Валентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії




Скачати 181.57 Kb.
НазваВалентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії
Дата конвертації11.04.2013
Розмір181.57 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Історія > Документы

Валентин Стецюк

Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі і Азії

Іранські племена в Східній Європі за часів бронзи


Ми знаємо, що давня іранська мова розчленувалася на велику кількість мов вищого порядку, на трохи меншу кількість розчленувалася слов’янська, але велика подібність слов’янських мов одна до одної дає підстави вважати, що поділ слов’янської мови на окремі діалекти стався дещо пізніше, ніж поділ іранських мов. Поділ германських та балтійських пройшов, без сумніву, раніше поділу слов’янських. Для вирішення питання місця і часу членування цих мов на окремі діалекти знову спробуємо застосувати графоаналітичний метод.

В групу іранських мов входять близько 40 сучасних мов (^ Оранский И.М., 1979) . Серед них найбільш відомі такі як осетинська, ягнобська, пушту, мунджанська, парачі, ормурі, язгулямська, шугнано-рушанська група мов, ішкашимська, ваханська, перська, таджицька, курдська, белуджська (балучі), талиська, татська, гілянська, мазендеранська, кумзарі, діалекти Фарса, дрібні мови центрального Ірану, лурські, бахтіярські та деякі інші діалекти (Эдельман Д.И., 1968). Крім того існували ще авестійська, бактрійська, парфянська, согдійська і саксько-хотанська мови та мови або діалекти, незафіксовані історичних джерелах, про що може свідчити лінгвістичний аналіз священих текстів Авести і давньоперської мови (Оранский И.М., 1979, 33). Історичну тяглість переважної більшості іранских мов теж неможливо прослідити за відсутністю або недостатністю писемних пам’яток при тому, що деякі мови і досі залишаються безписемними або малописемними. Впевнено можна говорити про розвиток перської мови, історія якої може бути простежена з VI ст. до н.е., про тісний зв’язок з нею таджицької мови і про продовження согдійської мови у сучасній ягнобській. Навіть питання діалектологічної ознаки мови Авести досі не має однозначної відповіді (Оранский И.М., 1979, 33). З другого боку перська мова на протязі багатьох століть зробила великий вплив на інші іранські і часом неможливо вилучити з них персидські запозичення, які нерідко витісняли з безписемних або малописемних мов питому лексику, яка тепер вже втрачена назавжди.

Отже, дослідити родинні стосунки іранських мов надзвичайно важко. Тим не менше, порівняльний аналіз лексики іранських мов був проведений. Для аналізу були взяті історико-етимологічний словник осетинської мови (А. Абаев В.И., 1958-1989) та двомовні словники таких мов: осетинська, курдська, талиська, гілянська, персидська, пушту, таджицька, дарі, язгулямська, шугнанська, рушанська (з хуфською), бартангська, ягнобська, сарикольська. Дані про основні закономірності фонетичних відповідностей між іранськими мовами були взяті з робіт Соколова (Соколов С. Н., 1979, 127-235). В процесі аналізу було виявлено, що штучну мову дарі, персидську і таджицьку можна об’єднати в одну, як такі, що мають спільне походження. Спільне походження також мають шугнанська, рушанська і бартангська мови. Вони теж були об’єднані в групу памірських мов. Всього до аналізу було взято 1660 ізоглос. 263 з них було визнано спільноіранськими. Спільними іранськими словами вважалися такі, що зустрічалися в переважній більшості іранських мов (здебільшого у дев’яти з десяти), а також слова, спільні для всіх індоєвропейських мов у припущенні, що ці слова належать у більшості своїй до спільного іранського лексичного фонду. Після цього аналізу було складено таблицю-словник і підраховано кількість спільних слів в парах окремих іранських мов. Результати підрахунків наведені в таблиці 8. На основі цих підрахунків була складена схема родинних взаємин іранських мов, показана на малюнку 36.

Таблиця 1. Кількість спільних слів в парах іранських мов

Мова

осет.

ягноб

курд.

афг.

тал.

перс.

памір

гілян.

язгул.

сарик

белуд

осетин.

441































ягноб.

215

516




























курдська

214

223

652

























афган.

177

237

301

620






















талиська

115

161

260

199

450



















перська

212

295

399

455

272

780
















памірські

115

228

203

252

132

301

563













гілянська

89

154

244

229

203

336

173

436










язгулям.

99

168

156

189

94

205

285

112

420







сарикол.

63

128

113

133

72

155

231

93

150

329




белудж

41

63

91

75

60

86

57

62

40

34

135


При складанні схеми було виразно видно, що для деяких мов бракує лексичного матеріалу, адже, дійсно, використані словники ягнобської, талиської, гілянської, язгулямської, сарикольської мов були досить малого обсягу. Крім того, виявилося, що деякі дані суперечать одні одним, тому що на давні родинні взаємини наклалися пізніші мовні відносини на нових територіях поселень в Середній Азії.



Малюнок 36. Схема родинних взаємин іранських мов.

Не всі запозичення з перської, великий вплив якої на решту іранських мов загальновідомий, можна було вилучити. До того ж давня согдійська мова зробила якийсь вплив на памірські мови, коли согдійці просунулися в долини Паміру. Ці впливи майже неможливо виявити. Отже структура давніх взаємин іранських мов тепер дуже спотворена і недостатньо точно відбивається сучасним складом лексики. Однак схема взаємин складається без особливого напруження при деяких умовностях – там, де суперечать дані одних пар мов, на допомогу приходять дані інших пар. Тим не менше, слід визнати, що отримана схема не зовсім добре відбиває просторове розташування іранських мов, бо виникли труднощі при пошуку відповідної території, на котрій відбувалося їх розчленування. Ясно було, ще ця територія мала би знаходитися десь на схід від верхнього і середнього Дніпра, і верхня частина схеми добре пасує до географічної карти цього регіону, бо вузли осетинської, курдської, талиської, гілянської, ягнобської та пушту добре вкладалися на певні географічні ареали, а ось розташування ареалів перської, шугнанської, язгулямської та сарикольської мов вимагало невеликої деформації схеми – деякого її розтягнення без порушення взаємного розташування ареалів. Щоправда розташування ареалу сарикольської мови лишилося непевним також і через його невідповідність наявним даним про кількість слів з цієї мови, котрим є відповідники в гілянській і талиській. В цих мовах мало би бути значно більше спільних слів із сарикольською, але саме словники цих мов були найменшими за обсягом, і, без сумніву, якась кількість паралелей до сарикольської мови не була виявлена. Крім того, оскільки до аналізу не були взяті деякі іранські мови, розташування окремих ареалів відносно один одного додатково ускладнювалося, бо інколи між ними мали би бути поміщені ареали мов, які не аналізувалися, і це без сумніву спотворювало масштаб.


Малюнок 37. Територія поселень іранських племен в ІІ тис. до н.е.
Отже схема родинних взаємин була зіставлена з географічною картою таким чином, що ареал формування осетинської мови лягав на ареал давніх індійців в басейні Сожу між Дніпром та Іпуттю (див. Малюнок 37). Ареал ягнобської мови потрапив між Іпуттю, Дніпром та Десною, ареал курдської мови ліг між Десною, Сеймом та верхів’ями Оки. Ареал мови пушту розмістився між Дніпром, Сулою та Десною, ареал гілянської мови – між верхів’ями Сіверського Дінця і Осколом, а ареал талиської мови виявився обмеженим верхньою течією Оскола, Доном та річками Сосною і Тихою Сосною. Ареал формування перської мови, очевидно, слід розмісти між Сулою і Ворсклою по обидва береги Псла. Цей подвійний ареал міг би відбивати давній поділ праперської мови на два первинних діалекти, з котрих пізніше розвинулася власне перська і таджицька мови. Тоді ареал первісного формування памірської мови повинен би бути між Оріллю, Вовчою та Сіверським Дінцем, а ареал язгулямської мови – дещо південніше. Очевидно, давні іранці заселяли весь простір між Дніпром і Доном, в районі поширення катакомбної культури. Однак українські вчені з іранцями ідентифікують зрубну культуру: "належність зрубних племен до іранського етносу вважається доведеною" (Археология Украинской ССР, 1985, 473), тому до цього питання ми повернемося пізніше. Однак тепер треба зазначити, що на цій території лишилося ще досить вільних ареалів, на котрих могли би почати формуватися ті іранські мови, лексичний матеріал яких не аналізувався в процесі даних досліджень. Скажімо, ареал белуджської мав розташовуватися північніше курдського ареалу в безпосередній близькості від ареалу вепсів між верхів'ями Десни та Оки. Це може бути підтверджено наявністю спільних слів у вепській і белуджській мовах. Наприклад вепському слову naine «невістка» добре відповідає бел. na'ānē «дочка» при janaine «жінка». Ясно, та сама жінка для батьків-белуджів була дочкою, а для сім'ї її чоловіка - невісткою. Таким чином, не тільки лексична паралель, але таке свідоцтво про шлюбні зв’язки між вепсами і белуджами підтверджують їх сусідство. Можливо бел. pērok "дід" відповідає вепс. pereh "родина". Лексичного матеріалу з белуджський мови поки недостатньо, але був проведений порівняльний аналіз лексики вепської мови з іншими іранськими мовами. В результаті цього аналізу з'ясувалося, що найбільша кількість спільних слів з вепською має курдська мова - 76, далі йдуть осетинська - 65 спільних слів з вепською, перська - 62, талиська - 61 слово, гілянська - 56, пушту - 45 спільних слів. На карті можна побачити, що ареали курдської і осетинської мов лежать найближче до ареалу вепської мови, і мовні контакти між населенням цих ареалів також повинні були бути тісними.

Ось приклади сепаратних курдсько-вепських мовних зв’язків :

  • курд. çerk "крапля" – вепс. čirkištada – "капати",

  • курд. hebhebok "павук" – вепс. hämähouk – "павук",

  • курд. xumari "темрява" – вепс. hämär "присмерки",

  • курд. kusm "страх" – вепс. h’ämastoitta "лякати",

  • курд. henase "дихання" – вепс. heсktä "дихати",

  • курд. hîrîn "іржання" – вепс. hirnaita "іржати",

  • курд. e’ys "радість" – вепс. ijastus "радість",

  • курд. cirnî "корито" – вепс. kurn "жолоб".

Є також курдсько-вепські паралелі, котрим є відповідники в одній або в двох інших мовах:

  • курд. çeqandin "встромляти", тал. čêgêtêq "колоти" – вепс. čokaita "встромити";

  • курд. xerez "швидкість" – вепс. hered "швидкий", морд. эрязи "швидкий";

  • курд. miraz, тал. myrod гіл. mêriz "бажання" – вепс. mairiš "потреба";

  • курд. pirtîn "трепет", лтс. purinat "трясти" – вепс. pirpitada "трясти".

Крім того є кілька десятків слів, спільних для курдської, вепської та ще для трьох або більше іранських мов.

З ареалом мордовської мови межують ареали курдської і талиської мови. Відповідно, з усіх іранських мов, крім осетинської, талиська і курдська мови мають найбільше спільних слів з мордовською – по 62. В осетинській мові таких слів 67, але частина з них походить з часів пізніших мовних контактів між мордвою і предками осетинів. Приклади сепаратних зв’язків між талиською і мордовською мовами наведені в таблиці 9.

З числа можливих курдсько-мордовських сепаратних зв’язків можуть бути наведені такі приклади:

  • курд. çêl "корова" – морд. скал "корова", "телиця",

  • курд. sutin "терти" – морд. сюдерямс "гладити",

  • курд. ceh "ячмінь" – морд. чуж "ячмінь".

Як вже зазначалося, західною границею іранської області був Дніпро. За Дніпром в лісовій і лісостеповій смузі на той час мали би лишатися ще предки тохарців, балтів, слов’ян, германців, кельтів, фрігійців, вірменів, фракійців. Раніше ми визначили ареал формування тохарської мови між Дніпром і Березиною. Отже, тохарці мали би межувати з предками осетинів. Давні мовні контакти між цима двома народами підтверджують це. В своїх роботах Абаєв надавав такі приклади прямих запозичень з осетинської в тохарську:

  • тох. witsako "корінь" – осет. widag "т.с.",

  • тох. porat "сокира" – осет. færæt – "т.с.",

  • тох. eksinek "голуб" – осет. æxinæg "т.с.",

  • тох. aca-karm "удав" – осет. kalm "змія",

  • тох. káts живіт – осет. qæstæ "т.с.",

  • тох. kwaš "село" – осет. qæw "т.с.",

  • тох. añсwà "залізний" – осет. ændon "сталь", тох. sám "ворог" – осет. son "т.с." (А. Абаев В.И., 1965).

Щоправда, Абаєв вважав, що ці запозичення сталися за скіфських часів, але на той час тохарці мали би вже переселитися в Азію.

Таблиця 2. Мордовсько-талиські сепаратні лексичні зв’язки

талиська мова

значення

мордовська мова

значення

ar

подобатися

ёрамс

хотіти

všy

голод

вача

голодний

kandy

бджола

кенди

оса

küm

крити

комачамс

покрити

kandul

дупло

кундо

дупло

latê

клин

лачо

клин

mejl

хотіти

мяль

бажання

se

взяти

саемс

взяти

tiši

паросток

тише

трава, сіно

tyk

кінець

тюк

кінець

vêdê

дитина

эйде

дитина



Коли вже тохарці полишили свою прабатьківщину, їх ареал зайняли балтійці, поширивши свою територію до Дніпра. В цей час стався поділ балтійських мов на два діалекти – східний і західний. На території старої прабатьківщини балтів на захід від Березини сформувався західний діалект, з котрого пізніше розвинулися мови пруська і ятвязька, а в ареалі між Дніпром і Березиною сформувався східний балтійський діалект, з котрого розвинулися литовська, латиська, земгальська, куронська мови.

Таким чином, східні балтійці увійшли у прямий контакт з предками сучасних осетинів. Звичайно, це відбилося на їх мові, і певні мовні зв’язки осетинської мови із східнобалтійськими можна виявити. Багато з них наводить Абаєв у своєму історично-етимологічному словнику осетинської мови, але відносить їх до скіфської доби (А. Абаев В.И., 1958-1989), що теж, в принципі, можливо для якоїсь частини з них.
Приклади лексичних паралелей східнобалтійських мов з іншими мовами говорять про те, що давні східні балти мали найтісніші контакти з предками північних германців та осетинів.

Перебування іранців на визначеній нами території залишило свої сліди і в топоніміці. Проте пов'язання ареалів формування окремих іранських з топонімами, розшифрування яких можливе відповідними мовами утруднено. Причини цього можуть бути різні, і до аналізу іранської топоніміки, як і до уточнення родинних відносин іранських мов треба буде повернутися після того, як будуть складені більш повні словники ягнобської, талиської, белуджської мов.

На осетинської прабатьківщині можна відзначити лише такі відповідності: р. Сож – осет. soj «жир, сало», р. Реста, пп. Сожу – осет. rast «прямий». В інших іранських мовах подібних слів не виявлено, але цього явно замало. Правда, для аналізу не знайшлося великомасштабних карт. У кращий бік відрізняється прабатьківщина курдів. Тут є кілька топонімів явно курдського походження. У наведеному нижче списку можуть бути випадково співзвучні слова, але є й досить переконливі тлумачення:

  • с. Атюша на північний схід від м. Батурина Чернігівської обл. – курд. ateş “вогонь”;

  • р. Беришка, лп Клевені, пп Сейму – курд. birûsk “блискавка, гроза”;

  • с. Воргол на ріці Ворголці, пп Клевени, пп Сейму – курд. war “місце”, gol “озеро”; село, дійсно, розташоване на березі озера; походження від морд. вирь «ліс» та кольгомс «текти» (Янко М.П., 1998, 90) дуже сумнівне з фонетичних міркувань.

  • с. Івот на на північ від Шостки Сумської обл. на р. Івотка, лп Десни, м. Ивот на північ від Брянська – курд. ifad “вина”;

  • р. Зван, протока між Клевенню и Сеймом, співзвучне з назвою річок Жван и Жванчик на Західній Україні – курд. jwan “побачення, зустріч”;

  • р. Навля, пп Десни – курд. newal “яр, яруга”;

  • р. Рессета, пп Жиздри, пп Оки – курд. reş “чорний”, setî “підлість”;

  • р. Реть, лп Десни, р. Ретик, пп Реті – курд. rêtin “лити”;

  • р. Тускар, пп Сейму – курд. tûz “береза”; karî “гриб” (в целому – “підберезник”);

  • р. Харасея, пп Свапи, пп Сейму – курд. xarû “чистий”, eşîya “річ”, xur “швидка течія”; сп. ір. xur, xor “сонце” і saia “сяяти”.

  • р. Есмань, пп Реті, лп Десни, р. есмань, пп Клевені, пп Сейму, р. Осмонь, пп Свапи, пп Сейму – курд. e’sman “небо”.

Крім того, є кілька топонімів поза курдським ареалом, які можна тлумачити за допомогою курдської мови. Наприклад, під Золотоношею Черкаської обл. в Дніпро впадає річка Ірклей, і на її березі розташоване село Іркліїв, а майже навпроти в річку Тясмин впадає інший Ірклей. Обидві річки течуть в ярах, тому курд. erq "яр, обрив" і leyi – "струмок" підходять до природних умов дуже добре. Той же корінь leyi може бути присутнім у назвах Балаклія міст Харківської та Черкаської областей, села Полтавської області. Друга частина слова – від курд. belek "білий".

На прабатьківщині афганців, незважаючи на наявність великомасштабних карт і добрих словників, топонімів, які можна було б розшифрувати за допомогою афганської мови дуже мало. Ось кілька можливостей:

  • с. Варва на річці Удай на південний схід від Прилук – афг. varva "стерв'ятник"; пропонується також походження від слов. кореня вар- «кипіти» (Янко М.П., 1998, 65).

  • c. Келеберда на правому березі Дніпра навпроти Канева – фонетично добре підходять курд. kele "голова", berd "камінь", однак, швидше за все, потрібно шукати визначення до афг. kālə "будинок". Найкраще за змістом підійшло б слово для назви каменя, подібне до курдського berd, але воно поки не виявлено, хоча у перській таке слово є (bärd). В афганській є berta "назад, назад", що теж можна мати на увазі. Походження від лат. callibertus «вільновідпущений» (Янко М.П., 1998, 65) здається абсолютно безпідставним.

  • м. Ніжин – афг. nix.an, перс. nišan "знак, ознака"; чи належать сюди топоніми Униж, Уніж (Янко М.П., 1998, 244-245), які можуть мати зовсім інше походження, неясно.

  • м. Яготин – афг. jêg "ведмідь", atan "танець", хоча можна допускати походження від власного імені, в основі якого може бути і.-є. корінь *ōg "рости» (Янко М.П., 1998, 399).

В ягнобському (согдіанському) ареалі є тільки один топонім з добрим тлумаченням на ягнобській мові р. Обеста, лп Клевені, пп Сейму. Для пояснення її назви добре підходить спільноіранське ab, ob “вода” і ягн. asta “шумливий”. Також в ягнобському ареалі є село з цікавою назвою Шаболтасівка на південний захід від Новгорода Сіверського. У ягнобській мові слів, які б могли розтлумачити цю назву, не знайшлося. Але вони є у близькоспоріднених – – афг. šabel "вістря" і перс. tus “береза”. До афг. šabel "вістря" можна віднести і назву села Шабалинів південніше Шаболтасівки. Можливо, що від афганського слова походить і слово шабля, присутнє в багатьох мовах, але походження якого вважається темним. Назві м. Замглай і р. Замглай, що впадає в Десну вище Чернігова, добре відповідають курд. zong "болото" і leyi "потік". Схожих слів у ягнобській мові не знайдено, але в нашому розпорядження і немає словників ягнобська мови великого об'єму. Те ж саме можна сказати і про топоніми Жеведь, Кербутівка, Євмінка, Бельмачевка.

Назва села Шенгури, що недалеко від Кобеляків Полтавської області, можна пов’язувати не тільки з курд. şingari "гарний" або з афг. šəngara "дівчина, яка втекла, щоб одружитися з коханим", але навіть з іншими подібними словами в тюркських і фінно-угорських мовах. Саме село розташоване в ареалі формування давньої перської мови. В такій ситуації можуть бути різні варіанти. Або подібне слово в іранській мові не виявлене, або ареали формувань окремих іранських мов визначені неточно, або село заснували іранські переселенці з північніших ареалів і дали йому свою назву, або це слово мордовське (мок. сянгяря "зеленый").

В ситуації, коли статистичний матеріал дуже бідний, якісь узагальнення робити ризиковано. Тим не менше, інколи сумніви бувають мінімальні. Для прикладу, смішну назву невеличкої річки Тарапунька, пп Лютеньки, лп Псла можна вважати іранського походження і перекласти як “Чорний гриб”, бо в усіх іранських мовах tar(a)означає “чорний”, а pongo, ponka, fank – будь-який маленький круглий предмет. Раніше це слово означало просто “гриб”, і воно в цьому значенні присутнє в багатьох мовах (крім іранських також лат. fungus, морд. панга та ін.), однак тільки іранське слово добре підходить для його означення.

© Валентин Стецюк.

Схожі:

Валентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії iconВалентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних...
Срср авторові було відмовлено. В наступні роки дослідження були продовжені І їх результатом стала публікація роботи "Дослідження...
Валентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії iconВалентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних...
З фракійської мови збереглося мало даних, І ще менше відомо про її діалекти. Так само мало ми знаємо І про мову скифів. Отже, для...
Валентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії iconВалентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних...
З фракійської мови збереглося мало даних, І ще менше відомо про її діалекти. Так само мало ми знаємо І про мову скифів. Отже, для...
Валентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії iconВалентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних...
Волги І кавказу до нижнього Дунаю. Українські фахівці поділяють катакомбну історичну спільноту на наступні культури
Валентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії iconВалентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних...
Брюсов А. Я. 1952, 10. Дослідивши життя північно-американських індіанців, Л. Морган описує процес їх розселення так
Валентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії iconВалентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних...
Лише при аналізі топонімів за допомогою чуваської мови були потрібні певні уяви про її фонетику
Валентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії iconВалентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних...
Однак досить багато даних була взято з етимологічного словника мови комі (А. Лыткин В. И., Гуляев Е. С., 1970)
Валентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії iconВалентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних...
Неможливість вирішення цих проблем була доведена Гаррі Гойером (Хойер Гарри, 1960) та В. А. Звегінцевим, котрий писав
Валентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії iconВалентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних...
З фонологічним особливостей наведених прикладів, крім шиплячого вібранта rz / rs, що позначається буквою ř, можна звернути увагу...
Валентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії iconВалентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних...
України. Дані ж для інших мов взагалі поки недоступні, але все-таки в процесі проведених досліджень деякі паралелі в тюркських та...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка