Рацівський навчально виховний комплекс І ііі ступенів архітектурні пам’ятки чигиринщини криворучко оксана володимирівна




Скачати 148.82 Kb.
НазваРацівський навчально виховний комплекс І ііі ступенів архітектурні пам’ятки чигиринщини криворучко оксана володимирівна
Дата конвертації02.03.2013
Розмір148.82 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Історія > Документы


РАЦІВСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО – ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС

І – ІІІ СТУПЕНІВ

АРХІТЕКТУРНІ ПАМ’ЯТКИ ЧИГИРИНЩИНИ

КРИВОРУЧКО ОКСАНА

ВОЛОДИМИРІВНА

15 РОКІВ

2012 р

Запрошуємо Вас поринути у чарівний Чигиринський край, оповитий ореолом слави, таємничості, ореолом духовності.

Чигиринщина – це унікальна земля, де неповторної краси природа поєднана з правічним подихом сивої давнини, де тісно переплелися минуле і сьогодення.

Чигиринщина – своєрідна історична і духовна скарбниця України, перша столиця часів гетьмана Богдана Хмельницького, колиска державності і національно-визвольної боротьби українського народу за свою незалежність і свободу.

Тут кожен клаптик землі дихає історією, на кожному кроці оживають давні звичаї і традиції.

В багатьох містах можна побачити старовинні будівлі, які стоять поруч із спорудами нового часу. Чигирин теж не є винятком. Від будівель ХІХ-початку ХХ століття до нашого часу в місті збереглися лише декілька споруд, яким притаманні риси класицизму та модерну. Одним із приміщень, збудованих в стилі пізнього класицизму є сучасний музей археології, що розташований біля парку ім. Т.Г.Шевченка. Посередині його головного фасаду розміщений вхідний портик з двома колонами та трьома сходинами. За свідченнями старожилів, будинок побудували в період з 1900 по 1905 роки на замовлення інспектора народних училищ. Пізніше в ньому розміщувалися різні установи. В 1980 році тут був Чигиринський краєзнавчий музей, з 2004 року – відкрито археологічний музей.



Осередком відродження історико-культурних надбань краю є створений 7 березня 1989 року державний історико-культурний заповідник «Чигирин». 23 вересня 1995 року Указом Президента України заповіднику надано статус Національного. До складу заповідника входять 28 пам’яток історії, археології, архітектури, природи міста Чигирин, сіл Суботова, Медведівки, Стецівки, урочища Холодний Яр.

Історико-культурний потенціал заповідника унікальний. Тут зберігаються пам’ятки різних часів, але найбільша їх частина пов’язана з історією козацтва та становлення державності українського народу.

Музей Богдана Хмельницького – перший і єдиний в Україні музей видатного гетьмана. Знаходиться в центрі Чигирина. Відкритий 25 грудня 1995 року. Він складається з 10-ти залів, площа яких становить 400 кв. метрів. Музей є центром наукової роботи, краєзнавчо-патріотичного й духовного виховання молоді в регіоні.

Переважна більшість українських міст та сіл мали свою архітектурну велич – храм. В м. Чигирині перший Казанський собор було побудовано в 1888 р. на території сучасного міського парку ім. Т.Г. Шевченка. Хоча існують припущення, що церква була збудована ще в 1865 р. Це була сакральна споруда з двома банями, повернута вівтарем на схід. Стіни церкви були побудовані із цегли світло-коричневого кольору. Два світло-зелені із золотими зорями куполи вирізнялися своєю оригінальністю. Стіни та маківки храму маляри розписали постатями святих отців та Патріархів Церкви. На двоярусній дзвіниці, яка розміщувалася над входом до Казанського храму знаходились 16 дзвонів різної величини.

Церква була побудована в псевдовізантійському стилі з елементами класицизму.

На початку 1920 р. більшовицька влада перейшла у відкритий наступ проти церкви, під час якого закривалися монастирі і храми, нищилося і відбиралося церковне майно.

Навесні 1934 року Казанський храм залишився єдиною діючою культовою спорудою міста. Останнє богослужіння в ньому відбулося в ніч з 6 на 7 квітня 1934р. Чигиринські активісти та комсомольці розібрали в Казанському храмі іконостас та ікони, зняли з церкви хрести та дзвони. В архівах 30-х років ХХ ст.. Казанський собор як культова споруда перестав існувати.

В 1999 році прихожани та отець Анатолій звернулися з проханням до органів місцевої влади виділити їм землю під забудову нового храму. 13 листопада 2001 року на розі вулиць Б. Хмельницького та Т.Г. Шевченка був закладений перший камінь храму ікони Казанської Божої матері єпископом Черкаським і Канівським Софронієм.



25 липня 2004 року митрополит Київський і всієї України Володимир освятив соборну церкву Казанської ікони Божої Матері, яка на сьогоднішній день є архітектурною окрасою міста.

В центрі Чигирина височить оповита сивою давниною Замкова або, як її ще називають, Кам’яна чи Богданова гора. Вона мисом вдається в долину річки Тясмин. Гора має підковоподібну форму, з трьох сторін стрімкі, круті схили, і лише в південно-західному напрямку вона поступово знижується.

Геологічна будова Замкової гори пов’язана із залишками дуже давньої гірської системи, яка простягалась Правобережною Україною і сягала у висоту до 3000 метрів. За припущенням вчених, це уламок північної сторони величезного вулкану з 50-ти кілометровим кратером, центр якого знаходився поблизу села Бовтишка Олександрівського району Кіровоградської області


Природні особливості та наявність маси каменю, як будівельного матеріалу, ще в часи Середньовіччя були використані для побудови тут могутньої фортеці, яка існувала в XVI – XVII ст. В ХІХ ст. на Чигиринській горі діяла практично єдина на той час в Україні каменоломня, де добувалося млинове каміння. В наші дні ця дивна пам’ятка історії та природи з величним монументом славному гетьману Б.Хмельницькому на вершині є окрасою, символом, обличчям міста.

Перший пам’ятник Б. Хмельницькому в Чигирині був встановлений в 1954 році – в рік святкування 300-річчя возз’єднання України з Росією. Він був виготовлений Київськими реставраційними художніми майстернями і розмістився перед приміщенням міської школи №1, яка носить його ім’я.



Поява монументу на Богдановій горі в Чигирині співпадає з другою хвилею встановлення пам’ятників гетьману на Україні – святкування 50-ї річниці жовтневої революції. 13 жовтня 1967 року на замковій горі з’явилася монументальна скульптура – постать видатного полководця, державного діяча, гетьмана України Богдана Хмельницького. У піднятій правій руці він тримає булаву – символ гетьманської влади. Його автори – скульптор О.П.Олійник та М.К. Вронський, архітектор – В.Г. Гнєзділов. Цей пам’ятник був виготовлений із нетривких матеріалів і почав руйнуватися. Тому в 1973 році на його місці споруджено нову скульптурну постать гетьмана за цим же проектом. Біля підніжжя постаменту в 1982 році були встановлені дві скульптурні композиції, які символізують події Переяславської ради (1654 р.) та козацько-селянського повстання Коліївщини (1768 р.). Cкульптурні фігури виготовлені з бронзи.

Монумент встановлено на постаменті з гранітних блоків, його висота становить 18,6 м, висота фігури – 6,6 м, вага скульптури гетьмана 11 тонн. Автори вдало визначили розміри монумента. Він прекрасно увінчує Замкову гору, добре проглядається з дальніх під’їздів до Чигирина і став візитною карткою міста. Біля підніжжя гори, біля кам'яних сходів, що ведуть до вершини, присів бронзовий кобзар. Ніби чуються в тиші звуки кобзи і доноситься крізь століття його пісня про подвиги славних козаків, які воювали за свободу неньки-України, про подвиг козацьких старшин Юрія Богуна та Іллі Сутиги, прийняли мученицьку смерть, але не зломлених духом.
Трохи вище стоїть пам'ятник іншому кобзареві - Т.Г. Шевченко. Він багато разів бував у цьому місті козацької слави - Черкаська земля і його Батьківщина. На згадку про це, на мальовничій галявині встановлено пам'ятник великому українському поетові - розкрита книга з барельєфом Т.Г. Шевченка, його безсмертний "Кобзар". Цій землі присвятив він своїх "Гайдамаків", вірші "Розрита могила", "Холодний яр", "Чигирин, Чигирин". На вершину гори ведуть кам'яні сходи, збудовані ще в 1912 гуду, про що свідчить вмурована табличка. На самій вершині гори, неподалік від монумента Богдану Хмельницькому, височіє кам'яний хрест - данина пам'яті козацьким старшинам Юрію Богуну та Іллі Сутигі, відданим мученицької смерті при облозі міста в 1596 році. Ще в пам'ять про сотні козаків, які склали свої голови в лихій січі, обороняючи замок, а значить і місто Чигирин, від турецьких орд і польської шляхти в 1678 році. Богданова гора не тільки історичний, але і геологічний пам'ятник. Вона - оголення палеогенових відкладень: полтавська серія (неоген), нижче - харківська свита (олігоцен), ще нижче - київська свита (верхній еоцен). З вершини гори відкривається прекрасний вид на панораму міста Чигирин та його околиці.

У каменоломнях Замкової гори із каменю пісковику був виготовлений Кам’яний хрест – шестикінцевий, патріарший, згідно християнських канонів.



Цей Хрест-пам’ятник у 1912 році Чигиринський міський голова Підгородецький встановив в честь закатованих польською шляхтою у 1597 році козацьких урядників Юрія Богуна, Ілії Сутиги, Войновича, а також усіх козаків що загинули під час другого турецького походу (1678 р.), воєводи Івана Ржевського, полковника Якова Коробки. Цю інформацію черпаємо із напису на чавунних меморіальних плитах, які знаходяться на бокових частинах постаменту. В честь 400-річчя заснування міста Чигирина Заходами міського голови Підгородецького на північно-східному схилі Замкової гори були збудовані сходи із підпірною стінкою та перилами. У 1912 році їх нараховувалося 208. На підпірній стінці сходів першого маршу до цього часу знаходиться мурована гранітна плита із написом: « Кам’яні сходи побудовані в 1912 р. на 400 років м. Чигирина». Чигиринський замок, збудований на основі поєднання кращих елементів західно-європейської та місцевої фортифікації є найвизначнішою пам’яткою архітектури середньовічного Чигирина. Будучи основним оборонним пунктом, замок часто руйнувався і водночас швидко відбудовувався жителями міста. Роботи з укріплення та реконструкції замку проводилися при Б. Хмельницькому та П. Дорошенку.

Зокрема в 1667 році для укріплення фортеці був споруджений бастіон. На плані П. Гордона, джерелу надзвичайно цінної інформації щодо облаштування Чигиринської фортеці, даний об’єкт зазначений як «мурована тюремна вежа Дорошенка», що дає можливість зробити висновок про те, що він був збудований за наказом гетьмана.

Вперше бастіон був відкритий В. Хвойкою у 1903 році під час археологічних досліджень на Замковій горі. Проте через невеликий обсяг археологічних робіт характер споруди не був визначений. Грунтовні дослідження бастіону Дорошенка були здійснені Чигиринською експедицією Інституту археології НАН України під керівництвом кандидата історичних наук П. Горішнього протягом 1989-1994 рр. Проведені роботи засвідчили, що розкопані залишки і є бастіоном Дорошенка, підвалини і стіни якого були засипані після потужного вибуху.


Бастіон Дорошенка Вид з бастіону

на сучасне місто

Бастіон був збудований з брил пісковику різного розміру з використанням природного скельного виступу. Товщина стін сягає 2 метрів, висота – понад 10 м, споруда мала трьохярусну будову. Нижній ярус являв собою склепінчастий каземат. Тут розміщувалися гармати для ведення ближнього бою. Нижній ярус з’єднувався східцями з другим ярусом, який знаходився на рівні фортечного двору. Вірогідно, тут теж були склепінчасті приміщення для розташування бійців та гармат. Третій ярус являв собою відкритий майданчик, захищений дерев’яним чи кам’яним бруствером, в якому були облаштовані мушкетні бійниці та гарматні амбразури.

17 жовтня 2009 року відбулося відкриття першої черги будівництва історико-архітектурного комплексу « Резиденція Богдана Хмельницького» Національного історико-культурного заповідника « Чигирин», присвячене 360-річчю утворення Української козацької держави.



Відтворення церкви святих Петра і Павла, будинку гетьмана, військової канцелярії, вартівні та інших приміщень здійснювалося на основі археологічних досліджень, які тривали упродовж 2006-2009 р., та історикографічних матеріалів, знайдених в багатьох вітчизняних та зарубіжних архівах. Відтворюється історичне середовище, характерне добі Козаччини в XVII ст.

Ім’я апостолів Петра і Павла носить один з найдавніших храмів міста Чигирин. 12 липня 2007 року відбулося урочисте відкриття та освячення відродженої церкви Святих Петра і Павла. Цей храм розташований біля Замкової гори, неподалік музею великого Гетьмана, на тому місці, де археологічна експедиція у 2005 році виявила підмурок цієї історичної духовної святині українського народу.



Час побудови храму точно невідомий. В ньому в XVII ст.. була катедра першого українського митрополита Йосипа Тукальського, людини неймовірно щедрої душі, відданої українському народові, який спільно із своїм товаришем П. Дорошенком після Б. Хмельницького продовжили творення української держави.

14 жовтня 1995 року в день козацького свята Святої Покрови, було проведено перепоховання останків колишніх жителів міста Чигирина, сучасників Б. Хмельницького, знайдених в центральній частині міста під час будівництва сучасного музейного комплексу експедицією археології НАН України у 1993-1994 роках. Більшість із цих людей загинули під час набігів турків і татар у XVII ст. 263 останки людей козацької доби було поховано у новозбудованій каплиці Святої Покрови.



Каплиця збудована в стилі українського бароко у 1995 році ( архітектор – дійсний член Української академії архітектури С.К. Кілессо), стала окрасою історичного центру Чигирина.

Іллінська церква, яка знаходиться в с. Суботів Чигиринського району (колишній родовий маєток Б. Хмельницького) – визначна пам’ятка архітектури XVII ст. Побудована в стилі поєднання елементів раннього українського бароко і європейського ренесансу.



Зведена в 1653 році за наказом та коштом гетьмана України Б.Хмельницького як церква-усипальниця. За своїм призначенням церква одночасно була окремим укріпленням в системі оборонних споруд замку і підсилювала його південну ділянку. При необхідності споруда, маючи більш як метрової товщини стіни і два яруси бійниць, могла при необхідності вести бій самостійно. Саме з цих міркувань дзвіниця була дерев’яною і нижчою за церкву. В разі загрози захоплення церкви оборонці могли відійти до замку через підземний хід або, навпаки, отримати через нього підкріплення. Залишки підземного ходу збереглися до нашого часу. Різні джерела вказують, що в особистому розпорядженні гетьмана Б. Хмельницького знаходилось від 30 до 40 гармат. Важко припустити, що вони були тільки в Чигирині. Очевидно, вони були і в Суботові.

За свідченнями літописців в серпні 1657 р. Б. Хмельницького було поховано саме в Іллінській церкві на почесному місці – праворуч від вівтаря біля південної стіни споруди в поховальній ямі розміром 2,3х0,7 м, яку накрили великою кам’яною брилою місцевого пісковику.

В 1954 р. за проектом архітектора І. Шмульсона в церкві встановлено символічний гранітний надгробок Б. Хмельницькому.

З 1990 року в церкві Святого Іллі знову було відновлено богослужіння. В 1993-1995 роках у ній встановлено новий іконостас за разком того, який був у кінці ХІХ ст. Іллінська церква зображена на національній грошовій одиниці номіналом 5 гривень. У селі Суботів є ще одне історичне місце - "Три криниці", як символ дружби трьох братніх народів: українського, російського і білоруського. Українські повстанці на чолі з Максимом Залізняком святили водою з цих криниць свої шаблі, збираючись у похід проти польських шляхтичів.



Щедра і багата природа Чигиринщини. Тішать око ліси Холодного Яру, Атаманський парк. Надають сили й наснаги цілющі джерела. Вражає своєю могутністю і величчю тисячолітній дуб Максима Залізняка…



Недалеко від Мотронинського монастиря притулився хутірець Буда. Його спіткала доля багатьох українських сіл: жителів розстріляли, а вдома спалили. На пам'ятнику, встановленому на місці розстрілу хуторян, мало прізвищ і багато імен ...
Цей хутір знаменитий не тільки своїм героїчним партизанським минулим, але і найдавнішим на Землі дубом. За розрахунками вчених, цьому дубу близько 1100 років! Називають його - дуб Залізняка. Висота дуба - 21,7 м, в обхваті - 8,64 м, об'єм деревини 37,7 м куб. Поруч росте дуб молодший, але теж вельми значних розмірів. Гордістю Чигиринського району є відомий Холодний Яр. Це реліктовий лісовий масив, який, незважаючи на відносно малу (7000 га) площу, має велике історичне значення.

Багатьма лісовими дорогами й стежинками холодний Яр веде до своєї перлини – Мотронинської обителі, Свято-Троїцького Мотронинського монастиря, однієї з найстародавніших святих обителей Русі. Монастир розташований на території скіфського «Мотронинського» городища, що виникло в ІХ ст. до н. е. Першу писемну згадку, хоч і непряму, про монастир ми маємо під 1198 роком у Симеонівському літописі, де йдеться про те , що переяславський єпископ Павло заклав у ньому цього року храм. Про точнішу дату відомостей немає але і ця говорить сама за себе. Безперечно, Мотронинський монастир – один з найдавніших на Русі.



«Мотронин монастир»

Т. Г. Шевченко. 1846 р.

Монастир був заснований ще в 1568 році на місці староукраїнської городища. Красива, в стилі бароко, Троїцька церква збудована в 1804 році, на місці старої дерев'яної, монастир жіночий. Територія обнесена кам'яним парканом, вхід до монастиря через великі аркові ворота. Усередині все чисто прибрано і доглянуто. Збудовані нові келії - оригінальний, гармонійно вписався у навколишній місцевості проект. Під монастирем численні підземні галереї. Їх загальна довжина перевищує 10 км. Поряд з монастирською огорожею - гай, висаджена колишніми партизанами в 1965 році. На мапі, місце де розташований монастир, виглядає як прогалини в суцільному морі лісів. У Вітчизняну війну це були партизанські місця. Про це свідчать пам'ятники та обеліски. Вражає історія загибелі хлопчиків 3-х та 5-ти років, розстріляних фашистами за зв'язок з партизанами. Їх могила поруч з дорогою на хутір Буда. Внизу, в Холодному Яру, великий монумент партизанам, які воювали в цих лісах. Треба сказати, що жителі всіх навколишніх населених пунктів від хуторів до малих і великих сіл брали найактивнішу участь у партизанському русі. Німці в боротьбі з партизанами використовували один і той же метод: партизанські хутори і села спалювалися разом з їх жителями. Тут і закінчимо розповідь по Чигиринському краю, але ще не забудемо згадати про одне примітне для історії українського козацтва місце. Це місце хоч і знаходиться далеко від батьківщини Богдана Хмельницького, але безпосередньо пов'язане з ним і його військом. Талова Балка - село в Кіровоградській області недалеко від м. Світловодськ. Воно дійсно знаходиться в балці, тому можна проїхати поруч із селом і не помітити його. Але цікаво воно не цим. Тут збереглися руїни старовинної церкви, куполи якої викладені цеглою. Навіть не можу пригадати, де ще я бачила таке архітектурне рішення. Місцеві жителі розповіли, що в старовинній церкві їхнього села був похований один з гетьманів України, тут же була похована його дружина. На її труну було покладено красивий різьблений дерев'яний хрест. Самі поховання розорені, але хрест місцевий вчитель ніби відвіз до Києва. Що в одному з лісових курганів в кованому скриньці захована на вічне зберігання булава Богдана Хмельницького! Що з церкви під дном озера прокопано підземний хід на найближчі пагорби і в одному з його затишних куточків захована золотий ланцюг з натільним хрестом гетьмана. Що це село спочатку називалося "Тилова Балка" і було воно основний тиловою базою війська Богдана Хмельницького. Ось так! Чи так це насправді чи ні - важко сказати, але частка правди в їхній розповіді, безсумнівно, є. Історія святої Мотронинської обителі настільки багата і так тісно переплетена з історією України, що важко переоцінити. І його самого не пощадив час: багато разів його руйнували дощенту, але він знову піднімався з руїн і попелу. У ХІХ ст. було наново збудовано Троїцьку церкву, яка збереглася й донині. За документами, її будували чотири рази: у 1620-1648, 1685, 1726 та 1801 роках. В наш час відкриття Мотронинського монастиря відбулося 24 січня 1991 року.
Мотронинський Свято-

Троїцький монастир Один з небагатьох православних храмів на Чигиринщині – Свято-Успенський який вцілів

від знищення і знаходиться в Медведівка.

Згідно Генерального плану розвитку Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» та постанови Верховної Ради від 22.03.2001 р. було розпочато роботу по створенню туристично-етнографічного комплексу «Козацький хутір». Він розташований на південний схід від села Стецівка, на ділянці площею 35,6 га. На сьогоднішній день відтворені: дерев’яна церква святого Миколая та хата священника, хата сільського старости, шинок, три дерев’яні комори.

Центральною спорудою комплексу є пам’ятка народної архітектури Наддніпрянщини – дерев’яна Миколаївська церква. Вона була побудована наприкінці XVIII ст. у селі Сеньківці Золотоніського району Черкаської області. Протягом 2002-2004 р. – перенесена на територію комплексу «Козацький хутір» та реконструйована.

Церква дерев’яна, хрещата, одноверха. До центрального зрубу з півдня, півночі і заходу примикають прямокутні зруби, а зі сходу – гранчастий зруб вівтаря з маленькими симетрично розташованими ризницею і дияконником. На стінах планується відтворити монументальний олійний живопис ХІХ ст. на євангельські сюжети.

Ось трішки я розповіла вам про історія свого краю. Ми, українці, повинні любити рідний край свою Батьківщину, берегти традиції, звичаї, мову дідів і батьків! Дана робота є важливою для збереження історичної спадщини України та її ролі у вихованні національної свідомості українців, адже без минулого немає майбутнього.

Приїздіть на Чигиринщину і ви будете задоволенні архітектурними пам’ятками, які відображують історію не лише Богданового краю, а й усієї України.

Використана література


  1. Археологічні дослідження на Черкащині. – Черкаси, 1995.

  2. Бойко О.Д. Історія України. – К., 2002.

  3. Величко Самійло. Літопис. – К., 1991

  4. Гуля В. І. Маєток Хмельницьких в Суботові //Чигиринські вісті. – 1995. – 22листопада.

  5. Довідник з історії України (А – Я). – К., 2002.

  6. Історія міст і сіл УРСР. Черкаська область. – К., 1972.

  7. Кілессо С. Архітектурні та мистецькі скарби Богданового краю. – К., 2000.

  8. Краєзнавець Черкащини. – Другий випуск. – Черкаси, 1991.

  9. Краєзнавець Черкащини. – Третій випуск. – Черкаси, 1992.

  10. Кукса Н.В. Літопис Чигиринського краю //Чигиринські вісті. – 2001. – 6 червня.

  11. Лазуренко В.М. Національний історико-культурний заповідник «Чигирин» //Українське козацтво. Мала енциклопедія. – К.: Генеза, 2002.

  12. Лесич А. Заповідні об’єкти Чигиринщини //Чигиринські вісті. – 2000. – 19 січня.

  13. Чигирин. Суботів. Холодний Яр. Короткий фотопутівник. – К., 1992.

  14. Лазуренко В. М. Історія Чигиринщини ( з найдавніших часів до сьогодення). – Черкаси, 2004.




Схожі:

Рацівський навчально виховний комплекс І ііі ступенів архітектурні пам’ятки чигиринщини криворучко оксана володимирівна iconБілопільський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа...
Білопільський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад №3
Рацівський навчально виховний комплекс І ііі ступенів архітектурні пам’ятки чигиринщини криворучко оксана володимирівна iconБілопільський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа...
Білопільський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад №3
Рацівський навчально виховний комплекс І ііі ступенів архітектурні пам’ятки чигиринщини криворучко оксана володимирівна iconЧигиринський навчально-виховний комплекс
Серед багатьох постатей які відіграли важливу роль в історії Чигиринщини досить яскраво поміж інших вирізняється постать Патрика...
Рацівський навчально виховний комплекс І ііі ступенів архітектурні пам’ятки чигиринщини криворучко оксана володимирівна iconІ. Загальні положення
Славутської міської ради 23 скликання від 27. 07. 2001 року “Про реорганізацію зош №2 І-ІІІ ступенів у навчально-виховний комплекс...
Рацівський навчально виховний комплекс І ііі ступенів архітектурні пам’ятки чигиринщини криворучко оксана володимирівна iconВсеукраїнський конкурс
Гуляйпільської районної ради Запорізької області Комсомольський навчально-виховний комплекс здійснює освітню діяльність з 1936 року....
Рацівський навчально виховний комплекс І ііі ступенів архітектурні пам’ятки чигиринщини криворучко оксана володимирівна iconТопильнянський навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний...
Топильнянський навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів»
Рацівський навчально виховний комплекс І ііі ступенів архітектурні пам’ятки чигиринщини криворучко оксана володимирівна iconНовоселицький навчально-виховний комплекс,, дитячий навчальний заклад-загальноосвітня...

Рацівський навчально виховний комплекс І ііі ступенів архітектурні пам’ятки чигиринщини криворучко оксана володимирівна iconІнформація про заклад
Йосипівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»
Рацівський навчально виховний комплекс І ііі ступенів архітектурні пам’ятки чигиринщини криворучко оксана володимирівна iconШаровечківський навчально-виховний комплекс
Дошкільний навчальний заклад, загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів” Школа української І польської культур
Рацівський навчально виховний комплекс І ііі ступенів архітектурні пам’ятки чигиринщини криворучко оксана володимирівна iconНака з
У відповідності до Положення надіслали супровідні документи (заявку) Чигиринська сзош-інтернат, Боровицький, Головківський, Рацівський,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка