Робота над медіатекстом на уроках мови




Скачати 119.05 Kb.
НазваРобота над медіатекстом на уроках мови
Дата конвертації28.02.2013
Розмір119.05 Kb.
ТипУрок
uchni.com.ua > Інформатика > Урок
МЕДІАОСВІТА: ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ В ШКОЛІ

Олександра Павлівна Глазова,

заступник директора ІППО

КУ імені Бориса Грінченка,

кандидат педагогічних наук.
РОБОТА НАД МЕДІАТЕКСТОМ НА УРОКАХ МОВИ

ЯК ПЕРШИЙ КРОК ДО ВПРОВАДЖЕННЯ ШКІЛЬНОЇ МЕДІАОСВІТИ

Чимдалі ширшим стає доступ українців до новітніх інформаційних технологій, насамперед до Інтернету. Це робить країну дедалі відкритішою для зовнішніх впливів у сфері суспільно-політичного, культурного, інтелектуального життя, моралі, побуту. Мова не залишається осторонь цього процесу.

Глобалізація – це насамперед інформаційна відкритість, а отже й інформаційна присутність чужоземних учасників комунікативного процесу. Одним з головних провідників глобалізації є медіа, що потребує від школи формування особистості, спроможної вибірково сприймати надавану медіа інформацію, вміти адекватно на неї реагувати. Відтак словесникові слід ознайомитись із Концепцією впровадження медіаосвіти в Україні.

Медіаосвіта – частина освітнього процесу, спрямована на формування в суспільстві медіа-культури, підготовку особистості до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою мас-медіа, включаючи як традиційні (друковані видання, радіо, кіно, телебачення), так і новітні (комп’ютерно опосередковане спілкування, інтернет, мобільна телефонія) медіа з урахуванням розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. ЮНЕСКО вважає, що «масмедіа відіграють важливу роль в освіті молоді в дусі миру, справедливості, свободи, взаємоповаги з метою підтримки прав людини, рівності цих прав для всіх людей і націй, економічного та соціального прогресу.

Елементи інтегрованої медіаосвіти мають бути представлені в шкільних навчальних курсах мови, художньої культури, історії, інформатики.

Медіаосвіта забезпечує людині знання того, як:

  • аналізувати, критично осмислювати та створювати медіатексти;

  • визначати джерела медіатекстів, їхні політичні, соціальні, комерційні та/або культурні інтереси, їхній контекст;

  • інтерпретувати медіатексти та цінності, розповсюджувані медіа;

  • обирати відповідні медіа для поширення власних медіатекстів та віднаходження зацікавленої в них аудиторії;

  • одержувати можливість вільного доступу до медіа як для сприйняття, так і для продукування (схвалене ЮНЕСКО формулювання).

Медіакомпетентність (медіаграмотність) включає [9]:


РОЗУМІННЯ

УМІННЯ

  • впливу медіа на особистість і суспільство;

  • процесу масової комунікації;

  • контексту медіа.

  • аналізувати, оцінювати та обговорювати медіатексти;

  • створювати медіатексти.



Хоч у чинній навчальній програмі «Українська мова» і не вжито термін медіатекст (media text, media construct – повідомлення, викладене в будь-якому жанрі медіа: газетної статті, телепередачі, відеокліпу, фільму і под.), українська методика має в цьому напрямі певні напрацювання. Так, учні працюють над складанням замітки в газету: п’ятикласники складають замітку інформаційного характеру, шестикласники – про вчинок людини типу роздуму, семикласники пишуть замітку дискусійного характеру. Десятикласники, відповідно до вимог програми, мають написати статтю на морально-етичну тему до газети.

На різноманітних мовних олімпіадах і конкурсах учням пропонують написати есе – твір, який цілком відповідає вимогам, які ставляться до медіатексту.

Відповідно до викликів часу, роботу над опануванням названих жанрів слід поглибити, наповнити актуальним змістом, максимально наблизивши до потреб сучасного суспільства. Щоб створене на уроці висловлювання перетворилося на справжній, а не імітований медіатекст, досить викласти його на вебсайті або блозі – Інтернет-журнали веде сьогодні чимала кількість старшокласників. Словесник цілком може сподіватися й спиратися на технічні й технологічні вміння й навички своїх учнів.

До речі, для роботи над переказами, для організації навчального та контрольного аудіювання та читання мовчки словесники давно використовують медіатексти. Певно, настав час аналізувати їх саме як витвори медіа, розвиваючи критичне мислення та відпрацьовуючи навички аналізу та об’єктивного оцінювання викладеної в них інформації, звертаючи увагу на естетичну цінність таких месиджів. Дослідження мови медіатекстів логічно вписується у перелік вимог чинної програми щодо формування мовних умінь школярів. Можливо, сприйняття аналізованих текстів як медіа текстів дещо осучаснить традиційні для нашої школи види аналізу – стилістичного, лексикологічного та ін.

Безумовну користь для школярів матиме розуміння ними соціальних, культурних, політичних та економічних змістів та підтекстів медіатекстів. Необхідно розвивати в них здібності до естетичного сприйняття, оцінки естетичних якостей сприйнятих і створених ними медіатекстів.
Учителеві необхідно враховувати такі принципи медіаосвіти [5]:

  • центральна концепція медіаосвіти - переосмыслення/репрезентація, адже медіа не зображують реальність - вони переосмислюють/представляють її;

  • медіаосвіта – дослідницький процес;

  • акутальність медіаосвіти висловлюється формулою «тут і зараз»;

  • цілі медіаосвіти полягають не тільки у формуванні критичного мыслення, а й у розвитку критичної автономії кожного учня;

  • ефективність медіаосвіти оцінюється двома критеріями: спроможністю учнів застосовувати критичне мислення в нових ситуаціях та кількістю мотивацій стосовно їхньої взаємодії з медіа;

  • медіаосвіта – це швидше діалог, ніж дискусія;

  • медіаосвіта демократизує стосунки між учителем та учнем, надаючи їм можливості для спільних міркувань та діалогу;

  • медіаосвіта спрямована на спільне, переважно групове, навчання;

  • медіаосвіта складається з «практичної критики» та «критичної практики»;

  • медіаосвіта консолідує батьків, педагогів та фахівців у галузі медіа;

  • медіаосвіта пов’язана з принципом безперервності змін;

  • медіаосвіта унікальна тим, що знання не передаються учням, а відкриваються ними у процесі критичного дослідження та діалогу;

  • медіаосвіта - процес, який триває упродовж усього людського життя.


На часі створення української методики медіаосвіти – опису процесу навчання основ медіакультури стосовно її змісту та спільної діяльності педагога й учня з урахуванням варіативності, імпровізації, діалогічної форми викладання та учіння, а також вимог до складників освітнього процесу. Певно, слід подумати про введення до шкільної методики термінів медіа-комунікативна компетентність, медіатекст і медіатизований діалог.

Серед форм медіаосвіти – як інтеграція в традиційні навчальні предмети, так і автономні уроки, лекції, семінари, а ще - спецкурси, факультативи, гуртки, медіа клуби [3]. Логічним було в включення відповідного навчального предмета у спеціалізованих навчальних закладах.

Типові методи медіаосвіти - словесні (розповідь, лекція, бесіда, діалог, обговорення, аналіз, дискусія і т.ін.); наочні (перегляд аудіовізуального матеріалу), репродуктивні, дослідницькі, евристичні, проблемні, ігрові (моделювання художньо-творчої діяльності створювачів медіатексту, імпровізація та ін.). Названі методи спираються на такі дидактичні принципи: соціокультурний розвиток особистості, науковість, систематичність і доступність, зв’язок теорії з практикою, наочність, активність аудиторії, перехід від навчання до самоосвіти, зв’язок навчання з дійсністю, позитивний емоційний фон, урахування індивідуальних особливостей учнів [3].

Медіаосвіта в жодному разі не повинна набути форми боротьби проти впливу на школярів телебачення або Інтернету. Супермісія медіаосвіти – розвиток комунікативних здібностей особистості, що, по суті, збігається з метою шкільного курсу мови. Щодо розвитку критичного та творчого мислення, тут цілі курсу мови та медіаосвіти цілком збігаються


«Дерево зв’язків»: цілі медіаосвіти та навчального курсу мови


Розвиток критичного мислення


Уміння

самовираження:

у курсі мови: говоріння, письмо;

за допомогою медіа –

ще й за допомогою ін. засобів

(фотографія,

графіка, пластика

та ін.)







^ Розвиток сприйняття вербальної

(аудіювання, читання)

та невербальної інформації




Розвиток комунікативних

умінь













Включення

в систему соціокультурних

зв’язків




^ Уміння

аналізувати, оцінювати,


якість одержаної інформації






^ Уміння використовувати медіа

Добре, якщо учні отримають знання з теорії та історії медіа (ключові поняття: «мова медіа», «технологія медіа», «агентство медіа», «аудиторія медіа»), а також з історії медіакультури.

Вимоги до мінімально необхідного рівня підготовки учнів такі:

      • віднаходити потрібну інформацію в різних джерелах;

      • переводити візуальну інформацію у вербальну знакову систему та навпаки;

      • трансформувати інформацію, видозмінювати її обсяг, форму, знакову систему, носій та ін., відповідно до мети комунікаційної взаємодії та особливості аудиторії, для якої її призначено;

      • розуміти мету комунікації, скерованість інформаційного потоку;

      • аргументувати власні висловлювання;

      • віднаходити помилки в одержуваній інформації, вносити пропозиції щодо їхнього виправлення;

      • сприймати альтернативні точки зору та висловлювати аргументи «за» та «проти» кожного з них;

      • складати рецензії та анонси інформаційних повідомлень;

      • установлювати асоціативні та практично доречні зв’язки між повідомленнями;

      • вичленовувати головне в інформаційному повідомленні;

      • складати план інформаційного повідомлення, пропонувати форму його викладу, адекватні змістові;

      • працювати з інструментарієм підготовки, передачі та одержання інформації.

У багатьох аспектах названі вимоги перегукуються з переліком тестотворчих умінь, які словесник формує у своїх учнів.

Особливо ефективним в організації медіаосвіти може стати портфоліо – систематизована добірка створених учнем (або колективно учнями класу) медіатекстів, об’єднаних за тематичним або хронологічним принципом.
^ Глосарій [5]
Грамотність медійна - уміння аналізувати та синтезувати медійну реальність, уміння «читати» медіатекст, здатність виклристовувати відповідну техніку, знання основ медіа культури.

Медіакультура – сукупність матеріальних та інтелектуальних цінностей в галузі медіа, історично визначена система їхнього виробництва та функціонування; стосовно аудиторії медіакультура може виступати як система рівнів розвитку особистості людини, спроможної сприймати, аналізувати, оцінювати медіатекст, а також займатися медіатворчістю, засвоюючи все нові знання в галузі медіа.

Медіаосвіта - напрям у педагогіці, скерований на вивчення закономірностей масової комунікації (преси, телебачення, радіо, кіно, відео і т.ін.). Основні завдання медіа освіти – подготувати нове покоління до життя в інформаційному суспільстві, до сприйняття інформації, усвідомлення наслідків її впливу на психіку, формування культури спілкування з медіа, творчих, комунікативних здібностей, критичного мислення, умінь повноцінного сприйняття, інтерпретації, аналізу й оцінки медіатекстів, навчання різноманітних форм самовираження через створення медіатекстів, оволодіння способами спілкування на основі невербальних форм комунікації за допомогою технічних засобів.

Медіатека - установа або структурний підрозділ, який включає сукупний фонд медіатекстів на будь-яких носіях та різноманітних інформаційних, технічних засобів, обладнаний комплексом устаткування для зберігання та сприймання медіатекстів різних видів і на різних носіях, читальним залом, де створено умоваи для розвитку дослідницьких, пошукових і творчих здібностей, підвищення професійного рівня користувачів.

Медіатекст – повідомлення, викладене в будь-якому жанрі медіа (газетна стаття, телепередача, відеокліп, фільм і т.ін.).

Медіатероризм – целеспрямоване, планомірне, систематичне використання можливостей засобів масової інформації (мас-медіа) для створення та тиражування почуття страху (занепокоєння, тривоги) та поширення їх у інформаційному середовищі з метою маніпулювання суспільною свідомістю.

Медіаекологія – розділ духовної екології, у якому досліджуються основні принципи медійного репертуару, культури медіасприйняття; створення імунітету проти низькоякісних медіатекстів, доручення до медіакультури, оволодіння моральними та естетичними критеріями оцінки медійних образів.

^ Медіа-комунікативна компетентність - компетентність щодо сприйняття, створення й передавання повідомлень засобами технічних і семіотичних систем з урахуванням їхніх обмежень, заснована на критичному мисленні та здатності до медіатизованого діалогу з людьми.

^ Мистецтва медійні – мистецтва, що ґрунтуються на медійних образах (створюваних засобами масової комунікації відтворення дійсності: друку, фотографії, радіо, кіно, телебачення, видео, комп’ютерної графіки и т.ін.).

^ Педагогіка медійна - спеціальна галузь педагогіки, наука про медіа освіту та медіаграмотність. Розкриває закономірности розвитку особистості в процесі медіаосвіти.
Використана література


  1. Медіаосвіта // Енциклопедія освіти /акад.. пед. наук України; головний ред.. В.Г.Кремень. 0 К.: Юрінком Інтер, 2008. - с. 481- 482

  2. Медиаобразование // Российская педагогическая энциклопедия. Т.1/гл. ред. В.В.Давыдов. М.: Большая российская энциклопедия, 1993.

  3. Грачев Г.В. Личность и общество: информационно-психологическая безопасность и психологическая защита. М.: ПЕРСЭ, 2003.

  4. Романовский И.И. Масс-медиа. Словарь терминов и понятий. М.: Изд-во Союза журналистов России, 2004.

  5. Спичкин А.В. Что такое медиаобразование. Курган: Изд-во Ин-та пов. квалификации и переподготовки кадров работников образования, 1999.

  6. Федоров А.В. Словарь терминов по медиаобразованию, медиапедагогике, медиаграмотности, медиакомпетентности. Таганрог: Изд-во Таганрог. гос. пед. ин-та, 2010. 64 c

  7. А.В.Федоров. Как российские педагоги относятся к проблеме медиаобразования школьников и студентов // Alma mater. - 2009. - № 11.

  8. Федоров А.В. Развитие медиакомпетентности и критического мышления студентов педагогического вуза. М.: Изд-во МОО ВПП ЮНЕСКО «Информация для всех», 2007

  9. Федоров А.В. Медиаобразование: история, теория и методика. Ростов: ЦВВР, 2001. Федоров А.В. Терминология медиаобразования // Искусство и образование. 2000. № 2.

  10. Шариков А.В. Медиаобразование: мировой и отечественный опыт. М.: Изд-во Академии педагогических наук, 1990.



Інтернет-ресурси:

Ассоциация медиапедагогики России

http://edu.of.ru/mediaeducation

Российский общеобразовательный портал. Ассоциация кинообразования и медиапедагогики России

http://edu.of.ru/mediaeducation/
Электронная библиотека «Медиаобразование»

http://edu.of.ru/medialibrary


Журнал «Медиаобразование»

http://edu.of.ru/medialibrary/default.asp?ob_no=34437
Электронная библиотека "Медиаобразование"

http://edu.of.ru/medialibrary/default.asp?ob_no=34500
Информационная грамотность и медиаобразование

http://www.mediagram.ru
Всероссийская научная школа для молодежи «Медиаобразование и медиакомпетентность»

http://edu.of.ru/mediacompetence
Единое окно доступа к образовательным ресурсам (поиск статей и книг по медиаобразованию по ключевому слову – медиаобразование).

http://window.edu.ru

Схожі:

Робота над медіатекстом на уроках мови iconВідділ освіти Миколаївської райдержадміністрації Районний методичний...
У своїй діяльності керуються чинним методичним листом мон україни від 28 квітня 2006 року №1/9-301 «Вимоги до виконання письмових...
Робота над медіатекстом на уроках мови iconУроках математики
Проблема, над якою працюю: «Формування в учнів просторового уявлення та логічного мислення на уроках математики»
Робота над медіатекстом на уроках мови iconНад якою працює впродовж 2-х років вчитель праці Тищенко О. А. –...
Удосконалення корекційно – виховної системи роботи членами методичного об`єднання на уроках та в позаурочний час
Робота над медіатекстом на уроках мови iconУроках за методикою критичного мислення
У 2011-2012 н р кафедра вчителів природничо-математичного циклу працювала над проблемою „ Використання активних форм навчання на...
Робота над медіатекстом на уроках мови iconВживання прислів’їв та ідіом на уроках англійської мови Траіліна Л. П. Запорізький нвк «Вибір»
Отже, учні повинні оволодіти іншомовним між культурним спілкуванням шляхом формування І розвитку міжкультурної комунікативної компетенції....
Робота над медіатекстом на уроках мови iconНа уроках англійської мови в початковій школі Виконала
На початковому ступені освіти відбувається становлення особистості молодшого школяра, виявлення І розвиток його здібностей, формування...
Робота над медіатекстом на уроках мови iconРозділ І. З
Систематичній роботі у формі гри на уроках мови І в домашніх умовах сприятимуть ігри, які можна назвати загальними. Вони допоможуть...
Робота над медіатекстом на уроках мови iconНад переказом
Робота над ними здійснюється паралельно, у взаємозв'язку. Перекази є підготовчою ланкою у навчанні творам. Проведення переказу за...
Робота над медіатекстом на уроках мови iconПлан роботи творчої групи вчителів „ тема роботи ” Керівник
Проблема, над якою працює творча група (узгодити із проблемою школи). Вказати, на який час розрахована робота над проблемою (2009...
Робота над медіатекстом на уроках мови iconМетодичні рекомендації вчителям української мови та літератури проектні...
Метод проектів  це модель організації навчального процесу, орієнтована на творчу самореалізацію особистості, розвиток її можливостей...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка