Курсова робота Психологічні умови становлення ідентичності у підлітковому віці




НазваКурсова робота Психологічні умови становлення ідентичності у підлітковому віці
Сторінка1/5
Дата конвертації27.02.2013
Розмір0.73 Mb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Історія > Документы
  1   2   3   4   5



Курсова робота

Психологічні умови становлення ідентичності у підлітковому віці

ЗМІСТ

Зміст…………………………………………………………………………………..1

Вступ………………………………………………………………………………….2І.ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ ІДЕНТИЧНОСТІ У ПСИХОЛОГІЇ.

    1. Сутність та зміст поняття “ідентичності”……………………………………...5

    2. Характеристика основних структурних компонентів

ідентичності………………………………………………………………………...18

1.3 Підлітковий вік як актуальний період становлення ідентичності………………………………………………………………………...36

Висновки до І – розділу 44
ІІ.ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ

^ СТАНОВЛЕННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ

2.1 Методи вивчення структури ідентичності та особливостей її становлення у підлітковому віці…………………………………………………………………...46

2.2 Особливості змісту ідентичності у підлітковому віці

2.2.1 Зміст образу Я у дошкільному віці………………………………………….47

2.2.2 Афективний компонент ідентичності у підлітків ……………………….50

Висновки до ІІ – розділу 52

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...53

СПСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………………..55

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………..59
ВСТУП

В умовах сучасного українського суспільства питання про формування особистості, становлення її ціннісно-смислової сфери , навичок цілепокадання та діяльного становлення до свого життя є актуальним та життєво важливим. Упішне функціонування та цінностями кокретної людини, яка здатна протиставляти соціуму свою волю та свої бажання, здатна захистити свої права та здійснювати свідомий життєвий вибір.Тому актуальності на сьогоднішній день набуває питання формування та розвитку особистості, становлення її ідентичності.

Ідентичність – це усвідомлення само тотожності, цілісності та неперервності в часі власної особистості. Це – серцевина, що забезпечує постійність особистості при змінах в оточуючому світі та при зміні власних поглядів, установок і можливостей.

Питання змісту та механізмів становлення ідентичності розглядали багато авторів (З.Фрейд, К. Юнг , А. Адлер, Р. Кеттел, Р.Бернс, К.Роджерс, Е. Фром). Ідентичність визначається як центральний конструкт самосвідомості, що детермінує особливості само сприйняття та самоконтролю, ставлення до інших людей та поведінку особистості.

Механізмом формування ідентичності в онтогенезі є ідентифікація, як процес само ототожнення з іншою людиною, групою та цінностями , що існують у суспільстві. Тобто, становлення ідентичності відбувається в суспільному контексті з урахуванням всіх обставин життя конкретної людини.

Дослідження А.Д.Андреєво, Л.І.Божович, Л.С.Виготського, І.В.Дубровіної, К.Левіна, Ж.Піаже, О.М.Прихожан, Д.І.Фельдштейна та інших свідчать, що підлітковий вік є періодом самовизначення, теоретизування та розвитку рефлексії, становлення ідентичності, що дає особистості можливість обмірковувати, структурувати,планувати свій життєвий шлях.

Найважливішим новоутворенням дошкільного віку є готовність до життєвого самовизначення. Його передумовою є розвиток пізнавальної, емоційно-вольової,ціннісної сфер особистості, а також становлення адекватної та позитивної ідентичності.

Нові когнітивні можливості особистості у підлітковому віці надають рефлексивного характеру самосвідомості. Розвиваються рефлексивні складові, а саме особистісна рефлексія, зміст уявлень про Я, механізми диференціації та інтеграції індивідуального досвіду .. Такі характеристики зумовлюють розвиток адекватної ідентичності в дошкільному віці, який значною мірою буде визначати все подальше життя індивіда. Процес становлення ідентичності передбачає високий рівень розвитку особистісної рефлексії, на основі якої в процесі ідентифікації з цінностями формується в індивіда уявлення про своє Я. Нові інтелектуальні здібності та набутий досвід дають можливість формувати індивідуальну систему ціннісних орієнтацій на основі уявлень про своє Я.

Є категорія молодих людей, у яких становлення ідентичності проходить із значними труднощами. Це зумовлено тим, що особистість у період підліткового віку , коли вибір ідентичності стає необхідним, реально виявляється не готовою до цього,оскільки несформованість рефлексивних складових самосвідомості ускладнює процес становлення індивідуальної системи ціннісних орієнтацій, що призводить до аномальних ліній розвитку ідентичності. У такій ситуації молода людина не може виробити систему цілей, планів, ідеалів, завершити психологічне самовизначення.

В силу зазначених обставин питання становлення ідентичності у дошкільному віці становить не тільки теоретичний, але й практичний інтерес, що зумовило вибір теми нашого дослідження: “Психологічні умови становлення ідентичності у підлітковому віці”.

Можна виділити такі завдання:

1. Здійснити теоретичний аналіз концептуальних підходів до проблеми особистісного самовизначення.

2. Виявити структурні компоненти ідентичності та особливості їх становлення.

3. З’ясувати механізм впливу самооцінки на зміст ідентичності.

В дослідженні були використані методи: вивчення та теоретичний аналіз літератури по даній темі, методики психологічної діагностики особистості, методи математичної обробки результатів дослідження.

Теоретичне значення роботи: систематизовано погляди на структуру та етапи становлення ідентичності, здійснено аналіз механізмів формування структурних компонентів ідентичності; розкрито особливості становлення ідентичності у підлітковому віці.

Практичне значення: проаналізовано особливості та сприятливі чинники становлення ідентичності у дошкільному віці на експериментальному матеріалі; випробувано систему діагностики особливостей становлення адекватної ідентичності у дошкільному віці; отримано результати, які дають можливість поглибити розуміння проблеми особистісного самовизначення у ранній юності.

^ 1. ТЕОРИТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ

ІДЕНТИЧНОСТІ У ПСИХОЛОГІЇ

1.1 Сутність та зміст поняття “ідентичність”

Одним із центральних понять психології особистості є Я, під яким розуміється змістовно – динамічний аспект самосвідомості як переживання безперервної самототожності та цілісності людини [53]. Я – компонент особистості, що містить різні уявлення та образи про себе, свої якості в теперішньому та в майбутньому, а також - відношення до себе, до різних сторін своєї особистості. Один із аспектів Я особистості – ідентичність , замість як стан усвідомлення індивідуальної самототожності, наступності та єдності які формуються на основі ототожнення себе з цінностями, що існують у суспільстві.

Серед відомих теоретиків психології особистості (А.Адлер, Г.Олпорт Р.Кеттел, К.Роджерс, З.Фрейд, К.Юнг) поняття ідентичності розглядається як конструкт, який забезпечує цілісність, тотожність власної особистості.

У вітчизняній психології поняття”ідентичність” до недавнього часу практично не використовувалося, воно не було предметом ні практичного, ні теоретичного вивчення. Тільки в останні роки воно з’являється на сторінках психологічної літератури. Дане поняття в зарубіжній літературі, починаючи з робіт Е.Еріксона, який вперше звернувся до нього, завоювало велику популярність і сьогодні є невід’ємним атрибутом категоріального апарату.

Ідентичність – це поняття, яке виражає унікальність та неповторність особистості, єдність реальної поведінки з прагненнями, переконаннями людини. Д. Майєрс зазначає, що відчуття самих себе лежить в центрі нашого світу [21].

Е.Фромм. в гуманістичній теорії особистості виділяє потребу в ідентичності, як одну із екзистенціальних потреб людини. Усвідомлення тотожності з самим собою, несхожості на інших, дає можливість особистості досягнення позитивної свободи. Це стан, при якому людина відчуває свою єдність із іншими людьми та суспільством і в той же час не залежить від зовнішнього світу. Людина стає здатною любити та піклуватися про інших, бути активною і творчою[48].

Я – рушій всіх наших бажань і прагнень, джерело енергії та сили. Творче використання потенціалу закладеного в особистості, ефективна самореалізація стають можливими при узгодженості всіх компонентів структури Я, що досягається в адекватній ідентичності. Ідентичність – стан усвідомлення себе і своєї автономності, механізмом формування якої є ідентифікація, як процес емоційного, раціонального та діяльнісного само ототожнення з іншою людиною чи групою.

Поняття “ідентифікація” було введене З. Фрейдом для пояснення походження хворобливих фантазій меланхоліків, для позначення специфічних відносин, які виникають у дитини з батьками тієї ж статі і не можуть бути пояснені почуттям любові. Внаслідок ототожнення себе із іншою людиною з’являється наслідування поведінки, прийняття її норм та цінностей.

В теорії соціального навчання (А.Бандура) підкреслюється, що найважливішими детермінантами ідентифікаційного процесу є соціальні фактори. В сучасній психологічній науці ідентифікація розглядається як важливий компонент соціалізації, який забезпечує взаєморозуміння між людьми і опосередковує розвиток особистості в онтогенезі. Через ідентифікацію відповідно до суспільного та культурного контекстів відбувається структурування самосвідомості, яка є підґрунтям для встановлення ідентичності.

Тобто, ідентичність є соціальною за походженням, вона формується в результаті взаємодії індивіда із іншими людьми. Зміни змісту ідентичності теж обумовлюються змінами в соціальному оточенні.

Ідентичність – динамічна структура,її становлення відбувається протягом всього життя людини,починаючи із найперших етапів онтогенезу. Цей розвиток нелінійний та нерівномірний, може іти як в прогресивному, так і регресивному напрямку. На поведінковому рівні ідентичність можна розглядати як процес вирішення життєво важливих проблем Кожне прийняте рішення щодо власного самовизначення в житті буде вносити вклад в формування структури ідентичності.

У різних концептуальних моделях проблема генезису ідентичності розглядається як одне із актуальних питань психології особистості. У психоаналізі З.Фрейд розглядає суперечність та неоднозначність процесу формування ідентичності , становлення якої представлено через послідовність стадій психосексуального розвитку. По мірі того як немовля стає дитиною, дитина – підлітком , а підліток – дорослим, відбуваються певні зміни в тому, які його бажання і як вони задовольняються. Зміна способів задоволення своїх потреб, в першу чергу сексуальних, і фізіологічних областей насолоди – основні показники нормального переходу від однієї стадії розвитку до іншої. Геніальна стадія – остання стадія фізіологічного та особистісного розвитку, коли настає статева зрілість і формується статева ідентичність, як визначальний компонент структури особистості [47].

К.Г.Юнг виділяв архетип Замість, як об’єднуюче начало всіх елементів особистості. Мета людського життя – повна реалізація свого Я “набуття Самості”, яке здійснюється через динамічний процес індивідуації. Суть якого полягає в інтеграції багатьох протидіючих внутріособистісних сил і тенденцій. Індивідуація передбачає свідому реалізацію людиною своєї унікальної психічної реальності, повний розвиток та вираження всіх елементів особистості [51].

На думку Д.Радьяра, ідентичність – централізований стан свідомості, який функціонує на кількох рівнях. На основі цих рівнв можна простежити генезис ідентичності. Першим рівнем є біологічна замість, яка засвідчує родову та видову сутність людської істоти . Другий рівень розвитку самості – культурний, який передбачає ототожнення індивіда із власною діяльністю та суспільним досвідом. Третій рівень – соціокультурний, або як зазначає З.С.Карпенко – рівень, представляє особистісну замість. Четвертий – індивідуальний рівень самості який відображає здатність індивіда до само актуалізації.

В.А.Петровський вважає, що Я особистості є причиною самого себе та породжує феноменологію суб’єктоності. Один із проявів Я – трансцедетальне Я, що становить “діючу причину”саморуху Я, це “думка, мисляча себе”. На думку З.С.Карпенко, термін “трансцедетальне Я” можна замінити терміном “рефлексивне Я”, “адже йдеться про поза чуттєве , в умовному просторі і часі, існування Я, останнє, як відомо, стає реальністю в умовах інтеріоризованої міжсуб’ктної взаємодії” [16]. Внутріпсихічні, насамперед, розумові процеси, як форма існування думки, взагалі свідомості , роблять можливим породження нових смислів діяльності, технічних ідей, творчих задумів. З.С.Карпенко визначає рефлексивне Я як “автора творчої діяльності і самоздійснення”, оскільки воно із багатьох варіантів і можливостей здатне вибрати та сформувати власний зміст свідомості. Отже, передумовою становлення ідентичності є рефлексія, як процес самопізнання.

У психологічній науці розмежовують два аспекти ідентичності: особистісний та соціальний. Під поняттям “особистісна або особиста ідентичність” розуміють набір рис чи інших індивідуальних характеристик, які відрізняються певною постійністю і дозволяють диференціювати даного індивіда від інших людей. Тобто, особиста ідентичність робить людину схожою на саму себе та відмінною від інших.

Соціальна ідентичність трактується в термінах групового членства, приналежності до більшої чи меншої групи, включеності в деяку соціальну категорію. В соціальній ідентичності виділяють дві сторони:

- усвідомлення інгрупової (внутрішньогрупової) подібності: “Ми члени однієї спільності і тому ми схожі”;

- виділення аутгруповрї (міжгрупової) диференціації, це усвідомлення різниці між своєю та іншою ”чужою” групою.

В ході онтогенетичного розвитку особиста ідентичність є вторинною по відношенню до соціальної, так як вона формується на основі використання знань, набутих в процесі соціалізації. Спочатку в наукових дослідженнях протиставляться особиста і соціальна ідентичність як суперечливі та абсолютно взаємовиключні поняття. Адже особистісна ідентичність передбачає відчуття своєї відмінності від інших людей і, що важливо, в тому числі – від членів своєї групи. Оскільки важко уявити, як можна одночасно відчувати себе і подібним до членів групи і відмінним від них, то це протиріччя породило ідею про неминучість конфлікту різної міри гостроти та вираженості між цими двома видами ідентичності. Вважалося, що в кожний даний момент часу лише одна із них може бути актуалізована [30].

Проте на сучасному етапі досліджень більшої актуальності набуває теза про взаємодію та взаємодоповнюваність понять соціальної та особистісної ідентичності. Наприклад, М.Яромовіц запропонувала власне трактування співвідношення цих понять [30]. Вона розглядає особисту ідентичність як субсистему знань індивіда про себе, котрі формуються при порівнянні себе з членами своєї групи і складаються із комплексу рис, специфічних для Я. Соціальна ідентичність теж розуміється як набір якостей, але тих, які виявлені в ході порівняння своєї та “чужої” групи [30].

Відповідно до такого тлумачення походження соціальної та особистісної ідентичності, були проведені практичні дослідження (1998). Було виявлено, що соціальна ідентичність домінує у тих, у кого високий рівень відмінностей при порівнянні “Ми-Вони” і низький рівень розбіжностей при порівнянні “Я - Ми” [30]. Особистісна ідентичність більш притаманна тим, у кого високий рівень, відмінностей у випадку порівняння “Я - Ми” і низький – при порівнянні “Ми-Вони”. Отже, усвідомлення своєї неповторності здійснюється через пізнання власної особистості та характерологічних якостей і властивостей інших людей.

Успішна адаптація людини в суспільстві передбачає сформованість і соціальної, і особистої ідентичності, тобто здатності переключати увагу з однієї перспективи на іншу. Такої думки дотримується також У. Дойс. Він вважає, що особиста ідентичність є однією із соціальних репрезентацій і має сенс лише як організуючий принцип в системі взаємовідносин індивіда і групи.

За Х. Теджфелом, досягнення ідентичності можливе як посередництво розвитку особистісної ідентичності, так і через формування соціальної ідентичності. Одна і таж людина.


біологічний організм

мал. 1 Структура ідентичності
ціннісний

вимір
час

змістовний вимір

  1   2   3   4   5

Схожі:

Курсова робота Психологічні умови становлення ідентичності у підлітковому віці iconРекомендації для педагогів Підготувала методист з психологічної служби рмк
Психологічні особливості розвитку дитини у молодшому шкільному віці (6/7-11 років) та підлітковому віці (11-15 років). Особливості...
Курсова робота Психологічні умови становлення ідентичності у підлітковому віці iconТема: Психологічні особливості розвитку І формування особистості у підлітковому віці
Аналіз проблеми підліткової кризи. «Важкий підліток» як дискусійна проблема вікової психології
Курсова робота Психологічні умови становлення ідентичності у підлітковому віці iconПсихологічні особливості І формування особистості в підлітковому віці
Біологічні І соціальні фактори в психічному розвитку І формуванні особистості підлітка
Курсова робота Психологічні умови становлення ідентичності у підлітковому віці iconПроблеми відхилень у поведінці у підлітковому та ранньому юнацькому віці
У підлітковому та юнацькому віці часто зустрічаються різні відхилення в поведінці. Розрізняють девіантну (система вчинків, що відхиляються...
Курсова робота Психологічні умови становлення ідентичності у підлітковому віці iconКуріння в підлітковому віці, як з цим боротися
Психологи називають це конформізмом коли людина вважає за краще вибирати думку групи на шкоду власному. І від цього страждає сама...
Курсова робота Психологічні умови становлення ідентичності у підлітковому віці iconПередумови становлення та умови функціонування ринку
Курсова робота присвячена загальним питанням щодо операцій банків з банківськими металами, розгляду особливостей ринку банківських...
Курсова робота Психологічні умови становлення ідентичності у підлітковому віці iconПеретяка Віталій Віталійович курсова робота з теми
Основні етапи становлення й розвитку інформаційних агентств на ринку світової інформації
Курсова робота Психологічні умови становлення ідентичності у підлітковому віці iconВплив занять спортом на організм дітей І підлітків план лекції
Спортивне тренування у дитячому І підлітковому віці викликає більш значні, виникаючі, морфологічні І функціональні зрушення, ніж...
Курсова робота Психологічні умови становлення ідентичності у підлітковому віці iconПсихологічні аспекти роботи із обдарованими дітьми
Здібність дитини залежить від соціального та матеріального стану батьків, однак, якщо родина зуміє створити сприятливі умови для...
Курсова робота Психологічні умови становлення ідентичності у підлітковому віці iconЗміст Вступ Розділ I
Емоційної сфери в підлітковому віці Error: Reference source not found
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка