Уроку: комбінований. Метод навчання




НазваУроку: комбінований. Метод навчання
Дата конвертації09.03.2013
Розмір99 Kb.
ТипУрок
uchni.com.ua > Інформатика > Урок
Тема уроку: " Процедури в Pascal"
Мета уроку: дати учням поняття "процедури", "допоміжного алгоритму", "підпрограми", понять формувати в учнів уміння складати алгоритми для вирішення задач з використанням процедур у середовищі мови програмування Паскаль, повторити базові структури алгоритмів; формувати алгоритмічне мислення, пам'ять, логічне мислення; виховувати самостійність при виконанні завдань.
Тип уроку: комбінований.
Метод навчання: інформаційно-рецептивний.
Учні повинні знати: призначення процедур у Pascal, правила їх запису, механізми їх виклику та використання, знати формальні й фактичні параметри процедур, які змінні локальні, а які глобальні, яка різниця між процедурами та функціями;

повинні вміти: формувати процедури у нескладних задачах, правильно формувати вказівку виклику процедури, уміти застосовувати процедурні принципи при вирішенні задач засобами мови програмування Паскаль.
Форми роботи на уроці:

  • евристична бесіда;

  • спостереження ;

  • практична робота.

Обладнання: комп’ютери, програми Windows та Pascal , мультимедійний проектор, екран, роздатковий матеріал.

Епіграфи до уроку

"Підпрограма – це приспів пісні, який співають декілька разів, а в текстах пісень друкують лише один раз".

В.Ф.Очков
"Найпершими засобами, які економили працю програмістів, були підпрограми…завдяки підпрограмам зрозуміліше відслідковується структура великих та складних програм; вони забезпечують логічну сегментацію всієї задачі і звичайно полегшують виправлення програми. Багато підпрограм мають додаткову цінність, так як ними можуть скористатися не тільки програмісти, що їх створили, а й інші особи…У 1944 році була написана підпрограма обчислення sinx для калькулятора Mark1"

^ Переклад з книги Кнут Д. Искусство программирования.- М., Мир, 1976.


Структура уроку:
І. Організаційний етап
Привітання, підготовка учнів до роботи на уроці, перевірка присутніх на уроці.

ІІ. Актуалізація опорних знань

^ Етап перевірки домашнього завдання.
ІІІ. Етап мотивації для активного і свідомого засвоєння матеріалу учнями


  • Оголошення теми уроку із записом у зошити.


^ Для знайомства з Вами почнемо нашу розмову з того, що:

  1. Чи знаєте ви, коли й ким була створена мова програмування Паскаль ( у 1970 році професором інформатики Федерального технічного університету у Швейцарії Ніклаусом Віртом, і названа на честь французького філософа й математика Блеза Паскаля).

  2. ^ Яка мета була створення цієї мови? ( Як мова для навчання студентів програмуванню, але вона дає змогу ефективно розв’язувати різноманітні завдання).


IV. Етап актуалізації
1. Під час створення мови Паскаль Н.Вірт приділяв значну увагу структурному програмуванню, яке забезпечує легкість розуміння програми, простоту перевірки правильності програми, зручність модифікації. Один з основних принципів структурного програмування – покрокова розробка програми. Він означає, що програма, яка проектується, розбивається на окремі частини, кожна з яких поступово уточнюється й деталізується.

  • У зошитах записуємо: концепція структурного програмування полягає у тому, що будь-яку складну чи громіздку задачу потрібно звести до послідовності простіших підзадач, записати підпрограми для їхнього розв’язування і створити головну програму, яка має складатися з викликів цих підпрограм.

  • ^ Підпрограми прийнято називати "допоміжними алгоритмами" або "процедурами".

  • Таким чином, ми логічно підійшли до теми нашого уроку "Підпрограми-процедури".


^ V. Етап навчально-пізнавальної діяльності


  • Наведу простий приклад використання підпрограм.
    уявіть собі, що ви знаходитесь у таборі відпочинку, і вас призначено черговими у їдальні. Ваші обов’язкові дії під час кожного годування: прибрати тарілки, витерти столи, розставити стільці. Можна ці обов’язки об'єднати у окремий алгоритм "Обов’язки" і застосувати його під час написання розпорядку дня.


  • Використання окремої команди Обов’язки дало змогу у 2 рази скоротити нашу програму. Так само діють, коли складають алгоритм, у якому один і той самий набір дій повторюється багато разів. Цей набір дій виділяється як окремий алгоритм з власним ім'ям. Тобто з'являється допоміжний алгоритм, який можна використовувати тоді, коли це зручно чи необхідно.
    Наступний приклад: вивести на екран декілька рядків, які складатимуться з деякої кількості зірочок та рисочок. Цю програму можна використати для оформлення таблиць.


  • Подумайте і наведіть власні приклади.



  • У зошитах записуємо:
    Для організації підпрограм використовуються процедури та функції.



На сьогоднішньому уроці зупинимося на процедурах.
Процедура – це спеціальна незалежна частина програми, яка має своє ім'я, містить команди для виконання деякої послідовності дій і може використовуватися неодноразово.


  • Переваги підпрограм:
    - полегшення розробки великих і складних програм;
    - економія пам'яті (пам'ять для змінних виділяється тільки на час роботи підпрограми).


  • Щоб до процедури можна було звернутися з основної програми, її слід описати. Опис процедури розміщується у програмі після розділу опису змінних.

  • Форма запису:









Procedure <назва> (Список формальних параметрів);

(<Розділ описів і оголошень процедури>) ;

{оголошені тут змінні називаються локальними}

begin

<розділ команд процедури>

end;

Procedure P1;

Procedure Sort (A:byte);

Procedure F(a,b:real):real;



Структура програми, що містить процедури

program Ім’я_Основної_Програми;

const .... Опис

type ..... глобальних

var ...... даних
procedure A; (* Ім’я_Процедури *)

const ..... Опис

type ..... локальних

var ...... даних

begin (* Допоміжний алгоритм *)

(* оператори *)

end;

begin

(* ОСНОВНИЙ АЛГОРИТМ *)

… (* оператори *)

A; (* виклик підпрограми A*)

… (* операторы *)

A; (*виклик підпрограми A *)

… (* операторы *)

A; (*виклик підпрограми A*)



end.


Процедура нагадує звичайну програму, яка має заголовок і тіло, але починається не зі слова ^ Рrogram, а зарезервованого слова і закінчується не крапкою, а крапкою з комою.

Після слова Procedure пишемо ідентифікатор (повторюємо правила запису ідентифікаторів)

Після назви (заголовка, імені, ідентифікатора) процедури йде необов’язковий список формальних параметрів.

Параметри в заголовку процедури використовуються для обміну інформацією між процедурою і програмою, яка її викликає. Вони визначають дані, які передаються на обробку до процедури, і дані, які отримуються у вигляді результатів.

^ Формальний параметр необов’язковий, якщо аргумент процедури не повертається в програму, яка його викликала.

Якщо ж він є, то в ньому повинні бути перераховані імена формальних параметрів і їх типи, який укладається у круглі дужки. У списку формальних параметрів змінні оголошують із зазначенням кожного типу, які повертатимуть результати обчислень у головну програму, і має бути слово var.

Приклад процедури без параметра:

pogram Main;

pocedure Star;

begin

writeln('****************************');

end;

begin

Star;

end.

Наприклад, розглянемо процедуру обчислення дискримінанта квадратного рівняння:

procedure Discr (A,B,C:real; var D:real);

begin

D:=B*B - 4*A*C;

end;

У цій процедурі використані змінні з формальними параметрами. При виклику процедури з тексту програми замість формальних підставляються фактичні параметри. При цьому слід дотримуватись таких правил:

- кількість і тип фактичних параметрів мають суворо відповідати кількості й типам формальних параметрів;

- зміст використовуваних фактичних параметрів залежить від того, у якому порядку вони перераховані при виклику процедури;

- типи відповідних параметрів команди виклику і заголовка процедури мають збігатися.
- Завдання для виконання:
Обчислити периметр і площу прямокутника і розв’язати її за допомогою процедури з параметрами:


Procedure PlPr(a,b:real; var p,s:real);

Begin

P:=2*(a+b);

S:=a*b

End;

5 учнів виконує завдання на периметр, інші 5 – на площу.

Для індивідуального виконання додаткове завдання:

поєднати в одній програмі обчислення і площі, і периметра.
^ Повернімося до схеми-опису структури програми з процедурами.

Ви помітили незнайомі вам терміни:

Локальні та глобальні змінні.

Локальна змінна – це змінна, описана у розділі описів підпрограми. Вона може використовуватись тільки операторами даної підпрограми.

Глобальна змінна – описана в розділі описів головної програми. Глобальні змінні доступні з будь-якої точки програми. Через глобальні змінні процедура може отримувати вхідні дані з головної програми, а також повертати результати обчислень у головну програму.

^ У завданні визначення площі та периметра прямокутника доповнити запис програми, використовуючи глобальні змінні.

Program Main;
var a,b,p,s:real;
procedure PlPr;

begin


p:=2*(a+b);

s:=a*b

end;
begin
write ('Vvedit a i b');
readln(a,b);
procedure PlPr;


writeln
end.


У даній задачі усі 4 оголошені змінні глобальні. Починає виконуватися розділ команд головної програми, а не процедури, хоча остання записана вище, користувач вводить дані з клавіатури, натискає на клавішу вводу, і лише тоді виконується процедурна команда – керування передається процедурі, де обчислюються периметр і площа. Коли процедура виконана, керування передається наступній команді головної програми, яка виводить результати на екран. Але практичніше користуватися локальними змінними, ніж глобальними, бо останні даремно витрачають пам'ять – по-перше, а по-друге – глобальні ідентифікатори повинні бути унікальними для всієї програми, а локальні змінні з одним іменем можна використовувати у різних процедурах.

^ VI. Етап контролю і самоконтролю засвоєння нового навчального матеріалу

Перед учнями ставиться завдання.

Обчислити площу земельної ділянки, яка має n-кутну форму.
Диференціація по рівню складності:
1-й простий рівень: n = 4, дається текст процедури;


2-й середній рівень: n = 5, тексту процедури немає;
3-й складний рівень: будь-яке n.


Намалювати на дошці креслення ділянки. Для вирішення задачі необхідно розділити багатокутник на трикутники.
Які математичні формули необхідні для вирішення задачі? Записати на дошці. (Формула Герона: S∆=P/2 * .)


^ Чи достатньо цих даних для вирішення задачі?

Ні, необхідно ще знати довжини сторін багатокутника.

Виконуючи завдання, слідкуйте, які дані будуть передаватися з основної програми в підпрограму і навпаки, з процедури в основну програму, щоб обчислити сумарну площу багатокутника. Спочатку попрацюйте в парах.

Для варіанта 1:

Заголовок процедури

Procedure Square (x, y, z : real; var S : real);

виклик процедури:

Square (a, b, f, S1); {S1 – площа 1-го трикутника}

Square (c, d, f, S2); {S2 – площа 2-го трикутника}

a, b, c, d-сторони, f - діагональ 4-кутника.
Program Sq_Geron;
var
a,b,c,d,f:real; {довжини сторін і діагоналі}
S1,S2,P:real; {площі трикутників і чотирикутника}
procedure ^ Square (x,y,z:real; var S1:real); {S1 – площа 1-го трикутника}


Var
P:=real;
begin
стор.112

VI. Етап підведення підсумків уроку

Коротко повторюються всі основні моменти нової теми та виставляються оцінки.

  • Процедура – це автономно оформлена, пойменована, логічно закінчена група операторних блоків, що в сукупності виконують певну загальну задачу.

  • Процедуру можна викликати багаторазово з різних місць основного алгоритму, їй можна передавати інформацію, яку вона використовує для обчислень і вона може повертати до основного алгоритму результати обчислень

  • Використання процедур дає 2 основні переваги:
    1. Використання сучасної технології програмування – покрокова деталізація, яка дає можливість організувати незалежну роботу декількох програмістів над однією великою програмою, розбитою на модулі, з їх наступним об'єднанням в єдине ціле;
    спрощення внесення змін в алгоритм, тому що виправлення помилки в одній підпрограмі не викликає корегування інших підпрограм.
    2. Значна економія комп’ютерної пам'яті – процедура, яка буде багатократно використовуватись, до пам'яті записується лише 1 раз.


VIІ. Етап інформації про домашнє завдання

Схожі:

Уроку: комбінований. Метод навчання iconУроку: комбінований. Метод навчання
Обладнання: програмне забезпечення, картки, підготовлені файли для демонстрації та самостійного виконання завдання
Уроку: комбінований. Метод навчання iconУроку: комбінований. План уроку
Обладнання та матеріали: плакати, комп’ютери, підручник (“Інформатика”За ред. А. Ф. Верлань Київ 2001р стор. 16-20)
Уроку: комбінований. Метод навчання iconУрок 12 Тема уроку
Тип уроку: комбінований урок засвоєння знань, умінь І на-вичок І творчого застосування їх на практиці
Уроку: комбінований. Метод навчання iconУрок 10 Тема уроку. Поняття про циклоалкани (циклопарафіни)
Тип уроку: комбінований урок засвоєння знань, умінь І на-вичок І творчого застосування їх на практиці
Уроку: комбінований. Метод навчання iconУрок 5 Тема уроку. Розвиток І значения теорії будови органічних
Тип уроку: комбінований урок засвоєння знань, умінь І на-вичок І творчого застосування їх на практиці
Уроку: комбінований. Метод навчання iconУрок 4 Тема уроку. Залежність властивостей речовин від складу
Тип уроку: комбінований урок засвоєння знань, умінь І на-вичок та їх творчого застосування на практиці
Уроку: комбінований. Метод навчання iconЛекція 11 Тема: Злоякісні пухлини нирки, сечового міхура, простати І яєчок
...
Уроку: комбінований. Метод навчання iconУрок 1 Тема уроку. Склад, властивості, застосування найважливі
Тип уроку: комбінований урок засвоєння знань, умінь І на-вичок І творчого застосування їх на практиці. Форми роботи: фронтальна....
Уроку: комбінований. Метод навчання iconУроку: комбінований структура уроку
Русі ХІ – на початку ХІІІ ст., розвивати вміння аналізувати історичні факти й події, порівнювати історичні явища, оцінювати їх значення,...
Уроку: комбінований. Метод навчання iconПлан-конспект мультимедійного уроку з математики
Методи та методичні прийоми: словесний (пояснення, усний рахунок, метод усного викладення), практичний (метод вправ, письмові роботи,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка