Саморозвиток учителя – необхідна умова професійного становлення




Скачати 93.97 Kb.
НазваСаморозвиток учителя – необхідна умова професійного становлення
Дата конвертації03.02.2014
Розмір93.97 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Інформатика > Документы




Миронова Ірина Михайлівна, учитель математики Топильнянського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Шполянської районної ради


У даній статті наводяться міркування про розвиток професійної особистості сучасного учителя, обґрунтовується необхідність творчого росту як неодмінної вимоги сьогодення. Автор ділиться своїм баченням створення індивідуальної траєкторії саморозвитку та самовдосконалення.
^ Саморозвиток учителя – необхідна умова професійного становлення

«Майстром педагогічної праці найшвидше стає той,

хто відчув у собі дослідника»

(В.Сухомлинський)

Усі ми, коли задумуємося над вибором майбутньої професії, сподіваємося, що працюючи у вибраній галузі, зможемо досягти значних результатів, станемо професіоналами своєї справи, компетентними та знаючими. Хтось і справді досягає вершин своєї професійної діяльності, а хтось так і залишається на рівні звичайного роботяги.

Чому не всім вдається стати майстрами? Відповідь проста: чогось бажати – ще не означає відразу мати бажане. Професіоналізм не приходить сам собою. Над самовдосконаленням треба працювати. Це досить кропітка робота, яка займає не кілька місяців чи, навіть років, а триває упродовж всього життя.

Учитель – людина, яка навчає інших, ділиться знаннями та наставляє на життєвий шлях, як ніхто інший завжди перебуває у постійному пошуку шляхів підвищення своєї кваліфікації, розвитку своєї особистості. Професія учителя тим особлива, що вона є живою, перебуває у постійному контакті з дітьми, молоддю. Саморозвиток педагога є особливо значущим, адже діти просто не сприймуть учителя, який «законсервувався» у своєму часі, є відірваним від ритму сучасного життя. Та й чому може навчити такий учитель своїх вихованців? Хіба що вкладе їм у голови систему абстрактних чисел, формул і дат. Та й ці знання, відірвані від практичного застосування, залишаться мертвим некорисним вантажем.

Педагог, виховуючи учнів, виховує й себе. Працює над собою, навчає себе. Головне – завжди прагнути бути вище й ніколи не переконувати себе, що ти все знаєш чи всього досяг. Бо знати всього ми не можемо. Тим більше в період шаленого розвитку технологій і нових відкриттів. Кожного дня відбувається щось нове, що дає нам духовну їжу.

При самовдосконаленні для учителя головне – постійно не тільки виховувати себе, а й пізнавати світ, слідкувати за новинками, читати літературу, спілкуватися із старшими колегами та набиратися в них досвіду. Тільки тоді учитель зможе не тільки вдосконалювати свої знання, а й стати на рівень вище [1].

Звичайно, ці слова можна віднести не тільки до характеристики процесу самовдосконалення педагога, у широкому понятті вони описують людину, яка прагне вдосконалитися у будь-якій професії. Адже кожен вид трудової діяльності вимагає від її виконавця відповідного професійного ставлення, компетентного підходу до розв’язання професійних завдань.

Чим же відрізняється педагогічна діяльність від діяльності інженера, робітника, актора чи економіста?

^ Педагогічна діяльність (праця) - особливий вид суспільно-корисної діяльності дорослих людей, свідомо спрямованої на підготовку підростаючого покоління до життя відповідно до економічних, політичних, моральних, естетичних цілей. Педагогічна діяльність включає в себе такі компоненти:

  1. цілеспрямована діяльність – навчання і виховання підростаючого покоління, формування у нього певних людських якостей;

  2. предмет праці – людська істота з неповторними індивідуальними якостями;

  3. засоби праці – інструментом впливу на предмет праці є особистість учителя: його знання і вміння, його культура і моральне обличчя, його почуття і воля.

Педагогічна діяльність здійснюється в умовах, які постійно змінюються, і

конкретних ситуаціях з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей [2].

У сучасному суспільстві, що стрімко розвивається, можна знайти безліч джерел для створення індивідуальної траєкторії розвитку учителя. Не втрачають своєї значущості класичні способи підвищення кваліфікації: вивчення методичної літератури, опрацювання передового педагогічного досвіду, спілкування з колегами, навчання на курсах підвищення кваліфікації. Крім цих способів величезні і потужні можливості для самоосвіти педагога надає глобальна мережа Інтернет.

Інтернет надзвичайно розширив можливості пошуку необхідної інформації та значно спростив цей процес, його послуги дозволяють спілкуватися та обмінюватися досвідом між собою учителям не тільки різних регіонів, а навіть різних країн. Якщо раніше сільський учитель відчував деяку обмеженість у доступі до необхідної методичної або наукової літератури, то на сьогодні така проблема зникла, зараз він уже не є обмеженим своїм районом проживання. За допомогою Інтернету будь-який учитель має рівноправну можливість не тільки у пошуку необхідної інформації, але і у вільному спілкуванні на різноманітних форумах, у спільнотах, навчальних курсах, на психологічних тренінгах або на сторінках персональних сайтів.

Ідея створення персонального сайта учителя-предметника є досить цікавою і надає широкі можливості для сучасного учителя, який намагається крокувати в одну ногу із часом, розширити рамки свого простору, знайти професіоналів-однодумців, поспілкуватися з ними та обмінятися різними педагогічними технологіями, новинками, методами навчання і виховання.

Нещодавно я теж розпочала роботу над створенням персонального сайта

учителя математики (його можна знайти за адресою http://vvvv111.ucoz.ru). Звичайно, робота це кропітка, особливо якщо прагнути наповнювати сайт тільки своїми роботами. Однак, відчула на собі, як усвідомлення того, що твою роботу можуть побачити різні люди, дає поштовх до творчості, допомагає народитися новим ідеям та задумам. Особливо стимулює, коли бачиш серед відвідувачів свого сайта гостей з не тільки з України, а й з Росії, Польщі, Чехії і, навіть, Аргентини та США. Відбувається процес, про який уже згадувалося, - можливість вільного спілкування педагогів різних національностей, незалежно від місця їх проживання та відстані між ними у реальному просторі.

Сьогодні молодий учитель (та й необов’язково молодий) відчувши проблему методичного або навчального характеру чи трудність у спілкуванні з учнями або їх батьками, може крикнути «SOS» не тільки своїм безпосереднім співробітникам, що працюють з ним в одному закладі, але і своїм віртуальним колегам. У режимі реального часу можна почути пораду, відповідь на запитання, як чинити в тій чи іншій ситуації. І це дуже добре, адже працюючи з дітьми, підлітками, кожен з яких є індивідуальною особистістю, учитель може опинитися в ситуації, вийти з якої правильно є надзвичайно важливо не тільки для його іміджу як педагога, але і для того, щоб не поранити, навіть випадково, вразливу дитячу душу.

Підкреслюючи високу відповідальність педагога за результати своєї праці, В.Сухомлинський писав, що «ні в якій справі помилки і невдачі не призводять до таких тяжких наслідків, як в учительській. Учитель зобов’язаний перед суспільством, перед твоїми батьками працювати тільки добре; кожна крихта твоєї людської краси – це його безсонні ночі, сивина, неповторні хвилини його особистого щастя – так, учителеві часто буває ніколи подумати про себе, бо він змушений думати про інших, і це для нього не самопожертва, не покірне підкорення долі, а й справжнє щастя особистого життя» [5].

Успішно виконувати свої обов’язки та одночасно удосконалювати свою професійну майстерність учителю можуть заважати деякі фактори. Найчастіше ми, вчителі, скаржимося на ненормоване педагогічне навантаження, відсутність відпочинку, неможливість психологічно відгородитися від робочих проблем, брак часу.

У процесі педагогічної діяльності можуть виникати труднощі, викликані зовнішніми умовами самої діяльності, а також недоліками освітньої, моральної і фізичної непідготовленості людини та її ставлення до цієї діяльності. Педагогічні труднощі умовно можна поділити на:

  1. об’єктивні – безпосередньо пов’язані з педагогічною діяльністю, але не залежать від учителя (стан навчальної бази, робочого місця та ін.), а також пов’язані з умовами життя і побуту педагога;

  2. об’єктивно-суб’єктивні – що залежать як від самого педагога, так і від інших факторів (недостатня педагогічна підготовка, відсутність підтримки і допомоги з боку колективу);

  3. суб’єктивні – що залежать від характеру педагога, мотивів діяльності (випадковість вибору професії) та від інших психологічних особливостей його особистості (за Н.Кузьміною) [2].

Звичайно, кожен учитель під час свого професійного життя час від часу стикається з деякими із цих труднощів. Але зациклюватися тільки на негативних моментах своєї роботи небезпечно для учителя. Хіба може йти мова про самовдосконалення, про творчий розвиток особистості, коли людина сприйматиме свою працю тільки в темних тонах? Для саморозвитку дуже важливою є внутрішня мотивація, очікування позитивних результатів своєї роботи. Як же налаштувати себе сучасному учителю на формування особистісної зацікавленості до реалізації власного потенціалу, як запустити цей механізм процесу самотворення?

У значній мірі налаштувати себе на позитив допомагають відповідні психологічні практикуми або тренінги. Завдяки сучасним технологіям для цього зовсім не обов’язково їхати у столицю або інше велике місто. Психологічні практикуми проходять он-лайн в мережі Інтернет, у фаховій періодиці також можна зустріти достатню кількість інформації.

Особисто мені сподобалася стаття «Настав час діяти!!!» В.Ф.Калошина, старшого наукового співробітника Інституту професійно-технічної освіти АПН України та В.І.Зайця, заступника директора НМЦ ПТО, яка була надрукована у журналі «Завучу все для роботи» за листопад 2009 року. У ній даються відповіді на запитання, як реалізувати свій потенціал сучасному учителю, які шляхи самовдосконалення йому необхідно віднайти для того, щоб створити власну траєкторію розвитку. Я хочу вибірково згадати деякі пункти цієї статті та поділитися своїм баченням їх через призму своєї роботи учителя. Ці поради допомагають мені у створенні власної стежки і, можливо, зможуть допомогти іншим учителям, які теж прагнуть самотворення.

^ Неможливо досягти межі своїх можливостей.

Людський потенціал, за визначенням, - безмежний. Після кожної важливої справи у більшості з нас починає шепотіти внутрішній голос і стверджувати, що «могло б бути краще». Для того, щоб не відчувати постійне розчарування і не знецінювати власні досягнення, треба розуміти, що «совершенству нет предела» і навчитися насолоджуватися кожною маленькою перемогою.

^ Виберіть і повірте.

Рецепт простий: вирішіть, чого хочете, і повірте в це. Ваш розум діє в такій послідовності: ви усвідомлено формулюєте свої бажання, вірите у свою здатність їх домогтися, а ваша підсвідомість піклується про все, що для цього необхідно. Що, дуже просто? Але погано те, що саме простота заважає повірити нам у дієвість цього принципу. Ми звикли думати, що життя не може бути легким. Тому треба пам’ятати: переконаність у тому, що одержання бажаного вимагає величезних зусиль – це лише одна з розповсюджених оман [4].

^ Випробовуйте нові ідеї

Сучасне життя розвивається у шаленому ритмі і поряд з класичними педагогічними технологіями зараз з’явилося безліч інновацій. Учитель, який прагне вирости в справжнього професіонала, завжди повинен цікавитися новинками педагогічної дидактики. Я не маю на увазі, що це означає старатися втілювати на своїх уроках всі інноваційні технології одночасно або поспішно хапатися за якусь чергову нову ідею. Але можна обрати ті з них, які будуть найкраще працювати відповідно до заданого контингенту учнів, які сподобаються і самому учителеві, і його вихованцям, поступово вестимуть їх до все кращого результату.

^ Вам підкажуть, що потрібно робити

Не варто думати, що спробувавши по-новому побудувати свою роботу з учнями, ми опиняємося самотніми на своєму шляху. Поряд завжди можна відшукати колегу-однодумця або людину, яка доброзичливо вислухає і допоможе порадою. Зрештою, по пораду завжди можна звернутися до методичної літератури або на форум таких же «непосидючих» учителів.

^ Переборіть страх змін

Звичайно, жити і працювати в установленому ритмі – простіше і безпечніше. Але тоді вчителеві загрожує перетворитися на такого собі «викопного мамонта», який не хоче помічати, що його учні живуть у швидко прогресуючому суспільстві і вимагають від нього нових знань, умінь і навичок, які вони зможуть застосувати у сучасному житті. Вчитель не тільки навчає учнів, він і сам навчається від них. Постійно змінюватися, бути мобільним, «сучасним» у широкому змісті цього слова, не просто як учитель-предметник, а як і інтелігентна людина – такий учитель завжди буде залишатися лідером у очах своїх вихованців.

^ Неможливо знати все наперед

У процесі особистісного росту помилятися – це типовий фактор. Головне – уміти аналізувати свої помилки, бути готовим до постійного самоаналізу (не плутати з самокопанням), критичного (у міру) ставлення до себе. Страх перед невідомістю присутній кожній людині, але він не повинен гальмувати наш потяг до нового і цікавого. Варто пам’ятати народне прислів’я: «Вовків боятися – у ліс не ходити».

Зробити перший крок часом буває непросто. Адже тілу, що перебуває у стані спокою, потрібно набагато більше енергії для нарощування швидкості, ніж тому, що вже рухається. Щоб ви не робили, це краще, ніж сидіти на місці й сподіватися, що життя само зміниться на краще [4].

І на завершення хочеться згадати слова В.Сухомлинського: «Дослідницька робота не є для вчителя чимось таємничим і незбагненним. Не бійтесь досліджень. У самій своїй основі педагогічна праця – стоїть близько до педагогічного дослідження. Ця близькість, спорідненість полягають передусім, в аналізі фактів і необхідності передбачати».
Література

  1. І.Клименко. Чи прагне вчитель самовдосконалення // Відкритий урок. – 2009. - № 12. – с. 84 – 85

  2. М.М.Фіцула. Вступ до педагогічної професії: Навчальний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2003. – 136 ст.

  3. В.Є.Штанова. Професійне удосконалення учителя // Завучу все для роботи. – 2009. - № 18. – с. 2 – 5

  4. В.Ф.Калошин, В.І.Заєць. Настав час діяти!!! // Завучу все для роботи. – 2009. - № 21. – с. 28 – 35

  5. В.А.Сухомлинський. Как воспитать настоящего человека. – К.: Радянська школа, 1975. – с. 171

  6. О.І.Пометун, Л.В.Пироженок. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково-методичний посібник. – К.: А.С.К., 2006. – 192 с.

  7. Урок математики в сучасних технологіях: теорія і практика / Уклад. І.С.Маркова. – Х.: Вид. група «Основа»: «Тріада+», 2007. – 144 с. – (Б-ка журн. «Математика в школах України»; Вип. 9 (57))




Схожі:

Саморозвиток учителя – необхідна умова професійного становлення iconРеферат на тему: «Аналіз І перспектива розвитку професійного спорту в Україні»
Актуальність. Становлення професійного спорту в Україні опирається на світовий досвід, в першу чергу США І країн Європи, про що свідчить...
Саморозвиток учителя – необхідна умова професійного становлення iconЗакон України Про боротьбу з к
Боротьба з корупцією – необхідна умова успішної реалізації ініційованих президентом в. Януковичем системних реформ
Саморозвиток учителя – необхідна умова професійного становлення iconТернопільський національний економічний університет на правах рукопису...
Розділ Фінансова стійкість банків як необхідна умова їх стабільного розвитку в умовах ринкової економіки 12
Саморозвиток учителя – необхідна умова професійного становлення iconУрок тема. Поняття національної безпеки держави. Розвиток національних...
Тема. Поняття національної безпеки держави. Розвиток національних Збройних сил та інших формувань України — необхідна умова забезпечення...
Саморозвиток учителя – необхідна умова професійного становлення iconВступ
Теоретичне осмислення й усвідомлення цих проблем – необхідна умова наукового управління суспільними процесами. Саме життя висунуло...
Саморозвиток учителя – необхідна умова професійного становлення icon1-4 класи загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка
Здоров'я — найперша необхідна умова успішного розвитку кожної людини, її навчання, праці, добробуту, створення сім'ї І виховання...
Саморозвиток учителя – необхідна умова професійного становлення iconСаморозвиток особистості фахівця як мета та умова креативної та партнерської освіти
Однією з вимог сучасного життя є підготовка фахівців, які були б здатні на високому рівні вирішувати завдання сьогодення та завтрашнього...
Саморозвиток учителя – необхідна умова професійного становлення iconВиступ по іот ніколаєвої О. В
Саморозвиток – це стан, в якому постійно перебуває самодостатня людина. Памятаєте, як капітан Немо «змінний в змінному світі». Саморозвиток...
Саморозвиток учителя – необхідна умова професійного становлення iconСтворення позитивного іміджу навчального закладу – необхідна умова функціонування сучасної школи
Тобто маркетинговий (створення попиту для задоволення потреб споживачів) аспект методичної служби школи є одним з напрямків оптимізації...
Саморозвиток учителя – необхідна умова професійного становлення iconБоротьба з корупцією – необхідна умова успішної реалізації ініційованих...
Рамі економічних реформ «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» зазначено, що високий рівень корупції...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка