Студентської молоді




Скачати 298.56 Kb.
НазваСтудентської молоді
Сторінка1/2
Дата конвертації17.03.2013
Розмір298.56 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Інформатика > Документы
  1   2


ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
Києнко-Романюк Лариса Анатоліївна


УДК 37.013(025)+159.955

РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ як загальнопедагогічна проблема

13.00.01 — загальна педагогіка та історія педагогіки


АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ — 2007
Дисертацією є рукопис.


Робота виконана в Інституті вищої освіти АПН України.
Науковий керівник – доктор філософських наук, доцент

КОРСАК Костянтин Віталійович,

Інститут вищої освіти АПН України,

завідувач відділу теорії і методології природничої та інженерної освіти.
^ Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук,

старший науковий співробітник

Лавриченко Наталія Миколаївна,

Інститут педагогіки АПН України,

завідувач лабораторії порівняльної педагогіки;
кандидат педагогічних наук

^ Донець Зоя Федорівна,

Київський університет «Східний світ», завідувач кафедри гуманітарних дисциплін.
Захист дисертації відбудеться 22 січня 2008 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.456.02 в Інституті вищої освіти АПН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9, зал засідань.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту вищої освіти АПН України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9).
Автореферат розіслано 21 грудня 2007 р.


Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.М.Дем’яненко

^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. На постіндустріальному етапі розвитку суспільства великої ваги набувають уміння швидко орієнтуватися в інформаційних потоках, приймати усвідомлені відповідальні рішення, визначати власну позицію на основі морально-етичних установок, зорієнтованих на громадянські цінності. Ці якості студентська молодь спроможна набути лише через створення „нового менталітету”, який характеризується високим рівнем інтелекту, здатністю критично мислити, сталими моральними цінностями. Тому отримання професії повинно супроводжуватися формуванням особистості, яка відзначатиметься необхідним для демократичного суспільства розвиненим критичним мисленням, базованим на моральних-етичних засадах.

Проблема “мислення” (в різноманітних психолого-педагогічних аспектах) завжди привертала увагу вітчизняних і зарубіжних науковців. Аналіз тем дисертаційних робіт на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук (спеціальності: 13.00.01; 13.00.02; 13.00.04; 13.00.09), які були захищені в Україні упродовж 1995-2005 років, засвідчив, що серед 3000 праць (http://www.nbuv.gov.ua) 25 стосуються безпосередньо питань розвитку і/чи формування того або іншого специфічного стилю мислення засобами різноманітних навчальних дисциплін. У 11 з них проблема трансформована на вищу школу (Л.Аврамчук, О.Кайдановська, В.Каплинський, Н.Мозгальова, Г.Нагорна, Г.Райковська, І.Угринюк, Т.Хачумян, М.Швед, Л.Яковенко, О.Ярмолович). При цьому, лише в темі дисертації Т.Хачумян „Формування критичного мислення студентів вищих навчальних закладів засобами інформаційних технологій” (Харків, 2005) зустрічаємо термін „критичне мислення”. Однак, ознайомлення з цією працею засвідчило, що під „критичним” дослідниця розуміє, переважно, аналітичне мислення.

На сьогодні вже створено типологію способів розумових дій за операційними компонентами: аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, класифікація, систематизація; за спрямуванням: розпізнавання (тих чи інших об’єктів), їх перетворення (трансформація) та контроль за цими процесами; структурою; видами: практично-дієві, наочно-образні, словесно-логічні (класифікація В.О.Сітарова). Все ж, проблема мислення, зокрема критичного, не може вважатися вивченою глибоко і вичерпно. Аналіз наукових джерел підтверджує, що лишаються недостатньо дослідженими питання співвідношення критичного мислення, нігілізму та егоцентризму, забезпечення позитивного гуманістичного спрямування особистості на критичний спосіб мислення, формування у студентської молоді критичного мислення, зорієнтованого на підвищення її креативних можливостей та творення життєвих компетентностей.

Таким чином, актуальність і недостатня розробленість даної загальнопедагогічної проблеми викликали потребу в науковому обґрунтуванні та розробленні технології розвитку критичного мислення студентської молоді. Усе це зумовило вибір теми дисертаційного дослідження „Розвиток критичного мислення студентської молоді як загальнопедагогічна проблема”.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є частиною науково-педагогічного дослідження відділу теорії і методології вищої природничої та інженерної освіти Інституту вищої освіти АПН України “Теоретико-методологічні проблеми забезпечення якості природничої та інженерної освіти в Україні” (2003-2005 рр.) (код реєстрації 0103U000958), співрозробником якої є автор.

Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Інституту вищої освіти АПН України (протокол від 25 листопада 2004 р. № 10) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол від 20 грудня 2005 р. № 8).

^ Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні та розробленні технології розвитку критичного мислення студентської молоді як загальнопедагогічної проблеми.

Відповідно до мети, визначено такі завдання:

  • здійснити аналіз наукової літератури з проблеми дослідження та визначити його провідні напрями;

  • уточнити дефініцію „критичне мислення”, дати визначення поняття „моральне критичне мислення”;

  • узагальнити педагогічний досвід з формування і розвитку критичного мислення студентської молоді;

  • виявити педагогічні умови ефективного розвитку критичного мислення студентської молоді;

  • обґрунтувати авторську технологію розвитку критичного мислення у студентів з урахуванням морально-етичних цінностей громадянського суспільства.

^ Об'єкт дослідження – розвиток мислення студентської молоді.

Предмет дослідження – процес розвитку критичного мислення студентської молоді.

^ Гіпотеза дослідження. Розвиток критичного мислення студентської молоді буде ефективним за наступних педагогічних умов: узагальнення та впровадження вітчизняного і зарубіжного педагогічного досвіду розвитку критичного мислення, урахування вікових особливостей, наявності у викладача розвиненого критичного мислення, суб’єкт-суб’єктних виховуючих відносин „викладач (тренер) – студент”, розроблення технології розвитку критичного мислення студентів на основі морально-етичних цінностей громадянського суспільства.

^ Методи дослідження. Для реалізації мети, гіпотези та розв’язання поставлених завдань використовувався комплекс теоретичних, емпіричних та статистичних методів дослідження:

  • провідним є комплексний метод цілеспрямованого конструювання передового педагогічного досвіду (А.М.Бойко), спрямований на розроблення авторської технології формування критичного мислення студентської молоді, базованого на морально-етичних засадах громадянського суспільства;

  • пошуково-бібліографічний метод – для вивчення законодавчих актів, нормативно-правових документів,

  • класифікація та систематизація вітчизняних і зарубіжних науково-літературних джерел – для визначення провідних напрямів дослідження;

  • узагальнення педагогічного досвіду, фактів і явищ, їх синтез – для дослідження провідних ідей і методик розвитку критичного мислення студентської молоді у вищих навчальних закладах України;

  • контент-аналіз наукових дефініцій – з метою уточнення поняття „критичне мислення”, формулювання авторського визначення „морального критичного мислення”;

  • емпіричні методи (включене спостереження, анкетування, усне опитування) – для дослідження якісних змін та педагогічних умов ефективного розвитку критичного мислення студентської молоді;

  • структурний, функціональний аналіз – для з’ясування внутрішніх і зовнішніх факторів педагогічного впливу на формування критичного мислення студентської молоді; оптимізаційного моделювання змісту навчально-методичного комплексу „Розвиток морального критичного мислення”;

  • методи статистичної обробки емпіричних даних і прогностичний – для формулювання висновків, рекомендацій та визначення шляхів подальшого ефективного розвитку критичного мислення студентської молоді.

^ Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що автором обґрунтовано розвиток критичного мислення студентської молоді на основі ціннісних моральних установок, спрямованих на успішну соціалізацію, формування громадянської позиції, відповідальної поведінки.

У дисертації вперше:

  • визначено поняття „моральне критичне мислення” як різновид критичного мислення, критерієм якого є громадянська позиція, що ґрунтується на загальнолюдських морально-етичних цінностях демократії, толерантності, співробітництві тощо;

  • виявлено педагогічні умови розвитку критичного мислення студентської молоді (попередньо або паралельно сформовані установки на загальнолюдські моральні цінності громадянського суспільства; вікові особливості; сформоване критичне мислення у викладача; суб’єкт-суб’єктна взаємодія „викладач (тренер) – студент” на рівні співробітництва; зумовленість процесу розвитку морального критичного мислення громадянською позицією особистості);

  • узагальнено педагогічний досвід упровадження дебатної методики з метою розвитку критичного мислення студентської молоді (Національний університет „Києво-Могилянська Академія”, Вінницький національний технічний університет, Барський педагогічний коледж);

  • здійснено цілеспрямоване конструювання педагогічного досвіду, на основі якого розроблено авторську технологію розвитку критичного мислення студентської молоді, що передбачає етапи: попередній – планування дій, підготовка викладача/лідера (тренера), формування ціннісно-орієнтованих установок та розвиток суб’єкт-суб’єктних виховуючих відносин „викладач (тренер) – студент”; безпосередній – кооперативна діяльність учасників, фасилітаторська робота викладача/лідера (тренера); міжкомандні дебати; рефлексивно-підсумковий – аналіз проведеної роботи, висновки, рекомендації;

  • розроблено навчально-методичний комплекс „Розвиток морального критичного мислення” (програма: мета; цільові завдання; проект кінцевого/проміжних результатів; навчальна стратегія; тематичний план; розподіл годин; форми контролю; план навчального процесу (тематика лекційних, практичних, семінарських занять); запитання для контролю; перелік використаних/рекомендованих інформаційних джерел, інтернет-ресурсів; методичні рекомендації: дотримання принципів практичної діяльності, базованої на особистому досвіді та формуванні здатності до інтелектуальної діяльності (Д.Д'юї), конкретно-науковості, що передбачає орієнтацію на певну сферу діяльності, гуманістичності – створення умов для становлення базової культури особистості та її професійного самовизначення (В.Сітаров); застосування інтерактивних форм і методів роботи);

уточнено дефініцію „критичне мислення”;

вдосконалено форми, прийоми, методи роботи з педагогами в системі післядипломної освіти з питань розвитку критичного мислення;

дістали подальшого розвитку:

  • практика формування суб’єкт-суб’єктних виховуючих відносин „викладач – студент”;

  • методика розвитку критичного мислення.

^ Практичне значення одержаних результатів. На основі узагальнення та цілеспрямованого конструювання педагогічного досвіду обґрунтовано авторську технологію розвитку критичного мислення студентської молоді з урахуванням морально-етичних цінностей громадянського суспільства. З цією метою розроблено навчально-методичний комплекс „Розвиток морального критичного мислення”: програма (Вінниця, 2005), методичні рекомендації (Вінниця, 2007); застосовано інноваційні, адаптовані до технології, інтерактивні форми і методи навчання (ділові та рольові ігри, кейс-стаді, „графіті”, імітації, проекти, портфоліо та ін.).

Концептуальні підходи, висновки, узагальнені рекомендації, що містяться в дисертації, можуть бути використані викладачами вищих навчальних закладів, лідерами (тренерами) студентських клубів, керівниками гуртків, волонтерами, працівниками соціальних служб для дітей і молоді, соціальними педагогами, практичними психологами, батьками. Результати дослідження можуть включатись у зміст навчальних дисциплін: „Педагогіка”, „Історія педагогіки”, „Педагогіка вищої школи”, „Загальна психологія”, „Вікова психологія”, „Освітньо-виховні системи”, сприятимуть подальшим науково-педагогічним дослідженням з проблем розвитку морального критичного мислення.

Теоретичні положення та практичні результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес інституту історії і права Вінницького державного педагогічного університету (протокол від 5 жовтня 2005 р. № 2), Вінницького обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників (протокол від 23 червня 2005 р. № 2) та Вінницького міського молодіжного інтелектуального клубу „Діалог” (довідка від 26 квітня 2007 р. № 1).

^ Апробація результатів дисертації. Основні положення, результати дисертаційної роботи обговорювалися на засіданнях відділу теорії і методології вищої природничої та інженерної освіти Інституту вищої освіти АПН України (2003-2006 рр.), кафедри методології та управління освітою Вінницького обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників (2005-2007 рр.), кафедри всесвітньої історії інституту історії і права Вінницького державного педагогічного університету (2006 р.).

Результати дослідження узагальнено в доповідях на науково-практичних, науково-теоретичних конференціях і семінарах:

  • міжнародних: “Актуальні питання розвитку інноваційної діяльності” (Сімферополь, 2005); “Актуальні проблеми формування особистості лікаря у студентів-медиків” (Київ, 2005); “Инновационные технологии в образовании” (Сімферополь, 2006);

  • всеукраїнських: “Тенденції розвитку методичної роботи в системі післядипломної освіти педагогів” (Івано-Франківськ, 2003); “Актуальні проблеми виховання в сучасних соціокультурних умовах” (Київ, 2003); “Європейський вектор розвитку освіти” (Вінниця, 2003); “Вдосконалення системи безперервної освіти педпрацівників на основі аналітико-прогностичної роботи та застосування інтерактивних методик” (Рівне, 2005); “Розвиток професійної компетентності педагогічних працівників в умовах модернізації освіти” (Луцьк, 2005);

  • обласних: “Гуманітарна освіта в Україні: моніторинг якості” (Вінниця, 2004); “Теорія і методика громадянської освіти” (Вінниця, 2007), “Актуальні питання формування критичного мислення та громадянського виховання” (Вінниця, 2007), “Розвиток особистості: проблеми, психодіагностика, психокорекція” (Вінниця, 2007), „Дитинство – ранок життя” (Вінниця, 2007).

Публікації. Основні положення і результати дисертації висвітлено в 12 публікаціях, з них 5 – у наукових фахових виданнях, 1 стаття – у збірнику наукових праць, 6 – у збірниках матеріалів конференцій.

^ Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (363 найменування, з них 25 – іноземною мовою, 6 – електронні джерела). Загальний обсяг дисертації складає 245 сторінок, основний зміст викладено на 180 сторінках. Робота містить 6 таблиць (на 3-х сторінках), 2 рисунки (на 2-х сторінках), 1 формулу, 11 додатків на 35 сторінках.
^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження і доцільність наукового пошуку, висвітлено зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами; визначено мету і завдання, об’єкт і предмет, методи дослідження; сформульовано гіпотезу, розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів; подано інформацію про апробацію, впровадження результатів дослідження; наводяться дані про публікації, структуру і обсяг дисертації.

У першому розділі“Теоретико-методологічні засади дослідження критичного мислення особистості” – здійснено аналіз рівня дослідженості загальнопедагогічної проблеми розвитку критичного мислення студентської молоді в сучасній вітчизняній (К.Корсак, В.Майборода, О.Неприцький, Т.Олійник, Н.Поспєлов, І.Поспєлов, Ю.Стежко, О.Тягло та ін.) та зарубіжній (А.Коржуєв, П.Лушин, К.Мередіт, М.Ноттурно, В.Попков, Дж.Стіл, Ч.Темпл, Д.Халперн та ін.) літературі, що дало можливість констатувати – це питання в історії національної педагогіки (до початку 1990-х рр.) розглядалося під впливом соціально-політичних умов.

Зарубіжні науковці диференціюють розвиток критичного мислення: щодо школярів – як процес набуття практичних навичок у вирішенні життєвих проблем (М.Вайнштейн, Н Стенберг, А.Иоффе, Ч.Уайт), стосовно студентів – практичних навичок для професійної діяльності (S.Harvey, R.Paul, St.Norris, R.Ennis, J.Baron, R.Sternberg).

Визначено основні напрями дослідження: виявлення педагогічних умов розвитку критичного мислення студентської молоді, узагальнення педагогічного досвіду ВНЗ з розвитку критичного мислення студентської молоді; обґрунтування авторської технології розвитку критичного мислення студентської молоді на основі цілеспрямованого конструювання передового педагогічного досвіду (з урахуванням морально-етичних цінностей громадянського суспільства).

Обґрунтовано теоретико-методологічні засади дослідження: системно-діяльнісний (В.В.Краєвський, М.І.Махмутов, М.Н.Скаткін), відносницький (І.Д.Бех, А.М.Бойко), ціннісно орієнтований (В.О.Білоусова, О.В.Тягло), особистісно орієнтований (І.Д.Бех, Н.М.Бібік, С.О.Сисоєва) підходи до розвитку критичного мислення студентської молоді; принцип системності та об’єктивності в дослідженні та оцінці закономірностей розвитку суспільних процесів у світі та Україні; метод цілеспрямованого конструювання педагогічного досвіду (А.М.Бойко).

Доведено доцільність застосування комплексного методу – цілеспрямованого конструювання передового педагогічного досвіду як такого, що дає змогу досліджувати об’єкт вивчення в його розвитку. У нашій інтерпретації метод набув подальшого вдосконалення під час аналізу практики розвитку критичного мислення студентської молоді засобом дебатної методики.

Проаналізовано основні результати наукових досліджень щодо структурних аспектів і особливостей мислення особистості в процесі її формування, які виявляють себе під час розвитку критичного мислення. З’ясовано, що найпоширенішим є дисциплінарний підхід, у рамках якого автори (В.Майборода, Т.Олійник, О.Тягло) досліджують різні аспекти формування і розвитку критичного мислення студентів. Так, В.Майборода та О.Тягло ще на початку 90-х рр. ХХ ст. звернули увагу на необхідність формування навичок критичного мислення у студентів. Зокрема, В.Майборода розглянув технології, спрямовані на забезпечення змістовності, різноманітності процесу розвитку критичного мислення. О.Тягло, у свою чергу, подав визначення критичного мислення як активності розуму, спрямованої на виявлення та виправлення власних помилок.

Узагальнено дослідження з розвитку критичного мислення, проаналізовано підходи до визначення цього поняття, наведено деталізовану класифікацію його провідних ознак – чотири головні компоненти та їх складові: мотиваційна (ставлення до навчання, рівень потягу до самоствердження, усвідомлення життєвої цінності інформації, бажання перевірити свої можливості, схильність до змагання), змістова (достатній рівень первинних знань, знання про прийоми аналітично-ментальних розумових дій, раціональні й ефективні методи навчання і самонавчання, самоконтролю та самокорекції діяльності й мислення, оцінювання значення отриманих знань), інтелектуально-процесуальна (спроможність „здійснювати процес”, володіння ефективними прийомами для вирішення завдання) і емоційно-вольова (наполегливість, воля, цілеспрямованість, вміння зберігати позитивний емоційний стан під час пошуків шляхів вирішення проблеми).

Кожен із цих компонентів передбачає динаміку змін, а у своїй сукупності – відображають сутність поняття „критичне мислення”. Їх інтегральними характеристиками виступають знання, інтереси, потреби, морально-етичні цінності та система взаємин, що виявляються через установки, поведінку, виховуючі відносини „викладач (тренер) – студент” на різних рівнях взаємодії.

Отже, проаналізовано основні результати наявних наукових досліджень: 1) щодо структурних аспектів, 2) особливостей мислення особистості в процесі її формування. Визначено основні напрями дослідження, обґрунтовано його теоретико-методологічні засади, серед яких: системно-діяльнісний, відносницький, ціннісно зорієнтований підходи та ін., що дозволило довести доцільність застосування комплексного методу – цілеспрямованого конструювання передового педагогічного досвіду як провідного у дослідженні.

^ У другому розділі„Вітчизняний і зарубіжний досвід розвитку критичного мислення студентської молоді” – здійснено узагальнення педагогічного досвіду з формування критичного мислення студентської молоді, обґрунтовано педагогічні умови його розвитку та проведено порівняльний аналіз провідних методик.

Зокрема, уточнено дефініцію „критичне мислення”, розкрито її особливості та критерії. Обґрунтовано, що критичне мислення – це специфічний мисленнєвий процес, який існує поряд з логічним, аналітичним, креативним та іншими видами і вирізняється з-поміж них тим, що на виході формує не лише вміння свідомо аналізувати, синтезувати, робити власні висновки, різнобічно бачити проблему тощо, а й – позицію, духовну наповненість особистості. Від технології розвитку критичного мислення залежить, якою буде поведінка особистості: відповідальною, толерантною, моральною чи нігілістичною, егоцентричною, потенційно руйнівною для суспільної стабільності.

Здійснено узагальнення педагогічного досвіду з розвитку критичного мислення (дебатна методика) таких вищих навчальних закладів: Національного університету „Києво-Могилянська Академія”, Вінницького національного технічного університету, Барського педагогічного коледжу (Вінницька область). У результаті виявлено такі педагогічні умови розвитку критичного мислення студентської молоді: суб’єкт-суб’єктні виховуючі відносини „викладач (тренер) - студент” на рівні співробітництва, вікові особливості, наявність у викладача критичного мислення. На основі включеного спостереження дійшли висновку, що дебатна методика не передбачає розвитку критичного мислення на засадах морально-ціннісних установок громадянського суспільства.

Це зумовило необхідність другого етапу дослідження – порівняння методик розвитку критичного мислення студентської молоді (Вінницький міський молодіжний інтелектуальний клуб (ВММІК) „Діалог” – дебатна методика, клуб „Відвертість” Вінницького державного педагогічного університету (ВДПУ) – методика „рівний – рівному”), що дозволило обґрунтувати процес розвитку критичного мислення для прийняття рішення на основі морально-ціннісних установок.

Аналіз результатів анкетування засвідчив, що студенти, в роботі з якими застосовувалася дебатна методика для розвитку критичного мислення (ВММІК „Діалог”), надають перевагу життєвим термінальним цінностям (цінностям-цілям), спрямованим на задоволення соціальних потреб, споживацьких інтересів, як-от: суспільне визнання, впевненість у собі, пізнання, любов, діяльне життя і матеріальне забезпечення (78,6%). Серед інструментальних цінностей (цінностей-засобів) виділяють раціоналізм, тверду волю, сміливість при обстоюванні своєї думки. Переважають екстринсивні мотиви поведінки. Це свідчить про нехтування лідерами (тренерами) підпорядкуванням навчально-виховного процесу з розвитку критичного мислення критерію – громадянській позиції особистості та орієнтації на морально-ціннісні установки.

Студенти, які пройшли підготовку за програмою “Просвітницька робота „рівний-рівному” щодо здорового способу життя серед молоді України” (клуб „Відвертість” ВДПУ), на перші позиції серед термінальних цінностей поставили: „здоров’я”, „любов”, „добрі і вірні друзі” (83,8%). Серед інструментальних цінностей визначається відповідальність, чесність, самоконтроль, вихованість, чуйність, терпимість. Для даної групи провідними стали просоціальні мотиви поведінки (класифікація за І.Занюком). Отже, паралельно з розвитком критичного мислення, викладач (тренер) формував у студентів морально-ціннісні установки, громадянську позицію.

Група студентів, яка не була залучена до розвитку критичного мислення, показала, що для неї термінальними цінностями стали орієнтири, притаманні як першій, так і другій групі. Різноплановим також є ранжування інструментальних цінностей, орієнтованих на задоволення потреб спілкування, самоствердження, поваги, визнання, популярності, слави, любові, турботи тощо. Усе це засвідчило відсутність спланованого системного педагогічного впливу на молодь даної групи.

Порівняння педагогічного досвіду, фактів і явищ, їх синтез дав змогу визначити, що для студентів, у котрих цілеспрямовано розвивали критичне мислення з метою формування умінь аргументувати власну думку, переконувати опонента, розробляти промови, пріоритетним стало задоволення соціальних потреб і розвиток спроможності особистісного зростання за рахунок власної наполегливості. У такому випадку, при прийнятті рішення, спонукальні фактори зорієнтовані на престиж або матеріальний виграш. Відтак, життєва позиція особистості визначається індивідуалізмом. Для студентів, у яких цілеспрямовано розвивали критичне мислення з метою формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя, на перших позиціях цінності, що забезпечують відчуття безпеки. Отримані в даній групі результати свідчать про провідну роль суспільного значення діяльності, почуття відповідальності за себе, колектив, суспільство. В основі життєвої позиції особистості – громадянські цінності.

Обробка емпіричних даних дослідження засвідчила взаємозв’язок критичного мислення, спрямованого на прийняття життєвих рішень, з морально-ціннісними установками особистості.

У результаті проведеного дослідження визначено поняття „моральне критичне мислення”, як різновид критичного мислення, критерієм якого виступає громадянська позиція, що ґрунтується на загальнолюдських морально-етичних цінностях демократії, відповідальності, толерантності, співробітництва тощо. Моральне критичне мислення вирізняється позитивною емоційною забарвленістю.

Усе зазначене дозволило виявити педагогічні умови розвитку морального критичного мислення у студентської молоді (попередньо або паралельно сформовані у студентів установки на загальнолюдські моральні цінності; вікові особливості; наявність у викладача критичного мислення; суб’єкт-суб’єктні виховуючі відносини “викладач (тренер) – студент” на рівні співробітництва; підпорядкування процесу розвитку критичного мислення критерію – громадянська позиція особистості), обґрунтувавши його як загальнопедагогічну проблему.

У третьому розділі“Технологія розвитку критичного мислення студентської молоді” – представлено авторську технологію розвитку критичного мислення студентської молоді, розроблену на основі цілеспрямованого конструювання педагогічного досвіду; доведено необхідність підготовки педагога – майбутнього тренера, формування у нього установок до морального критичного мислення та вміння розвивати їх у вихованців.

В основі авторської технології розвитку критичного мислення – відносницький підхід (І.Д.Бех, А.М.Бойко): врахування індивідуально-психологічних особливостей викладача і студента; необхідність навчати викладача педагогічно-виваженим та цілеспрямованим діям (зміст, форми, методи, засоби) і поведінці (способи, механізми, техніки, технології).

Запропонована нами технологія передбачає проходження трьох етапів: попереднього, безпосереднього, рефлексивно-підсумкового. Під час попереднього етапу відбувається планування дій; формування у студента ціннісно зорієнтованих установок та підготовка викладача (тренера). Безпосередній етап передбачає впровадження навчально-методичного комплексу „Розвиток морального критичного мислення” (програма: кооперативна діяльність учасників навчально-виховного процесу на основі суб’єкт-суб’єктних виховуючих відносин, фасилітаторська робота викладача-тренера (лідера-тренера), міжкомандні дебати; методичні рекомендації: дотримання принципів практичної діяльності, базованої на особистому досвіді та формуванні здатності до інтелектуальної діяльності (Д.Д’юї), конкретно-науковості, що передбачає орієнтацію на певну сферу діяльності, гуманістичності – створення умов для становлення базової культури особистості та її професійного самовизначення (В.Сітаров); застосування інтерактивних форм роботи). На рефлексивно-підсумковому етапі відбувається аналіз проведеної роботи (анкетування, тестування), формулюються висновки, даються рекомендації щодо удосконалення навчально-виховного процесу, намічаються нові цілі.

Застосування технології розвитку морального критичного мислення сприяє формуванню у молоді позитивних цінностей, навичок і вмінь під час прийняття рішення піклуватись не лише про себе, а й про інших. Студент вчиться здійснювати та відстоювати власний вибір, бути позитивним лідером. Це виявляється також в умінні організовувати свою діяльність: самостійно знаходити потрібну інформацію, аналізувати її і застосовувати; розвиненій потребі у безперервній освіті.

Зумовлено, що при використанні педагогічних технологій з розвитку критичного мислення активізується процес навчання та актуалізується готовність і здатність до саморозвитку як студента, так і педагога.

Визначено, що під час занять, спрямованих на розвиток критичного мислення, потрібно враховувати такі критерії: толерантність, розвиненість суб’єкт-суб’єктних виховуючих відносин, відповідальність за прийняте рішення, орієнтація на цінності громадянського суспільства, науковість, достовірність джерел і фактів тощо. Доведено, що підготовка педагога та підвищення його кваліфікації в інститутах післядипломної педагогічної освіти має включати розвиток критичного мислення із застосуванням інноваційно-комунікаційних технологій.

Отже, критичне мислення студентської молоді має розвиватися на основі поетапної технології (попередній, безпосередній, рефлексивно-підсумковий етапи), базованої на ціннісно орієнтованих установках (толерантність, демократичність, співробітництво, відповідальність), за дотримання визначених педагогічних умов.
висновки

У дисертації здійснено вирішення наукового завдання, що виявляється в науково-теоретичному обґрунтуванні та розробленні авторської технології розвитку критичного мислення студентської молоді як загальнопедагогічної проблеми. Одержані в ході виконаного дослідження результати підтверджують гіпотезу. Реалізовані мета й завдання дають можливість зробити висновки й рекомендації, що мають теоретичне й практичне значення.

  1. Здійснений аналіз розроблення проблеми розвитку критичного мислення студентської молоді в сучасній вітчизняній (В.Майборода, Т.Олійник, Н.Поспєлов, І.Поспєлов, Ю.Стежко, О.Тягло та ін.) та зарубіжній (А.Коржуєв, П.Лушин, К.Мередіт, М.Ноттурно, В.Попков, Дж.Стіл, Ч.Темпл, Д.Халперн та ін.) літературі дав можливість констатувати, що це питання в історії національної педагогіки (до початку 1990-х рр.) розглядалося під впливом соціально-політичних умов. Зарубіжні науковці диференціюють розвиток критичного мислення: щодо школярів – як процес набуття практичних навичок у вирішенні життєвих проблем (М.Вайнштейн, Н Стенберг, А.Иоффе, Ч.Уайт), стосовно студентів – практичних навичок для професійної діяльності (S.Harvey, R.Paul, St.Norris, R.Ennis, J.Baron, R.Sternberg). Це зумовило постановку проблеми дослідження, його основні напрями: виявлення педагогічних умов розвитку критичного мислення студентської молоді, узагальнення досвіду ВНЗ щодо розвитку критичного мислення у студентської молоді; обґрунтування на основі цілеспрямованого конструювання передового педагогічного досвіду авторської технології розвитку критичного мислення студентської молоді (з урахуванням морально-етичних цінностей громадянського суспільства). До теоретико-методологічних засад дослідження віднесено системно-діяльнісний (В.В.Краєвський, М.І.Махмутов, М.Н.Скаткін), відносницький (І.Д.Бех, А.М.Бойко), ціннісно зорієнтований (В.О.Білоусова, О.В.Тягло), особистісно зорієнтований (І.Д.Бех, А.Н.Власенко) підходи до розвитку критичного мислення студентської молоді; принцип системності та об’єктивності в дослідженні та оцінці закономірностей розвитку суспільних процесів у світі та Україні; метод цілеспрямованого конструювання педагогічного досвіду (А.М.Бойко); методи аналізу розвитку освітніх технологій у галузі громадянської освіти, спрямовані на соціалізацію молоді з метою включення її до соціального, економічного та політичного життя суспільства.

  2. Уточнено дефініцію „критичне мислення” як системне мислення, що включає елементи логічного, наукового, образного, творчого та інших видів мислення та підпорядковане головному критерію – позиції особистості.

Визначено поняття „моральне критичне мислення” – різновид критичного мислення, критерієм якого є громадянська позиція, ґрунтована на принципах загальнолюдських морально-етичних цінностях демократії, толерантності, співпраці й т. ін.

  1. Виявлено педагогічні умови ефективного розвитку критичного мислення студентської молоді, що полягають у попередньому або паралельному формуванні у студентів установок на загальнолюдські моральні цінності; врахуванні вікових особливостей; наявності у викладача критичного мислення; сформованої суб’єкт-суб’єктної взаємодії „викладач (тренер) – студент” на рівні співробітництва; підпорядкуванні процесу розвитку критичного мислення критерію – громадянська позиція особистості.

  2. Здійснено узагальнення педагогічного досвіду впровадження дебатної методики з метою розвитку критичного мислення студентської молоді (Національний університет „Києво-Могилянська Академія”, Вінницький національний технічний університет, Барський педагогічний коледж (Вінницька область). Порівняльний аналіз продемонстрував, що відмінності в організації навчальної діяльності полягають у: 1) рівневі розвитку суб’єкт-суб’єктних виховуючих відносин „викладач (тренер) – студент” (співробітництво, співтворчість); 2) формі проведення: формат Дебатів Карла Поппера, Парламентські Дебати; 3) методах: залежно від рівня сформованості суб’єкт-суб’єктних виховуючих відносин, розширюється або звужується співвідношення використаних методів (інтерактивні, пасивні, активні) (класифікація за О.І.Пометун).

  3. Виявлено вплив морально-ціннісних установок особистості на процес розвитку критичного мислення для прийняття рішення шляхом порівняння досвіду розвитку критичного мислення у студентської молоді (ВММІК „Діалог” – дебатна методика, клуб „Відвертість” ВДПУ – методика „рівний – рівному”). Дослідження показало, що при прийнятті рішення людина керується, переважно, екстенсивними (спонукальні фактори орієнтовані на престиж або матеріальний виграш) або просоціальними (врахування суспільного значення діяльності, почуття відповідальності перед групою або суспільством) мотивами поведінки (класифікація за І.Занюком). Обробка емпіричних даних дослідження засвідчила відмінності між ціннісними критеріями мислення і прийняттям життєвих рішень у представників анкетованих груп.

У результаті проведеного анкетування, було зафіксовано різницю у формуванні ціннісних орієнтирів. Студенти, в яких розвивали критичне мислення засобом дебатної методики, показали перевагу екстенсивних мотивів поведінки (78,6%). Для молоді, яка працювала за методикою „рівний-рівному”, провідними стали просоціальні мотиви (83,8%). Група студентів, яка не була залучена до цілеспрямованого розвитку критичного мислення, продемонструвала різноплановість ранжування цінностей, що підтвердило відсутність спланованого системного педагогічного впливу на дану групу. Усе це засвідчило взаємозв’язок критичного мислення, спрямованого на прийняття життєвих рішень з морально-ціннісними установками особистості.

  1. На основі цілеспрямованого конструювання педагогічного досвіду розроблено авторську технологію розвитку морального критичного мислення у студентської молоді (попередній, безпосередній, рефлексивно-підсумковий етапи) як взаємодію викладача і студента, спрямовану на досягнення мети через усвідомлення принципів, послідовне виконання поставлених завдань із застосуванням оптимальних форм, методів, засобів, відповідно до педагогічних умов.

Складовою технології (безпосередній етап) є розроблений навчально-методичний комплекс „Розвиток морального критичного мислення” (програма та методичні рекомендації). Програма спрямована на формування життєвих та професійних компетентностей студентської молоді шляхом розвитку критичного мислення; набуття вмінь відбору, оцінки та обробки інформації; вироблення навичок прийняття і планування реалізації рішень з урахуванням морального критерію діяльності людини. Методичні рекомендації націлюють викладача на дотримання принципів практичної діяльності, базованої на особистому досвіді та формуванні здатності до інтелектуальної діяльності (Д.Д’юї), конкретно-науковості, що передбачає орієнтацію на певну сферу діяльності, гуманістичності – створення умов для становлення базової культури особистості та її професійного самовизначення (В.Сітаров); застосування інтерактивних форм роботи.

  1. Результати дисертаційного дослідження дають підстави запропонувати такі рекомендації для вищих навчальних закладів України:

  • вважати формування навичок критичного мислення, які стимулюють пошукову самостійну дослідницьку діяльність студентів, складовою навчально-виховного процесу ВНЗ;

  • з цією метою впроваджувати інтерактивні методи навчання і виховання (проектний метод, кейс-стаді, ділові, рольові ігри, „графіті”, виховні заходи за дебатною методикою тощо), спрямовані на „ранню” соціалізацію і включення молоді у змодельовані або реальні суспільні процеси;

  • ввести елективний (факультативний) курс „Розвиток морального критичного мислення”, спрямований на формування у студента критичного мислення, базованого на установках до відповідальності та толерантності.

Дисертаційна робота не вичерпує всіх напрямів дослідження наукової проблеми. Подальшої розробки потребують питання: формування концептуальних основ розвитку критичного мислення особистості; визначення рівнів сформованості критичного мислення; виявлення тенденцій його розвитку з урахуванням вікового підходу.
  1   2

Схожі:

Студентської молоді iconПро затвердження Положення про Всеукраїнський біологічний форум учнівської...
Закону України "Про позашкільну освіту" та підпункту 14 пункту 4 Положення про Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України,...
Студентської молоді iconОбласна конференція Всеукраїнської експедиції учнівської та студентської молоді
Чернівців відбулася обласна конференції Всеукраїнської експедиції учнівської та студентської молоді „Моя Батьківщина – Україна”
Студентської молоді iconЗасідання конкурсної комісії за визначення призерів міського конкурсу...
В. В., народного депутата України Лук’янова В. В., Харцизької міської ради у місті пройшов конкурс “Моя професія у долі мого міста...
Студентської молоді iconПрограма раціональної організації навчального середовища учнівсько-студентської...
Програма раціональної організації навчального середовища учнівсько-студентської молоді
Студентської молоді iconІнформація щодо проведення ІV (загальнонаціонального) етапу ХІІІ...
Хііі міжнародного конкурсу з української мови імені П. Яцика для учнівської та студентської молоді в Донецькій області
Студентської молоді iconПро затвердження Положення про Міжнародний мовно-літературний конкурс...
...
Студентської молоді iconНаказ
Державні вимоги до системи фізичного виховання дітей, учнівської І студентської молоді (додається)
Студентської молоді iconНаказ
Українського державного центру туризму І краєзнавства учнівської молоді від 09. 02. 2011 р. №4-а з 1 по 5 березня 2011 року в м....
Студентської молоді iconПоложенн я про Всеукраїнську експедицію учнівської та студентської молоді
України, формування гармонійно розвиненої особистості шляхом залучення молоді до активної діяльності з вивчення історичної та культурної...
Студентської молоді iconПоложенн я про Всеукраїнську експедицію учнівської та студентської молоді
України, формування гармонійно розвиненої особистості шляхом залучення молоді до активної діяльності з вивчення історичної та культурної...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка