Информ-блок




Скачати 426.56 Kb.
НазваИнформ-блок
Сторінка1/4
Дата конвертації13.05.2013
Розмір426.56 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Історія > Документы
  1   2   3   4
ГБУК г. Москвы БИБЛИОТЕКА УКРАИНСКОЙ ЛИТЕРАТУРЫ

Личность в истории культуры

«Українолюбець-українознавець» академик

Фёдор КОРШ

ИНФОРМ-БЛОК



Электронное издание БУЛ

Выпуск посвящается 170-й годовщине со дня рождения

Фёдора Евгеньевича Корша (1843-1915), русского филолога,

академика Петербургской Академии наук

На русском и украинском языках

Составитель В.Г. Крикуненко

Москва

14 мая 2013 г.

От составителя
Украинофил с академического Олимпа империи
Электронные издания нашей библиотечной серии «Личность в истории культуры» неоднократно представляли выдающихся творцов и учёных, чья деятельность немало послужила созданию тех незримих духовных интеллектуальных, нравственных личностных скреп, которыми подчас надёжнее официальных деклараций поддерживались столь необходимые нашим народам взаимное тяготение друг к другу, дружественные связи и взаимопонимание.

Среди них нельзя не вспомнить Федора Евгеньевича Корша (1843-1915), российского и украинского филолога, переводчика, академика Петербургской АН. Будучи почетным членом Петербургского, Киевского, Харьковского, Новороссийского (Одесса) университетов; Московского археологического общества, Константинопольского археологического института (Турция), действительным членом НТШ во Львове, он постоянно проявлял большой интерес к проблемам украинской культуры, истории, языка, решительно выступал против великодержавного шовинизма по отношению к украинскому народу. Об этом, в частности, говорят его статьи «В борьбе за родной язык», «К спору об украинской культуре», «Триединая Русь» (все – 1912 г.); «Об украинском национальном возрождении», «Украинский народ и русский язык», «Украинцы и Австрия» (все - 1913), «Немного о происхождении украинской народности», «Немного о новой теории происхождения украинского народа» (обе работы - 1914) и др.
Много трудов Ф. Корш посвятил исследованию творчества Тараса Шевченко, подчеркивая его мировое литературное и общественное значение: «Памяти Т. Г. Шевченко» (1911), «Шевченко среди поэтов славянства» (1912), «Т. Г. Шевченко (1814-1914)».

В 1906-1907 гг. академики Ф. Корш и О. Шахматов выдвигали кандидатуру И. Франко в действительные члены Петербургской академии наук, но российское правительство запретило это избрание.

Кроме того, годом ранее Ф. Корш выступил инициатором подготовки (вместе с П. Фортунатовым и А. Шахматовым) доклада-записки «Об отмене притеснений печатного малорусского слова» (1905), в результате чего ряд ограничений таки было снято. Возглавлял Юбилейные комитеты (1911, 1914) по празднованию 50-летия со дня смерти Т. Г. Шевченко и 100-летию со дня его рождения; на юбилейных заседаниях выступал со своими содержательными докладами. Известен Ф. Корш и как талантливый переводчик из классических европейских и восточных языков.

Деятельность Ф.Е. Корша высоко оценил А. Крымский в статье «Академік Ф.Є. Корш як українолюбець-українознавець» (1915).

Примечательно, что отец учёного — Евгений Фёдорович Корш (1811- 1897), известный журналист и переводчик, редактор "Московских ведомостей", принадлежал к кругу московских друзей Т.Г. Шевченко и был знаком с великим украинским поэтом.

Предлагаемые материалы, связанные с украинской тематикой в научной и общественной деятельности академика Ф.Е. Корша, его литературным творчеством, восполняют представление о незаслуженно призабытом учёном, немало сделавшем для российско-украинского взаимопонимания и сотрудничества.

Отдельная страница жизни и творчества академика Ф.Е. Корша связана с украинской печатью, в частности, с выходившим в Москве (1912-1917 гг.) журналом «Украинская жизнь». Статьи Фёдора Корша и его письма, опубликованные в этом издании, будут представлены в очередных выпусках електронного издания БУЛ «Избранные страницы альманаха Библиотеки украинской литературы».

За строкой энциклопедии
Корш Фёдор Евгеньевич

(1843—1915), филолог, академик Петербургской АН (1900). Труды в области классической филологии, типологические и сравнительно-исторические исследования индоевропейских, тюркских, финно-угорских языков, русской орфографии и орфоэпии, восточнославянских литератур, метрики.
* * *

КОРШ Федор Евгеньевич [22 апреля (4 мая) 1843, Москва — 16 февраля (1 марта) 1915], российский филолог, академик Петербургской АН c 1900. Занимался исследованиями в области классической филологии, типологических и сравнительно-исторических исследований индоевропейских, тюркских, финно-угорских языков, русской орфографии и орфоэпии, восточнославянских литератур. Исследовал античную, древнеиндийскую, славянскую, тюркскую ритмику и стихосложение.
В 1864 окончил Московский университет .
Преподавал в Московском университете с 1870 по 1900. В 1877 защитил докторскую диссертацию «Способы относительного подчинения. Глава из сравнительного синтаксиса». С 1882 – являлся ординарным профессором Московского университета; некоторое время также занимал должность профессора классической филологии в Новороссийском университете) (Одесса). С 1883 профессор римской словесности в Московском университете, с 1890 в Новороссийском университете. Преподавал персидскую филологию в Лазаревском институте восточных языков с 1892. С 1895 член-корреспондент, с 1900 – академик Петербургской Академии наук. Был председателем Восточной комиссии Московского археографического общества (с 1888), Диалектологической комиссии Петербургской АН (с 1909), Комиссии для редакции украинского перевода Евангелия (с 1905), Общества славянской культуры (с 1908), член Копенгагенского филологического общества, действительный член НОШ во Львове, Угро-финского общества (Финляндия), почетный член многих университетов.

Как лингвист занимался типологическим изучением языков, используя сравнительно-исторический метод . Изучал античное, древнеиндийское, персидское, тюркское и славянское стихосложение. Многие историко-литературные работы Корша посвящены критическому анализу текстов классических авторов (Гесиода, Софокла Еврипида, Горация, Овидия, Плавта и др.). Работы Корша в области славяноведения охватывают проблемы этимологии, исторической фонетики и грамматики, истории русского языка и диалектологии, сравнительной грамматики славянских языков, русской литературы, фольклора и мифологии. В монографии «Разбор вопроса об окончании «Русалки» Пушкина по записи Д. П. Зуева» (1898—1899) он одним из первых обратился к изучению пушкинского стиха и языка.

Несколько лет спустя ученый предложил перспективную программу стиховедческих занятий – «План исследования о стихосложении Пушкина и словаря Пушкинских рифм» (Пушкин и его современники: Материалы и исследования, 1905). Много времени он уделял стихотворным переводам с древних и живых языков, а также с русского языка на другие языки мира (в частности, ему принадлежат переводы стихотворений А.С. Пушкина на латынь). Переводил поэтическую классику как восточных, так и европейских, в том числе славянских, литератур (стихи Омара Хайяма, Саади (см. Хафиза, Данте Алигьери, А. Мицкевича, Ф. Прешерна, Ш. Петефи и др.).


Источник: Энциклопедический словарь. 2009

Корш Федір Євгенович
Федір Євгенович Корш, російський філолог та славіст, один з авторів «Записки про відміну утисків друкованого малоруського слова» 1905 р.
^ Корш Федір Євгенович (22 квітня (4 травня) 1843, Москва — 16 лютого (1 березня) 1915, Москва) — російський і український філолог, перекладач, поет, академік Петербурзької АН з 1900, дійсний член НТШ у Львові, член Копенгагенського філологічного товариства, Угро-фінського товариства (Фінляндія), почесний член багатьох універстетів.

Біографія

В 1864 році закінчив Московський університет.

Працював професором Московського університету (1877–1900, з перервою), Новоросійського університету (Одеса, 1890-92) та Лазаревського інституту східних мов (Москва, 1892-її).

Був головою Східної комісії Московського археографічного товариства (з 1888), Діалектологічної комісії Петербурзької АН (з 1909), Комісії для редакції українського перекладу Євангелія (з 1905), Товариства слов'янської культури (з 1908). Знав багато європейських та східних мов.

^ Наукова діяльність

Наукові праці — з класичної філології, порівняльного індоєвропейського мовознавства, слов'янознавства, сходознавства, історії літератури тощо.

Корш постійно виявляв великий інтерес до проблем української культури, історії, мови, рішуче виступав проти великодержавного шовінізму (закликів П. Струве до боротьби з «українством» тощо) по відношенню до українського народу:

  • «У боротьбі за рідну мову»,

  • «До суперечки про українську куль­туру»,

  • «Триєдина Русь» (усі — 1912);

  • «Про українське національне відродження»,

  • «Український народ і українська мова»,

  • «Українці і Австрія» (всі — 1913),

  • «Дещо про вийстя вкраїнської народності»,

  • «Дещо про нову теорію вийстя вкраїнського народу» (обидві праці — 1914) та ін.

Писав про творчість і світове значення Тараса Шев­ченка («Пам'яті Т. Г. Шевченка» (1911), «Шев­ченко серед поетів слов'янства» (1912), «Т. Г. Шевченко (1814–1914). Його літературне і суспільне значення», 1914).

Досліджував українську метрику:

  • «Вступ до науки про слов'янське віршування» (1906),

  • «До історії українського осьмискладового вірша» (1910).

Відстоював думку про віршо­ану будову «Слова о полку Ігоревім» — опублікований ритмізований текст «Слова…» (1909).

Корш — ініціатор підготовки (разом з П. Фортунатовим та О. Шахматовим) доповіді-записки «Про скасування утисків друкованого малоруського сло­ва» (1905), внаслідок чого ряд обмежень було знято.

Відомий як перекладач з класичних, європейських і східних мов.

Писав вірші українською і російською мовами.
Література

  • А. Й Багмут. Корш Федір Євгенович // Українська мова: Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія, 2000. ISBN 966-7492-07-9

  • Шахматов А. А. Федор Евгеньевич Корш. Пг., 1915;

  • Павлюк М. В. Ф. Є. Корш і українське мовознавство. // Праці Одеського державного університету, т. 147. Серія філологічних наук, в. 6. О., 1957;

  • Дмитриев Н. К. Федор Евгеньевич Корш. М., 1962;

  • Тимошенко П. Д. Ф. Є. Корш і українська мова. // Питання історії та культури слов'ян, ч. 2. К., 1963;

  • Баскаков Н. А., Баскаков Ник. К. Академик Ф. Е. Корш в письмах современников. М., 1989.

Джерело: Вікіпедія

Федір Корш – російський і український філолог

Корш Федір Євгенович (04.05.1843, м. Москва — 01.03.1915, там само) — російський і український філолог, перекладач, поет, письменник; академік Петербурзької АН, дійсний член НТШ у Львові, член Копенгагенського філологічного та Угро-фінського товариств (Фінляндія), почесний член багатьох університетів.
На фото: батько вченого, відомий російський журналіст Євген Корш
Закінчив у 1864 р. Московський університет. Професор Московського (1877—1900, з перервою), Новоросійського (Одеса; 1890—1892) університетів і Лазаревського інституту східних мов (Москва, 1892). Голова Східної комісії Московського археографічного товариства (з 1888), Діалектологічної комісії Петербурзької академії наук (з 1909), Комісії для редакції українського перекладу Євангелія (з 1905), Товариства слов’янської культури (з 1908) та інших товариств. Володів багатьма європейськими і східними мовами. Автор наукових праць — із класичної філології, порівняльного індоєвропейського мовознавства, слов’янознавства, сходознавства, історії літератури тощо. Писав вірші українською та російською мовами

Ф. Корш постійно виявляв великий інтерес до проблем української культури, історії, мови, рішуче виступав проти великодержавного шовінізму стосовно до українського народу: «У боротьбі за рідну мову», «До суперечки про українську культуру», «Триєдина Русь» (усі — 1912); «Про українське національне відродження», «Український народ і українська мова», «Українці і Австрія» (всі — 1913), «Дещо про вийстя вкраїнської народності», «Дещо про нову теорію вийстя вкраїнського народу» (обидві праці — 1914) та ін.

Багато праць Ф. Корш присвятив дослідженню творчості Т. Шевченка, підкреслюючи його світове літературне й суспільне значення: «Пам’яті Т. Г. Шевченка» (1911), «Шевченко серед поетів слов’янства» (1912), «Т. Г. Шевченко (1814—1914)». Глибоко досліджував він і українську «поетичну метрику»: «Вступ до науки про слов’янське віршування» (1906), «До історії українського осьмискладового вірша» (1910); обстоював думку про чітку віршовану будову «Слова о полку Ігоревім» — у 1909 р. опублікував уперше ритмізований ним самим текст «Слова…».

Очолював Ювілейні комітети (1911, 1914) із відзначення 50-річчя від дня смерті Т. Г. Шевченка і 100-річчя від дня його народження; на ювілейних засіданнях виступав зі своїми ґрунтовними доповідями. Відомий Ф. Корш і як талановитий перекладач із класичних, європейських і східних мов.

Джерело: Сайт «Українці в світі»

Свідчення мемуариста

Автор поданих нижче спогадів про академіка Ф. Є. Корша Олександр Гнатович Лотоцький — знаний історик церкви і церковного права, економіст, письменник, поет і публіцист, визначний громадський і державний діяч. З 1900 р. дійсний член Наукового товариства імені Тараса Шевченка. Протягом 1900-1917 років працював в органах державного контролю у Петербурзі та Києві. Брав участь в українському національному русі. Перебуваючи тривалий час у Росії, немало спілкувався з академіком Ф.Є. Коршем та його оточенням, що відтворено й на сторінках книги мемуарів О.Г. Лотоцького “Сторінки минулого”( 1932-34). Зокрема, тут згадується, як 1904 року Комітет міністрів російського царського уряду почав розгляд питання щодо зняття обмежень з українського друкованого слова. Було ухвалено рішення запитати з цього приводу думку Петербурзької імператорської академії наук, Київського і Харківського університетів та кількох губернаторів.

Створена академією наук комісія у березні 1905 року подала на розгляд Комітету міністрів доповідь–записку «Про скасування утисків малоруського друкованого слова», складену академіками Федором Коршем, Олексієм Шахматовим і Філіппом Фортунатовим. У цьому документі стверджувалося, що українська є самостійною слов’янською мовою, і рекомендувалося скасувати антиукраїнські розпорядження.

Ці рішення відкрили шлях до видання україномовної преси в царській Росії.

^ Збережено стиль автора та правопис тогочасних публікацій.
Російська Академія Наук в українській справі
До небагатьох відрадних і — може — найвідрадніших фактів у стосунках російсько-українських треба залічити ту позицію, яку займала російська академія наук в українській справі. На фоні дикого варварства, в сій справі, з боку російського правительства та пасивної байдужости, коли навіть не задоволення, з боку російського громадянства урядовими нагінками на українство — була в Росії установа, де розуміння культури стояло справді високо, .де розумілося, що нищення яких-будь культурних цінностей се
втрата, що відбивається на культурних інтересах взагалі. Учені академіки, річево оцінюючи політичні репресії в справі національної культури, здавали собі ясно справу з тої шкоди, що повставала з урядових заходів коло заборони українського слова, і не могли тим заходам спочувати. Не вся, розуміється, академія однаково успособлена була що-до сеї справи — до т. зв. «украинскаго вопроса«, — бо були тут і виразні українофоби на чолі з академіком Олексієм Іван. Соболевським, що «въ украинскомъ вопросе» займав нетерпиму націоналістично-московську позицію не лише в своїх друкованих працях, але також і в виступах навні — в реакційних суто-московських організаціях та в чорносотенній пресі. Але більшість членів академії, із провідником її — вел. кн. Константином Константиновичем на чолі, були люде високої культури розумової та моральної і, незалежно од тих чи інших своїх теоретичних поглядів на українську справу, стояли на позиції свобідного розвитку національної культури й тому не заперечували активним виступам тих своїх колєґ, що заходжувалися запровадити в життя ті засади культурно-національної свободи. Тим то й пояснюється, що конференція академії завше позитивно трактувала окремі, культурного порядку, питання української справи, коли їх ставлено на її розгляд.
Президентом академії наук був вел. князь Константин Константинович. Се була незвичайна постать на тлі царської родини. Була се людина широко освічена. Як поет, що підписувався криптонімами К. Р. (Константин Романов), здобув добру опінію та .добру, хоч зовсім непідхлібну, критику. В своїй родині, а затим і в чорносотенних колах, користувався репутацією великого «ліберала» ..

Найактивнішими в українській справі були головно два члени академії наук — Федір Євгенович Корш та Олексій Олександрович Шахматов.
  1   2   3   4

Схожі:

Информ-блок iconИнформ-блок
Миколы Устияновича, поэта, священника и общественного деятеля, который "удерживал идейный мост" между Шашкевичем и Франко
Информ-блок iconИнформ-блок
Выпуск посвящается 130-летию со дня рождения Давида Давидовича Бурлюка (1882-1967), живописца, поэта, литературного и художественного...
Информ-блок iconИнформ-блок
Выпуск посвящается 80-летию со дня рождения академика нан украины Алексея Семёновича онищенко (1933), директора Национальной библиотеки...
Информ-блок iconПідготовка до розмітки
У роботі розглянуті алгоритми І блок схеми для уроків виробничого навчання при вивченні теми «Слюсарні роботи». Використання алгоритмів...
Информ-блок icon9 квітня, понеділок. 17. 00. Читальна зала Представляємо І нформ-блок
Василя Григоровича Рубана (1742-1795), українського й російського поета, видавця, історика. Представляємо електронне видання бул...
Информ-блок iconГенератор гармонічного сигналу з частотою, що відмінна від часто...
В реальній ситуації для генерації гармонічного сигналу потрібні дві структурні одиниці – Генератор та Випромінювач. В моделі ці дві...
Информ-блок iconPsychosocial predictors family's interaction strain of women who...
Волошин П. В. Лечение сосудистых заболеваний головного и спинного мезга [Текст] / П. В. Волошин, В. И. Тайцлин. — М.: Медпресс-информ,...
Информ-блок iconТема заняття
Блок Ділова українська мова. Ге. 02 Модуль Роль мови в діловому спілкуванні. З. 08. Зп. Р. 01. 01
Информ-блок iconТип Номер Блок Етаж Жилая площадь Общи части Обща площ цена м2

Информ-блок iconТип Номер Блок Етаж Жилая площадь Общи части Обща площ цена м2

Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка