Методика укладання та використання тестових завдань на уроках історії




Скачати 191.76 Kb.
НазваМетодика укладання та використання тестових завдань на уроках історії
Дата конвертації20.09.2013
Розмір191.76 Kb.
ТипУрок
uchni.com.ua > Історія > Урок


Методика укладання та використання тестових завдань на уроках історії

Уведення зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) сприяло впровадженню тестів під час контролю учнівських досягнень у школі. Нині практика тестування майже витіснила традиційні методи опитування: усне експрес-опитування та письмові контрольні роботи, особливо в старших класах. Наразі використовуються спеціальні друковані зошити з тематичного оцінювання або тести, складені вчителями. Проте далеко не завжди ці засоби діагностики розроблені відповідно до вимог сучасної тестології, що робить процес контролю однобічним. Здебільшого тестові завдання дають можливість перевірити лише репродуктивні здібності учнів; містять помилки в конструкції тестових завдань; часто мають суб'єктивний характер (відображають специфіку викладання предмета та викладача-конструктора тестів). Саме тому вчитель повинен оволодіти методологією, методикою створення та використання тестів. Ці знання знадобляться йому, щоб обрати якісну продукцію чи створити власну і, що не менш важливо, коректно її використати.
Спробуємо проаналізувати особливості конструювання та використання різних форм тестових завдань, а також з'ясуємо, що дає можливість перевірити кожна форма завдань та які основні вимоги висуваються до конструкції тестів.
Можна виділити сім основних форм тестових завдань з історії:

  1. альтернативні;

  2. встановлення послідовності;

  3. встановлення відповідності;

  4. завдання з кількома варіантами вибору;

  5. завдання з пропусками;

  6. завдання, що вимагають стислої короткої відповіді;

  7. завдання, що вимагають вільної відповіді.


Альтернативні завдання. Така форма тестових завдань призначена для вимірювання дихотомічних елементів знань, що поділяють світ на дві частини: правильні чи неправильні факти, методи, процеси тощо; які можна реалізувати, а які не можна за будь-яких умов.

Зазвичай завдання містить запитання, на яке пропонуються Тільки два варіанти відповіді («так» - «ні»), тобто необхідно оцінити твердження як правильне чи як хибне. Подану інформацію слід визначити як точну або неточну; таку, що відповідає дійсності або не відповідає дійсності, як правильну чи як «неправильну».

Наприклад.

    1. ^ Чи погоджуєтеся ви із твердженням: «Своєю назвою трипільська культура завдячує особливостям поховального обряду?».

а) Так. б) Ні.

    1. ^ Дайте правильну відповідь: «Чи є слов'янськими зарубинецька та черняхівська археологічні культури?»

а) Так. б) Ні.

В. Аванесов пропонує конструювати подібні завдання на формально-логічній основі: замість запитання використовувати певне твердження, а замість одноманітних варіантів відповіді формулювати змістовні судження. Розглянемо приклади.

      1. Ікони в Київській Русі писали на добре обробленій шкірі?

а) Так. б) Ні.

      1. Ікони в Київській Русі писали на дерев'яних дощечках?

а) Так, правильно. б) Ні, неправильно.

      1. Ікони в Київській Русі писали на:

а) дерев'яних дощечках; б) добре обробленій шкірі.

На думку В. Аванесова, останній варіант завдання є оптимальним, оскільки дає змогу поєднати два запитання в одне й перетворити висловлювання на істинне або хибне залежно від обраного варіанта відповіді. Формулювання відповіді може спиратися на різні принципи.
Принцип суперечності. Використовується частка «не», заперечні прикметники й слова.

Наприклад.

^ Духовенство в першій половині XIX ст. було станом:

а) з привілеями, б) без привілеїв.

Або

а) привілейованим, б) не привілейованим.
Принцип протилежності (антонімічності змісту). Одна змістовна відповідь замінюється іншою. Цей принцип може поєднуватися з принципом суперечності.

Наприклад.

^ Тюркомовні племена мають походження:

а) східне; б) західне.
Принцип однорідності. Передбачає спорідненість варіантів відповідей (родову, видову, різні аспекти одного явища).

Наприклад.

^ Напівзалежною соціальною верствою в Київській Русі вважають:

а) смердів; б) закупів.
Кумулятивний принцип. Один із варіантів відповіді включає інший і додає нову інформацію. Причому доповнений варіант не завжди доцільно ставити другим по порядку.

Наприклад.

^ М. С. Грушевський - це відомий український:

а) історик; б) історик та суспільно-політичний діяч.
Принцип формулювання завдань із двома частково перехресними відповідями. Використовуються дві-три спільні ознаки у варіантах' відповіді або варіанти відповіді формулюються за принципом: кінець одного варіанта відповіді є початком другого.

Наприклад.

^ Переяславський договір 1654 р. було укладено між:

а) Московською державою та Україною;

б) Україною та Польщею.

Проте слід зазначити, що під час використання альтернативних завдань виникають певні труднощі, а саме:

  • імовірність угадування правильної відповіді становить 50 %, що істотно впливає на надійність результатів тесту (надійність зростає, якщо цей тест є достатньо довгим);

  • складно сформулювати недвозначне твердження, яке можна оцінити як істинне або хибне; існує ймовірність, що кмітливі учні виявлять суперечність і не зможуть дати однозначну відповідь на запитання або визначать її неправильно;

  • використання слів «усі», «кожний», «завжди», «ніколи» може містити суперечність, а їх трактування часто виявляється суб'єктивним та може призвести до варіантності у відповідях;

  • тривіальність істинного та хибного: адекватні з погляду вчителя твердження можуть виявитися «слабкими».

Використання альтернативних завдань, як зазначає П. Клайн, є доцільним на початковому етапі засвоєння знань та під час самоконтролю в процесі самостійної роботи. Загалом, на його думку, альтернативні завдання — не найкращий вибір для перевірки знань або здібностей. Проте вони можуть бути корисними для з'ясування розуміння деякого матеріалу та докладної перевірки знань (коли подається одне твердження та декілька його характеристик з альтернативними відповідями).

Наприклад.

^ Нова економічна політика, яка проводилася в Польщі із січня 1990 р. міністром фінансів Лешеком Бальцеровичем, дістала назву «шокової терапії». Вона передбачала:

а) посилення державного контролю над цінами (так/ні);

б) встановлення вільних цін (так/ні);

в) заморожування зарплати, передусім держбюджетникам (так/ні);

г) широку приватизацію держсектора (так/ні);

д) курс на зменшення частки приватного сектора у виробництві (так/ні);

є) зменшення частки іноземного капіталу в економіці (так/ні).
Отже, використання альтернативних завдань є виправданим лише в навчальних умовах, оскільки вони не є надійним діагностичним засобом.
Завдання на встановлення послідовності. Завдання цієї форми спрямовані на встановлення хронологічної або логічної послідовності (у перебігу певних процесів або на встановлення відповідності графіків, зображень певним історичним процесам). Такі завдання дають змогу виявити рівень засвоєння, запам'ятовування матеріалу, здатність ним оперувати та логічно мислити. Учням пропонується певний набір фактів, їх потрібно розмістити в належному порядку згідно з інструкцією.

До конструювання завдань такого типу висувається кілька вимог: факти слід добирати з приблизно однаковою часовою відстанню між ними; не включати явища з нестійкими ознаками та властивостями; довжина запропонованих тез має бути приблизно однаковою. На відміну від альтернативних завдань, тут не може бути двозначного трактування (передусім у завданнях на встановлення хронологічної послідовності).

Наприклад.

    1. ^ Розмістіть назви племен у хронологічній послідовності відповідно до часу перебування їх на території сучасної України.

а) Скіфи;

б) сармати;

в) кіммерійці;

г) готи;

д) анти.

    1. Спираючись на знання особливостей внутрішньої та зовнішньої політики київських князів, розмістіть подані твердження в хронологічній послідовністі.

а) Правління князя, якии збільшив територію держави за рахунок земель племен неслов'янського походження (меря, чудь, весь).

б) Правління князя, якии здійснив спробу позбутися залежності руської церкви від константинопольського патріарха.

в) Правління князя, якии запровадив нове зведення усного звичаєвого права, названого літописцем «Устав землянина»

г) Правління князя, якии збирався перенести столицю своєї держави до міста Переяславця на Дунаї.

д) Правління князя, якии володів полянами й намагався підпорядкувати владі Києва древлян, сіверян, уличів, половчан і кривичів.
Завдання на встановлення відповідності. Завдання такого типу дають змогу виявити вміння орієнтуватися у фактичному матеріалі на основі засвоєних знань, з'ясувати ступінь засвоєння причинно-наслідкових зв'язків в історичних процесах. Зазвичай ця форма використовується в об'єктивних тестах, де учневі пропонується встановити відповідність між елементами двох списків. При конструюванні тестів такого типу необхідно до­тримуватися таких вимог:

          1. Завдання має бути сформульоване так, щоб увесь зміст можна було подати у вигляді двох множин з відповідними назвами.

          2. Елементи двох множин мають бути дібрані за однією ознакою, щоб до завдання потрапив однорідний матеріал.

          3. Необхідно вміщувати в текст завдання назву кожного стовпчика (узагальнювальне визначення множини).

          4. Елементи визначального стовпчика мають розміщуватися ліворуч, а елементи для вибору – праворуч.

          5. Правий список має містити декілька дистракто рів (неправильних відповідей), які мають бути однаково правдоподібними.

          6. Кількість елементів списку не повинна перевищувати 10 позицій, що зумовлюється особливостями сприймання.

          7. Усі елементи завдання слід розташовувати на одній сторінці.

Завдання на встановлення відповідності можна трансформувати на завдання з вибором однієї правильної відповіді. При цьому визначення умов завдання та множини переходять у формулювання завдання, тобто замість встановлення відповідності між множинами учень має обрати одну відповідь із запропонованих варіантів поєднання множин.

Наприклад.

1. Установіть відповідність між реформами Олек­сандра І та роками їх проведення.

            1. 1860 р., а) судова,

            2. 1863 р., б) освітня,

            3. 1861 р., в) фінансова,

            4. 1864 р. г) селянська,

д) міська.

Або:

Визначте правильну відповідь, у якій встановлено відповідність між реформами Олександра І та роками їх проведення.

              1. 1870 р., а) судова,

              2. 1863 р., б) освітня,

              3. 1861 р., в) фінансова,

              4. 1864 р. г) селянська,

д) міська.

Відповіді.

а) 1а, 26, Зв, 4г,

б) 1в, 2д, За. 46,

в) 1д, 26, Зг, 4а,

г) 1г, 2а, 36, 4д,

д) 1д, 2в, Зг. 4а.

2. Установіть відповідність між суспільними організаціями та їх провідними ідеями.

А Новгород 1) Незалежність України як передумова вільного

Сіверський пат- розвитку національної культури, скасування

ріотичний гурток; кріпацтва й запровадження європейських форм державного устрою.

Б «Мало- 2) Самостійність України відновлення прав

російьке товариство»; українського шляхетства та козацтва.

В Кирило-Мефоді- 3) Перетворення України на передову європей-

ївьке братство; ську країну як за соціально-економічним стано-

щем народу, так і за політичним статусом укра-

їнської влади.

Г Братерство 4) Відновлення прав українського народу, та

тарасівців; «однієї, єдиної, нероздільної, вільної,самостійної

України від Карпат аж до Кавказу».

5) Спрямування слов’ян до політичного об’єд-

нання у федерацію, у якій кожний народ отримав

би власну державу з республіканською формою

правління.

Завдання на встановлення відповідності, на думку М. Челишкової, є малоефективними в підсумковому контролі через свою громіздкість. Труднощі виникають також із оцінюванням виконання тесту, яке зазвичай є політомічним - кількість балів дорівнює кількості правильно встановлених відповідностей у межах одного завдання.
Завдання з кількома варіантами відповіді. Це найбільш поширений тип завдань, його використовують для перевірки різноманітних знань, умінь і навичок учнів з історії. Завдання складається з двох частин.

Основна частина містить твердження або запитання, може доповнюватись ілюстрацією, графіком, діаграмою тощо.

Друга частина — це варіанти відповідей, серед них як правильні – райтери (rightors), так і неправильні – дистрактори (distractors). Оптимальна кількість варіантів відповідей 4—5, що зводить до мінімуму можливість випадкового вгадування.

Конструювання тестових завдань з кількома варіантами відповідей має відповідати таким вимогам:

1. Завдання має бути сформульоване настільки просто, наскільки це можливо для його точного розуміння. Не бажано, щоб на результати відповіді впливав рівень словникового запасу учня та його загальні здібності.

                  1. Має бути виключена будь-яка двозначність трактування або незрозумілість у формулюванні завдань.

                  2. Основна частина завдання має бути максимально стислою (як правило, не більше одного речення). Вилучається весь зайвий додатковий і другорядний матеріал.

                  3. Потрібно якомога рідше використовувати заперечення в основній частині завдання, оскільки це може призвести до суперечностей. До того ж стверджувальні знання важливіші, ніж заперечні. Не рекомендується використовувати оцінні судження типу «чи не вважаєте ви, що...»; «...на вашу думку...» тощо.

                  4. Завдання формулюється лише в логічній формі твердження, яке завдяки відповіді виявляється істинним або хибним.

                  5. З тексту необхідно вилучити всі вербальні асоціації, що можуть допомогти в розв'язуванні завдання.

                  6. Частота вибору одного й того самого номера (літери) правильної відповіді в різних завданнях тесту має бути приблизно однаковою, або номери (літери) правильної відповіді обираються довільно.

                  7. Усі дистрактори мають бути такими, щоб кожний привернув увагу учня (тобто був схожим на правильну відповідь). Таким чином, в ідеалі кожний дистрактор може бути обраний учнями. Якщо дистрактори у варіантах будуть неефективними, завдання також буде неефктивним. При цьому важливо, щоб запропоновані дистрактори не вводили в оману учнів.

                  8. Лише один варіант із запропонованих має бути правильним; частково правильні відповіді не слід включати.

                  9. Відповідь на одне запитання не повинна підказувати відповіді на інші запитання. Не слід використовувати дистрактори з одного завдання в переліку дистракторів іншого завдання.

                  10. З відповідей виключаються всі повторення слів завдяки введенню їх до основного тексту завдання.

Отже, розглянута форма тестових завдань потребує значної ретельності під час конструювання. За умови творчого та компетентного підходу елементарні завдання можуть перетворитись на складні інтелектуальні. Порівняно з іншими формами тестові завдання з кількома варіантами відповідей мають низку переваг:

  • забезпечується максимально можлива об’єктивність оцінювання;

  • для таких завдань легко обчислювати різні показники (особливо це важливо для довгих тестів), вони дають можливість охопити різні сфери знань, умінь і навичок;

  • оскільки тести з кількома варіантами вибору оцінюються точними показниками, стає можливою точна оцінка змістовності тесту. Це важливо для встановлення відповідності тесту певній групі досліджуваних;

у завданнях, де дистрактори можуть претендувати на місце правильної відповіді, вплив угадування на рівень показників зводиться до мінімуму - 1/5 (з розрахунку 5 варіантів відповідей) порівнянно з 50 % в альтернативних тестових завданнях.

Розглянемо зразки таких завдань.

    1. ^ Визначте твір, в якому вперше згадується назва «Україна».

а) «Слово о полку Ігоревім»;

б) «Літопис Руський»;

в) «Галицько-Волинський літопис»;

г) «Київський літопис»;

д) «Іпатіївський літопис».

    1. Визначте ознаки кризи феодально-кріпосницької системи й зародження ринкової економіки.

      1. Використання жіночої праці в сільському господарстві;

      2. розвиток товарно-грошових відносин;

      3. поява дводенної панщини замість п'ятиденної;

      4. поширення нових сільськогосподарських тех­нологій;

      5. зменшення селянських повстань;

      6. регіональна спеціалізація;

      7. послаблення зовнішньої торгівлі;

      8. широке застосування на мануфактурах найманої праці.

Варіанти відповіді.

А 1, 3, 5, 6,

Б 2, 3, 7, 8,

В 2, 4, 6, 8,

Г 3, 4, 7, 8.
Завдання з пропусками використовуються для встановлення обізнаності учня з навчальною інформацією - він повинен не обирати варіант відповіді, а знати історичний матеріал і бути впевненим у результаті використання тестового завдання. Ці завдання являють собою незакінчений вислів (одне або кілька логічно сформульованих речень, уривок з тексту тощо), який учні мають доповнити за логічним змістом, спираючись на засвоєні знання. Під час виконання такого тестового завдання часто виникають проблеми з неоднозначністю трактування тексту та варіативністю відповідей, оскільки кмітливі учні здатні дібрати різні варіанти виконання завдання. Ця обставина може позначитися на адекватності оцінювання. Конструювання таких завдань потребує значного часу та зосередженості, обдумування різних варіантів відповідей. Через обтяжливість укладачі тестів і вчителі достатньо рідко вдаються до їх використання.

Основні вимоги до конструювання тестів з пропусками:

  1. Кожне завдання має спрямовуватися на одне доповнення, місце доповнення позначається прочерком або трьома крапками.

  2. Прочерк ставиться на місці ключового елемента, знання якого є найбільш істотним для вивченого матеріалу.

  3. Доповнення краще вставляти наприкінці завдання або ближче до кінця.

  4. Усі прочерки для доповнення мають бути однієї довжини.

  5. Текст завдання має бути якнайпростішим з погляду синтаксичної конструкції і вміщувати мінімальний обсяг інформації, необхідної для правильного виконання завдання.

  6. У тексті завдання не допускаються повторення та подвійні заперечення.

Наприклад.

Збірка законів, створена в середині XI ст. київським князем Ярославом Мудрим, має назву... .
Завдання зі стислою формою відповіді. Цей вид завдань дає можливість встановити здатність учня відтворювати та застосовувати знання у знайомій ситуації, узагальнювати великий за обсягом матеріал, коректно виражати свої думки. Відповіддю мають бути лаконічні змістовні тези, що дають змогу судити про здатність учня до логічних операцій (аналізу, синтезу, зіставлення тощо). Трудноїці, які виникають під час конструювання таких завдань, полягають у знаходженні відповідної проблеми, що передбачає частково творчий підхід. У завданні потрібно обов'язково обмежити кількість варіантів відповідей, а також забезпечити об'єктивність оцінювання (зіставлення результатів різних учнів).

Наприклад.

    1. ^ Основними рисами доби Відроджетія в Західній Європі є:

а) гуманізм, б) звернення до спадку античності.

Продовжіть перелік (назвіть не менш як 5 позицій).

    1. Визначте основні особливості середніх віків, згідно з якими цей період історії вважають «темними віками» (не менш як 3 позиції).


Завдання з вільною формою відповіді. Цей вид тестових завдань дає змогу виявити вміння аналізувати, зіставляти, характеризувати, обґрунтовувати, встановлювати причинно-наслідкові зв язки, застосовувати набуті знання, систематизувати історичний матеріал, давати власну інтерпретацію тощо. Як правило, відповідь не обмежується (іноді ставиться умова викладати факти без зайвих деталей). Якщо формулювання тестового завдання старанно продумане, воно передбачає лише одну правильну відповідь. Це найбільш суб'єктивне завдання, оскільки вчителі мають власний погляд на потрібний зміст відповіді, а учні здебільшого неза- доволені результатами оцінювання через підозру в необ'єктивності.

Наприклад.

      1. ^ Розгляньте зміни в зовнішній політиці Київської Русі в IX - XI ст. і поясніть, чим вони були зумовлені.

      2. Яке значення мають здобутки культури Київської Русі для сучасного українця? Відповідь обґрунтуйте.

Отже, складаючи та використовуючи тести, вчитель має з'ясовувати доцільність використання тих чи інших форм тестових завдань, а також їх оптимальне співвідношення для контролю успішності. На етапі вибору форми контрольних завдань у центрі уваги має перебувати вміння учня, яке потрібно оцінити. На думку П. Клайна, слід використовувати три види тес­тових завдань: з варіантами вибору, альтернативні й на встановлення відповідності. Він вважає, що учень втомлюється від одноманітності, якщо виконує однотипні завдання, допускає помилки, і, відповідно, його навчальні досягнення неадекватно оцінюються. Чергування різних форм тестових завдань урізноманітнює роботу, знижуючи показник утомлюваності. До того ж різні форми тестових завдань спрямовані на перевірку різних знань, умінь і навичок учнів. Отже, слід конструювати тест із завданнями всіх типів, проте це не означає, що їх кількість має бути однаковою.

Зазначимо, що для діагностування історичних знань, умінь і навичок рекомендується використовувати всі згадані форми тестів. Оскільки принцип хронології в історичній науці є одним із найважливіших, відповідно й завдання на оцінювання знання та розуміння послідовності мають обов'язково пропонуватись у тестуванні. Завдання з вільною формою відповіді дають можливість з'ясувати рівень розвитку історичного мислення, здатність структурувати здобуті знання, рівень письмової культури, а тому їх також потрібно використовувати для навчальних досягнень.

Отже, вибір форм тестових завдань має відповідати цілям навчання історії, встановленим критеріям оцінювання та співвідноситися з відповідними рівнями навчальних досягнень. Перед викладачами відкрива­ються неабиякі можливості для творчої діяльності в розробленні засобів педагогічної діагностики.
ЛІТЕРАТУРА

              1. Аванесов В. С. Теория и практика педагогических измерений (материальї публикаций в открьітьіх источниках Интернет) / В. С. Аванесов // Режим доступу до праці: http: // intellect invest.org.ua/content/userfiles/files/library/Avanesov_Teoriya_i_metod_ped_izmer.pdf.

  1. Власов В. Урок тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів з історії: що і як оцінювати / В. Власов // Історія в шк. України. - 2003. - № 2. – С. 11-15.

  2. Громовий В. ЗНО як засіб від маразмів / В. Громовий // Дзеркало тижня. - 2008. - № 14 (693) // Режим доступу до праці: http: // www.dt.ua/3000/3300/62648/.

4 Зовнішнє тестування: структура, зміст, аналіз завдань. Історія. 2004/2005 навч. рік // Історія в шк. України. - 2006. - № 1. - С. 18-26.

  1. Приходько А. Тестове оцінювання на уроках з історії [на прикладі теми «Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (друга половина XVI — XV ст.) з курсу історії України (7 кл.)] / А. Приходько // Історія в шк. - 2008. - № 2. - С. 6-12.

6 Челышкова М. Б. Теория и практика конструирования педагогических тестов : [учеб. пособие] / М. Б. Чельїшкова. - М.: Логос, 2002. - 432 с.

Схожі:

Методика укладання та використання тестових завдань на уроках історії iconО. М. Шушко р озробка та використання тестових завдань для перевірки знань учнів
Розробка та використання тестових завдань для перевірки знань учнів: методичний посібник. – Димитров: Димитровський професійний гірничий...
Методика укладання та використання тестових завдань на уроках історії iconВикористання матеріалів Народного календаря на уроках
У посібнику вміщено матеріали для використання на уроках «я І україна», «Громадянська освіта» по темі «Народний календар» в початкових...
Методика укладання та використання тестових завдань на уроках історії iconВикористання творів живопису на уроках історії
Твори образотворчого мистецтва на уроці історії, завдяки емоційному впливу, забезпечують шлях засвоєння змісту навчального матеріалу...
Методика укладання та використання тестових завдань на уроках історії iconВизначення рівноцінності варіантів тестових завдань за дискримінантною...
Нь до тем «Закономірності спадковості», «Закономірності мінливості» І «Генотип як цілісна система»). Зазвичай такі добірки завдань...
Методика укладання та використання тестових завдань на уроках історії iconПроектна методика моделювання практичного застосування англійської мови на уроках І дома
Методика спрямована на подолання проблем підліткового віку: розбудови самооцінки, керування стресами, конструктивного розв’язання...
Методика укладання та використання тестових завдань на уроках історії iconМетодика вивчення теми Інтернет
Навчання освітнім послугам глобальної мережі Інтернет доцільно поділити на дві частини: ознайомлення з можливостями Інтернету та...
Методика укладання та використання тестових завдань на уроках історії icon1. економічна думка стародавнього світу та середньовіччя. Меркантилізм
Процес вивчення курсу історії економічної думки багато в чому залежить від вдалого використання та співставлення раніше отриманих...
Методика укладання та використання тестових завдань на уроках історії iconУроках біології методичний посібник
У посібнику вчитель біології Кагарлицького районного ліцею Якименко Катерина Григорівна ділиться досвідом використання різноманітних...
Методика укладання та використання тестових завдань на уроках історії iconДіагностична контрольна робота з геометрії
Контрольна робота містить 20 варіантів. Кожен із них складається з трьох частин, які відрізняються складністю та формою тестових...
Методика укладання та використання тестових завдань на уроках історії icon«технічні засоби автоматизації»
Мета створення банку тестових завдань: формування тестів для оцінки якості навчання студентів (поточний контроль/ підсумковий контроль/...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка