Методичні рекомендації до проведення уроків образотворчого мистецтва




НазваМетодичні рекомендації до проведення уроків образотворчого мистецтва
Сторінка1/7
Дата конвертації25.03.2013
Розмір0.81 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
uchni.com.ua > Інформатика > Методичні рекомендації
  1   2   3   4   5   6   7
Відділ освіти Погребищенської райдержадміністрації

Районний методичний кабінет


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ

ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ 

Методичні рекомендації

районної творчої групи

вчителів художньо-естетичного циклу

та початкових класів



м. Погребище

2012

Укладачі: районна творча група вчителів предметів художньо-естетичного циклу та початкових класів

^ Швець О.О., керівник групи, вчителька музичного мистецтва загальноосвітньої школи №1 І-ІІІст. м.Погребище;

Павліченко О.М., вчителька образотворчого мистецтва загальноосвітньої школи №1 І-ІІІст. м.Погребище;

Лавровська А.І.,вчителька художньої культури загальноосвітньої школи №2 І-ІІІст. м.Погребище

Куніцька Л.М., вчителька початкових класів загальноосвітньої школи №2 І-ІІІст. м.Погребище

^ Методичні рекомендації до проведення уроків

образотворчого мистецтва в початковій школі

Рецензент

Садова Н.В., методист районного методичного кабінету;

Павліченко О.М., вчителька образотворчого мистецтва Погребищенської СЗШ №1 І-ІІІступенів

Вступ

"Учіть дітей правильно бачити, мислити, відкривати і

дивуватися, - нехай відкриє, усвідомить ваш вихованець ту

істину, що людина народжується, росте, розвивається, і

зріє, старіє, і кожен день правильно прожитого життя,

умудряючи і збагачуючи її, додає нову крихту до цієї

незрівнянної цінності.

Чим глибше ви розвинули в своєму вихованцеві жадобу

пізнання, тим більше щастя додаватиме йому те, що він

живе, думає і почуває”.

В. О. Сухомлинський

Естетичне виховання - це глибокий, багаторічний педагогічний процес, в результаті якого формується естетичне ставлення дитини до оточуючого її світу, трудової діяльності, природи, мистецтва; формується культура відносин з людьми. Важливо, щоб у процесі естетичного виховання діти самі стали творцями прекрасного - не тільки вміли бачити і розуміти його, але й творити красу навколо себе. Мистецтво, діючи на емоційну сферу людини, стає могутнім засобом морального виховання, насичення духовного життя. Емоційне сприйняття художніх образів, що розкривають красу оточуючого світу, сприяє формуванню світогляду і духовної культури людини.

Завдання естетичного виховання школярів успішно реалізується на уроках з образотворчого мистецтва. Вони дають можливість ефективно розвивати почуття прекрасного, формувати естетичні смаки, вміння розуміти і цінувати твори мистецтва, пам'ятники історії та архітектури, красу і багатство рідної природи.

Образотворче мистецтво – унікальний навчальний предмет, який надає учням багато можливостей для духовного саморозкриття, творчого самовтілення, розвитку здатности до життєвого самовизначення, дає змогу розкрити нахили до різних творчих професій: художника, дизайнера, фотографа, модельєра, спеціаліста з комп’ютерної графіки.

Засвоюючи такі навчальні поняття, як “композицій”, “форма”, “колір”, “простір та об’єм”, школярі вчаться створювати, образи на рівні переосмислених в емоційно-естетичному ключі уявлень про навколишній світ, вільно оперуючи фарбами, кольорами, лініями, формами та їх поєднання.

Звичайно, результативна робота з впровадження нових механізмів викладання мистецьких дисциплін може здійснюватись, передусім, за умов й оптимальної організації, і тому найбільш успішно вона проходить там, де наполегливо працюють справжні ентузіасти своєї справи. Вони вдосконалюють мистецьку освіту, орієнтуючи її на формування творчої, естетично-ерудованої, цілісної особистості., використовуючи своєрідний вид людської діяльності - образотворче мистецтво.

Докорінна перебудова суспільного життя вимагає від загальноосвітньої школи термінового вирішення такої проблеми, як формування духовної культури учнів, що тісно пов'язане з необхідністю значного поліпшення художньої освіти і естетичного виховання молодших школярів. Адже не секрет, що уроки образотворчого мистецтва в багатьох школах ведуть неспеціалісти і, як правило, діти не отримують в повному об'ємі тих знань і вражень, які повинні були б отримати в процесі образотворчої діяльності.

Навчання образотворчому мистецтву дитини вимагає кваліфікованого керівництва. Але для того, щоб розвинути у кожного учня творчі здібності, закладені природою, учитель повинен сам розуміти образотворче мистецтво, дитячу творчість, володіти необхідними способами художньої діяльності. Отже, дитяча образотворчість може успішно розвиватись тільки при умові цілеспрямованого керівництва зі сторони педагога. Таке керівництво можливе в тому разі, коли вчитель знає, чому і як (програмовий зміст і методику) вчити дітей, має необхідну підготовку в галузі мистецтва, сам володіє образотворчими навичками і вміннями.



Мистецтво – пошук прекрасного в буденному.
Енгр


У педагогічній практиці образотворче мистецтво сприяє розвитку образного мислення, асоціативної пам’яті, художньої уяви. Воно, певною мірою, впливає на внутрішній світ дитини, залучає її до сфери людських емоцій, виховує здатність орієнтуватися в навколишньому світі, пробуджує сприйняття прекрасного.
Отже, завдання образотворчого мистецтва в сучасній школі полягають у:
•    розвитку усвідомлення явищ художньої культури та їх ролі в житті людини, суспільства;
•    вихованні активного естетичного ставлення до явищ дійсності та мистецтва;
•    систематичному та цілеспрямованому розвитку візуального та естетичного сприймання;
•    формуванні практичних навичок та умінь у різних видах образотворчої діяльності;
•    виявленні та удосконаленні художньо-творчих здібностей;
•    послідовному формуванні естетичної культури особистості.
На думку С.В.Коновець, найбільш бажаними можна вважати такі уроки образотворчого мистецтва:
а)    уроки ознайомлення з мистецькими творами (учні ознайомлюються з окремими творами різних видів чи жанрів образотворчого мистецтва або цілими серіями цих творів);
б)     уроки вивчення творчості художників (проводяться бесіди, лекції про творчий шлях одного або кількох митців);
в)    уроки сприймання та оцінювання творів образотворчого мистецтва (сприймання, аналіз та оцінка певного художнього твору або творів);
г)    уроки оволодіння образотворчою грамотою (заняття з композиції, малювання з натури, за темами, оволодіння різними художніми техніками тощо);
д)    уроки створення самостійних творчих робіт (втілення задуму учнів в оригінальних творчих роботах).
За структурою сучасні уроки образотворчого мистецтва здебільшого мають комбінований характер, дещо схожі між собою, але й відрізняються відповідно до певної теми або типу.1
Основні типи уроків:
а)    теоретичний (бесіда про види та жанри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва і творчість окремих митців);
б)    комбінований (пояснення нового матеріалу з практичним закріпленням отриманих знань).
в)    практичний (продовження практичного закріплення знань, набутих на інших уроках мистецтва)
г)     екскурсія (відвідування музеїв, картинних галерей та виставок сучасних мистецтв).
д)     милування (вихід на природу з метою спостереження краси оточуючого світу, запам’ятовування форм дерев, квітів та інших компонентів довкілля з подальшою практичною реалізацією побаченого у творчих малюнках).
Художній розвиток школярів спостерігається за допомогою формування основних аспектів образотворчої діяльності:
-    художніх знань;
-    практичних умінь та навичок;
-    оцінюючого ставлення до творів мистецтва;
-    зацікавленості мистецтвом.
Структура уроку з образотворчого мистецтва містить такі компоненти:
І. Тема уроку.
ІІ. Мета уроку. Мета поєднує три основних аспекти:
а) ОСВІТНІЙ – формування образотворчих знань, умінь та навичок, які супроводжуються розповідями про художників, їх картинок, композиційні та технічні засоби малювання, конструювання, ліплення та аплікації; поповнення словника специфічними термінами та ін.
б) ВИХОВНИЙ – формування духовних і моральних загальнолюдських цінностей засобами образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва: любові до людини, батьків, оточуючого світу; чистоти помислів; поваги до старших, людей похилого віку; гордості за національних героїв, майстрів народного та образотворчого мистецтва; бажання допомогти один одному та ін.
в) ХУДОЖНЬО-ТВОРЧИЙ – формування творчої фантазії, нестандартного мислення, індивідуальних якостей, які дозволяють дитині не сліпо наслідувати вказівкам вчителя, а проявляти особисті здібності і талант.
ІІІ. Обладнання та матеріали: – для вчителя:
а) образотворчий ряд (наочність, педагогічний малюнок на дошці, ТЗН, запис словникового мінімуму термінів і понять);
б) літературний ряд (вірші, прислів’я, приказки, скоромовки, загадки, ребуси, кросворди);
в) музичний ряд (музика відповідно до теми).
–для учнів: відповідно до теми.
Очікуваний результат: (Це визначення змістовно-образного результату, який вчитель передбачає отримати від кожного учня в кінці уроку на певному етапі художньо-творчого завдання).
VІ. Хід уроку.
Підготовчий етап
1.    Активізація уваги дітей (у разі сприймання – установка на сприймання).
2.    Оголошення теми і завдань уроку.
3.    Підготовча частина. (Актуалізація знань, встановлення зв’язків між старим та новим матеріалом).
Основний етап
1.    Пояснення нового матеріалу.
-    педагогічний малюнок на дошці (наочність).
2.    Практична діяльність.
Заключний етап
1.    Аналіз (обговорення) робіт учнів.
- порівняльний аналіз учнівських робіт;
- оцінка діяльності учнів на уроці.
2.    Пояснення домашнього завдання (усне).
3.    Приведення у порядок робочого місця.
4.    Створення установки на відпочинок.
5.    Проголошення уроку закінченим.
^ МАЛЮНОК ОЛІВЦЕМ
Олівець... Хто не знає його! Уже дитина-дошкільник користуєть¬ся олівцем. Дехто думає, що він існує споконвіку. Але ж це зовсім не так. Був час, коли не було олівця, адже не було й паперу, то ж ні на чому було писати і малювати. Лише у ХІІІ ст. створено перший олівець, який насправді не був ще сучасним олівцем, а його далеким предком. Це був штифт, що складався з серцевини і футлярчика, подібного на рейсфедер. Серцевину виготовляли зі свинцю. Свинець – метал м’який, ним можна робити слід на папері. І ним писали. У XVI ст. звертаються до графіту, з якого роблять графітну паличку для писання. Перший олівець у дерев’яній оправі виготовив французький вчений Н.Конте 1790 р. Його можна було навіть підстругувати. З графіту робив олівці й М.Ломоносов.
Нині стрижні для олівців виготовляють із розмолотого графіту з домішками вугілля, глини або фарби в порошку (для кольорових олівців), запресованих до потрібної твердості.
Олівці бувають різні: прості (графітні), кольорові, вугільні (ретуш), хімічні, сангіна, негро.
Дехто вважає, що олівець – малоцікава техніка. Сірий колір штрихів на папері, звичайно, не може рівнятися з привабливістю кольорів акварелі. Але і цим скромним інструментом можна досягти доброго результату, а в руках майстра олівець стає знаряддям, яким створюються шедеври.
Найпростіші елементи зображення у техніці олівця є лінія і штрих. Лінія – це протяжний рух олівця на папері, яка інколи буває однакової товщини протягом усієї довжини. Тоді лінія впевнена, спокійна, у малюнку не передає бурхливого стану почуттів, одноманітна, менш цікава і скупа у вираженні.
Однак часто лінія буває інша, в одному місці тонка, в другому товща, з натиском, із несподіваним переходом від однієї товщини до другої, часто раптово обірвана. Така лінія неспокійна, різноманітна, але завжди жило і цікава. Лінія – більш самостійний елемент. Вона визначає межі форми, її контур. Вона створює малюнок.
Штрих – це короткий рух олівця на папері. Він теж може бути рівномірної товщини, але найчастіше штрих вельми різноманітний: він може мати потовщення і на початку, і всередині, на кінці, він може бути прямий і дугоподібний.
Роль штриха, його функція дещо інша, ніж лінії. Він менш самостійний, як лінія, і один штрих не може створити хоч би наймен¬шого малюнка. Зате група штрихів прекрасно передає тон, пляму і (як говорять художники) “колір” малюнка.
Штрих часто заповнює малюнок, виконаний лінією. Але бувають і малюнки майже виключно побудовані на коротких штрихах.
Щоб правильно оволодіти технікою олівця, треба часто тренуватись у проведенні ліній і штрихів; заповнювати площі прямими і непрямими лініями та штрихами: тонкими, потовщеними, з переходом від тонких до товстих, перехресними, паралельними і т.п.
Ніколи не слід у малюнку вести олівцем лінії й штрихи з притиском, як це роблять у кресленні і технічному малюнку. Лінію і штрихи треба малювати швидко. Штрих має бути легкий, але кинутий на папір впевнено, рішуче і, де треба, з притиском, часом треба його перервати чи підсилити, або навіть кілька разів повторити. Якби ми хотіли зробити порівняння штрихів, ліній і паперу з поняттями звуковими, то сказали б, що штрихи та лінії – це голос, звук, а паперовий фон – тиша, мовчання. І ось серед тиші, мовчання раптом чується якийсь голос: ніжний, легкий, або сильний, вольовий, могутній – це ми на білій чистій гладіні паперу накреслили кілька штрихів і мовчазний папір “заговорив”. Біла гладінь паперу і чорний штрих – два основні контрасти і на них будуємо наші композиції. Треба пам’ятати, що, коли протиставимо в малюнку, наприклад, групу чорних штрихів і білу пляму паперу, малюнок “заговорить” сильніше, ніж, коли б ми всю композицію побудували в однаковому сірому тоні.
Але й самі штрихи можуть бути між собою контрастними. Виконаємо увесь малюнок однаковими штрихами, і він буде нецікавий. Але протиставимо легким, тонким штрихам більш насичені, широкі штрихи і малюнок “заговорить” або, як кажуть художники, “зазвучить”. Контрастними можуть бути не лише якісно різні штрихи або фон паперу, а й напрями штрихів. Наприклад, при малюванні пейзажу легко можна використати горизонтальні штрихи, якими намальована вода, і вертикальні, котрими передане зображення дерев й похилі стебла очерету.
Не можна надто сильно натискувати на олівець, бо тоді видавлюється папір і малюнок виглядає погано. Є й інший спосіб, щоб досягти темної плями на малюнку: треба штрихи скупчувати, малювати їх густо один біля одного або ж перший шар штрихів легко заштрихувати другий раз у протилежному напрямку, ніби сіточкою.
Необхідно пам’ятати, що як і сірий, безбарвний малюнок своєю одноманітністю не вражає глядача, так і надто перечорнений малюнок, із згущеними штрихами на всій площині не буде приємно діяти на нього. Не можна, отже, надто зачорнювати роботи, якщо цього не вимагає задум.
Під час роботи олівцем художники-початківці часто допускають одну типову помилку. Бажаючи, щоб малюнок виглядав як найкраще, без помилкових штрихів, від початку роботи починають витирати неправильно намальовані ліній й штрихи, а що у початківця їх завжди багато, то й малюнок з кожним використанням гумки набирає гіршого вигляду. Папір стирається, і нові штрихи уже не виглядають так свіжо і чисто, як на папері, не протертому гумкою. У результаті виходить “замучений”, затертий малюнок.
Буває й так, що папір добрий і гумка його не пошкодила під час виправлення малюнка, проте така “підчищена” вигладжена робота виглядає неначе засушена, красива, але мертва квітка. Виконуючи малюнок якогось предмета, треба залишати усі лінії й штрихи, які наносяться на папір. Вони показують, як виникав малюнок, як уточнювалася побудова, пропорції, як художник шукав правильну форму, отже, показують шлях утворення зображення. Дивлячись на такий малюнок, ми ніби читаємо кожну риску, вона розповідає про творення образу.
Ще більше, ніж глядачеві, потрібні усі ці лінії й штрихи авторові-художнику. За ними він орієнтується, наскільки правильно або неправильно працює, до цих ліній він прирівнює нові лінії й бачить, як побудовано малюнок. Ці лінії – той місточок, який веде художника до істини, вони – його творча дорога і усувати її не слід.
Малюнок на папері, якого не торкалася гумка, завжди буває чистий, живий і свіжий.
Друга помилка, яку припускають початківці, – це розмазування пальцем або паперовим валиком (розтушовкою) штрихів м’якого олівця. Слід олівця повинен бути видний на папері. У цьому краса малюнка. Розтирання, розтушовування штрихів з метою отримати темну пляму – свідчення того, що художник недостатньо володіє технікою малюнка олівцем. Такий прийом можна віднести до роботи вуглем або особливими сортами олівців, але ніколи до роботи звичайним олівцем.
Третя помилка юних художників – манера обводити виконаний малюнок сильнішою лінією контуру. Художнику-початківцю здається, що коли контур форми чіткий, то малюнок красивіший. Це помилкова думка. Адже жоден предмет не має насправді такої лінії, яка б його обконтурювала. І тому малюнок олівцем із контуром, сильніше показаним навколо форми предмета, – неправдивий. Він показує, що художник не знає інших засобів передати правдиво і цікаво форму. Дехто скаже, що бачив роботи відомих художників, які були обведені контурною лінією по всіх деталях. Справді, такі малюнки бувають тоді, коли художник стилізує форми, хоче виділити деталі малюнка, до деякої міри переосмислює зміст малюнка або користується такою технікою, яка вимагає контуру.
Для роботи олівцем придатні сірі графітні олівці різної м’якості. На олівцях є помітка 2М, 3М, 5М – це знак м’якості олівця. Чим більша цифра перед буковою М, тим олівець м’якший. Якщо олівець застругати гостро, він даватиме тонкий штриховий слід. Але нам іноді потрібні широкі м’які лінії. Тоді кінець олівця застругуємо широко і похило (під кутом) або креслимо ним штрихи на папері, поки витреться широка похила площина на кінці графітного стрижня. Таким олівцем можна виконувати широкі лінії й штрихи. Папір для роботи олівцем має бути трохи шорсткий, можна використовувати і папір для креслення. Для роботи олівцем ніколи не слід брати гладкий білий блискучий папір. Олівець на ньому ковзає і не дає чіткого чорного сліду, робота на такому папері виглядає блідо і несвіжо.
  1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Методичні рекомендації до проведення уроків образотворчого мистецтва iconМетодичні рекомендації до проведення уроків образотворчого мистецтва в сучасній школі
У педагогічній практиці образотворче мистецтво сприяє розвитку образного мислення, асоціативної пам’яті, художньої уяви. Воно, певною...
Методичні рекомендації до проведення уроків образотворчого мистецтва iconМетодичні рекомендації щодо вивчення музичного мистецтва, образотворчого...
Методичні рекомендації щодо вивчення музичного мистецтва, образотворчого мистецтва, художньої культури у 2011 – 2012 навчальному...
Методичні рекомендації до проведення уроків образотворчого мистецтва iconТема: Аналіз діючих програм для загальноосвітніх навчальних закладів...
Унікальність образотворчого мистецтва у розв'язанні завдань художнього І особистісного розвитку громадського І духовного становлення...
Методичні рекомендації до проведення уроків образотворчого мистецтва iconТворчий звіт з досвіду роботи вчителя образотворчого мистецтва ліцею...
«Удосконалення естетичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл засобами образотворчого мистецтва»
Методичні рекомендації до проведення уроків образотворчого мистецтва iconМетодичні рекомендації на допомогу студентам. Запорізький педагогічний коледж, 2010 р
...
Методичні рекомендації до проведення уроків образотворчого мистецтва iconМетодичні рекомендації до проведення Першого уроку у 2012/2013 навчальному...
Розробки уроків, позакласних заходів та пішохідних екскурсійних маршрутів для проведення
Методичні рекомендації до проведення уроків образотворчого мистецтва iconМетодичні рекомендації щодо проведення атестації педагогічних кадрів
Науково-методичні рекомендації щодо проведення курсів з елементами дистанційного навчання
Методичні рекомендації до проведення уроків образотворчого мистецтва iconІнструктивно-методичні рекомендації щодо проведення уроків фізичної...
Вивчення уроків фізичної культури з елементами, гуртків з футболу у 2013-2014 навчальному році здійснюється за рахунок реалізації...
Методичні рекомендації до проведення уроків образотворчого мистецтва iconМетодичні рекомендації за результатами проведення тижня методичної...
...
Методичні рекомендації до проведення уроків образотворчого мистецтва iconУроку спецмалювання на тему: «Натюрморт один із жанрів образотворчого мистецтва»
Мета: поглиблювати знання учнів про натюрморт як один із жанрів образотворчого мистецтва; навчити учнів малювати в жанрі натюрморту;...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка