Інформ Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської Пісні України Інформаційний бюлетень




Скачати 294.71 Kb.
НазваІнформ Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської Пісні України Інформаційний бюлетень
Сторінка1/3
Дата конвертації03.02.2014
Розмір294.71 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Інформатика > Документы
  1   2   3

ІКААПУ

Інформ

Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської Пісні України
Інформаційний бюлетень

3(49)

2005 рік




Упорядник: Петро Картавий 40034 м.Суми, вул.Інтернаціоналістів, 22, кв.376

тел.дом. (0542) 606-310, службовий 607-605 Email: pkаrtаvyj@su.ukrtеlecom.net


Новини одним рядком:

7 лютого – концерт “Вільний мікрофон” у Палаці культури (ПК) Дніпропетровського націон. університету (ДНУ)

^ 19 лютого – концерт Олени Лебедєвої, м.Марсель (Франція) у ПК ДНУ

26 лютого – концерт Дмитра Долгова, м.Київ у ПК ДНУ

1 березня – концерт Дениса Блощинського "Час насіння" у Київському будинку актора

4 березня – «АРТ-СУЗІР’Я» представляє Сергія Джигурду "Тону в колодцах глаз твоих..." у Київському будин. актора
6 березня – Київський театр поезії та пісні Марк Фрейдкін "Таке собаче життя..." у Київському будинку актора
11 березня – проект Інни Труфанової “А будет это так...” Вадим Гефтер у Київському будинку актора

^ 12 березня – «АРТ-СУЗІР’Я» представляє В.Каденка та Ю.Веретеннікову "На два голоси" у Київському будин.актора
13
березня – концерт Олега Рубанського; пісні О.Вертинського, Б.Окуджави, В.Висоцького у Київському будин.актора
18-20 березня – 17-й фестиваль сумського КАП “Булат”

19 березня – концерт Іван Пітик (Санкт-Петербург) "Романс на біс" у Київському будинку актора

^ 20 березня – Київський театр поезії та пісні Юрій Кукін у Київській національній музичній академії

30 березня – проект Інни Труфанової “А будет это так...” Дмитро Долгов у Київському будинку актора


^

Вітаємо прекрасну половину із святом весни

віршем Олександра Смика



Ти щаслива, весною залюблена

Твоя посмішка сонцем сія

Твої губи зволожені губи

Шепотіли навіки твоя
Білий світ у веснянім полоні

Цілий світ відбивався в очах

Громовиці в недільному дзвоні

Наче Цар нас Небесний вінчав
Я навіки твоя – як відлуння

Ніби вічність а я вже відвик

О кохана моя – шестиструнна

Не мовчи щоб продовжити вік
Петро Картавий
^

Відродження довіри між людьми при становленні цивілізованої громади



Присвячується всім, хто не втрачає надію на краще майбутнє
Щоб визначати розвиток суспільства, потрібно знати події минулого, які вплинули на формування ментальності людей нашої землі. Історія України багата подіями боротьби за державу, як у козацьку добу, так і в минулому столітті. Шлях – від утворення УНР, Гетьманщини, Директорії на початку ХХ-го століття через Закарпатську Україну, проголошення держави у Львові, боротьбу УПА до незалежної України – пройшла наша державність. Більше 70-ти років існувала УРСР як колоніальна частина СРСР. За цей період українці пережили громадянську війну, колективізацію, голодомори, знищення національно свідомої еліти й втрату мільйонів співвітчизників. Та головним було приниження за національною ознакою, той, хто розмовляв українською, був підозрілим для влади.
^ Про загрозу реставрації “сталінізму”
З 24 серпня 1991 року формально ми стали незалежними, а фактично продовжували існувати під контролем Кремля, який впливав на вибір нашого керівництва. Збереглася енергетична залежність від сусідів, а політики старшого покоління (учорашні комуністи) звикли підкорятися колишнім командирам із Москви. У кінці ХХ-го століття у наших сусідів почався третій етап “сталінізму” влади. Відрізняється він від правлінь Сталіна та Брежнєва замаскованими діями, коли народ привчають жити по наперед розписаному сценарію, зміцнюючи тоталітарну роль керівників держав, що утворилися після розпаду СРСР. Ще пам’ятна подія у Литві, коли громадськості вдалося позбавити влади обраного президента, дії якого контролювали з Кремля. Україна пережила епоху відсторонення корумпованого клану методом голосування та народного помаранчевого зрушення, в результаті якого стали неможливі масові фальсифікації у повторному голосуванні другого туру виборів президента.

Декілька слів про “сталінізм”. Небезпечний він як антигуманістичний, тоталітарний прийом захоплення влади, яку прибирають особи, що проводять над масами експерименти та вимагають вірного служіння лідерові, сила якого не відповідає образу всесильного вождя. Міф про вождя створює й підтримує оточення, яке при цивілізованій владі не мало б шансів стати керівниками. Коли помер Сталін, то в установах і школах плакали: хто від страху бути запідозреним у нелояльності до влади, а хто від відчаю, що буде з ними, і як без нього жити? Дмитро Павличко написав вірш на смерть Сталіна, порівнявши його з керівником інквізиції.
* * *

Коли помер кривавий Торквемада,

Пішли по всій Іспанії ченці,

Зодягнені в лахміття, як старці,

Підступні пастухи людського стада.
О, як боялися святі отці,

Чи не схитнеться їх могутня влада!

Душа єретика тій смерті рада –

Чи ж не майне де усміх на лиці?
Вони самі усім розповідали,

Що інквізитора уже нема.

А люди, слухаючи їх, ридали…
Не усміхались навіть крадькома;

Напевно, дуже добре пам’ятали,

Що здох тиран, але стоїть тюрма!
Із самого початку “сталінізм” створив недієздатну систему влади, яка дорого обійшлася сотням мільйонів людей багатьох країн світу. “Культурні революції” у СРСР, КНР, а під їхнім впливом в інших державах руйнували давні традиції та знищували кращих представників творчої інтелігенції, як більш незалежних від влади. Спроба відтворити тоталітаризм у період “застою” призвела до розвалу супердержави – СРСР. Помиляються ті, хто приписує її знищення Михайлу Горбачову, який тільки почав демократичні перетворення, але система вже була мертвою, тому і розпалася. Хто байдуже спостерігає або допомагає відродити авторитаризм утретє повинні зрозуміти, що підштовхують держави до нових потрясінь, а людей до деградації. Цинізм та подвійна мораль керівників руйнують доброзичливу ауру громади, яку так нелегко відродити. Революційні події кінця 2004 року – спроба українців захистити державу від осіб, які хотіли повернути нас у минулі часи.
^ Щоб не було “застою”, суспільство і державні структури потрібно оновлювати
Незалежну Україну будували слабо – більшість виживала, а дехто збагачувався. Нова еліта у минулі роки тільки формувалася, набуваючи досвід, капітал і європейське мислення. Для зміни державної структури із кримінальної на справедливу недостатньо привести до керівництва людей, які постраждали від старого режиму – потрібно виробити моральні критерії та здійснювати громадський контроль інститутів влади. Обрана влада висловила бажання будувати правову й соціальну державу, що дасть вільно діяти особистості в Україні. Необхідно легалізувати капітал, що працює в тіні, а частину прибутків направити податками у бюджет. Власники незаконно приватизованих підприємств та ті, хто використав для збагачення пільги та можливості “вільних економічних зон” не будуть сидіти й чекати своєї участі, а спробують прилаштуватись до вимог нової влади, але не будуть партнерами у поліпшенні життя людей.

Зміна пристосуванцями позиції у нових умовах цікаво змальована російським письменником Юрієм Трифоновим у романі “Старик”. Там спогади про командарма 2-ї кінної армії, який був природним бунтарем і справедливою людиною, але не вписувався у рамки більшовицького стереотипу (коли служать не народу, а вождям), за що і був знищений одним із перших серед високих командирів Червоної Армії. Пам’ять про нього стерли всюди, де могли. Залишився він тільки у спогадах колишніх бійців, що на старості відтворили історію його боротьби й смерті. Ті, що не рвали жили за народ, а переждали буремні події спокійно вдома, повернулися на свої місця, словесно підтримавши нову владу. Власне від них більшого і не вимагали – головне, щоб робили те, що прикажуть.

Україна на порозі широкого реформування влади, але потрібно пам’ятати, що багатьом це не до вподоби. Ще не був сформований уряд, а на вулиці вийшли пенсіонери-військовослужбовці, пенсія яким призначена за старими правилами, і менша ніж у військових, що пішли на пенсію як охоронці України. Дивного у їхніх вимогах немає, крім одного моменту: чому вони не протестували раніше, коли був старий уряд? Мабуть, бажали повернення у часи СРСР, як обіцяв зробити їхній кандидат. Бачимо приклади мімікрії багатьох осіб, які змінили кольори. Нікуди не зникли сотні тисяч тих, хто притискав справедливих і нормально мислячих людей. Чиновники очікують вирішення своєї долі – працювати без хабарів вони не звикли, а жити чесно їх не вчили та і як це робити за малу зарплату.

Особистості не потрібно чекати, коли хтось зробить її життя цікавим і заможним. Скориставшись наданою свободою, розвивайте справу, а якщо вона суспільно значуща і може принести користь багатьом, то зацікавте нею громадськість. У 70-ті роки вразив мене епізод із роману Бориса Пільняка “Голий год” як громада, щоб вижити відновила металургійне виробництво, а перед цим комісія “спеців” та чиновників із Москви винесла рішення: «…заводы пустить нельзя. Нельзя.». Не варто чекати, що хтось зробить за нас роботу і відродить довіру до держави, а наше життя само по собі покращиться – чудес не буває. Вірніше, ми самі маємо їх створити.

Стара тема – виховання чесної та справедливої людини, без якої реформи не здійснити. Зверніть увагу як різниться Інформаційний бюлетень №3 (49) 2005 рік – 2 –

виховання дітей у загальноосвітніх школах від учнів гімназій та ліцеїв. Атмосфера більшості шкіл не спонукає до навчання, там командують учнівські “авторитети”, яких мало цікавлять знання. Вони тиснуть на тих, хто добре вчиться, відволікаючи талановитих дітей від учбового процесу. В останні роки багато розмов про “дідівщину” в армії, де штучно підтримується перевага раніше призваних над новобранцями. Дехто з молодих погано уявляє, що буде робити у майбутньому, і як заробити на існування собі та сім’ї. Маємо велику кількість службовців, політиків, громадських діячів, але ще не створена стратегія розвитку особистості. Талановита дитина не повинна ходити по колу, а знаходити підтримку в процесі навчання і максимально використовувати її можливості для суспільства, держави.

Для розбудови громадянського суспільства необхідно, щоб кожен розумів про необхідність вкладу в загальну справу, бо тільки так взаємозбагачуються. Хто ходив у туристські походи, знає, як важливо, коли вся група налаштована на колективну роботу, починаючи з облаштування табору, збирання дров, приготування їжі та інше. Коли в таку групу приходять ліниві, то їх доводиться контролювати, щоб вони працювали разом з усіма. Новачок із родини, де не цураються ніякої роботи, без проблем уливається у колектив, йому тільки потрібно пояснити порядок і правила, щоб він із самого початку мав рівні з усіма права й обов’язки.

Одна з пекучих проблем у взаємостосунках між людьми – гордість і пиха. Якщо гордість може виникати при розвитку молодих, то пиха – примітивна спроба отримати зверхність над іншими. Часто страждають такою хворобою селюки, які прагнуть виглядати городянами та представники столиці, коли приїздять у містечка. Можливо їм тяжко звикнути до щирості та повільного плину часу, після шаленого темпу великого міста? Пригадую простоту спілкування з людьми, народжених у ХІХ столітті, серед яких моя бабуся та її ровесниці. Ось враження Ліни Костенко про те покоління у часи війни.
І ніч глуха. І пес на дворі виє.

І світ кривавий, матінко свята!

Чужа бабуся ковдрою укриє,

своє розкаже, ваше розпита.

І ні копійки ж, бо не візьме зроду,

бо що ви, люди, на чужій біді?!

А може, то в душі свого народу

я прихилила голову тоді?
Комуністи зруйнували простоту в людських стосунках – придивіться уважно до тих, хто був колись при владі, як багато у них невдоволеності. Хочуть повернутися у минуле, тому й сповідують принцип: “Чим гірше, тим краще”.

Події на майданах крім протесту показали прагнення великої кількості людей спілкуватися із співбесідниками відкрито й просто. Та подальші події з визначенням, кому який дістанеться портфель у владній команді, повернули ідеалістів до реального життя – між бажанням і можливістю змінити людину, реформувати державу та суспільство пролягає важка робота. Людина не комп’ютер, який легко перепрограмувати. Негатив, до якого звикали десятки років, тяжко викорінити з нашого життя, але громада вже усвідомила – із ним необхідно боротися. Головне – відродити у людей кращі якості та надію. Поет Євген Плужник про майбутнє сказав так:
* * *

…І ось ляжу, – родючий гній, –

На скривавлений переліг…

  • Благословен єси, часе мій!

Навчи мене заповітів своїх!
Розцвітайте, нові жита!

…А на кожному колосі – мука моя…

О, воістину час ратай!

Славословлю його ім’я.
Благословен єси, часе мій!

О, жорстокий! І весь в крові!

  • Це нічого, що я мов гній –

Під посіви твої нові!


  • Бо ось вірю: зросту колись. –

І до когось вітрами: – Жни! –

…Серце, серце моє! Навчись

Тишини…
^ Про відродження української авторської пісні (УАП)
У попередньому бюлетені у післяслові до листа із Запоріжжя сказав про приниження й руйнацію УАП в останні роки. Хочу нагадати про історію виживання авторської пісні (АП) України, коли виникла загроза, що АП із явища народної культури перетвориться на місцеві тусовки співаючої молоді. На початку 90-х років припинили фінансувати заходи АП із бюджету і ті, хто опікувався нею раніше, відмовилися працювати з бардами. Бажаючих робити це на громадських засадах не було. Керівники столичних клубів АП після еміграції частини бардів не мали об’єднавчого досвіду. Для збереження пісенного потенціалу молоді, не звертаючи уваги на те, хто якою мовою співає, взяв на себе координацію всеукраїнських Інформаційний бюлетень №3 (49) 2005 рік – 3 –

фестивалів. Щоб автори різних регіонів могли зустрітися, обмінятися піснями та адресами разом із керівниками базових клубів АП шукали засоби і вирішували поточні проблеми. Таких фестивалів було проведено три: Київ-1993, Суми-1996, Крим-1999.

Для поліпшення зв’язку між бардами уклав адресну книгу й організував випуск інформаційного бюлетеня, який став чи не єдиним джерелом підтримки УАП в останні роки. Більшість авторів та виконавців усеукраїнських фестивалів співали російською, та з’являлися і цікаві автори з українськими піснями, які створили відповідне культурницьке середовище. На фестивалях “Приспів” в Івано-Франківську та “Срібна підкова” у Львові познайомився з молодими бардами Західної України. Разом, східняки та “західняки” створювали цікавий пісенний колорит (Суми-2001, Івано-Франківськ-2003). У піснях більшості східняків – наголос на зміст, а у представників Західної України – схильність до мелодійності. Цікаві роботи полтавчанина Сергія Буланого, який поєднує обидва напрямки.

До 1999 року серед бардів України існувала мовна толерантність, а функціонери, які слідкували, щоб менше звучала українська пісня, активізувалися якраз того року. Чому вони приділяли увагу мовному питанню серед пісенних аматорів і брали їх під контроль? Бардівське середовище може дати поштовх розвитку особистості, а може й загальмувати. Едуард Драч писав як “обстругують” бардів на деяких фестивалях, руйнуючи в них власне чуття й розуміння пісні. Таким чином клуби АП та фестивалі ставали “місцями контролю” над бардами. Теж саме, що і при СРСР. Знаю випадки, коли функціонери представляли пісні російських бардів з України як українську авторську пісню, немов бардів, хто співає українською, не існує. Це спроби політиків приховано знищувати нашу культуру.

Під впливом вуличних подій киянин намалював райдужну картину майбутнього АП. То більше мрія, ніж реальний аналіз. Сам він теоретик без достатнього організаційного досвіду. Проблема в тому, що заходи АП затратні і не вигідні будь-якій владі, а Б.Окуджава писав: “и пряников, кстати, всегда не хватает на всех”. За роки підготовки і проведення фестивалю “Українська Хвиля” у Сумах довелося відвідати сотні кабінетів, випрошуючи допомогу. Найменш активні ті, хто в першу чергу мали підтримати українську пісню – обласне управління та міський відділ культури. Політики спочатку обіцяли, а потім відмовляли. Потроху давали кошти, призи, харчі знайомі підприємці. Підтримали барди Ігор Гриник та Олександр Смик, які знайшли кошти і приїхали проводити 1-й фестиваль.

Чи буде влада вкладати гроші в розвиток української пісні, – ще невідомо. У новій команді голови Сумської облдержадміністрації два заступники, до яких звертався раніше по допомогу для фестивалю, але не отримав ні копійки, хоча вони за те, щоб українська пісня звучала. Для збереження творчої свободи бардів варто проводити невеликі фестивалі з малими затратами, де зберуться автори, щоб обмінятись піснями, як це було в Івано-Франківську, Сумах, Кривому Розі у 2003 році. У творчому плані великі фестивалі неефективні (приклади: харківський “Есхар” та фестиваль ім. Валерія Грушина на Волзі біля Самари, де збирається до 200 тисяч глядачів). Такі фестивалі можна проводи раз на кілька років як пісенний карнавал для показу нових творів та обміну досвідом.

З негараздів теж отримують досвід. Спроби загальмувати підготовку фестивалю “Українська Хвиля” у 2002-03 роках підштовхували до ще більшої активності. Провокації та нападки інформаторів змушували вивчати їхні методи і ставити пастки. У лютому 2004 року послали мене на курси, а там крім 11 зв’язківців ще й 4-и еСБеУшника, про що кмітливі одесити оголосили при знайомстві, а 2-х із Києва повернули додому. Вражений почутим, пожартував: “Як же так просто розсекретили секретну організацію?”. По дорозі додому, в поїзді, влаштували мені справжній допит. На пораду незнайомої колеги бути обережнішим у розмові, сказав, що не боюся за сказане, бо живу чесно і відкрито, а з 1977 року через таку безневинну справу як організація концертів АП, де серед учасників були євреї, яких переслідували у Радянському Союзі – КДБ таємно збирало про мене інформацію. Після цих слів у купе стало тихо.

Розумію, що можу шокувати читача таким одкровенням на закриту для обговорення тему, але якщо збираємося жити в європейській державі, то викоріняймо в собі рабство й підозри до інших у царині моралі та духовності. Прокоментую написане прикладом. В Івано-Франківську учасниця зі Сходу України сказала, що її лякає націоналізм керівника пісенного гурту, який співав патріотичні пісні. Пояснив їй, що у автора такий сценічний образ, а політикою він не займається. Сама ж вона українською володіє слабо, але висновки зробила й запідозрила у недобрих намірах іншого, хоча їй усіляко допомагали на фестивалях.

При такій “увазі” довелося відмовитися від пропозицій громадських організацій та зосередитися на роботі з бардами, зважуючи кожне слово в статтях, які писав у виборчий період, і не скривити душею. Результат – у 2004 році вийшла рекордна кількість номерів бюлетеня – 12, де безпристрасно розповідалося про бардівські, суспільні (майданні) та інші події. Радий, що багато дописувачів на моє прохання писали про події на місцях, відтворюючи реальну картину буремних подій в регіонах з точки зору діячів культури.

Удосконалюючись, слідкуйте, щоб не зникало бажання співати пісні, писати вірші та статті. Життя, то є постійна зміна подій, і коли дехто не допомагає, а нав’язує новачкам, що і як потрібно співати, то хочеться сказати молодим – шукайте інших учителів, до яких у вас є довіра. Ставайте собою, як радить у вірші Олексій Бик .
* * *

Щоб змінити життя на краще,

Треба вийти за межі звичок,

Збити будні, не знати нащо,

Ніби попіл до попільничок.
Розгубити старі проблеми,

Бути разом старим і юним,

Перекреслити звичні схеми,

Переплутати дощ і струни,
Інформаційний бюлетень №3 (49) 2005 рік – 4 –
Полетіти, мов камінь з пращі,

Шугонути увись стрілою...

Щоб змінити життя на краще,

Треба стати самим собою.

м.Суми, 29 січня – 25 лютого 2005 року
^ Повідомлення від бардів та прихильників авторської пісні
Київ – Олександр Ворох
Доброго дня, Петре Васильовичу!

Бюлетень отримав - дуже дякую! На жаль, обмаль часу відповідати.

Завтра співаю у концерті пам'яті Довлета Келова.

В лютому – мій виступ у Будинку вчителя (16-го) у вечорі Аркадія Голубицького "Між минулим і майбутнім".

18 лютого - вечір "Только для тебя..." разом з Олею Артеменко у Будинку актора.

Продовжує працювати мій сайт www.vorokh.narod.ru . Там можна знайти багато фотографій з "Осінньої Ялти", а також з моїх концертів. Потихеньку пишу нові пісні. Ось і все. Бажаю Вам міцного здоров'я та творчої наснаги...

У відповідь на ваш останній лист надсилаю вам тексти моїх пісень, викладених на сайті. Якщо буде щось цікаве - обов'язково повідомлятиму.





Разрешите мне вас украсть...
Разрешите мне вас украсть,

У меня к вам есть разговор,

Постарайтесь меня хоть немного понять

И поверьте, что я не вор.

Разрешите мне вас украсть

Лишь на маленький перелёт,

Вам самой туда ни за что не попасть,

Вас ко мне никто не пошлёт.

Вам не нужно брать с собой чемодан,

И не нужно рядиться в шикарные платья.

Захватите мир, что вам дан,

Чтобы мог потом вспоминать я.

Разрешите мне вас украсть,

Вы поверьте, что я живой,

Хоть летать на метле мне, не скрою, всласть,

И творить чудеса с Землёй.

Разрешите мне вас украсть,

Мои чары бессильны здесь.

Ну, а сила моя так боится смять

Хоть одно из ваших чудес.

Вам не нужно брать с собой чемодан,

И не нужно рядиться в шикарные платья.

Захватите мир, что вам дан,

Чтобы мог потом вспоминать я.

Разрешите мне вас украсть,

Чтобы дать вам свободу птиц,

Чтоб открыть все замки и не дать пропасть

Тайнам самых дальних темниц.

Разрешите мне вас украсть

Так, чтоб вам не хотелось сбежать,

Чтобы кто-то на свете меня смог понять,

Разрешите мне вас украсть.

Вам не нужно брать с собой чемодан,

И не нужно рядиться в шикарные платья,

Я хочу вас видеть всегда,

Не хочу потом, не хочу потом,

Не хочу потом вспоминать я...



  1   2   3

Схожі:

Інформ Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської Пісні України Інформаційний бюлетень iconІнформ Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської...
Житомирський обласний відкритий фестиваль авторської пісні біля багаття «мі-сі-соль»
Інформ Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської Пісні України Інформаційний бюлетень iconІнформ Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської...
«арт-сузір’Я» представляє театр пісні «Больно далеко» у Київському будинку актора
Інформ Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської Пісні України Інформаційний бюлетень iconІнформ Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської...
Труфанової “А будет это так ”, відкриття 4-го сезону у Київському будинку актора
Інформ Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської Пісні України Інформаційний бюлетень iconІнформ Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської...
Недвижимая тень от микрофона:, спектакль пам’яті В. Висоцького у Націон музичній академії
Інформ Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської Пісні України Інформаційний бюлетень iconІнформ Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської...
Майдан. Время Визбора” на базі відпочинку заводу ім. Малишева в Занках, під Харковом
Інформ Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської Пісні України Інформаційний бюлетень iconІнформ Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської...
Ксп “Арсенал” присвячений Довлету Келову «Забудем про печали» у Київському цхтт “Печерськ”
Інформ Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської Пісні України Інформаційний бюлетень iconІнформ Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської...
«арт-сузір’Я» представляє Володимира І юлію Каденко“История и песня” у Київському буд актора
Інформ Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської Пісні України Інформаційний бюлетень iconІнформ Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської...
«Время семечек» концерт Дениса Блощинського І групи «Неспроста» у київському клубі “Пивна Бочка”
Інформ Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської Пісні України Інформаційний бюлетень iconІнформ Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської...
Свідомо спотворювалась та замовчувалась правдива інформація, щоб тримати людей під ідеологічним контролем. Та ті, хто це робив як...
Інформ Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської Пісні України Інформаційний бюлетень iconІнформ Інформаційно-аналітично-координаційне Агентство Авторської...
Розвинені особи, крім материнської, володіли й іншими мовами. Службисти пристосовувались до вимог чужих культур, відриваючись від...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка