також подати його в незвичному аспекті, викликати в учнів нові образи, деталізувати нечітко сформовані уявлення, поглибити здобуті знання.

Список використаних джерел

  1. Вовковінська Н.В. Інформатизація середньої освіти: програмні засоби, технології, досвід, перспективи. – К.: Педагогічна думка, 2003. – 272 с.

  2. Основи нових інформаційних технологій навчання: Посібник для вчителів / Авт.кол. за ред.. Ю.І. Машбиця, - К.: ІЗМН, 1997.

  3. Аствацатуров Г. Педагогічний дизайн мультимедійного уроку

http://nataliszoh12.blogspot.com/2009/09/blog-post.html

  1. Електронно-мультимедійні засоби в сільському навчально-виховному закладі//Освіта Полтавщини: Часопис.-Випуск №11

http://www.ipe.poltava.ua/file/book/chasopus11.pdf

  1. Інтерактивне й мультимедійне обладнання у школі/За матеріалами А. Гатаулліної

http://osvita.ua/school/technol/6593

  1. Корпоративна Комп’ютерна Мережа освітніх закладів Хмельницької області

http://www.uran.net.ua/archives/2009dec-geant-rt/khmelnitsky.ppt

  1. Інформація про організацію, функції, можливості, перспективи розвитку Корпоративної Комп’ютерної Мережі освітніх закладів (ККМ ОЗ) Хмельницької області у складі Української науково-освітньої телекомунікаційної мережі УРАН.

  2. Мельник К.О. Застосування мультимедійних презентацій в навчальному процесі

http://navigator.rv.ua/

  1. Мультимедійний супровід на уроках /За матеріалами О. Драхлера

http://szoh12.blogspot.com/2009/07/blog-post_18.html

  1. Використання різноманітних типів і видів навчальних презентацій.

  2. Педагогічний дизайн http://wiki.fizmat.tnpu.edu.ua

  3. Використання мультимедійних технологій в освітньому процесі: педагогічний дизайн, мета та ефект мультимедійного уроку.

  4. Рудюк Г. Батьки, діти та інформаційні технології в школі//Дзеркало тижня.-2010.- № 17 (797).- 30 квітня — 14 травня http://www.dt.ua/3000/3855/69339/

  5. Переваги та недоліки мультимедійних засобів в освітній діяльності/За матеріалами посібника: Застосування мультимедійних засобів навчання та глобальних інформаційних мереж у наукових дослідженнях. Укладачі: Гуревич Р. С., Шестопалюк О. В.,Шевченко Л. С.- Вінниця, 2004. http://trudove.org.ua/

  6. Как конструировать мультимедийный урок? http://didaktor.ru/kak-konstruirovat-multimedijnyj-urok/

  7. Кухаренко В.М. Розробка дистанційного курс http://www.kneu.kiev.ua/data/upload/news/main/ua/255/kuharenko.ppt

  8. Дистанційне навчання: рекомендації створення курсу.Манжула А.М. Распопов В.Б

http://intkonf.org/

  1. Складові портфоліо проекту http://iteach.com.ua/files//content/portfolio.ppt

  2. Рекомендації щодо створення учительського професійного портфоліо. Структура портфоліо.

  3. Текст в мультимедийном уроке http://didaktor.ru/tekst-v-multimedijnom-uroke/

  4. Технологія конструювання мультимедійного урок http://osvita.ua/school/technol/1817

  5. Четыре принципа при использовании звука, видео и анимации в мультимедийном уроке http://didaktor.ru/

  6. Як оформити презентацію: Посібник для вчителів http://www.ippo.org.ua/

  1   2   3

Схожі:

Методичні рекомендації за результатами проведення тижня методичної комісії викладачів дисциплін суспільно-гуманітарного циклу 2012р iconМетодичні рекомендації за результатами проведення тижня методичної...
...
Методичні рекомендації за результатами проведення тижня методичної комісії викладачів дисциплін суспільно-гуманітарного циклу 2012р iconНауково-методичний збірник робіт викладачів комісії дисциплін суспільно-гуманітарного циклу

Методичні рекомендації за результатами проведення тижня методичної комісії викладачів дисциплін суспільно-гуманітарного циклу 2012р iconЕлектронні навчально-методичні засоби навчання що використовуються...

Методичні рекомендації за результатами проведення тижня методичної комісії викладачів дисциплін суспільно-гуманітарного циклу 2012р iconРоботи методичної комісії викладачів гуманітарних дисциплін
Черкаський державний педагогічний інститут ім. 300-річчя возз’єднання України з Росією
Методичні рекомендації за результатами проведення тижня методичної комісії викладачів дисциплін суспільно-гуманітарного циклу 2012р iconПлан роботи методичної комісії викладачів гуманітарних дисциплін на 2009-2010 Н. Р проблема м. К
Шляхи формування в учнів умінь самостійного осмислення історичних фактів, подій І явищ
Методичні рекомендації за результатами проведення тижня методичної комісії викладачів дисциплін суспільно-гуманітарного циклу 2012р iconКерівник дорофєєва с. В
Сучасні навчальні технології та їх використання на уроках предметів суспільно-гуманітарного циклу ”
Методичні рекомендації за результатами проведення тижня методичної комісії викладачів дисциплін суспільно-гуманітарного циклу 2012р iconПлан роботи методичної комісії викладачів природничо-математичного...
Методична тема училища: «Вдосконалення уроку як основної форми навчально-виховної діяльності з метою підвищення рівня знань учнів...
Методичні рекомендації за результатами проведення тижня методичної комісії викладачів дисциплін суспільно-гуманітарного циклу 2012р iconМетодичні рекомендації щодо змісту І форм проведення Друкується за...
Серпневі конференції – 2013. Методичні рекомендації /Укладачі О. В. Половенко, Л. М. Кірішко. – Кіровоград: Кіровоградський обласний...
Методичні рекомендації за результатами проведення тижня методичної комісії викладачів дисциплін суспільно-гуманітарного циклу 2012р iconТематика засідань методичного об’єднання вчителів суспільно-гуманітарного...
«Підвищення якості та ефективності уроку шляхом впровадження сучасних освітніх технологій»
Методичні рекомендації за результатами проведення тижня методичної комісії викладачів дисциплін суспільно-гуманітарного циклу 2012р iconОбговорено та схвалено на засіданні методичної комісії викладачів...
Мета: глибше ознайомити учнів з поезією та картинами Тараса Шевченка, вчити сприймати творчість Кобзаря серцем І душею; розвивати...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка