Нака з




Скачати 341.16 Kb.
НазваНака з
Сторінка2/5
Дата конвертації11.04.2013
Розмір341.16 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Історія > Документы
1   2   3   4   5
^

2.2.1. Глаукома вторинна внаслідок травм ока (травматична) - Н 40.3.


2.2.2. Глаукома вторинна внаслїдок запалення ока (увеальна) - Н 40.4.

2.2.3. Глаукома вторинна внаслїдок інших хвороб ока (факогенна) - Н 40.5.

^

3. Діагностичні критерії глаукоми


3.1. Анамнез, за яким встановлюється діагноз спадкової та внутрішньо-утробної глаукоми.

    1. Офтальмологічне обстеження:

  • Біомікроскопія;

  • біометрія-кератометрія;

  • визначення величини передньо-задньої осі ока (ПЗВ);

  • гоніоскопія;

  • офтальмоскопія;

  • тонометрія.

Новонароджені та діти молодшого віку обстежуються під наркозом.
Діагноз вродженої та вторинної глаукоми встановлюють при наявності

комплексної оцінки офтальмологічного статусу:

  1. Наявність постійного або періодичного рогівкового синдрому (світлочутливість, сльозотеча, тріщини десцеметової оболонки).

  2. Збільшення відносно вікової норми діаметра рогівки, лімба, глибини

передньої камери очного яблука, ПЗВ. За цими параметрами визначається стадія захворювання.



Стадії


Показник більше вікової норми

діаметр рогівки (ДР)

передня камера (ПК)

передньо-задня вісь (ПЗВ)

співвідношення екскавації до діаметра диску (Е/д)

1 - початкова

на 1-2мм

на 0,5 мм

на 1-2 мм


до 0,3

2 - розвинена


на 2,5-3,5 мм

на 1-1,5 мм

на 2,5-5 мм

0,3-0,5

3 - глибока


на 4 мм

на 2 мм

на 5,5 мм

≥ 0,55

4 - термінальна


виражені анатомічні зміни ока (буфтальм, атрофія зорового нерва, сліпота)




  1. Наявність патології райдужно-рогівкового кута (гоніодизгенез) певного ступеню:

  • гоніодизгенез 1 ступеню – кут відкритий, видно циліарне тіло;

  • гоніодизгенез 2 ступеню – райдужка прикріплена на рівні задньої третини трабекули;

  • гоніодизгенез 3 ступеню - райдужка прикріплена на рівні середини трабекули;

  1. Значення ВОТ:

  • в нормі ( до 22 мм.рт.ст.);

  • помірно-підвищений (23-30 мм.рт.ст.);

  • високий (31-40 мм.рт.ст.);

  • дуже високий (41 мм.рт.ст. і більше).


4. ЛІКУВАННЯ

При встановленні діагнозу вроджена та вторинна глаукома показане хірургічне лікування.


Стадія захворювання за гоніодизгене-зом

Операції

Медикаментозне лікування як допоміжне до хірургічного

В післяопераційно-му періоді

Гоніодизгенез 1-2 ступеню
Гоніодизгенез 3 ступеню

  • Трабекулотомія

  • Трабекулоектомія

  • Синус-трабекулоектомія

  • Синус-трабекулостомія



  • Гоніотомія

  • Гоніопунктура

  • Синус-трабекулоектомія

  • Синус-трабекулостомія

  • Субсклеральна цикловітректомія




  • Тімолол 0,25 або 0,5% по 2 к..· 2р/д

  • Окуріл 0,25 або 0,5% по 2 к. ·2р/д

  • Азопт 1к.·2р/д

  • Трузопт 1к.·2р/д

  • Ксалатан 1к.·1р/д

  • Пілокарпін 1% по 2к.·3-5р/д

  • Бетоптік 1к.·2р/д

  • Діакарб в вікових дозах.




  • Офтадек 2к.·5р/д

  • Норфлоксацин 2к.·5р/д

  • Левоміцетин 0,25% 2к.·5р/д

  • Атропін 1% 1к.·1 р/д

  • Актовегін-гель 1к.·3р/д

  • Етамзілат натрію в вікових дозах.





^ 5. РЕАБІЛІТАЦІЙНІ ЗАХОДИ

5.1. Призначення режиму закапування крапель для стабілізації ВОТ.

5.2. Застосування препаратів для поліпшення функції сітківки.

5.2. Застосування препаратів загально-оздоровлюючого напрямку.
^ 6. КРИТЕРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКУВАННЯ ТА РЕАБІЛІТАЦІЇ

6.1. За динамікою перебігу захворювання:

6.1.1. Стабілізація процесу:

  • повне зникнення рогівкового синдрому;

  • значне зменшення або зникнення глаукоматозної екскавації;

  • нормалізація офтальмотонусу;

  • відсутність патологічного збільшення ока;

  • стабільний стан зорових функцій.

6.1.2. Зменшення темпів прогресування захворювання.
^ 7. ДИСПАНСЕРНИЙ НАГЛЯД

Післяопераційне спостереження за офтальмологічним статусом в динаміці через 1 міс., через 3 міс., наступні через 3-6 міс.


Протокол

лікування катаракти у дітей





Шифри МКХ-10:

  • Н-26 Катаракта (т.366.0.-5,8.9): вроджена катаракта (Q 12.0)

  • Н-26.0 дитяча, юнацька катаракта (т.366.0)

  • Н-26.1 травматична катаракта (т.366.2)

  • Н-26.2 ускладнена катаракта (т.366.3)

  • Н-26.4 вторинна катаракта (366.5)






  1. Термінологія

Катаракта – змутніння кришталика, яке супроводжується зниженням гостроти зору від незначного ослаблення до світовідчуття.


  1. Класифікація

    1. За походженням:

      • вроджені;

      • набуті (ускладнені, травматичні);

      • вторинні (післяопераційні).




    1. За формою та локалізацією:

      • полярні (передні та задні);

      • капсулярні (передні та задні);

      • ядерні;

      • зонулярні;

      • чашоподібні;

      • повні (дифузні);

      • плівчаті;

      • атипові;

      • напіврозсмоктані.

    1. За наявністю чи відсутністю ускладнень та супутніх патологічних змін:

      • прості (крім змутніння кришталика інших змін немає);

      • з ускладненнями (ністагм, косоокість, мікрофтальм, змутніння скловидного тіла, колобома судинної оболонки, атрофія зорового нерва).

    1. За ступенем зниження гостроти зору:

      • I ст.- 0,3 і вище;

      • II ст..- 0,2-0.05;

      • III ст.. – нижче 0,05.


Вроджені катаракти можуть бути спадковими або виникають внаслідок впливу різних тератогенних факторів на кришталик плоду у внутрішньоутробному періоді.

Спадкові катаракти є наслідком генних, геномних та хромосомних мутацій, частіше успадковуються по аутосомно-домінантному типу, рідше – по аутосомному-рецесивному.

Більшість вроджених катаракт виникають внаслідок порушень внутрішньоутробного розвитку (при інтоксикаціях, іонізуючих випромінюваннях, гіповітамінозах, інфекційних захворюваннях матері).

Набуті катаракти можуть виникати внаслідок травм (травматичні) та в результаті хронічних захворювань очного яблука (ускладнені).

Вторинні катаракти розвиваються на афакічних та артифакічних очах (при змутнінні та фіброзному перероджені задньої капсули, проліферації епітелію кришталикової сумки – кулі Адамюка-Ельшніга).


  1. Діагностичні критерії

3.1. Клінічні:

  • зниження зорових функцій у дітей, ступінь яких залежить від виду катаракти за рахунок порушення прохідності оптичних середовищ внаслідок змутніння кришталика;

3.2. Інструментальні:

  • біомікроскопія;

  • офтальмоскопія;

  • сканування очного яблука;

  • ехобіометрія.

3.3. Параклінічні:

      • комбінування з косоокістю, ністагмом, мікрофтальмом, змутнінням скловидного тіла, аномаліями судинної оболонки зорового нерва та сітківки (при вроджених катарактах);

      • діагностування хронічних захворювань очного яблука при ускладнених катарактах: увеїту різної етіології (ревматоїдного, туберкульозного, токсоплазмозного, вірусного);

      • діагностування глаукоми;

      • діагностування дистрофії та відшарування сітківки.

3.4. Можливі лабораторні ознаки (при ускладнених катарактах):

      • підвищені показники сіалових кислот, С-реактивного протеїну, ревматоїдних факторів у сироватці крові;

      • підвищення титрів Ig G та Ig M до герпетичних, цитомегало-вірусних, токсоплазмозних антигенів;

      • позитивні показники полімеразних ланцюгових реакцій до інфекційних антигенів.




  1. Загальні принципи лікування

При діагностуванні вродженої катаракти в залежності від ступеню змутніння кришталика призначається:

        • плеоптичне лікування (при часткових катарактах без ураження центральної зони кришталика);

        • хірургічне лікування (при катарактах, які призводять до формування обскураційної амбліопії).


При травматичних та ускладнених катарактах, які супроводжуються зниженням зорових функцій, рекомендоване проведення хірургічного втручання на фоні медикаментозної протизапальної терапії.


  1. ^ Хірургічне лікування

Питання про термін видалення вродженої катаракти вирішується індивідуально, в залежності від клінічної форми катаракти, залишкової гостроти зору, загального стану дитини.

В зв’язку з ризиком виникнення обскураційної амбліопії при вродженій катаракті хірургічне лікування вродженої катаракти повинно проводитись:

  • ранній термін (у віці 2-3 місяців) при однобічній катаракті;

  • 6-8 місяців при двобічних катарактах;

  • проводиться екстракція катаракти з подальшим призначенням оптимальної корекції контактними лінзами чи окулярами, а з 4-5 років – імплантація інтраокулярних лінз;

  • За індивідуальними показаннями проводиться імплантація ІОЛ у дітей раннього віку (водночас з екстракцією катаракти) у спеціалізованих закладах 4-го рівня акредитації.


Раннє оперативне втручання показане при:

  • повних, напіврозсмоктаних, плівчастих катарактах;

  • ядерних, атипових, зонулярних катарактах з діаметром змутніння центральної зони більше 3 мм, коли в умовах мідріазу неможливо провести офтальмоскопію;

  • наявність ригідної зіниці при всіх формах катаракти;

  • появі ністагму при різних формах катаракти.


При будь-якій формі катаракти операція може бути відстрочена в тих випадках, коли є загальні протипоказання до проведення хірургічного втручання і наркозу (гострі інфекції, хронічні захворювання в стадії загострення та декомпенсації, алергічний статус, тімомегалія та ін.).

При ускладнених та травматичних катарактах проводиться екстракція катаракти чи екстракція катаракти з імплантацією ІОЛ.

При вторинних катарактах у дітей після 5-ти років виконується лазердісцизія, а до 5-ти років – хірургічне видалення вторинної катаракти.



  1. Методи хірургічного лікування

  • екстракапсулярна екстракція катаракти (факоаспірація, лінеарна екстракція, факоемульсифікація);

  • капсулвіктректомія;

  • екстракція катаракти з імплантацією ІОЛ.




  1. Допоміжні методи лікування

  • корекція афакії та можливої аметропії (контактними лінзами чи окулярами);

  • плеоптичне лікування (фото стимуляція, лазер стимуляція сітківки, оклюзія).




  1. Медикаментозне лікування

Проводиться в післяопераційному періоді препаратами протизапальної дії:

  • інстиляції кортикостероїдних препаратів (0,1% р-н дексаметазону- по 1 кр. 6 разів на день);

  • інстиляції антисептиків та антибіотиків (0,02% р-н декаметоксину, 0,25% р-н левоміцетину, норфлоксацин, ципролет, цилаксан, тобрекс, флоксал – по 1 кр. 6 разів на день);

  • інстиляції комбінованих препаратів ( р-н гаразону, софрадексу, максітролу – по 1 кр. 6 разів на день);

  • інстиляції нестероїдних протизапальних препаратів (1% р-н парацетамолу, наклоф, окубракс – по 1 кр. 5 разів на день;

  • інстиляції мідріатиків (0,5% р-н тропікаміду, 1 % р-н атропіну – по 1 кр. 2 рази на день);

  • інстиляції гіпотензивних препаратів (0,25-0,5% р-ни тімололу- по 1 кр. 2 рази на день);

  • парабульбарні ін’єкції дексаметазону в віковій дозі (1-4 мг).


При травматичних та ускладнених катарактах в післяопераційному періоді призначаються за показаннями антибактеріальні препарати в вікових дозах (ампіцилін, цефазолін, цефтріаксон, гентаміцин та ін.).

1   2   3   4   5

Схожі:

Нака з iconНака з

Нака з iconНака з

Нака з iconНака з

Нака з iconНака з
Про затвердження методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку бібліотечних фондів
Нака з iconНака з
Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей
Нака з iconНака з
Про затвердження клінічних Протоколів лікування дітей зі спеціальності “Дитяча нефрологія”
Нака з iconНака з
Про затвердження клінічних протоколів лікування найпоширеніших нейрохірургічних захворювань у дітей
Нака з iconНака з
Згідно з планом масових заходів Донецької облдержадміністрації, присвячених Року творчості
Нака з iconНака з
Про затвердження Правил проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України
Нака з iconНака з
Затвердити Положення про організацію фізичного виховання І масового спорту в дошкільних, загальноосвітніх та
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка