Світлана Миколаївна мартиненко




Скачати 153.98 Kb.
НазваСвітлана Миколаївна мартиненко
Дата конвертації03.03.2014
Розмір153.98 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Інформатика > Документы
Людмила Андріївна ЛИПОВА, кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник

Інституту педагогіки АПН України,

Світлана Миколаївна МАРТИНЕНКО,

кандидат педагогічних наук, доцент,

завідувач кафедри педагогіки

КМПУ ім. Б.Д.Грінченка
Відбір змісту освіти на етапі допрофільної підготовки учнів

Особистісно орієнтований підхід до навчання передбачає максимально можливу індивідуалізацію процесу, забезпечення можливості реалізації запитів та обдарувань особистості, тобто учень розглядається як суб’єкт освіти, а не об’єкт постійного, іноді надмірно докучливого педагогічного впливу. Спостерігається тенденція не до формування особистості зі сторони вчителя, за заданою готовою формою, а до вільного розвитку дитини згідно з принципом природовідповідності, її інтересами й здібностями. Отже, роль учителя полягає в створенні оптимальних умов для успішного розвитку індивідуальних здібностей, виявленні нахилів, задатків, допомоги в самовизначенні - спочатку у виборі профілю навчання, а потім і у виборі сфери професійної діяльності.

Ідея профільності старшої школи вже не викликає сумніву серед педагогів. Її реалізація передбачає попереднє самовизначення підлітка, здійснення відносно відповідального для нього кроку – вибору спрямування профілю власної навчальної діяльності. Отже, цей етап, етап допрофільної підготовки, не менш важливий для дитини, ніж етап профільної підготовки.

Допрофільна підготовка – це система психологічної, педагогічної, інформаційної й організаційної діяльності, яка сприяє самовизначенню учнів відносно профілів подальшого навчання і сфери професійної діяльності [5, С.120].

За Концепцією профільного навчання, допрофільна підготовка здійснюється у 8-9-х класах з метою професійної орієнтації учнів, сприяння у виборі ними напряму профільного навчання в старшій школі [2, С.12]. Проте відбір змісту навчання, врахування характеру навчальної діяльності учнів, основні завдання допрофільної підготовки у 8-х і попередніх класах, а згодом і в 9-х класах, на наш погляд, дещо відрізняються. До 9-го класу основне завдання допрофільної підготовки є діагностично-прогностичне. Воно зводиться в основному до діагностики рівня реальних навчальних досягнень учнів основної школи, психодіагностики з метою визначення галузей інтересів, нахилів і здібностей учнів. На цьому етапі навчання спостерігається велика розбіжність інтересів і гнучкість уподобань учнів щодо навчальних предметів, напрямів прикладання інтересів. Учням цього віку властива різка зміна захоплень, вони шукають себе – відвідують спочатку різноманітні гуртки і факультативи, але поступово кількість останніх зменшується, інтереси стають більш стабільними.

Як відомо, провідними компонентами в структурі спеціальних (професійних) здібностей є такі якості людини, як інтереси, потреби, мотиви, нахили і деякі показники індивідуально-типологічних властивостей (наприклад, рівень нервового збудження). У структурі особистості підліків ці якості вже достатньо виражені. Тож учителям і шкільним психологам з метою запобігання стихійній диференціації навчання і для визначення вищезазначених якостей варто застосовувати прості експресивні методики, а саме: диференціально-діагностичне опитування, діагностичну бесіду, експертний аналіз навчальної та позанавчальної діяльності [1, С.123]. Це допоможе виявити домінуючі інтереси підлітків, а учням відповідно визначитись хоча б за галузями знань. Із цією метою школа має надати право кожному учневі 5-8-х класів обрати факультативи чи гуртки за такими орієнтовними напрямами змісту:

  • природа–людина;

  • людина–техніка;

  • людина–людина;

  • людина–знакова система;

  • людина–мистецтво.

У нинішньому освітньому просторі перспективним стає формування змісту факультативів не за довільною тематикою з подальшою пропозицією учням відвідувати їх, а навпаки: теми факультативів формулюються під певні групи учнів. Тобто не учнів добирають під визначені вчителями факультативи, а факультативні курси формуються під конкретних учнів з урахуванням їхніх інтерсів і потреб. За такої постановки питання спостерігається особистісно орієнтований діяльнісний підхід.

Крім факультативів, урок як основна форма організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на етапі допрофільної підготовки (5-8 класи) не втратив своєї актуальності в інтенсивному розвитку учнів, виявленні творчого потенціалу дитини, її інтересів, підготовки до життя. Шлях до цього відомий – рівнева диференціація учнів на уроках, диференціація змісту, який учні опановують відповідно до рівня їх навчальних можливостей. Ідея розвитку природних здібностей підлітка, розкриття його інтелектуальних і творчих здібностей відповідає водночас інтересам учня і суспільства. З цією метою створено відповідні навчальні заклади: для учнів 5-11-х класів – гімназії, 8-11-х класів – ліцеї, у яких підлягає засвоєнню зміст підвищеної складності для здібних і обдарованих дітей з метою їхнього розвитку і професійного самовизначення.

Діяльнісний аспект змісту в цих закладах виявляється у вигляді виконання учнями курсових робіт творчого характеру, міжпредметних дослідницьких робіт, виконання олімпіадних завдань, проективних робіт, завдань випереджуючого характеру тощо. Тобто згідно з Концепцією профільного навчання в Україні допрофільна підготовка має здійснюватися через уже відомі і перевірені на ефективність форми: факультативи, предметні гуртки, студії, секції, учнівські наукові товариства, МАН, предметні олімпіади тощо. Для засвоєння змісту підвищеної складності для учнів з гнучким мисленням, окрім традиційних (предметні олімпіади, науково-практичні конференції), застосовуються ще й нові – турніри, конкурси, фестивалі тощо. Це сприяє розвитку природних здібностей, формуванню творчої особистості, орієнтації учнів на певний предметний профіль.

У загальноосвітніх навчальних закладах засвоєння навчальної інформації відбувається ефективніше у випадку використання вчителем нетрадиційних (неординарних) форм навчання, інтерактивних методів, які стимулюють учня до активної діяльності. Це сучасні типи уроків: “урок-брейн-ринг”, “урок-аукціон”, “урок-бенефіс”, “урок-казка”, “урок-подорож” тощо. Застосування таких форм вимагає від учителя нетрадиційного творчого конструювання уроків, добору наочності, методів створення сприятливого до творчості емоційного настрою. Інтерактивні методи навчальної діяльності учнів щодо засвоєння навчального матеріалу – це змістовні дискусії, диспути, винахідництво, експертно-навчальна діяльність тощо – сприяють розвитку уяви учнів, легшому і швидшому усвідомленню ними нового змісту, вияву ініціативи у розв’язанні поставлених завдань, а вчителю за розкутих умов уроку виявити типологічні групи учнів щодо рівнів засвоєння змісту та галузей інтересів [4, С.122].

У системі допрофесійної підготовки необхідно максимально використосувати освітньо-профорієнтаційний потенціал регіону проживання учнів. Зокрема, варто у 5-8-х класах проводити якомога більше екскурсій з метою початкового ознайомлення учнів з професіями земляків, адже буває, що перше уявлення про професію залишає вплив на все життя. Важливою ланкою допрофесійної підготовки є керовані науковцями чи вчителями дослідницькі експедиції (археологічні розкопки, збирання фольклору у віддалених місцевостях тощо). Учні 7-8-х класів, особливо влітку під час канікул, із задоволенням записують у віддалених селах стародавні народні пісні, казки, думи. Вони досліджують різні аспекти сучасного села, в основному етнографічні, вивчають ментальність свого народу, побут, звичаї, професії селян. У процесі такої діяльності вони розширюють свій соціокультурний досвід, набувають додаткових знань з рідної мови, літератури, історії.

Місто, особливо велике, дає, на нашу думку, ще більші можливості для освітньо-професійної роботи. Відвідування науково-дослідних установ, музеїв, виставкових центрів, бібліотек, театрів, філармоній, ботанічних садів, зоопарків не лише призводить до збагачення внутрішнього змісту учня, а й ознайомлює його з різноманітними цікавими професіями. У місті учні мають можливість відвідувати гуртки в різноманітних позашкільних навчальних закладах (біостанції, станції юних техніків, палаци творчості, студії тощо), у яких є достатня навчально-матеріальна база для формування практичних умінь і навичок дитини, виконання дослідницьких робіт. Учителі у великих містах мають можливість проводити цікаві зустрічі з відомими політиками, науковою і творчою інтелігенцією, підписувати творчі угоди з науковими установами, вищими навчальними закладами, мистецькими школами щодо надання допомоги в організації творчої роботи учнів, кваліфікованих консультацій щодо певних професій.

Зазначені форми роботи в основній школі сприяють збагаченню знань, умінь, навичок учнів, допомагають профільному самовизначенню підлітків. Заслуговує на увагу інноваційний досвід побудови підліткової школи як “одиниці” експериментальної взаємодії підлітків і педагогів, як експериментальної норми підліткової освіти. Вона діє за принципом “навчальних ініціатив” і організується у вигляді “зустрічі з новим змістом”. До “навчальних ініціатив” учнів відносять дискусії, “логічний стілець” (логічне обгрунтування певного постулату чи припущення), “наукові статті”, “казки”, “п’єси”. Ці навчальні ініціативи виходять від учнів і виступають, за висловом дітей, як акти індивідуального дорослішання при зустрічі з новим змістом, адже їм завжди хочеться бути старшими. Учні з власної ініціативи шукають різні варіанти розв’язку навчальних проблем і життєвих ситуацій. Вони самі пропонують перейти від обговорення загадок природи до проведення дослідів. Із здивування перед “чудесами” природи починається інтерес дитини до природничих дисциплін. “Зустрічі з новим змістом” можуть носити випереджувальний характер. Такі зустрічі можна ефективно проводити у 7-8-х класах, коли учні тільки починають ознайомлюватись з основними природничими предметами. Відомо, що навчальні досягнення учнів з фізики і хімії низькі, навіть на репродуктивному рівні вони нижчі порівняно з іншими предметами. Одну з основних причин цього явища деякі вчені вбачають у невдалому виборі терміну вивчення цих предметів в основній школі [3, С.40]. Вони вважають, що він вибраний пізно, адже інтереси підлітка до 7-8-го класу вже починають формуватись навколо однієї із шкільних дисциплін, з основами якої учень ознайомлюється раніше. Отже, до 14 років учні повинні ознайомитись з усіма предметами навчального плану, щоб уже на рівні допрофільної підготовки вибір профілю був кваліфікованим і безпомилковим. Тож треба повернутись до концентричного принципу побудови програм навчальних курсів. Уже в 5-6-х класах доцільно проводити розвивальні курси пропедевтики предмета, головною метою якого є пізнавальний, творчий та емоційний розвиток.

У випадках, коли в школі під час формування класу відповідного профілю основна профільна дисципліна ще не вивчалась, ми проводили відповідний пропедевтичний курс. Наприклад, за рік до організації спеціалізованого класу хіміко-біологічного або хіміко-екологічного профілю учні вже в 7-му класі проходили 17-тигодинний пропедевтичний курс хімії за рахунок годин шкільного компонента (для довідки: за чинною програмою хімія вивчається з 8-го класу). Аналогічно перед організацією класу фізико-математичного профілю учням у 6-му класі (для довідки: фізика вивчається з 7-го класу) ми пропонували також аналогічний курс з фізики. Критеріями відбору змісту для подібних пропедевтичних курсів на допрофільному етапі основної школи стали:

  • актуалізація знань, набутих у попередньо вивчених курсах природознавства;

  • життєвий досвід учнів, зоснований на хімічних (чи фізичних) знаннях, набутих у побуті;

  • актуалізація екологічних (чи біологічних) відомостей, пов’язаних з хімією (чи фізикою) у суміжних дисциплінах;

  • перенесення частини основних початкових хімічних (чи фізичних) понять у пропедевтичний курс.

Результати педагогічного експерименту з відбору змісту на етапі допрофільної підготовки засвідчили, що учні, які працювали над змістом пропедевтичного курсу, виявили не тільки вищий рівень навчальних досягнень, але й свідоміше і впевненіше обирали відповідний профіль навчання у старшій школі.

Робота з учнями 9-го класу щодо засвоєння навчального змісту включає елементи діяльності, що використовувались у попередніх класах, але зміст допрофільної підготовки розширюється в 9-му класі ще й за рахунок елективних курсів – курсів за вибором учня. Зміст допрофільної підготовки в 9-му класі гнучкий, що залежить від багатьох факторів: матеріальної бази навчального закладу, його кадрового потенціалу, потреб суспільства, сім’ї і самого учня. Така підготовка може здійснюватись за різними варіантами, проте можна виділити кілька спільних рис. Ці курси мають бути орієнтовані не лише на те, щоб розширити знання учня з певного предмета (чи освітньої галузі), але й на організацію занять, які сприяють самовизначенню школяра відносно профілю навчання в старшій школі. Ці курси повинні бути короткотривалими – від місяця до півроку (8-34 год.), щоб кожен учень, засвоюючи зміст може й кількох пробних курсів, міг “примірятись” до того чи іншого профілю.

При всій різноманітності курсів за вибором їх можна умовно розділити на дві групи: пробні та орієнтуючі [2, С.120]. Перші можуть бути розроблені вчителем на змісті матеріалу одного предмета або й на міжпредметному рівні. Важливо лише, щоб зміст цього пробного курсу був спрямований на конкретний профіль (у ньому мають проглядатись змістові і діяльнісні аспекти профілю навчання) і обов’язково враховував наступність між чинним курсом предмета і профільними предметами старшої школи, а не виглядав як додаткові заняття з відпрацювання загальнонавчальних умінь і навичок.

У цьому плані доцільними можуть бути пробні курси у формі дослідницьких лабораторних практикумів і експериментальних задач. Наприклад, пробний курс за вибором “Хімічний експеримент” сприяє підготовці учнів не тільки до навчання за природничим профілем, а в майбутньому й до роботи лаборанта в хімічній лабораторії. Зміст такого курсу включає користування основними хімічними приладами (наприклад, аналітичними терезами), методику проведення аналізів речовин. Це дозволяє учням краще зрозуміти хімію, основні методи пізнання цієї науки. Подібний курс може бути створений і з біології вчителем-біологом. У процесі засвоєння такого елективного курсу учні вчаться проводити “посів” бактерій, готувати для нього поживне середовще тощо. Пробний курс може бути й на міжпредметній основі, наприклад хімії і біології. Його мета – допомогти учням обрати природничий профіль, навчити їх основних загальнонаукових методів пізнання (висунення гіпотез, їх перевірка, формулювання висновків). При цьому діяльнісний компонент пробного курсу для дев’ятикласників має не просто орієнтувати на поглиблене вивчення біології й хімії в 10-11-х класах, а й бути змістово пов’язаний з конкретним нарямом профілю (наприклад, медичного чи сільськогосподарського), моделюючи для нього навчальні ситуації і проблеми. Зрозуміло, що обраний в 10-11-му класах природничий профіль буде мати різну орієнтацію (різні спецкурси) залежно від сфери прикладання набутих знань у майбутньому. Тобто чи для продовження навчання в ВНЗ медичному або сільськогосподарському, чи для роботи лаборанта медичної або сільськогосподарської лабораторії має бута різна спрямованість спецкурсу (наприклад, на медицину чи сільське господарство). Тому на етапі допрофільної підготовки зміст пробних курсів має також враховувати прагматичний підхід.

Друга група елективних курсів на етапі допрофільної підготовки – орієнтуючі курси. Вони мають найчастіше надпредметний характер і спрямовані на вирішення задач не лише профільної, але й професійної орієнтації. Наприклад, учень, начитавшись детективів чи йдучи за модою на професію, мріє стати слідчим, але не знає, як це можна здійснити. Опановуючи курс “Особливості діяльності юриста”, учень може засвоїти ази юриспруденції (наприклад дізнатись про цивільний і карний кодекс, існування Декларації прав дитини (ЮНЕСКО) тощо), докладніше ознайомитись не лише з романтикою, а й важкими буднями роботи слідчого. Водночас він дізнається й про існування навчальних закладів, які готують юристів, умови вступу та особливості навчання в них.

Якщо порівняти пробні та орієнтуючі курси за умовами їх організації, методичними аспектами, то з’ясовується, що вчителі в більшості випадків не готові до ведення орієнтуючих курсів. Ця проблема має комплексний характер. Для її вирішення можна залучати батьківський комітет, опікунську раду, відповідні адміністративні структури і регіональні організації. Такі курси можуть мати міжшкільний характер, організовуватись для відвідування учнями різних шкіл. Ініціатором у проведенні таких курсів у мікрорайонах за проханням батьків та учнів може виступити районний методкабінет чи адміністрація однієї з шкіл. Варто було б розробити механізм підготовки студентів педагогічних закладів та перепідготовки вчителів до ведення хоча б деяких з таких курсів (фото, танцювальний, театральний, комп’ютерний тощо). Стосовно останнього варто сказати, що нині організовано дистанційне навчання як сітьовий елективний курс. Усі бажаючі дев’ятикласники можуть включитись у цей процес. Заняття проводяться у цікавій активній формі у рамках виконання певного навчального проекту. Проте участь обмежується недостатнім рівнем підготовки учнів і вчителів у користуванні комп’ютером (учителі не вміють професійно розробити дидактичний супровід курсів), особливо у сільській місцевості, де учням, відірваним від цивілізації, дистанційне навчання найпотрібніше. Дистанційні види навчання (кейсові, Інтернет-навчання в режимах on-line і off-line тощо) можуть бути перспективними формами курсів за вибором.

^ Пробні і орієнтуючі елективні курси відіграють важливу роль у системі допрофільної підготовки. Регламентувати кількість курсів, які має відвідувати кожен учень, не варто. Треба лише запропонувати учням надлишкову кількість курсів, у тому числі ознайомити їх із тематикою міжшкільних курсів, надавши свободу вибору. Особливостями курсів за вибором на допрофільному етапі є їх варіативність, короткотривалість і нестандартизованість. Варіативність передбачає створення можливостей для учня, який має сумнів у своєму виборі, спробувати свої сили в опануванні різних за варіантами курсів. З педагогічних позицій, чим їх більше і чим вони різноманітніші, тим кращі умови для ефективної допрофільної підготовки.

Варіативність курсів має кілька аспектів: змістовий, технологічний, організаційний. Варіативність змісту курсів за вибором у межах одного профілю навчання може досягатись за рахунок різних підходів до відбору змісту. Наприклад, при створенні спецкурсу “Природознавство” розрізняють фундаментальний, методологічний, універсальний і прагматичний аспекти [2, С.124]. У першому випадку зміст спецкурсу будується за логікою “рівневої організації природи”. Дидактичною метою такого підходу є побудова єдиної картини світу. Вважаємо, що на допрофільному етапі він не підходить, бо, по-перше, в учнів ще немає достатніх знань (не вивчали загальну біологію, недостатньо знають основи генетики тощо), по-друге, курс повинен бути короткотривалий, ознайомчий.

В основі методологічного підходу лежить науковий метод пізнання, який розглядається в світлі історії логіки науки. Розглядаються методи наукового пізнання, узагальнюється експериментальна частина змісту, відбувається прирощення нових знань. При цьому мета вивчення курсів і задачі пробних курсів за вибором співпадають. Така логіка складання змісту елективного курсу має багатий освітній потенціал для профільного самовизначення підлітків.

При універсальному підході до складання курсів за вибором зміст групується навколо найважливіших понять, що мають значення і для природничих, і для гуманітарних та соціальних наук. Ці поняття всебічно вивчаються з позицій різних наук. Головною метою такого підходу до будови курсу є створення єдиної картини світу. Такий підхід має право на існування, проте в ньому недостатньо враховується специфіка профілю, слабкий зв’язок із профільними предметами.

За прагматичним підходом будови курсу не лише забезпечується мінімальний культурний рівень учнів, а й дається набір знань і умінь для засвоєння профілю навчання і професійної діяльності. У зміст відбирається інформація – поняття, явища, закони, теорії, що актуальні для певного профілю, певної професійної діяльності. Унаслідок експериментального викладання ми дійшли висновку, що саме прагматичний підхід найбільш ефективний, тому ми його пропонували. Він повністю відповідає основним завданням допрофільної підготовки і може використовуватись у процесі створення курсів за вибором. Окрім прикладних знань, він дає уявлення про способи дослідження, що застосовуються в певній науці. Однак цей підхід не позбавлений недоліків: має місце деяка мозаїчність, фрагментарність змісту. Тому на етапі допрофільної підготовки ефективним є поєднання методологічного і прагматичного підходів до проектування змісту.

Другий, технологічний, аспект варіативності курсів за вибором передбачає застосування сучасних технологій, що містять більший обсяг ціннісного, діяльнісного, практичного, дослідно-експериментального, проблемного компонентів.

Прикладом сучасної всесвітньовідомої ефективної технології організації і проведення курсів за вибором є технологія ТОГІС (Технологія Освіти Глобального Інформаційного Співтовариства, автор-розробник – доктор педагогічних наук, професор В.В.Гузеєв). Цій технології властива відмова від акцента на передачу інформації. При цьому вчитель стає менеджером, консультантом у вирішенні складних питань у процесі діяльності за індивідуальною освітньою траєкторією. Таким чином, функції вчителя полягають у формулюванні мети, плануванні результатів, організації та управлінні діяльністю учнів, експертизі результатів навчання відповідно до запланованих. Домінуючим у цьому процесі є проблемний метод. Перевагою такої технології проведення курсів за вибором є самостійний пошук, відбір і аналіз інформації. Задачі ТОГІС розширють спектр можливих проблем вибору, які є важливими в системі допрофільної підготовки. За цією технологією учні в ігровій формі, кожен індивідуально, за допомогою комп’ютерного моделювання оволодівають уміннями організовувати, планувати і виконувати самостійну пізнавальну діяльність.

Ця технологія може успішно застосовуватися для побудови як пробних, так і орієнтуючих курсів, вона дозволяє в межах одного профілю моделювати різні курси за вибором, індивідуалізувати допрофільну підготовку. Докладніше з технологією ТОГІС можна ознайомитись за роботами В.В.Гузеєва. Широке впровадження цієї технології обмежується недостатнім рівнем оволодіння вчителями комп’ютером, а також класноурочною системою, за якої вчитель за обмежений період уроку не може приділити багато часу на пошук учнями інформації.

Ефективною при засвоєнні елективних курсів може бути ігрова діяльність. Гра відноситься до інтерактивних методів, застосування яких сьогодні досить актуальне. У системі допрофільної підгтовки педагогічна цінність ігрових технологій зумовлена тим, що у процесі ігрової діяльності дев’ятикласники непомітно для себе, часто мимовільно, навчаються різним видам діяльності щодо засвоєння змісту курсу. Гру доцільно використовувати, якщо до неї не треба довго готуватись, витрачати кошти, і якщо період гри нетривалий.

Третій аспект варіативності курсів за вибором – організаційний. Він зумовлений двома першими: змістовим і технологічним. Організаційна варіативність елективних курсів – одна з важливих умов ефективного функціонування всієї системи допрофільної підготовки. Школярі самостійно, грунтуючись на своїх профільних інтересах і нахилах, без тиску з боку вчителя вибирають той чи інший курс. За дослідженнями вчених, більшість школярів (80%) вибирають таку організацію курсів, за якої їх діяльність відбувається у формі навчальних практикумів, ігор та індивідуальних консультацій. Виконання повного обсягу завдань за елективний курс розглядається як результат профільних проб [5, С.128].

Отже, курси за вибором у системі допрофільної підготовки можуть і повинні бути різними за змістом, технологіями проведення і формами організації. Лише за таких умов вони можуть ефективно розв’язувати складні проблеми допрофільної підготовки, бо здатні задовольнити освітньо-профільні запити кожного учня основної школи.
Література


  1. Каверина Р. Изучение способности школьников – основа профориентации //Народное образование. – 2001. - №5. – С.129-136.

  2. Концепція профільного навчання в старшій школі (проект). – К. – “Острозька академія”. – 2003. – 16 с.

  3. Кукова Г.Г., Румянцева Н.Е. Об изменении структуры школьных курсов физики и химии в связи с переходом на концентрические программы //Концентризм и уровневая дифференциация в процессе обучения: Материалы и сообщения научно-практической конференции. Ярославль: ЯрИПКРО, 1997. – С.40.

  4. Курганов С. Построение подростковой школы //Народное образование. – 2002. - №1. – С.122-130.

  5. Новожилова Н., Фирсова М. Курсы по выбору: отбор содержания и технологии проведения // Народное образование. – 2004. - №2. – С.120-129.




Схожі:

Світлана Миколаївна мартиненко iconТема: «знайомство з англією, англійцями та англійською мовою»
Розробила вчитель англійської мови Криворізької загальноосвітньої школи №105 – Лісічкіна Світлана Миколаївна
Світлана Миколаївна мартиненко iconРегламент: доповідь до 15 хвилин; виступ до 7 хвилин; повідомлення до 5 хвилин
Сергата Світлана Миколаївна –голова оргкомітету, завідувач районного методичного кабінету відділу освіти Новомиргородської районної...
Світлана Миколаївна мартиненко iconС. М. Бондаренко Використання ікт на уроках англійської мови Кременчук...
До посібника увійшли поурочні плани (уроки-презентації) з програмних тем з використанням ікт у навчально-виховному процесі
Світлана Миколаївна мартиненко iconИскусство воспитания имеет ту особенность, что почти всем оно кажется делом знакомым и
Методичне об’єднання класних керівників Криворізької загальноосвітньої школи №116. Опис та матеріали діяльності / Овсієнко Світлана...
Світлана Миколаївна мартиненко iconГерб Прапор
Таміліна Вікторія, Селецька Марія, Мартиненко Яна, Єрошенко Микита, Бондарєв Руслан
Світлана Миколаївна мартиненко iconМетодичні рекомендації Київ 2001 Підготовлено авторським колективом
Вашуленко М. С., Вдовиченко В. В., Гудзик І. П., Дивак В. В., Зубалій М. Д., Коваль Н. С., Кузнецов В. О., Листопад Н. П., Мартиненко...
Світлана Миколаївна мартиненко iconКурс № з/п Прізвище, ім'я, по батькові Антонова Ольга Миколаївна

Світлана Миколаївна мартиненко iconЦ инклер Світлана
Проблемна тема: Розвиток І удосконалення мовленнєвої діяльності молодших школярів через впровадження інноваційних елементів
Світлана Миколаївна мартиненко iconМузика Світлана Іванівна
Проблемна тема: Розвиток творчих здібностей учнів на уроках хімії через впровадження інноваційних технологій
Світлана Миколаївна мартиненко iconЧернишенко Ольга Миколаївна
Адреса: 09751 Київська обл., Богуславський р-н, с. Медвин, провулок Першотравневий, 1
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка