Тема. Література рідного краю
Скачати 77.81 Kb.
|
| Вчитель Марод М.Р. Тема. Література рідного краю. Галина Процюк. «Легенда про Стенятин». Мета: ознайомити учнів із дитячими і шкільними роками Г.Процюк; ознайомити зі змістом та художніми особливостями «Легенди про Стенятин»; розвивати навички виразного, вдумливого читання, уміння коментувати прочитане й висловлювати своє ставлення до нього; виховувати почуття патріотизму, відчуття духовного зв’язку з історичним минулим рідного села. Обладнання: текст твору, запис інтерв’ю з поетесою, ілюстрації учнів до твору. ^ Відкрию таїну одну історії мойого краю… Галина Процюк І. Повідомлення теми та мети уроку. ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів. ^ ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.
Чорний шлях—так люди прозвали шлях, яким гнали українців у турецьку й татарську неволю; пожитки—дрібне майно, домашні речі; прорік—сказав, виголосив; посаг—майно, гроші, що їх дають батьки нареченій, коли вона виходить заміж; очей не відірвати—про щось надзвичайно гарне, привабливе; кров холоне в жилах—охоплює почуття страху, сильного переляку; зчорнів від горя—охоплений великим смутком, печаллю.
Проблемні питання для опрацювання:
І група визначає ознаки жанру, тему та основну думку твору. ІІ група характеризує образ дівчини Стені. ІІІ група виписує приклади використаних художніх засобів та з’ясовує їх роль у творі. Орієнтовні відповіді І група. Поема—великий ліро-епічний віршовий твір, у якому зображуються важливі події, яскраві, сильні людські характери, а змалювання подій супроводжується авторськими відступами. У творі Галини Ярославівни Процюк наявний розгорнутий сюжет, події розвиваються динамічно, напружено, характер героїв розкривається досить повно, читач дізнається про їхній внутрішній світ, переживання та думки. Головна подія—навала татар на наші землі і загибель дівчини Стені. Форма—віршова. Отже, за жанром це ліро-епічний твір, поема. Тема—поетична розповідь про походження назви села Стенятин. Головна думка—уславлення благородства, хоробрості і краси легендарної дівчини Стені. ІІ група. Дівчина Стеня гарна на вроду («Була вродливиця на ймення Стеня»), працьовита, дбайлива, бо зуміла зібрати неабиякий посаг («Хустки, стрічки, намиста, рушники»). Стеня дуже відважна, бо не побоялася вночі вернутися до рідної хати, хоч знала, що татари можуть бути вже там. Вона була гордою дівчиною, не хотіла,щоб посаг потрапив до рук чужинців («Ні, скарб я свій нізащо не віддам!»). Наша героїня ніжна, лагідна, просить допомоги і в стежечки, і в хати білої. Я думаю, Стеню любили не тільки рідні, а й усі односельчани, бо недаремно вирішили назвати село на її честь. ІІІ група. У творі багато епітетів, які яскраво змальовують події: пам'ять бистрокрила; нашесть кривавих; вражий кінь; чорні ворони; потвора вузькоока й кривонога; мати бідолашна; у пам’яті народній та ін. Порівняння допомагає читачам точніше, виразніше побачити предмет зображення: ^ Досить часто автор вживає метафори: у віконце місяць задивився; місяць бачив і мінився в горі; весна твоя не скличе старостів; сиві скроні падали в долоні; мак вогнем палає; серце оживає. Звертання, окличні речення надають творові емоційності, ліричності. Отже, поетеса використала багато художніх засобів, які роблять твір цікавим, поетичним, естетично привабливим та глибокодійним. ІV. Висновки учителя й підсумки роботи, оцінювання. V. Домашнє завдання. Навчитися виразно читати легенду, скласти план; написати твір-мініатюру «Що найбільше мене захоплює у Стені». ^ Відкрию таїну одну історії мойого краю, Літопису торкну струну, і дивна музика заграє Наспів легенди про село, яке довіку серцю миле, Давно це діялось, давно – несе нас пам’ять бистрокрила У той далекий грізний вік правителя Менґлі- Ґірея, Бо там бере початок лік нашесть кривавих епопея. Б’є копитом вражий кінь, Трави скошені – Їдуть гості звідусіль Та й непрошені. Та й по Чорному шляху Чорні ворони, – Від загину і страху Боже, хорони! …Високим тином з очерету Село селяни городили – Від сина ханського – Мегмета Свої пожитки боронили. Як сунула татар навала – Їх тінь лісів густих ховала, І в непрохідності боліт Шукав рятунку люд від бід. Страшну новину день новий прорік – Орда татарська суне до Сокаля! Заметушилися старі й малі – Відходили з села все далі й далі, Як ліхтарі – холодний блиск зорі. Судить не вправі наше сьогодення, Хто як чинив, коли наш край горів, Серед отих нещасних втікачів Була вродливиця на ймення Стеня. Та тільки Стеня мовчки сумувала, Забула посаг свій, який збирала, Щоби у час весільної пори Могла гостей своїх обдарувати, Які дари там тільки не були! Хустки, стрічки, намиста, рушники – Краса яка! Очей не відірвати, Усе залишилося в скрині, в стінах хати. – Ходім, Василю! – мовила звабливо До парубка сусідського вона. Домовились – воно й не диво – Кров молода вирує без вина. Їм слала ніч намоклих трав прядиво. Ішли лиш їм відомими путями, І лиш тоді вони прийшли до тями, Коли побачили – горіли Скоморохи! – Але ж, Василю, нам ще зовсім трохи Пройти залишилось, – а там, а там! Ні, скарб я свій нізащо не віддам! Ой ти, стежечко, будь мені вірною, Як ведеш туди, приведи назад, Бо ще діточки мої ненароджені, І пісні мої недоспівані… Аж ось і хатка – здрастуй, хато біла! Удвох прокрались сторожко й несміло, Немов передчуваючи лихе, – Вже Стеня гладить дерево сухе Своєї скрині. – Швидше, не барися! Бо у віконце місяць задивився, І раптом на центральному майдані Почулось голосне коней іржання. Татари близько! – Боже, від напасті Не дай квітучій парості пропасти! Майнула Василева тінь до тину, Коли дівча свій посаг діставало. Та має все на світі тім причину – Пройти їм залишилось зовсім мало, Як в гостроверхім головнім уборі Потвора вузькоока й кривонога Переступила дітям тим дорогу. А місяць бачив і мінився в горі. Двобій почався. А тим часом Стеня, Стискаючи своє намисто в жмені, Хутчіш метнулася до тину, перелазу – Стріла коротка просвистіла зразу, Вп’ялася у дівоче гарне тіло, А татарва дивилась й реготала. – Ще чула Василя останній стогін І більш нічого І більш нічого… На тині тому так і залишились – Стрічки і Стеня, Стеня й рушники. … Коли вернулись люди й подивились, Зосталося те в згадках на віки. Там мати бідолашна голосила, Що й чуть несила – кров холоне в жилах. – Ой доню! Моя ти доню! Весна твоя не скличе старостів, І сиві скроні падали в долоні, А батько глянув й мало не зомлів, Зчорнів від горя того і образи. … Ховали Василя і Стеню разом, І раз й назавше вирішили люди – Нехай село оте Стенятин буде. Як Стеня й тин у пам’яті народній Учора. Завтра. Вічно. І сьогодні. … То не верба над ставом нахилилась, То Стеня на свій посаг задивилась. То у житах не мак вогнем палає, То Василеве серце оживає. Галина ПРОЦЮК, член літературно- мистецького об’єднання «Колос». |
Схожі:
 | Урок з української літератури. 9 клас. Вчитель Віра Петрівна Коваленко... Тема. Література рідного краю № Валентина Коваленко. Повість «Вовчик». Проблема сирітства в українській державі |  | Відділ культури І туризму Новоукраїнської рда «Історія рідного краю»,що був покликаний підтримувати І розвивати дослідження І вивчення історії Кіровоградщини. Регіональний проект... |
| Найкраща у світі – моя Україна – у цілому світі одна! Батьківщини, прагнення бути свідомим громадянином України, її патріотом. Розширювати поняття громадянськості. Виховувати почуття... | | Тема. Де ти живеш ? Мета: розкрити уявлення про рідне селище: назву селища, головну вулицю, визначні місця селища, викликати інтерес до історії рідного... |
| Нова програма для середніх загальноосвітніх шкіл Миколаївщини література рідного краю Виходячи з цього, подаємо тематику 4-х уроків у кожному класі для вивчення літературних здобутків Миколаївщини | | Урок вивчення нового матеріалу. Хід уроку І. Повідомлення теми, мети... Тема. Література рідного краю. Олексій Довгий. Розповідь про поета. Інтимна лірика. Збірка «Троянди для дружини» |
| Розмаїття культур на Буковині Щасливі ми, бо народилися у такому благословенному краю Буковина. Буковинське коріння сягає глибокої давнини. Де ми не були б, скрізь... | | Тема. Луки рідного краю На берегах річок та озер, серед лісу на галявинах. Луки утворюються на місці вирубаних лісів |
| Тема: Природа наш спільний дім Обладнання: ілюстрації із зображенням природних краєвидів, рідкісних тварин та рослин рідного краю, кросворд, загадки, вірші, дитячі... | | Урок літератури рідного краю 6 клас Тема : Павло Андрійович Байдебура Методи І прийоми роботи : слово вчителя, доповіді учнів, робота над текстом твору, тести |