План-конспект уроку ( 4 клас ) тема: Українські народні жартівливі пісні




Скачати 84.92 Kb.
НазваПлан-конспект уроку ( 4 клас ) тема: Українські народні жартівливі пісні
Дата конвертації18.03.2013
Розмір84.92 Kb.
ТипПлан-конспект
uchni.com.ua > Інформатика > План-конспект
ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

( 4 клас )
ТЕМА: Українські народні жартівливі пісні

МЕТА: ознайомити дітей з жанром «українська народна пісня»; формувати вокально-хорові навики; розвивати музичний слух, образне сприйняття музики; виховувати любов до української народної пісні, патріотичні почуття.
ТИП УРОКУ: комбінований
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент

1)Вхід дітей до класу під музику Й.С. Баха «Шутка» Додаток №1

2)Музичне привітання: «Добрий день»
ІІ. Актуалізація опорних знань

Якими музичними термінами характеризуються ліричні пісні?

Які ви знаєте ліричні пісні?

Як називаються пісні, в яких висміюються негативні риси характеру людини?
ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку, мотивація навчальної діяльності

1) Вступне слово вчителя:

У давнину талановитими людьми складаоися пісні, які передавались із уст в уста, від сім’ї до сім’ї, від села до села, від покоління до покоління. Сьогодні ми познайомимося з новим жанром української народної пісенної творчості – жартівливими піснями. Вони стали вираженням віри народу в свої сили, в любов до життя, в них природний гумор, кращі якості людини праці – розум, спритність, дотепність. На відміну від ліричних пісень, котрі виконували в гурті або на самоті, жартівливі пісні потребують масовості, щоб жарт був почутий, розрадив і розвеселив слухачів.

Жартівливі пісні часто використовуються як приспівки до танцю. Наприклад, коли хлопці виконували танок , вони могли промовляти такі слова: «Ой, дуб, дуба, дуба, у Івана нема чуба»

2) Розспівування

- вокальна поспівка

- фрагмент пісні «Грицю, Грицю, до роботи» Додаток №2


- «Дівка в сінях стояла»


IV. Ознайомлення з новим матеріалом.

Українська народна пісня «Сіяв мужик просо»


Вступне слово вчителя: розповісти дітям про характерну особливість: жвавість, простоту мелодії, чіткість ритму, повторення головного мотиу, виразне розмежування фраз цезурами. Від добродушного гумору, до в’їдливого глузування – такий широкий настрієвий діапазон жартівливих пісень.

Виразний показ пісні. Додаток № 3

Аналіз Первинне розучування пісні
^ V. Музична хвилинка. «Гопачок» Додаток №4
VI. Сприйняття музики.

«Українська симфонія» М. Калачевського. ІІ частина

Вступне слово: ІІ частина «Украєнської симфонії» М.калачевського є майстерною симфонічною розробкою відомої танцювальної пісні «Дівка в сінях стояла», сповненої м’якого, але задерикуватого гумору. У симфонії використано лише першу частину пісні – її заспів.

Виступ учнів

коротке повідомлення про біографіюкомпозитора М. Калачевського

відомості про створення симфонії. Додаток № 5 (а, б)
^ А. БIОГРАФIЯ

Михайло Миколайович Калачевський народився у 1851 році в с. Попівка на Полтавщині (нині Кіровоградської області). Дитячі роки його пройшли в

оточенні, де звучала народна музика.

Професіональну музичну освіту він здобув у Лейпцігській консерваторії, яку закінчив у 1876 році. Навчався юнак на кілька років пізніше від М. Лисенка й у тих самих педагогів, зокрема по класу композиції у професора Е. Ріхтера.

Повернувшись на батьківщину, Калачевський поселяється у Кременчуці. Не маючи можливості працювати за обраним фахом, він займається активною

музично-просвітницькою діяльністю, виступає як диригент; якийсь час

працює у Кременчуцькому повітовому мировому суді.

Помер М. Калачевськийу 1907 році.

Та частина творчої спадщини М. Калачевського, що дійшла до нас, невелика

— це струнний квартет, фортепіанне тріо, романси, фортепіанні твори,

«Реквієм» тощо. Збереглося також 19 романсів, чотири п'єси для

фортепіано і партитура «Української симфонії».
^ Б. «УКРАЇНСЬКА СИМФОНIЯ»

Найголовнішим твором Калачевського є його симфонія. Написана як дипломна робота композитора, вона прозвучала на випускному екзамені та в публічному концерті, програма якого складалася з творів випускників консерваторії. На Україні симфонію Калачевського неодноразово виконував

оркестр під керуванням Д. Ахшарумова в Полтаві, а потім у Харкові й Кременчуці. В радянський час цей твір міцно ввійшов до репертуару оркестрів. Він звучить по радіо, його записано на грамплатівку; опубліковано також партитуру.

Симфонічний жанр на Україні у XVIII і XIX ст. не набув широкого розвитку. І все ж окремі його зразки дають уявлення про мистецький процес. Це перші симфонії кінця ХУІІІ ст.— «Українська симфонія» Е.Ванжури, Концертна симфонія Д. Бортнянського, а також Симфонія соль

мінор початку XIX ст. невідомого автора. І лише в 1869 році Лисенко написав свою «Юнацьку симфонію». Через кілька років з'являється твір Калачевського. Нема сумніву, що композитор уже був знайомий з доробком Лисенка. Вже був написаний ряд Лисенкових романсів на вірші Т. Шевченка.

Можливо, Калачевсышй знав і його «Українську сюїту у формі старовинних танців на основі народних пісень» для фортепіано, і симфонію, адже ж вони навчались композиції в одного педагога.

Відзначимо, що у відборі музичних тем та у принципах їх розвитку Калачевський пішов слідом за М. Лисенком і російськими композиторами-класиками. В основі усіх тем «Української симфонії» лежать мелодії народних пісень. Характерно, що композитор зберігає жанрові особливості пісні, прагне повніше розкрити засобами оркестру, через

велику музичну форму її образний зміст. Безперечно, на Калачевського мала вплив і західноєвропейська музика, зокрема симфонії німецьких композиторів-романтиків Ф. Мендельсона і Р. Шумана.
«Українська симфонія» Калачевського — це чотиричастинний цикл: Сонатне алегро, Інтермеццо-скерцандо, Романс, Фінал. Склад оркестру подвійний:

флейти, гобої, кларнети, фаготи, чотири валторни, труби, литаври і струнний квінтет.

^ Перша частина симфонії лірична за змістом. Тут використано дві народні пісні — «Віють вітри» і «Йшли корови із діброви». В інтродукції і заключенні, що звучать у помірному темпі й будуються на мелодії першої

пісні, змальовано картину лагідного літнього вечора. Це є своєрідним образним фоном для розгортання ліричної оповіді. У вступі мелодія народної пісні стає ще спокійнішою, оскільки композитор викладає її в розмірі 4/4 замість 3/4 (104, 105).

На цій самій мелодії побудовано тему головної партії сонатного алегро. Калачевський максимально активізував її рух, провівши в розмірі 6/8, і відмовився від закінчення. Отже, вона стала розімкнутою. Дістала продовження й розвиток (106).

Все це допомагає створити ліричний, схвильований характер головної партії, надати темі широкого симфонічного дихання. Цим настроєм пронизана вся перша частина симфонії. На матеріалі головної теми будуються сполучна й заключна партії, її поспівки вторгаються й у побічну партію (головна партія — 1—62 такти, сполучна — 63—102 такти,

побічна—103—186 такти, заключна — 187—212 такти).

Друга народна мелодія («Йшли корови із діброви»), що лягла в основу побічної партії, також зазнала певних змін, передусім метроритмічних. Вони помітні при порівнянні прикладів 107 і 108: Тема побічної партії має спокійний характер. Вона є своєрідним лірико-споглядальним центром експозиції й усієї першої частини.

Тональне співвідношення тем в експозиції (ля мінор — до мажор), їх міцна пісенно-фольклорна основа, а також широке використання альтерованих гармоній, зменшених септакордів, зіставлень однойменних тональностей свідчать про зв'язки музики Калачевського з творчістю Ф. Шуберта, Ф.

Мендельсона. Розробка має три епізоди, три «хвилі» розвитку музичного матеріалу.

Перший починається після невеликої десятитактової зв'язки. Відокремлена з головної теми початкова фраза проводиться в різних тональностях: сі мажорі, сі мінорі, фа-дієз мажорі, фа-дієз мінорі тощо.

Другий епізод виростає на цьому самому матеріалі: мелодію проведено у збільшенні в підкреслено-стриманому, навіть наближеному до маршу тонусі.

Початковий шеститакт далі розвивається поліфонічними засобами: відбувається поступове нашарування оркестрових голосів, які імітують тему. Розвиток приводить до кульмінації. Третій епізод розробки виростає з тривожно пульсуючого тремоло альтів. На цьому фоні викристалізовуються

поспівки побічної партії, які також проводяться поліфонічно в різних голосах.

Невеликий передикт своїм активізуючим пульсом приводить до репризи. Його можна було б вважати інтонаційною конкретизацією з метою відновлення попереднього тематизму. В репризі відбувається ще більше тональне зближення тем: ля мінор — головна, ля мажор — побічна. В цілому тут збережено характер музики експозиції.

^ Друга частина — Інтермеццо-скерцандо — жартівлива народна сцена. Музика її виросла з першої фрази народної пісні «Дівка в сінях стояла». Форма інтермеццо — тричастинна репризна. Крайні частини написано у фа мажорі,

середня, що будується на цьому ж матеріалі,— у ре мінорі.

^ Третю частину — Романс — витримано в лірико-епічних тонах. Калачевський поклав в основу теми мелодію історичної пісні «Побратався сокіл з сизокрилим орлом» (109).

Сама тема звучить могутньо, велично, її розмірений тон, досить насичена «хорова» інструментовій, широкий пульс мелодичного дихання створюють епічний образ 10):

Тут виникає багато аналогій з історичними, героїчними народними піснями.

Зв'язки з піснями-романсами можна вбачати в мелодичних зворотах гармонічного мінору, частому застосуванні акордів головних ступенів тощо. Форма Романсу — тричастинна репризна. У першій тема звучить з невеликими змінами тричі. Середину витримано в дещо швидкому темпі (Рій

mosso e agitato). Вона має розробковий характер, тема проводиться в мажорних тональностях (до мажор, фа мажор, сі-бемоль мажор та ін.).

Романс виконує в симфонії функцію ліричного центру твору, традиційного для класиків і романтиків.

^ Фінал симфонії пронизаний стихією танцю. Він побудований на зіставленні двох тем, в основі яких — народні танцювальні пісні «Ой гай, гай» і «Ой джиґуне, джиґуне». Обидві теми зберегли пісенно-жанрові риси:

восьмитактову квадратну структуру, підкреслено танцювальну музичну фактуру. Головна партія відтворює масовий народний танок (див. пр. 111),

побічна — жартівливий хореографічний дует (див. пр. 112). Тональний план експозиції — ля мажор, до-дієз мінор, мі мажор — будується за принципом ладотональних співвідношень, характерних для романтичної симфонії (111,

112).

Дві «хвилі» розробки розгортаються на матеріалі сполучної і побічної партій. У першій підкреслено драматичні риси, у другій — жартівливі.

Після репризи, яка не вносить суттєвих змін, звучить урочиста святкова кода (тему головної партії тут проведено у збільшенні).

«Українська симфонія» М. Калачевського — яскраво національний і глибоконародний твір. Використавши народні мелодії, композитор зумів зберегти їх жанрові особливості і створити своєрідні народні образи.

М'яка лірика, дотепний жарт, героїко-епічна пісня і сцена народних веселощів — ось стислі характеристики змісту твору. Лірико-жанрова симфонія Калачевського — помітне явище в українській музиці другої

половини XIX ст.
Срийняття. Додаток № 6

Аналіз. Додаток 5 (в) – інструменти.
ФЛЕЙТА



ГОБОЙ


КЛАРНЕТ

ФАГОТ

ВАЛТОРНА

ЛИТАВРЫ

ТРУБА

ТРАМБОН

ТУБА



КОНТРОБАС


^ СТРУННЫЙ КВАРТЕТ
СИМФОНИЧЕСКИЙ ОРКЕСТР








VІІ. Висновок

Якими музичними термінами можна охарактеризувати жанр української народної жаотівливої пісні?

Що цікавого ви запам’ятали з біографії композитора М.Калпчевського?

Які пісні лягли в основу створення симфонії?
VІІІ. Підсумок уроку

Шановні діти. Сьогодні ми ще глибше дізналися про невичерпну творчість украєнського народу. Жартівливі українські народні пісні виражали думки і переживання народу. Популярність цих творів безмежна. Вони актуальні і сьогдні, їх співають вдома та виконують великі хорові колективи. Додаток №7. Додаток №8

Схожі:

План-конспект уроку ( 4 клас ) тема: Українські народні жартівливі пісні iconПлан-конспект мультимедійного уроку з математики. Тема: «Підсумок...
Мета систематизувати знання дітей про українські казки; перевірити знання, вміння, навички учнів; розвивати вміння працювати творчо;...
План-конспект уроку ( 4 клас ) тема: Українські народні жартівливі пісні iconУрок для 2 класу складений за модульною системою навчання 2 (уроки)...
«Українські народні свята»; поглибити І розширити знання дітей про українські народні свята; розповісти про обряди, звичаї, традиції,...
План-конспект уроку ( 4 клас ) тема: Українські народні жартівливі пісні iconПлан-конспект уроку з української літератури в 11 класі
Тема: Андрій Малишко. Відомий український поет І його пісні, що стали народними
План-конспект уроку ( 4 клас ) тема: Українські народні жартівливі пісні iconТема Українські народні казки Мета
Мета: систематизувати знання дітей про українські народні казки; перевірити знання, вміння, навички дітей; розвивати увагу, пам'ять,...
План-конспект уроку ( 4 клас ) тема: Українські народні жартівливі пісні iconПлан-конспект уроку алгебри (11 клас)
Запропоновані форми роботи підтримують інтерес учнів до уроку. Наведена технологічна карта дозволяє творчому педагогу надати власному...
План-конспект уроку ( 4 клас ) тема: Українські народні жартівливі пісні iconКонспект уроку 4 клас тема. Музика мого народу (підсумковий урок)
Мета. Закріпити в учнів уміння розрізняти жанри українських народних пісень, визначати жанрові ознаки цих пісень; розвивати вокально-хорові...
План-конспект уроку ( 4 клас ) тема: Українські народні жартівливі пісні iconПлан-конспект уроку з курсу «Географія 7 клас» з теми "Природні зони Північної Америки"

План-конспект уроку ( 4 клас ) тема: Українські народні жартівливі пісні iconПлан-конспект відкритого уроку 6-а класі тема
...
План-конспект уроку ( 4 клас ) тема: Українські народні жартівливі пісні iconПлан-конспект уроку художньої культури для 10 класу Тема: Мистецтво...
Оголошення теми уроку. Постановка мети І завдань. Перевірка домашнього завдання
План-конспект уроку ( 4 клас ) тема: Українські народні жартівливі пісні iconУрок 9 Тема. Тематичне оцінювання з розділу «Народні пісні різних...
Мета: виявити рівень знань, умінь та навичок учнів з метою їх корекції; розвивати зв'язне мовлення, па­м'ять, логічне та образне...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка