П О С Т А Н О В А від 10 січня 2002 р. N 14 Київ




НазваП О С Т А Н О В А від 10 січня 2002 р. N 14 Київ
Сторінка1/13
Дата конвертації27.02.2013
Розмір1.09 Mb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Інформатика > Документы
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
                                                      герб україни    
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А
від 10 січня 2002 р. N 14
Київ



Про затвердження Міжгалузевої комплексної
програми "Здоров'я нації" на 2002-2011 роки
З метою зміцнення здоров'я населення, збереження
працездатності, поліпшення демографічної ситуації та підвищення
ефективності медико-санітарної допомоги Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є:

1. Затвердити Міжгалузеву комплексну програму "Здоров'я
нації" на 2002-2011 роки (далі - Програма "Здоров'я нації").

2. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним,
Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям
розробити до 1 березня 2002 р. з урахуванням завдань Програми
"Здоров'я нації" і затвердити відповідні регіональні програми.

3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади
забезпечувати реалізацію заходів, передбачених Програмою "Здоров'я
нації", в межах асигнувань, які щороку передбачатимуться їм у
державному бюджеті за відповідними бюджетними програмами.

Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним,
Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям
забезпечити здійснення заходів щодо виконання Програми за рахунок
місцевих бюджетів.

4. Центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів
Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та
Севастопольській міським державним адміністраціям установити
контроль за реалізацією заходів, передбачених у Програмі
"Здоров'я нації", та щороку до 1 грудня подавати для узагальнення
відповідну інформацію Міністерству охорони здоров'я.

Міністерству охорони здоров'я до 1 січня наступного за
звітним року інформувати Кабінет Міністрів України про стан
виконання Програми.
Прем'єр-міністр України А.КІНАХ

Інд. 28
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 10 січня 2002 р. N 14

^ МІЖГАЛУЗЕВА КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА
"Здоров'я нації"

на 2002-2011 роки
Загальні положення

Ця Програма розроблена на виконання Указу Президента України
від 8 серпня 2000 р. N 963 ( 963/2000 ) "Про додаткові заходи щодо
поліпшення медичної допомоги населенню України" і спрямована на
задоволення потреб населення в охороні його здоров'я, забезпеченні
прав громадян на якісну і доступну медико-санітарну допомогу,
створення умов для формування здорового способу життя.

В основу розроблення Програми покладено принципи державної
політики у сфері охорони здоров'я, а також принципи Всесвітньої
організації охорони здоров'я (ВООЗ).
Згідно з прийнятим у 1998 році ВООЗ документом "Політика
досягнення здоров'я для всіх у двадцять першому столітті" усі
члени Євробюро ВООЗ повинні розробити і здійснювати таку політику
на державному, регіональному та місцевому рівнях за підтримкою ві
повідних міністерств та інших центральних органів виконавчої
влади. Цим і зумовлюється необхідність розроблення Програми.
Аналіз стану здоров'я населення України та діяльності
закладів охорони здоров'я свідчить про незадовільну
медико-демографічну ситуацію, низьку народжуваність, зростання
смертності, від'ємний природний приріст населення, скорочення
середньої очікуваної тривалості життя, а також зростання
поширеності хвороб.

У 1991-2000 роках чисельність населення скоротилася на
2,5 мільйона унаслідок перевищення смертності над народжуваністю.
За останнє десятиліття народжуваність населення зменшилася на
35 відсотків, смертність збільшилася на 18,6 відсотка. Основними
причинами смертності є хвороби системи кровообігу, злоякісні
новоутворення, травми та отруєння. Показники смертності від хвороб
системи кровообігу в Україні найвищі серед європейських країн.

Протягом останнього десятиліття середня очікувана тривалість
життя у чоловіків скоротилася на 2,4, у жінок - на 0,9 року.
Різниця в тривалості життя в Україні і країнах Західної Європи
становить для чоловічого населення 12,8, жіночого - 7,8 року.

У структурі захворюваності переважають хронічні неінфекційні
хвороби (серцево-судинні захворювання, злоякісні новоутворення,
психічні та ендокринні розлади, алергічні прояви), які
характеризуються негативною динамікою.

Поширеність серцево-судинної патології збільшилася за останнє
десятиліття в 1,9 раза, онкологічної патології - на 18,
бронхіальної астми - на 35,2, цукрового діабету - на
10,1 відсотка. Сьогодні в Україні кожен п'ятий житель хворіє на
артеріальну гіпертензію. Зростають захворюваність і смертність від
раку у зв'язку з несприятливою екологічною ситуацією та значним
постарінням населення.

Незважаючи на зменшення протягом останнього десятиліття
кількості травм і отруєнь, рівень їх залишається високим. Важливою
проблемою є зростання захворюваності на соціально небезпечні
хвороби, зокрема туберкульоз, ВІЛ/СНІД, хвороби, що передаються
статевим шляхом. Захворюваність на туберкульоз збільшилася за
10 років в 1,9 раза, поширеність - на 34,3 відсотка. Значно
поширені наркологічні розлади.

Високі рівні захворюваності обумовлюють збільшення кількості
інвалідів, яка становить сьогодні 2,5 млн. осіб.

Рівень санітарної культури населення країни залишається
невисоким, значна його частина має шкідливі для здоров'я звички.
Поширеність тютюнопаління в Україні, особливо серед працездатного
населення, є однією з найбільш високих у Європі. За поширеністю
тютюнопаління серед чоловіків Україна входить до першої десятки
європейських країн. У максимально дітородному віці (20-39 років)
курить кожна третя - четверта жінка (за 20 останніх років цей
показник зріс у 4 рази).

Надзвичайно низьким є показник чисельності населення, яке
регулярно займається фізичною культурою, - у середньому
6-8 відсотків. Залишається вкрай бідною інфраструктура та
індустрія здоров'я.

Напружена екологічна та санітарно-епідемічна ситуація, що
склалася в Україні останніми роками, пов'язана із забрудненням
довкілля, в тому числі і джерел водопостачання, неочищеними
стічними побутовими та промисловими водами, відходами,
незадовільним санітарно-комунальним станом населених пунктів,
об'єктів харчування, торгівлі. Загальна маса нагромадження на
території України токсичних відходів перевищує 4 млрд. тонн.

У 1996-2000 роках фактичний обсяг видатків на охорону
здоров'я збільшився з 3,2 до 4,3 млрд. гривень, тобто в 1,3 раза.
Програмно-цільовий принцип фінансування охорони здоров'я дав змогу
спрямувати кошти на виконання найбільш пріоритетних державних,
галузевих програм та комплексних заходів програмного характеру.
Майже всі державні програми, пов'язані з охороною здоров'я, у
2000 році було профінансовано в повному обсязі, що забезпечило
зменшення малюкової та материнської смертності, захворюваності а
керовані інфекції. Проте витрати на охорону здоров'я поки що не
відповідають реальним потребам. Не розв'язано проблему
гарантування державою безоплатного обсягу надання медичної
допомоги державними і комунальними закладами охорони здоров'я. У
структурі витрат 2000 року 86,7 відсотка становлять кошти бюджету
і лише 13,3 - позабюджетні надходження. Заходи щодо формування
багатоканального фінансування здійснюються повільними темпами. За
витратами на охорону здоров'я в розрахунку на одного жителя
Україна займає 111 місце у світі серед 191 країни.

Дефіцит коштів не змогли компенсувати
організаційно-управлінські системозберігаючі та системозамінні
технології, які впроваджено в галузі (скорочення стаціонарних
ліжок, розширення мережі стаціонарозамінних форм медичної
допомоги, перегляд штатних нормативів медичного персоналу в
закладах охорони здоров'я, пріоритетний розвиток первинної
медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини).

Ключовими проблемами охорони здоров'я населення є:

1) незадовільний стан здоров'я населення;

2) недостатнє медикаментозне і матеріально-технічне
забезпечення закладів охорони здоров'я;

3) нераціональна організація системи надання медичної
допомоги, диспропорція її первинного, вторинного і третинного
рівнів;

4) брак сучасних медичних технологій, недостатнє володіння
ними;

5) низький рівень інформованості про сучасні медичні
технології, засоби збереження здоров'я та активного дозвілля;

6) неефективність державної політики щодо формування
здорового способу життя;

7) недостатність фінансових і насамперед бюджетних, ресурсів
для забезпечення ефективної діяльності системи охорони здоров'я;

8) практична відсутність ринку медичних послуг;

9) недосконалість нормативно-правових актів, які впливають на
створення умов для поліпшення стану здоров'я населення та
підвищення ефективності використання в системі охорони здоров'я
людських, матеріально-технічних та фінансових ресурсів в умовах
ринкової економіки.

Погіршення стану здоров'я зумовлене насамперед комплексом не
медичних, а соціально-економічних та екологічних чинників,
недосконалим способом життя населення. Тому поліпшення здоров'я
неможливе без істотних соціально-економічних змін.

Оскільки здоров'я населення є результатом діяльності не
тільки галузі охорони здоров'я, а інтегральним показником
успішності функціонування держави, усіх її інституцій, в основу
розроблення Програми покладено міжгалузевий комплексний підхід.

Мета і основні завдання Програми

Метою Програми є поліпшення демографічної ситуації,
збереження і зміцнення здоров'я населення, підвищення якості та
ефективності медико-санітарної допомоги, забезпечення соціальної
справедливості і прав громадян на охорону здоров'я.

Основні завдання Програми:

поліпшення стану здоров'я усіх верств населення, зниження
рівнів захворюваності, інвалідності, смертності, подовження
активного довголіття і тривалості життя;

проведення активної демографічної політики, охорона
материнства і дитинства;

удосконалення нормативно-правової бази охорони здоров'я
відповідно до світових стандартів; запровадження правових,
економічних, управлінських механізмів, забезпечення конституційних
прав громадян на охорону здоров'я;

розроблення і реалізація міжгалузевих стратегій, спрямованих
на пропаганду, формування і заохочення здорового способу життя;

оздоровлення довкілля, забезпечення ефективного попередження
і здійснення контролю за шкідливими для здоров'я чинниками в
об'єктах довкілля;

запровадження ефективної системи багатоканального
фінансування, збільшення бюджетних асигнувань на охорону здоров'я;
сприяння діяльності закладів охорони здоров'я усіх форм власності;

оптимізація організації медико-санітарної допомоги населенню,
забезпечення її високої якості та ефективності, пріоритетний
розвиток первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної
медицини;

поліпшення медичної допомоги вразливим верствам населення та
жителям села;

забезпечення населення ефективними, безпечними і якісними
лікарськими засобами та виробами медичного призначення;

підвищення ефективності використання наявних кадрових,
фінансових та матеріальних ресурсів охорони здоров'я;

створення сучасної системи інформаційного забезпечення у
сфері охорони здоров'я;

удосконалення інноваційної політики, планування наукових
досліджень з пріоритетних напрямів охорони здоров'я;

розширення міжнародного співробітництва та партнерства,
забезпечення інтеграції вітчизняної системи охорони здоров'я в
міжнародну систему;

посилення правових вимог до лікарської етики і деонтології.

Фінансове забезпечення Програми

Забезпечення реалізації заходів, передбачених Програмою, яку
покладено на міністерства, інші центральні органи виконавчої
влади, здійснюватиметься в межах асигнувань, які щороку
передбачатимуться їм у державному бюджеті за відповідними
бюджетними напрямами.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська
та Севастопольська міські держадміністрації забезпечуватимуть
здійснення заходів щодо виконання Програми за рахунок місцевих
бюджетів.

Механізм управління та здійснення контролю
за виконанням Програми

Координація заходів, передбачених Програмою, покладається на
МОЗ.

Контроль за реалізацією заходів, передбачених Програмою,
здійснюватимуть центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів
Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська
міські держадміністрації з наданням відповідної інформації МОЗ. У
свою чергу МОЗ щороку звітуватиме перед Кабінетом Міністрів
України про стан виконання Програми.

Прогноз результатів виконання Програми

Виконання Програми дасть змогу поліпшити стан здоров'я
населення, подовжити активне довголіття та тривалість життя,
задовольнити потреби в ефективній, якісній і доступній
медико-санітарній допомозі, забезпечити справедливий підхід до
вирішення питань охорони здоров'я, досягти цілей, передбачених
стратегією "Здоров'я для всіх", відповідно до рекомендацій ВООЗ.

Заходи щодо виконання Програми

I. Державна політика у сфері охорони
здоров'я

Державна політика у сфері охорони здоров'я повинна
спрямовуватися на зміцнення здоров'я всіх верств населення,
збільшення тривалості активного життя, поліпшення демографічної
ситуації, підвищення якості та ефективності медико-санітарної
допомоги, удосконалення фінансування та управління галуззю, а
також забезпечення соціального захисту працівників охорони
здоров'я.

З метою успішної реалізації державної політики у сфері
охорони здоров'я:

1. Удосконалити відповідно до світових стандартів і вимог
Європейського Союзу нормативно-правову базу з питань регламентації
діяльності і регулювання відносин у сфері охорони здоров'я.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Схожі:

П О С Т А Н О В А від 10 січня 2002 р. N 14 Київ iconП О С Т А Н О В А від 30 серпня 2002 р. N 1298 Київ
Установити, що починаючи з 1 січня 2006 року для визначення граничних розмірів посадових окладів
П О С Т А Н О В А від 10 січня 2002 р. N 14 Київ iconПостанова від 10 червня 2002 р. N 789 Київ Про затвердження Програми...
Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 23 січня 2001 р. N 35 "Про заходи щодо підтримки краєзнавчого руху в Україні"...
П О С Т А Н О В А від 10 січня 2002 р. N 14 Київ iconП О С Т А Н О В А від 26 квітня 2002 р. N 565 Київ
Визнати позитивними результати експерименту з утворення прийомних сімей в Автономній Республіці Крим, Запорізькій
П О С Т А Н О В А від 10 січня 2002 р. N 14 Київ iconП О С Т А Н О В А від 14 червня 2002 р. N 844 Київ
Утворити у складі Міністерства внутрішніх справ на базі департаменту громадянства, паспортної та імміграційної служби, що
П О С Т А Н О В А від 10 січня 2002 р. N 14 Київ iconП О С Т А Н О В А від 5 січня 2011 р. N 4 Київ
Внести до постанов Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. N 770 ( 770-2000-п ) Про затвердження переліку
П О С Т А Н О В А від 10 січня 2002 р. N 14 Київ iconП О С Т А Н О В А від 5 січня 2011 р. N 5 Київ
Відповідно до підпункту 2 пункту 14 розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій І статус суддів"
П О С Т А Н О В А від 10 січня 2002 р. N 14 Київ iconП О С Т А Н О В А від 20 січня 1997 р. N 38 Київ
Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 р. N 1074 ( 1074-96-п ), Кабінет Міністрів
П О С Т А Н О В А від 10 січня 2002 р. N 14 Київ iconНаказ
На виконання наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2002 року №57 “Про затвердження документів, що застосовуються в процесі...
П О С Т А Н О В А від 10 січня 2002 р. N 14 Київ iconЗакон україни від 17 січня 2002 р. №2984-ііі
Особи, які мають базову загальну середню освіту, можуть одночасно навчатися за освітньо-професійною програмою підготовки молодшого...
П О С Т А Н О В А від 10 січня 2002 р. N 14 Київ iconНаказ «15» березня 2012 р. №30  а м. Київ Про підсумки ІІІ етапу Всеукраїнської
Україна» (наказ Міністерства освіти І науки від 14. 06. 2010 №561), листів Українського державного центру туризму та краєзнавства...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка