Уроку: Т. Г. Шевченко




Скачати 122.76 Kb.
НазваУроку: Т. Г. Шевченко
Дата конвертації01.03.2013
Розмір122.76 Kb.
ТипУрок
uchni.com.ua > Історія > Урок
Тема уроку: Т.Г.Шевченко. Поема «Гайдамаки». Складність історичної долі українського народу, невідворотність його боротьби за визволення.

Мета уроку:  познайомити учнів з історією написання та видання твору, джерелами поеми, розкрити тему твору, з’ясувати жанр, особливості сюжетно-композиційної структури; розкрити історичну основу твору; ознайомитися з оцінкою поеми сучасниками автора; ознайомити учнів з використанням сюжету «Гайдамаків» в  образотворчому мистецтві, кіномистецтві, музиці; розвивати увагу, навики дослідницької роботи, збагачувати мовлення новими лексемами; виховувати любов і повагу до історичного минулого України.

^ Тип уроку:  комбінований.

Обладнання: портрет Т.Г.Шевченка, виставка літератури, згідно теми уроку,  ілюстрації, перодукції картин до поеми, динамічні таблиці, історична карта України, ТЗН, мультимедійні засоби наочності.

^ Форма проведення: інтегрований урок (українська література, історія, музика, образотврче мистецтво).

Епіграф:

Гомоніла Україна…

Довго гомоніла…

Тарас Шевченко
^ ЗМІСТ І СТРУКТУРА УРОКУ

І. Організаційно-вступна частина

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

СЛАЙД №1

Звучить мелодія козацького маршу «Гей ви, козаченьки...» (слова В.Крищенка, музика Г.Татарченка у виконанні Назарія Яремчука)

Учитель:

  • Які асоціації викликає у вас ця мелодія?

Учитель.

Вслухаючись у слова цієї пісні, мимоволі поринаєш у далеке минуле, прагнеш пізнати сповнене боротьби і страждань життя славних предків-козаків, щоб відповісти на Шевченкове запитання: «Чия правда, чия кривда і чиї ми діти»?  «Славні прадіди великі» не пробачили б не менш славним правнукам зневагу до їхнього сповненого турбот  життя. Ми живемо в час, коли народи світу усвідомлюють свою національну самобутність, гідність і прагнуть свободи й незалежності, відроджуючи занедбані духовні джерела. Будьмо гідними  нащадками козацького роду. І завжди пам’ятаймо слова М.Рильського: «Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього».

Бесіда «Мікрофон»

  • Звідки ж ми  можемо почерпнути знання  про життя  наших предків?
    1.Усна  народна творчість.
    2.Пам’ятки давнини  (архітектурні та писемні)– літописи, хроніки, наукові праці.
    3.Художня література

  • Які поетичні твори Т.Шевченка на історичну тематику раннього періоду творчості ви знаєте?

  • Які відомі історичні постаті   згадує поет у цей час?

ІІІ. Повідомлення теми уроку (СЛАЙД №2), мети завдань уроку(СЛАЙД №3); мотивування навчання

1. Рольова гра «Шевченко очима дітей». Діти отримали завдання до уроку прочитати поему «Гайдамаки» Т.Шевченка і скласти від імені автора:

1) Звернення до сучасної молоді з обґрунтуванням задуму поеми;

2) Рекламне оголошення з метою зацікавлення молоді до прочитання поеми.

2. Учні записують у зошити план уроку:

1.Історія написання та видання поеми, її джерела.
2.Історична основа твору.
3.Тема, ідея, жанр, особливості сюжетно-композиційної структури твору.
4. «Гайдамаки» Т.Г.Шевченка  в оцінці сучасників автора.
5.Відгомін поеми «Гайдамаки» в художній літературі, музиці, образотворчому мистецтві та кіномистецтві.
ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

  1. Учитель.

Постать Шевченка — це постать пророка, співця народного. Він був гнівним словом цілого поневоленого народу, в пам’яті якого дотлівали останні задимлені головешки з гайдамацьких пожеж. А бурхлива епоха одлунювала в змучених душах сліпих бандуристів, та й сама Україна була потрощеною бандурою з обірваними струнами.

Історична тематика посідає особливе місце у ранній творчості Т.Шевченка. Тут по-особливому звучить заклик до пробудження національної самосвідомості. Досить оригінальний підхід використовує автор до змалювання історичного минулого (з кінця ХVІ до кінця ХVІІІ ст.): домислює епізоди, переставляє події, вплітає легендарні мотиви.

Інтелектуальна розминка
І. Звідки черпав Кобзар матеріал для написання поеми «Гайдамаки»?

2.1 Розповіді діда Івана про Коліївщину, про гайдамаків.


Учень-декламатор

Вибачайте, люде добрі,
Що козацьку славу
Так навмання розказую,
Без книжної справи.
Так дід колись розказував,
Нехай здоров буде!
А я за ним. Не знав старий,
Що письменні люде
Тії речі прочитають.
Вибачай, дідусю,—
Нехай лають; а я поки
До своїх вернуся
Та доведу вже до краю,
Доведу — спочину
Та хоч крізь сон подивлюся
На ту Україну,
Де ходили гайдамаки
З святими ножами,—
На ті шляхи, що я міряв
Малими ногами.

У поемі  "Гайдамаки" Т.Шевченко виклав на папері свої думки й почуття відносно подій, відомих під назвою Коліївщина, які склалися в нього з розповідей діда і мандpівних кобзаpів, почутих у дитинстві.

У пеpедмові він пише: "Пpо те, що діялося на Укpаїні 1768 pоку, pозказую так, як чув од стаpих людей: надpукованого і кpитикованого нічого не читав, бо, здається, і нема нічого".

Про гайдамаччину в часи Шевченка було написано дуже мало. Зрозуміло, що все опубліковане поет читав з великим зацікавленням. Це "Історія Малої Росії" Д. Бантиш – Каменського, "Історія Русів" невідомого автора, "Історія королівства польського" та ряд інших праць.

Задум створення поеми про гайдамаччину зародився у поета ще десь у 1838-1839 р.р. Втілюючи його, Т.Шевченко мав на меті відтворити події Коліївщини, поскільки його рідна Звенигородщина була епіцентром гайдамацького руху і довести, що гайдамаки – не волоцюги і розбійники, як про це писали польські та російські автори, а патріоти-захисники рідного краю.

^ Проблемне питання нашого уроку:

«Гайдамаки – розбійники чи патріоти-захисники рідного краю?»

Робота учнів з динамічними таблицями, які заповюють протягом уроку.

                                                           Динамічна таблиця.
Т.Г.Шевченко. «Гайдамаки». Коліївщина 1768 року як історична основа створення поеми.

Причини
повстання

Причини
поразки

Історичне значення
повстання

Тема поеми

Ідея поеми

Жанр твору

Сюжетно-композиційна
струкрура






















СЛАЙД №

Слово надається історикам, географам та літераторам

СЛАЙД № «Історики: історична довідка про гайдамацьке повстання».

У ХVIII столітті в Україні ширився гайдамацький рух. Українці воювали з польською шляхтою за соціальну й національну незалежність Правобережної України. Виступали вони і проти релігійного гніту. Найвищим проявом гайдамацького руху було повстання 1768 року, відоме під назвою Коліївщина.

Які були причини повстання?

Однією з причин було те, що у 1768 р. комісія польського сейму уклала трактат з Росією, за умовами якого православна і католицька шляхти матимуть однакові права. Проти цієї сеймової ухвали та короля виступила радикально налаштована група людей на чолі з Пулавським та Красицьким, організувавши Барську конфедерацію (1768-1772 рр.). Її підтримували Франція, Туреччина, Австрія.
Конфедерати розпочали масові жорстокі розправи над українським населенням Правобережжя: змушували приймати католицьку віру, ополячуватися, переслідували українську культуру, знищували православні храми, грабували та катувати простих людей.

СЛАЙД № Пояснення історичних термінів.

Коліївщина – від слова «колій» – той, що коле.
Гайдамаччина – від  слова «гайдамака»;  гайда (тур.) – гнати, переслідувати; вперше термін зустрічається у документах 1717 р.
Конфедерати (від лат.confoederatio – спілка, об’єднання); у Польщі  ХVІ-ХVІІст. –тимчасові військово-політичні союзи шляхти, які створювалися для збереження привілеїв шляхти, захисту прав католицької церкви.

Учитель. Отже, Гайдамаччина була відповіддю українського народу на нелюдські звірства конфедератів. У розділі «Інтродукція» автор так описує масові звірства конфедератів:

Учень-декламатор.
Розбрелись конфедерати
По Польщі, Волині
По Литві, по Молдаванах
І по Україні...
Руйнували, мордували,
Церквами топили...
А тим часом гайдамаки
Ножі освятили.

Учитель..
Свячені - гайдамацькі ножі — язичницькі символи сили і влади — освячуються перед початком повстання, «...против ночі Маковія...».

СЛАЙД № « Тут гайдамаки святили свою зброю».

- Які міста були охоплені повстанцями?

СЛАЙД № «Географи: масштаби повстання».

Учень-декламатор.З розділу «Червоний бенкет»:
Задзвонили в усі дзвони
По всій Україні;
Закричали гайдамаки:
«Гине шляхта, гине!..»
Горить Сміла, Смілянщина,
Кров’ю підпливає.
Горить Корсунь, горить Канів,
Чигирин, Черкаси;
Чорним шляхом запалало,
І кров полилася
Аж у Волинь. По Поліссі
Гонта бенкетує,
А Залізняк в Смілянщині
Домаху гартує...

^ Творча робота. Розглянути ілюстрацію В.Касіяна «Гайдамаки». Скласти за ілюстрацією висловлювання типу опису.

Висловлювання учнів.

Бесіда:

  • Хто очолив повстанців?

Історики. На чолі повстанських загонів стає Максим Залізняк. Походить із села Медведівки, був на Запоріжжі, в Очакові, наймитував.

Другий керівник повстання Іван Гонта. Коли загони Залізняка вирушили на Умань, на бік повстанців перейшов загін надвірних козаків на чолі з Гонтою, який був посланий для їх придушення. Гайдамаки захопили Умань, потім майже всю Київщину, Поділля, Волинь, Галичину, Прикарпаття.

СЛАЙД № «1100-літній дуб Залізняка на хуторі Буда в Холодному Яру»

- Чим закінчилося повстання?

Поразкою. Панівні кола Польщі, які не могли самі дати раду повстанцям, звернулися до Росії з проханням допомогти їм, і царський уряд послав війська на територію, охоплену повстанням. Під час зустрічі з командуванням царських військ Залізняк і Гонта були по зрадницькому схоплені, а їхні загони роззброєні.


- У чому полягає історичне значення повстання?
Повстання сприяло формуванню національної самосвідомості, слугувало прикладом нетерпимості, боротьби проти гноблення, подальшого розгортання національно-визвольного руху з метою відновлення козацької вольності.

СЛАЙД № «Літературознавці: тема, ідея, жанр твору».

Тема  твору – зображення боротьби українського народу під назвою Коліївщина проти польського панування  на Правобережній Україні.

Ідея твору – звеличення національно-визвольного руху на Україні та його народних героїв – лицарів Коліївщини, засудження жорстокого ставлення влади Польщі та Росії до українського населення Правобережжя.

Жанр  твору – героїко-історична романтична ліро-епічна поема-епопея.

Слайд «Особливості сюжетно-композиційної структури поеми». У поемі два вступи (лірико-філософський) та історичний («Інтродукція»), десять розділів, епілог, «Передмова» (у кінці твору), послання до передплатників («Панове субскрибенти») і «Приписи» (примітки автора).

Композиційні особливості: вставні пісні, ліричні відступи, автор – співучасник  зображуваних подій, відсутність розв’язки.
У творі дві сюжетні лінії, які переплітаються між собою: розгортання та хід повстання під назвою  Коліївщина та історія особистого життя Яреми.

^ Особливості сюжету:
-експозиція : політична ситуація у Польській державі, розгул конфедератів; Ярема наймитує у Лейби;
-зав’язка: освячення ножів, початок повстання; Ярема прощається з Оксаною, йде у гайдамаки;
-кульмінація: гайдамаки в Умані, вбивство Гонтою синів; Ярема рятує Оксану й одружується з нею;
-епілог: повідомлення про страту Гонти, смерть Залізняка на каторзі, остаточне приборкання України.

 Сюжет твору динамічний, вражають описи розправи конфедератів над титарем, вбивство Гонтою власних синів, освячення ножів «против ночі  Маковія» та клятва мститися ними. Гайдамацька помста у зображенні автора подана гіперболізовано.

^ Учень-декламатор.Уривок з розділу «Гупалівщина».

Зійшло сонце; Україна 
Де палала, тліла, 
А де шляхта, запершися, 
У будинках мліла. 
Скрізь по селах шибениці; 
Навішано трупу — 
Тілько старших, а так шляхта 
Купою на купі. 
На улицях, на розпуттях 
Собаки, ворони 
Гризуть шляхту, клюють очі; 
Ніхто не боронить. 
Та й нікому: осталися 
Діти та собаки,— 
Жінки навіть з рогачами 
Пішли в гайдамаки. 

Отаке-то було лихо 
По всій Україні! 
Гірше пекла... А за віщо, 
За що люде гинуть? 

«...А за віщо, За що люди гинуть? Старих слов’ян діти  Впились кров’ю. А хто винен?» (Використовується метод «Свіча»: учні, по колу передаючи запалену свічу, висловлюють власні думки щодо поставленого питання).

Скласти інформаційне гроно щодо характеристики образу України.


V. Узагальнення і систематизація знань
Висновки.

Отже, дайте відповідь на поставлене питання: «Гайдамаки – волоцюги і розбійники чи патріоти-захисники рідного краю?»
(Використовується метод «Дерево рішень»).

Складання сенкану:

Гайдамаки

Сміливі, непідкупні.

Боряться, страждають, захищають.

Справжні захисники рідної землі –

Патріоти.

У поемі все підпорядковано показові причин наростання народного гніву та великого розмаху повстання. Тут , на Богом дарованій землі, живе вільний народ, якого свої ж таки «пани, ясновельможнії гетьмани», раби, подножки, грязь Москви, Варшавське сміття» віддали в кріпацьке рабство, «у раю пекло розвели», але не могли вбити вільного козацького духу, і цей дух воскрес, і з всенародного відчаю вибухнула помста гноблених над тиранами:

Недолю співаю козацького краю:

Слухайте, щоб дітям потім розказати,

Щоб і діти знали, внукам розказали,

Як козаки шляхту тяжко покарали

За те, що не вміла в добрі панувать…

Ось що болить Шевченкові: щоб пам’ятали діти і онуки, що діялось в Україні, не забували подвигів своїх дідів, які віддали в жертву себе і своїх синів за волю України і лежать у високих могилах, що синіють серед степів.

Страшна правда історії, і Шевченко не оминає цієї правди, якою б тяжкою вона б не була, і страждає за людей, які гинуть у лютій різанині за зґвалтовану Україну.

Історія дає складні й суворі уроки, які є школою для майбутніх поколінь і мають велике значення для наших народів і в нинішні часи, коли на теренах Європи з’явилися дві незалежні держави – Україна і Польща.

Відгомін поеми «Гайдамаки» у сюжетах творів української словесності, в музиці, образотворчому та кіномистецтві.

Тези творчих досліджень.
1.Поема «Гайдамаки» в оцінці тогочасної критики.
Поема викликала досить суперечливі критичні відгуки сучасників автора. Позитивно оцінили її Є.Гребінка, П.Гулак-Артемовський, Г.Квітка-Основ’яненко, І.Вагилевич. М.Добролюбов так схвально висловився про поему: «У Шевченка ми бачимо всі елементи народної української пісні. Її історична доля навіяла йому цілу поему «Гайдамаки», напрочуд різноманітну, живу, сповнену сили і цілком вірну народному характерові малоросійських народних дум». Негативно оцінили поему П.Куліш, В.Бєлінський. П.Куліш, зокрема, радив «уничтожить всю главу «Гупаливщина». А про поему взагалі висловився так: «...это торжество мясников, а драма Ваша – кровавая бойня, от которой поневоле отворачиваешься».

^ 2.Відгомін поеми «Гайдамаки» у сюжетах творів української словесності, зокрема, Є.Гребінки «Чайка»; Ю.Федьковича «Осьмий поменник Тарасові Шевченкові на вічну пам’ять», А.Свидницького «В полі доля стояла», І.Нечуя-Левицького «Над Чорним морем», І.Карпенка-Карого «Бондарівна» тощо.

^ 3.Відгомін поеми «Гайдамаки» у музиці (прослуховування кількох творів)
М. Лисенко створив низку музичних творів, в основі яких – мотиви «Гайдамаків»: «Свято в Чигирині», «Гомоніла Україна», «У гаю, гаю вітру не- має», «Ой Дніпре» тощо. К.Стеценко написав музику до поеми (для хору, солістів, симфонічного оркестру); Р.Глієру належить музичне оформлення постановки «Гайдамаків»( 1920 р.). За мотивами поеми «Гайдамаки» російський композитор М.Мусогський написав такі твори: «Гапак», «На Дніпрі», «Утоптала стежечку» та О.Сєров «Од села до села».

^ 4.Відгомін поеми «Гайдамаки» в образотворчому мистецтві (демонстуються картини) та кіномистецтві.
І.Їжакевич. «Уманська різня», «Гайдамаки»; В.Касіян. «Інтродукція», «Гонта в Умані», «Коліївщина» та ін.
Мотиви поеми використані у кінофільмах І.Кавалерідзе «Злива», «Коліївщина», «Прометей».

VІ. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання
Узагальнювальне слово учителя (оцінка діяльності на уроці, обгрунтування виставлених балів, педагогічні рекомендації щодо вдосконалення навчальної роботи, оголошення домашнього завдання).
Д/з. Опрацювати матеріал уроку; скласти комбінований план до образу Яреми; вивчити уривок з поеми напам’ять.


Схожі:

Уроку: Т. Г. Шевченко iconШевченко Тарас Григорович Тарас Григорович Шевченко Тарас Шевченко,...
...
Уроку: Т. Г. Шевченко iconТема: Тарас Шевченко Мета
Виховувати почуття любові І поваги до світлого образу поета – мислителя Т. Г. Шевченко
Уроку: Т. Г. Шевченко icon"Тарас Шевченко (укр.)"
Місто, куди було заслано Тараса Шевченко після розгрому кирило-мефодіївського братства
Уроку: Т. Г. Шевченко iconПрограмма мероприятий 9 марта 2011 г. 13-00 Возложение цветов к памятнику...
Т. Г. Шевченко с участием творческих коллективов Санкт-Петербурга и Украины: ансамбля «Чураївна»( г. Полтава)
Уроку: Т. Г. Шевченко iconСтолярова, А. Шевченко на Слобожанщині // Слобід край. – 1998. – 5 берез
Життя І творчий подвиг великого Кобзаря для багатьох є високим взірцем служіння Батьківщині. Тому з таким хвилюванням встановлюються...
Уроку: Т. Г. Шевченко icon"Шевченко Тарас Григорович"
Кроссворд по предмету "Українська література (укр.)" на тему "Шевченко Тарас Григорович"
Уроку: Т. Г. Шевченко iconОтчет о работе Центра украинской культуры пгу им. Т. Г. Шевченко...
Независимости Украины. Митинг возле памятника Т. Г. Шевченко при участии Посла С. И. Пирожкова, представителей Посольства и консульства...
Уроку: Т. Г. Шевченко iconТ. Г. Шевченко народився 9 березня 1814 р в с. Моринцях Звенигородського...
Коли Тарасові було два роки, родина переїхала до села Кирилівка (Керелівка). Пізніше Т. Шевченко дуже часто називав своєю батьківщиною...
Уроку: Т. Г. Шевченко iconКонспект уроку на тему: «К ирило -м ефодієвське братство. Т. Шевченко...
Пригадати суть поняття братство, хто такі Кирило І мефодій, чому братство обрало саме таку назву
Уроку: Т. Г. Шевченко iconТ. Г. Шевченко – художник
Не випадково в історії світової культури поєднання в одній особі живописця І поета зустрічається часто. Очевидно, це доля щедро обдарованих...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка