М80 олександр морщавка




НазваМ80 олександр морщавка
Сторінка6/6
Дата конвертації02.03.2013
Розмір0.66 Mb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Історія > Документы
1   2   3   4   5   6

^ ВО СЛАВУ МАРГАНЧАН ЗРОСТАЄ МІСТО
Перші повоєнні роки позначені зростанням темпів спорудження житла й об’єктів соціально-побутового призначення. Будівництво йшло прискореними темпами. Незважаючи на значні труднощі, напружені міжнародні відносини, Уряд знаходив необхідні кошти. Щорічно на адресу Марганця виділялися десятки мільйонів карбованців.

У 1949 році відбудовано й здано в експлуатацію житловий будинок №49 по вулиці Радянській. Це був останній з числа тих зруйнованих під час війни. Крім цього, введено в дію ще низку нових об’єктів. В їх числі-шахти №17, 18, 19; приміщення шкіл №1, 6...

В успішному здійсненні програми розбудови важливу роль відіграла допомога, яку надавали державним і господарським організаціям компартія, уряд й весь народ. З усіх кінців країни на станцію прибували ешелони з лісоматеріалами, необхідним обладнанням, продуктами харчування... Зокрема, з Москви - потужні насосні агрегати для налагодження системи водопостачання та для оснащення збагачувальних фабрик, силові транспортери і кабельна продукція для будівництва палацу культури; з Тбілісі – металорізальні верстати; із Свердловська та Магнітогорська – потужні землерийні машини, магнітні пускачі тощо.

Якось непомітно виростає Південний квартал. Без передиху з’являються будинки на центральній площі. У 1953 році будівельники завершують найкрасивіше приміщення – Палац культури гірників, за ним вуглові п’ятиповерхівки, потім триповерхові будинки і, дивись, вже вся площа архітектурно довершена. Одночасно будується стадіон. А спочатку тут була яруга, Західний бік проїжджої частини Радянської круто спадав униз. Там, де зараз знаходиться додаткове поле стадіону, міг сховатися триповерховий будинок. Правда, вражає? Коли будівельникам показали місцину й наказали: „Тут має бути стадіон”, - ті схопились за голову. Щоправда, до роботи поставилися серйозно. Більше року самоскиди возили сюди руду глину, чорнозем з усіх околиць міста. Дні і ночі надривно ревіли двигуни потужної техніки. Розбудова міста тривала...

У 1954 році в Марганці побував відомий український поет Володимир Сосюра. В один із літніх вечорів Володимир Миколайович розповідав марганчанам про шляхи розвитку української літератури, читав нові твори:

Мов у краю зеленого життя ми,

Де творять щастя руки золоті.

Оточений садами і копрами,

Підвівся Марганець, змужнілий у труді.

Його сини во славу Батьківщини,

В підземнім світі прокладають путь,

Їм не страшна сліпа ворожа лють,

Їх вільний труд єдна в сім’ю орлину.
То не гроза, не сяйво блискавиць,

Що промені на каски їх поклали,

Вони для сталі добувають міць,

І воля їх міцніше сталі стала.

Шахтарське місто! Піснею привіт

Я шлю тобі, захоплений тобою,

Цвіти, як сад, цвіти, як сад весною,

І стань ще краще в льоті юних літ...
Сьогодні чимало марганчан пригадують лише першу частину вірша, але першоджерело В. Сосюри має своє, тоді необхідне, комуністичне продовження:

Я прославляю молодість твою,

Твоїх синів, їх вірність Батьківщині

І партії, що в праці, як в бою,

Веде народи в далі соколині.

Вона дає нам сили і снаги.

Хоч море ще у піні хвиль вирує.

Та комунізму сяють береги,

І шум садів привітний серце чує.

Там вічний день, безхмарна там блакить.

Туди веде нас почуття могутнє.

Як знак того, що близько це майбутнє,

Асфальт шосе машинами шумить.
Щоправда, цей вірш не знайдете в жодному зібранні творів В. Сосюри. Він був написаний в одному примірнику й одразу ж надрукований у місцевій газеті.

Півроку мешкав у нашому місті прозаїк Микола Карплюк.

Внаслідок тривалого дослідження життя та побуту гірників на світ з’явився роман „Гіркий мед”. На його сторінках відтворені події відбудови рудників, боротьба за технічний прогрес. Змальовано також складні людські долі, щиру любов Андрія і Софії, людей виняткової доброти.

У 1955 році трест „Нікополь-Марганець” очолив Кирило Сидорович Щербина. Рудний басейн був не в кращому стані. Підприємство не мало можливості виконувати план 100-130 тисяч тонн руди на рік. Завдяки раціоналізаторській діяльності керівника вихід з положення було знайдено. У науково-дослідних інститутах до голосу К. С. Щербини прислуховувались. На підприємстві з’являються перші зразки малогабаритних комбайнів і навантажувальних машин. Згодом на конвеєр поставлено комбайн МБЛ. Це дало можливість вже у 1958 році довести видобуток марганцю до 2, 5 млн. тонн. Цього ж року за значний особистий внесок у розвиток металургійної промисловості К. Щербині було присвоєно звання Героя Соціалістичної праці. Басейн продовжує розвиватися. У місті відкривається філія Криворізького гірничорудного інституту (пам’ять про це автобусна зупинка „Інститут”) і новозбудований гірничий технікум (у тому приміщенні нині ПТУ). Кирило Сидорович – кандидат технічних наук, Почесний громадянин міста. Залишив свою посаду у віці 73 років. Одна з вулиць Марганця носить його ім’я.

Небезпідставно у ці роки Марганець називають містом-садом. За період з 1954-1958 роки у ньому з’явилося 33 нові вулиці. На території висаджено понад 100 тисяч дерев та кущів. А з 1958 по 1967 роки – ще стільки ж. На вулицях марганчани саджали кращі породи дерев: каштани, горіхи, липи, сріблясті тополі...

Немов веретена тополі,

Ген встали навколо стрімкі.

Зимою безлисті і голі,

А влітку-хороші такі.

Говорять, що їх посадили

Ще в юності наші батьки

У сонячні перші розливи,

Щоб з ними пройти у віки.

Григорій Бідняк
У 1966 році, східний мікрорайон отримав парк на площі 20 га. Відзначилися у важливій справі жінки-трудівниці. Марганчанки виступили з ініціативою перетворити Марганець у місто зразкового порядку та чистоти. Через журнал „Работница” вони звернулися до всіх жінок країни з закликом наслідувати їх приклад – розпочати похід за високу культуру і зразковий порядок у наших містах та селах: „Нехай зазеленіють нові парки і сади, нехай зодягнуться в ошатне святкове вбрання вулиці й площі!” Звернення підписали кращі активістки того часу: О. Жиліна – директор СШ №7, М. Ільчук – голова жіночої ради МРРЗ, Г. Кольчик – голова жіночої ради Грушівського кар’єру... За їх участі в 1967 році на вулицях міста посадили 24 тисячі дерев та кущів, майже 3 га квітів, 20 тисяч троянд. Тривала велика робота з наведення чистоти та порядку. У 1987 році на вулицях Марганця, у парках та скверах посадили ще близько 5000 нових дерев, 2500 кущів троянд і 53 тисячі тюльпанів. Взагалі, за повоєнні роки на озеленення міста витратили більш ніж мільйон карбованців. Насадження перевищували 1000 га. На жаль, сьогодні в місті стирчить багацько пеньків колись кучерявих дерев. Де-не-де місцева влада намагається прикрасити пустуючи квітники трояндами, але та поодинокість не поверне колишньої краси місту.


^ ЯК ПОЧИНАЛАСЯ ПОЕМА ПРО МОРЕ
«Море» - радість то чи горе?” Але виграє хвилями водосховище, уславлене Олександром Довженком в „Поемі про море”. Будівництво водойми було необхідним для спорудження Каховської ГЕС. Молодше покоління, зацікавить шлях його облаштування.

У 1952 році розпочалися підготовчі роботи. Вони включали в себе зведення захисних споруд (аби не затопити поклади марганцевої руди) та вирубку лісу – безмежних масивів Великого Лугу. Історична довідка за Андріаном Кащенком: „Великий Луг споконвіку був відомий давньому культурному світові. Ще за чотири століття до Різдва Христового грецький учений та письменник Геродот уже описував цю величезну, вкриту лісом низину, порізану й омиту протоками Дніпра. За часів запорожців Великий Луг починався з того місця, де Дніпро, вихопившись із-поміж скель Карпатського передгір’я і пересягнувши розкидані на його шляху пороги та забори, поділився спочатку на дві широкі протоки, що оточують Хортицю. Далі відразу за цим островом, заходився розкидатися на тій площині протоками. Спершу на Південь та Схід, - ліворуч, а далі на Захід, -праворуч. Південно-Східною межею Великого Лугу й Хортиці стала протока, або річка Кушугум, а нижче – до лиману Великої Води – річка Кінська, й тільки на невеличкій частині – головна витока Дніпра. Південно-Західною межею Великого Лугу, протяжністю у 35 верст од Хортиці протікав Дніпро, а там, аж до лиману Великої Води, ті протоки, що відбиваються од Дніпра в праву руку, а саме: Тарас, Бугай, Джуган, Ревун, Річище, Орлова, Лапинка, Підпільня, Піскувата, Бакай та Бистрик. Всього Великий Луг від острова Хортиці до лиману Великої Води, міряючи Дніпром, простягався на 20 верст, а найменше на 3 версти. Вся ця величезна площа, яка складала понад 1000 квадратних верст, була поросла лісами, очеретами та високими травами, прикрашена озерами та лиманами й порізана протоками Дніпра. Через й те вважалась найбезпечнішим місцем для схованки запорожців од татарських загонів.”

Ой Січ - мати, ой, Січ - мати,

А великий Луг – батько.

Зі спогадів Почесного громадянина міста Леоніда Васильовича Веретільника. Він безпосередньо брав участь в облаштуванні Каховського водосховища: „Зведення захисних споруд розпочалося в 1953 році. На будівництво направили з Москви спеціалістів, а туди відіслано 60 марганчан, для проходження спецкурсів.

Управління будівництвом знаходилося в с. Мар’ївка. Для початку розмістили 50 одиниць техніки. А в 1954 році повним ходом вже тривали основні роботи з намивання дамб. У 1955 році робітники кріпили відкоси, закладали дренаж. Кріплення верхнього відкосу відбувалося декількома способами: бетонним, камінно-мостовим (в основу кріплення поклали тришарову методику: пісок, щебінь дрібний та щебінь крупний). На низовому відкосі запроектували берму (уступ на схилі дамби для проїзду транспорту з кам’яним покриттям) і закріпили низовий відкіс (від берми до дренажної призми). Від берми і до гори дамби пісок присипали чорноземом в 20 см і засіяли травою. На гребені поклали асфальт.

До робіт залучили 1200 робітників, вираховуючи провідних спеціалістів.

Будівництво Каховської ГЕС закінчили достроково, майже на рік. Тому заповнення басейну почалося завчасно. Роботи на поверхні потрібно було прискорити. Каховську водойму здали в дію 1956-го.”

Шуміли бурхливі хвилі, виштовхуючи на берег залишки спиляних дерев, вимивали коріння Великого Лугу.

Зараз водосховище є одним з найбільших водоймищ регіону. Саме воно завершує Дніпровський каскад. Високі береги, складені міцними прошарками лісовидних суглинків. Верхня частина водосховища створює сумісність руслової ділянки з широким кінським плесом. Русло майже постійно зберігає режим, близький до річного. Глибина сягає 4-6 м. Кінський плес з низкою островів в центральній частині мілковидний (від 1 до 3 м). Основна частина водосховища, загальною довжиною 73 км, розвернута в субширотно му напрямі. Вона утворює ланцюг плес з глибиною 5-12 м. Нижня її частина-це затоплена вузька долина Дніпра з чисельними затоками. Глибина почасти зростає до 10-30 м. В останні 40 років Каховське водосховище кардинально вплинуло на кліматичні умови нашого краю. Значно почав змінюватися розподіл атмосферних опадів у зоні його впливу.

Експерти вважають, що крайньої необхідності у водосховищі не було. Непродуманість механізмів дає зараз свої результати. Застій води зробив з „моря” болото. Дамба дає перші тріщини. Руйнація...

Ось така коротенька історія великого „моря”, береги якого зеленіють від водоростів та „чиста” вода обвиває високі береги дамби. Але пам’ять про історію нашого краю є і буде. А нам лишаються роздуми: „Море” - радість то чи горе?”
1   2   3   4   5   6

Схожі:

М80 олександр морщавка iconІ задзвеніли струни його ліри саша, Олександр, Олександр Анатолійович...
Знаю, що багато хто із марганчан здивується, дізнавшись, що йому Олександру Морщавці, композитору, співаку, професійному журналісту...
М80 олександр морщавка iconОлександр довженко (1894-1956)
Олександр Довженко народився 10 вересня 1894 р в с. В’юнище (тепер м. Сосниці Чернігівської області) в селянській родині. Навчався...
М80 олександр морщавка iconАтаманенко Олександр Анатолійович

М80 олександр морщавка iconАрхипенко Олександр Васильович, випуск 1971 року

М80 олександр морщавка iconЭкзамен Бaбич Олександр Євгенович 70 с 42 Глaзкoв Антон Олексійович 73 С

М80 олександр морщавка iconОголошення
Лавренюк Олександр Іванович,       тел./факс (04744) 3-07-64; e-mail
М80 олександр морщавка iconКурс кн 2010-2011 6 група Атаманенко Олександр Анатолійович 3 Бернацький Максим Валерійович 3

М80 олександр морщавка iconАвтор: Миколюк Олександр Андрійович, Академія Праці та Соціальних...

М80 олександр морщавка iconЗаболотний Олександр Едуардович адрес: м. Запоріжжя, вул. Миру, б....
Висновок
М80 олександр морщавка icon1. «Сонце російської поезії». (Олександр Пушкін. Життєвий І творчий...
Тема «Сонце російської поезії». (Олександр Пушкін. Життєвий І творчий шлях митця.) Реалізація проекту «Подорож до Росії за часів...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка