І семестр




НазваІ семестр
Сторінка5/37
Дата конвертації05.03.2013
Розмір1.62 Mb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Історія > Документы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   37


V. Виконання вправ на повторення.
*Вибірковий диктант.

Виписати вставні слова. Яка роль у реченні кожного з них?
Своїм трудом виборювати щастя – найвище щастя то, напевно, є (С.Кононенко.) У праці – філософія життя. Здається, зрозуміло це і просто (М.Сингаївський.) І, мабуть, над усе до загину треба віри людині в людину (В.Забаштанський.) Все буде добре, тільки б, головне, не заморозить розум, серце, душу (С.Охріменко.) На згадку вам весела казка. А мені, будь ласка, убуликів в’язку (В.Іванович.)

*Робота біля дошки. Записати речення, вказати вставні слова, пояснити вживання розділових знаків у реченнях. У вказаному вчителем реченні підкреслити члени речення. Пояснити, чому вставні слова не є членами речення.
Я мислю, отже, існую. (Античний вислів.) Потік, напевне, пам’ятає що був і кригою, і снігом (О.Шугай.) У калині, кажуть, живе материнська любов і мудрість. (З підручн.) Здається, папороті цвіт я в темну нічку відшукала (Л.Забашта.) Я, либонь, таки дочекаюся. (Г.Чубач.) А листопад, на диво, розіслав зелений килим скверів та бульварів. (С.Охріменко.) А в кущах ямки глибокі, видно, лосі йшли гуртом. (В.Скомаровський.) Кажуть, у степу є такі криниці, у яких навіть удень відбиваються зорі. (В.Яринич.)
*Прочитати. Пояснити, чому в одному з речень виділене слово є вставним, а в другому – ні. Скласти речення, у яких то вставними словами, то певними членами речення виступали б слова може та очевидно.


  • Здається, часу і не гаю, а не встигаю, не встигаю. (Л.Костенко.)

  • Світ отой напівзабутий здається нині зітканим з туману. (В.Базилевський.)


* Диктант із коментуванням. У вказаних учителем реченнях підкреслити члени речення. Пояснити, чому звертання та вставні слова не є членами речення.
Лебедю! Ти повертаєш додому на тихії води, на зорі Вкраїни ясні… (Л.Забашта.) Матінко, усміх твій ніжний ловлю. (Н.Красоткіна.) Ти, мабуть, чула, певно, чула, як поїзди мене гукнули. (В.Мордань.) Може, хто б послухав казки? Ось послухайте, панове! (Леся Українка.) Посміхайся веселково, земле рідна, калинова. (Л.Яцура)
* Самостійна творча робота за варіантами.


  • І варіант. Скласти висловлювання (обсяг - 3-4 речення) на тему “Моє місто”, використавши два-три звертання. Прочитати, правильно інтонуючи речення зі звертаннями.

  • ІІ варіант. Скласти висловлювання на тему “Ким би я хотів стати” (обсяг - 3 - 4 речення), використавши два-чотири вставних слова. Прочитати, правильно інтонуючи речення зі вставними словами.


^ VІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання. З творів художньої літератури виписати по чотири речення

зі звертаннями та вставними словами. Звертання та вставні слова підкреслити.

Урок № 4


^ Зв’язне мовлення

Спілкування та мовлення. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Сприйняття чужого мовлення. Навчальне аудіювання.

Мета: повторити вивчене про мовлення як засіб спілкування за допомогою виражальних засобів мови; про види мовленнєвої діяльності; повправляти у сприйнятті-розумінні почутого; виховувати любов до природи, доброту й милосердя; розвивати логічне й образне мислення, уяву, слухову та зорову пам’ять, з,агачувати та уточнювати словниковий запас учнів, формувати комунікативні вміння.

Обладнання: підручник, текст для аудіювання.
Хід уроку
І. Повідомлення мети і завдань уроку.
ІІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

*Бесіда.

  • Як пов’язані мова та мовлення?

  • Що таке мовлення? Яка мета усного мовлення? Писемного?

  • Що вам відомо про таку форму мовлення, як діалог? Монолог?

  • Які існують види мовленнєвої діяльності?

  • До яких видів мовленнєвої діяльності ви вдаєтеся у процесі виконання домашнього завдання? Під час бесіди в класі?


ІІІ. Виконання вправ на застосувавання узагальнених знань.
*Пояснювальний диктант.

Пояснити, про які види мовленнєвої діяльності йдеться в кожному з прислів’їв. До яких видів мовленнєвої діяльності ви вдалися в процесі роботи над диктантом?
Більше слухай, а менше говори. Страшне перо не в гусака, а в дурака. Він свій язик припинати не звик. Написав писака, не прочита читака. Мудрий уміє читати і рядки, і між рядками.
ІV. Вивчення нового матеріалу.

*Пояснення вчителя.
Мова реалізується в процесі мовлення, тобто мовленнєвої діяльності. Мовленнєва діяльність включає такі види: аудіювання (одночасне слухання й розуміння), читання, говоріння, письмо. За науковими даними, час, що його людина витрачає на мовленнєву діяльність, розподіляється так:

  • аудіювання – 45%

  • говоріння – 30%

  • читання – 6%

  • письмо – 9%

Як бачимо, основою спілкування є аудіювання. Саме воно забезпечує сприймання та розуміння усного мовлення.

Аудіювання не слід змішувати зі слуханням. Слухання – це передусім акустичне сприймання звукового потоку, тоді як аудіювання - це сприймання й розуміння людського мовлення.

Успішність смислового сприймання усного мовлення залежить від підготовленості слухачів, від того, як вони вміють слухати.
^ V. Виконання вправ на закріплення вивченого.
*Проведення навчального аудіювання.
Текст для аудіювання
У лісі
Діти йшли вузькою стежкою. Де не взялася трясогузка. Киваючи довгим хвостом, вона пробігла стежкою хутко, як миша.

Навколо росли густі кущі. Вони були круглі і здавалися схожими на величезні зелені макітри.

З одного куща випурхнув дрізд. Ігор підбіг до куща, нагнувся і розсунув гілля. Там чорніло щось кругле, схоже на горнятко.

Ніколи не доводилося хлопцям бачити гніздо чорного дрозда. Кожну билинку, кожну гілочку було по-хазяйськи обмазано глиною, і все кубло зскидалося на зліплену з глини й землі чорну чашку.

Але що могло бути красивішим за п’ятеро яєчок, які лежали в гнізді! Були вони небесного, ясно-блакитного кольору, і по ньому, як зірочки, де-не-де розбігалися цятки. Василько обережно доторкнувся до до гнізда пальцем і відсмикнув рук. Не змовляючись, хлопці мовчки пішли геть.

Непомітно для себе діти заходии в ліс усе далі. Василько розповідав другові страшні випадки, про які коли-небудт чув. Найбільше сподобалася Ігореві історія з бовкалом на вовчому хвості. Того вовка ще малим вовченям узяв у лігві дядько Панас і прив»язав йому бовкало до хвоста. Вовченя ж візьми та й утечи - шукай вітра в полі! Такий лютий вовцюган виріс! І все шукає людей, щоб помститися…

Тут трапилося несподіване. Діти почули сухий стукіт бовкала… Ігор мовчки вчепився другові в рукав. Дерев’яний стукіт наближався. Це навіть не стукіт – це клацання. Якась велика звірина клацала зубами…

Коли кущі напроти затріщали й заворушилися, діти. Покидавши кошики, кинулися геть. Незабаром Василько зупинився.

- Стій, Ігоре, - сказав він. – Я піду та зніму з вовчого хвоста бовкало і віддам дядькові Панасу.

Хлопець підійшов до куща ліщини і виламав гілляку. Бовкало застукало зовсім близько. Василько кинувся вперед, крізь кущі.

- Ігоре! – пролунав його крик. – Іди сюди! Ось він!

У кущах, здивовано витріщившись на дітей, стояло теля. Дерев»яне бовкало теліпалося в нього на шиї. Злякавшись, теля крутнулося і, ламаючи кущі, метнулося геть.

Ломаку, з якою Василько кинувся на «вовка», Ігор узяв із собою. Він покаже її всім. Василько ж не знав, що то не звір!

Діти пішли навпростець. Щось руде промайнуло над головами. Це була білка. Певно, в дупло вскочила. А в дуплі в неї завжди повно горіхів.

Василько підійшов до дерева, охопив руками стовбур. Ігор підсадив друга. Василькові пощастило вхопитися за гілку. Він підтягнувся вгору, тоді засунув у дупло руку. Тієї ж миті його обличчя скривилося від болю й переляку.

-Тікай! – гукнув він. – Шершнюки!

Відчувши болючий укус у руку, Ігор кинувся тікати. Шершнів він одганяв кошиком. Відбігши далеко від небезпечного місця, хлопець спинився. Де ж Василько? Товариш не з’являвся.

Повертатися назад було боязко. У вухах досі стояло ост огидливе дзижчання, а перед очима не зникало видіння? Страшні, з палець завдовжки, жовто-смугасті шершні…

Ігор відчуває, що не може більше чекати. Тривога за Василька охоплює його. Стискаючи в руці держальце кошика, він хутко йде туди, де залишив товариша.

Васлько лежав під деревом, увесь зіщулившись. Ігореві стало страшно. Василько поворухнувся й гукнув:

- Не підходь! Закусають!

Рій літав над Васильком. Огидливі жовті комахи не давали йому підвестися.

Щось немов штовхнуло Ігоря. Він надів на голову кошика і з відчайдушною рішучістю побіг до Василька. Просто з розгону впав на товариша, затуливши його від шершнів. Розлючені комахи з шелестом билися об кошик.

- Дурний, закусають! Попадеш! – глухо обізвався Василько.

- Я гнакрився кршиком, Василечку. Ти лежи смирно. Тобі дуже болить?

- Не ворушись, Ігоре. Вони відстануть. А ти не сердишся на мене? Я ж знав, що то не вовк…

- Ти знав?

- Еге ж. Як ми ото тікали, я озирнувся і побачив теля…

Минула ще добра година, доки віддлетів останній шершень. Затихло дзижчання і шелест слюдяних крилець. Хлопчики поповзли, щоб знову не привернути уваги комах.

На стежці вони глянули один на одного: у кожного обличчя розухло, замість очей світилися щілини.

Обнявшись, хлоп’ята пішли стежкою. Ліс ставав рідший, попереду чистою синявою блиснуло небо.

За О.Донченком; 605 сл.
На кожне із запитань вибрати правильну відповідь:
1.Перед дітьми стежкою пробігала:

А перепілка

  • Б трясогузка

В малинівка

Г ворона

2. Кущі були схожі на:

А круглі м’ячі

Б дитячі голови

В зелені снопи

  • Г зелені макітри


3. Хлопці, не змовляючись, пішли від гнізда геть, тому що

А вони поспішали

Б гніздо їх не зацікавило

  • В боялися зашкодити пташці

Г хотіли уникнути спокуси зруйнувати гніздо

4. Вовченя у лігві знайшов

А дід Іван

Б дядько Себастьян

В дядько Петро

  • Г дядько Панас

5. Василько виламав гілляку з куща

А калини

Б малини

  • В ліщини

Г ожини

6. Ігор узяв ломаку з собою, щоб

А похизуватися перед хлопцями

  • Б підтвердити сміливість товариша

В переконати у зустрічі з вовком

Г на згадку про подію

7. Василько поліз у дупло, щоб

А спіймати білку

Б видрати білченят

В покуштувати бджолиного меду

  • Г дістати горіхи

8. Василько гукну Ігореві:

А «Рятуй мене!»

Б «Тримай мене!»

В «Стривай!»

  • Г «Тікай!»

9. Ігор повернувся до дерева з дуплом, щоб

А дізнатися, що трапилося з Васильком

  • Б рятувати Василька

В забрати кинутий кошик

Г спитати дорогу

10. Накривши собою товариша, Ігор переживав, щоб

А шершні не закусали його до смерті

  • Б не боліло товаришу

В шершні не залізли під кошив

Г шершні не зіпсували кошик

11. Василько зізнався, що бачив теля, тому що

А із вдячності за допомогу

  • Б через докори сумління

В було дуже страшно

Г треба ж про щось говорити

12. Випадок із шершнями

А покладе край дружбі хлопчиків

  • Б ще більше зміцнить їхню дружбу

В не вплине на їхні стосунки

Г викличе в них взаємну відразу
VІ. Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано).
VІІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІІ. Домашнє завдання. Вправа 11.

^ ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ
Уроки 5-6

Тема: Походження слів: власне українські та запозичені слова. Ознайомлення з тлумачним словником і словником іншомовних слів. Правопис слів іншомовного походження.

Мета: подати відомості про походження української лексики, повправляти в розрізненні власне українських та запозичених слів; ознайомити з будовою тлумачного словника та словника іншомовних слів; формувати вміння роботи зі словником і таблицею; удосконалювати правописні навички, зокрема щодо правопису іншомовних слів; сприяти збагаченню та уточненню словникового запасу школярів; розвивати культуру усного та писемного мовлення, образне мислення; виховувати любов до природи рідної землі.

^ Тип уроків: комбіновані (вивчення нового матеріалу; повторення вивченого в попередніх класах).

Обладнання: підручник, словники, таблиці.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань.
*Робота з підручником. Виконання вправи 26 (с.17).
*З’ясувати лексичне значення записаних на дошці слів, скориставшись тлумачним словником та словником іншомовних слів. Чому довелося скористатись обома словниками?


  • Левада, кетяг, літепло, плеяда, долар.

  • Гроно, плесо, навзаєм, бейсбол, Інтернет.


ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с.32).
* Пояснення вчителя.

Словниковий склад сучасної української літературної мови формувався впродовж тривалого історичного часу. Лексика сучасної літературної української мови неоднорідна за походженням. Виділяють корінну та запозичену лексику.

Корінна українська лексика - це слова, що виникли в українській мові або були успадковані нею від давніх мов - праслов'янської і давньоруської, від яких вона утворилася. Наприклад: хлібороб, щирість, будувати, щоденно, сорок, дружба, вчити, наш, сто, зверху.

Виділяють три основні шари корінної української лексики з погляду її походження: спільнослов'янський, до якого входить і найдавніша, спільноіндоєвропейська лексика, спільносхіднослов'янський і власне український.

Спільнослов'янська лексика - це слова, успадковані через давньоруську із спільнослов'янської (праслов'янської) мови; найдавніший шар української лексики, її ядро. Наприклад: мати, око, кінь, молоко, воля; сидіти, орати, вміти, учити; великий, солодкий; ніготь, палець; дрімати, любити; чоловік, жінка; сковорода, чашка, ліжко, хитрий, глухий; один, сто; ваш, там, куди; про, а, ні.

Більшість спільнослов'янських слів поширені в усіх слов'янських мовах, зрозуміло, із фонетичними відмінностями, що відбивають специфіку кожної з них.

Власне українська лексика - це слова, що виникли в українській мові і є специфічними, властивими тільки їй словами. Наприклад: ^ Батьківщина, громадянин, очолити, бентежити, линути, гай, жовтень, завірюха, чарівний, навпростець, плугатар, осередок, освіта, самота, свита, споконвіку, праворуч, нашвидкуруч, мимохідь, торік, зопалу, навпростець, осторонь, заздалегідь, навперейми.

Близько 10 відсотків слів української мови - це слова іншомовного походження, які прийшли в українську мову або прямо, або через мову-посередницю. Серед них слова, запозичені з грецької (граматика, математика, психологія, логіка, географія, демократія, література, діалог, лиман, корабель), латинської (академія, ректор, студент, трагедія, дисципліна), англійської (спорт, футбол, аут, джентльмен, лідер, пікнік), німецької (гастроном, вексель, бухгалтер, костюм, орден, солдат, штраф, штаб, шахта, курорт, дах, ґрунт, кокс), французької (сюжет, абажур, магазин, пальто, пляж, бюро), італійської (галера, палац, сопрано, тенор, адажіо, віолончель, корсар), голландської (яхта, трап, люк, матрос, гавань, шлюпка, каюта, краби), тюрських мов (базар, сарай, кавун, тютюн, халва, батіг).
* Прочитати заздалегідь записані на дошці речення. Що ви можете сказати про походження виділених слів? Пояснити їхнє лексичне значення. До якого словника слід звернутися в разі потреби?
Бринить бджола і джміль гуде, у гай по ряст дівчатко йде (В.Бендюг.) Ще голубим крилом леліє тепла днина. (І.Москаленко.) В плесі тихого смеркання човнярі човни лаштують. (П.Осадчук.) Пливуть, неначе мрії, журавлі, ключами йдуть відпочивать на луки (І.Москаленко.) "Нескафе" бадьорить зранку, І бентежить серце нам. (З реклами.)
ІV. Виконання вправ на закріплення.
* За допомогою словника встановити походження та лексичне значення поданих слів. Дібрати до них українські відповідники.
Процент, бібліотека, фонтан, ін’єкція, інфекція, лауреат, премія.
Довідка. Відсоток, книгозбірня, водограй, укол, зараза, переможець, нагорода.
*Диктант із коментуванням. Пояснити лексичне значення та з’ясувати походження виділених слів, за потреби звернувшись до словника.
Гори в мені, червона кров батьків, наснаж мене і освяти на слово. (А.Камінчук.) Дух творчості плекай, хоч буде гірко… (С.Реп’ях.) Упаду серед сивого шляху і лежатиму там горілиць, наче вслід задивлюсь тому птаху, що бринить між летючих зірниць. (І.Муратов.)
* Подані слова ввести до самостійно складених речень. Які з цих слів є власне українськими, які – запозиченими?
Освіта, веселка, інтернет, шоу, навпростець.


* Самостійна робота. Письмове виконання вправи 56.
^ V. Повторення вивченого в попередніх класах..
*Опрацюваnb таблицю.



Літери и-і

в словах іншомовного походження

^ Літеру И пишуть:

У загальних назвах

У власних назвах

Після літер

д, т, з, с, ц, ч, ж, р: директор, сигнал, циркуль, шифр, ритм..

Це правило називають

правилом «дев’ятки».

Формула для запам’ятовування:

^ Де ти з]їси цю чашу жиру?

У географічних назвах

з кінцевими -ида, -ика:

Антарктида, Атлантида, Флорида, Адріатика, Америка, Антарктика, Арктика, Атлантика, Африка, Балтика, Корсика, Мексика.

У географічних назвах із звукосполученням -ри- перед приголосним (крім j): Великобританія, Крит, Мавританія, Мадрид, Париж, Рига, Рим та ін., але Австрія, Ріо-де-Жанейро.

У географічних назвах після приголосних дж, ж, ч, ш, щ і ц перед приголосним також пишемо -и: Алжир, Вашингтон, Вірджинія, Гемпшир, Жиронда, Йоркшир, Лейпциг, Циндао, Чикаго, Чилі, але перед голосним і в кінці слова пишеться і: Віші, Шіофок.

Літеру і пишуть:

1. На початку слів

інститут, інженер, ікебана

2. У кінці незмінних слів

таксі, колібрі

3.Після букв, що не входять до «дев’ятки»

пінгвін, фініш

4. Перед літерами. Що позначають голосний звук, та й

радіус, діалог

5. У власних назвах після букв на позначення приголосних, крім шиплячих

брати Грімм, Дені Дідро



*Робота біля дошки.

Записати слова. Пояснити їхні лексичні значення, за потреби звернувшись до словника. Обґрунтувати написання слів.
Диск, тиран, зигзаг, чинара, ранжир.
*Переписати з дошки слова, на місці крапок уставляючи пропущені літери и або і.


  • Магн..т, б..лет, тр..о, д..агноз, рад..ац..я, такс.., пар.., ..мідж,..нжир, ..нформація.

  • Техн…ка, рад..о, ман..я, сер..ал, ав..ац..я, жур.., пон.., Капр.., тр..умф, ..єрогліф.


^ VІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.
*Пояснювальний диктант. Іншомовні слова підкреслити, за словником з’ясувати їхні лексичні значення.
Розгойдає сонце свої качелі, і бджолині вдарять віолончелі (А.Малишко.) Елегію бджола на крипці грає, а сонях гра на кобзі золотій (Є.Гуцало.) Вже й клевер прозирає крізь зело рожевими очима марсіанина (І.Муратов.) Діамантами небо зоріє (О.Гриценко.) Дід про хліб, а баба про фіалки (Нар.творч.).
*Диктант із коментуванням.
І.Трохи Америки, трохи Європи, Азія в небо мечеті встромляє (С.Крижанівський.) Вітрила в напрузі, ясний краєвид. На пошуки, друзі, нових Атлантид! (В.Швець.) Істина є добром інтелекту. (Г.Кониський.) Ні, я не проти математики, а все ж у серце зазира очима літер хрестоматія… (П.Перебийніс.)

ІІ.Одного разу Лебідь, Рак та Щука сукупний бізнес вирішили втнуть (М.Білокопитов.) Як хочеться цитрини, в ній, кажуть. Вітаміни (Ю.Михайлів.) ніхто не знав, ніхто не чув… Міністр інкогніто прибув (Олександр Олесь.)
*Словниковий диктант. Пояснити лексичне значення слів та з’ясувати їхнє походження, за потреби звернувшись до словника.
Бразилія, циліндр, бравісимо, кілограм, бібліотека, джинси, Чикаго, Вашингтон, Сицілія, Чилі, таксі, денді, мафіозі, імпровізація, інерція, інтуїція.
^ VІІ. Повторення вивченого в попередніх класах.
* Опрацювання таблиці.


У словах іншомовного походження літери подвоюються:

1. У власних назвах

Голландія, Діккенс, Руссо

2. В окремих словах – загальних назвах

Ванна, тонна, манна, панна, нетто, брутто, вілла, бонна

3. У разі збігу однакових приголосних звуків префікса та кореня

Ірреальний, контрреволюція


*Прочитати речення, визначити іншомовні слова. Обґрунтувати правопис слів. Поясни лексичне значення слів, за потреби звернувшись до словника.
І не чекаймо з неба манни! Лише у праці міць прийде! (Л.Закордонець.) Слова ж знецінились, а лік пішов не в грамах, а на тонни… (Б.Олійник.) Те, що вчора було прогресом, завтра стане іхтіозавром (Л.Костенко.) Принцесо Анно, вже готова ванна (І.Драч.) Стрункі черешні, як мадонни, стоять в чарівнім убранні (С.Грінчак.)
^ VІІІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.
*Розподільний диктант. Іншомовні слова з подвоєнням і без нього записати в дві колонки. Пояснити лексичне значення слів, за потреби звернувшись до словника.
Лібрето, панна, донна, алея, Голландія, Голівуд, інтермецо, вілла, каса, нетто, брутто, біроко, беладона, мадонна, трилер, Шиллер, Мюллер, Джонні, Бетті.
Переписати слова, уставляючи на місці крапок, де це потрібно, м»який знак або апостроф. Перевірити себе за орфографічним словником.
Ад..ютант, порт..є, п..юпітр, конферанс..є, п..юре, шансон..є, б..юро, ін..єкція, б..юджет, миш..як, М..юнхен, потрт..єра, кар..єра, інтер..єр, р..юш, П..ємонт, комп..ютер, П..яченца, б..язь, бракон..єр, кастан..єти.
*Диктант із коментуванням.
Мовчить дитя в Мадонни на руках. (Н.Гуменюк.) Вона не чула зроду про Растреллі. (Л.Костенко.) Тоді не знав я ні високих слів, ін казки про Ромео та Джульєтту (В.Бровченко). Десь острів є, що осіяв Шекспір, де Діккенс усміхався крізь тумани (М.Рильський.) Ворона - священна птиця бога Аполлона (Л.Костенко.) Отож парфумів в ванну наливай, і чим тобі це не тропічний рай? (Ю.Клен.)
ІХ. Підбиття підсумків уроку.
Х. Домашнє завдання. Вправи 56, 58.
Урок № 7
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   37

Схожі:

І семестр iconПлан роботи департаменту навчально-пізнавальної діяльності (днпд)...
Підводити підсумки успішності учнів школи за семестр, рік. Результати висвітлювати в стіннівках
І семестр iconПлан виховної роботи школи І семестр Солонянський навчально виховний комплекс 2012- 2013 н р
Провести нараду з класними керівниками з питань планування виховної роботи на І семестр
І семестр iconКалендарно тематичне планування з алгебри І початків аналізу
Усього 105 год, І семестр — 48год, 3 год на тиждень, II семестр — 57год, 3 год на тиждень
І семестр iconКалендарні плани з алгебри І початків аналізу
Усього 70 год, І семестр — 32 год, 2 год на тиждень, II семестр — 38 год, 2год на тиждень
І семестр iconКалендарно тематичне планування з геометрії
Усього 70 год, І семестр — 32 год, 2 год на тиждень, II семестр — 38 год, 2 год на тиждень
І семестр iconКалендарні плани з алгебри
Усього 70 год, І семестр — 32 год, 2 год на тиждень, II семестр — 38 год, 2 год на тиждень
І семестр icon2 курс 4 семестр

І семестр icon3 курс 6 семестр

І семестр icon2 курс 3 семестр

І семестр iconРозклад уроків на ІІ семестр

Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка