Поняття інформації поняття інформації. Сприймання інформації




Скачати 69.76 Kb.
НазваПоняття інформації поняття інформації. Сприймання інформації
Дата конвертації24.03.2013
Розмір69.76 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Інформатика > Документы
ПОНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЇ

Поняття інформації. Сприймання інформації

Слово «інформація» має латинське походження: informatio означає роз'яснення, виклад, набір відомостей. Під інформацією розуміють відомості стосовно, предметів, фактів, подій, явищ і процесів незалежно від форми їх подання.

Для інформатики поняття інформації має значно ширший зміст, воно є основним, первісним і тому не визначається через простіші поняття.

Інформатика — це галузь науки, яка вивчає структуру та загальні властивості інформації, а також засоби і методи її збирання, опрацювання, нагромадження, зберігання, пошуку, перетворення та розповсюдження.

^ Види інформації

Види інформації можна розрізняти різними способами.

Цілком природно класифікувати інформацію за способом її сприйнят­тя людиною. Як відомо, людина сприймає інформацію із навколишнього середовища через органи чуття: органи зору, слуху, нюху, дотику і смаку. Залежно від того, яким шляхом надходить інформація, розрізняють п'ять її нидів: візуальна (або зорова), аудіальна (або слухова), нюхова, смакова, тактильна (або дотикова). Відомо, що візуальна інформація становить най­більшу частку, приблизно 90% з усієї, яку отримує людина, аудіальна — 9%, і лише 1% припадає на інші види інформації. Через це спосіб сприй­няття інформації людиною в цілому характеризується як аудіовізуальний.

^ За способом подання розрізняються два види інформації: образно-знакова, яка є основою інформаційного обміну в людському суспільстві, і сигнальна, яка циркулює в технічних системах.

^ За способами опрацювання інформація поділяється на числову, тек­стову, графічну та звукову. Така класифікація використовується і при опрацюванні інформації на комп'ютері, тому що до кожного з наведених нидів інформації можна застосувати свій набір операцій та функцій.

^ Відносно системи, яка опрацьовує інформацію, інформація може бути вхідною, тобто такою, яка надається системі зовні як початкові дані, від­штовхуючись від яких, система розпочинає свою роботу; внутрішньою, яка виробляється самою системою в ході опрацювання вхідної інформації; і вихідною, яку система видає як кінцевий результат своєї роботи.

Існує ще декілька інших класифікацій інформації, які відбивають її суспільне значення, галузь застосування.

Так, з погляду на інформацію як результат інтелектуальної діяльності людини, її власне надбання розрізняють інформацію особисту, суспільну га загальнолюдську. Особиста інформація — це знання, досвід, інтуїція, спадковість окремої людини. Суспільна інформація відбиває науково-тех­нічні та культурні досягнення, національні традиції суспільства, загаль­нолюдська — ступінь розвитку цивілізації в цілому.

За галуззю застосування розрізняють навчальну, науково-технічну, су­спільно-політичну, художньо-естетичну та інші види інформації.

Можна виділити види інформації і за сферою її поширення. Розрізняють. інформацію масову, з обмеженим доступом і відкриту.

^ Масова інформація призначається для всього населення. Вона поширюється засобами масової інформації.

Інформація з обмеженим доступом — це інформація, для одержання якої закон дозволяє обмеження або встановлює їх. Інформація з обмеженим доступом, у свою чергу, поділяється на конфіденційну і таємну. Конфіденційною інформацією володіють, користуються та розпоряджаються окремі особи. Конфіденційна інформація поширюється за бажанням осіб яким вона належить. Таємна інформація містить державну, військову, комерційну, медичну, особисту таємницю тощо, розголошення якої завдає шкоди державі, суспільству, особі і тому забороняється законом. Для охо­рони таємної інформації вживаються спеціальні заходи. Наприклад, встановлюється порядок її збереження, визначається список осіб, які допуска­ються до ознайомлення з нею, тощо.

Відкрита інформація — це інформація загальнодоступна. Законом за­бороняється обмеження права людини на одержання відкритої інформації.

^ Властивості інформації

Для того щоб інформація допомагала людині приймати правильні рішен­ня, а автоматичному пристрою — правильно функціонувати, необхідно, щоб інформація була об'єктивною, достовірною, повною, своєчасною, корисною та зрозумілою.

Об'єктивність інформації виявляється в тому, що вона відбиває зовніш­ні й світ, який існує незалежно від нас. Конкретна людина сприймає інфор­мацію крізь призму своїх думок та суджень, знань і досвіду, пристрастей та емоційного стану і, як наслідок, може привнести суб'єктивність у від­биття дійсності.

Так, у літописах про давні події є інформація об'єктивна, яка підтвер­джується іншими історичними джерелами, і суб'єктивна, яка відбиває ставлення того, хто складав літопис, до подій минулого, його особисті вра­ження про них.

Достовірною є інформація, яка відповідає реальності. Якщо інформа­ція об'єктивна, то вона й достовірна. Суб'єктивна інформація не завжди є достовірною.

Наприклад, наше враження про те, що сьогодні день холодніший, ніж учора, може бути пов'язане з тим, що сьогодні хмарно, і не підтвердитися температурними даними.

Інформація може втратити достовірність через її навмисне спотворення (у такому разі маємо дезінформацію) або через її пошкодження в техніч­них системах у процесі передавання.

Інформація є повною, якщо її достатньо для розуміння ситуації та прийнят­тя рішень. Для технічного пристрою повнота інформації є необхідною умовою його правильного функціонування. Недостатність інформації може призвести до неадекватної оцінки ситуації і мати непередбачувані наслідки.

Так, уривчасті дані, отримані службами безпеки СПІА про підготовку терористичного акту, не дозволили скласти достатньо повної картини про наміри злочинців і, як наслідок, не було вжито надійних заходів для ЇХ перешкоди та уникнення трагедії 11 вересня 2001 року.

Своєчасність інформації означає, що вона є саме тією, яка потрібна на даний момент, суттєвою, важливою на цей час. Цю властивість інформації називають також актуальністю (від англ. actual, що означає «існуючий у дійсності», «дійовий»).

Найбільш швидко втрачається актуальність інформації, отриманої в результаті вимірювань, проте й будь-яка інша інформація має свій термін придатності.

Наприклад, для багатьох галузей людської діяльності (мореплавства, повітряного транспорту, сільського господарства та ін.) надзвичайно важливим є прогноз погоди на найближчий та віддалений час, тому в усьому світі до опрацювання численних метеоданих, отриманих з різних пунктів нашої планети та від штучних супутників, залучається найпотужніша обчислювальна техніка.

Корисність (інакше кажуть адекватність, відповідність або цінність) інформації визначається з огляду на ті завдання, які можна розв’язати за її допомогою. Часто разом з корисною подається некорисна інформація, тобто така, яка є зайвою або надлишковою. Її називають шумом.

Наприклад, інформація з рекламних роликів під час перегляду кінофільму звичайно сприймається як зайва, проте у разі зацікавленості глядача у тій продукції, що рекламується, ця інформація виявиться для нього корис­ною. При поданні навчальної інформації також не обмежуються сухим ви­кладом суто корисних даних, а застосовують нібито зайву інформацію для створення настрою учнів, для пробудження в них інтересу до предмета, для кращого усвідомлення матеріалу.

У технічних системах під шумом розуміють вплив сторонніх чинників, насамперед випадкового, природного характеру на роботу системи. Опрацювання інформації в техніці завжди пов'язане з виділенням корисного сигналу (тобто сигналу, який несе інформацію) серед шумів, цей процес називається фільтрацією.

Інформація має реальну цінність тоді, коли вона є зрозумілою. Тільки за такої умови її можна використовувати. Для цього інформацію виража­ють ясно, однозначно і подають так, щоб споживач міг її розпізнати та зрозуміти. Залежно від того, для кого призначається інформація, вибира­нь ту чи іншу форму її подання.

Зрозумілість та ясність інформації є вкрай необхідною, якщо це стосується «букви закону», правил безпеки життєдіяльності, інструкцій, які є, обов'язковими для виконання, важливих повідомлень, розбіжність у тлумаченні яких неприпустима.

Інформацію, орієнтовану на широке коло споживачів або на швидке сприйняття, найчастіше подають в образній формі. Такими, наприклад, є дорожні знаки, знаки-орієнтири в аеропортах, на вокзалах.

^ Носії інформації

Інформація завжди пов'язана з матеріальним об'єктом (наприклад, папером, магнітною стрічкою тощо) або фізичним процесом (наприклад, електричним струмом, звуковою або електромагнітною хвилею тощо), які є її носіями. Наприклад, зафіксувати інформацію на папері можна різними способами: написати текст ручкою або олівцем, тобто надати іншого кольору пев­нім точкам аркуша; для написання тексту-таємниці можна скористатися спеціальним невидимим чорнилом, яке не залишає слідів на папері, але змінює його хімічний склад (для того щоб прочитати інформацію, папір доведеться прогріти, і відмінності у хімічному складі проявлять себе); у книжках для сліпих, які читають не очима, а кінчиками пальців, літери на папері відтворюються як шорсткості на гладкій поверхні.

Для збереження інформації на дискеті або на касеті певним чином змі­нюється намагніченість окремих точок магнітної плівки, для записування музики на компакт-диску змінюється його рельєф, для фіксації зображен­ня на фотоплівці — її прозорість.

Отже, інформація пов'язується з носієм через змінювання його певної властивості.

Змінювання властивості матеріального об'єкта або фізичного процесу називається сигналом (слово «сигнал» утворене від англійського слова sign, що означає «знак»). Сигнал є способом відтворення інформації. Інформа­ція одержується як реєстрація сигналу.

Хоча інформація невід'ємна від того чи іншого матеріального носія, існують певні особливості, які відрізняють інформаційні ресурси від ін­ших видів ресурсів:

    • вони за сутністю не є матеріальними і незвідні до фізичного носія, у якому втілені;

    • вони не зменшуються при споживанні та зазнають не фізичного, а мо­рального старіння;

    • їх застосування дозволяє істотно зменшити споживання інших видів ресурсів, що сприяє значній економії витрат;

    • процес їх створення й використання здійснюється за допомогою ком­п'ютерної техніки.




Схожі:

Поняття інформації поняття інформації. Сприймання інформації iconУрок 1 поняття інформації поняття інформації. Сприймання інформації Слово «інформація»
Слово «інформація» має латинське походження: informatio означає роз'яснення, виклад, набір відомостей. Під інформацією розуміють...
Поняття інформації поняття інформації. Сприймання інформації icon«Векторна графіка» за такою структурою
Поняття інформації. Види та властивості інформації, форми представлення інформації (навести приклади)
Поняття інформації поняття інформації. Сприймання інформації iconУрок №1. Тема: «Інформація. Поняття про інформацію І способи її уявлення....
Допомогти таким, що вчиться засвоїти поняття інформації, властивості інформації, одиниці вимірювання об'єму інформації, дати перші...
Поняття інформації поняття інформації. Сприймання інформації iconВиди І властивості інформації
Загальне поняття інформації подано у філософії, де під нею розуміють відображення реального світу
Поняття інформації поняття інформації. Сприймання інформації iconКонспект уроку в 11 класі Тема: «Поняття баз даних. Моделі баз даних....
Зберігання інформації – одна з найважливіших функцій комп’ютера. Одним з самих найпоширеніших способів такого зберігання інформації...
Поняття інформації поняття інформації. Сприймання інформації iconСтискання, архівування та розархівування даних. Архіватори та операції з архівами
Увести поняття «архівування інформації»; ознайомити учнів з принципами стиснення інформації та найбільш широкого вживаними програмами-архіваторами;...
Поняття інформації поняття інформації. Сприймання інформації iconТема Теоретичні основи економічної інформатики
Сутність економічної інформатики. Поняття економічної інформації. Багаторівнева структура економічної інформації, її загальні властивості...
Поняття інформації поняття інформації. Сприймання інформації iconПро доступ до публічної інформації
Цей Закон визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів...
Поняття інформації поняття інформації. Сприймання інформації icon6. Типи мережевих технологій
Основні напрямки та цілі захисту інформації: конфіденційність інформації, цілісність інформації та пов’язаних з нею процесів, доступ...
Поняття інформації поняття інформації. Сприймання інформації icon4. Закон України про захист інформації ст. 11
Тзі встановлює дсту 3396. 0-96 "Захист інформації. Технічний захист інформації. Основні положення", вимоги до порядку проведення...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка