Лінійка-мітинг, присвячена дню Пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр та політичних репресій. Минуле стукає у наші серця Мета
Скачати 33.67 Kb.
|
| Лінійка-мітинг, присвячена дню Пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр. та політичних репресій. Минуле стукає у наші серця Мета: Вшанувати пам'ять безвинно замучених голодом та політичними репресіями людей, виховувати в учнів особистісні риси громадянина України, патріотизм, розвивати у дітей траурний етикет, дотримання традицій вшанування померлих і загиблих. Обладнання: 1) на стінні – панно із 2-х чорних хусток, уквітчаних 5 пшеничних колосків, перев’язаних чорною стрічкою; 2) записи класичної музики. Звучить класична композиція, на фоні якої виступає ведучий. Ведуча 1: Забитим мечем стало ліпше, Ніж повбиваним голодом, Що гинуть проколені, За браком плодів польових… Руки жінок милосердних Варили діточок своїх Які стали поживою їм (Плач Ієремії, глава 4 вірш 9-10) Ці скорботні рядки присвячує поет тим, яких давно немає. Яких спопелив найстрашніший злочин тоталітарного більшовицького режиму – штучний голод 1932-1933 рр. Сім десятиліть тому сатанинська лапа брутально перервала життя мільйонів людей. Ведуча 2: Зотліли і стали попелом їхні надія і віра. Але перед тим жорстока доля, мабуть, щоб болючішим був удар, віковічну мрію перетворила майже на дійсність. Учень 1: У той рік заніміли зозулі, Накувавши знедолений вік, Наші ноги розпухлі узули В кирзаки – різаки у той рік У той рік мати рідну дитину Клала в яму, копнувши під бік, Без труни, загорнувши в ряднину… А на ранок – помер чоловік. У той рік і гілля й коріння – Все трощив буревій навкруги. І стоїть ще й тепер Україна, Як скорботна німа край могил. Учениця 1: Мало знайдеться не тільки в історії України, а й світу таких жахливих трагедій, як голодомор 1932-1933 років. В один страшний рік сталися дві найбільші трагедії – фашисти захопили владу у Німеччині та голод, який був масовим у багатьох республіках колишнього Радянського Союзу, але найбільш страшнішим він був у Радянській Україні. Людиноненависницький режим вирішив голодом поставити український народ на коліна, змусити його будувати «комунізм» - квітуче життя для можновладців – на кістках мільйонів. Ведуча 1: Йшли в могилу найкращі, несли в могилу, несли найкоштовніше, що є в нації - гени розуму, здоров’я, гени досконалості фізичної і духовної, гени милосердя, справедливості, людяності й відваги, всіх мислимих людських чеснот і талантів. Ведуча 2: Щасливі ми, що не можемо зараз навіть уявити, в якому пеклі народжувався народний фольклор тих часів. Незважаючи на страшний терор, вірші, говірки приказки народного протесту творились, жили і блискавично поширювались між людьми. (Виходять учні і розказують вірші) Учень 2: Нема хліба, нема кики – Тільки кіно і музики. Ми голодні і сумні З нами Сталін на стіні Нема хліба, нема сала, Тільки кіно та вистава, А на хаті один куль, - Та й то кажуть, що куркуль! Учениця 2: В 31 году вже пізнали біду, В 32 году їли люди лободу, В 33 году помирають на ходу. Як пішла я у колгосп Чоботи рипіли, Як ішла я із колгоспу, Зуби цокотіли Учень 3: Сталін землю відібрав, наче руки відірвав Буксир ходить попід хати, щоб у людей хліб забрати Наша більшовицька весна і голодна, і пісна Ведуча 1: З давніх часів люди очищувались вогнем. Запалювати свічку і мовчки клялись, що пам’ятають, що не забудуть. І тягар з душі спадав (виходить учениця з запаленою свічкою) Учениця 3: Не звільняється пам’ять, Відлунює знову роками. Я зітхну… Запалю обгорілу свічу. Помічаю: не замки-твердині, Не храми – Скам’янілий чорнозем – Потріскані стіни плачу. Піднялись, озиваються В десятиліттях З далини, аж немов З кам’яної гори Надійшли. Придивляюсь: «Вкраїна, двадцяте століття» І не рік, а криваве клеймо: «Тридцять три» Ведуча 2: Ми живемо в інший час і не причетні до тих страшних часів. Тому так важко достукатись до сердець нині сущих. Ведуча 1. Тож запалімо свічки, хай їх побачать ті, хто став зорями. Вічна їм пам'ять. (Запалюють свічки. Звучить сумна мелодія. Всі учні схилили голови. Хвилина мовчання). Ведуча 2: Хай же пам'ять про всіх невинно убієнних згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. |
Схожі:
 | Лінійка-мітинг, присвячена дню Пам’яті жертв Голодомору 1932-1933... Лінійка-мітинг, присвячена дню Пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр та політичних репресій | | Сценарій виховного заходу для учнів 8-11 класів День пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій, який щороку відзначається у четверту суботу листопада. 80 років тому нашу країну... |
| Кошторис витрат на проведення заходів із вшанування пам’яті жертв... | | Лінійка пам'яті жертвам голодомору 1932-1933 років Чому сталося? Як сталося? Минуле не належить нікому зокрема. Воно надбання нинішнього І прийдешніх поколінь. На десятиліття можна... |
| Україна вознесенська районна державна адміністрація миколаївської області розпорядженн я Про заходи щодо вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні та подальшого дослідження теми голодоморів в Україні... | | «Жити заборонено!» Урок-реквієм, присвячений жертвам Голодомору 1932-1933 Підготувала Голодомор 1932-1933 рр., його причини та наслідки; виховувати почуття стурбованості кожного долею невинних жертв; навчати сприймати... |
| Т. Г. Шевченко Минає 75 років з трагічної дати в історії нашого народу, але рани живі… України від 28 березня 2007 року №250/2007 «Про заходи у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні» в Сумській... | | «Пам'ять серця» Мета На основі історичних знань про голодомор 1932-1933рр в Україні визначити масштаби трагедії українського народу та уроки історичної... |
| «Закон про п’ять колосків» Мета: Сприяти поверненню історичної пам’яті про голодомор 1932-1933 років; формувати в учнів повагу до подій тих часів, виховувати... |  | День пам'яті жертв голодомору Оформлення зали: ікона, рушник, вишитий чорно-червоними кольорами,три свічки, шматок черствого хліба, кетяг червоної калини |